Особливості психологічного здоров'я студентів у процесі адаптації до навчання в умовах повномасштабної війни

Bakhvalova A. V., PhD (Doctor of philosophy in psychology), Assistant of the department of general psychology, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Протягом історичного розвитку суспільства здоров'я як цінність посідає одне із провідних місць у міждисциплінарному вивченні. У наукових працях здоров'я розглядається як конструкт, що включає духовний, психічний, соціальний і соматичний компоненти (Ананьев, 2006). Здоров'я є неодмінною умовою ефективної діяльності особистості як навчальної, так і професійної. Для нас важливим є поняття «психологічне здоров'я», введене І. Дубровіною (1991). Науковиця зазначає, що «психічне здоров'я» стосується окремих психічних процесів, механізмів, а психологічне характеризує особистість в цілому (Костюк, & Костюк, 2018, с. 46).

Психологічне здоров'я виражає динамічну рівновагу між людиною і середовищем, і, відповідно, соціально-психологічну і професійну адаптацію. Д. Костюк та В. Костюк пропонують різнити поняття «психічне здоров'я» та «психологічне здоров'я» при всьому тому, що вони взаємопов'язані, але кожне з них має своє змістове наповнення, критерії та механізми формування. Зазначені автори стверджують, що поняття «психологічне здоров'я» відноситься до особистості в цілому. Воно (поняття) перебуває в тісному взаємозв'язку з проявами людського духу, тоді як поняття «психічне здоров'я» є станом повноцінної психічної діяльності людини, що забезпечує здатність пристосовуватися до умов та впливів різних модальностей та характеру (Костюк, & Костюк, 2018). І. Галецька пропонує розглядати двохфакторну структуру психічного здоров'я: перший фактор структурно-процесуальне психічне здоров'я; другий фактор - психологічне здоров'я. Перший стосується характеристик процесів і властивостей когнітивної та емоційно-вольової сфери, тоді як другий - це втілення соціального, емоційного та духовного благополуччя, оскільки є потенційною передумовою забезпечення потреб активного способу життя, досягнення власних цілей, адекватної взаємодії в соціумі (Галецька, 2012, с. 53). Можна зазначити, що власне психологічне здоров'я є результатом соціалізації і чинником індивідуального розвитку та соціально-психологічної адаптації. Е. Носенко підкреслює, що традиційно в науковій літературі психічне здоров'я асоціюється з відсутністю ознак психопатології, а психологічне здоров'я трактується не тільки як відсутність психопатології, а й наявність ознак позитивного функціонування людини (Носенко, & ЧетверикБурчак, 2014, с. 90).

Козлов, конкретизуючи поняття «психологічне здоров'я», ще десять років тому звертав увагу на наявність, як мінімум, двох точок зору на цей феномен (Козлов, 2012). Першу з них автор назвав імпліцитною - це трактування психологічного здоров'я можна було б назвати класичним, адже воно бере корені у медицині та філософії: достатньо бути соціалізованим, емоційно врівноваженим, індивідуалістичним та здатним адекватно реагувати на зовнішні подразники, щоб називатися психологічно здоровим. Друга точка зору пов'язана із більшою деталізацією феномену психологічного здоров'я, що має місце в авторських теоріях. Зокрема, О. Козлов серед багатоманіття таких теорій виокремлює 8 векторів, які згодом обґрунтовує емпірично за допомогою методу кластерного аналізу, серед них: психологічно здорова людина як дитя, психологічно здорова людина як дорослий, психологічно здорова людина як та, що прагне стати собою, психологічно здорова людина як така, що віддає себе тощо (Козлов, 2015).

Власенко, В. Фурман, О. Рева, І. Канюка зазначають, що проблема психологічного здоров'я студентської молоді є стратегічною для сучасного українського суспільства, а тому є нагальна потреба у вивченні та розробці заходів його оптимізації. Вказані автори розкривають чотирикомпонентну структуру психологічного здоров'я, яка включає такі складові як когнітивний, емоційний, поведінковий, ціннісно-мотиваційний, а також окреслюють «проблемні зони» психологічного здоров'я сучасних студентів (Власенко, Фурман, Рева, & Каюка, 2022, с. 21).

