Вплив творів музичного мистецтва на емоційний стан дітей старшого дошкільного віку: український досвід в умовах воєнного стану

Размещено на http://allbest.ru

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Вплив творів музичного мистецтва на емоційний стан дітей старшого дошкільного віку: український досвід в умовах воєнного стану

Новоселецька Ірина Едуардівна доктор філософії,

доцент кафедри дошкільної освіти

Факультету педагогічної освіти

м. Київ

Анотація

Стаття висвітлює необхідність використання творів музичного мистецтва у взаємодії з дітьми старшого дошкільного віку з метою вивільнення емоційного напруження та покращення емоційного стану дошкільників. емоційний музичний психічний дошкільник

Обґрунтовано позитивний вплив музики на загальне сприймання дітьми реалій повсякденного життя в Україні під час воєнного стану та, як наслідок, результативний освітній процес. Зазначено необхідність розвитку емоційної чутливості у дітей старшого дошкільного віку та її місце у формуванні стабільного емоційного стану, адаптивних та гнучких реакцій на зовнішні фактори.

Проаналізовано досвід вітчизняних та закордонних науковців щодо вивчення питання впливу творів музичного мистецтва на емоційний стан дітей дошкільного віку. Окреслено особливості сприймання музики дітьми старшого дошкільного віку, підбору творів музичного мистецтва, що допоможуть дошкільникам зрозуміти та висловити їх внутрішні переживання, посприяють налагодженню емоційної стабільності, розвинути їх емпатію.

У статті визначено важливість застосування творів музичного мистецтва завдяки якому вихователь отримує можливість створити комфортну атмосферу для психологічного розвантаження та гармонійного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Зосереджено увагу на необхідності делікатного супроводу дорослого під час прослуховування творів музичного мистецтва, що сприяє розвитку у дітей емпатійного ставлення до своїх однолітків, батьків й інших знайомих і незнайомих дорослих.

У результаті проведеного дослідження виявлено критерії, показники та рівні впливу творів музичного мистецтва на емоційний стан дітей старшого дошкільного віку.

Статистично продемонстровано результативність впливу творів музичного мистецтва на емоційний стан дітей старшого дошкільного віку в умовах воєнного стану.

Ключові слова: мистецтво, твори музичного мистецтва, діти старшого дошкільного віку, емоційний стан, емоційна чутливість, емпатія.

Abstract

Impact of musical artworks on the emotional state of older preschool children: Ukrainian experience during martial law

Novoseletska Iryna Eduardivna PhD, Associate Professor at the Department of Preschool Education, Faculty of Pedagogical Education, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Kyiv

The article highlights the necessity of using musical art works in interactions with older preschool children with the aim of relieving emotional tension and improving the emotional state of preschoolers.

It substantiates the positive impact of music on children's general perception of everyday life realities in Ukraine during martial law and, as a consequence, the effective educational process. It notes the need to develop emotional sensitivity in older preschool children and its place in forming a stable emotional state, adaptive, and flexible reactions to external factors.

The experience of domestic and foreign researchers on the study of the impact of musical art works on the emotional state of preschool children is analyzed. It outlines the peculiarities of music perception by older preschool children, the selection of musical art works that will help older preschool children understand and express their inner experiences, contribute to establishing emotional stability, and develop their empathy.

The article identifies the importance of applying musical art works, thanks to which the educator has the opportunity to create a comfortable atmosphere for psychological relief and harmonious development of older preschool children. It focuses on the necessity of delicate adult accompaniment during the listening of musical art works, which promotes the development of empathetic attitudes in children towards their peers, parents, and other familiar and unfamiliar adults. As a result of the conducted research, criteria, indicators, and levels of impact of musical art works on the emotional state of older preschool children were identified.

The effectiveness of the impact of musical art works on the emotional state of older preschool children in conditions of martial law is statistically demonstrated.

Keywords: art, musical art works, older preschool children, emotional state, emotional sensitivity, empathy.

Вступ

Постановка проблеми. Зважаючи на умови життя українських дітей спричинених військовою агресією Росії проти України впродовж останніх 2 років масштабної актуальності набувають засоби, що допомагають відновити та налагодити емоційний стан дітей.

Найбільш вразливими до страшних подій є діти дошкільного віку, які мають високий рівень сензитивності та не можуть самостійно контролювати свій емоційний стан, а дорослі поруч не здатні забезпечити їм психологічну допомогу «тут і зараз».

