Індивідуально-особистісні профілі психологічної придатності особи до служби в поліції (за результатами застосування індивідуально- типологічного опитувальника)ІЇ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗАСТОСУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО- ТИПОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індивідуально-особистісні профілі психологічної придатності особи до служби в поліції (за результатами застосування індивідуально- типологічного опитувальника)

Вадим Іванович Барко,

доктор психологічних наук, професор,

Державний науково-дослідний інститут МВС України, науково-дослідна лабораторія психологічного забезпечення (головний науковий співробітник);

Вадим Вадимович Барко,

кандидат педагогічних наук, старший дослідник,

Державний науково-дослідний інститут МВС України, науково-дослідна лабораторія психологічного забезпечення (провідний науковий співробітник);

Вивчено та проаналізовано індивідуально-особистісні психологічні профілі працівників поліції, отримані на основі багаторічного дослідження із застосуванням адаптованої україномовної психодіагностичної методики «Індивідуально-типологічний опи- тувальник» Л. Собчик. Представлені результати містять опис різних типів індивідуально-особистісних профілів, які характеризуються як сприятливі, менш сприятливі і несприятливі для службової діяльності в системі Національної поліції України залежно від типологічних особливостей, специфіки провідних тенденцій, властивостей мислення, комунікації, типу реакції на стрес тощо. Показано, що за ре-зультатами виконання цього опитувальника психологи можуть робити обґрунтовані висновки щодо ступеня придатності особи до професійної діяльності, а також щодо призначення на посади і можливостей індивідуального та професійного розвитку пра-цівників поліції.

Ключові слова: індивідуально-типологічний опитувальник, індивідуа- льно-особистісний психологічний профіль, психологічна придатність, про-відні тенденції. індивідуально типологічний опитувальник

Barko V. I., Barko V. V., Yevdokimova O. O. Individual profiles of psychological suitability for police service (according to the results of the individual typological questionnaire)

The individual psychological profiles of police officers, obtained through a long-term study using the adapted Ukrainian-language psychodiagnostic methodology "Individual Typologi-cal Questionnaire" by L. Sobchyk, have been studied and analysed. The presented results con-tain a description of different types of individual personality profiles, which are characterised as favourable, less favourable and unfavourable for the service activity in the National Police of Ukraine depending on typological features, specificity of leading tendencies, thinking and communication properties, type of reaction to stress, etc. These typical psychological profiles include fifteen variants, the study of which will help the psychologists of the National Police psychological support units to formulate scientifically sound forecasts of the success of the candidates for police officers during the psychological stage of professional selection, as well as to help police officers in conducting competitions for vacant positions, carrying out the certification procedure, etc.

The developed individual psychological profiles include both adaptive variants, which pro-vide for high and medium levels of psychological fitness for service, and several variants of maladaptive psychological profiles, which correspond to a low level of psychological fitness of a police officer that is undesirable for performing official functions. The high level is inherent in employees with balanced tendencies, mainly stoic, leadership, sociable profile types, which are characterised by extraversion, general activity, optimism, moderate aggressiveness, posi-tive self-esteem, determination, tendency to self-realisation, defending one's interests, domi-nance and self-assertion. The low level of fitness is accompanied by signs of individualistic, conflict, schizoid or infantile profiles, which are characterised by a high probability of certain variants of maladjustment (hysteretic, neurasthenic, depressive, etc.) in difficult conditions of service, and is also recorded in individuals with exceeding the limits of the questionnaire scales. The presented classification of profiles will help practical psychologists to monitor and identify in advance the possible emergence of negative psychological states and trends, signs of professional deformation or emotional burnout among police officers, and to provide, if nec-essary, the necessary psychological assistance and advice on individual and professional de-velopment of police officers.

Key words: individual typological questionnaire, individual personal psycholog-ical profile, psychological fitness, leading trends.

Постановка проблеми

Важливим напрямом підвищення ефективності діяльності Націо-нальної поліції України є вдосконалення системи психологічного ви-вчення персоналу з метою професійного добору працівників поліції, конкурсного призначення осіб на посади, проведення атестації тощо. Згідно з нормативними документами Міністерства внутрішніх справ України конкурс (добір) на службу до поліції проводиться в де-кілька етапів, одним з яких є проведення психологічного тесту для вивчення особистісних характеристик кандидатів Про організацію добору (конкурсу) та просування по службі поліцейсь-ких : наказ МВС України від 25.12.2015 № 1631 // База даних «Законодав-ство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0049-16 (дата звернення: 05.12.2023).. З метою дослі-дження типологічних особливостей персоналу поліції широко вико-ристовується достатньо валідний і надійний зарубіжний особистіс- ний індивідуально-типологічний опитувальник (далі - ІТО). Зараз методику ІТО часто використовують психологи Національної поліції України, проте вони стикаються з труднощами при комплексній ін-терпретації отриманих під час тестування індивідуально-особистіс- них психологічних профілів (їх може бути досить багато через різно-манітні комбінації шкал) і визначенні науково обґрунтованого підсумкового прогнозу психологічної придатності особи до діяльності в системі Національної поліції.

Стан дослідження проблеми

Проблематика практичного використання ІТО з метою психологіч-ного забезпечення діяльності правоохоронних органів раніше висвіт-лювалася у низці публікацій [1; 2; 3; 4; 5; 6]. У 2017-2018 рр. співробі-тниками науково-дослідної лабораторії психологічного забезпечення ДНДІ МВС України була здійснена україномовна адаптація індивіду-ально-типологічного опитувальника, розробленого під керівництвом Л. Собчик у 2003 р. Опитувальник широко використовується з метою дослідження індивідуально-особистісних особливостей персоналу рі-зних організацій, у тому числі органів системи МВС України. У про-цесі комплексного дослідження, проведеного у 2017-2018 рр., нами отримано основні психометричні показники, які відповідають існу-ючим вимогам до психодіагностичних методів, встановлено статис-тичні норми тощо. Надійність і валідність адаптованого ІТО підтвер-джена нашим дослідженням. Достовірні зв'язки показників ІТО підтверджені даними кореляційного аналізу при порівнянні резуль-татів обстеження зі шкалами відомих тестів: «Стандартизований ме-тод обстеження особистості», «Опитувальник великої п'ятірки» [2]. Ця психодіагностична методика була також з успіхом використана у процесі розробки професіограм за основними видами діяльності в Національній поліції (2018-2019 рр.) на основі обстеження понад 1 000 респондентів (працівників підрозділів патрульної, криміналь-ної поліції, дільничних офіцерів поліції, слідчих тощо). Були отримані важливі дані щодо структури сприятливих і несприятливих для про-фесійної діяльності в поліції типів особистісних профілів [2; 3; 5].

Мета і завдання дослідження

Метою цієї статті є висвітлення й аналіз основних типів індивідуа- льно-особистісних профілів працівників поліції задля надання психо-логам підрозділів психологічного забезпечення можливості науково об-ґрунтовано і швидко робити висновки щодо ступеня психологічної придатності кандидата на службу чи на посаду, а також здійснювати психологічне консультування працюючих поліцейських у напрямі вдосконалення і розвитку їхніх професійно важливих індивідуальних особливостей.

Завданнями статті є: а) розкрити теоретичне підґрунтя адаптова-ного ІТО; б) охарактеризувати основні типи індивідуально-особисті- сних профілів; в) висвітлити методологію і методику визначення сту-пеня психологічної придатності поліцейського до професійної діяльності. У ході дослідження застосовувалися методи аналізу нау-кових джерел, психологічної діагностики, кореляційний аналіз, анке-тування та опитування, експертне оцінювання (на основі останнього визначався рівень успішності професійної діяльності поліцейського). Статистичну обробку отриманих емпіричних даних здійснено за до-помогою застосування стандартизованого пакету програм IBM SPSS Statistics 23.0. Експериментальне дослідження проводилося поета-пно, всього обстежено понад 1 000 працівників поліції (патрульних, оперуповноважених, слідчих та ін.), спеціальні звання респондентів становили від капрала до полковника поліції, вік коливався в межах від 23 до 40 років.

Наукова новизна дослідження

Вперше на основі обстеження репрезентативної вибірки праців-ників поліції з використанням ІТО встановлені основні типи їх інди- відуально-особистісних психологічних профілів, які уможливлюють надання рекомендацій щодо ступеня психологічної придатності по-ліцейських до діяльності і напрямів подальшого вдосконалення вла-сних професійно важливих якостей.

Виклад основного матеріалу

Індивідуально-типологічний опитувальник побудований на основі ортогональної моделі особистості і теорії провідних тенденцій [3; 4]. Провідна тенденція становить стійку, стрижневу якість особистості, що корінням сягає типу вищої нервової діяльності, конституціона-льно заданих властивостей людини і визначає індивідуальні особли-вості адаптаційних механізмів, стиль мислення, міжособистісної по-ведінки, силу потреб і мотивації, тип реакції на стрес. Вона впливає на формування й вищих рівнів особистості - соціальної спрямовано-сті, ієрархії цінностей, свідомої мотивації, моральних орієнтирів. Ін-тегративним центром цього конструкта є самосвідомість, яка вклю-чає усвідомлене «Я» в контексті соціальних відносин. Психологічним аспектам використання цього опитувальника присвячено чимало публікацій [4; 5; 6; 7; 8].

Відповідно до зазначеного методологічного підходу індивідуально- особистісна типологія базується на протиставленні контрастних влас-тивостей, які є ортогональними: інтроверсія - екстраверсія, тривож-ність - агресивність, лабільність (емотивність) - ригідність, сензитив- ність - спонтанність. Ці властивості співвідносяться з параметрами нервової системи: активованість - інактивованість, лабільність - інер-тність, динамічність збудження - динамічність гальмування, сила - слабкість (див. рис. 1).

Рис. 1. Індивідуально-особистісна типологія (ортогональна модель)

Таким чином, методика ІТО дозволяє діагностувати індивідуально- психологічні особливості за вісьмома базовими шкалами: 1 - екстра-версія; 2 - спонтанність; 3 - агресивність; 4 - ригідність; 5 - інтровер-сія; 6 - сензитивність; 7 - тривожність; 8 - лабільність (емотивність), на основі чого побудувати індивідуально-особистісний профіль праці-вника поліції. У психології поняття «профіль особистості» (або «особис- тісний профіль») означає певний набір індивідуально-особистісних властивостей (особливостей), які якісно й кількісно характеризують людину в загальноприйнятих термінах психологічної діагностики [6]. Особистісний (точніше індивідуально-особистісний) профіль озна-чає перелік, якісну характеристику, а також кількісний діапазон психологічних показників, які характеризують успішного фахівця, професіонала в певній галузі діяльності; він є ґрунтовною психоло-гічною характеристикою людини, його широко використовують у психології для прогнозування можливих вчинків і поведінки лю-дини, а також для визначення ступеня придатності особи до про-фесійної діяльності.

Коротко охарактеризуємо основні шкали опитувальника. Шкала екстраверсії за нормативних показників свідчить про спрямова-ність психіки людини на реальний світ і явища, хорошу комунікабе-льність і активність, схильність до контактів і знайомств, оптимізм. При завищених показниках шкали людині властиві надлишкова ба-лакучість, нерозбірливість у контактах з оточуючими, завищена са-мооцінка і поблажливе ставлення до власних помилок і прорахунків. Шкала спонтанності в нормі свідчить про тенденції до самоствер-дження, активної самореалізації, рішучість, мужність, прагнення від-стоювати свої інтереси, за підвищених балів вказує на егоцентризм, необдуманість вчинків, нетерплячість, схильність до не завжди випра-вданого ризику. Шкала агресивності за умови нормативності значень говорить про пошукову активність і чітку особистісну позицію, моти-вацію досягнень, сміливість і упевненість у собі, високий рівень дома-гань і швидкість прийняття рішень. За умови підвищених індексів означає завищену самооцінку, домінування емоцій гніву, жорсто-кість, руйнівну поведінку (яка може бути спрямована на інших або на себе), недостатність інтелектуального контролю за емоціями. Шкала ригідності виявляє за помірних показників такі риси, як акуратність, стійкість до стресу, наполегливість, ретельність, практичність, актив-ність позиції, стійкість під час відстоювання власної позиції, прямолі-нійність, а за високих індексів - суб'єктивізм, впертість, інертність ус-тановок, педантизм, недовіру і підозрілість. Шкала інтроверсії в нормі відображає недостатню комунікабельність, скромність, пасивність особистісної позиції, орієнтованість на світ внутрішніх переживань. За високих значень шкали спостерігається інертність у прийнятті рі-шень, потаємність, стриманість, уникнення конфліктів, замкнутість, втеча від проблем (ескейп). Шкала сензитивності за нормативних індексів означає чутливість до навколишнього середовища, емпатій- ність, вразливість, імпресивність, здатність до співчуття і допомоги іншим. Високі бали за цією шкалою можуть свідчити про невротичну структуру переживань, схильність людини до самопожертви і само-звинувачення. Шкала тривожності за помірних показників виявляє обережність у прийнятті рішень, відповідальність, розвинуту інтуї-цію, соціальну співзвучність з оточенням, рефлексивність і чутли-вість до небезпеки. При підвищених балах виявляються боязкість, невпевненість у собі, залежність від оточення, занижена самооцінка, схильність до фобій і панічних реакцій. Шкала лабільності (емотив-ності) за умови нормативності показників відображає підвищену ла-більність нервових процесів, яка проявляється в деякій емоційній не-стійкості, мінливості настрою, демонстративності, залежності від референтної групи. За підвищених показників шкали спостеріга-ються самодемонстрація, схильність до перевтілення, егоїзм, тенде-нція до драматизації подій, істероїдні прояви.

Опитувальник доволі компактний - містить 91 твердження, та-кож є шкали достовірності (неправди й агравації).

Інтерпретація результатів залежить від кількості відповідей за ко-жною шкалою: показники в межах норми (3-4 бали) - гармонійна особистість; виражені помірно (5-7 балів) - акцентуйовані риси; ви-ражені надмірно (7-9 балів) - стан емоційної напруженості, усклад-нена адаптація; показники від 0 до 2 балів указують на гіпоемоцій- ність, недостатнє саморозуміння; тенденції, які компенсовані полярними властивостями (антитенденції), якщо показники переви-щують 5 балів, свідчать про емоційну напруженість і є ознакою вну- рішньоособистісного конфлікту; для варіанта норми (менше 5 балів) антитенденції є доказом збалансованості різноспрямованих власти-востей. У випадках, коли за шкалами неправди й агравації набрано понад 5 балів, результати вважаються недостовірними.

Для оцінювання ступеня психологічної придатності особи до слу-жбової діяльності нами запропонована трирівнева порядкова шкала: 1 рівень - високий рівень придатності до діяльності; 2 рівень - до-статній; 3 рівень - недостатній (низький).

Проведене дослідження із застосуванням ІТО дозволило визна-чити основні варіанти психологічних профілів працівників поліції і на основі порівняння їх з експертними оцінками щодо успішності діяльності поліцейських встановити відповідність профілю певному рівню психологічної придатності.

Розглянемо отримані у процесі дослідження психологічні профілі за зменшенням їх поширеності.

1. Збалансований профіль (14 % обстежених). Змішаний тип реагування.

Властива збалансованість провідних тенденцій (усі шкали пере-бувають в межах норми - 3-4 бали).

Індивідуально-особистісні особливості: гармонійна особистість, усі тенденції виражені рівномірно. Змішаний (середньосильний) тип ви-щої нервової діяльності (далі - ВНД), нормативна лабільність нервових процесів, добре збалансовані збудливі й гальмівні властивості; одна-ково розвинуті ліво- і правопівкульні особливості мислення, раціона-льні й евристичні його складові. Характерологічні риси: стабільність емоційного стану, врівноваженість і витримка, доброзичливість, стресостійкість, комунікабельність, готовність допомагати іншим, оп-тимістичність, працездатність, адекватна самооцінка, наполегливість і гнучкість у досягненні мети, нормативність поведінки. Прогноз успі-шності професійної діяльності - 1 рівень (високий).

2. Гіперстенічний профіль (13 %). Гіпертимний тип реагування.

Показники екстраверсії, спонтанності, агресивності (шкали 1, 2, 3)

дещо підвищені і перебувають в межах 5-7 балів.

Індивідуально-особистісні особливості: сильний тип ВНД, висока лабільність нервових процесів, у нервовій системі переважають про-цеси збудження, переважає когнітивний правопівкульний стиль мис-лення, а також цілісний (евристичний) його компонент. Характероло-гічні риси: активність, комунікабельність, помірна агресивність і егоїстичність, позитивна самооцінка, рішучість, сміливість, мужність, стресостійкість, непередбачуваність вчинків, тенденція до самореалі- зації, незалежності, відстоювання своїх інтересів, лідерства і самост-вердження. Адаптивність до середовищних впливів - висока, проте слід враховувати підвищену активність, непередбачуваність у поведі-нці, недостатність інтелектуального контролю за емоціями. Захисні механізми на стрес - раціоналізація і компенсація. Адаптивність до середовищних впливів - висока. Прогноз успішності професійної дія-льності - 1 рівень (високий).

3. Комунікабельний профіль (12 %). Змішаний тип реагування.