Акцентуація характеру у структурі детермінант міжособистісних стосунків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

АКЦЕНТУАЦІЯ ХАРАКТЕРУ У СТРУКТУРІ ДЕТЕРМІНАНТ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ

Ситнік Світлана Володимирівна

доктор психологічних наук, професор,

завідувач кафедри теорії та

методики практичної психології

м. Одеса

Анотація

У статті наведено результати емпіричного дослідження акцентуацій характеру у структурі факторів, які впливають на формування міжособистісних стосунків. Акцентуації характеру визначають спосіб, яким люди взаємодіють з оточуючими, сприймають конфлікти та реагують на них, обирають друзів та партнерів, і, відтак, формують вектор міжособистісних стосунків. Емпірично доведено, що певні типи міжособистісних стосунків мають специфічні зв'язки з різними проявами характеру. Так, підозрілий тип пов'язаний із проявами збудливості, тривожності та екзальтованості, в той час як агресивний пов'язаний із педантичністю та емотивністю, егоїстичний - з демонстративністю; залежний - з гіпертимністю. Авторитарність, дружелюбність, альтруїзм від'ємно пов'язані з дистимічністю. Різні типи міжособистісних стосунків асоціюється не лише з типом характеру, а й з певними властивостями особистості, параметрами самоставлення та мотиваційними тенденціями у поведінці. Наприклад, авторитарний тип відносин пов'язаний з нормативною мотивацією та консервативним ставленням, егоїстичний - з імпульсивністю та бажанням досягти переваги, в той час як альтруїстичний - з позитивним самоприйняттям та альтруїстичною мотивацією. Формування міжособистісних стосунків залежить від певних комплексів особистісних та мотиваційних чинників, найчастіше - від очікувань особи стосовно того, як інші будуть ставитися до неї, та наскільки вона прагне мати перевагу над оточуючими. Емоційна стійкість, впевненість у собі, рівень комунікативної активності, здатність контролювати свої імпульсивні дії також відіграють важливу роль у цих взаємодіях. Акцентуації характеру грають у цьому процесі також важливу, але не провідну роль.

Ключові слова: риси характеру, особистісні властивості, самоставлення, мотивація, міжособистісні стосунки.

Abstract

Sytnik Svitlana Volodymyrivna Doctor of Psychology, Professor, Head of the Department of Theory and Methods of Practical Psychology, State Institution "South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynskyi", м. Odesa

CHARACTER ACCENTUATION IN THE STRUCTURE OF DETERMINANTS OF INTERPERSONAL RELATIONS

The article presents the results of an empirical study of character accentuations in the structure of factors that influence the formation of interpersonal relationships. Character accentuations determine the way people interact with others, perceive and respond to conflicts, choose friends and partners, and thus form the vector of interpersonal relationships. It has been empirically proven that certain types of interpersonal relationships have specific connections with different manifestations of character. For example, the suspicious type is associated with manifestations of excitability, anxiety, and exaltation, while the aggressive type is associated with pedantry and emotionality, the selfish type with demonstrativeness, and the dependent type with hyperthymia. Authoritarianism, friendliness and altruism are negatively related to dysthymia. Different types of interpersonal relationships are associated not only with the type of character, but also with certain personality traits, self-attitude parameters, and motivational tendencies in behaviour. For example, authoritarian relationships are associated with normative motivation and conservative attitudes, egoistic relationships with impulsivity and a desire to achieve superiority, while altruistic relationships are associated with positive selfacceptance and altruistic motivation. The formation of interpersonal relationships depends on certain complexes of personal and motivational factors, most often on the expectations of a person regarding how others will treat him or her and the extent to which he or she seeks to have an advantage over others. Emotional stability, selfconfidence, the level of communication activity, and the ability to control impulsive actions also play an important role in these interactions. Character accentuations also play an important, but not the leading role in this process.

Keywords: character traits, personality traits, self-attitude, motivation, interpersonal relations.