Наслідками цього є замкнутість дитини в собі, тривожність, страх залишитись одному в кімнаті, агресія до однолітків, аутоагресія, різкі і безпричинні зміни настрою і багато іншого. Діти дошкільного віку потребують підтримки дорослого котрий здатен пояснити події і явища, що відбуваються навколо, а також володіє інструментами та техніками, що допоможуть вивільнити страхи та емоції дитини.

Безперечно, батьки є першими дорослими, що здатні забезпечити психологічну підтримку власній дитині, але умови сьогодення вимагають цього і від працівників закладів дошкільної освіти (далі - ЗДО) чи будь яких інших освітянських установ, адже проблема психологічного напруження потребує впровадження послідовних, повторюваних і стабільних заходів. Інструментом налагодження емоційного стану дитини, що є доступним і батькам і працівникам ЗДО може слугувати мистецтво.

Мистецтво - одна з форм суспільної свідомості та результат людської діяльності, що спрямована на художньо-образне пізнання дійсності. У свою чергу педагогіка вбачає у мистецтві найважливіший засіб розвитку і виховання особистості. У процесі взаємодії людини з мистецтвом відбувається її долучення до цінностей культури і суспільства. Крім того, мистецтво виступає засобом соціалізації і одночасно індивідуалізації особистості.

При всьому розмаїтті трактувань поняття «мистецтво» можна простежити безперечну подібність тлумачення його сутності, функцій і ролі в житті людини.

В остаточному підсумку воно виступає цілісним феноменом культури, якому властива поліфункціональність, що впливає на формування в людини світовідчування, світосприймання і світовідношення [1].

Педагог і вчений Ш. Амонашвілі писав, що в усіх творах мистецтва автором відображене чуттєве, емоційне ставлення до людей, природи, до себе, до життя в цілому.

Симфонії, художні полотна, пластичні рухи тіла - це різні можливості й форми прояву людської радості, суму, бажань. Щоб зрозуміти їх, необхідно знати мову мистецтва.

Ґрунтуючись на науково-педагогічні дослідження можемо стверджувати, що позитивний вплив на емоційний стан та загальний розвиток дітей має музика. Доведено, що серед усіх видів мистецтва музика є найемоційнішим за своєю природою - це катарсис мистецтва, вона володіє здатністю висвітлювати душевні переживання людини, багатоманітну гамму її почуттів і настроїв [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В межах представленого наукового дослідження до уваги брались діти старшого дошкільного віку, що дозволило звузити коло дослідження окресленої проблеми.

Військові дії, що розгорнулись на території України є наймасштабнішими на території Європи після Другої світової війни і багато явищ та процесів відбувається вперше. Тому, прослідкувати результати досліджень науковців щодо впливу творів музичного мистецтва на емоційний стан дітей старшого дошкільного віку в умовах воєнного стану є складним завданням. Разом з тим, важливі аспекти впливу творів музичного мистецтва на дітей висвітлюються такими ученими як Г. Батищева, М. Годелі, C. Гохройтенер, В. Драганчук, А. Кавакамі, О. Кисельова, С. Куркіна, Г. Лазаренко, І. Малашевська, О. Половіна та інші.

Однак питання покращення емоційного стану дітей старшого дошкільного віку засобом творів музичного мистецтва поки що не систематизовані і розроблені не в повному обсязі.

Мета. Дослідити вплив творів музичного мистецтва на емоційний стан дітей старшого дошкільного віку та обґрунтувати необхідність застосування творів музичного мистецтва у роботі з ними.

Виклад основного матеріалу

В. Ауер писав [3], що музика - це мова з емоціональним змістом, який людина сприймає і вплив якого відчуває, навіть якщо не завжди може виразити його в словах. Саме тому актуальним залишається проблема впливу музики на людину. Те саме можна сказати і про вплив музики на дітей старшого дошкільного віку: вони її відчувають, і це є їхньою особливістю. Проаналізувавши дослідження вітчизняних науковців констатуємо, що музичне мистецтво - найемоційніший вид мистецтва, що доступний дітям дошкільного віку. В. Сильвестров [4], український композитор, говорив про музику, що це такий вид мистецтва, що коли немає відтінку суму або подиху печалі, то немає і музики. Всі емоції, навіть ті, що несуть не радісні переживання, потрібні нам для саморозвитку і пізнання цього світу. Процес сприймання музики може хоча б частково задовольняти естетичні, духовні, емоційні потреби дитини старшого дошкільного віку, що є важливим в сучасних умовах життя.

