Християнські цінності як чинник щасливого подружнього життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Християнські цінності як чинник щасливого подружнього життя

Сметаняк В.І.

Гумен А.В.

Вступ

В сучасному світі ми маємо можливість спостерігати нову якість і стрімкі темпи розвитку як історичної, так і соціокультурної динаміки. Перебуваючи в біфуркаційній точці розвитку та під високим тиском євроінтеграційних процесів, сучасне українське суспільство переживає суттєві трансформації, зокрема у сфері соціальних відносин. Це спричинює зміну взірців гендерної взаємодії, зразків та форм відносин у шлюбі, і навіть соціальних ролей чоловіка та жінки в сім'ї чи в суспільстві. Реалії показують, що кількість розлучень, поява неповних сімей, альтернативних форм шлюбу та зниження народжуваності дуже стрімко зростають, а сімейні цінності втрачають свій вплив. Більше того, швидко знижується кількість сімей, котрі керуються християнськими цінностями в подружжі.

В нашій державі питання підготовки до подружнього та сімейного життя вкрай актуальне. З початку 1990-х років українське суспільство через різку зміну суспільно - політичного та економічного устрою вступило в період переоцінки цінностей, за якої певні цінності втрачали своє значення, і при цьому на їх місце не поставали інші. Є. І. Головаха назвав цей феномен «аномічна деморалізованість» людей, які опинилися в умовах стрімкого змінення звичних норм і цінностей. У зв'язку з цим молодь не лише пристосувалася до швидкозмінних умов життя, а й навчилася оминати загальноприйняті суспільні цінності та виправдовувати таку стратегію поведінки відповідно до вимог часу. Таким чином, можемо стверджувати, що

частина цінностей не була інтеріорізована поколінням, яке підросло за часи незалежності України, і, відповідно, не стала невід'ємною складовою їхнього світогляду та не регламентує їхню поведінку. [ 1]

Релігія завжди виступала регулятором стосунків у суспільстві та сім'ї. На теренах нашої держави неабиякий досвід впливу на подружні стосунки має християнство. Однак, він був перерваним за десятиліття радянської доби, і вже актуалізувався в період відродження повноцінного релігійного життя незалежної України, як поліконфесійної держави. За останні десятиліття національно-орієнтовані церкви підтвердили великий авторитет та потенціал до перетворення самої церкви і релігійних організацій на важливий, дієвий інститут громадянського суспільства.

Таким чином, проблема керування християнськими цінностями в подружжі, як регулюючими принципами щасливої сім'ї набуває нового сенсу та потребує ретельного вивчення у наукових дослідженнях.

Виклад основного матеріалу

Гуманізм, який виявляється в ставленні до подруга, як найціннішої особистості, являється основою християнської системи цінностей. Під проявом гуманізму розуміємо також можливість надання свободи партнеру для розвитку та прояву своїх здібностей. В християнській системі цінностей в кожну історичну епоху відбувалися суттєві зміни, проте саме розвиток цієї системи лежить в основі зміни ролі на кожному історичному етапі, а також відображає певне розуміння світу та наявні суспільні відносини. Різні підходи до проблеми функціонування християнських цінностей в подружжі в сучасному теологічно-богословському вимірах дає можливість глибше та цілісніше осмислити цінності в сфері сімейно-шлюбних стосунків.

Важливими в контексті релігійного світогляду є цінності онтологічного порядку - Бог, буття, душа, любов.

Саме вони формують есхатологічно налаштований тип кожної особистості. Усі сфери буття є регламентовані завдяки християнським цінностям, і це сприяє формуванню міцного та гармонійного подружжя, що входить до їх духовно-етичного та аксіологічного простору на індивідуальному та соціальному рівнях

Найсуттєвішою, на наш погляд, є проблематика трансформації християнських цінностей у ментальності, культурі, моралі, нормах українського суспільства. Доволі виразно така трансформація простежується саме у сфері функціонування сімейних інститутів, в еволюції форм, функцій, цілей, групових і особистих цінностей, внутрішніх взаємозв'язків сучасної сім'ї, залежності її життєдіяльності від нових соціальних та духовних орієнтирів.