Постановка проблеми

Акцентуація характеру, як важливий аспект індивідуальності, є предметом поглибленого вивчення в сучасній психології [1, С. 26 та ін]. У контексті міжособистісних стосунків акцентуація характеру може відігравати значну роль у формуванні, розвитку та динаміці взаємодій між людьми. Відомо, що такий граничний варіант норми здатний впливати на сприйняття та реакції на міжособистісному рівні [2, С. 193 та ін]. Однак, не дивлячись на важливість цього питання, науковий внесок у вивчення взаємозв'язку між акцентуацією характеру та міжособистісними стосунками залишається обмеженим. Розкриття природи цього взаємозв'язку додасть нові знання до відомостей про фактори, що визначають взаємодії між людьми. Його розуміння, як на нашу думку, має важливе значення для розвитку практичних підходів у психологічній діагностиці, консультуванні та розвитку міжособистісних стосунків як в особистому, так і в професійному контексті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що на цей час триває вивчення впливу акцентуацій характеру на соціальну адаптацію, психічне здоров'я, взаємини з оточуючими [3 та ін]. Зібрано дані [4, С. 77] про взаємозв'язки між акцентуаціями характеру та іншими особистісними характеристиками, як то самосвідомістю, стійкістю до стресу, способами саморегуляції та іншими. Вивчаються [5, С. 42] також психологічні механізми, які використовуються людьми з акцентуаціями характеру для адаптації до різних життєвих ситуацій та стресів. Ці напрямки досліджень спільно допомагають розкрити комплексний характер акцентуацій характеру, їх вплив на особистість та життєву діяльність.

Щодо досліджень, пов'язаних з міжособистісною взаємодією та її взаємозв'язку з акцентуаціями характеру, є дані [6, С. 191; 7, С. 64] про вплив останніх на сприйняття конфліктних ситуацій, способи їх вирішення та загальну якість спілкування. Також вивчається [8, С. 115] їхній вплив на емоційний стан та емоційну виразність в міжособистісних стосунках. Крім того, є дослідження [9, С. 25], спрямовані на аналіз впливу акцентуацій характеру на процес формування та розвитку міжособистісних стосунків, включаючи дружбу, романтичні відносини та колегіальні взаємини.

Вивчення цих та інших досліджень дозволило сформулювати припущення, що акцентуації характеру визначають спосіб, яким люди взаємодіють з оточуючими, сприймають конфлікти та реагують на них, обирають друзів та партнерів, і, відтак, формують вектор міжособистісних стосунків. Також зазначимо, що акцентуації характеру розглядаються нами як важливий, але не єдиний фактор, що впливає на характер міжособистісних стосунків. Інші можливі детермінанти (властивості особистості, що формуються через індивідуальний досвід взаємодії зі світом, ставлення до себе як до система особистісних смислів і цінностей, які визначаються взаєминами, особисті мотиви та цілі взаємодії) створюють певні комбінації детермінантів, які спрямовують особистість на побудову різних типів стосунків з оточуючими (авторитарні, егоїстичні, агресивні, підозрілі, покірні, залежні, дружелюбні або альтруїстичні). Для перевірки цього припущення ми провели емпіричне дослідження.

Мета статті - провести систематичний аналіз акцентуацій характеру у структурі факторів, які впливають на формування міжособистісних стосунків. Вона досягалася через вирішення таких завдань: 1) розглянути характер взаємозв'язків між проявами характеру та особливостями міжособистісних стосунків; 2) виявити особливості формування міжособистісних стосунків у людей з різними типами акцентуацій характеру; 3) встановити кореляції між особистісними, рефлексивними та мотиваційними факторами міжособистісних стосунків і проявами характеру, а також виявити відношення до оточуючих в цих стосунках; 4) проаналізувати, яке місце посідають акцентуації характеру серед чинників, що впливають на вибір різних типів міжособистісних стосунків.