Таким чином є очевидним, що процес сприймання музики тісно пов'язаний з емоційною чутливістю. Варто звернути увагу на дослідження науковців Л. Казміренко, О. Кудерміної та О. Мойсєєвої [5], які описують емоційну чутливість як достатньо стійку властивість індивіда, що виявляється у легкості, швидкості і гнучкості емоційного реагування на соціальні події, на особливості інших людей тощо. Доведеним є те, що емоційність - це властивість людини, характерною особливістю якої є схильність до швидкого і яскравого прояву емоцій, легка збудливість; сфера прояву темпераменту особистості, яка визначає частоту та ступінь виразу емоцій і почуттів особистості [6, с.62], отже можна зробити висновок, що емоційна чутливість в своїй основі має біологічне начало, і є вродженою. Розвиток емоційної чутливості у дітей старшого дошкільного віку може слугувати міцною базою для емоційної стабільності та стійкості дошкільника. Також варто враховувати думки та твердження науковців Л. Масол, О. Радинової, О. Рудницької, Б. Теплова, які вважають, що емоційну чутливість можна розвивати засобами різних видів мистецтв у процесі навчання та виховання дітей. Погоджуючись з цією думкою у своєму досліджені акцентуємо увагу на музиці, адже чутливість до музичного твору - одна з перших особистісних якостей дитини, що розвивається в мистецько-творчій діяльності.

Під час сприймання музики важливим є середовище, в якому знаходиться дошкільник. Для оволодіння музичною термінологією, осмисленням виразності музичної мови, накопиченням досвіду сприймання музичних творів дитина старшого дошкільного віку повинна знаходитись у музичному середовищі. Музичне середовище різноманітними засобам впливу формує індивідуальний досвід, який дошкільник проявляє у різних видах діяльності. Музичне середовище включає в себе сукупність музичних цінностей, видів музичної діяльності, особистісних елементів, з котрими взаємодіє дитина. Особливо через середовище, виховання як процес культурного відновлення і наступності здійснює адаптацію особистості до життєвих обставин. Відтак, для досягнення позитивних результатів впливу творів музичного мистецтва на емоційний стан дитини старшого дошкільного віку необхідною умовою є сприятливе середовище, у якому дитина знаходиться не вперше. Прослуховування музики має стати для дитини стабільною, циклічною справою, що не викликає здивування чи розгубленість. В свою чергу, за умови правильного облаштування музичного середовища дорослий (педагог чи батьки) отримує можливість створити комфортну атмосферу для емоційного розвантаження та гармонійного розвитку дошкільника, сприяти бажанню дитини «відкритись», інтерпретувати створену ситуацію рольового включення на власний життєвий досвід.

Важливе місце у процесі розвитку емоційної чутливості дитини старшого дошкільного віку займає дорослий. Дитина надзвичайно чутливо реагує на психічний стан близької дорослої людини та «заражається» ним. Коли дорослий переживає певну нестабільність (професійну, фінансову, емоційну, психологічну чи ін.), особисті проблеми, стрес чи невизначеність - це знаходить відображення на самовідчутті дитини. Необхідно усвідомлювати, що дорослий скеровує емоційне життя дитини: коли малюк засмучений, дорослий підбадьорює, переключає на іншу діяльність; втома, дратівливість, занадто бурхливі вияви емоцій свідчать про перезбудження нервової системи, потребу у відпочинку - дорослий заспокоює дитину, створює умови для сну чи релаксу. Тобто, власним прикладом, правильним скеровуванням емоційних вражень доросла людина має можливість розвивати емоційну чутливість дитини старшого дошкільного віку. У цьому процесі практичним інструментом може слугувати музичне мистецтво, яке допоможе налагодити емоційний стан дорослого і дитини. Якщо вихователь, тато або мама під час прослуховування музичного твору буде демонструвати як сильно він їй подобається, заряджає позитивом, спонукає до танцю та змушує посміхатись дитина теж перехопить настрій дорослого і буде наслідувати таку поведінку. Те саме можна сказати і про твори, які викликають у дорослого бажання посумувати, проявити емоційне виснаження через напругу спричинену військовими діями чи іншими соціальними факторами. Дитина старшого дошкільного віку, яка уважно слухає музичний твір, не залишається байдужою, під впливом прослуханого в неї виникають певні почуття та емоції. Вважаємо доцільним використання не лише позитивної, активної музики, а і слухання музичних творів, що активізують емоції співчуття, жалю, співпереживання.

