Про методику вивчення психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про методику вивчення психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до професійної діяльності

Чернявська Світлана Миколаївна аспірант кафедри авіаційної психології, Національний авіаційний університет

Анотація

Емпіричне вивчення проблеми психологічної готовності пілотів цивільної авіації до професійної діяльності потребує розробки і ефективного застосування методики вивчення психологічної готовності, яка базується на розумінні суті та структури психологічної готовності, враховує психологічні аспекти праці пілота й умови її здійснення, а також освітньо-професійну програму професійної підготовки авіаційних фахівців у закладі вищої освіти. На основі теоретичного аналізу наукових джерел із психології праці та авіаційної психології, зокрема вже наявних результатів експериментальних досліджень із зазначеної проблеми, було виконано наступне: окреслено сучасні тенденції дослідження психологічної готовності майбутніх авіаторів під час їх навчання у закладах вищої освіти; визначено теоретичні засади емпіричного дослідження; обґрунтовано та підібрано відповідний психодіагностичний інструментарій для методики констатувального етапу емпіричного дослідження, який передбачає вивчення компонентів (мотиваційний, компонент досвіду, професійно важливі особливості психічних процесів, професійно значущі особистісні властивості) та показників психологічної готовності студентів-пілотів до професійної діяльності; описано рівні сформованості компонентів психологічної готовності; обрано метод статистичної обробки отриманих даних для виявлення значущих кореляційних зв'язків між показниками сформованості структурних компонентів психологічної готовності. Методика вивчення психологічної готовності до професійної діяльності, запропонована у статті, уможливлює проведення емпіричного дослідження і сприятиме визначенню ефективних шляхів та способів формування психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації.

Ключові слова: методика дослідження, психологічна готовність, професійна діяльність, пілоти цивільної авіації.

Abstract

About the methodology of studying the psychological readiness of future civil aviation pilots for professional activity

Cherniavska Svitlana Mykolaivna postgraduate student of the aviation psychology department, National Aviation University

An empirical study of the problem of psychological readiness of civil aviation pilots for professional activity requires the development and effective application of a methodology for studying psychological readiness, which is based on an understanding of the essence and structure of psychological readiness, takes into account the psychological aspects of pilot work and the conditions of its implementation, the educational and professional programme of professional training of aviation specialists in a higher education institution. Based on the theoretical analysis of scientific sources on work psychology and aviation psychology, in particular the existing results of experimental studies on this issue, the following was done: current trends in the study of psychological readiness of future aviators during their training in higher education institutions were outlined; theoretical foundations of empirical research were determined; appropriate psychodiagnostic tools for the methodology of the ascertaining stage of empirical research, which involves the study of the methodology of studying psychological readiness for professional activity proposed in the article makes it possible to conduct an empirical study and will help to identify effective ways and means of forming the psychological readiness of future civil aviation pilots.

Keywords: research methodology, psychological readiness, professional activity, civil aviation pilots.

Постановка проблеми

Проблема психологічної готовності до професійної діяльності фахівців екстремального профілю не втрачає своєї актуальності протягом останніх кількох десятиліть, зокрема, коли мова йде про готовність пілотів повітряних суден здійснювати льотну діяльність. Емпіричне вивчення цього питання потребує насамперед розробки і ефективного застосування методики вивчення психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до професійної діяльності, яка базуватиметься на розумінні суті та структури психологічної готовності, враховуватиме психологічні аспекти праці пілота й умови її здійснення, а також освітньо-професійну програму професійної підготовки авіаційних фахівців у закладі вищої освіти.

Теоретичний аналіз наукових праць із зазначеної проблеми засвідчив, що існує значна кількість напрацювань щодо методики вивчення психологічної готовності особистості до певного виду праці, однак слід також зазначити деякі обмеження щодо їх застосування у контексті дослідження психологічної готовності до професійної діяльності студентів, які обрали професію пілота цивільної авіації. Зокрема запропоновані деякими авторами комплекси психодіагностичних методик не завжди враховують професійну специфіку професійної діяльності, готовність до якої ми вивчаємо. На нашу думку, на це необхідно зважати при підборі психологічного інструментарію для виміру лише тих психічних процесів, станів і властивостей, сформованість яких вимагається від фахівця згідно професіограми конкретної спеціальності.

Так, наприклад, варто розрізняти професійну діяльність військового льотчика-штурмовика і пілота цивільної авіації, адже трудові задачі зазначених фахівців, а отже і вимоги до їх психологічних характеристик, відрізняються. До того ж відмінними є і умови здійснення їх професійної льотної діяльності. Предметом вивчення іншої групи методик дослідження психологічної готовності до професійної діяльності пілотів виступає ситуативна короткотривала готовність як стан психологічної готовності до виконання конкретного трудового завдання, у той час як ми розглядаємо психологічну готовність як загальну, довготривалу готовність до діяльності, а отже відрізнятимуться і компоненти психологічної готовності, їх показники. Зустрічаються також методики, спрямовані більшою мірою на діагностику окремих рис особистості (характеру, здібностей, мотивації, волі тощо), а не цілісної структури психологічної готовності особистості до діяльності. Більше того, деякі з них були розроблені для вивчення психологічної готовності до професійної діяльності недиференційовано для усіх фахівців екстремального профілю.