А. Шамне, А. Комісаренко на основі огляду праць з тематики психології здоров'я зазначають наступне: для психологічного здоров'я одного здорового способу життя сьогодні недостатньо. Здоровий спосіб життя як ефективний засіб збереження та зміцнення здоров'я має перейти на якісно новий рівень - на рівень культури психологічного здоров'я; формування у студентів психологічної культури здоров'я є важливим чинником їхнього гармонійного розвитку. Підготовка до професійної діяльності неможлива без турботи про психологічне здоров'я студентів (Шамне, & Комісаренко, 2017, с. 295).

А. Кічук підкреслює як важливість розробки теорії психологічного здоров'я саме для студентського віку, так і вразливість даної вікової групи, зважаючи на її особливості (Кічук, 2019). Тобто виокремлення саме цієї групи не є випадковим, адже студенти-першокурсники не лише стикаються із проблемою адаптації до нового стилю життя та навчального закладу, але і перебувають у процесі формування власної Его-ідентичності та кристалізації системи ціннісних орієнтирів.

Дослідження, проведене із китайськими студентами, показало, що найвищий рівень стресу, тривожності та депресії мають саме першоі другокурсники порівняно з іншими курсами (Liu, Ping, & Gao, 2019). Очевидно, що не останню роль у цьому відіграє процес адаптації до ЗВО, хоча автори також підкреслюють інші вікові особливості: юнацький вік є періодом дебюту психічних захворювань, тому треба уважно ставитися до проблем та кризових ситуацій у цей непростий період, щоб не ускладнити ситуацію, а навпаки, загальмувати можливі несприятливі зміни у психічному та психологічному здоров'ї студентів.

У контексті здобуття вищої освіти психологічне здоров'я відіграє особливу роль, адже визначає успішність навчальної діяльності студентів, сприяє їхньому саморозвитку та безконфліктному спілкуванню (Пляка, 2011).

До того ж, питання збереження психологічного здоров'я та благополуччя студентів продиктоване не лише необхідністю здійснення психогігієни та психопрофілактики, але і має суто практичний аспект: успішність навчання студентів напряму пов'язана із їхнім психологічним здоров'ям (Омелянська, 2018).

Зокрема, наявні також дослідження психологічного здоров'я студентів у часи пандемії. Т. Перепелюк та Н. Гриньова відзначають ряд змін, як позитивних, так і негативних, у структурі психологічного здоров'я (Перепелюк, & Гриньова, 2021). Ці зміни пов'язані з усіма її складовими, починаючи з когнітивного і закінчуючи діяльнісно-поведінковим компонентом. З одного боку, зросла оцінка власного потенціалу, з іншого - з'явився ряд негативних станів, зросла тривожність, напруженість. Інші автори відзначають переважно негативний вплив ситуації пандемії на психологічне здоров'я та благополуччя студентів (Виноградова, & Шкуренко, 2021; Kurapov, Loshenko, & Bakhvalova, 2022). Враховуючи ці дані, цілком логічно припустити, що умови повномасштабної війни матимуть такий самий, якщо не гірший, вплив на психологічне здоров'я. Зокрема, вже опубліковано дослідження (Kovalenko, & Yatsenko, 2022), в якому на час повномасштабного вторгнення виявлено низький рівень психологічного благополуччя у підлітків та середній - у молоді.

Зарубіжні дослідження також підтверджують погіршення психологічного благополуччя та здоров'я йорданських студентів під час пандемії: 54,7% абсолютно погодилися з тим, що довге дистанційне навчання викликає у них нудьгу, знервованість і напругу, 69% - відзначили, що через неможливість купити необхідне обладнання деякі студенти відчуватимуть сором і фрустрацію, 47,2% - не рекомендували б продовжувати дистанційне навчання, оскільки воно є соціально і психологічно несприятливим, а 58,8% - оцінили контекст пандемії як такий, що викликає стрес, фрустрацію та депресію (Haider, & Al-Salman, 2020).