Виклад основного матеріалу

міжособистісний стосунки акцентуація характер

У емпіричному дослідженні, спрямованому на вирішення поставлених завдань взяли участь 48 жінок у віці від 20 до 24 років. Кожна з них пройшла тестування за допомогою таких психодіагностичних методик: «Діагностика міжособистісних стосунків» Т. Лірі, яка виявляла їхнє ставлення до інших людей у міжособистісних стосунках; «Характерологічний опитувальник Леонгарда-Шмішека», за якою визначався тип акцентуації їх характеру; «Тест-опитувальник самоставлення» В. В. Століна для діагностики відношення до себе; «Методика дослідження самооцінки особистості» С. А. Будассі, для визначення рівня самооцінки; «Методика багатофакторного дослідження особистості» Р. Кеттелла, форма С, для вивчення властивостей особистості; «Методика діагностики полімотиваційних тенденцій в Я-концепції особистості» С. Петрової для ідентифікації основних тенденцій у мотиваційній сфері учасниць дослідження.

Результати показали, що більшість учасниць дослідження (76,9%) мали виражені акцентуації певних рис характеру. Серед них 23,1% проявляли помітну акцентуацію гіпертимних рис, 19,2% відрізняються екзальтованим характером, 15,4% - емотивним, 11,5% - циклотимічним, а 7,7% - демонстративним типом характеру. Однак у 23,1% учасниць акцентуацій характеру не виявлено, що свідчить про більш збалансовану особистість без виражених вибіркових рис. Ці результати свідчать про різноманітність акцентуацій характеру серед опитаних жінок, де найпоширенішими були гіпертимний, екзальтований, емотивний, циклотимічний та демонстративний типи характеру.

Середні значення за тестом Лірі вказували на те, що основними засадами, на яких досліджувані будують міжособистісні стосунки, були авторитарний (7,2 балу), дружелюбний (6,5 балу) та альтруїстичний (6,8 балу) підходи до ставлення до інших людей. Найнижчі середні оцінки були зафіксовані за показниками підозрілості (5 балів) та залежності (5,2 балу) у стосунках, що свідчить про загальну обережність у відношенні до інших та більшу схильність до незалежності. Загалом, ці результати засвідчували індивідуальну різноманітність в структурі міжособистісних стосунків досліджуваних, що є результатом різних життєвих досвідів, особистісних рис та ситуацій, учасниками яких вони були.

Оскільки дослідження відмінностей між різними групами осіб, які відрізняються за домінуванням певного типу акцентуації, має бути науково обґрунтованим, то важливим було встановлення статистичних зв'язків між досліджуваними характеристиками, пошук яких здійснювався у ході кореляційного аналізі за допомогою критерію рангової кореляції Спірмена. Застосування цієї процедури дозволило встановити прямі зв'язки між підозрілістю у міжособистісних стосунках та такими проявами, як збудливість (г=0,621; р<0,01), тривожність (г=0,464; р<0,01) і екзальтованість (г=0,444; р<0,01). Агресивність мала позитивну кореляцію з педантичністю (г=0,481; р<0,01), емотивністю (г=0,442; р<0,01) й демонстративністю (г=0,302; р<0,05). Залежність була пов'язана з гіпертимністю (г=0,425; р<0,01). Авторитарність (г=-0,349; р<0,05), дружелюбність (г=-0,425; р<0,01) і альтруїзм (г=-0,368; р<0,01) показали від'ємну кореляцію з дистимічністю. В цілому, всі досліджувані прояви характеру у певній мірі взаємозв'язані зі ставленням до оточуючих. Це послужило підґрунтям для проведення порівняння міжособистісних стосунків жінок з різними акцентуаціями характеру.

Оскільки не всі учасниці дослідження виявили акцентуацію конкретної риси характеру, а також у зв'язку з відсутністю представників деяких типів у вибірці, на даному етапі аналізувалися лише результати 40 осіб, які мали виражену акцентуацію певного типу. Ці учасниці були розподілені на 5 груп з акцентуацією гіпертимних (12 осіб), екзальтованих (11 осіб) емотивних (8 осіб). циклотимічних (6 осіб) та демонстративних рис (4 особи).