Таким чином, виходячи з теоретичної моделі психологічної готовності до професійної діяльності майбутніх пілотів цивільної авіації у межах нашого дослідження, необхідно було підібрати надійний і валідний психодіагностичний інструментарій для вивчення компонентів психологічної готовності та виміру міри прояву кожного з них, а також встановлення наявності чи відсутності взаємозв'язків між показниками компонентів, що визначатиме надалі зміст та структуру Програми розвитку психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до професійної діяльності. Обґрунтування і суть методики подано у даній статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Введення поняття готовності у психологію відбулося ще у 50-х роках минулого століття у наукових працях, які стосувалися питань становлення особистості (у тому числі і професійного становлення), у теорії навчання та психології праці (Б. Ананьєв, Д. Богоявленський, О. Бодальов, Л. Виготський, П. Гальперін, Д. Ельконін, О. Ковальов, К. Платонов, В. Лубовський, В. Моляко, С. Рубінштейн та ін.) і набуло актуальності у зв'язку з необхідністю визначення рівня здатності людини ефективного здійснювати певний вид трудової діяльності. У попередніх працях ми посилаємося на таких дослідників психологічної готовності до діяльності як М. Д'яченко, Л. Кандибович, К. Платонов, Є. Мілерян, Д. Ніколенко, П. Чамата, Н. Шеляховська, В. Горгома, В. Зарицька, В. Семиченко, Г. Балл, С. Максименко, О. Хохліна та ін. Останнім часом було проведено ряд досліджень, присвячених вивченню психологічної готовності до різних видів діяльності, зокрема управлінської (Л. Карамушка, О. Щотка, B. Мельничук, А. Москальова та ін.) [1, 2], педагогічної (П. Горностай, О. Іванова, В. Бочелюк, М. Хромова та ін.) [3], психологічної (О. Шипилова, Н. Антонова, Л. Долинська та ін.) [4], інженеро-конструкторської (О. Хохліна, Л. Помиткіна, Л. Яковицька, О. Лич, Д. Хохлін) [5, 6], екстремальної (О. Кокун, О. Колесніченко, Л. Аболіна, Т. Ахаян, Є. Степанова та ін.) [7, 8].

У авіаційній психології проблема професійної підготовки льотного складу і розвитку психологічної готовності до діяльності займала центральне місце у працях наступних вчених: В. Пономаренко, Р. Макаров, Р. Невзоров, C. Зіньковська, О. Задкова, О. Керницький, І. Окуленко, П. Картамишев, В. Злагодух, О. Тарасова ін.). Формуванням професійних компетенцій у майбутніх авіаційних фахівців займалися: О. Герасименко, О. Довгий, Г. Пухальська, А. Савицька, В. Ягупов, Л. Яковицька, О. Лич, О. Горський та ін.). Різні аспекти професійної діяльності фахівців авіаційної галузі описували: Б. Гольдштейн, Д. Гандер, З. Гератеволь, Є. Мілерян, К. Платонов, А. Скрипець, A. Дранко, О. Горський, О. Марченко, І. Приходько, Ю. Блашко, О. Підлубна, І. Бочаров, К. Воєводата ін. Результати експериментального вивчення професійно важливих якостей і професійного відбору авіаційних фахівців описані у працях наступних дослідників: О. Кокун, Т. Плачинда, О. Захарова, B. Тогобицька, В. Харченко, А. Москаленко, Н. Макаренко, Л. Яковицька, О. Хохліна, О. Лич, О. Горський [9].

Проте, науковий аналіз теоретичних та експериментальних результатів показує, що на сьогоднішній день дана проблема є недостатньо розробленою, а відсутність єдиного сучасного психодіагностичного інструментарію для вивчення психологічної готовності до професійної діяльності майбутніх пілотів цивільної авіації викликає суттєві труднощі у психологічному супроводженні їхньої льотної діяльності.

Мета статті - обґрунтувати та розкрити суть методики вивчення психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу

Методологічною основою нашого емпіричного дослідження була авторська концептуальна модель психологічної готовності студентів-пілотів до професійної діяльності, описана у наших попередніх працях [10], [11], яка узагальнює погляди науковців щодо розуміння суті поняття «психологічна готовність до професійної діяльності та її структури з урахуванням психологічних аспектів льотної діяльності пілота цивільної авіації і умов здійснення такої діяльності. Обрані психодіагностичні засоби відповідають меті та завданням дослідження. Метою емпіричного етапу дослідження було дослідити структурні компоненти та показники психологічної готовності майбутніх пілотів до професійної діяльності.

Емпіричне дослідження психологічної готовності майбутніх пілотів до здійснення їх професійної діяльності передбачає три етапи: підготовка, психодіагностика та аналіз отриманих емпіричних даних. На підготовчому етапі має бути визначено емпіричну базу дослідження, здійснено вибір психодіагностичних засобів, продумано комплекс необхідних організаційних заходів і відповідну матеріальну базу для їх реалізації. На етапі діагностики - проведено власне емпіричне дослідження. На етапі аналізу здійснюється кількісний та якісний аналіз отриманих емпіричних даних, кореляційний аналіз за критерієм Спірмена та інтерпретуються отримані результати відповідно до мети і завдань, які були поставлені.

Згідно визначеної на теоретичному етапі дослідження суті та структури досліджуваного явища, психологічна готовність являє собою як загальну, довготривалу, підготовленість усіх сфер психіки до виконання діяльності з високою результативністю; вона є інтегративним особистісним утворенням включає в себе чотири основні компоненти: мотиваційний, компонент досвіду (змістова та операційно-організаційна складові), професійно важливі особливості психічних процесів (пізнавальних та емоційно-вольових), професійно значущі особистісні властивості (особливості темпераменту, характеру, здібностей). Розкриємо їх суть.

І. Мотиваційний компонент психологічної готовності являє собою систему спонукань, сенсів та цінностей майбутнього авіатора, яка здійснює мотиваційно-цільову, спонукальну функцію; він є провідною складовою психологічної готовності. Серед показників мотиваційного компонента було виділено наступні:

а) мотивація: мотивація на досягнення успіху та мотивація на уникання невдач;

б) цінності особистості: власний престиж, високе матеріальне положення, саморозвиток;

в) спрямованість інтересів: «Людина-Техніка», «Людина-Знакова система».

Мотиваційний компонент готовності означає здатність майбутніх фахівців налаштовувати себе на здобуття необхідних професійних знань, умінь та навичок і формування компетентності діяти ефективно і швидко у надзвичайних ситуаціях, передбачених їхньою професійною діяльністю. У структурі особистості мотивація займає визначальне місце, представляючи процес передачі зовнішніх подразників об'єктивної дійсності у внутрішні спонукальні сили поведінки індивіда. М. Дяченко, Л. Кандибович, М. Смульсон, О. Хохліна, В. Лубовський, Г. Мерсіянова, та Ю. Бойко розглядали мотивацію через позитивне ставлення, інтерес до обраної фахової діяльності. О. Лєонтьєв відстоював позицію, що мотиваційна готовність є основою освіти, так як без мотиву та сенсу не можлива жодна трудова діяльність, не втілюються ніякі знання та сформовані вміння. На думку І. Горелова, мотиваційна складова психологічної готовності передбачає безумовну відданість своїй професії та постійну потребу у самовдосконаленні. За І. Платоновим, структуру психологічної готовності складають три взаємопов'язані компоненти, одним з яких є мотиваційна готовність як складна система мотивів, що скеровують, посилюють та зумовлюють активність індивіда щодо зазначеної діяльності. П. Чамата та Д. Ніколаєнко писала про морально-цільову та спонукальну функції мотиваційного компонента психологічної готовності.

