Когнітивні аспекти депресії у постраждалих при радіаційних аваріях, пандемії Covid-19, війнах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Когнітивні аспекти депресії у постраждалих при радіаційних аваріях, пандемії Covid-19, війнах

Отрощенко Наталія Петрівна - кандидат медичних наук, доцент кафедри психіатрії та наркології

м. Київ, Україна

Анотація

Актуальність роботи зумовлена значним зростанням в усьому світі, і в Україні зокрема, у постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій (НС) депресії з когнітивними розладами (КР), і важливістю, проте недостатньою розробленістю клініко-психопатологічних аспектів медичної та психолого-психіатричної допомоги зазначеному контингенту осіб. Незважаючи на сучасні досягнення психіатрії у вивченні депресії при НС, важливою проблемою є КР, які погіршують якість життя пацієнтів, підвищують ризик рецидиву, прогредієнтного перебігу, суїцидальної поведінки. З метою підвищення рівня психолого-психіатричної допомоги хворим на депресію з КР при постстресових розладах у постраждалих при радіаційних аваріях, пандемії COVID-19, війнах, проведено вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури, що стосується зазначених розладів, які мають як спільні риси, так і певні відмінності.

Висновки. Проведене дослідження підтверджує значну поширеність депресії з КР у постраждалих при радіаційних аваріях, пандемії COVID-19, війнах, недостатню розробленість клініко-психопатологічних аспектів та необхідність подальшого вивчення зазначеної проблеми, а також створення державних заходів психолого- психіатричної допомоги для вказаних хворих.

Ключові слова: депресія, когнітивні розлади, радіаційні аварії, пандемія COVID-19, війни, клініко-психопато- логічні особливості, діагностика, лікування, психолого-психіатрична допомога.

Abstract

Natalia P. Otroshchenko - Candidate of Medical Sciences,

Associate Professor of the Department of Psychiatry and

Narcology of the Bogomolets National Medical University,

Kyiv, Ukraine

Bogomolets National Medical University, Kyiv

COGNITIVE ASPECTS OF DEPRESSION IN VICTIMS OF RADIATION ACCIDENTS, THE COVID-19 PANDEMIC, AND WARS

The relevance of the work is due to the significant increase in depression with cognitive disorders (CD) worldwide, and in Ukraine in particular, in victims of emergencies situations (ES), and the importance, but insufficient development of clinical and psychopathological aspects of medical and psychological-psychiatric care for this contingent of people. Despite the modern achievements of psychiatry in the study of depression in ES, an important problem is CD, which worsen the quality of life of patients, increase the risk of relapse, progressive course, and suicidal behavior. In order to improve the level of psychological and psychiatric care for depressed patients with CD in post-stress disorders by radiation accidents, the COVID-19 pandemic, and wars, the study of domestic and foreign literature on these disorders, which have both common features and certain differences, was conducted.

Conclusions. The study confirms the significant prevalence of depression with CD in victims of radiation accidents, the COVID-19 pandemic, and wars, the insufficient development of clinical and psychopathological aspects and the need for further study of this problem, as well as the creation of state measures of psychological and psychiatric care for these patients.

Key words: depression, cognitive disorders, radiation accidents, COVID-19 pandemic, wars, clinical and psychopathological features, diagnosis, treatment, psychological and psychiatric care.

Депресія -- одне з найпідступніших захворювань останнього десятиліття, яке своїми емоційними, когнітивними, соматичними, вегетативними та іншими проявами порушує здоров'я людей і наносить значний економічний збиток суспільству. Експерти ВООЗ прогнозують, що до 2020 року депресія в усьому світі посяде перше місце серед чинників ін- валідизації, а за розповсюдженістю до 2030 року випередить патологію серцево-судинної системи [1, 2]. Знижений настрій, втрата задоволення від життя, аутоагресивні прояви, погіршення працездатності, підвищена втома, ідеї самоприниження, самозвинувачення та інші притаманні депресії розлади призводять до страждань і значного порушення соціального, виробничого, сімейного функціонування людини, спричиняють суїцидальну поведінку. Когні- тивні розлади (КР) істотно обтяжують загальну картину депресії, що проявляється в погіршенні інте- лектуально-мнестичних функцій, уваги, розумової працездатності, пізнавальної діяльності, від легких когнітивних порушень до рівня деменції [2--4]. Надзвичайні ситуації (НС), які виникають при техногенних катастрофах, війнах, терористичних актах, природних стихійних лихах, соціально-економічних кризах, пандеміях, створюють підвищений ризик розвитку постстресових розладів: депресії, тривоги, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), психосоматичних, когнітивних, особис- тісних порушень, проблем залежності тощо. У складі вказаних розладів завжди присутні когнітивні прояви, вегетативні пароксизми, психогенний біль, астенія, інсомнія, сексуальна дисфункція. [5--8].

За останні 37 років Україна пережила низку НС, у тому числі Чорнобильську аварію 1986 року, соціально-економічну кризу 1990-х років, з весни 2020 року -- пандемію коронавірусної хвороби (COVID-19), з 2014 року -- анексію Криму та гібридну війну на Сході України, з 24 лютого 2022 року -- повномасш- табне російське вторгнення, яке триває дотепер. Війни, примусове переміщення та пов'язані з ними бідність, безробіття, соціальна ізоляція, значно підвищують поширеність психічних розладів, асоційованих з КР. Депресія, тривога, постстресові розлади, в клінічних проявах яких відмічається когнітив- на дисфункція, перевищують 20 % серед населення, що постраждало від НС [9--14]. Сучасні умови пов- номасштабної російської агресії, яку переживає суспільство України, в поєднанні з віддаленими наслідками Чорнобильської аварії та пандемії COVID-19, вкрай негативно позначаються на рівні громадського здоров'я, в тому числі через зростання постстресових психічних розладів, які включають депресію, тривогу, ПТСР, порушення сну, проблеми залежності від психоактивних речовин, психосоматичні порушення тощо [12, 15--17].

Таким чином, актуальність роботи зумовлена значною кількістю постраждалих і зростанням поширеності депресії з КР у постраждалих при НС у всьому світі, зокрема в Україні, в умовах повнома- сштабного російського вторгнення, що потребує підвищення якості медичної, в тому числі спеціалізованої психолого-психіатричної, соціальної та інших видів допомоги. Незважаючи на стрімкий розвиток знань в галузі психіатрії, проблема клініко-психопатологічних аспектів депресії з КР у постраждалих при НС не втрачає своєї актуальності для клінічної практики й теоретичної психіатрії. КР при депресії обтяжують її перебіг, утруднюють діагностику, знижують ефективність лікування, профілактики та реабілітації, виснажують особистісні ресурси, негативно впливають на адаптаційні можливості хворих і суттєво знижують якість життя даної категорії пацієнтів та їхніх близьких, помітно погіршують демографічні й фінансово-економічні показники в державі [3, 16, 18]. депресія психіатричний розлад

Однак на сьогодні наукових розробок, а через це й практичних впроваджень відповідних медико-соці- альних рекомендацій, присвячених даній проблемі вкрай недостатньо. Дослідники в основному приділяють увагу когнітивним розладам, асоційованим з шизофренією, ендогенною (циркулярною) депресією, дегенеративними захворюваннями головного мозку [14]. Проте когнітивні порушення в структурі постстресової (психогенної) непсихотичної депресії при радіаційних аваріях, пандемії COVID- 19, війнах вивчені недостатньо [3, 9, 10, 12, 15, 16].

Отже, метою роботи є вивчення вітчизняної та закордонної літератури з клініко-психопатоло- гічних аспектів непсихотичної депресії, асоційованої з КР у постраждалих при надзвичайних ситуаціях (радіаційних аваріях, пандемії COVID-19, війнах) для визначення шляхів підвищення рівня психолого-психіатричної допомоги хворим на вказані розлади.

Для досягнення поставленої мети проведено аналітичне дослідження літератури за ключовими словами з наукометричних баз даних PubMed, Web of Science, Scopus, ScienceDsrect за допомогою методів систематизації, аналізу та узагальнення.

Відомо, що порушення когнітивних функцій та поведінки людини виникають в результаті впливу на головний мозок множинних ефектів, спричинених, зокрема, іонізуючою радіацією [3, 15, 16]. Такий патологічний вплив на психічне здоров'я людини, як депресія, тривога, страх, неспокій, когнітивні і соматичні симптоми без чіткої органічної основи, збільшення кількості випадків зловживання психоактив- ними речовинами, ПТСР, спричинили ядерні аварії з викидами шкідливих речовин на атомних електростанціях Три-Майл-Айленда (США), Чорнобиля (Україна), Фукусіми (Японія) [15, 17, 18]. Стресорний, спричинений психогенним впливом НС, соматоп- сихічний і церебрально-органічний, зумовлений со- матоневрологічною, особливо цереброваскулярною патологією, та радіоцеребральні ефекти фахівці відносять до основних чинників виникнення психічних розладів внаслідок радіаційної НС. Зазначені ефекти підсилюються радикальними змінами і конфліктами у суспільстві та спричиненими соціально-стресовими розладами [19, 20].

У 2021 році в Україні налічувалось 1 718 113 пост- раждалих від Чорнобильської катастрофи [7]. При депресії непсихотичного рівня у постраждалих в результаті вказаної катастрофи діагностують когні- тивні розлади в поєднанні з супутньою хронічною соматичною патологією серцево-судинної, шлунково-кишкової (виразкова хвороба шлунку), дихальної (бронхіт, пневмонія) систем та іншими розладами. Є дані, що зазначені ознаки подібні до променевої хвороби та набувають прогредієнтного перебігу. Стадія вегето-судинних розладів послідовно змінюється ве- гето-вісцеральною, церебрально-органічною та соматогенною патологією, що призводить до зниження якості життя, інвалідності та соціальної дезадаптації хворих і потребує сучасних підходів до лікування та реабілітації [21, 22]. Основними факторами ризику негативного соціально-психологічного та медичного впливу радіаційної надзвичайної ситуації є психотравмівна дія, сприйняття ризику та іонізуюче випромінювання, які призводять до розладів психічного та фізичного здоров'я. Додатковим фактором ризику вказаних розладів є евакуація із Чорнобильської зони відчуження. Зазначені фактори відсутні під час променевої терапії та променевої діагностики [19]. Відомо, що у віддалений період радіаційної катастрофи в учасників ліквідації наслідків аварії (ліквідаторів) на Чорнобильській атомній електростанції (УЛНА на ЧАЕС), особливої категорії постраждалих, розвинулась депресія різного ступеня: помірна -- у 57,8%, легка -- у 34,0% і важка -- у 8,2% осіб. Зазначена депресія у вказаних осіб була діагностована фахівцями в межах судинної деменції, органічних психічних розладів, розладів особистості внаслідок хвороби, пошкоджень і дисфункцій головного мозку, а також стресових і соматоформних розладів (МКБ-10: F01; F06; F07; F40-F48).

У випадках гострої променевої хвороби (ГПХ) у 1987--1988 рр. депресія виявлена у 20 %, у 2000-- 2001 рр. -- у 54 % УЛНА на ЧАЕС, що свідчить про збільшення частоти депресивних проявів у віддаленому періоді після опромінення. Вказані пацієнти скаржились на пригнічений настрій, зниження фізичної активності, загальмованість мислення, когнітивні проблеми, передчуття нещастя, відчуття дискомфорту в грудній клітці, висловлювали ідеї власної неспроможності, зазначали відсутність відчуття задоволення від життя, похмуре сприйняття минулого, теперішнього, майбутнього, мали занижену самооцінку та віру у власні сили. Зменшення темпу психічних процесів супроводжувалось послабленням потягів, зниженням апетиту, порушенням сну. Легка форма ГПХ, асоційована з депресією та КР, супроводжувалась дратівливістю та гнівливістю, ознаками депресивно-дисфорич- ного синдрому. Тяжка ГПХ характеризувалась депресією з КР і проявами вираженої слабкості, в'ялості, виснаження та перебігом у формі астено- адинамічної депресії [20, 23]. Клінічна картина депресивних розладів у 81 % ліквідаторів характеризується астено-адинамічними й астено-апатич- ними проявами, при яких домінують байдужість, апатія, звуження кола інтересів, відсутність мотивації, адинамія, анергія. Депресія з когнітивною дисфункцією у 46 % пацієнтів супроводжувалась постійними або періодичними відчуттями тривоги, внутрішнього напруження, емоційного дискомфорту. Депресивні прояви за глибиною і ступенем були зумовлені суб'єктивним ставленням до аварії, отриманою дозою опромінення, особистою оцінкою стану власного здоров'я. Когнітивна дисфункція в УЛНА на ЧАЕС супроводжується зниженням пам'яті, уваги, здатності до навчання, а також порушеннями інтелекту зі зниженням IQ, передусім вербального компонента вказаних пізнавальних психічних процесів. Збільшується частота легкого когнітивного розладу і деменції. При більших дозах опромінення (> 50 мЗв) відзначається вищий рівень нейро-когнітивного дефіциту [17, 24].

Необхідно визнати підвищену небезпеку, як в Україні, так і у всьому світі, прогресивного зростання проблеми коморбідності депресії, асоційованої зі зловживанням алкоголю та інших психоактивних речовин у різних групах населення, постраждалих при НС, в тому числі радіаційних аваріях. Проблеми депресії з КР при вживанні психоактивних речовин залишаються й досі не розробленими, незважаючи на те, що зловживання алкоголем і залежність від нього виникає на тлі депресивних і со- матоневрологічних розладів після зовнішнього опромінення в дозах 0,0003--2,87 Гр [9, 11, 24--26]. Залежність когнітивних порушень від дози опромінення свідчить про роль іонізуючої радіації в їх походженні [27, 28]. Відомо, що відразу після катастрофи ця патологія виникає при дозах > 300 мЗв, через 2 роки -- 50--300 мЗв, а через 10 років -- < 50 мЗв. Виявлено негативний вплив на когнітивне функціонування людей молодого віку, які мали на момент аварії менше ніж 35 років. Більш ранній дебют депресії та когнітивної дисфункції, спричинених впливом іонізуючої радіації у носіїв проміжних і низькофункціональних генотипів у порівнянні з носіями високофункціональних генотипів, вказує на нейропсихічні особливості та кореляцію між когнітивними проявами і депресивними порушеннями [3, 20, 24].

Відомо, що діагностику психічних розладів, пов'язаних з Чорнобильською аварією, в тому числі депресій з КР, проводили за критеріями й рубриками розділу МКХ--10 «Психічні розлади та розлади поведінки у дорослих» (F00--09). Серед додаткових методів дослідження використані патопсихологічні (таблиці Шульте, коректурна проба Бурдона, проба на запам'ятання з 10 слів, шкала Гамільтона (НАМ- 21), госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS), шкала Спілбергера-Ханіна, методика оцінки самопочуття, активності, настрою (САН), методика психологічної діагностики ставлення до хвороби), які об Активізували наявність патопсихологічних маркерів КР при депресії: зниження безпосереднього і відстроченого запам'ятання, порушення сен- сомоторної діяльності, темпу, виснажливості, переважно за гіпостенічним типом, зниження функції активної уваги, підвищений рівень ситуативної тривожності, низькі показники самопочуття, активності, настрою, неадекватне ставлення до хвороби, які супроводжувались дезадаптивною поведінкою [12, 23]. Ефективним засобом верифікації та експертизи нейрокогнітивних порушень, визначення рівня інтелекту в преморбідному періоді в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є шкала інтелекту Векслера [24].

Депресія, асоційована з КР, у постраждалих при Чорнобильській аварії має певні нейрофізіологічні маркери. Дослідники констатують у зазначених пацієнтів на електроенцефалограмі (ЕЕГ) зміни біоелектричної активності головного мозку, які пов'язані з порушеннями у кіркових і мезодіенцефаль- них структурах. На структурно-функціональне ураження головного мозку, перш за все лобних відділів, лівої скроневої частки, кірково-підкіркових зв'язків вказує дезорганізований або плаский тип ЕЕГ. Атеросклеротичні зміни супроводжуються порушенням церебральної гемодинаміки, гіпертонічним типом судинного тонусу. При депресії та КР в опромінених виявляються порушення перекисного окислення ліпідів, зміни катехоламінової та серо- тонінергічної систем. Разом з тим, діагностика зазначеної депресії має бути комплексною [3, 12, 23].

В Україні та в усьому світі особливого значення набувають питання психолого-психіатричної допомоги хворим на депресію з КР, пов'язану з НС [29]. У сучасних закордонних і вітчизняних публікаціях значна увага приділяється лікувально-реабілітаційним аспектам психічних порушень при депресивних, тривожних, когнітивних, посттравматичних, ПТСР, патохарактерологічних змінах особистості, розладах внаслідок зловживання алкоголем й іншими психоактивними речовинами, пов'язаних з наслідками НС, перш за все у ветеранів бойових дій і в учасників ліквідації наслідків техногенних катастроф [9, 12, 18, 25]. Нагальна потреба в психолого- психіатричній допомозі особам, які страждають на депресію, тривогу, ПТСР, порушення когнітивного функціонування під час війни, що триває в Україні, є надзвичайно актуальною з урахуванням того, що клініко-психопатологічні особливості зазначених розладів різняться у професійних військових і цивільних при бойових діях. В той же час, не тільки підвищений ризик проблем із психічним здоров'ям в умовах війни має цивільне населення, яке перебуває на окупованих територіях або в районах бойових дій. Збройні конфлікти асоціюються зі збільшенням смертності серед цивільного населення [29--33]. Не залишаються поза увагою вчених психосоматичні аспекти виникнення порушень здоров'я в умовах НС, їхній вплив на формування депресії з КР та суттєвий вплив депресії на психосоматичну захворюваність у постраждалих [29]. Не втрачають своєї актуальності підвищення частоти депресії з КР та рівня суїцидальної активності у вказаних осіб, питання діагностики, лікування та профілактики зазначених розладів [4, 11, 12]. Відомо, що ефективні програми лікування УЛНА на ЧАЕС, хворих на депресії, які асоційовані з КР, соматичними, неврологічними, онкологічними захворюваннями, на індивідуальному та мікросоціальному рівні повинні включати оцінку факторів ризику, трансформацію актуальної життєвої стратегії пацієнтів за допомогою психотерапії, а також пси- хофармакологічну підтримку. Показано, що не завжди є виправданим традиційний підхід до проведення психолого-психіатричних заходів, який базується тільки на стандартних засадах щодо зазначених проблем. Традиційні стратегії часто сприяють хронізації депресії з КР, виникненню ускладнень, зниженню якості життя, працездатності, суїцидальної поведінки у зазначених хворих [4, 9, 11, 12, 18]. Використання традиційних психофар- макотропних препаратів зазначеними пацієнтами частіше призводить до виникнення побічних ефектів (порівняно із загальною популяцією депресивних хворих), формуванню залежності від ліків, що не сприяє редукції КР у складі депресії. Лікування і реабілітація зазначених хворих потребують комплексного підходу з використанням психотерапії, нової генерації антидепресантів, нормотиміків, нетрадиційних методів тощо [23].

Більш ніж 275 мільйонів підтверджених випадків в усьому світі, в тому числі понад 5 мільйонів в Україні, -- такий підсумок пандемії COVID-19 на березень 2023 року. В даний час у всьому світі виявляється зумовлений впливом коронавірусної інфекції багаторазово підвищений, порівняно з попередніми роками, рівень поширеності депресивних, тривожних, когнітивних та інших розладів. Страх перед хворобою і невпевненість в завтрашньому дні викликають депресії й КР, пов'язані зі стресом. Багатофакторний стресогенний вплив пандемії COVID-19 може спровокувати нозогенні депресивні реакції у післяінфекційному періоді COVID-19, ускладнення перебігу післяінфекційної депресії. Як в гострому періоді, так і тривалий час після перенесеної коронавірусної інфекції у пацієнтів переважають органічна тривога з астенічним радикалом, висока коморбідність з депресією, когнітивним дефіцитом, порушеннями сну, вегетативними розладами [8, 34, 35]. У пост- раждалих при НС, як у групи ризику, може бути більше шансів захворіти на коронавірусну хворобу (COVID-19). Конче необхідні надійна оцінка зазначеної проблеми під час пандемії COVID-19, яка триває до сьогодні [8, 36--38]. В той самий час, Європейське регіональне бюро ВООЗ зазначає настання переламного моменту пандемії, пов'язаного з початком масової вакцинації і достатнім накопиченим досвідом у діагностиці та лікуванні COVID-19 і його наслідків, незважаючи на появу нових мутацій вірусу, наявність пролонгованих форм хвороби, -- long COVID, або пост-COVID синдром [8]. Когнітивні дефіцитарні розлади під час пандемії COVID-19 фахівці діагностують у складі непсихотичних розладів при депресії, ПТСР, астенічних станах, іпохондричних розладах. Відомо також про значну поширеність когнітивної дисфункції при розладах сну, сомато-вегетативних проявах, вторинній енцефалопатії, органічних депресивних порушеннях тощо [34, 39]. Когнітивні порушення під час пандемії COVID-19 найчастіше спостерігаються при непсихотичній депресії, астенічних розладах [39, 40]. Впливом коронавірус- ної інфекції зумовлений багаторазово підвищений порівняно з попередніми роками рівень поширеності депресивних і тривожних розладів з КР [41, 42]. Серед предикторів їх розвитку в умовах пандемії фігурують симптоми COVID-19, наявність в анамнезі соматичних розладів, онкологічних захворювань, обмежувальні заходи, фінансові втрати тощо. Багатофакторний стресогенний вплив пандемії COVID-19 може спровокувати КР при нозогенній депресії у хворих в післяінфекційному періоді COVID-19, ускладнення перебігу при післяін- фекційній депресії, екзацербації депресії у хворих, які мали афективні розлади в анамнезі. Діагностику змін психічного, психологічного, сомато-невро- логічного стану у пацієнтів, які перенесли COVID- 19, здійснюють за допомогою клініко-психопато- логічних, патопсихологічних, лабораторних досліджень. В тому числі, за клінічними шкалами (HADS, НАМ21), анкетою пандемічного стресу (PSQ). Зокрема, у молодих дорослих, спостерігаються погіршення психічного здоров'я і благополуччя: депресивні, астенічні, тривожні, іпохондричні, ананкастичні, когнітивні порушення, розлади сну [42, 43]. Отримані дані спеціалісти пояснюють наслідками пандемічного стресу, наявністю інших предикторів депресії, занепокоєння і стресу, патофізіологічними аспектами наслідків інфекції SARS-CoV-2 для мозку, як гострих, так і довгострокових [34], постстресовими чинниками, що притаманні значній частині людей, які вижили після COVID-19 [42, 43, 44]. Підтвердження гіпотези про наслідки для психічного, психологічного, неврологічного й соматичного здоров'я COVID-19 у хворих на депресію і КР, вимагає співпраці медичних організацій з різними установами, застосування психолого-психіатричної допомоги й розробки відповідних програм для поліпшення психічного здоров'я пацієнтів. У хворих на депресію з КР, які перехворіли на COVID-19, формуються поліетіоло- гічні непсихотичні нозогенні депресії з переважанням астено-депресивних розладів, рідше виникають тривожно-депресивні, депресивно-іпохондричні, обсесивно-фобічні розлади, які ускладнюють соматичний стан, прогноз і лікування. Для повної редукції або зменшення інтенсивності депресивних розладів у вказаних хворих на всіх етапах необхідно проведення комплексних діагностичних і лікувальних заходів, які містять медичну і соціально-психологічну складові. Своєчасне розпізнавання і лікування депресії сучасними антидепресантами, нормо- тиміками, використання нейротропних полівітамінів, фітотерапії, пробіотиків у сполученні з психотерапією, рефлексотерапією, сприяють досягненню якісної ремісії, підвищенню стійкості до психічних травм і інфекційних чинників та поліпшенню якості життя пацієнтів. Застосування таких програм має проводитися індивідуально з урахуванням клініко- психопатологічних проявів депресивних розладів і когнітивних порушень. Для підвищення ефективності медичної й психолого-психіатричної допомоги хворим на депресію з КР, необхідно залучати до їхнього обстеження та лікування психіатрів, психотерапевтів, включати в програми підготовки фахівців, що беруть участь у наданні медичної допомоги, знання про застосування на практиці сучасних пси- хофармакотерапевтичних, психотерапевтичних і психоосвітніх підходів. Необхідним є створення на загальнодержавному рівні медичних заходів для захисту від коронавірусного ураження пацієнтів групи ризику щодо захворювань і станів, які спричиняють порушення функції імунної системи, в тому числі, хворих на депресію з КР [42--45].

При війнах і збройних конфліктах, особливо після Другої світової війни, зростають наслідки збройного насильства для цивільного населення, яке сьогодні входить до групи найбільшого ризику. В той же час, в умовах гібридної війни, коли стирається межа між війною та миром, як у випадку російської експансії, коли агресор не визнає своєї участі у бойових діях, ігнорується захист вказаних осіб, гарантований міжнародним гуманітарним правом та Женевськими конвенціями [5, 6]. Війна в поєднанні з ситуацією наслідків Чорнобильської аварії та постковіду, що зараз переживає українське суспільство, є чинниками зростання психічних розладів серед цивільного населення, хоча більшість вітчизняних і закордонних досліджень зосереджені на військових комбатантах. Серед українських учасників бойових дій досягають значного рівня клінічні симптоми тривоги депресії (43,3 %) та безсоння (12,4 %). Для населення України повномасштабне російське вторгнення є НС, яка негативно впливає на стан індивідуального психологічного, психічного, психосоматичного та громадського здоров'я. Психічне здоров'я різниться у професійних українських учасників бойових дій та цивільних, залежно від статі, сімейного стану, перебування в окупованих районах, де ведуться бойові дії, особистої участі у боях. Відмінність між цивільною та військовою групами, відповідно: депресія 34,7 % проти 21,1 %; тривожність 36,8 % проти 16,2 %; ПТСР 25,7 % проти 21,3 %. Зазначені результати підтверджують, що психічне здоров'я під час війни є проблемою громадського здоров'я, яку не можна ігнорувати. Надання належної допомоги групам ризику при НС може суттєво зменшити поширеність зазначених розладів. Населення, яке зазнало тяжкого психічного стресу, спричиненого війною та іншими факторами при низькій соціальній підтримці, залишаючись у небезпечній зоні, має більш виражені проблеми з психічним здоров'ям, ніж біженці [46, 47]. КР у постраждалих проявляються зниженням когнітивного соціального функціонування: менталізації, розпізнаванні емоцій, соціальному сприйнятті тощо [32, 48]. Бойовий вплив спричиняє поведінкові і когнітивні розлади, у складі ПТСР, депресії, зловживання алкоголем. Важливим є вивчення взаємозв'язку постстресових розладів і психосоматичного здоров'я [49]. Для ефективного і цілеспрямованого надання психолого-психіатричної допомоги необхідно виявляти найбільш уразливих учасників бойових дій в Україні, враховуючи підвищені симптоми постстресових розладів, у тому числі депресію, ізоляцію, тривогу, нав'язливі спогади, труднощі соціальної адаптації в українських ветеранів, які воювали проти російських і сепаратистських сил на сході України [31, 50, 51].

За даними ВООЗ, впродовж 2022 року, реагуючи на НС, спричинену російським вторгненням в Україну, майже 200 представництв в Україні та сусідніх країнах в галузі охорони здоров'я здійснюють вкрай необхідну підтримку для надання медичної допомоги в країні майже 8,5 мільйонам людей [52]. Невідкладним пріоритетом у зазначеному напрямку є психічне здоров'я, а саме, доступ постраждалого населення України до медичної допомоги, і в першу чергу, до реабілітації. В дослідженнях психічного здоров'я цивільних учасників бойових дій в Україні підкреслюється, що відновлення після психічних розладів, пов'язаних з НС, відбувається особливо повільно в умовах війни. Слід зазначити, що питан-

ня лікування та реабілітації постраждалих при війнах у вітчизняній і закордонній літературі представлені переважно результатами подолання симптомів ПТСР у військових учасників бойових дій. Лікування постстресових розладів, депресії, КР у військовослужбовців і цивільних традиційними фармакологічними та психологічними втручаннями мають обмежену ефективність у порівнянні з результатами терапії інноваційними методами: грою тетріс, віртуальною реальністю, інтерфейсом мозок-комп'ютер, вправами на велотренажері, віндсерфінгом тощо [29, 53, 54]. Цифрові інструменти Telegram-сервісу можуть розширити доступ до психіатричної допомоги і є ефективними при зазначених розладах. Застосуванням широко прийнятих елементів безпеки, сприяння заспокоєнню, підтримання відчуття себе та ефективності спільноти, підтримка зв'язку, виховання надії є важливими й основними стратегіями первинної і вторинної профілактики під час раннього втручання [49]. Перед медичною, психолого-психі- атричною та соціальною допомогою постає завдання комплексного відновлення психічного, психосоматичного та психосоціального здоров'я населення України, де реабілітація є найбільш важливим, складним і тривалим етапом. Ранні діагностичні та лікувальні втручання можуть знизити поширеність депресії, тривоги, ПТСР, когнітивних порушень серед тих, хто зазнав психічної травми. В Україні є нагальна потреба в цілісності системи медичних і пси- холого-психіатричних методів діагностики, лікування, профілактики та реабілітації населення, постраждалого від дистресу війни. Надзвичайно актуальною постає проблема навчання фахівців усіх рівнів медичної, в тому числі спеціалізованої психіатричної допомоги, передусім первинної ланки, виявленню та ефективній роботі з постраждалими, і особливо, ефективній профілактиці та реабілітації [29, 31, 50-55].

Отже, проведений аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел літератури свідчить про зростання поширеності в усьому світі, в тому числі в Україні, випадків постстресової непсихотичної депресії з КР у постраждалих при радіаційних аваріях, пандемії COVID-19, війнах.

Нинішні умови повномасштабної російської агресії, яку переживає суспільство України, в поєднанні з віддаленими наслідками Чорнобильської аварії та пандемії COVID-19, вкрай негативно позначаються на рівні громадського здоров'я зростанням психічних розладів. Серед них переважає непсихо- тична депресія з КР в межах постстресових розладів, зокрема ПТСР, психосоматичних, органічних, осо- бистісних порушень, проблем залежності, комор- бідності з цереброваскулярною, соматичною та іншою патологією.

Зазначена депресія проявляється астено-депресив- ним, тривожно-депресивним, депресивно-іпохондричним, апато-адинамічним, депресивно-дисфо- ричним, депресивно-фобічним та іншими варіантами з погіршенням інтелектуально-мнестичних функцій від легких когнітивних проявів до органічного психопатологичного симптомокомплексу та рівня деменції, часто має схильність до прогредієнтності, рецидивів, є резистентною до традиційних методів лікування, представлених фармакотерапією, зниженням соціальної і трудової адаптації та може призвести до самогубства.

Клініко-психопатологічні особливості депресії, асоційованої з КР, у вказаних хворих мають як спільні риси постстресових розладів, так і певні відмінності, зумовлені психопатологічними закономірностями формування зазначених розладів, їх тяжкістю, перебігом, провідною симптоматикою, специфічними патогенними факторами НС. При радіаційних аваріях, пандемії COVID-19, війнах зазначені фактори поєднуються з психотравмувальною складовою, преморбідними особистісними рисами, особливостями соматичного стану, залежністю від алкоголю та інших психоактивних речовин, особливостями взаємостосунків, рівнем соціальної адаптації.

Комплексна діагностика та диференційна діагностика зазначеної депресії з КР грунтуються передусім на клініко-психопатологічних проявах, характерних для вказаної депресії, даних клінічних діагностичних шкал, патопсихологічних досліджень, лабораторно- інструментальних методах, зокрема біохімічних, електроенцефалографічних, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії, результатах обстеження лікарів різних спеціальностей, наявності в анамнезі хворих постстресових, радіаційних, інфекційних, соматогенних, судинних, інтоксикаційних, інших чинників НС та характерній динаміці.

Є нагальна потреба подальших теоретичних досліджень і практичного впровадження чіткого алгоритму ранньої комплексної діагностики клініко- психопатологічних проявів депресії з КР у постраж- далих при НС, включення вказаних розробок в програми підготовки психіатрів, наркологів, психотерапевтів, сімейних лікарів, медичних психологів. Активне впровадження зазначених заходів в систему охорони здоров'я дозволить своєчасно виявити вказані розлади, застосувати ефективну діагностичну та лікувально-профілактичну стратегію, підвищити рівень невідкладної допомоги, зменшити ризик негативних наслідків для здоров'я та життя, скоротити економічні витрати, покращити якість життя хворих та їх сімей.

Дослідження визначає необхідність створення державної та міжнародної спеціалізованої системи надання невідкладної та довготривалої психіатричної, психологічної та соціальної допомоги пост- раждалим з депресією, асоційованою з КР при радіаційних аваріях, пандемії COVID-19, війнах. Використання інноваційних методів, цифрових інструментів, та інших ефективних і доступних заходів насамперед профілактичного і реабілітаційного напрямку в роботі психіатричних і психологічних бригад, психіатричних амбулаторних і стаціонарних реабілітаційних центрів, спеціалізованих кризових центрів дозволить запобігти збільшенню частоти, виникненню та поглибленню клі- ніко-психопатологічних проявів і дезадаптації пацієнтів при зазначених розладах.

Висновки

Проведене дослідження підтверджує значну поширеність непсихотичної депресії, асоційованої з КР у постраждалих при радіаційних аваріях, пандемії COVID-19, війнах. Зазначені розлади мають чимало спільних рис, так і певні відмінності клініко- психопатологічних аспектів, і потребують подальшого теоретичного вивчення та впровадження в практику розроблених здобутків, а також створення державних заходів профілактичного і реабілітаційного спрямування психолого-психіатричної допомоги для вказаного контингенту осіб.

Список використаних джерел

1. World Health Organization. Depression.

2. World Health Organization. Mental health and COVID-19: early evidence of the pandemic's impact.

3. Нейропсихобіологічні механізми афективних і когнітивних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії' на Чорнобильській АЕС з урахуванням поліморфізму генів / К. М. Логановський, М. О. Бомко, І. В. Авраменко та ін. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2018. Вип. 23. C. 373-409.

4. Отрощенко Н. П., Отрощенко П. О. Клінічні аспекти аутоагресив- них проявів у хворих на депресію. Променева діагностика, променева терапія. 2018. № 4. С. 55-61.

5. World Health Organization. Depression [Internet].

6. World Health Organization. Mental health and COVID-19: early evidence of the pandemic's impact [Internet].

7. Loganovsky KM, Bomko MO, Avramenko IV, et а!. [Neuropsy- chobiological mechanisms of affective and cognitive disorders in participants in the liquidation of the consequences of the accident at the Chernobyl NPP, taking into account gene polymorphism]. Probl Radiac Med Radiobiol. 2018;23:373-409.

8. Otroshchenko NP, Otroshchenko PO. [Clinical aspects of autoag- gressive manifestations in patients with depression]. RDRT. 2018;4:55-61. Ukrainian.

9. Burkle F. M. Revisiting the battle of solferino: the worsening plight of civilian casualties in war and conflict. Disaster Med. Public Health Prep. 2019. Vol. 13, no. 5-6. P. 837-841.

10. Arakelian M., Bekhrus K., Yarova L. Prohibited means and methods of armed conflicts. Amazonia Investiga. 2020. Vol. 9, no. 26. P. 349-355.

11. Базика Д. А., Сушко В. О. Основні радіологічні та медичні наслідки аварії' на ЧАЕС.

12. World Health Organization. Statement by Dr. Hans Henri P. Kluge, WHO Regional Director for Europe. Copenhagen, 7 January 2021.Порівняльна характеристика «алкогольних депресій» в осіб, які брали участь у бойових діях (комбатантів) і постраждалих при радіаційній катастрофі / О. К. Напрєєнко, К. М. Логановський, Н. Ю. Напрєєнко та ін. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. Вип. 23. C. 423-441.

13. Указ Президента України від 24 лютого 2022 року про введення воєнного стану.

14. Дослідження суїцидальної поведінки у ветеранів операції об'єднаних сил на сході України і ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції' / І. Я. Пінчук, С. В. Болтоно- сов, Н. В. Атаманчук та ін. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології 2020. Вип. 25. C. 230-248.

15. Отрощенко Н. П., Отрощенко П. О. Депресія з аутоагресивними проявами у постраждалих при радіаційній катастрофі і бойових діях. Radiation Diagnostics, Radiation Therapy. 2020. № 4. С. 23-29.

16. Roberts B., Fuhr D.C. Scaling up mental health interventions in conflict zones. The Lancet Public Health. 2019. Vol. 4. Р. 489-490.

17. Social cognitive interventions in neuropsychiatric patients: A metaanalysis / R. L. Roelofs, E. Wingbermuhle, J. I. Egger, R. P. Kessels. Brain Impairment. 2017. Vol. 18, no. 1. Р. 138-173.

18. Hatch M., Cardis E. Somatic health effects of Chernobyl: 30 years on. Eur. J. Epidemiol. 2017. Vol. 32. no 12. P. 1047-1054.

19. Cucinotta F. A., Cacao E. Risks of cognitive detriments after low dose heavy ion and proton exposures. Int. J. Radiat. Biol. 2019. Vol. 95, no. 7. Р. 985-998.

20. Epidemiology of late health effects in Ukrainian Chornobyl cleanup workers / D. Bazyka, A. Prysyazhnyuk, N. Gudzenko et al. Health Phys. 2018. Vol. 115, no. 1. P. 161-169.

21. Burkle F.M. Revisiting the battle of solferino: the worsening plight of civilian casualties in war and conflict. Disaster Med. Public Health Prep. 2019;13(5-6):837-841.

22. Arakelian M, Bekhrus K, Yarova L. Prohibited means and methods of armed conflicts. Amazonia Investiga. 2020;(9)26:349-355.

23. Bazyka DA, Sushko VO. The main radiological and medical consequences of the Chernobyl NPP accident [Internet].

24. World Health Organization. Statement by Dr. Hans Henri P. Kluge, WHO Regional Director for Europe. Copenhagen, 7 January 2021 [Internet].

25. Napreyenko OK, Loganovsky KM, Napreyenko NYu, et al. [Comparative characteristics of «alcoholic depression» in persons who took part in hostilities (combatants) and victims of a radiation disaster]. Probl. Radiac. Med. Radiobiol. 2018;23:423-441. Ukrainian.