Дисперсійний аналіз показав, що ці групи суттєво відрізняються за деякими показниками міжособистісних стосунків. Зокрема, значення критерія Фішера виявилися статистично достовірним навіть на рівні р<0,01 для показників агресивності (F=14,83) та дружелюбності (F=13,96). Також це значення статистично підтверджувало міжгрупове варіювання на 5%-му рівні достовірності для показників авторитарності (F=5,86) та підозрілості (F=6), як таке, що перевищує індивідуальну варіацію всередині груп. Порівнявши середні значення цих показників у цих групах, можна відзначити помітні різниці у їх прояві (рис.1).

Рис. 1 Усереднені профілі показників міжособистісних стосунків осіб з різними типами акцентуацій характеру, де позначені такі типи: демонстративний; гіпертимний; циклотимічний; --** екзальтований; =** “емотивний.

Визначаючи найвіддаленіші точки профілів на рисунку, можна помітити, що демонстративні особи характеризуються найбільш високою агресивністю та підозрілістю у стосунках, гіпертимні мають значнішу авторитарність та дружелюбність. Люди з емотивним типом характеру відрізняються більшою покірністю та альтруїзмом.

Для з'ясування, які саме групи статистично достовірно відрізнялися за означеними параметрами проведене множинне порівняння груп за методом ДЗР Тьюкі. Його результати показали, що статистично достовірними (на рівні р<0,05) є відмінності у прояві авторитарності між гіпертимними особами та циклотимічними й екзальтованими досліджуваними. Щодо рівня агресивності, статистично підтверджено на рівні р<0,01, що демонстративні особистості виявляли її у міжособистісних стосунках більш виразно, порівняно з представниками всіх інших типологічних груп, які брали участь у дослідженні. Схожі дані отримані за показником підозрілості, де оцінки у демонстративній групі були істотно вищими, ніж у циклотимічній та гіпертимній групах, а статистична значущість цих відмінностей відповідає 5%-му рівню. За показником покірності було встановлено, що різниця у її прояві між емотивною та гіпертимною групами також набуває статистично значущих відмінностей (p<0,05). У відношенні показника дружелюбності статистично значущі різниці (р<0,01) виявлені між гіпертимною групою та демонстративною, циклотимічною й екзальтованою групами.

Отже, у дослідженні було підтверджено, що акцентуації характеру виявляються у певних особливостях їхніх міжособистісних стосунків. Зокрема, гіпертимні особистості проявляють і них більшу авторитарність, порівняно з циклотимічними й екзальтованими людьми, мають схильність до позитивного ставлення до інших та виявляють більшу дружелюбність. Демонстративні люди виявляють більшу агресивність та підозрілості, що свідчить про їхню більшу недовіру до оточуючих. Емотивні особи у міжособистісних стосунках проявляють більшу покірність та слухняність у порівнянні з людьми, які характеризуються вираженими циклотимічними рисами.

Для вирішення завдання щодо виявлення взаємозв'язків особистісних, рефлексивних, мотиваційних детермінант міжособистісних стосунків з проявами характеру та ставленням до оточуючих в цих стосунках звернемося до результатів кореляційного аналізу (табл.1).

Таблиця 1

Значущі взаємозв'язки показників міжособистісних стосунків з їх особистісними, рефлексивними та мотиваційними детермінантами

Примітка. Тут і далі в таблицях: нулі та коми не вказуються; * - кореляція є статистично значущою на рівні р<0,05; ** - на рівні р<0,01

Аналіз таблиці проводився з урахуванням того, що індивідуальні характеристики особистості, спосіб сприйняття себе, оцінка власних якостей та особисті мотивації формують типові шаблони міжособистісних стосунків, які кожна людина створює навколо себе.

Тому, авторитарний тип стосунків буде пояснюватися такими чинниками як низька самооцінка, потреба у контролі, консервативність, емоційна стабільність, підозрілість. Прагнення до егоїстичних міжособистісних стосунків пов'язане із імпульсивністю, емоційною нестабільністю, низькою спрямованістю на співпрацю, мотивацією досягнення переваги. Стосунки з проявами агресивності обумовлені підозрілістю, неврівноваженістю, самовпевненістю та домінантністю. Стосунки, засновані на підозрілості, можуть бути пов'язані з наступним з обережністю щодо інших, прагненням до досконалості, невпевненістю у собі, низькою самооцінкою. Покірні стосунки можуть бути обумовлені почуттям власної нікчемності, страхом перед соціумом, залежністю, нормативністю. Дружелюбні стосунки виявилися пов'язаними з відкритістю, комунікабельністю, оптимізмом, позитивним самоприйняттям. Схильність до альтруїстичних стосунків пов'язана з нормативністю поведінки, прагненні допомагати, позитивному самоприйнятті та здатності до співчуття.

Далі аналізувалися зв'язки акцентуацій характеру з цими детермінантами міжособистісних стосунків. А оскільки серед наших досліджуваних були представлені лише п'ять типів акцентуацій, ми обмежилися пошуком кореляцій лише відповідними до них рисами (табл. 2).

У таблиці показано, що демонстративна акцентуація прямо пов'язана із самооцінкою, очікуваним ставленням від інших, альтруїстичною, пугнічною, комунікативною мотивацією, самоконтролем, товариськістю. Гіпертимна акцентуація має прямий зв'язок імпульсивністю, емоційною нестабільністю, радикалізмом, оптимістичними та пугнічними мотивами, прагненням до переваги та глобальним позитивним самопочуттям, а також негативний - з мотивом уникнення неприємностей.

Таблиця 2

Значущі взаємозв'язки акцентуйованих рис характеру з особистісними, рефлексивними та мотиваційними детермінантами міжособистісних стосунків

Циклотимічні риси корелювали лише з гедоністичною мотивацією та емоційною нестабільністю, що свідчить про складні та нелінійні взаємозв'язки цієї акцентуації з властивостями особистості, мотивами та самооцінкою. Екзальтовані риси пов'язані з домінантністю, соціальною сміливістю, радикалізмом, прагненням до переваги, егоцентричною мотивацією та високою самооцінкою. Емотивна акцентуація показала зв'язок з чутливістю, непевністю та мотивами позитивного ставлення до людей.

З попереднього аналізу стає очевидним, що міжособистісні стосунки залежать від багатьох факторів і, можливо, їх комбінації. Для розкриття змісту комплексів детермінант, що визначають певний тип взаємин, а також для відповіді на питання про роль, яку відіграють акцентуації характеру серед цих факторів, ми провели факторний аналіз. Для його реалізації використали метод обертання - Варімакс з нормалізацією Кайзера (6 ітерацій). Міра вибіркової адекватності склала 0,642, що засвідчило прийнятну адекватність даних для аналізу. Крім того, за критерієм сферичності Бартлетта матриця була достатньо надійною для проведення аналізу (р<0,01). Отримана структура склалася з 5 чинників (табл. 3).

Таблиця 3

Результати факторного аналізу особистісних, характерологічних, рефлексивних, мотиваційних детермінант міжособистісних стосунків

Сукупна інформативність усіх чинників склала 0,77, що означає, що виділені фактори пояснюють 76,9% загальної дисперсії ознак, а це вважається задовільним результатом. Усі ознаки значуще пов'язані лише з одним фактором, тоді як з іншими чинниками вони мають мінімальні кореляції»

Перший фактор, який умовно можна назвати «Ставлення інших», або ж «Очікуване сприйняття від інших» (пояснює 19,9% загальної дисперсії ознак), є однополюсним. Він включає такі показники, як очікуване ставлення інших, альтруїзм, дружелюбність та залежність. Цей фактор може бути описаний як відображення специфічних аспектів міжособистісної поведінки та сприйняття інших людей у взаємодії. Важливо зауважити, що очікування щодо певного ставлення (наприклад, вдячності, доброзичливості або турботи) з боку оточуючих об'єднує ці три типові форми міжособистісної взаємодії.