Всі емоційні переживання слід розглядати через призму згаданої нами емоційної чутливості, а також емоційного інтелекту. Підтвердження цьому знаходимо у наукових дослідженнях О. Половіної, яка вбачає емоційний інтелект головним показником сформованості емоційної компетентності. Емоційний інтелект розвивається в процесі життєдіяльності й набуття досвіду -- в родині, через гру, живопис, музичне мистецтво, літературу, самоспостереження і рефлексію. Оскільки, для кожної конкретної дитини це можуть бути різні варіанти розвитку важливо підібрати той метод, який є найдієвішим для кожного окремо [7].

Повертаючись до сприймання музики дітьми старшого дошкільного віку базуємось на власних наукових розвідках та зазначаємо, що взаємозв'язок сприймання музичних творів і різних видів музичної діяльності полягає у взаємному впливі одного процесу на інший. Це пояснюється тим, що музичний твір пробуджує у дитині старшого дошкільного віку глибокі почуття, які активізують творчу уяву і спонукають до музичної (творчої) діяльності під впливом вражень від сприйнятого. Сприймання музичного твору складається з таких процесів, як: слухання, уявлення, усвідомлення прослуханого, розуміння прослуханого. Залучаючи дитину до музично- образного втілення в різних видах музичної діяльності, необхідно звертати увагу дітей на те, що в пісні можна передати різноманітність почуттів, в музичній грі - образи персонажів, діючи з музичними іграшками, зобразити таке звучання, яке буде нагадувати певні життєві ситуації, допоможе вивільнити емоційне напруження. Таким чином дитина починає сама включатись в безпосередню музичну діяльність, оволодіває різноманітними інтонаціями, використовує дитячі музичні інструменти, рухається під музику, засвоює доступні їй спроби втілення найпростіших образів [8].

Підсумовуючи вищезазначене виділяємо дві особливості сприймання музики дітьми старшого дошкільного віку:

1. емоційність сприймання творів музичного мистецтва;

2. залежність глибини розуміння музичного твору від супроводу дорослого.

Дослідження теоретичних джерел з окресленої теми показало, що дитина старшого дошкільного віку, яка безпосередньо знаходиться в мистецькому середовищі, з легкістю сприймає музику будь-якої складності, адже головне, що наповнює музичний твір - це емоції, які вона несе у собі. Відтак, чутливість до музичного твору - одна з перших особистісних якостей дитини, що розвивається в процесі мистецько-творчої діяльності. Музика також є інструментом емоційного пізнання світу, його відзеркаленням, дозволяє дитині більше дізнатись про світ, що її оточує і тим самим збудити інтерес до його пізнання. Але, беручи до уваги реальність сьогодення дітей, що проживають на території України, необхідними зараз є твори музичного мистецтва, що сприятимуть вивільненню їх емоційного напруження та стануть практичним інструментом дорослому (педагогу чи батькам) до розвитку емпатії дітей дошкільного віку. Діти, які відчули на собі страх від звуків повітряної тривоги й вибухів, травмовані швидкими зборами до укриття та довгими годинами перебування там, які «зчитують» хвилювання мами і тата через страх за власне життя та життя дитини - ці діти критично потребують тих педагогічних технік та прийомів, що нативно допоможуть покращити їх емоційне здоров'я. Г. Батищева [9] виділяє такі основні форми застосування музики в роботі:

• рухове розслаблення і злиття з ритмом музики;

• музично-рухові ігри та вправи;

• психічна та соматична релаксація за допомогою музики;

• вокальне вираження - співи;

• гра на музичних інструментах та ритмічна декламація;

• рецептивне сприймання музики;

• музичне малювання;

• пантоміма;

• музична розповідь;

• дихальні вправи з музичним супроводом.

Таким чином, музичне мистецтво має можливість суттєво впливати на емоційний стан дітей старшого дошкільного віку. Освітній процес, до якого залучене музичне мистецтво, потребує правильних форм, методів та прийомів, що сприятимуть розвитку емоційної сфери дошкільників та загальному вивищенню якості освіти в ЗДО. Тому, враховуючи вікові особливості дітей старшого дошкільного віку та особливості сприймання ними творів музичного мистецтва, основною формою діяльності з дошкільниками є групові ігрові заняття та латентні заняття (заняття, що несуть непомітний характер), які містять у своїй основі індивідуальний, ненав'язливий підхід з інтеграцією музичного мистецтва. Центральним моментом сприймання музики залишається емоційний відгук на неї, переживання її змісту.