Власне питаннями «психологічного здоров'я» повинні опікуватися практичні психологи, надаючи психологічну допомогу та індивідуальне психологічне консультування. В. Панок та В. Острова, аналізуючи соціальну ситуацію розвитку студентства, вікові особливості та специфіку спілкування, виокремлюють ряд типових психологічних проблем: адаптації, професійного становлення, міжособистісного спілкування, сімейні проблеми (Панок, & Острова, 2010, с. 5).

Л. Карамушка із співавторами, досліджуючи особливості психічного здоров'я персоналу освітніх організацій, вказують на наявний дисонанс, а саме: з одного боку, вихователі, вчителі, викладачі та інший персонал є вразливою категорією щодо впливу війни на психічне здоров'я, тоді як з іншого боку, водночас на педагогах лежить відповідальність за збереження психічного здоров'я молоді. Науковці дійшли висновку, що в умовах війни проблема психічного здоров'я є значущою соціальною і особистісною, для вирішення якої потрібні розробки спеціальних психологічних технологій (Карамушка, Креденцер, & Терещенко та ін., 2022).

Для дослідження психологічного здоров'я існує ціла низка психодіагностичних інструментів: від вивчення власне самого феномену і його структури до його зв'язків із характеристиками мезота макрорівнів (Шевченко, 2017). Власне, зв'язок психологічного здоров'я із особливостями організації (ЗВО) для нас є мало актуальним, оскільки мова йде про студентів, які тільки вступили до університету і ще не пройшли повністю етап адаптації; а зв'язок із макрорівнем - особистісними, професійними та іншими характеристиками - видається нам надто конкретизованим. Адже для того, щоб досліджувати зв'язок психологічного здоров'я із стресостійкістю треба мати, як мінімум, специфічне пояснення, чому з усього багатоманіття рис саме стресостійкість є ключовою для психологічного здоров'я.

Якщо ж говорити про методики вивчення власне самого феномену психологічного здоров'я, то, наприклад, тест «Індекс ставлення до здоров'я» (С. Дерябо) показує не стільки стан психологічного здоров'я, скільки стурбованість досліджуваного відносно цього питання, що видається не цілком прийнятним для задач даного дослідження. Натомість «Експресдіагностика рівня психоемоційної напруги» (О. Копіна, К. Суслов, Е. Заікін) містить низку досить конкретних показників (самооцінка здоров'я, психосоціальний стрес, задоволеність життям та умовами тощо), які однак не цілком вичерпують розуміння психологічного здоров'я, наведеного вище.

Як результат, саме методика О. Козлова «Індивідуальна модель психологічного здоров'я» не тільки дозволяє розглянути структуру психологічного здоров'я, але і має практичне спрямування, демонструючи реалізацію психологічного благополуччя через конкретні сфери життя особистості та її власний внутрішній світ. Детальний опис даної методики наведено далі.

психологічний здоров'я студентський молодь

Методологія дослідження

Виходячи зі специфіки проблеми психологічного здоров'я студентів, мети дослідження, розроблено його процедуру та визначено базу емпіричного дослідження.

Вибірка

На першому етапі участь у дослідженні взяли 62 особи, з яких випадковим чином було відібрано дані 59 осіб: 11 хлопців та 48 дівчат, середній вік яких складає 18 років. На другому етапі були зібрані дані ще 59 осіб - 7 хлопців та 52 дівчат, середній вік яких складає 18 років. Дослідження проводилося на базі и Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Усі досліджувані є студентами-першокурсниками. Представлена вибірка є рандомною, оскільки кожен студент 1 курсу мав змогу долучитися до дослідження за власним бажанням.