В контексті суперечливої соціокультурної динаміки сучасного українського суспільства, політичної нестабільності, кризи духовно-ціннісних орієнтирів, руйнування традиційних уявлень, звернення до християнських цінностей у пошуках духовних засад стабілізації й самозбереження суспільства та його соціальних інститутів набуває сьогодні нового звучання.

Починаючи зі старших класів, більшість підлітків починають усвідомлювати, що рано чи пізно перед кожним постане питання створення власної сім'ї. Існують різні очікування від життя в подружжі, але кожен хоче бути щасливим у своєму сімейному житті. Це прагнення до щастя є природним, і кожен мріє, що буде щасливим упродовж усього життя. Натомість спостерігається інша картина. Згідно з даними Державної служби статистики України за роки незалежності більше 50% шлюбів розпалися. Це означає, що в більшості випадків про щастя взагалі не йдеться. Цілком очевидно, що люди зранили одне одного, принесли біль і страждання в життя один одному. Якщо в такій родині є діти, відповідно, болю та страждань зазнали й вони. Водночас серед тих пар, які не розлучаються, на жаль, частина не є щасливими у своєму подружньому житті. Однією з умов створення щасливої та благополучної родини є усвідомлення умов, які дозволяють людям досягати поставлених цілей щодо налагодження, підтримки та розвитку міцних і надійних взаємовідносин. Можливо саме керування християнськими цінностями може бути фактором, який сприяє досягненню та збереженню подружнього щастя.

Можна стверджувати, що однією з причин нестабільності сучасного становища інституту сім'ї є непідготовленість людей до життя в подружжі, неадекватне або ж викривлене розуміння сутності, цінностей та благ подружжя, сімейного життя тощо. Тому сьогодні держава відчуває потребу в особливий спосіб представити молодим людям сімейне життя, як щось радісне і цінне, тривале, творче і освячене. Ця відповідальність лежить на кількох інституціях. Найперша -- це сім'я, в якій народжується і виростає дитина. Саме родина має найбільш ефективні механізми та інструменти для підготовки дітей до події, яка чекає на них у майбутньому, -- до створення сім і. Як уже зазначалося, єдиний найефективніший спосіб -- це власний приклад батьків. Потрібно щоденно своїм життя унаочнювати дітям, як жити в подружжі, як виявляти любов до чоловіка/дружини, до дітей та оточення. В підготовку молодого покоління до подружнього життя залучаються також інститути соціалізації (школа, заклади вищої освіти тощо). На жаль їхні зусилля не завжди достатні і часто молода людина підходить до моменту початку сімейного життя не готовою до нього і не може адекватно відповісти на питання «Чого я одружуюся?». Пояснення стосовно створення своєї сім'ї як такого часто немає взагалі, або ж вступ до шлюбу розуміють як легітимацію статевого потягу чи бізнес-контракт, яким необхідно скористатися. Таке утилітарне трактування і спонукає значну кількість молодих людей дивитися на сім'ю як на одну з багатьох речей, яка радше повинна принести користь. Як наслідок, серед частини молодих людей побутує думка: «Якщо сім'я починає бути чимось, що мене обтяжує, то від неї краще відмовитися, як від речі, яка не приносить мені користі й задоволення, більше того, прямо шкодить моїм планам» [2, с.24-26].

У зв'язку з вказаним вище, можна припустити, що саме церква як потужний соціальний інститут може і повинна долучитися до забезпечення підготовки молодих людей до подружнього життя. Саме тому робиться такий великий акцент на відродженні християнських цінностей, утвердження яких повинне сприяти створенню щасливих та міцних сімей, а також збереженню сім'ї в період кризового стану. Передподружні науки як один із способів якісного ефективного інформування сімейним основам має сприяти поверненню сім'ї авторитету у суспільстві як його фундаментальної основи. Пари, які планують створити міцну та щасливу сім'ю, мають велику потребу в інформуванні цінностей, якими варто керуватися в подружжі, оскільки джерел якісної подачі інформації в сучасному суспільстві не так багато.

З точки зору християнської етики любов це провідний мотив до створення сім'ї. Сутністю подружнього життя є правдива любов - цілковите віддання себе коханій людині. Подружня любов - це самозречення заради свого чоловіка чи своєї дружини. Не можна думати, що зробить для мене ця особа, а радше - що я можу подарувати їй, що я можу принести в життя цієї людини, як я можу збагатити життя цієї людини.