Вирішення цієї проблеми пов'язане з необхідністю вдумливо добирати музичний репертуар і методи роботи з ним; використовувати на заняттях інші види музичної діяльності дітей (музичний рух, спів, гра в оркестрі); спиратися на інші види мистецтва, перш за все образотворче мистецтво і художню літературу. Такі прийоми підіймають музичне сприймання на вищий рівень, є засобом активного аналізу музики. При підборі музичного матеріалу для слухання слід прагнути, щоб твори відповідали двом провідним принципам - художності і доступності. Тоді музика викликає у дітей пізнавальний інтерес і яскраві емоції [10].

В проведенні дослідження окресленої теми було використано наступні методи: теоретичні методи (аналіз, вивчення та узагальнення наукової, педагогічної та науково-психологічної літератури з метою вивчення теоретичних аспектів проблеми, систематизації й узагальнення отриманих експериментальних даних); емпіричні методи (цілеспрямоване педагогічне спостереження, бесіда); методи математичної статистики (для визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів). Також, в межах нашого дослідження опрацьовано результати спостереження за дітьми старшого дошкільного віку. В дослідженні взяло участь 24 дитини старшого дошкільного віку, що відвідували заняття організовані Молодіжним об'єднанням «Нове покоління Кам'янщини» протягом двох місяців після військової агресії Росії на території України.

Застосування творів музичного мистецтва, задля покращення емоційного стану та загального розвитку дітей старшого дошкільного віку, потребує чітко означених форм, методів, та прийомів адаптованих до вікових можливостей дітей старшого дошкільного віку. В межах даного дослідження вони були підібрані наступним чином (Рис.1):

Рис.1 Ст рукт урована модель покращення емоційного ст ану т а загального розвит ку діт ей дошкільного віку засобами музичного мист ецт ва

Таким чином, пауза вслуховування [11] є елементарним інструментом, що допоможе відчути радість, здивування, сум чи захоплення під час знайомства дитини старшого дошкільного віку з творами музичного мистецтва.

Застосування прийому рольового включення актуальне для повного занурення дитини в творчий процес шляхом приміряння на себе тієї чи іншої ролі. Прийом емоційного віддзеркалення об'єкту/предмету у роботі

з дітьми доцільно застосовувати для глибокого знайомства та розуміння твору мистецтва і вивільнення власних емоцій. Для аналізу впливу творів музичного мистецтва на емоційний стан дитини старшого дошкільного віку актуальним є прийом резонансного стимулювання, який мотивує дошкільників до прояву пережитих (можливо прихованих) емоцій, емпатійності та використання творчого підходу у вирішенні будь-яких завдань, ситуацій чи обставин [2].

На основі аналізу психолого-педагогічних робіт, зважаючи на особливості сприймання музики дошкільниками та з метою визначення впливу творів музичного мистецтва на емоційний стан дітей старшого дошкільного віку нами були виділені три критерії дослідження означеної якості та їх показники.

1. Емоційно-ціннісний критерій: прояв емоційної реакції на художній твір; наявність асоціативного ряду під час перегляду художнього твору; адекватність та емпатійність сприймання твору музичного мистецтва.

2. Когнітивно-комунікативний критерій: прагнення і бажання поділитись враженнями, пережитими емоціями чи набутою інформацією; наявність пізнавальних інтересів; володіння системою знань відповідних до вікових можливостей дитини старшого дошкільного віку.

3. Адаптивно-творчий критерій: прагнення до самовираження у творчій діяльності; бажання поділитись/передати отримані враження, творчі прояви набутого досвіду та знань у різних видах мистецько-творчої діяльності; прояв емпатійності до однолітків та дорослих.