Другий фактор, який можна назвати «Прагнення до лідерства» (пояснює 19,2% загальної дисперсії ознак), також включає в себе тільки позитивні зв'язки з показниками прагнення до переваги, авторитарності, самоповаги та емоційної стійкості. Цей фактор свідчить про те, що схильність до лідерства, впевненість у собі та самоповага сприяють розвитку вимогливого, авторитарного стилю взаємодії з оточуючими.

Третій фактор, який можна назвати «Емоційна вразливість та нестабільність» (пояснює 14,7% загальної дисперсії ознак), включає показники емоційності, непевності та циклотимічності. Згідно з його суттю, нахил до інтенсивного переживання та вияву емоцій разом із почуттям непевності призводить до збільшеної чутливості та коливання настрою.

Четвертий фактор, який можна назвати «Комунікативна активність» (пояснює 12,6% загальної дисперсії ознак), характеризується високим рівнем комунікативної активності, прагненням до подолання труднощів та гострих вражень, а також гіпертимними та демонстративними проявами характеру. Відтак, основою гіпертимності та демонстративності є висока комунікативна мотивація та бажання розвивати енергію в боротьбі та в емоційному вираженні.

П'ятий фактор, який можна назвати «Спонтанність та імпульсивність» (пояснює 10,49% загальної дисперсії ознак), складається з агресивності, егоїзму та імпульсивності. Він демонструє, що спільною рисою агресивних та егоїстичних типів стосунків є непередбачуваність та спонтанність у поведінці та реакціях. Цей фактор часто супроводжується нестабільністю у взаєминах і низькою готовністю до співпраці та укладання компромісів, і може бути виявом як агресивності, так і егоїзму.

Наведена факторна структура підтверджує, що формування певного типу міжособистісних стосунків обумовлене різними особистісними, рефлексивними та мотиваційними чинниками. Наприклад, очікуване ставлення інших може відображати альтруїзм, дружелюбність та залежність у взаєминах. Прагнення до переваги співіснує з емоційною стійкістю та самоповагою, що може виступати основою для авторитарних реакцій. З іншого боку, імпульсивність може лежати в основі агресивних і егоїстичних стосунків. Щодо акцентуацій характеру, у факторній структурі виявлено два компоненти, які зв'язують емотивність та циклотимічність з непевністю, а також комунікативну та пугнічну мотивацію з гіпертимністю та демонстративністю.

Висновки

1. Встановлено у кореляційному дослідженні, що певні типи міжособистісних стосунків мають специфічні зв'язки з різними проявами характеру. Підозрілий тип пов'язаний із проявами збудливості, тривожності та екзальтованості, в той час як агресивний пов'язаний із педантичністю та емотивністю, егоїстичний - з демонстративністю; залежний - з гіпертимністю. Авторитарність, дружелюбність, альтруїзм від'ємно пов'язані з дистимічністю.

2. З'ясовано за допомогою порівняльного аналізу груп досліджуваних з різними типами акцентуацій характеру, що демонстративні особи характеризуються вимогливістю та дратівливістю у взаєминах, в той час як гіпертимний тип характеру сприяє владним тенденціям та прагненню до авторитету. Люди з емотивними рисами характеризуються більшою поступливістю, покірністю, альтруїзмом та відповідальністю у взаєминах. Ці результати підтверджують важливість акцентуацій характеру у формуванні конкретних типів міжособистісних взаємодій.

3. Визначено кореляції між акцентуаціями характеру та особистісними, рефлексивними та мотиваційними факторами міжособистісної взаємодії. Наприклад, авторитарний тип стосунків асоціюється з нормативністю поведінки, самоконтролем, мотивацією до виконання норм, консервативними уявленнями, стійкістю до стресу, підозрілістю та низькою самооцінкою.

