Засоби підвищення життєстійкості особистості в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Засоби підвищення життєстійкості особистості в умовах війни

Вишнівська Наталія Володимирівна кандидат педагогічних наук, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, старший викладач кафедри початкової освіти, м. Київ

Полілуєва Інга Володимирівна кандидат психологічних наук, Глухівський національний педагогічний університет, Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженко, старший викладач кафедри педагогіки, психології, соціальної роботи та менеджменту, м. Глухів

Артюхова Владислава Василівна кандидат психологічних наук, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, доцент кафедри психології та педагогіки, м. Харків

Матейко Наталія Михайлівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри клінічної та реабілітаційної психології, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

Анотація

Сучасна соціальна реальність характеризується підвищенним рівнем стресогенності, руйнівним впливом на особистість різних негативних факторів при посиленні невизначеності ситуації, множинними викликами і небезпеками інформаційної культури. Людині необхідно вміти протистояти негативним змінам і впливам соціуму, при цьому найважливішими якостями сучасної особистості стають здатність впоратися з проблемами та порушеннями, прийняття швидких адекватних рішень та здійснення вибору. Дослідники у різних наукових галузях все більше уваги приділяють вивченню багатогранного феномену життєстійкості як інтегративної характеристики суб'єкта, яка використовується, виявляючи загальні властивості, у філософії, психології особистості, педагогічної психології, теорії безпеки життєдіяльності.

У статті розглядається проблема перебігу життєдіяльності сучасної людини в ускладнюючихся життєвих умовах під час війни та можливості психологічної практики протистояти негативним впливам соціуму. Досліджується необхідність подальшого вивчення життєстійкості як суб'єктної характеристики особистості, практичного використання компонентів життєстійкості з метою гармонійного розвитку особистісних якостей, психологічного стану людини в сучасних умовах.

Застосування психологічних методів підвищення життєстійкості особистості допоможе практичним психологам створити умови для особистісного зростання учасників з метою оптимізації соціальної адаптації та підвищення почуття безпеки та захищеності. Метою даного дослідження було вивчення психологічних методів та технологій (арт-терапевтичних, медитативних, фізичних вправ, дихальних) що підвищують життєствердний потенціал особистості в умовах військового конфлікту, а також надати можливості їх використання у формуванні життєстійкості особистості. Очевидно, інтерес вчених-психологів і психологів-практиків до феномену життєстійкості не вичерпається, а все більш розширюватиметься у зв'язку із потребою вирішувати різні прикладні завдання.

Ключові слова: життєстійкість особистості, компоненти життєстійкості, стратегії життєстійкої поведінки, особистісно-психічні ресурси, арт-терапія, медитація, дихання, фізичні вправи.

Vyshnivska Nataliia Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of the Department of Primary Education, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Kyiv життєстійкість особистості соціум

Poliluieva Inha Volodymyrivna Candidate of Psychological Sciences, Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv National Pedagogical University named after O. Dovzhenko, Senior Lecturer of the Department of Pedagogy, Psychology, Social Work and Management, Hlukhiv

Artiukhova Vladyslava Vasylivna PhD of Psychology, associate Professor of the Psychology and Pedagogy Department of the I. Kozhedub Air Force National University, Kharkiv

Mateiko Nataliia Mykhailivna Associated Professor of the Department of Qinical and Rehabilitation Psychology, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University,

MEANS OF INCREASE PERSONAL SURVIVAL IN WAR CONDITIONS

Abstract. Modern social reality is characterized by an increased level of stress, the destructive influence of various negative factors on the individual with increasing uncertainty of the situation, multiple challenges and dangers of information culture. A person needs to be able to resist negative changes and influences of society, while the most important qualities of a modern personality are the ability to cope with problems and violations, making quick adequate decisions and making choices. Researchers in various scientific fields pay more and more attention to the study of the multifaceted phenomenon of sustainability as an integrative characteristic of the subject, which is used to reveal common properties in philosophy, personality psychology, pedagogical psychology, and the theory of life safety.

The article examines the problem of the course of life of a modern person in increasingly difficult living conditions during the war and the possibility of psychological practice to resist the negative effects of society. The need for further study of vitality as a subjective characteristic of personality, practical use of vitality components for the purpose of harmonious development of personal qualities, psychological state of a person in modern conditions is investigated.