Л. Матохнюк у своїх наукових працях виділяє мотиваційно-ціннісний компонент психологічної готовності, який означає не лише вибіркову спрямованість на професійну діяльність (потреба успішно вирішувати професійні завдання, стійка позитивна мотивація до професії, наявність професійних інтересів) та бажання досягти успіху й показати себе з кращого боку, але й наявність ідеалів фахівця, вищих почуттів, переконання у важливості та необхідності існування професії. О. Кокун у контексті розгляду особистісної тривалої психологічної готовності фахівця в екстремальних умовах виділяє моральну готовність, яка полягає в усвідомленні обов'язку, відповідальності, небезпеки для власного життя, соціального та особистісного сенсу професійної діяльності, активній життєвій позиції, самокритичності, потреби у професійному самовдосконаленні. Схожі ідеї знаходимо у працях Ф. Іващенко, який акцентував увагу саме на важливості розуміння суспільної та особистої необхідності праці, що виявляється у мотивах діяльності, які надають праці учня особисту значущість [12].

У контексті вивчення мотиваційної складової психологічної готовності до праці суттєвий інтерес представляє розуміння сутності поняття „мотивація досягнення, яке пов'язане з потребами суб'єкта досягати успіху в поставлених завданнях будь-якої діяльності.

Згідно досліджень з вивчення мотивації до діяльності та у сфері дослідження особистості, успішним стає той, хто прагне до успіху, у кого в ціннісній системі є цінність досягнення, і хто вже набув потрібні навички і вміння. Так, Г. Мюррей першим виділив мотив досягнення як сталу характеристику людини і зосередив увагу на стійкому прагненні особистості зробити ту чи іншу справу добре і швидко для досягнення в ній необхідного високого рівня. Д. Мак-Клелланд і Х. Хекхаузен описували у своїх працях такі мотиваційні напрямки: прагнення до успіху і прагнення уникнення невдачі. На тлі цього мотив досягнення свідчить про прагнення людини до збільшення меж своїх можливостей. Таким чином, доля людини та її положення в соціумі залежить від переважання у особистості мотивації досягнення успіху над мотивацією уникнення невдач і навпаки.

О. Климишин зазначав, що люди, у яких високе прагнення до досягнення успіхів, досягають більшого, ніж ті, у кого воно відсутнє. За допомогою мотиву досягнення особистість всіма способами прагне уникнути невдачі, а в підсумку - досягти позитивного результату. Для людини, у якої домінує мотивація уникнення невдач, пріоритетом є уникнути цієї невдачі, виключити допущення помилки на шляху до наміченої мети, досягнення успіху [13]. Успіх є переживанням радості, задоволення від того, що результат, якого особистість прагнула в процесі діяльності, або співпав з її очікуваннями, або перевищив їх. Цей стан може викликати нові, більш сильні мотиви діяльності, змінити рівень самооцінки. В разі, якщо успіх стає стійким, можуть вивільнятися величезні приховані раніше можливості особи. Радість в навчальній діяльності, її очікування спонукає особу до руху вперед, є потужним стимулом розвитку особистості.

В дослідженнях Д. Мак-Клелланда було достовірно зафіксовано, що ті студенти, у яких під час навчання переважала мотивація успіху, через багато років після закінчення університету мали значно вищі досягнення у професії та кар'єрі (у сфері економіки і політики), ніж у мотивованих уникненням невдачі однокурсників О. Хохліна вивчала цінності авіаційних фахівців у контексті їхнього смислу життя. Посилаючись на Б. Чудновського, дослідниця зазначала, що смислова сфера особистості є ієрархією «великих» та «малих» смислів, яким, за В. Асєєвим, відповідають цінності-ідеали (високозначущі установки, мрії) та цінності-необхідності (звичайні, рутинні, низькозначущі смислові установки). Варто зазначити, що реалізація цінностей-ідеалів вимагає значних функціональних, матеріальних і часових витрат; їх актуалізація і підтримання викликають значне функціональне навантаження та напруження; це те що «дорого обходиться», є «предметами розкоші». Цінності-ідеали - це також зона високого ризику, коли підвищується ймовірність зриву, суттєвого зниження рівня досягнень, демобілізації виникнення психологічних бар'єрів, страху перед неуспіхом та ін. До того ж, надмірне, систематичне, регулярне навантаження при їх реалізації призводить, таким чином, до деструктивних наслідків для здоров'я та психіки.

У смислі життя особистості поєднуються обидві групи цінностей, оскільки вона не може жити лише цінностями-ідеалами, але вона не може жити й лише цінностями-необхідностями. За О. Хохліною, цінності-необхідності реалізуються як поточні, актуальні; цінності-ідеали - як перспективні, вони є своєрідним смисловим резервом, потенціалом, «світлим вогником надій і впевненості в майбутньому». Аналіз же змісту професійної діяльності в авіаційній галузі свідчить про те, що її виконання пов'язуються значною мірою з цінностями-ідеалами - високозначущими установками, реалізація яких потребує значного функціонального навантаження. Згідно з класифікацією термінальних цінностей М. Рокича, це саморозвиток та власний престиж у професійній діяльності на противагу до високого матеріального положення, яке можна було б віднести до цінностей-необхідностей.

Обґрунтовуючи вище сказане, слід навести відмічену у працях Б. Чудновського закономірність: «екстремальність» професії сприяє філософському ставленню суб'єкта до життя, більш глибокому розумінню життєвих цінностей, прагненню до самоудосконалення [14].

Проблема професійних інтересів та схильностей розкрита у працях таких вчених як: Л. Виготський, Г. Костюк, С. Рубінштейн, Л. Божович, Є. Климов та ін. Зокрема, Є. Климов зробив значний внесок у дослідження професійних інтересів та схильностей і виділяв п'ять психотипів особистості: «Людина-Природа», «Людина-Техніка», «Людина-Людина», «Людина-Знакова система», «Людина-Художній образ»,.

Проведений на теоретичному етапі дослідження аналіз літературних джерел показав, що «професійну діяльність пілотів цивільної авіації (льотну діяльність) можна визначити як екстремальну, що проходить у складних умовах та пов'язана з високою відповідальністю, оперативністю, динамічністю при обслуговуванні, експлуатації, застосуванні складної техніки й автоматизованих систем та вимагає від льотного складу високого рівня розвитку психологічної готовності до здійснення такої діяльності» [С. 473, 11]. Отже «формула професії» пілота повітряного судна (згідно підходу Є. Климова) виглядає наступним чином: предмет праці - техніка (Т) та знакова система (ЗС), цілі праці - перетворюючі (П), засоби праці - машини з ручним керуванням (Р) та автоматизовані системи (А), умови праці - екстремальні (Е) з високою моральною відповідальністю (М). Отже, найбільш сприятливими для опанування професії «пілот» є типи професійних інтересів: «Людина- Техніка» та «Людина-Знакова система».

ІІ. Досвід - це такий компонент психологічної готовності до діяльності, що має змістову та операційно-організаційну складові. Змістова складова передбачає наявність необхідних для виконання професійної діяльності знань, а операційно-організаційна - засвоєння необхідних для виконання професійної діяльності умінь та навичок. Знання, навички і уміння досліджуваних відображаються насамперед у їх академічній успішності. Отже у якості показника компонента досвіду виділено середній бал з навчальних дисциплін - інтегративний показник успішності.

Компонент досвіду був включений у структуру психологічної готовності багатьма дослідниками, однак ми виявили деякі відмінності у його трактуваннях. Так, М. Д'яченко та Л. Кандибович, О. Хохліна, Ф. Іващенко, І. Окуленко та інші автори визначали компонент досвіду як знання, уміння та навички, необхідні для виконання діяльності. І. Горелов розумів під досвідом «необхідний рівень професійної підготовки», а низка інших авторів включає у структуру психологічної готовності лише операційну складову компонента досвіду (Ю. Бойко, О. Добрянський, О. Керницький та ін.). О. Кокун відносить до структури тривалої особистісної готовності розвинуті здібності до планування, моделювання, програмування, оцінки результатів діяльності. Включення знань, умінь та навичок як компонента досвіду у структуру психологічної готовності обґрунтовується також двовимірною структурою особистості за К. Платонова, де підструктура досвіду відноситься до першого рівня динамічної функціональної структури.

Таким чином, під досвідом ми розуміємо такий компонент психоло¬гічної готовності до діяльності, що має змістову та операційно-організаційну складові. Змістова складова передбачає наявність необхідних для виконання професійної діяльності знань, а операційно-організаційна - засвоєння необхідних для виконання професійної діяльності умінь та навичок.

Досвід відіграє важливу роль у становленні льотної майстерності пілота, яка передбачає такий ступінь професійної та морально-психологічної підготовки до діяльності, що дозволяє максимально ефективно використовувати авіаційну техніку для вирішення навчальних і трудових задач. При цьому співвідношення понять, за К. Платоновим, виглядає таким чином, що на основі знань виробляються навички, а на їх основі, у свою чергу, - вміння. Таким чином, сформованість у студента знань, навчальних умінь, простих і складних навичок уможливлює формування складних умінь, що являють собою можливість творчо застосовувати знання та навички і досягати бажаного результату у безперервно мінливих умовах льотної діяльності [15].

Результатом учбової діяльності студента у ВНЗ є його академічна успішність, яка фіксує в бальній оцінці рівень навчальних досягнень, а також вмотивованість, якість і способи розумової роботи, безперервний процес підвищення освітнього рівня тощо (Б.Г. Ананьєв, М.І. Мешков, Б.Г. Рубін, Ю.С. Колесников та ін.).

ІІІ. Професійно важливі особливості психічних процесів, як компонент психологічної готовності до професійної діяльності, включають пізнавальні й емоційно-вольові процеси. Зокрема, показниками професійно важливих особливостей психічних процесів визначено:

а) увага: швидкість переробки інформації, середня продуктивність уваги, середня точність уваги;

б) пам'ять - оперативна пам'ять;

в) мислення: репродуктивне, просторове, логічне мислення;

г) емоції - нервово-психічна стійкість;

д) воля - інтегральний показник вольових якостей.

Пізнавальна діяльність та емоційно-вольова регуляція мають велике значення для ефективного виконання трудових завдань у інтенсивній та високонормованій льотній праці пілота цивільної авіації. Своєчасна і правильна орієнтація в трудовій ситуації, а також самооцінка особистої ролі в ній досягаються суб'єктом не тільки шляхом складної інтелектуальної діяльності, але і здатністю до швидкої адаптації до нових умов.

У новітніх дослідженнях, які розглядають психічну діяльність з точки зору її інформаційного характеру підкреслюється пристосувальна властивість когнітивних психічних процесів як загальної стратегії процесу отримання та перетворення інформації. Встановлено, що ефективність пізнавальної діяльності та точність імовірнісного прогнозування детермінуються адекватністю дій суб'єкта до умов зовнішнього середовища. Однак слід враховувати не тільки ступінь адекватності, тобто наближеність реального поведінкового реагування суб'єкта до ситуації, а й швидкість, з якою відбувається перебудова програми поведінки, що реалізує інтеріоризований професійний досвід у зв'язку із ситуацією, що змінюється. При цьому крім твердого знання алгоритму дії в штатних ситуаціях робочого процесу, що нормально протікає, суб'єкт повинен володіти прийомами саморегуляції пізнавальних функцій, достатнім творчим потенціалом і здатністю до швидкого логічного аналізу малоінформативних ознак ускладнення трудової діяльності. У більш широкому контексті ми розглядаємо професійно важливі психічні процеси як компонент психологічної готовності майбутнього пілота до професійної діяльності.

IV. Професійно значущі особистісні властивості, як компонент психологічної готовності, стосується вимог до темпераменту, характеру та здібностей суб'єкта праці. Показниками професійно значущих особистісних властивостей було обрано такі:

а) характеристики нервових процесів: сила процесів збудження, сила процесів гальмування, рухливість нервових процесів, врівноваженість по силі;

б) риси характеру: нормативність, самоконтроль, готовність до ризику, толерантність до невизначеності;

в) здібності - інтегративний показник загальних здібностей.

Теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження дозволив нам обґрунтувати структуру поняття «психологічна готовність до діяльності», що відповідає двовимірній структурі особистості К. Платонова. Згідно зазначеної структури, темперамент визначається як біологічно обумовлена підструктура і належить до першого рівня разом зі спрямованістю, досвідом та формами відображення, тоді як характер і здібності виступають другим рівнем у даній структурі і розглядаються як загальні, інтегративні якості особистості. На думку таких авторів як К. Гуревич, В. Матвєєва, Є. Климов, В. Трошин, С. Молдавська та інших, для успішного оволодіння професійною діяльністю екстремального характеру, де «людина-оператор» взаємодіє з автоматизованими системами та умовами зовнішнього середовища, оптимальними характеристиками нервових процесів (як фізіологічної основи темпераменту) для виконання трудових задач є сила, рухливість, врівноваженість та такі риси характеру як: нормативність, самоконтроль, здатність до роботи в ситуаціях, пов'язаних з ризиком і невизначеністю. Зокрема, у роботі К. Гуревича та В. Матвєєвої стосовно діяльності операторів енергосистем було встановлено, що «оперативні якості», які дозволяють успішно впоратися з аварійною ситуацією, більш виражені в осіб з сильною рухливою нервовою системою. Ненадійними виявилися ті оператори, які мали слабку нервову систему і переважання процесів гальмування.

Є. Климов зазначав, що в операторів автоматизованих систем з інертною нервовою системою будь-яка неочікувана ситуація виявляється стресогенною внаслідок поганої переключуваності (рухливості) нервових процесів. Такої ж думки у своїх працях дотримувався І. Бондарьов, який резюмував, що у професіях, де діяльність пов'язана з неочікуваним виникненням проблемних ситуацій або стрімкою зміною умов діяльності, професійна придатність обумовлюється сильною нервовою системою і домінуванням процесів збудження над процесами гальмуванням.

Дослідження В. Сафонова і Г. Суворова щодо взаємозв'язку кількості «аварій» в діяльності авіадиспетчера і помилок, яких він припускається під час виконання професійної діяльності, показало наявність прямої залежності між кількістю помилок і силою та рухливістю нервових процесів. Відповідно, чим сильнішою і рухливішою є нервова система суб'єкта праці, тим меншої кількості помилок він припускатиметься при виконанні трудових задач.

Стосовно вивчення характерологічних особливостей фахівців екстремального профілю, то А. Самсонов на прикладі професійної діяльності фахівців пожежної служби встановив, що ефективність їхньої роботи великою мірою залежить від готовності до ризику, толерантності до невизначеності, а також від рівня самоконтролю особистості. Таким чином, висока готовність до ризику і високий рівень саморегуляції сприяє більш успішному виконанню діяльності. Низка дослідників прийшли до висновку, що особи з високим рівнем тривожності в умовах дефіциту часу та необхідності швидкого прийняття рішень демонструють меншу надійність (Г. Нікіфоров, В. Мартенсон та ін.) і характеризуються підвищенням самоконтролю, потребою у високій нормативності діяльності для компенсації власної невпевненості у правильності прийнятих рішень. Нормативність як риса характеру особистості передбачає її здатність дотримуватися чітких правил і алгоритмів, які пред'являє суспільство або певний вид діяльності, що надзвичайно важливо для пілотів повітряного судна, чия трудова діяльність є чітко нормованою і алгоритмізованою.

Необхідність вивчення загальних розумових здібностей пілота і залежність ефективності його праці від рівня розвитку таких здібностей є очевидною, адже льотна діяльність вимагає від суб'єкта праці високої кваліфікації, а отже і високого коефіцієнту інтелекту, що визначається через певну якість, швидкість й точність вирішення розумових задач та забезпечує продуктивність засвоєння знань і подальше ефективне застосування їх у професійній діяльності.

Наведені вище дослідження дають можливість резюмувати, що максимальних показників успішності у професійній діяльності екстремального профілю, включаючи пілотів цивільної авіації, досягають фахівці з сильною нервовою системою, високою рухливістю нервових процесів, достатнім самоконтролем і нормативністю, високою готовністю до ризику та толерантністю до невизначеності, високими показниками загальних здібностей [16].

Вибір психодіагностичних методик для вивчення вище зазначених показників психологічної готовності майбутніх пілотів до їх професійної діяльності здійснювавсяза критеріями доцільності, надійності та валідності. То ж для емпіричного дослідження мотиваційного компонента було обрано такі методики: «Опитувальник для оцінки мотивації до досягнення успіху Т. Елерса», «Опитувальник для оцінки мотивації до уникнення невдач Т. Елерса». «Опитувальник термінальних цінностей І. Сєніна», «Диференційно-діагностичного опитувальника Є. Климова».

Компонент досвіду, змістова і операційно-організаційна його складові, досліджувався шляхом аналізу навчальної документації (освітньо-професійна програма «Льотна експлуатація повітряних суден», заліково-екзаменаційні відомості з навчальних дисциплін, протоколи проходження виробничої тренажерної та виробничої фахової практики) з метою вивчення змістового наповнення навчання майбутніх пілотів у закладі вищої освіти і визначення ступеня їх оволодіння необхідними знаннями, навичками, уміннями (середній бал) за шкалою академічної успішності ECTS.

Емпіричне дослідження професійно важливих особливостей когнітивних та емоційно-вольових психічних процесів студентів-пілотів цивільної авіації включало в себе такі психодіагностичні методики: «Кільця Ландольта»; «Шкали приборів», «Компаси»; «Встановлення закономірностей»; анкета оцінки нервово-психічної стійкості «Прогноз» [17]; опитувальник діагностики емоційно-вольової сфери особистості М. Чумакова [18].

Для вивчення професійно значущих особистісних властивостей студентів-пілотів були використані методики: «Методика діагностики темпераменту Я. Стреляу», «16-факторний особистісний опитувальник Р. Кеттела», «Шкала особистісної готовності до ризику Г. Шуберта», «Шкала толерантності до невизначеності С. Баднера» та «Короткий орієнтаційний тест (КОТ) В. Бузіна, Е. Вандерліка».

Сформованість мотиваційного компонента психологічної готовності, враховуючи визначені показники (мотивація на досягнення успіху та мотивація на уникання невдач; цінності особистості: власний престиж, високе матеріальне положення, саморозвиток; спрямованість інтересів: «Людина-Техніка», «Людина-Знакова система») та їх дозовані прояви вивчалася за рівнями:

I. Високий: значне переважання мотивації на досягнення успіху над мотивацією до уникнення невдач; переважання цінності саморозвитку і власного престижу над високим матеріальним положенням; висока спрямованість інтересів до техніки («Людина-Техніка») та знакових систем («Людина-Знакова система») (7-8 балів).

II. Середній: приблизно рівні показники мотивації на досягнення успіху та мотивації до уникнення невдач; приблизно рівні показники цінності саморозвитку, власним престижем та високим матеріальним положенням; середня спрямованість інтересів до техніки («Людина-Техніка») та знакових систем («Людина-Знакова система») (3-6 балів).

III. Низький: значне переважання мотивації до уникнення невдач над мотивацією на досягнення успіху; переважання цінності високого матеріального положення над саморозвитком і власним престижем; низька спрямованість інтересів до техніки («Людина-Техніка») та знакових систем («Людина-Знакова система») (0-2 бали).

Сформованість досвіду як компонента психологічної готовності оцінювалася за показником академічної успішності студентів - середнім балом з навчальних дисциплін, що вивчалися студентами на другому році їхнього навчання у вищому навчальному заклад згідно освітньо-професійної програми «Льотна експлуатація повітряних суден» (бакалавр). Відповідно до шкали академічної успішності ECTS:

I. Високий: 90-100 балів (A)

II. Середній: 67-89 бали (B, C, D)

III. Низький: 60-66 балів (E).

Сформованість професійно важливих особливостей психічних процесів як компонента психологічної готовності, враховуючи визначені показники (швидкість переробки інформації, середня продуктивність уваги, середня точність уваги; оперативна пам'ять; репродуктивне, просторове, логічне мислення; нервово-психічна стійкість; інтегральний показник вольових якостей) та їх дозовані прояви вивчалася за рівнями:

I. Високий: висока швидкість переробки інформації (S=1,35-1,36; S>1,37); високий показник середньої продуктивності уваги (Pt>165), високий показник середньої точності уваги (At>0,95), високий показник оперативної пам'яті (8-10 балів), високий рівень репродуктивного і просторового мислення (8-10 балів), високий рівень логічного мислення (А>95 балів), висока нервово-психічна стійкість (9-10 балів), високий інтегральний показник вольових якостей (8-10 балів).

II. Середній: середня швидкість переробки інформації (S=0,64-1,34); середній показник середньої продуктивності уваги (Pt=75-165), середній показник середньої точності уваги (At=0,8-0,94), середній показник оперативної пам'яті (3-7 балів), середній рівень репродуктивного і просторового мислення (3-7 балів), середній рівень логічного мислення (А= 81-95 балів), середня нервово-психічна стійкість (3-8 балів), середній інтегральний показник вольових якостей (3-7 балів).

ІІІ. Низький: низька швидкість переробки інформації (S<0,57); низький показник середньої продуктивності уваги (Pt<75), низький показник середньої точності уваги (At<0,79), середній показник оперативної пам'яті (1-2 бали), низький рівень репродуктивного і просторового мислення (1 -2 бали), низький рівень логічного мислення (А<81 бала), середня нервово-психічна стійкість (1-2 бали), середній інтегральний показник вольових якостей (1-2 бали).

Сформованість професійно значущих особистісних властивостей компонента психологічної готовності, враховуючи визначені показники (сила процесів збудження, сила процесів гальмування, рухливість нервових процесів, врівноваженість по силі; нормативність, самоконтроль, готовність до ризику, толерантність до невизначеності; інтегративний показник загальних здібностей) та їх дозовані прояви вивчалася за рівнями:

I. Високий: висока сила процесів збудження (50-88 балів) і гальмування (44-88 балів), висока рухливість нервових процесів (39-92 бали) і висока врівноваженість по силі (1,16-1,9) при високій нормативності (8-10 балів), високому самоконтролі (8-10 балів), високій (20-50 балів) або середній (-29¬19 балів) готовності до ризику і високій толерантності до невизначеності (120¬154 бали), а також високому інтегративному показнику загальних здібностей (30-50 балів).

II. Середній: середня сила процесів збудження (25-49 балів) і гальмування (21-43 балів), середня рухливість нервових процесів (24-38 балів) і середня врівноваженість по силі (0,85-1,15 балів) при середній нормативності (4-7 балів), середньому самоконтролі (4-7 балів), середній (-29-19 балів) готовності до ризику і середній толерантності до невизначеності (81¬119 балів), а також середньому інтегративному показнику загальних здібностей (14-29 балів).

III. Низький: низька сила процесів збудження (0-24 бали) і гальмування (0-20 балів), низька рухливість нервових процесів (0-23 бали) і низька врівноваженість по силі (0-0,84 бали) при низькій нормативності (1-3 бали), низькому самоконтролі (1-3 бали), низькій (-50-(-30) балів) готовності до ризику і низькій толерантності до невизначеності (22-80 балів), а також низькому інтегративному показнику загальних здібностей (0-13 балів).

мотиваційний психологічний готовність пілот

Висновки

Запропонована у даній статті методика вивчення психологічної готовності базується на розумінні суті та структури психологічної готовності як загальної, довготривалої, підготовленості усіх сфер психіки до виконання діяльності з високою результативністю; як інтегративного особистісного утворення, що включає в себе чотири основні компоненти: мотиваційний, компонент досвіду, професійно важливі особливості психічних процесів, професійно значущі особистісні властивості. Також методика враховує психологічні аспекти праці пілота, умови її здійснення, освітньо-професійну програму професійної підготовки авіаційних фахівців і систему їх оцінювання у закладі вищої освіти, що уможливлює її застосування для емпіричного вивчення проблеми психологічної готовності пілотів цивільної авіації до професійної діяльності.

Теоретичний аналіз наукових джерел із психології праці та авіаційної психології, зокрема вже наявних результатів експериментальних досліджень, дав можливість окреслити сучасні тенденції дослідження психологічної готовності; визначити теоретичні засади емпіричного дослідження; обґрунтувати та підібрати відповідний психодіагностичний інструментарій для методики констатувального етапу емпіричного дослідження психологічної готовності та визначили метод статистичної обробки отриманих даних для виявлення значущих кореляційних зв'язків між показниками сформованості структурних компонентів психологічної готовності. Використання запропонованої методики для емпіричного дослідження у перспективі сприятиме визначенню ефективних шляхів та способів формування психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації.

Література

1. Карамушка, Л.М. Психологічна готовність студентів до здійснення майбутньої професійної кар'єри: зміст, структура, рівень і чинники / Л.М. Карамушка, Т.М. Канівець.// Правничий вісник Університету КРОК. - 2013. - № 16. - С. 211-219.

2. Щотка О.П. Теоретичні засади дослідження психологічної готовності особистості до професійно-управлінського самовизначення / О.П. Щотка // Актуальні проблеми психології. - 2019. - Т. 1. - С. 234-243.

3. Бочелюк В.В. Особливості готовності майбутніх психологів до роботи з попередження віктимної поведінки підлітків / В.В. Бочелюк // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди. - 2014. - 48. - С. 12-22.

4. Антонова Н.О. Проблеми діагностики психологічної готовності до професійної діяльності у випускників психологічного факультету / Н.О. Антонова // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць. - 2009. - Том Х. - Ч. 11. - С. 43-52.

5. Khokhlina O., Pomytkina L., Yakovytska L., Lych O., Khokhlin D. (2020). Psychological aspects of ensuring the efficiency of professional activity of a project engineers. Innovative technologies in science and education (itse-2020).E3S Web of Conferences, Vol.210 (2020), 22041.

6. Khokhlina, O., Pomytkina, L., Yakovytska, L., Ichanska, O., Khokhlin D. (2021). The study results of design engineers' professional activity psychological readiness. E3S Web of Conferences, Vol. 258(2021), 02012 (2021) UESF-2021.

7. Кокун О.М. Психофізіологічні аспекти професійного відбору фахівців для діяльності в особливих умовах / О.М. Кокун, О.В. Нічик // Проблеми екстремальної та кризової психології. -2008. -№ 5. - С. 67 - 78.

8. Колесніченко О.С. Розробка методики «Психологічна готовність особистості фахівця екстремального виду діяльності» / О.С. Колесніченко // Збірник наукових праць Харківського університету Повітряниз Сил. - 2014. - № 1 (38). - С. 252-258.

9. Yakovytskа L., Lych O., Horskyi O., Khokhlina О. (2022). Psychological features of emotional stability as a safety factor of air traffic specialists. Transportation Research Procedia, Vol. 63, 294-302.

10. Чернявська С.М. Професійна готовність до діяльності як умова професійної самореалізації студентів-пілотів цивільної авіації / С.М. Чернявська, О.П. Хохліна // Modern! aspekty vedy: XIV. Dil mezinarodrn kolektivrn monografie / Mezinarodrn Ekonomicky Instituts. r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Instituts. r.o., - 2021. - Т. 14. - C. 287-306.

11. Чернявська С.М. Психологічні аспекти професійної діяльності пілотів цивільної авіації та їх підготовки у ЗВО / С.М. Чернявська //Перспективи та інновації науки. Серія: «Психологія». - 2023. - Вип. 7 (25). - С. 461-476.

12. Чернявська С.М. Мотиваційний компонент психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до професійної діяльності / С.М. Чернявська // Психологічне забезпечення інноваційних процесів в освітньо-професійному просторі закладу вищої освіти: сучасні реалії та перспективи: збірник наукових праць за матеріалами II Всеукр. наук.-практ. конф. [Кам'янець-Подільський], 21 вер. 2022 р., / М-во освіти і науки України, Кам'янець-Подільський Нац. ун-т ім. Огієнка. -- Київ, 2022. -- С. 101-105.

13. Філоненко Л.А. Моделювання процесу формування мотивації досягнення успіху в умовах системних суспільних змін: теоретичний та практичний аспекти / Л.А. Філоненко // Актуальні проблеми психології. - 2020. - Т. ХІ - Випуск 18. - С. 326-345.

14. Хохліна О.П. Смисл життя фахівців авіаційної галузі в аспекті безпеки професійної діяльності / О.П. Хохліна // Матеріали XV міжнародної науково-технічної конференції "АВІА-2021" . - К.: НАУ, 2021 - С. 33.17-33.19.

15. Чернявська С.М. Досвід як складова психологічної готовності до професійної діяльності майбутніх пілотів цивільної авіації / С.М. Чернявська // Актуальні аспекти психологічного забезпечення професійної діяльності сил безпеки та оборони України: матеріали VIII Всеукраїнськ. наук.-практ. конф. [Харків], 30 лист. 2022 р., / М-во освіти і науки України, Харків: Нац. академ. НГУ. -- Харків, 2022. -- С. 231-234.

16. Чернявська С.М. Професійно значущі особистісні властивості як компонент психологічної підготовки до професійної діяльності пілотів цивільної авіації в умовах війни. / С.М. Чернявська // Міжгрупова взаємoдія в умовах війни: ідентичності, картини світу, долання травми: матеріали круглого столу / За наук. ред. П.П. Горностая, Л.Г. Чорної; [Київ], 9 черв. 2022 р. / М-во освіти і науки України, Нац. академ. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психол., Асоціація політ. психол. України. - Київ, 2022. - C. 53-56.

17. Корольчук М.С. Теорія і практика професійного психологічного відбору: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Корольчук М.С, Крайнюк В.М.// Київ: Ніка-Центр, 2010. - 536с.

18. Чумаков М.В. Діагностика емоційно-вольової регуляції діяльності: навч. посіб. / М.В. Чумаков. - Х.: ХНУ, 2012. - 100 с.

References

1. Karamushka, L.M. (2013) Psykholohichna hotovnist studentiv do zdiisnennia maibutnoi profesiinoi kariery: zmist, struktura, riven i chynnyky [Psychological readiness of students for future professional career: content, structure, level and factors]. Kyiv: Pravnychyi visnyk Universytetu KROK [in Ukrainian].

2. Shchotka O.P. (2019) Teoretychni zasady doslidzhennia psykholohichnoi hotovnosti osobystosti do profesiino-upravlinskoho samovyznachennia [Theoretical foundations of the study of psychological readiness of an individual for professional and managerial self-determination]. Kyiv [in Ukrainian].

3. Bocheliuk V.V. (2014) Osoblyvosti hotovnosti maibutnikh psykholohiv do roboty z poperedzhennia viktymnoi povedinky pidlitkiv [Peculiarities of future psychologists' readiness to work on the prevention of victim behaviour of adolescents]. Kharkiv: Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. Skovorody [in Ukrainian].

4. Antonova N.O. (2009) Problemy diahnostyky psykholohichnoi hotovnosti do profesiinoi diialnosti u vypusknykiv psykholohichnoho fakultetu [Problems of diagnostics of psychological readiness for professional activity in psychology graduates]. Kyiv [in Ukrainian].

5. Khokhlina O., Pomytkina L., Yakovytska L., Lych O., Khokhlin D. (2020). Psychological aspects of ensuring the efficiency of professional activity of a project engineers. Innovative technologies in science and education (itse-2020). E3S Web of Conferences, Vol.210, 22041. [in English].

6. Khokhlina O., Pomytkina L., Yakovytska L., Ichanska O., Khokhlin D. (2021). The study results of design engineers' professional activity psychological readiness. E3S Web of Conferences, Vol. 258, 02012 (2021) UESF-2021. [in English].

7. Kokun O.M., Nichy'k O.V. (2008). Psykhofiziologichni aspekty' profesijnogo vidboru faxivciv dlya diyal'nosti v osobly'vy'x umovax [Psychophysiological aspects of the professional selection of specialists for activities in special conditions]. Problemy' ekstremal'noyi ta kry'zovoyi psy'xologiyi - Problems of extreme and crisis psychology, 5, 67 - 78 [in Ukrainian].

8. Kolesnichenko O.S. (2014) Rozrobka metodyky «Psykholohichna hotovnist osobystosti fakhivtsia ekstremalnoho vydu diialnosti» [Development of the methodology "Psychological hotness of the personality of the faculty of extreme high performance"]. Kharkiv: Kharkivskoho universytetu Povitrianyz Syl [in Ukrainian].

9. Yakovytska L., Lych O., Horskyi O., Khokhlina О. (2022). Psychological features of emotional stability as a safety factor of air traffic specialists. Transportation Research Procedia, Vol. 63, 294-302. [in English].

10. Cherniavska S., Khokhlina O. (2021) Profesiina hotovnist do diialnosti yak umova profesiinoi samorealizatsii studentiv-pilotiv tsyvilnoi aviatsii [Professional readiness for activity as a condition for professional self-realization of civil aviation students-pilots], Modern aspects of science: XIV. Volume of an international collective monograph, vol. 3, № 3, 279-290. [in Ukrainian]

11. Cherniavska S. (2023) Psykholohichni aspekty profesiinoi diialnosti pilotiv tsyvilnoi aviatsii ta yikh pidhotovky u ZVO [Psychological aspects of professional activity of civil aviation pilots and their training in higher education institutions]. Prospects and innovations of science. Series: "Psychology". (Vol. 25), (pp. 461-476). [in Ukrainian]

12. Cherniavska S. (2022) Motyvatsiinyi komponent psykholohichnoi hotovnosti maibutnikh pilotiv tsyvilnoi aviatsii do profesiinoi diialnosti [Motivational component of future civil aviation pilots' psychological readiness for professional activity]. “Psykholohichne zabezpechennia innovatsiinykh protsesiv v osvitno-profesiinomu prostori zakladu vyshchoi osvity: suchasni realii ta perspektyvy”: II Vseukr. nauk.-prakt. konf.(pp. 101-105) Kamianets-Podilskyi: Kamianets- Podilskyi Nats. un-t im. Ohiienka [in Ukrainian].

13. Filonenko L.A. (2020) Modeliuvannia protsesu formuvannia motyvatsii dosiahnennia uspikhu v umovakh systemnykh suspilnykh zmin: teoretychnyi ta praktychnyi aspekty [Modelling the Process of Forming Motivation to Achieve Success in the Context of Systemic Social Change: Theoretical and Practical Aspects] “Aktualni problemy psykholohii” (Vols. 1), (pp. 326-345). Kyiv [in Ukrainian].

14. Khokhlina O.P. (2021) Smysl zhyttia fakhivtsiv aviatsiinoi haluzi v aspekti bezpeky profesiinoi diialnosti [The meaning of life of aviation professionals in terms of professional safety]. XV Mizhnarodna naukovo-teknichna konferentsija "AVIA-2021", (pp. 33.17-33.19). Kyiv: NAU. [in Ukrainian].

15. Cherniavska S.M. (2022) Dosvid yak skladova psykholohichnoi hotovnosti do profesiinoi diialnosti maibutnikh pilotiv tsyvilnoi aviatsii [Experience as a component of psychological readiness for professional activity of future civil aviation pilots]. “Aktualni aspekty psykholohichnoho zabezpechennia profesiinoi diialnosti syl bezpeky ta oborony Ukrainy” - VIII Vseukrainsk. nauk.- prakt. konf. (pp. 231-234). Kharkiv: Nats. akadem. NHU. [in Ukrainian].

16. Cherniavska S.M (2022) Profesiino znachushchi osobystisni vlastyvosti yak komponent psykholohichnoi pidhotovky do profesiinoi diialnosti pilotiv tsyvilnoi aviatsii v umovakh viiny [Professionally significant personal properties as a component of psychological preparation for professional activity of civil aviation pilots in war conditions]. “Mizhhrupova vzaiemodiia v umovakh viiny: identychnosti, kartyny svitu, dolannia travmy”: materialy kruhloho stolu (pp. 53-56). Kyiv. [in Ukrainian].

17. Korol chuk M., Krainiuk V. (2002) Teoriia i praktyka profesiinoho psykholohichnoho vidboru [Theory and practice of professional psychological selection]. Kyiv: Nika Center [in Ukrainian].

18. Chumakov M. (2008) Diagnostics of emotional and volitional regulation activities [Diahnostyka emotsiino-volovoi rehuliatsii diialnosti]. Kharkiv: KhNU [in Ukrainian].