Методика дослідження

Відповідно до технології емпіричного дослідження у психології у якості організаційного методу визначено порівняльний. Для збору емпіричних даних, зокрема для дослідження особливостей Індивідуальної моделі психологічного здоров'я студента залежно від контексту (що включає як соціально-політичне, так і епідеміологічне тло у країні) розроблено процедуру, яка реалізувалася у два етапи: перший проведений у квітні 2018 року, другий - у березні 2023-го. Досліджуваним пропонувалася методика «Індивідуальна модель психологічного здоров'я» О. Козлова (Козлов, 2014, 2015.), яка має 8 шкал, умовними позначеннями яких є:

• СтВ - стратегічний вектор (психологічно здорова людина як дорослий);

• ПВ - просоціальний вектор;

• ДВ - духовний вектор (психологічно здорова людина як така, що включена у трансперсональні структури);

• ЯВ - Я-вектор (психологічно здорова людина як та, що є собою);

• ІВ - інтелектуальний вектор;

• ТВ - творчий вектор;

• СВ - сімейний вектор;

• ГВ - гуманістичний вектор (психологічно здорова людина як альтруїст).

Кожна зі шкал представлена у стенах: результат від 1 до 3 вказує на низький рівень вектора; 4-7 стен - на середній рівень; 8-10 стен - на високий. Зазначимо, що для трьох векторів характерні варіації в конвертації сирих балів у стени: наприклад, у гуманістичному векторі сирий бал 8 може відповідати 8, 9 або 10 стенам. Для зручності було прийнято рішення орієнтуватися на найвищий показник, тому деякі значення «випадають» із аналізу (ІВ - 1 стен, СВ - 9 стен, ГВ - 8 і 9 стен). Однак така ситуація спостерігається і в інших методиках, наприклад, Шістнадцятифакторному опитувальнику Кеттелла.

На етапі кількісного аналізу обробка результатів здійснювалася у програмі Jamovi. Отримані результати порівнювалися за допомогою критерію U-Манна-Уїтні.

У якості інтерпретаційних методів використовувався структурний метод, а саме виокремлення типів психологічного здоров'я: чисті, змішані та недиференційований типи.

Результати дослідження та дискусія

Відмінності було встановлено лише за однією зі шкал - сімейний вектор (табл. 1). Група першокурсників 2018 року (далі - група 1) має середній показник СВ 5,2 стен, тоді як для групи 2023 року (далі - група 2) він знизився до 4,5 стен.

Таблиця 1

Порівняння середніх значень групи 1 та групи 2 чим може бути пов'язано таке зниження? Зазначені у методиці твердження пов'язані із здатністю поступитися власними інтересами заради сім'ї, бажанням проводити разом час, ділитися власними почуттями. Можна припустити, що саме необхідність розлучитися із родиною та близькими внаслідок війни, виїзд за кордон, зміна місця проживання вплинули на зниження показника цього вектора. Оскільки частина чоловіків призовного віку перебуває на фронті, більшість сімей зараз у розлуці, що позначається на психологічному благополуччі та здоров'ї.

Між іншими векторами психологічного здоров'я статистично значущих відмінностей не встановлено, а різниця у середніх показниках виявилася менш вираженою, ніж у випадку із сімейним вектором. Найбільшу варіативність в обох групах показують стратегічний, духовний та творчий вектори.

Ще одним цікавим для розгляду результатом є визначення превалюючих типів психологічного здоров'я в обох групах (табл. 2).

Таблиця 2

Представленість типів психологічного здоров'я в обох групах дослідження

Проведене дослідження психологічного здоров'я показало наявність відмінностей у показниках студентів-першокурсників 2017 та 2022 року вступу до ЗВО. Порівняльний аналіз виразності компонентів індивідуальної моделі психологічного здоров'я студентів за вказаними вибірками показав наступне:

• емпірично встановлені відмінності лише за шкалою реалізації психологічного здоров'я «сімейний вектор»;

• в обох досліджуваних групах переважаючим типом психологічного здоров'я є змішаний тип, який забезпечує більшу кількість ресурсів та ширший діапазон засобів долання складних життєвих ситуацій на етапі адаптації до професійного навчання;

• у групі студентів - першокурсників, освітній процес, яких перебігав в умовах повномасштабної війни і змішаної (дистанційної) форми навчання, констатуємо зменшення кількості осіб з недиференційованим типом і збільшення з чистим типом психологічного здоров'я;

• незалежно від об'єктивних чинників (характер війни і форма навчання) найбільш розповсюдженим типом є інтелектуальний.