Якщо рішення щодо створення сім'ї базується на будь- чому, але в стосунках двох людей немає любові, в такому разі пара має небезпеку розлучення. Велика вірогідність того, що жити разом не буде, а якщо і житиме, то щасливим подружжям точно не стане. [2].

Наступним орієнтиром щодо створення сім'ї є довіра. Кожен розуміє, що довіра між двома людьми повинна бути повною, стовідсотковою. Це правильно, тому що нікого не влаштовує довіряти частково.

Отже, зазначимо, що поняття довіра поєднує три складові.

Передбачуваність особи. Можна сказати, що передбачуваність є вихідною точкою для розвитку довіри. Якщо при побудові стосунків поведінка одного з партнерів, або обох, часто непередбачувана. в такому разі довіряти повністю неможливо. У такому разі повної довіри бути не може, навіть якщо її дуже прагнуть. Вихід у подібній ситуації лише один. Необхідно змінити свою непередбачувану поведінку на передбачувану. Для цього потрібно докладати зусиль обом.

Надійність людини. Питання полягає в тому, як інша людина поведе себе у певних обставинах, чи є вона надійною. Знання того, що біля вас надійна людина, спирається на внутрішнє відчуття того, що при потребі, на цю особу можна розраховувати, що вона завжди «підставить плече» [4].

Віра людині, з якою я будую стосунки. Віра базується на минулому досвіді, який довів, наскільки та особа що біля вас, не є байдужою.

Наступний орієнтир у створенні сім'ї -- вірність. Часто це поняття асоціюється як протилежне до подружньої зради, але то лише поверхневе розуміння значення цього слова. Вірність передбачає, що пара готова бути вірною один одному за будь-яких життєвих обставин.

Ще один орієнтир - чесність. Це означає: якщо пара щось обіцяє один одному (а любов, довіру, вірність обіцяти повинна обов'язково), то це має бути чесно. В обіцянках і словах не може бути ніякої фальші чи лицемірства. [3].

Отже, побудувати щасливу міцну сім'ю можливо тільки на фундаменті взаємної любові та довіри, в той час як друга базується на таких орієнтирах: передбачуваність особи та надійність людини, що чітко виявляється с труднощах, які може переживати сім'я чи веденні спільного побуту.

Для того, щоб переконатися у важливості керування християнськими цінностями в подружжі ми провели опитування, до якого залучено 40 пар, що прожили в шлюбі 1,5-3 роки. 20 пар проходили передподружні науки, і стверджують, що основними цінностями в сім'ї являються християнські, інші 20 - ні. Мета дослідження полягала в тому, щоб виявити, чи справді пари, які керуються християнськими цінностями, будучи в подружжі - щасливі, і чи впливають цінності на формування спільного побуту, вирішення конфліктів та побудови сімейного життя в цілому. Як виявилося, з 20 пар, які не керуються християнськими цінностями, 5 - розлучені, в той час, як з тих, що керуються - 1. християнські цінності подружній сім'я

Першим завданням було визначення мотивації до одруження. Люди, які одружилися за покликом серця, відчувають себе у шлюбі більш щасливими. Так, насправді щасливим відчуває себе кожен другий серед тих, хто одружився за покликом серця, і тільки кожен 5 серед тих, хто одружився через «тиск» віку або спонукання близьких. Майже 40% серед тих, у кого стосунки не склалися, були одружені через тиск родичів чи знайомих, і вдвічі менша кількість (22%) серед тих, чий шлюб існую дотепер. Безумовно, якщо мотивація до створення сім'ї у пари відсутня або спричинена зовнішніми обставинами, визначення спільних цінностей не відбувається, кожен продовжує жити «по своєму» і шанси на створення щасливої сім'ї значно зменшуються.

Для того, щоб визначити, наскільки щасливими є одружені через кохання та через зовнішні впливи, респонденти оцінювали «рівень щастя» своєї сім'ї по 10 бальній шкалі. Серед одружених, які поєднали життя через

шлюб 52% дуже щасливі, 35% - скоріше щасливі, 10% - наполовину щасливі, і тільки 3% - нещасливі. В той час серед пар, що одружилися під тиском чи боялися залишитися самотніми тільки 17% дуже щасливі, 44% - скоріше щасливі, 30% - наполовину і 9% - нещасливі.

Сімейні традиції та християнські цінності передаються з покоління в покоління, саме тому дуже великий вплив на формування майбутнього подружжя мають сім'ї, в яких виросли подруги. Батькам та подружнім парам необхідно усвідомити, що їх стосунки суттєво впливають на формування очікувань від сімейного життя їх дітей, а отже - на їх майбутнє, і на майбутнє держави. Частка тих, хто не відчуває щастя у подружньому житті, втричі більша серед тих, хто виріс у нещасливих сім'ях, порівняно до тих хто в дитинстві та юності жив у гармонії та злагоді.

Сім'я, побудована на християнських цінностях не може дозволити зовнішнім факторам впливати на «клімат» в подружжі, адже вона складається з двох свідомих та відповідальних за власне щастя людей. А такій сім'ї головним є Бог, опісля кохана людина. Хоча батьки прагнуть щастя своїм дітям і намагаються допомогти, як доводять дані опитування, чим менше втручань батьків - тим щасливіше подружжя. Розглянемо приклад пар, що вважають своє подружжя щасливим. Тільки в 7% опитаних батьки втручаються в їх сімейне життя, 50% - зрідка, і 43% - не втручаються. В той час, як у нещасливих пар 35% батьків часто втручаються в сімейне життя дітей, 47% - зрідка, 18 - не втручаються.

Серед опитаних пар, які відвідували передподружні науки та керуються в сім'ях християнськими цінностями 75% готові змінюватися, та викорінювати недоліки заради щастя подруга, натомість в парах, які не керуються християнськими цінностями тільки 32% готові змінювати моделі поведінки заради збереження міцної сім'ї.

Цікавим є факт, що відсоток пар, які будуть фундамент сім'ї на християнських цінностях, відсоток частих конфліктів у подружжі піднявся всього на декілька одиниць (від 11% до 15%) в той час, як в інших пар він становить 24%.

Висновки

Інститут сім'ї в сучасному суспільстві переживає період трансформацій і криз. Причинами цього є зокрема руйнування традиційних цінностей, недостатня підготовка молоді до подружнього життя. Одним з перспективних шляхів подолання цих явищ може бути збільшення значущості християнських цінностей в суспільній свідомості, активізація заходів з підготовки молоді до сімейного життя. Вплив християнських цінностей на формування та функціонування сучасної сім'ї містить в собі різні напрями та площини її функціонування, зокрема такі як готовність до побудови сім'ї, ставлення до інституту шлюбу, саме подружнє життя, народження дітей та їх відповідне виховання, взаємини між поколіннями родини, привчання дітей до сімейних традицій, обрядів. Безумовно, християнські цінності в подружжі з практичної точки зору виступають високим моральним ідеалом, зразком поведінки. Проте їх збереження в сім'ї та передання з покоління в покоління має свої особливості, які залежать від таких факторів, як регіон, конфесійна приналежність, вік тощо. Проведене нами дослідження показало, що формування сім'ї на основі християнських цінностей є важливим фактором щасливого життя подругів, побудови міцного шлюбу. Так, великий вплив на майбутнє має «сценарій» сім'ї, в якій виросли майбутні чоловік та дружина, що свідчить про те, наскільки важливо берегти сімейні традиції, та виявляти цінності у вчинках, щоб передати їх майбутньому поколінню.

Список використаних джерел

Головаха Е. И. Постсоветская аномия: особенности выхода из состояния аномической деморализованности в

России и Украине / Е. И. Головаха, Н. В. Панина // Общественные науки и современность. 2013. № 6. С. 5-10

Інформаційно-методична збірка «За збереження родини. Проект у дії»: Київ, 2008р. - 100 с.

Ренке С. О. Сім'я як соціально-психологічний феномен // Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України - Проблеми сучасної психології, 2010. - Вип. 9. - С. 357-364.

Лобашова О. Є. Особливості ціннісних орієнтацій подружжя залежно від типу шлюбу // Вісник психології і соціальної педагогіки [Електронний ресурс] : зб. наук. пр. / Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. - Випуск 3. - К., 2010. - Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua

Размещено на Allbest.Ru/