26. Decree of the President of Ukraine dated February 24, 2022 on the introduction of martial law [Internet].

27. Pinchuk IYa, Boltonosov SV, Atamanchuk NV, et al. [Study of suicidal behavior in veterans of the operation of the joint forces in the east of Ukraine and liquidators of the consequences of the accident at the Chernobyl nuclear power plant] Probl. Radiac. Med. Radiobiol. 2020;25:230-248. Ukrainian.

28. Otroshchenko NP, Otroshchenko PO. [Depression with autoag- gressive manifestations in victims of a radiation disaster and combat operations]. RDRT. 2020;4:23-29. Ukrainian

29. Roberts B, Fuhr DC. Scaling up mental health interventions in conflict zones. The Lancet Public Health. 2019;4:489-490.

30. Roelofs RL, Wingbermuhle E, Egger JI, Kessels RP. Social cognitive interventions in neuropsychiatric patients: A meta-analysis. Brain Impairment. 2017;(18)1:138-173.

31. Hatch MM, Cardis E. Somatic health effects of Chernobyl: 30 years on. Eur J Epidemiol. 2017;(32)12:1047-1054.

32. Cucinotta FA, Cacao E. Risks of cognitive detriments after low dose heavy ion and proton exposures. Int J Radiat Biol. 2019; (95)7:985-998.

33. Bazyka D, Prysyazhnyuk A, Gudzenko N, et al. Epidemiology of late health effects in Ukrainian Chornobyl cleanup workers. Health Phys. 2018; 115.1:161-169.

34. Maeda М., Oe M., Suzuki Y. Psychosocial effects of the Fukushima disaster and current tasks: Differences between natural and nuclear disasters. J. Natl. Inst. Public Health. 2018. Vol. 67, no. 1. Р. 50-58.

35. Цереброваскулярні захворювання та інші ураження головного мозку у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи / К. М. Ло- гановський, С. А. Чумак, М. О. Бомко та ін. Журнал Національної академії медичних наук України. 2016. Т. 22 (2). С. 163-178.

36. Loganovsky K. N., Kuts K. V. Cognitive evoked potentials P300 after radiation exposure. Probl. Radiac. Med. Radiobiol. 2016. Vol. 21. Р. 264-290.

37. Ionizing radiation: brain effects and related neuropsychiatric manifestations / D. Marazziti, A. Piccinni, F. Mucci et al. Probl. Radiac. Med. Radiobiol. 2016. Vol. 21. P. 64-90.

38. Bolt M. A., Helming L. M., Tintle N. L. The associations between sel- freported exposure to the Chernobyl nuclear disaster zone and mental health disorders in Ukraine. Front. Psychiatry. 2018. Vol. 9. P. 32.

39. Отрощенко Н. П. Алгоритм діагностики та лікування депресій при психічних розладах, спричинених техногенними аваріями. Актуальні проблеми психології Екологічна психологія. Житомир, 2016. Т. VII, Вип. 41. С. 312-320.

40. Логановський К. М., К. В. Куц Визначення рівня преморбідного інтелекту з використанням шкали інтелекту Векслера для дорослих як ефективний засіб верифікації' та експертизи нейро- когнітивного дефіциту в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Український неврологічний журнал. 2018. № 1. С. 56-65.

41. Three-year trend survey of psychological distress, post-traumatic stress, and problem drinking among residents in the evacuation zone after the Fukushima Daiichi Nuclear Power Plant / M. Oe, S. Fujii, M. Maeda et al. [The Fukushima Health Management Survey]. Psychiatry. Clin. Neurosci. 2016. Vol. 70. Р. 245-252.

42. Diagnostic interview study of the prevalence of depression among public employees engaged in long-term relief work in Fukushima / M. Maeda, Y. Ueda, M. Nagai et al. Clin. Neurosci. 2016. no.70. Р. 413- 420.

43. Alp M., Cucinotta F. A. Biophysics model of heavyion degradation of neuron morphology in mouse hippocampal granular cell layer neurons. Radiat. Res. 2018. Vol. 189, no. 3. P. 312-325.

44. Long-term changes in cognition and physiology after low-dose 16O irradiation / A. Howe, F. Kiffer, T.C. Alexander et al. Int. J. Mol. Sci. Vol. 20, no. 1. P. 188.

45. Чабан О. С., Хаустова О. О. Медико-психологічні наслідки дист- ресу війни в Україні: що ми очікуємо та що потрібно враховувати при наданні медичної допомоги? Український медичний часопис. № 4(150). С. 8-18.

46. Bryant R. A., Schnurr P. P., Pedlar D. Addressing the mental health needs of civilian combatants in Ukraine. The Lancet Psychiatry. 2022. Vol. 9, no. 5. P. 346-347.

47. Maeda М, Oe M, Suzuki Y. Psychosocial effects of the Fukushima disaster and current tasks: Differences between natural and nuclear disasters. J. Natl. Inst. Public Health. 2018;(67)1:50-58.

48. Loganovsky KM, Chumak SA, Bomko MO, et al. [Cerebrovascular diseases and other brain lesions in victims of the Chernobyl disaster]. Journal of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. 2016;22 (2):163-178. Ukrainian.

49. Loganovsky KN, Kuts KV. Cognitive evoked potentials P300 after radiation exposure. Probl Radiac Med Radiobiol. 2016;21:264- 290. Ukrainian.

50. Marazziti D, Piccinni A, Mucci F, et al. Ionizing radiation: brain effects and related neuropsychiatric manifestations. Probl Radiac Med Radiobiol. 2016;2:64-90.

51. Bolt MA, Helming LM, Tintle NL. The associations between self- reported exposure to the Chernobyl nuclear disaster zone and mental health disorders in Ukraine. Front Psychiatry. 2018;9:32.

52. Otroshchenko NP. [Algorithm for diagnosis and treatment of depression in mental disorders caused by man-made accidents]. Actual problems of psychology Environmental psychology 2016;VII(4):312-320. Ukrainian.

53. Loganovsky KM, Kuts KV. [Determining the level of premorbid intelligence using the Wechsler intelligence scale for adults as an effective means of verification and examination of neurocognitive deficits in participants in the liquidation of the consequences of the accident at the Chernobyl NPP]. Ukrainian neurological journal. 2018;1:56-65. Ukrainian.

54. Oe M, Fujii S, Maeda M, Nagai M, Harigane M, Miura I, et al. Three-year trend survey of psychological distress, post-traumatic stress, and problem drinking among residents in the evacuation zone after the Fukushima Daiichi Nuclear Power Plant [The Fukushima Health Management Survey]. Psychiatry Clin Neurosci. 2016;70:245-252.

55. Maeda M, Ueda Y, Nagai M, Fujii S, Oe M. Diagnostic interview study of the prevalence of depression among public employees engaged in long-term relief work in Fukushima. Clin Neurosci. 2016;70:413-420.

56. Alp M, Cucinotta FA. Biophysics model of heavyion degradation of neuron morphology in mouse hippocampal granular cell layer neurons. Radiat Res. 2018; 189(3):312-325.

57. Howe A, Kiffer F, Alexander TC, Sridharan V, Wang J, Ntagwabira F, et al. Long-term changes in cognition and physiology after low-dose 16O irradiation. Int J Mol Sci. 2019;20(1):188.

58. Chaban OS. [Medical and psychological consequences of war distress in Ukraine: what do we expect and what should be taken into account when providing medical aid?]. Ukrainian medical journal. 2022;(4):8-18. Ukrainian.

59. Bryant RA, Schnurr PP, Pedlar D. Addressing the mental health needs of civilian combatants in Ukraine. The Lancet Psychiatry. 2022;9(5):346-347.

60. Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion / I. Pavlova, L. Graf- Vlachy, P. Petrytsa et al. Eur. Psychiatry. 2022. Vol. 65, no. 1. Р. 79.

61. Social cognitive performance in posttraumatic stress disorder: a meta-analysis / P. G. J. Janssen, L. A. C. van Est, M. Hilbink et al.

62. J. Affect. Disord. 2022. Vol. 297. P. 35-44.

63. Estimating indirect mortality impacts of armed conflict in civilian populations: panel regression analyses of 193 countries, 19902017 / M. Jawad, T. Hone, E. P. Vamos et al. BMC Med. 2020. Vol. 18, no 1. P. 266.

64. Kumar S., Veldhuis A., Malhotra T. Neuropsychiatric and cognitive sequelae of COVID-19. Front. Psychol. 2021. Vol. 12. P. 553.

65. Юрьева Л. Н., Шустерман Т. И. Пандемия COVID-19: риски для психологического благополучия и психического здоровья. Український вісник психоневрології. 2020. Т. 28, Вип. 2. С. 5-10.

66. Galea S., Merchant R. M., Lurie N. The mental health consequences of COVID-19 and physical distancing: the need for prevention and early intervention. JAMA Intern. Med. 2020. Vol. 80. Р. 817-818.

67. Clay J. M., Parker M. O. Alcohol use and misuse during the COVID- 19 pandemic: a potential public health crisis? Lancet Public Health. Vol. 5, no. 5. Р. 259. Отрощенко П., Отрощенко Н., Отрощенко І. Депресія у хворих на рак під час пандемії COVID-19. USMYJ. 2021. № 3(125). Р. 23 31.

68. Prevalence and risk factors for post-traumatic stress in hospitalized and non-hospitalized COVID-19 Patients / G. Einvik, T. Dampen, W. Ghanima et al. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021. Vol. 18, no. 4. Р. 2079.

69. Cognitive deficits in people who have recovered from COVID-19 / A. Hampshire, W. Trender, S. Chamberlain et al. EClinicalMedicine. Vol. 39. Р. 101044.

70. Psychological impact of COVID-19 in the Swedish population: Depression, anxiety, and insomnia and their associations to risk and vulnerability factors / L. M. McCracken, F. Badinlou, M. Buhrman, K. C. Brocki. Eur. Psychiatry. 2020. Vol. 63, no. 1. P. 81.

71. Exposure to COVID?19 pandemic stress: Associations with depression and anxiety in emerging adults in the United States / A. Ku- jawa, H. Green, B. E. Compas et al. Depress Anxiety. 2020. Vol. 37, no. 12. P. 1280-1288.

72. Frequent neurocognitive deficits after recovery from mild COVID-19 / M. S. Woo, J. Malsy, J. Pottgen et al. Brain Communications. 2020. Vol. 2, no. 2. P. 205.

73. Prevalence and predictors of depression, anxiety, and stress among youth at the time of COVID-19: An online cross-sectional multicountry study / O. Al Omari, S. Al Sabei, O. Al Rawajfah et al. Depress Res Treat. 2020. Vol. 2020. P. 8887727.

74. Pavlova I, Graf-Vlachy L, Petrytsa P, Wang S, Zhang SX. Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. Eur Psychiatry. 2022; 659(1):79.

75. Janssen PGJ, van Est LAC, Hilbink M, Gubbels L, Egger J, Cillessen AHN, van Ee E. Social cognitive performance in posttrau- matic stress disorder: a meta-analysis. J Affect Disord. 2022; 297:35-44.

76. Jawad M, Hone T, Vamos EP, Roderick P, Sullivan R, Millett C. Estimating indirect mortality impacts of armed conflict in civilian populations: panel regression analyses of 193 countries, 1990-2017. BMC Med. 2020;18(1):266.

77. Kumar S, Veldhuis A, Malhotra T. Neuropsychiatric and Cognitive Sequelae of COVID-19. Front Psychol. 2021;12:553.

78. Yuryeva LN, Shusterman TI. [The COVID-19 pandemic: risks for psychological well-being and mental health]. Ukrainian Herald of Psychoneurology. 2020;28.2:5-10.

79. Galea S, Merchant RM, Lurie N. The mental health consequences of COVID-19 and physical distancing: the need for prevention and early intervention. JAMA Intern Med. 2020;80:817-818.

80. Clay JM, Parker MO. Alcohol use and misuse during the COVID-19 pandemic: a potential public health crisis? Lancet Public Health. 2020;5(5):e259.

81. Otroshchenko P, Otroshchenko N, Otroshchenko I. [Depression in cancer patients during the COVID-19 pandemic]. USMYJ. 2021;3(125):23-31. Ukrainian.

82. Einvik G, Dammen T, Ghanima W, Heir T, Stavem K. Prevalence and risk factors for post-traumatic stress in hospitalized and non- hospitalized COVID-19 patients. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(4):2079.

83. Hampshire A, Trender W, Chamberlain SR, Jolly AE, Grant JE, et al. Cognitive deficits in people who have recovered from COVID- 19. EClinicalMedicine. 2021;39:101044

84. McCracken LM, Badinlou F, Buhrman M, Brocki KC. Psychological impact of COVID-19 in the Swedish population: Depression, anxiety, and insomnia and their associations to risk and vulnerability factors. Eur Psychiatry. 2020;63(1):81.

85. Kujawa A, Green H, Compas BE, Dickey L, Pegg S. Exposure to COVID?19 pandemic stress: Associations with depression and anxiety in emerging adults in the United States. Depress Anxiety. 2020;37(12):1280-1288.