Егоїстичний тип пов'язаний з імпульсивністю, емоційною нестабільністю, бажанням досягти переваги та низькою мотивацією до праці. Агресивність корелює з емоційною нестійкістю, впевненістю у собі та домінантністю. Підозрілість проявляється через недовіру, замкнутість, невпевненість у собі, низьку самооцінку, загальне неприйняття себе та бажання досягти ідеалів. Покірність пов'язана з низькою самооцінкою, замкнутістю, уникненням конфліктів, залежністю та мотивацією відповідати нормам. Залежність виявляється через низьку самооцінку, нормативну мотивацію та потребу у підтримці стосунків. Дружелюбність асоціюється з відкритістю, комунікабельністю, оптимізмом та загальним позитивним ставленням до себе. Альтруїзм проявляється через дотримання норм поведінки, альтруїстичну мотивацію та позитивне сприйняття себе.

4. Розкрито у факторному аналізі, що формування міжособистісних стосунків залежить від певних комплексів особистісних та мотиваційних чинників, а саме, від очікувань особи стосовно того, як інші будуть ставитися до неї, а також від того, наскільки вона прагне мати перевагу над оточуючими. Емоційна стійкість і впевненість у собі, рівень комунікативної активності і навіть здатність контролювати свої імпульсивні дії також відіграють важливу роль у цих взаємодіях. Акцентуації характеру грають у цьому процесі також важливу, але не провідну роль.

Література

1. Акцентуації характеру учнів та студентів сучасних навчальних закладів різних типів у контексті стресостійкості / О. Тимощук та ін. International Academy Journal Web of Scholar. 2019. № 4(34). С. 26-31. URL: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30042019/6446 (дата звернення: 28.03.2024).

2. Bocheliuk V., Spytska L., Panov M. Socio-psychological features of formation of deviant behavior in adolescents with learning difficulties. Priority areas for development of scientific research: domestic and foreign experience: collective monograph. Riga, Latvia: Publishing House “Baltija Publishing, 2021. P. 192-208. URL: https://doi.org/10.30525/9789934-26-049-0-26 (date of access: 11.04.2024).

3. Kiseleva E. S. Improvement of Subjective Clients' Well-being on the Base Consideration of Character Accentuation in the Context of Personal Sales. III International Scientific Symposium on Lifelong Wellbeing in the World. 2017. URL: https://doi.org/10.15405/ epsbs.2017.01.43 (date of access: 29.03.2024).

4. Stanibula S. O. Peculiarities of coping strategies within people with various type of accentuation of character. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2020. № 11. С. 77-81. URL: https://doi.org/10.25264/2415-7384-2020-11-77-81 (дата звернення: 03.04.2024).

5. Формування акцентуацій характеру особистості в сучасних умовах підвищеного електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону/ Л. А. Сергєєва та ін. Український вісник Психоневрології. 2020. Т. 28, № 2 (103). С. 42-46. URL: https://doi.org/ 10.36927/2079-0325-v28-is2-2020-8 (дата звернення: 03.04.2024).

6. Булгакова О. Ю., Азаркіна О. В. Рефлексивний портрет педагога з гіпертимною акцентуацією характеру. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія Психологія. 2020. № 4. С. 191-195. URL: https://doi.org/10.32838/ 2709-3093/2020.4/29 (дата звернення: 04.04.2024).

7. Лисенкова І. П., Бурячок А. В. Вплив акцентуацій характеру підлітків на поведінку в конфліктних ситуаціях. Габітус.2022. № 42. С. 64-68. URL: https://doi.org/10.32782/26635208.2022.42.10 (дата звернення: 28.03.2024).

8. Лич О. М., Юдко А. В. Зв'язок акцентуацій характеру з емоційним інтелектом соціальних працівників. ПОЛІТ. Сучасні проблеми науки. Гуманітарні науки:: тези доп. ХХ Міжнар. науково-практ. конф. здобувачів вищ. освіти і молодих уч.: [у 2-х т.]. Т.1, м. Київ, 1 квіт. 2020 р. / ред. В. М. Ісаєнко та ін. Київ, 2020. С. 115-117. URL: https://er.nau.edu.ua/ handle/NAU/54051 (дата звернення: 02.04.2024).