The application of psychological methods of increasing the vitality of the individual will help practical psychologists to create conditions for the personal growth of the participants in order to optimize social adaptation and increase the sense of safety and security. The purpose of this study was to study psychological methods and technologies (art-therapeutic, meditative, physical exercises, breathing) that increase the life-affirming potential of an individual in the conditions of a military conflict, as well as to provide opportunities for their use in the formation of an individual's vitality. Obviously, the interest of psychological scientists and practicing psychologists in the phenomenon of vitality will not be exhausted, but will expand more and more in connection with the need to solve various applied tasks.

Keywords: vitality of personality, components of vitality, strategies of life- sustainable behavior, personal and mental resources, art therapy, meditation, breathing, physical exercises.

Постановка проблеми

Існуюча зона хаосу, пов'язана з військовими конфліктами в Україні та інших гарячих точках світу, пред'являє високі вимоги до життєстійкості людини, робить актуальною проблему про те, як особистість справляється з екстремальними ситуаціями, пов'язаними з бойовими діями. Життєстійкість, у свою чергу, є суб'єктною характеристикою особистості, що дозволяє легко переносити стресові ситуації в різних обставинах, зберігаючи при цьому необхідну працездатність і позитивний внутрішній баланс духовних сил, стимулюючи особистість до подальшого розвитку. Хаос сьогодні невіддільний від людської свідомості, він присутній скрізь: у засобах масової інформації, в Інтернеті, в законах, що приймаються, у повсякденному житті і виникаючих конфліктах, а виходячи за рамки конфліктів події із застосуванням військової сили накладають особливі вимоги до життєстійкості особистості як до суб'єктної якості, особливо необхідного та затребуваного для душевного спокою, без якого існування людства просто неможливе [1]. Не дарма вважається, що практично кожна людина повинна мати як зовнішні, так і внутрішні ресурси, які дозволяють їй адаптуватися до критичних ситуацій і зберегти здоров'я для подальшого благополучного життя. До внутрішніх ресурсів, нарівні з багатьма іншими людськими можливостями, належить життєстійкість, що стоїть першою у списку ресурсних людських можливостей [2]. Наголошуючи на важливості життєстійкості людини необхідно виділити її особливу психологічну функцію, що надає для особистості можливість не тільки адаптуватися до складної ситуації, але й подолати її з виходом на новий рівень свого розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поняття життєстійкості як психологічний феномен почали розглядати порівняно недавно. На початку 80-х років ХХ століття термін «hardiness» вводиться в понятійний апарат психологічної науки американськими психологами Сьюзен Кобейса і Сальватором Мадді. Спочатку Сьюзен Кобейс і Сальватором Мадді розглядали новий феномен з погляду теоретичних положень екзистенційної психології та психології стресу [3,4]. С. Мадді не тільки починає оперувати новим поняттям, а й розробляє модель життєстійкості. У межах цієї моделі життєстійкість сприймається як «ті переконання людини, які дозволяють йому залишатися активним і перешкоджають негативним наслідкам стресу» [5].

Надалі зарубіжними психологами проводилися різноманітні дослідження, які дозволили як розширити зону розуміння самого феномен життєстійкості, але й уточнити механізм його дії та формування у структурі особистості людини. Так, у рамках концепції стресу Ла Грека (1985) вивчав психологічні чинники подолання стресу, а Солкана і Сікора (1995) провели дослідження відносин між «hardiness» і напругою в умовах, що індукують тривогу [6].

Особливий інтерес у західних дослідників викликала проблема впливу феномену життєстійкості на психічне та фізичне здоров'я людини. У 1999 році Шарлі та співавтори вивчали умови впливу діяльності з високим рівнем напруженості на психологічне та фізичне здоров'я. Їхні дослідження «показали, що висока напруженість діяльності, вираженість рис характеру типу А, низький рівень соціальної підтримки, неефективні копінг-стратегії, та низький рівень когнітивного компонента hardiness у людини є показниками, на основі яких можна прогнозувати нижчий рівень фізичного та психологічного здоров'я» [7].

Дослідження Віктора Флоріана, Маріо Мікулінчера та Оріта Таубмана (1995) конструктів життєстійкості дозволило конкретизувати роль кожного [8]. Так, включеність підвищує рівень розумового здоров'я, зменшує оцінку загрози та використання сфокусованих на емоціях копінг-стратегій, збільшуючи роль вторинної переоцінки подій. У свою чергу показник виразності контролю позитивно впливає на розумове здоров'я, викликає зниження оцінки загрози події, сприяє переоцінці події та стимулює до використання копінг-стратегій, орієнтованих на вирішення проблем та пошук підтримки. Таким чином, сьогодні виникає актуальна потреба в наукових розробках щодо проблеми підвищення рівня життєстійкості особистості, зокрема, використовуючи можливості арт-терапевтичного підходу, що характеризується високим рівнем психологічної екологічності.

Формулювання цілей статті

Метою статті є виявлення рівня життєстійкості як суб'єктної характеристики особистості на сучасному етапі, його неухильного зниження виходячи з оцінок основних компонентів психологічного феномену, визначення основних причин зниження життєстійкості населення в Україні та недоліків у роботі соціальної психології, розробка та пропозиція нових компонентів життєстійкості особистості за умов загострення зовнішньополітичних обставин.

Виклад основного матеріалу

Події останніх років - пандемія, економічні кризи, військові дії в Україні та на Близькому Сході, надають особливої актуальності дослідженням феномену життєздатності особистості та пошуку практичних шляхів подолання паніки, депресії, тривоги та стресових станів. Сьогодні буде правильним розглядати аспекти життєстійкості та їх сутність відповідно до значних властивостей особистості, пов'язаних зі здатністю протистояння зовнішнім (внутрішнім) проблемам (стресам) у просторі, що оточує особистість (суб'єкт), що виходять за рамки повсякденності. Здатність особистості протистояти зовнішньому (внутрішньому) впливу агресивного середовища, що впливає на особистість (суб'єкт) - визначає властивості особистості до життєстійкості в особливо складних умовах існування і при існуючих реальних загрозах повномасштабної війни. Розробляються моделі життєстійкості особистості, понятійні та наукові визначення, спрямовані на вирішення цієї психологічної проблеми, що загострилася останнім часом під впливом умов середовища існування людини і людства, що постійно змінюються і ускладнюються. Одними з головних теоретичних досліджень в даному напрямку є концепція життєстійкості С. Мадді [5,7] та С. Кобейса [4]. Аналізуючи життєстійкість як систему переконань людини, Мадді запропонував чіткий конструкт життєстійкості, що складається з трьох компонентів:

Перший компонент - залучення - це переконаність людини, у тому, що залучення до реальної дійсності дає йому можливість знайти в ній цікаве і важливе для себе.

Другий компонент - контроль - це переконання людини в тому, що на результат того, що відбувається насправді, може вплинути лише боротьба як вибір власної стратегії діяльності в конкретній ситуації.

Третій компонент - прийняття ризику - це переконаність людини в тому, що все, що з нею відбувається, необхідне для його розвитку, оскільки дає йому досвід як позитивний, так і негативний. «Людина, яка розглядає життя як спосіб набуття досвіду, готова діяти без надійних гарантій успіху, на свій страх і ризик, вважаючи прагнення до простого комфорту та безпеки, збіднюючим життя особистості» [5]. Таким чином, не тільки концептуальним, а й практично значущим є постулат C. Мадді про те, що в основі життєстійкості лежить не заперечення стресу як моделювання нереальної ситуації, а вміння визнати реальність стресової ситуації та мужність як прагнення перетворити цю ситуацію на перевагу для себе. «Якщо змінити саму ситуацію не можна..., життєстійкість набуває форми компенсаторного саморозвитку, власне гіперкомпенсації» [5].

У свою модель життєстійкості C. Мадді включає не лише конструкт компонентів, а й п'ять основних механізмів, які дозволяють життєстійкості надавати своєрідний буферний вплив на розвиток захворювань та зниження загальної ефективності діяльності:

• Життєстійкі переконання - оцінка життєвих змін як менш стресових на основі залученості, контролю та прийняття ризику;

• Створення мотивації до трансформаційної справи, яка передбачає відкритість усьому новому, готовність людини активно діяти у стресовій ситуації (використання людиною життєстійких копінг-стратегій);

• Посилення імунної реакції через психічну та фізичну мобілізацію;

• Посилення відповідальності та турботи про власне здоров'я (життєстійкі практики здоров'я);

• Пошук ефективної соціальної підтримки, яка сприятиме трансформаційному владі через розвиток навичок спілкування.

Практичне значення моделі Мадді полягає в тому, що автор розглядає життєстійкість не просто як психологічний феномен, а як важливий внутрішній ресурс (установку), який людина може осмислити та змінити з метою підтримки свого фізичного, психічного та соціального здоров'я. Іншими словами, життєстійкість у концепції Мадді - це те, що надає людському життю цінності та сенсу в будь-яких обставинах.

Групи компонентів С. Мадді відображають ті реальності, в яких вони були виведені, тому не можна сказати про переваги однієї групи над іншою. Сьогодні ж, в умовах загострення зовнішньополітичної ситуації для України, складовими частинами феномена життєстійкості можуть бути зовсім інші психологічні компоненти, що різко відрізняються від повсякденної обстановки:

- активне зосередження та перебудова всіх можливостей особистості для протистояння зовнішній загрозі;

- пошук нових та мобілізація існуючих властивостей особистості в умовах війни та попереднього їй періоду;

- звикання та боротьба з об'єктивними загрозами при переході від мирного часу до військового.

Численні події минулого дозволяють нам стверджувати з повною впевненістю, що життєстійкість особистості в умовах екстремальних ситуацій не є обов'язковою позитивною характеристикою кожної людини як суб'єкта, історичні епізоди різних війн сповнені прикладів як повної відсутності життєстійкості (жертовність та безпорадність) в окремих індивідів, об'єктивно які є особистостями, і яскравих фактів прояви досліджуваного феномена значної частини людства (героїзм). В даному випадку необхідно підкреслити, що властива особистості життєстійкість у повсякденний період, як правило, трансформується в екстремальній ситуації, в даному випадку в передвоєнний та військовий періоди, коли відбувається психологічний процес перебудови можливостей та мобілізація існуючих властивостей особистості на боротьбу з об'єктивними загрозами існування або має трансформуватися за наявності компонентів досліджуваного психологічного феномену.

Дослідницькою лабораторією «Рейтинг Лаб» було проведене «Чотирнадцяте загальнонаціональне опитування: Психологічні маркери війні» [9]. Методологія дослідження:

• Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України;

• Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення;

• Вибіркова сукупність: 1200 респондентів;

• Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів;

• Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,8%;

• Терміни проведення: 18-19 червня 2022 р.

Динаміка дослідження емоційних станів за період з березня 2020 по червень 2022, показує, що зміни у повсякденній оцінці власного емоційного напруження незначні. Пік напруження спостерігався на початку квітня 2022 року (3.5). Але на червень 2022 року спостерігається поступове повернення до показників «мирного» часу (2.9). Вірогідно це є емоційною адаптацією до війни, яка може бути пов'язана як з резервами психіки людини, так і з зовнішніми обставинами, які для більшості громадян відносно стабілізувалися або хоча б стали зрозумілими і визначеними. У спокійному та дуже спокійному стані знаходяться чверть українців. У напруженому та дуже напруженому - майже 40% [9]. Напруженість зростає з віком. Також вона частіше притаманна жінкам (вірогідно через вищу чутливість та необхідність піклуватися не лише про себе, а і про дітей) та особам, які вважають, що під час війни треба себе обмежувати, - така вимога значно підвищує стрес.

Індекс психологічного виснаження все ще є достатньо помірним (2.0). В динаміці від квітня до червня 2022 року він не змінився. Водночас, побільшало тих, хто вважає, що людям не можна довіряти, та думає про те, що зі мною може статися щось погане [9]. Останнє пов'язане з новинами про руйнування та загиблих, та з усвідомленням, що мало залишилося тих, кого це хоча б це опосередковано не торкнулося.

Результати аналізу дозволили виокремити дві групи населення за рівнем адаптації до умов війни (табл. 1). «Адаптовані»: мають високу життєстійкість, вони не обмежують себе в задоволеннях, мають низьке емоційне напруження та психологічне виснаження, використовують більш адаптивні стратегії для подолання стресових станів. «Не адаптовані»: переживають значне емоційне напруження, схильні себе обмежувати в розвагах та задоволеннях, мають психологічне виснаження та низьку життєстійкість. Стратегії подолання стресу тут не є малоефективними і часто призводять до пригнічення психологічного стану і виснаження.

Таблиця 1.

Дві групи населення України за рівнем адаптації до умов війни (за результатами кластерного аналізу) (станом на 19.06.2022 року)

Джерело: Соціологічна група «Рейтинг». URL:https://ratinggroup.ua/

Життєстійкість являється набутою якістю, тому формування життєстійкості відбувається протягом усього життя людини. Для формування цієї якості використовуються механізми творчості з метою розвитку ресурсних елементів життєстійкості, розробляються та проводяться заняття, в ході яких активно застосовуються техніки таких напрямків арт-терапії, як: мовна креативність, ізотерапія, фототерапія, еко-арт-терапія, колаж. Приміром, використовується така техніка як «Асоціації» (мовна креативність). Учасники пред'являють асоціативний ланцюжок. Психолог озвучує поняття, а учасники швидко і не замислюючись, повинні назвати слова-асоціації (іменники, прикметники, дієслова, образи) на це слово. Наприклад: «літо»..., «людина»..., «життєстійкість». Завершується ця техніка підбиттям підсумків та знаходженням відповіді на запитання: «Що таке життєстійкість?».

З метою глибокого розуміння себе, свого справжнього стану, своїх можливостей та ресурсів, життєвої ситуації, дотику до свого внутрішнього «Я» проводиться техніка «Дзеркало» (ізотерапія). Респондентам дається завдання уявити, що вони підходять до дзеркала і бачать у ньому своє відображення. Воно дає їм відповіді на запитання: «Хто Я?», «Який Я?», «Мої головні якості, здібності, можливості?», «Моє головне призначення в житті?», «Мої внутрішні та зовнішні ресурси для подолання життєвих труднощів? ».

Після цього учасники малюють на папері контур дзеркала та відображали у ньому за допомогою різних художніх засобів, образ свого відображення. На завершення даної техніки необхідно відповісти на запитання: «Які почуття у вас виникають, коли ви дивитеся на свій образ?», «Де вони відгукуються в тілі?», «Які ресурси може дати вам отриманий образ?», «У чому полягає ваша головна життєва мета?». Ще однією з технік ізотерапії була техніка «Формулювання життєвих цілей».

Для знаходження внутрішніх ресурсів та посилення контакту із собою використовується техніка «Маяк» (еко-арт-терапія) [2]. Пропонується уявити маленький скелястий острів далеко від континенту. На вершині цього острова уявити високий, міцно поставлений маяк. А потім, відчути, уявити себе цим маяком, що стоїть на скелястому острові. Після цього на аркуші паперу зобразити скелястий острів, а за допомогою еко-матеріалів створити на цьому острові образ маяка. Створюючи образ, важливо було пам'ятати про ту енергетичну систему, яка має маяк. Після завершення образу, учасникам необхідно було подивитися на образ і постаратися відчути джерело світла в собі, світла, яке ніколи не гасне, і написати поряд з образом маяка наступну фразу - «Всередині мене джерело світла, яке допоможе мені подолати будь-які труднощі!».

Важливою була робота з почуттями учасників спрямована на їх прийняття та опрацювання. Так, однією з методик була техніка «Колаж «Мій світ без страху» (поєднання фототерапії, еко-арт-терапії та колажу).

З метою усвідомлення людиною наявних проблем та значних потреб, прийняття власних почуттів (як позитивних, так і негативних), а також пошуку стратегій для подолання труднощів та набуття ресурсів життєстійкості можна використовувати техніку «Прийняття почуттів як ресурс життєстійкості». У ході арт-терапевтичної роботи виявляються проблеми людини, має місце відреагування заблокованих емоцій та прийняття різних (іноді амбівалентних) почуттів. Люди вчаться аналізувати символіку несвідомого, усвідомлюють значні потреби, у них з'являється «смак до життя» і особливий інтерес, що з самопізнанням і розвитком самосвідомості. Завдяки арт-терапевтичній роботі формується здатність до контролю почуттів та саморегуляції емоційних станів, а це веде до інтеграції частин особистості, набуття цілісності та тотожності (ідентичності) як основи життєстійкості.

Війна має негативний вплив на систему прихильностей та на лімбічну систему, яка пов'язана з переживаннями емоцій. Людина у стресі відчуває сильну суб'єктивну самотність. Необхідно відповісти на питання: Які люди формують наші кола підтримки? Ідеальна система кіл підтримки складається з п'яти осіб:

• людина, яка може відповісти на запитання та задовольнити потреби у знаннях. Нині ним може бути, наприклад, експерт із військової стратегії;

• людина, яка може дати емоційну підтримку та просто помовчати поруч;

• людина, яка дає емоційну підтримку не мовчки, а дією;

• людина, яка може зробити конкретну дію, яка не має відношення до почуттів;

• людина, яка може розсмішити. Коли ми можемо відреагувати на жарт, виходимо зі стану безпорадності.

Стрес (від англ. "stress" - "навантаження, напруга; стан підвищеної напруги") - це сукупність неспецифічних адаптаційних (нормальних) реакцій організму на вплив різних несприятливих факторів зовнішнього середовища (фізичних або психологічних), що порушують його гомеостаз, а також дестабілізують стан нервової системи організму (або організму загалом) [6]. Під дією стресу в гіпокампі порушується процес утворення нових нервових клітин. Гіпокампи людей, які пережили досвід травматизації, виявляють меншу активність і навіть можуть зменшитися у розмірах. Результат - проблеми з пам'яттю, за формування якої відповідає гіпокамп. Протистояти цьому допомагають, зокрема, фізичні вправи. Вони прискорюють нейрогенез і стимулюють вироблення дофаміну - нейромедіатора, що підтримує життєстійкість.

Сьогодні багато людей регулярно використовують медитацію для лікування стресу та станів, пов'язаних зі стресом, а також для зміцнення здоров'я. За кордоном більшість навчання та підтримки медитації забезпечується за рахунок громадських ресурсів. В останні роки низка лікарень, шкіл, університетів та роботодавців пропонують курси медитації як додаткову методику полегшення симптомів або зміцнення здоров'я [10]. Медитація - це психологічний метод ауторегуляції, що дозволяє сучасній людині знизити рівень тривоги, підвищити стресостійкість і зняти психічну напругу за рахунок оволодіння навичкою управління емоційним інтелектом. Сьогодні медитація відноситься до психологічних та психосоматичних методик корекції психоемоційних станів за рахунок розвитку навичок аутоспостереження, ауторегуляції та аутопрограмування [11].

Сучасна медитація є усвідомленою практикою відкритої уваги, яка підходить для самостійної щоденної роботи, і не включає релігійні, духовні та езотеричні компоненти. Практикуючи практику медитації, людина вчиться контролювати себе та концентруватися на правильних позитивних думках, почуттях та відчуттях власного тіла. Це призводить до стану більшого спокою, фізичного розслаблення та психологічної рівноваги. Активний спосіб життя вимагає від людини вміння розслаблятися та відключатися від негативних дратівливих факторів зовнішнього середовища. Медитація - це простий прикладний метод, спрямований насамперед на глибоке м'яке розслаблення та відновлення організму. Простота застосування медитації допомагає сучасній людині використовувати її у зручний час доби, і в результаті регулярного прослуховування усвідомлено керувати емоціями, думками та стресовими навантаженнями.

Медитація як метод психологічної практики включає п'ять ключових компонентів:

• розслаблення;

• аутоспостереження;

• концентрація на диханні;

• ауторегуляція (усвідомлене перемикання з негативних переживань на нейтральні чи позитивні);

• аутопрограмування (застосування різних технік на формування процесів позитивного мислення).

Медитації проти тривоги та стресу можна розділити на дві умовні групи. Перша група - це медитація глибокого розслаблення, головним завданням якої є тренування фокусу уваги на поетапному усвідомленому розслабленні різних груп м'язів, внаслідок чого відбувається м'яке занурення в стан альфа-і тета- розслаблення з подальшим переходом медитативний сон. Дослідниками Гарвардського університету було доведено, що медитативний сон збільшує товщину сірої речовини головного мозку, сприяючи відновленню об'єму функціонуючих молодих нейронів [12]. Друга група медитацій включає як розслаблення груп м'язів, та і медитативну техніку «відкритої уваги», коли людина фокусує увагу не тільки на тілесних відчуттях, а й на своїх емоційних переживаннях. Медитація відкритої уваги та усвідомленої концентрації (MMCC - Mindfulness Meditation of Conscious Concentration) досліджується вченими з 1970-х років і показує високу ефективність застосування при стресі, тривозі, синдромі вигоряння та психоемоційному перенапрузі [13]. Крім психічних процесів відбувається перебудова роботи клітин на органічному рівні, наприклад, відновлюється робота імунної системи, збільшується пул здорових нейронів головного мозку, відбувається відновлення гомеостазу в організмі.

Крім позитивного впливу на психоемоційний стан людини, медитація надає загальний відновлюючий ефект на весь організм на органічному і функціональних рівнях. Поліпшення сну, відновлення роботи органів та систем, стабілізація роботи нервової та травних систем та покращення синтезу нейронів призводить до поступового підвищення якості життя людини.

Висновки

Життя під час війни завжди висувало до людини вимоги щодо високого рівня розвитку духовних, моральних та фізичних якостей. На сьогоднішній день особливо актуальним є питання про знаходження засобів та методів, спрямованих на пошук способів, які допомагають успішно протистояти важким життєвим ситуаціям, не травмуючи при цьому свою ідентичність та зберігаючи цілісність. Формування та підвищення рівня життєстійкості засобами арт-терапії впливатиме і на рівень життє- стверджуючого потенціалу особистості. Результати дослідження дозволяють розглядати методи та технології арт-терапії як ефективні та рекомендувати їх для підвищення життєствердного потенціалу особистості. Дослідження доводять, що медитація дозволяє зробити сучасній людині м'який перехід від стану щоденних стресових перевантажень і емоційного вигоряння до стану психічного благополуччя. Усвідомлення та пізнання власних емоцій, почуттів та тілесних відчуттів дозволяють опанувати навички управління тривогою, стресом та психічною напругою.

Література:

1. Всеукраїнське опитування «Твоя життєстійкість в умовах війни»: препринт. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2022. 46 с. URL: https:// lib.iitta.gov.ua/731505

2. Мілорадова Н. Е. Розвиток життєстійкості особистості в умовах воєнного стану. Забезпечення психологічної допомоги в сект орі безпеки т а оборони України : зб. т ез ІІ Всеукр. міжвід. психол. форуму (м. Київ, 30 трав. 2023 р.) . МВС України, ДНДІ МВС України. Київ, 2023. С. 140-144. URL: https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/18187

3. Khoshaba D. Early Antecedents of. Consulting Psychology Journal. Spring. 1999. №51. - P. 106-117.

4. Kobasa S.C. Stressful Life Events, Personality and Health: Inquiry in Hardiness. Journal of Personality and Social Psychology. 1979. №37. P. 1-11.

5. Maddi S. R. Hardiness: the courage to grow from stresses. Journal of positive psychology. 2006. Vol. 1 (3).- P. 160-168. Doi: 10.1080/17439760600619609.

6. Self-Attitude and Emotional Experiences as a Factor of Personality Hardiness. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv Series December 2020. “Psychology” 2(2 (12)): 98-103. DOI:10.17721/BSP.2020.2(12).18

7. Maddi S.R., Harvey R.H., Khoshaba D.M., Lu J.L., Persico M., Brow M. The Personality Construct of Hardiness, III: Relationships with Repression, Innovativeness, Authoritarianism and Performance. Journal of Personality. 2006. Vol. 74, iss. 2. P. 575-597. URL: https://doi.org/10.1111/ j.1467-6494.2006.00385

8. Florian V. Does hardiness contribute to mental health during a stressful real-life situation? The roles of appraisal and coping / V. Florian, O. Mikulincer, M. Taubman // Journal of Personality and Social Psychology. Apr. 68. 1995. №4. Р. 687-695.

9. Соціологічна група «Рейтинг». URL: https://ratinggroup.ua/

10. Meditation Programs for Psychological Stress and Well-Being [Internet]. / M. Goyal, S. Singh, E.M.S. Sibinga, et al. // Rockville (MD): Agency for Healthcare Research and Quality (US); 2014 Jan. (Comparative Effectiveness Reviews, No. 124.).

11. Allbritton M. OBM Integr. / M. Allbritton, C. Heeter // Complement. Med. 2018. № 3. 25 p. doi: 10.21926/obm.icm.1804025

12. Mindfulness Practice Leads to Increases in Regional Brain Gray Matter Density. / B.K. Holzel, J. Carmody, M. Vangel, C. Congleton, S.M. Yerramsetti, T. Gard, S.W. Lazar // Psychiatry Res. 2011. № 191. 36-43 p. doi: 10.1016/j.pscychresns.2010.08.006.

13. Allbritton M., Heeter C. Meditation asan для підтвердженням meditation research. OBM Integr. Complement. Med. 2018. № 3. 25 p. doi: 10.21926/obm.icm.1804025

References:

1. Vseukrayinske opytuvannya «Tvoya zhyttyestiykist v umovakh viyny»: preprynt [All- Ukrainian survey "Your vitality in the conditions of war": preprint]. Kyyiv: Instytutpsykholohiyi imeni H.S. Kostyuka NAPN Ukrayiny [Kyiv: Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine]. 2022. 46 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/731505 [in Ukrainian].

2. Miloradova, N.E. (2023). Rozvytok zhyttyestiykosti osobystosti v umovakh voyennoho stanu. [The development of vitality of the individual in the conditions of martial law] Zabezpechennya psykholohichnoyi dopomohy v sektori bezpeky ta oborony Ukrayiny : zb. tez II Vseukr. mizhvid. psykhol. forumu (m. Kyyiv, 30 trav. 2023 r.) . MVS Ukrayiny, DNDI MVS Ukrayiny. Kyyiv [Provision of psychological assistance in the security and defense sector of Ukraine: coll. theses II All-Ukrainian between psychol. of the forum (Kyiv, May 30, 2023). Ministry of Internal Affairs of Ukraine, State Institute of Internal Affairs of Ukraine. Kyiv]. pp. 140-144. URL: https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/18187 [in Ukrainian].

3. Khoshaba, D. (1999). Early Antecedents of. Consulting Psychology Journal. Spring. 1999. №51. - P. 106-117. [in English].

4. Kobasa, S.C. (1979). Stressful Life Events, Personality and Health: Inquiry in Hardiness. Journal of Personality and Social Psychology. 1979. №37. P. 1 -11.[in English].

5. Maddi, S. R. (2006). Hardiness: the courage to grow from stresses. Journal of positive psychology. 2006. Vol. 1 (3).- P. 160-168. Doi: 10.1080/17439760600619609.[in English].

6. Self-Attitude and Emotional Experiences as a Factor of Personality Hardiness. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv Series December 2020. “Psychology” 2(2 (12)): 98-103. DOI:10.17721/BSP.2020.2(12).18[in English].

7. Maddi, S.R., Harvey, R.H., Khoshaba, D.M., Lu, J.L., Persico, M., Brow, M (2006). The Personality Construct of Hardiness, III: Relationships with Repression, Innovativeness, Authoritarianism and Performance. Journal of Personality. 2006. Vol. 74, iss. 2. P. 575-597. URL: https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.2006.00385[in English].

8. Florian, V. (1995). Does hardiness contribute to mental health during a stressful real-life situation? The roles of appraisal and coping / V. Florian, O. Mikulincer, M. Taubman // Journal of Personality and Social Psychology. Apr. 68. 1995. №4. Р. 687-695.[in English].

9. Sotsiolohichna hrupa «Reytynh» [Sociological group «Rating»]. URL: https://ratinggroup.ua/ [in Ukrainian].

10. Meditation Programs for Psychological Stress and Well-Being [Internet]. / M. Goyal, S. Singh, E.M.S. Sibinga, et al. // Rockville (MD): Agency for Healthcare Research and Quality (US); 2014 Jan. (Comparative Effectiveness Reviews, No. 124.).[in English].

11. Allbritton, M. (2018). OBM Integr. / M. Allbritton, C. Heeter // Complement. Med. 2018. № 3. 25 p. doi: 10.21926/obm.icm.1804025[in English].

12. Mindfulness Practice Leads to Increases in Regional Brain Gray Matter Density. / B.K. Holzel, J. Carmody, M. Vangel, C. Congleton, S.M. Yerramsetti, T. Gard, S.W. Lazar // Psychiatry Res. 2011. № 191. 36-43 p. doi: 10.1016/j.pscychresns.2010.08.006.[in English].

13. Allbritton, M., Heeter, C. (2018). Meditation asan для підтвердженням meditation research. OBM Integr. Complement. Med. 2018. № 3. 25 p. doi: 10.21926/obm.icm.1804025 [in English].

Размещено на Allbest.ru