За результатами дослідження визначено та схарактеризовано три рівні впливу творів музичного мистецтва на емоційний стан дітей старшого дошкільного віку: високий, середній, низький. Під високим будемо розуміти такий рівень за якого, при проведенні діагностування дітей, за усіма критеріями буде отримано високі показники: дітям притаманна яскрава емоційна реакція, вони відразу включаються в творчий процес; діти готові до обговорення емоційного забарвлення твору музичного мистецтва; їх знання про мистецтво (твори музичного мистецтва) логічно побудовані й мають системний характер; здатні до відтворення власних ідей, емоцій, переживань у будь-якій діяльності. Середній рівень - такий, за якого високі показники будуть відмічені лише за двома критеріями, або якість їх художньо- теоретичних та практичних знань й умінь (прояв цих знань) буде меншою: діти проявляють зацікавленість до творчої діяльності, але не проявляють активності у її обговоренні з дорослим, неохоче висловлюють власні враження та переживання; їх знання про мистецтво досить поверхневі, не містять у собі системності, але на відомих їм прикладах (ті, що вже обговорювались) добре пояснюють почуте чи побачене; здатні до відтворення за власними ідеями рідше ніж за зразком.

Під низьким рівнем розумітимемо той, який значно відхиляється у бік зменшення від нашого розуміння середнього рівня: діти без особливого інтересу беруть участь у запропонованій творчій діяльності, часто відмовляються від неї зовсім, що вказує на їх індиферентність; відмовляються від обговорення вражень та відчуттів після знайомства з творами музичного мистецтва; їх знання безсистемні та поверхневі, що впливає на стандартність та одноманітність дитячих відповідей; іноді можуть проявляти пізнавальну активність щодо раніше знайомих творів музичного мистецтва.

Для прикладу взаємодії дорослого і дитини з метою проведення дослідження наводимо приклад дидактично-творчої гри «Створимо разом».

Матеріальне забезпечення: інтерактивна дошка чи фліпчарт, музичний центр, ватман, олівці чи фарби.

Умови гри:

1. Детальний підбір дорослим картин та музичного твору для демонстрування дітям.

2. Розподіл дітей на дві команди: «Художники» та «Танцюристи». Розподіл відбувається за власним вибором дітей.

3. Відтворення власного творчого продукту по завершенню гри: готова картина у команди «Художники» та готовий танок у команди «Танцюристи» (5-10 хвилин на підготовку готового твору мистецтва).

Правила гри:

1. Уважно роздивитись картини й прослухати музичний твір.

2. Обрати картину, яка відповідає характеру та настрою музичного твору.

3. Розділитись за власним бажанням на команди: команду «Художники» складуть діти, що хочуть намалювати спільну картину, команду «Танцюристи» - діти, що продемонструють спільний танець.

4. По команді педагога продемонструвати готовий творчий продукт - картина й танок.

Хід гри: на інтерактивній дошці дітям було продемонстровано дві картини: Р. Дункан «Час святкувати» 2012 р. (Robert Duncan «Time to Celebrate») та О. Бучкурі «Різдвяний базар» 1906 р.. Споглядання творів образотворчого мистецтва відбувалось під супровід музичного твору під назвою «Вальс сніжної» кулі у виконанні Д. Георгіадіса та Лондонського симфонічного оркестру ((Schneeballen Walzer (Snowball Waltz), Op. 471 John Georgiadis London Symphony Orchestra). Дітям треба було обрати, яка з картин найбільш імпонує музичному твору, має схожий настрій та характер. При цьому дорослий направляє роздуми дітей у потрібний напрям під час суперечливих ситуацій, адже обидві картини тематично схожі між собою, що ускладнювало вибір і вимагало детального занурення та, як результат, віддзеркалення у творчій роботі емоційного настрою картини та музики, власних емоційних переживань.

Зазначимо, що після будь-якого виду діяльності, що були наведені нами у Рисунку 1, було проведено бесіду з дітьми. Структура бесіди включала наступні запитання:

1. Що ти відчуваєш, коли слухаєш цю музику?

2. Яку тварину нагадує тобі мелодія музичного твору (явище природи/ людину і тому подібне)?

3. Яке відчуття тварина (явище/людина) вона тобі навіює - спокою чи тривоги?

4. Як ти гадаєш, ця музика схожа на зайчика (мається на увазі приклад тварини/явища/людини, протилежний за характером: вовк/заєць; миша/кіт)?

Для того, щоб дітям легше було дати відповідь на перше запитання, ми пропонували їм фішки у вигляді emogi (Рис.2). Пропонуючи дітям emoji, ми пояснили, що перший означає «твір мені дуже сподобався», другий - «твір мені не дуже сподобався/твір мені сподобався, але...», третій - «твір мені зовсім не сподобався», і четвертий порожній emoji означає «мені не цікаво/я не хочу дивитись».