Встановлено найпоширеніші поєднання векторів психологічного здоров'я:

• для групи студентів першого курсу, процес адаптації яких відбувався під час антитерористичної операції й офлайн навчання (2018-й рік), домінуючими змішаними типами виявилися: творчий + - + інтелектуальний, стратегічний + - + творчий + - + інтелектуальний, стратегічний + - + інтелектуальний;

• для групи першокурсників, процес адаптації яких відбувався в умовах повномасштабної війни росії проти України й онлайн (або) змішаного навчанням (2023-й рік), домінуючими змішаними типами виявилися: творчий + - + інтелектуальний, стратегічний + - + творчий + - + інтелектуальний, просоціальний + - + інтелектуальний, стратегічний + - + просоціальний + - + творчий + - + інтелектуальний.

Враховуючи отримані результати, можна коротко описати специфіку надання допомоги та підвищення адаптації студентів у кризових ситуаціях, а саме виокремити основні напрямки, за якими варто здійснювати роботу. Звертаємо увагу, що подані рекомендації розраховані саме на студентів зі складом психологічного здоров'я, подібним до того, що описаний у даній статті.

По-перше, на початку роботи рекомендовано опиратися на ті вектори, які є найбільш ресурсномісткими, у випадку зі студентами - це інтелектуальний вектор, тобто жага до пізнання та можливість проявити власні знання.

По-друге, варто розширювати діапазон ресурсів за допомогою розвитку векторів, які мають значення, близьке до високого. Таким чином, одночасно вирішується задача зменшення кількості осіб із недиференційованим типом психологічного здоров'я (які мають найменше ресурсів для розбудови власного психологічного благополуччя та долання складних життєвих ситуацій) та збільшення кількості тих, хто має змішаний тип. Здійснювати таке розширення можна як за допомогою повторення і підкріплення тих дій та практик, до яких звик студент, так і за допомогою включення нових видів діяльності у восьми запропонованих сферах (волонтерство, ведення щоденника емоцій, відвідування Т-груп тощо).

По-третє, врахувати як вікові, так і індивідуально-психологічні властивості студентів, наприклад, у даному дослідженні - це схильність до творчості, рефлексивність, інтровертованість. Варто підбирати такі види активності, які не суперечили б особливостям і вподобанням цільової групи, а м'яко входили до їхнього повсякденного життя. Наприклад, виступи перед аудиторією чи необхідність надто швидкого зближення з іншими людьми може викликати надмірний стрес і навпаки сприяти погіршенню благополуччя.

По-четверте, виокремлені поєднання векторів у змішаних типах психологічного здоров'я показують ті сфери, з якими доречно було б попрацювати у першу чергу. Виокремлені поєднання демонструють, які сфери психологічного здоров'я розвинуті у студентської молоді найкраще. І якщо саме такі поєднання виявилися найбільш частотними, то можна припустити: якщо для даного віку та контексту згадані вектори тісно пов'язані, то робота над ними може виявитися більш плідною, ніж якби вектори обиралися у випадковому порядку. Тобто, обираючи між векторами, які мають значення, близькі до високих, варто починати з тих, які входять до типових поєднань змішаних типів, виявлених у даному дослідженні (наприклад, творчий + - + інтелектуальний, стратегічний + - + творчий + - + інтелектуальний тощо).

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у пошуках зв'язків резильєнтності та психологічного здоров'я студентської молоді.

Декларація про конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність потенційних конфліктів інтересів стосовно дослідження, авторства та/або публікації цієї статті.

Фінансування. Дослідження було проведено в межах науково-дослідної роботи кафедри загальної психології КНУ імені Тараса Шевченка на тему: «Психологія здоров'я особистості: рівні та ресурси», номер реєстрації 22 КП 017-01.

Список використаних джерел

1. Haider, A. S., & Al-Salman, S. (2020). Dataset of Jordanian university students' psychological health impacted by using e-learning tools during COVID-19. Data in brief, 32, 106104. DOI: https://doi.org/10.1016Aj.dib.2020.106104

2. Kovalenko, A. B., & Yatsenko, A. O. (2022). Psychological well-being of Ukrainians at the beginning of the full-scale Russian invasion. Ukrainian psychological journal, 2(18), 91-108. DOI: https//doi.org/10.17721/upj.2022.2(18)/5

3. Kurapov, A., Loshenko, O., & Bakhvalova, A. (2022). COVID-19 Fear: Factors Impacting Its Reduction and Negative Coping Strategies. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(16), 33-38. DOI: 10.17721/BPSY.2022.2(16).6

4. Liu, X., Ping, S., & Gao, W. (2019). Changes in undergraduate students' psychological well-being as they experience university life. International journal of environmental research and public health, 16(16), 2864. DOI: 10.3390/ijerph16162864.

5. Власенко, І. А., Фурман, В. В., Рева, О. М., & Канюка, І. О. (2022). Психологічне здоров'я у студентської молоді. Вінниця: ТВОРИ.

6. Виноградова, В., & Шкуренко, Н. (2021). Вплив пандемії covid-19 на психічне здоров'я студентів. Scientific Collection «InterConf», (93): with the Proceedings of the 3rd International Scientificand Practical Conference «Scientific Trends and Trends in The Context of Globalization» (December21-22). (с. 182191). Umea, Sweden: Mondial.

7. Ворожбит, С. А. (2006). Вплив особливостей інтелекту на процес успішної адаптації студентів до університету. Проблеми загальної та педагогічної психології, 8, 74-79.

8. Галецька, І. І. (2012). Психологічне здоров'я як проблема національної безпеки. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія: Психологія, 2(1), 49-58.

9. Іщук, Н. Ю., & Лєсовий, В. Ю. (2016). Проблеми адаптації студентів-першокурсників до навчання у ВНЗ. Наукові записки. Серія: проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти, 1(4), 39-43.

10. Карамушка, Л., Креденцер, О., Терещенко, К., Лагодзінська, В., Івкін, В., & Ковальчук, О. (2022). Особливості психічного здоров'я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(25), 62-74.

11. Кічук, А. (2019). Емоційно-особистісні особливості психологічного здоров'я студента у психологічному дискурсі. Science and Education, 1, 45-51.

12. Козлов, О. В. (2015). Культурно-специфічні моделі психологічного здоров'я. Актуальні проблеми психології, 7(38), 233-244.

13. Козлов, О. В. (2012). Феномен і категорія психологічного здоров'я. Теорія і практика сучасної психології, 4, 24-27.

14. Костюк, Д., & Костюк, В. (2018). Психічне та психологічне здоров'я особистості: поняття, зміст та критерії. Вісник національного університету оборони України, 2(50), 45-50.

15. Омелянська, В. (2018). Психологічне здоров'я студентів ВНЗ як необхідна умова успішного професійного навчання. HUMANITARIUM, 39(1), 115-123.

16. Носенко, Е. Л., & Четверик-Бурчак, А. Г. (2014). Опитувальник «Стабільність психічного здоров'я - коротка форма»: опис, адаптація, застосування. Вісник Дніпропетровського у-ту. Серія: «Педагогіка і психологія», 20, 89-97.

17. Павлик, Н. (2022). Структура й критерії психологічного здоров'я особистості. Психологія і особистість, 1, 34-59.

18. Панок, В. Г., & Острова, В. Д. (2010). Психологічна служба вищого навчального закладу (організаційно-методичні аспекти). Київ: «Освіта України».

19. Перепелюк, Т. Д., & Гриньова, Н. В. (2021). Особливості стану психічного здоров'я студентів в умовах пандемії. Вчені записки Таврійського національного університету імені ВІ Вернадського. Серія: Психологія, 32(71): 1, 110-114.

20. Пляка, Л. В. (2011). Психологічне здоров'я студентів як психологічна проблема. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, ХІІІ, 2, 315-322.

21. Шамне, А. В., & Комісаренко, А. В. (2017). Психолого-педагогічні особливості психологічного здоров'я у студентів ВНЗ. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психологічна культура вчителя в контексті викликів сучасності» (м. Тернопіль, 5-6 квітня 2017 року). (с. 293-295). Тернопіль: СМП «Тайп».

22. Шевченко, А. М. (2017). Комплекс методик для дослідження психологічного здоров'я менеджерів освітніх організацій. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3, 109-118. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ophep_2017_2-3_14

References

1. Haider, A. S., & Al-Salman, S. (2020). Dataset of Jordanian university students' psychological health impacted by using e-learning tools during COVID-19. Data in brief, 32, 106104. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dib.2020.106104

2. Kovalenko, A. B., & Yatsenko, A. O. (2022). Psychological well-being of Ukrainians at the beginning of the full-scale Russian invasion. Ukrainian psychological journal, 2(18), 91-108. DOI: https//doi.org/10.17721/upj.2022.2(18)/5

3. Kurapov, A., Loshenko, O., & Bakhvalova, A. (2022). COVID-19 Fear: Factors Impacting Its Reduction and Negative Coping Strategies. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(16), 33-38. DOI: 10.17721/BPSY.2022.2(16).6

4. Liu, X., Ping, S., & Gao, W. (2019). Changes in undergraduate students' psychological well-being as they experience university life. International journal of environmental research and public health, 16(16), 2864. DOI: 10.3390/ijerph16162864.

5. Vlasenko, I. A., Furman, V V., Reva, O. M., & Kanjuka, I. O. (2022). Psyhologichne zdorov'ja u students'koi' molodi [Psychological health of student youth]. Vinnycja: TVORY. [in Ukrainian].

6. Vynogradova, V, & Shkurenko, N. (2021). Vplyv pandemii' covid-19 na psyhichne zdorov'ja studentiv [The impact of the covid-19 pandemic on the mental health of students]. Scientific Collection «InterConf», (93): with the Proceedings of the 3rd International Scientificand Practical Conference «Scientific Trends and Trends in The Context of Globalization» (December 21-22). (S. 182191). Umea, Sweden: Mondial. [in Ukrainian].

7. Vorozhbyt, S. A. (2006). Vplyv osoblyvostej intelektu na proces uspishnoi' adaptacii' studentiv do universytetu [The influence of intellectual characteristics on the process of successful adaptation of students to the university]. Problemy zagal'noi' ta pedagogichnoi' psyhologii', 8, 74-79. [in Ukrainian].

8. Galec'ka, I. I. (2012). Psyhologichne zdorov'ja jak problema nacional'noi' bezpeky [Psychological health as a problem of national security]. Naukovyj visnyk L'vivs'kogo derzhavnogo universytetu vnutrishnih sprav. Serija: Psyhologija, 2(1), 49-58. [in Ukrainian].

9. Ishhuk, N. Ju., & Ljesovyj, V. Ju. (2016). Problemy adaptacii' studentiv-pershokursnykiv do navchannja u VNZ [Problems of adaptation of first-year students to university studies].

10. Naukovi zapysky. Serija: problemy metodyky fizyko-matematychnoi' i tehnologichnoi' osvity, 1(4), 39-43. [in Ukrainian].

11. Karamushka, L., Kredencer, O., Tereshhenko, K., Lagodzins'ka, V, Ivkin, V., & Kovalchuk, O. (2022). Osoblyvosti psyhichnogo zdorov'ja personalu osvitnih ta naukovyh organizacij v umovah vijny [Peculiarities of the mental health of the personnel of educational and scientific organizations in the conditions of war]. Organizacijnapsyhologija. Ekonomichnapsyhologija, 1(25), 62-74. [in Ukrainian].

12. Kichuk, A. (2019). Emocijno-osobystisni osoblyvosti psyhologichnogo zdorov'ja studenta u psyhologichnomu dyskursi [Emotional and personal features of a student's psychological health in psychological discourse]. Science and Education, 1, 45-51. [in Ukrainian].