Взаємовіносини між самоефективністю прийняття кар’єрних рішень та складнощами прийняття кар’єрних рішень Гаті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємовіносини між самоефективністю прийняття кар'єрних рішень та складнощами прийняття кар'єрних рішень Гаті

Чайка Ростислав Михайлович аспірант кафедри політичної та міжнародної психології факультету психології, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ

Анотація

Вступ. Самоефективність прийняття кар'єрних рішень та складнощі прийняття кар'єрних рішень є критичними змінними, що впливають на процес кар'єрного вибору та розвитку індивідів. У контексті швидкозмінної галузі інформаційних технологій, розуміння цих взаємовідносин набуває особливого значення.

Мета. Метою статті теоретичне вивчення складників та емпіричне дослідження взаємозв'язку між самоефективністю у прийнятті кар'єрних рішень та складнощами, які виникають у цьому процесі, серед українських IT-спеціалістів.

Методи. Теоретичне дослідження було проведено за допомогою аналізу та синтезу доступної наукової літератури з кар'єрної психології. Емпіричне дослідження було проведено за допомогою крос-секційного опитування, у якому взяли участь 104 IT-спеціалісти з України. Для вимірювання самоефективністю у прийнятті кар'єрних рішень була використана перекладена та адаптована коротка форма Шкали самоефективності прийняття кар'єрних рішень. Для оцінки складнощамів прийняття кар'єрних рішень була використана перекладена та адаптована Анкета складнощів при прийнятті кар'єрних рішень. Зібрані дані були проаналізовані за допомогою статистичних методів кореляційного аналізу.

Результати дослідження. Аналіз даних виявив значну від'ємну кореляцію між самоефективністю прийняття кар'єрних рішень та складнощами прийняття цих рішень. Це свідчить про те, що вищі рівні самоефективності асоційовані з меншими складнощами у кар'єрному виборі.

Висновки. Отримані результати підкреслюють важливість розвитку самоефективності серед IT-спеціалістів як засобу зменшення кар'єрних складнощів. Вони також надають практичні напрямки для кар'єрного консультування та розробки програм професійного розвитку, спрямованих на підвищення рівня самоефективності прийняття кар'єрних рішень. Дослідження вказує на необхідність подальших досліджень для глибшого розуміння механізмів, які впливають на взаємозв'язок між самоефективністю та складнощами прийняття кар'єрних рішень в різних контекстах. кар'єрний вибір консультування

Ключеві слова: кар'єрний вибір, українські IT фахівці, самоефектив- ність прийняття кар'єрних рішень, складнощі прийняття кар'єрних рішень.

Chayka Rostyslav Mykhailovych PhD Student, Political and International Psychology Department, Psychology faculty, Ukraine State Drahomanov University, Kyiv

RELATIONSHIPS BETWEEN CAREER DECISION-MAKING SELF- EFFICACY AND CAREER DECISION-MAKING DIFFICULTIES

Abstract. Introduction. Career decision-making self-efficacy and career decision-making difficulties are critical variables influencing the process of career choice and development of individuals. Understanding these relationships becomes especially important in the context of the rapidly changing field of information technology.

Goal. The article aims to theoretically study the components and empirically study the relationship between self-efficacy in making career decisions and the difficulties among Ukrainian IT specialists.

Methods. The theoretical research was conducted using the analysis and synthesis of available scientific literature on career psychology. Empirical research was conducted using a cross-sectional survey in which 104 IT specialists from Ukraine participated. A translated and adapted Career Decision-Making SelfEfficacy Scale (short form) was used to measure self-efficacy in career decisionmaking. The translated and adapted Career Decision Difficulties Questionnaire was used to assess career decision-making difficulties. The collected data were analyzed using statistical methods of correlation analysis.

Research results. Data analysis revealed a significant negative correlation between career decision-making self-efficacy and difficulty making these decisions. This indicates that higher levels of self-efficacy are associated with less difficulty in career choice.

Conclusions. The obtained results emphasize the importance of developing self-efficacy among IT specialists to reduce career difficulties. They also provide practical directions for career counseling and the development of professional development programs aimed at increasing the level of self-efficacy in making career decisions. The study points to the need for further research to understand better the mechanisms that influence the relationship between self-efficacy and career decision-making difficulties in different contexts.

Keywords: career choice, Ukrainian IT professionals, career decision-making self-efficacy, career decision-making difficulties.

Постановка проблеми

У сучасному світі, де кар'єрні траєкторії стають все більш складними та непередбачуваними, процес прийняття кар'єрних рішень набуває вирішального значення для індивідуального професійного розвитку та загального добробуту. Складнощі, що виникають під час цього процесу, можуть суттєво вплинути на кар'єрне зростання та задоволеність роботою, зокрема в галузі інформаційних технологій, де швидкі зміни та інновації є нормою. В цьому контексті, розуміння взаємозв'язків між самоефективністю прийняття кар'єрних рішень (CDMSE) та переживаннями складнощів у цьому процесі є ключовим для розробки ефективних стратегій підтримки та розвитку.

Самоефективність, визначена як віра особистості у власні здібності досягати поставлених цілей, є фундаментальною концепцією в психології та відіграє значну роль у кар'єрному самовизначенні та розвитку. Вона впливає на те, як люди ставлять перед собою завдання, як вони мотивують себе та як долають виникаючі перешкоди. В контексті кар'єрного планування, самоефективність прийняття кар'єрних рішень має особливе значення, оскільки впливає на здатність індивіда ефективно навігувати у складному світі кар'єрних можливостей та викликів.

Ця стаття має на меті дослідити та проаналізувати взаємозв'язок між CDMSE та складнощами прийняття кар'єрних рішень серед українських IT-спеціалістів. Вивчення цього взаємозв'язку є важливим для того, щоб зрозуміти, як зміцнення віри в свої сили може сприяти подоланню складнощів, пов'язаних з прийняттям кар'єрних рішень, тим самим сприяючи кар'єрному розвитку та загальному професійному задоволенню.

Мета статті

Теоретичне вивчення складників та емпіричне дослідження взаємозв'язку між самоефективністю у прийнятті кар'єрних рішень та складнощами, які виникають у цьому процесі, серед українських IT-спеціалістів.

Завдання дослідження.

1. Аналіз наукової літератури з кар'єрної психології щодо впливу віри у власні сили на сприйняття складнощів, що виникають при прийнятті кар'єрних рішень.

2. Емпіричне вивчення взаємозв'язку між самоефективністю прийняття кар'єрних рішень та переживаннями складнощів прийняття цих рішень серед українських IT-спеціалістів.

3. Розробка рекомендацій для кар'єрних консультантів та HR- менеджерів, які працюють з IT-фахівцями, з метою покращення прийняття кар'єрних рішень IT спеціалістами.

Методи та процедури

Дослідження складалось із двох основних етапів: теоретичного огляду та емпіричного аналізу. У теоретичній частині, застосовуючи методи аналізу та синтезу, було проведено огляд доступної наукової літератури з кар'єрної психології. Цей підхід дозволив ідентифікувати ключові концепції та теоретичні рамки, що лягли в основу емпіричного дослідження.

Емпіричний етап дослідження був реалізований за допомогою крос- секційного опитування.

Для вимірювання самоефективності у прийнятті кар'єрних рішень була використана адаптована українська версія шкали самоефективності прийняття кар'єрних рішень [1]. Цей інструмент дозволяє оцінити впевненість учасників у своїх здібностях до ефективного прийняття кар'єрних рішень.

Також у дослідженні було використано українську версію Анкети складнощів прийняття кар'єрних рішень [2]. Цей інструмент дозволяє виявити основні проблеми та перешкоди, з якими стикаються учасники під час процесу прийняття кар'єрних рішень.

Зібрані в ході опитування дані піддавалися подальшому аналізу в програмному забезпеченні SPSS версії 28.0. Було застосовано статистичні методи кореляційного аналізу для виявлення зв'язків між самоефективністю у прийнятті кар'єрних рішень та складнощами, які учасники дослідження зазнавали під час цього процесу. Це дозволило оцінити ступінь впливу віри в власні сили на переживання складнощів у контексті кар'єрного планування серед українських IT-спеціалістів.

Вибірка дослідження

В рамках ширшого дослідження, було здійснено опитування 104 українських IT-фахівців, щоб провести комплексний аналіз впливу самоефективності на прийняття кар'єрних рішень у секторі інформаційних технологій, Учасники були в основному випускниками відомої в Україні конференції з проектного менеджменту в сфері IT. Демографічний склад вибірки був збалансований: чоловіки становили 50.5%, тоді як жінки - 48.6%. Середній вік респондентів склав 35.4 року, при цьому середній досвід роботи в IT-галузі дорівнював 9.6 рокам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукової літератури показав, що у сучасній кар'єрній психології поняття самоефективності у прийнятті кар'єрних рішень (CDMSE) набуло великої уваги, засновуючись на фундаментальній теорії самоефективності, запропонованій А. Бандура [3]. За основу теорії Бандури лягла ідея про те, що самоефективність - віра індивіда в свою здатність виконувати конкретні завдання - є фундаментальною для ініціювання та підтримки дій, які впливають на розвиток особистості. Теорія передбачає безпосередній зв'язок між самоефективністю та ефективністю дій: низька самоефективність зазвичай веде до уникнення дій та низької продуктивності, в той час як висока самоефективність підвищує шанси на участь у певних діях і, як наслідок, веде до підвищення продуктивності.

Використовуючи поняття самоефективності у контексті кар'єрних рішень, Д. Хакетт та Н. Бетц перші зазначили, що самоефективність істотно впливає на процес прийняття кар'єрних рішень та професійні досягнення, впливаючи на вибір кар'єрних варіантів та наполегливість у кар'єрній діяльності [4]. Це стало фундаментом для наступних досліджень, які послідовно підтверджували тісний зв'язок між самоефективністю та розвитком кар'єри.

К. Тейлор та Н. Бетц розширили використання теорії Бандури, дослідивши її ефективність у вирішенні проблем невизначеності у кар'єрі [5]. Вони вказали на важливість очікувань самоефективності у формуванні стратегій втручання для прийняття кар'єрних рішень, припускаючи, що оцінки самоефективності можуть визначити цілі для поведінкових інтервенцій під час консультування.

Р. Гадассі з колегами розробили комплексну модель профілів прийняття кар'єрних рішень, яка сильно корелювала з CDMSE [6]. Визначаючи CDMSE як впевненість у здатності ефективно виконувати завдання, пов'язані з прийняттям кар'єрних рішень, дослідження вказують на його зворотний зв'язок з кар'єрною нерішучістю.

У кар'єрній психології, розуміння складнощів, які супроводжують прийняття кар'єрних рішень, є критично важливим для теоретичного розвитку та практичного застосування. Ми розглядаємо внесок таксономії І. Гаті у вивчення кар'єрної нерішучості та процесів прийняття рішень як значущий і такий що впливає на підходи до процесу прийняття кар'єрних рішень [7].

Робота Гаті відреагувала на заклик Г. Тінслі до розвитку більш теоретично обґрунтованих підходів у цій сфері [8]. Таксономія Гаті базується на раніше зроблених теоретичних та емпіричних висновках і розширює їх, включаючи точку зору теорії прийняття рішень у дослідження кар'єрних рішень.

Основою таксономії Гаті є Анкета труднощів прийняття кар'єрних рішень (CDDQ), що оцінює багатогранність проблем, з якими люди стикаються під час прийняття кар'єрних рішень. Цей інструмент розподіляє труднощі на три головні кластери, кожен з яких включає певні категорії складнощів. Перший кластер, "Недостатня готовність", відображає проблеми, що виникають до прийняття рішення, як-от відсутність мотивації та дисфункціональні переконання. Другий кластер включає в себе брак інформації, відображаючи труднощі у розумінні процесу прийняття рішень та самопізнання. Третій кластер, "Непослідовна інформація", фокусується на складнощах, пов'язаних з недостовірною інформацією та внутрішніми та зовнішніми конфліктами.

Емпіричні докази, що підтверджують як таксономію Гаті, так і CDDQ, були отримані в результаті різноманітних досліджень [9, 10], що підкреслює їх значення та застосовність у різних контекстах.

Таксономія Гаті та CDDQ зосереджують увагу на процесі прийняття кар'єрних рішень, а не на їх результати, надаючи таким чином глибше розуміння пов'язаних із цим труднощів. Це важливо, оскільки ця перспектива переносить акцент з визначення оптимальної відповідності між людьми та їхнім робочим середовищем на розуміння складнощів, що виникають при прийнятті кар'єрних рішень. Таксономія та CDDQ пропонують комплексний підхід для ідентифікації та вирішення численних проблем, які можуть виникати під час прийняття кар'єрних рішень.

Крім того, таксономія та CDDQ мають значний практичний потенціал для кар'єрного консультування та орієнтування. Класифікуючи різноманітні типи труднощів, фахівці можуть розробляти цільові стратегії втручання для вирішення конкретних проблемних питань. Такий спеціалізований підхід є ключовим для ефективної підтримки людей у прийнятті кар'єрних рішень.

У підсумку, робота Гаті щодо таксономії труднощів у прийнятті кар'єрних рішень та розробка CDDQ представляють собою значний крок вперед у сфері професійної психології. Надаючи детальну та емпірично підтверджену структуру для розуміння складності труднощів при прийнятті кар'єрних рішень, ці дослідження надають цінну інформацію для наукових досліджень і практичної роботи. Це дозволяє глибше зрозуміти виклики, з якими стикаються люди під час кар'єрного вибору, та сприяє розробці цілеспрямованих стратегій, що допомагають їм успішно подолати ці складнощі.

Виклад основного матеріалу

Результати корреляційного аналізу данних дослідження представлені в Таблиця 1.

Таблиця 1.

Корреляція між Самоефективністю прийняття кар'єрних рішень та Складнощами прийняття кар'єрних рішень.

**. Кореляція є значущою на рівні 0,01 (двостороння).

У ході нашого аналізу, заснованого на даних, отриманих від українських IT-спеціалістів, було встановлено значну від'ємну кореляцію (коєфіцієнт кореляції -0.516) між самоефективністю прийняття кар'єрних рішень (CDMSE) та переживаннями складнощів у процесі прийняття цих рішень (CDDQ). Цей результат підкреслює, що індивіди з вищим рівнем впевненості у своїх здібностях до прийняття кар'єрних рішень з меншою ймовірністю стикаються з труднощами в цьому процесі. Це відкриття має значні імплікації для практики кар'єрного консультування, оскільки воно вказує на потребу в розробці та застосуванні цілеспрямованих програм, спрямованих на

підвищення самоефективності серед IT-фахівців. Особлива увага в таких програмах має бути приділена розширенню знань про кар'єрні можливості, розвитку навичок самоаналізу та планування кар'єрного росту. Ці результати також наголошують на значення самовпевненості в контексті кар'єрного розвитку, демонструючи, що зміцнення внутрішніх переконань щодо власних здібностей може сприяти зменшенню невизначеності та сумнівів при ухваленні кар'єрних рішень.

Висновки

Значна від'ємна кореляція між CDMSE та CDDQ підкреслює важливість самоефективності як ключового фактора у полегшенні процесу прийняття кар'єрних рішень. Ці результати мають важливі імплікації для практики кар'єрного консультування та розвитку. Вони свідчать про те, що підвищення самоефективності може бути ефективним засобом зменшення перешкод та складнощів, які зустрічають професіонали IT-галузі при прийнятті кар'єрних рішень.

Для кар'єрних консультантів ці висновки можуть слугувати вказівкою на необхідність зосередження на розвитку віри у власні сили клієнтів, що допоможе їм ефективніше справлятися з викликами, пов'язаними з кар'єрними виборами та переходами. Програми розвитку, спрямовані на підвищення рівня самоефективності, можуть включати тренінги з прийняття рішень, розвиток навичок самоаналізу та планування кар'єри.

З огляду на ці результати, можна стверджувати, що розвиток самоефективності є важливим аспектом для підтримки професійного зростання та розвитку в IT-сфері. Це вказує на потенціал інтеграції стратегій підвищення самоефективності у кар'єрні програми та ініціативи в IT- організаціях, що може сприяти більш ефективному та задовільному процесу кар'єрного розвитку серед спеціалістів у цій галузі.

Перспективи подальших досліджень.

Важливо дослідити, як різні демографічні характеристики (вік, стать, рівень освіти) та психологічні атрибути (такі як тривожність, орієнтація на майбутнє, витривалість) впливають на зв'язок між самоефективністю та складнощами в прийнятті кар'єрних рішень. Розширення даного дослідження на міжнародний рівень дозволить порівняти, як культурні відмінності впливають на самоефективність та сприйняття складнощів при прийнятті кар'єрних рішень. Це допоможе зрозуміти універсальні та унікальні аспекти цієї взаємодії в різних культурних контекстах. Вивчення ефекту різних освітніх та розвивальних програм на самоефективність і складнощі прийняття кар'єрних рішень стане важливим кроком до розробки цілеспрямованих інтервенцій. Особливу увагу слід приділити розробці програм, що спрямовані на підвищення самоефективності та надання інструментів для ефективного подолання кар'єрних складнощів. Проведення довготривалих досліджень допоможе виявити, як змінюються самоефективність та сприйняття складнощів з часом у контексті професійного розвитку та як ці зміни впливають на кар'єрний успіх.

Література:

1. Betz N.E., Luzzo D.A. Career assessment and the career decision-making self-efficacy scale. // Journal of Career Assessment. - 1996. - Vol. 4, No. 4, pp. 413-428.

2. Gati I., Osipow S.H., Krausz M., Saka N. Validity of the career decision-making difficulties questionnaire: Counselee versus career counselor perceptions. // Journal of Vocational Behavior. - 2000. - Vol. 56, No. 1, pp. 99-113.

3. Bandura A. Self-efficacy: toward a unifying theory of behavioral change. // Psychological Review. - 1977. - Vol. 84, No. 2, pp. 191.

4. Hackett G., Betz N.E. A self-efficacy approach to the career development of women. // Journal of Vocational Behavior. - 1981. - Vol. 18, No. 3, pp. 326-339.

5. Taylor K.M., Betz N.E. Applications of self-efficacy theory to the understanding and treatment of career indecision. // Journal of Vocational Behavior. - 1983. - Vol. 22, No. 1, pp. 63-81.

6. Gadassi R., Gati I., Wagman-Rolnick H. The adaptability of career decision-making profiles: Associations with self-efficacy, emotional difficulties, and decision status. // Journal of Career Development. - 2013. - Vol. 40, No. 6, pp. 490-507.

7. Gati I., Krausz M., Osipow S.H. A taxonomy of difficulties in career decision making. // Journal of Counseling Psychology. - 1996. - Vol. 43, No. 4, pp. 510.

8. Tinsley H.E. Career decision making and career indecision. // Journal of Vocational Behavior. - 1992.

9. Creed P.A., Yin W.O. Reliability and validity of a Chinese version of the Career Decision-Making Difficulties Questionnaire. // International Journal for Educational and Vocational Guidance. - 2006. - Vol. 6, pp. 47-63.

References:

1. Betz N.E., Luzzo D.A. Career assessment and the career decision-making self-efficacy scale. // Journal of Career Assessment. - 1996. - Vol. 4, No. 4, pp. 413-428.

2. Gati I., Osipow S.H., Krausz M., Saka N. Validity of the career decision-making difficulties questionnaire: Counselee versus career counselor perceptions. // Journal of Vocational Behavior. - 2000. - Vol. 56, No. 1, pp. 99-113.

3. Bandura A. Self-efficacy: toward a unifying theory of behavioral change. // Psychological Review. - 1977. - Vol. 84, No. 2, pp. 191.

4. Hackett G., Betz N.E. A self-efficacy approach to the career development of women. // Journal of Vocational Behavior. - 1981. - Vol. 18, No. 3, pp. 326-339.

5. Taylor K.M., Betz N.E. Applications of self-efficacy theory to the understanding and treatment of career indecision. // Journal of Vocational Behavior. - 1983. - Vol. 22, No. 1, pp. 63-81.

6. Gadassi R., Gati I., Wagman-Rolnick H. The adaptability of career decision-making profiles: Associations with self-efficacy, emotional difficulties, and decision status. // Journal of Career Development. - 2013. - Vol. 40, No. 6, pp. 490-507.

7. Gati I., Krausz M., Osipow S.H. A taxonomy of difficulties in career decision making. // Journal of Counseling Psychology. - 1996. - Vol. 43, No. 4, pp. 510.

8. Tinsley H.E. Career decision making and career indecision. // Journal of Vocational Behavior. - 1992.

9. Creed P.A., Yin W.O. Reliability and validity of a Chinese version of the Career Decision-Making Difficulties Questionnaire. // International Journal for Educational and Vocational Guidance. - 2006. - Vol. 6, pp. 47-63.

Размещено на Allbest.ru