Рис.2 Emogi для оцінення емоцій дітьми

Результати проведеного дослідження вказують на те, що у 34% дітей старшого дошкільного віку виявлено високий рівень впливу творів музичного мистецтва на їх емоційний стан.

Дошкільники вільно проявляли та описували відчуття, що викликали у них твори музичного мистецтва; адекватно сприймали твір мистецтва й емпатійно реагували на описові розповіді своїх однолітків; проявляли високу пізнавальну активність та ділились власне пережитим досвідом; проявляли прагнення до самовираження у творчій діяльності.

У 38% дітей старшого дошкільного віку зафіксовано середній рівень впливу творів музичного мистецтва на їх емоційний стан: діти проявляють зацікавлення та пізнавальну активність до творів музичного мистецтва, до мистецько-творчої діяльності, але виявили небажання обговорювати враження від знайомства з творами, емоцій які вони викликають; присутня адекватність та емпатійність сприймання твору мистецтва. 28% дітей старшого дошкільного віку демонструють низький рівень впливу творів музичного мистецтва на їх емоційний стан: значна кількість дітей не проявили інтерес до обговорення твору музичного мистецтва, менш активно висловлювали власну думку, мало коментували побачене, відповідали на запитання безініціативно.

На нашу думку, така реакція цих дітей може бути викликана негативним досвідом з життя, який вони перенесли на почуте/зображене та не змогли відрізнити власний настрій від настрою твору музичного мистецтва. Зважаючи на складні психоемоційні умови життя українських дітей, що спричинені воєнними діями, вважаємо результати діагностики позитивними, а твори музичного мистецтва - дієвим інструментом налагодження емоційного стану дітей.

Висновки

Результати діагностики впливу творів музичного мистецтва на емоційний стан дітей старшого дошкільного віку дозволили засвідчити, що дослідницькі пошуки та теоретичний аналіз знаходять підтвердження у практичній педагогічні діяльності і твори музичного мистецтва необхідно застосовувати у взаємодії дорослого з дітьми старшого дошкільного віку. Музика має вагомий вплив на розвиток емоційної чутливості дітей старшого дошкільного віку, що в свою чергу є основою швидкої адаптації дитини та гнучкості її емоційного реагування на події чи явища. Толерантний та ненав'язливий супровід дорослого під час знайомства дитини з твором музичного мистецтва заохочує до прояву емоційної чутливості та емоційного розвантаження дошкільника. За результатами дослідження подальшого вивчення потребує тема музичного виховання дітей в сім'ях, яке потенційно може мати не менш позитивний вплив на формування психоемоційного здоров'я та емпатійності дітей старшого дошкільного віку.

Література

1. Демченко І. І. Вплив образотворчого мистецтва на творчий розвиток учнів початкових класів. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. праць УДПУ ім. Павла Тичини. К. Наук. світ(2), 2002, с. 99-104. URL: https://library.udpu.edu.ua/ library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/2/visnuk_14.pdf

2. Новоселецька І. Е. Розвиток художньо-творчих здібностей дітей п'ятого року життя засобами мистецтва : дис. ... д-ра філософії в галузі педагогіки : 012. Київ, 2021. 193 с. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/35805.

3. Миры чувств. Развивать чувства, воспитывать восприятие, учиться с радостью. Ауэр В. М. Киев: Наири. 2016. С. 336.

4. Сильвестров В. Валентин Сильвестров: «Під час інавгурації Віктора Ющенка вперше пролунала хороша класика»: [Бесіда з композитором / Записала Наталя Вареник]. Дзеркало тижня. № 21. 2006. С. 13.

5. Казміренко Л. І., Кудерміна О. І., Мойсєєва О. Є. Психологія: підручник / за ред. Л. І. Казміренко. Київ: нац. акад. внутр. справ. 2015, 213 с.

6. Приходько Ю. О., Юрченко В. І. Психологічний словник-довідник: навчальний посібник. Київ: Каравела. 2012. С. 302. URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/7115

7. Половіна, О. А. Ранній розвиток дитини: потреба соціуму чи батьківські амбіції? Вихователь-методист дошкільного закладу (10), 2018. с. 23-30. URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/ id/eprint/24917

8. Желанова В. В. Модель професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць. Харків. № 63. 2020. с. 51-59. ISSN 2312-2471.