9. Левус Н., Ткачук Е. Схильність осіб з різними акцентуаціями характеру до певного стилю поведінки у конфлікті. Молодий вчений. 2021. № 8 (96). С. 25-29. URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-6 (дата звернення: 01.04.2024).

References

1. Tymoshchuk O., Derpak V., Yonda M., Tokar I.T. & Kycha I.I. (2019) Aktsentuatsii kharakteru uchniv ta studentiv suchasnykh navchalnykh zakladiv riznykh typiv u konteksti stresostiykosti [Accentuation of the character of pupils and students of modern educational institutions of various types in the context of stress resistance]. International Academy Journal Web of Scholar. (4(34)), 26-31. https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30042019/6446 [in Ukrainian].

2. Bocheliuk, V., Spytska, L., & Panov, M. (2021). Socio-psychological features of formation of deviant behavior in adolescents with learning difficulties. У Priority areas for development of scientific research: domestic and foreign experience: collective monograph (с. 192-208). Publishing House “Baltija Publishing”. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-049-0-26

3. Kiseleva, E. S. (2017). Improvement of Subjective Clients' Well-being on the Base Consideration of Character Accentuation in the Context of Personal Sales. У III International Scientific Symposium on Lifelong Wellbeing in the World. Cognitive-crcs. https://doi.org/ 10.15405/epsbs.2017.01.43

4. Stanibula, S. (2020). Peculiarities of coping strategies within people with various type of accentuation of character. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Psykholohiia» - Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Psychology Series, (11), 77-81. https://doi.org/10.25264/2415-7384-2020-11-77-81

5. Serhieieva, L., Valchenko, O., Serhieieva, V., & Hliebova, O. (2020). Formuvannia aktsentuatsii kharakteru osobystosti v suchasnykh umovakh pidvyshchenoho elektromahnitnoho vyprominiuvannia radiochastotnoho diapazonu [Formation of personality character accentuations in modern conditions of the increased electromagnetic radiation of radiofrequency range]. Ukrains'kyi Visnyk Psykhonevrolohii - Ukrainian Herald of Psychoneurology, 28, (2 (103)), 42-46. https://doi.org/10.36927/2079-0325-v28-is2-2020-8 [in Ukrainian].

6. Bulhakova, O. Y., & Azarkina, O. V. (2020). Refleksyvnyi portret pedahoha z hipertymnoiu aktsentuatsiieiu kharakteru [Reflective portrait of a teacher with hyperthymic accentuation of character]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia Psykholohiia - Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University, series Psychology, (4), 191-195. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2020.4/29 [in Ukrainian].

7. Lysenkova, I. P., & Buriachok, A. V. (2022). Vplyv aktsentuatsii kharakteru pidlitkiv na povedinku v konfliktnykh sytuatsiiakh [The influence of character accentuations of teenagers on behavior in conflict situations]. Habitus, (42), 64-68. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2022.42.10 [in Ukrainian].

8. Lych, O. M., & Yudko, A. V. (2020). Zviazok aktsentuatsii kharakteru z emotsiinym intelektom sotsialnykh pratsivnykiv [The relationship between character accentuations and emotional intelligence of social workers]. In V. M. Isaenko et al. (Eds.), POLIT. Suchasni problemy nauky. Humanitarni nauky - POLIT. Modern problems of science. Humanities (р. 115-117). Natsionalnyi aviatsiinyi universytet. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54051 [in Ukrainian].

9. Levus, N., & Tkachuk, E. (2021). Skhylnist osib z riznymy aktsentuatsiiamy kharakteru do pevnoho styliu povedinky u konflikti [Tendency of persons with different accentuations of character to a certain style of behavior in the conflict]. Molodyi vchenyi -YoungScientist, 8 (96), 25-29. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-6 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru