Особливості впливу інформаційного чинника на характеристики ментального здоров’я у військовослужбовців учасників бойових дій
Вплив інформаційного стресу на характеристики ментального здоров’я. Ознаки інформаційного чинника (непередбачуваність, невизначеність, суперечливість інформації та дезінформація), що сприяють погіршенню психоемоційного стану у військовослужбовців.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.07.2024 |
| Размер файла | 568,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості впливу інформаційного чинника на характеристики ментального здоров'я у військовослужбовців учасників бойових дій
А.В. Швець, К.Ю. Марущенко, В.І. Полюхович, М.П. Пудайло, Українська військово-медична академія
Вступ. Вивчення впливу екстремальних умов діяльності (на прикладі широкомасштабного збройного конфлікту) на психоемоціний стан військовослужбовців, які б дозволили оцінити ступінь дизадаптації та пов'язати його з характером професійної діяльності є вкрай необхідним. Саме тому вивчення явища інформаційного стресу, його впливу на характеристики ментального здоров'я, що обумовлене певним психоемоційним станом людини є важливим для подальшого дослідження заходів з мінімізації його негативних проявів і становлять актуальність даного дослідження.
Мета. виявлення особливостей впливу інформаційного чинника на характеристики ментального здоров'я у військовослужбовців, які перебували в зоні збройного конфлікту.
Матеріали та методи. Для виявлення впливу бойових умов на функціональний стан військовослужбовців в роботі було застосовано спеціально розроблений опитувальник оцінки дизадаптивних станів в екстремальних умовах , шкалу PCL-5, Госпітальну шкалу тривоги і депресії. Досліджувану групу склали військовослужбовці після участі в умовах широкомасштабного збройного конфлікту у 2023 році (50 осіб чоловічої статі віком 25-40 років). Статистичний аналіз отриманих даних проводився за допомогою методів дескриптивної та параметричної (зокрема, t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та кореляційного аналізів. Для цього використовувався пакет програм STATISTICA 12.0.
Результати. За допомогою кластерного аналізу (метод К-середніх) досліджувану групу було розподілено на два кластери. До першого кластеру увійшли 52 % досліджуваних військовослужбовців, характерними особливостями яких було значимо вищі (p<0,001 за критерієм Стьюдента) рівні проявів усіх досліджуваних характеристик. Звертає на себе увагу той факт, що досліджувані підгрупи є однорідними за віковою характеристикою (середній вік близько 32 років). Наявність контузії у 88% та наявність фізичних вад у 23% випадках відмічено у Кластера 1, що значимо переважає аналогічні показники представників Кластера 2. Дане явище у представників Кластера 2 відбувається на фоні істотно вищих рівнів впливу таких характеристик як: частота виникнення небезпечності ситуації, частота виникнення непередбачуваності, невизначеності ситуацій, частота виникнення ситуацій появи дефіциту інформації, частота виникнення відволікаючих чинників (суперечлива інформація) під час служби, частота виходу з ладу технічних засобів, якими ви управляли, ступінь повторюваності однотипних дій, частота виникнення ситуацій дезінформації. Однак, зв'язок інформаційного чинника з характеристиками психоемоційного стану є слабким. Наявність психотравмуючої події у представників цієї підгрупи достовірно пов'язано з фізіологічним напруженням (R=0,42, p<0,05), вторгненням (R=0,58, р<0,01),тривогою (R=0,46, p<0,05) та депресією (R=0,46, p<0,05) і, відповідно ознаками ПТСР (R=0,88, p<0,001). Крім того, наявність каліцтва чи травми було достовірно пов'язано з рівнем тривоги (R=0,60, p<0,001).
Висновки. Серед комбатантів, які звертались по консультативну допомогу лікаря-психіатра виявлено 30% осіб, які мали ознаки ПТСР. Клінічно виражена тривога була виявлена у 22%, а депресія у 14% осіб. Субклінічні форми вираження тривоги та депресії були відповідно у 20% та 18 % осіб. Середній рівень стресогенної дизадаптації за всіма шкалами спостерігався лише у 4% осіб. В структурі середніх рівнів стресогенної дизадаптації превалювали показники рівня ухилення в порівнянні з вторгненням (відповідно у 42% та 4%, p<0,001). Ознаки фізіологічного напруження помірного рівня були лише у 40% комбатантів. Середній рівень дизадаптації за показниками життєстійкості було виявлено у 18% комбатантів. Виділені характерні ознаки інформаційного чинника (непередбачуваність, невизначеність, суперечливість інформації та дезінформація), що сприяють погіршенню психоемоційний стану у військовослужбовців та є специфічними додатковими факторами, які негативно впливають на ментальне здоров'я у осіб з незначно порушеним психоемоційним станом. Встановлено, що інформаційний чинник є первинним чинником, що формує негативні зміни у психоемоційному стані комбатантів оскільки цей чинник мав вищий рівень за відчуттям впливу у осіб з гіршим психоемоційним станом, проте був слабко пов'язаний з характеристиками психоемоційного стану. Це може бути обумовлено тим, що наявність психотравмуючої події у цієї підгрупи осіб за даними кореляційного аналізу є найбільш вагомим фактором розвитку розладів психіки та поведінки у порівнянні з підгрупою осіб, які мали кращий психоемоційний стан.
Ключові слова: тривога, депресія, ментальне здоров'я, дизадаптація, ПТСР, інформаційний стрес, бойові дії, військовослужбовці, комор бідність.
Features of the informational factor influence on mental health characteristics of servicemen after participation in combat actions
А.V. Shvets, K.Yu. Marushchenko, V.I. Poliukhovych, M.P. Pudailo, Ukrainian Military Medical Academy
Introduction. Studying the impact of extreme conditions of activity (on the example of a large-scale armed conflict) on the psycho-emotional state of military personnel, which would allow assessing the degree of maladaptation and relating it to the nature of occupational activity, is extremely important. That is why the study of the phenomenon of information stress, its impact on the characteristics of mental health, which is caused by a certain psycho-emotional state of a person, is important for further research into measures to minimize its negative manifestations and relevant for this study.
Purpose: identifying the features of the information factor's impact on the mental health characteristics of servicemen who perfume the tasks in the armed conflict zone.
Materials and methods. To identify the impact of combat conditions on the Junctional state of servicemen, a specially questionnaire for assessing maladaptive states in extreme conditions has been developed, the PCL-5 scale, and the Hospital scale of anxiety and depression were used in the work. The research group consisted of military personnel after participating in a large-scale armed conflict in 2023 (50 men aged 25-40). Statistical analysis of the obtained data was carried out using the methods of descriptive and parametric (in particular, Student's t-test) statistics, cluster and correlation analyses using STATISTICA 12.0 software package.
Results. Using cluster analysis (K-means), the studied group was divided into two clusters. The first cluster included 52% of the studied servicemen, whose characteristic features were significantly higher (p<0.001 according to Student's test) levels of manifestations of all the studied characteristics. The fact that the studied subgroups are homogeneous in terms of age (average age is about 32years) draws attention. The presence of a concussion in 88% and the presence of physical defects in 23% of cases was noted in Cluster 1, which significantly outweighs the similar indicators of representatives of Cluster 2. This phenomenon in representatives of Cluster 2 occurs against the background of significantly higher levels of influence of such characteristics as: frequency of dangerous situations, frequency occurrence of unpredictability, uncertainty of situations, frequency of occurrence of situations of lack of information, frequency of occurrence of distracting factors (contradictory information) during service, frequency of failure of technical means that you managed, degree of repetition of the same type of actions, frequency of occurrence of situations of misinformation. However, the connection of the information factor with the characteristics of the psycho-emotional state is weak. The presence of a psychotraumatic event among representatives of this subgroup is reliably associated with physiological stress (R=0.42, p<0.05), invasion (R=0.58, p<0.01), anxiety (R=0.46, p<0.05) and depression (R=0.46, p<0.05) and, accordingly, symptoms of post-traumatic stress disorder (PTSD) (R=0.88, p<0.001). In addition, the presence of mutilation or trauma was significantly associated with anxiety levels (R=0.60, p<0.001).
Conclusions. Among combatants who sought consultative psychiatrist aid a 30% of people with symptoms of PTSD were found. Clinically expressed anxiety was found in 22%, and depression in 14% of people. Subclinical forms of expression of anxiety and depression were found, respectively, 22% and 18%. The average level of stressogenic maladaptation on all scales was observed in only 4% of people. In the structure of average levels of stressogenic maladaptation, indicators of the level of avoidance prevailed in comparison with invasion (42% and 4%, respectively, p<0.001). Only 40% of combatants had signs of moderate physiological stress. The average level of maladaptation according to indicators of vitality was found in 18% of combatants. Characteristic features of the information factor (unpredictability, uncertainty, inconsistency of information and misinformation) are highlighted, which contribute to the deterioration of the psycho-emotional state of military personnel and are specific additional factors that negatively affect the mental health of persons with a slightly disturbed psycho-emotional state. It was established that the informational factor is the primary factor that forms negative changes in the psychoemotional state of comatose patients, as this factor had a higher level of impact in persons with a worse psychoemotional state, but was weakly related to the characteristics of the psychoemotional state. The presence of a psychotraumatic event in this subgroup of people, according to correlation analysis, was the most significant factor in the development of mental and behavioral disorders compared to the subgroup of people who had a better psycho-emotional state.
Key words: anxiety, depression, mental health, maladaptation PTSD, informational stress, combat operations, military personnel, comorbidity
інформаційний стрес здоров'я військовослужбовець
Вступ
З початком агресивної стадії війни російської федерації проти українського народу, з'явилася величезна кількість стресогенних чинників, якф спричиняють розлади ментального здоров'я. Відомо, що безпосередньою причиною інформаційного стресу вважаються події, прямим наслідком якої є розвиток психічної напруженості і тривоги [1]. Так, постійне інформаційне напруження спричиняє порушення психологічного благополуччя, безсоння, підвищений артеріальний тиск, пригнічений стан, депресивні та тривожні розлади [4]. Небезпека нервово-психічної напруженості полягає у тому, що вона проявляється в дезорганізації поведінки, гальмуванні раніше напрацьованих навичок, неадекватних реакціях на зовнішні роздратування, порушеннях ментальних функцій (звуженні обсягу уваги та пам'яті тощо) [2, 3], що значно впливає на надійність професійної діяльності військовослужбовців.
Разом з тим, вивчення впливу екстремальних умов діяльності (на прикладі широкомасштабного зброиного конфлікту) на психоемоцінии стан віиськовослужбовців, які б дозволили оцінити ступінь дизадаптації та пов'язати Його з характером професіиної діяльності є вкрай важливими. Саме тому вивчення явища інформаційного стресу, його впливу на характеристики ментального здоров'я, що обумовлене певним психоемоційним станом людини є важливим для подальшого дослідження заходів з мінімізації його негативних проявів і становлять актуальність даного дослідження.
Тому метою роботи стало виявлення особливостей впливу інформаційного чинника на характеристики ментального здоров'я у військовослужбовців, які перебували в зоні збройного конфлікту.
Матеріали та методи дослідження
Для виявлення впливу бойових умов на функціональний стан військовослужбовців в роботі було застосовано спеціально розроблений опитувальник [10], який базувався на методиці методики оцінки впливу травматичної події Тарабриної Н.В. [7], восьми навичок, які необхідні під час ведення бойових дій та роблять цивільне життя складнішим [8], методики оцінки рівня життєстійкості [5], діючої «Гігієнічної класифікації праці ....2014р.» [6], а також інших психодіагностичних методик оцінки дизадаптивних станів в екстремальних умовах [6]. Особливістю побудови опитувальника є те, що вища оцінка за шкалами характеризує більш гіршии стан.
Для вивчення характеристики посттравматичних станів у досліджуваних осіб було використано шкалу PCL-5 (PTSD Checklist for DSM-5) [11, 12]. З метою додаткового вивчення рівнів прояву тривоги та депресії було застосовано Госпітальну шкалу тривоги і депресії (The Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS, Zigmond A.S. і Snaith R.P. [13]) в умовах загальномедичної практики. Переваги шкали HADS полягають у простоті застосування і обробки, що дозволяє рекомендувати її для первинного виявлення (скринінгу) тривоги та депресії.
Досліджувану групу склали військовослужбовці після участі в умовах широкомасштабного збройного конфлікту у 2023 році (50 осіб чоловічої статі віком 25-40 років), які перебували на лікуванні в госпітальних та амбулаторних умовах та проходили обстеження у лікаря-психіатра. Дослідження проводились відповідно етичним стандартам етичних комітетів з питань біомедичних досліджень, Гельсінкської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), директиви Європейського товариства 86/609 про участь людей в медико-біологічних дослідженнях, а також наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. Статистичний аналіз отриманих даних проводився за допомогою методів дескриптивної та параметричної (зокрема, t- критерій Стьюдента) статистики, кластерного та кореляційного аналізів. Для цього використовувався пакет програм STATISTICA 12.0.
Результати дослідження
Аналіз одержаних характеристик свідчить про те, що у 30 % досліджуваних осіб спостерігались ознаки ПТСР (вище 33 балів за опитувальником PCL-5). Клінічно виражена тривога була виявлена у 22% та депресія у 14% осіб. Субклінічні форми вираження тривоги та депресії були відповідно 20% та 18 % осіб, нормативні рівні - у 56% та 68 % осіб. За показниками фізіологічного напруження лише у 40% комбатантів був помірний рівень дизадаптації. За показниками життєстійкості у 22% комбатантів було виявлено помірний рівень дизадаптації та середній рівень - відповідно у 18%. Що стосується таких характеристик як вторгнення та ухилення, то помірний рівень дизадаптації був відповідно у 46 та 30% комбатантів. Середній рівень дизадаптації за показниками вторгнення та ухилення спостерігався відповідно у 4% та 42% (p<0,001). Середній рівень дизадаптації за всіма шкалами спостерігався лише у 4% осіб.
Таким чином, попередній аналіз результатів свідчить про те, що досліджувана група осіб має певну кількість представників (підгрупу) з умовно нормальними характеристиками психоемоційного стану, а інша підгрупа характеризується наявними проявами дизадаптаціі, тривоги, депресії та ознак ПТСР.
Тому за допомогою кластерного аналізу (метод К-середніх) досліджувану групу було розподілено на два кластери (підгрупи). До першого кластеру увійшли 52 % досліджуваних військовослужбовців, характерними особливостями яких було значимо вищі (p<0,001 за критерієм Стьюдента) рівні проявів усіх досліджуваних характеристик (рис. 1).