9. Батищева Г. О. Музикотерапія як метод психокорекції. Профілактика і терапія засобами мистецтва : наук.-метод. пос. / під заг. ред. О. І. Пилипенка. - Київ : А.Л.Д., 1996. - 231 с.

10. Ярмолюк, О. В. Слухання музики для дітей дошкільного віку як одна із складових естетичного виховання. Перспективи розвитку науки, освіти і технологій в контексті євроінтеграції: зб. тез доп. Міжн. наук.-практ. конф. 2022. № 12. с. 12-13.

11. Половіна О. А. Дитина у світі мистецтва. Дошкільне виховання, (2). 2021. с. 3-8. URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/37849

References

1. Demchenko I. I. (2002) Vplyv obrazotvorchoho mystetstva na tvorchyi rozvytok uchniv pochatkovykh klasiv [The impact of visual arts on the creative development of elementary school students]. Psykholoho-pedahohichni problemy silskoi shkoly: zb. nauk. prats. K. Nauk. svit(2), 99-104 Retrieved from: https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/2/ visnuk_14.pdf [in Ukrainian].

2. Novoseletska I. E. (2021). Rozvytok khudozhno-tvorchykh zdibnostei ditei p'iatoho roku zhyttia zasobamy mystetstva [Development of artistic and creative abilities in five-year-old children through artistic means]: PhD. Kyiv. Retrieved from: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/ eprint/35805 [in Ukrainian].

3. Wolfgang-M. Auer (2016) Miry chuvstv. Razvyvat chuvstva, vospytyvat vospryiatye, uchytsia s radostiu [Realms of Sensation: Cultivating Emotions, Nurturing Perception, Learning with Joy]. Kyev: Nayry. [in Ukrainian].

4. Sylvestrov V. (2006). Valentyn Sylvestrov: "Pid chas inavhuratsii Viktora Yushchenka vpershe prolunala khorosha klasyka" [Valentyn Silvestrov: "During Viktor Yushchenko's Inauguration, Good Classics Sounded for the First Time"]: [Besida z kompozytorom / Zapysala Natalia Varenyk]. Dzerkalo tyzhnia. № 21, 13 [in Ukrainian].

5. Kazmirenko L. I., Kudermina O. I., Moisieieva O. Ye. (2015). Psykholohiia: pidruchnyk/ za red. L. I. Kazmirenko [Psychology: Textbook / edited by L. I. Kazmirienko]. Kyiv: nats. akad. vnutr. sprav. [in Ukrainian].

6. Prykhodko Yu. O., Yurchenko V. I. (2012). Psykholohichnyi slovnyk-dovidnyk: navchalnyi posibnyk [Psychological Dictionary Handbook: Educational Manual]. Kyiv: Karavela. Retrieved from: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/7115 [in Ukrainian].

7. Polovina, O. A. (2018). Rannii rozvytok dytyny: potreba sotsiumu chy batkivski ambitsii? [Early Child Development: Societal Need or Parental Ambitions?]. Vykhovatel-metodyst doshkilnoho zakladu (10), 23-30. Retrieved from: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24917[in Ukrainian].

8. Zhelanova V. V. (2020). Model profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia muzychnoho mystetstva [Model of Professional Competence for Future Music Teachers]. Pedahohika tapsykholohiia: zb. nauk. prats. Kharkiv. № 63, 51-59. ISSN 2312-2471 [in Ukrainian].

9. Batyshcheva H. O. (1996). Muzykoterapiia yak metodpsykhokorektsii [Music Therapy as a Method of Psycho-correctio]. Profilaktyka i terapiia zasobamy mystetstva : nauk.-metod. pos. / pidzah. red. O. I. Pylypenka. - Kyiv : A.L.D. [in Ukrainian].

10. Yarmoliuk, O. V. (2022). Slukhannia muzyky dlia ditei doshkilnoho viku yak odna iz skladovykh estetychnoho vykhovannia [Listening to Music for Preschool Children as one of the Components of Aesthetic Education]. Perspektyvy rozvytku nauky, osvity i tekhnolohii v konteksti yevrointehratsii: zb. tez dop. Mizhn. nauk.-prakt. konf. № 12, 12-13. [in Ukrainian].

11. Polovina O. A. (2021). Dytyna u sviti mystetstva [A Child in the World of Art]. Doshkilne vykhovannia, (2), 3-8. Retrieved from: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/37849 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru