Психоемоційний стан працівників на робочому місці як індикатора рівня стресогенності умов праці

Размещено на http://www.allbest.ru

Психоемоційний стан працівників на робочому місці як індикатора рівня стресогенності умов праці

Ханяк Катерина Володимирівна аспірантка кафедри психології та старший викладач кафедри психології Навчально-науковий інститут психології та соціальних наук, Львівський інститут ПрАТ

Актуальність. Стаття розглядає психоемоційний стан працівників Укрзалізниці в контексті стресогенності умов праці, акцентуючи на значенні психологічного благополуччя для продуктивності та безпеки. Дослідження цієї статті фокусується на вивченні взаємозв'язку між психоемоційним станом працівників та рівнем стресогенності умов праці. Здоров'я та ефективність працівників тісно пов'язані з їхнім психологічним комфортом на робочому місці. Автор(и) аналізують вплив стресу на психічне та емоційне благополуччя працівників, а також вивчають можливі шляхи зниження стресового впливу умов праці. Ця стаття є важливим внеском у розуміння впливу робочого середовища на психічне здоров'я працівників і може бути корисною для керівників і спеціалістів з управління персоналом.

Мета. Дослідження впливу психоемоційного стану на рівень стресогенності умов праці та визначення стратегій для підтримки благополуччя працівників.

Методи: Аналіз наукових праць, теоретичне моделювання, концептуальний аналіз, узагальнення для розробки теоретичних моделей та стратегій зниження стресу.

Результати. Стресовий стан може бути викликаний різноманітними факторами, включаючи фізіологічні (наприклад, фізичне перенапруження, екстремальні температури, вплив токсичних речовин) та психологічні (емоційне перевантаження, конфлікти, розбіжності в цінностях та інтересах, надмірна відповідальність) аспекти. Розроблено модель стресостійкості, що включає когнітивно-рефлексивний, емоційно-мотиваційний, та поведінково- регулятивний компоненти. Визначено важливість емпатії, толерантності, внутрішньої мотивації та ефективних копінг стратегій. На основі проведеного аналізу, сформовані висновки, які полягають в тому, що психоемоційний стан працівників Укрзалізниці відіграє важливу роль у їх продуктивності та безпеці на роботі, слугуючи індикатором стресогенності умов праці. Вкладення в покращення робочого середовища та психологічне благополуччя сприяє не тільки добробуту співробітників, але й загальній ефективності залізничної індустрії. Стресові ситуації, посилені такими факторами, як воєнний стан в Україні, впливають на емоційний та фізіологічний стан співробітників, вимагаючи адаптації та активізації внутрішніх ресурсів.

Ключові слова. стресогенність, психоемоційний стан, емпатія, емоційна стійкість, мотивація, допінг стратегії.

Khanyak Kateryna Volodymyrivna graduate student of the Department of Psychology and senior lecturer of the Department of Psychology Educational and Scientific Institute of Psychology and Social Sciences, Lviv Institute of PJSC University Interregional Academy of Personnel Management, Lviv, JSC Ukrainian Railways Passenger Company Passenger Car Depot Lviv, 1st category psychologist, Lviv,

PSYCHO-EMOTIONAL STATE OF EMPLOYEES AT THE WORKPLACE AS AN INDICATOR OF THE LEVEL OF STRESSOGENEITY OF WORKING CONDITIONS

Relevance. The article examines the psycho-emotional state of Ukrzaliznytsia employees in the context of stressful working conditions, emphasizing the importance of psychological well-being for productivity and safety. The research of this article focuses on the study of the relationship between the psycho-emotional state of employees and the level of stressogenicity of working conditions. The health and efficiency of employees are closely related to their psychological comfort in the workplace. The author(s) analyze the impact of stress on the mental and emotional well-being of employees, and also study possible ways to reduce the stressful impact of working conditions. This article is an important contribution to the understanding of the impact of the work environment on the mental health of employees and may be useful for managers and HR professionals.

Purpose. Study of the influence of psycho-emotional state on the level of stressogenicity of working conditions and determination of strategies to support the well-being of employees.

Methods. Analysis of scientific works, theoretical modeling, conceptual analysis, generalization for the development of theoretical models and strategies for reducing stress.

Results. Stress can be caused by a variety of factors, including physiological (eg, physical exertion, extreme temperatures, exposure to toxic substances) and psychological (emotional overload, conflicts, differences in values and interests, excessive responsibility) aspects. A model of stress resistance was developed, which includes cognitive-reflexive, emotional-motivational, and behavioral-regulatory components. The importance of empathy, tolerance, internal motivation and effective coping strategies is determined. On the basis of the conducted analysis, the conclusions were formed, which are that the psycho-emotional state of Ukrzaliznytsia employees plays an important role in their productivity and safety at work, serving as an indicator of the stressogenicity of working conditions. Investing in improving the working environment and psychological well-being contributes not only to the well-being of employees, but also to the overall efficiency of the rail industry. Stressful situations, aggravated by such factors as the state of war in Ukraine, affect the emotional and physiological state of employees, requiring adaptation and activation of internal resources.

Keywords: stressogenicity, psychoemotional state, empathy, emotional stability, motivation, doping strategy.

Постановка проблеми. Вивчення психоемоційного клімату в трудових колективах в умовах постійної трансформації робочого середовища набуває особливого значення в контексті оцінювання стресогенності трудових умов. Сучасна ера характеризується швидким впровадженням інноваційних технологій, зростанням обсягів інформаційних потоків та підвищенням критеріїв ефективності професійної діяльності. Ключовим аспектом є також вплив глобальних криз, зокрема повномасштабного вторгнення Росії на територію України, на робоче середовище. Ці фактори ініціюють потребу в адаптації та еволюції не лише в професійній сфері, але й у позаробочому житті працівників, сприяючи інтенсифікації стресових стимулів. Ці обставини можуть призвести до емоційного вигорання та інших негативних психологічних наслідків.

Розглядаючи психоемоційний стан працівників залізниці, особливо у контексті нинішніх стресогенних умов, зумовлених глобальними змінами та конфліктними ситуаціями, такими як повномасштабне вторгнення в Україну, можна побачити, як важливою є підтримка їх психоемоційного благополуччя. Працівники залізниці, які зазвичай працюють у високостресових умовах та постійно зіштовхуються з великими фізичними та розумовими навантаженнями, особливо вразливі в такі часи. Переживання за майбутнє країни, безпеку близьких, ризик втрати роботи, а також необхідність швидкої адаптації до зміненого середовища роботи, можуть суттєво впливати на їхню здатність до ефективної роботи.

В таких умовах стає критично важливим забезпечення підтримки ментального здоров'я працівників залізниці. Це може включати запровадження програм психологічної підтримки, навчання персоналу методам управління стресом, створення системи раннього виявлення ознак емоційного вигорання та забезпечення доступу до професійної психологічної допомоги. Ці заходи можуть допомогти не тільки у зниженні рівня стресу серед працівників, але й у підвищенні загальної продуктивності та ефективності їхньої роботи.

Мета статті - дослідити вплив психоемоційного стану на рівень стресогенності умов праці та визначити стратегій для підтримки благополуччя працівників.

Методи дослідження. Для теоретичного аналізу психоемоційного стану працівників на робочому місці як індикатора рівня стресогенності умов праці були використані такі методи, як аналіз літератури для систематичного огляду існуючих наукових праць, що досліджують психоемоційний стан, стрес на робочому місці та їх вплив на продуктивність та благополуччя працівників; теоретичне моделювання - для створення теоретичних моделей, що описують зв'язки між стресогенними факторами на роботі та психоемоційним станом працівників, враховуючи різні змінні та їх потенційний вплив; концептуальний аналіз - для вивчення та інтерпретація ключових понять та теорій, що лежать в основі розуміння психоемоційного стану і стресу в професійній діяльності; метод узагальнення - для синтезу отриманих з аналізу літератури даних, що дозволяє об'єднати різноманітну інформацію та ідеї в цілісне уявлення про досліджувану проблематику, виділити основні тенденції, закономірності та прогалини у сфері вивчення взаємозв'язків між стресогенними умовами роботи та психоемоційним станом співробітників, а також сформулювати напрямки для подальших досліджень.

Виклад основного матеріалу. Визнання психоемоційних потреб залізничного персоналу є ключем до їх благополуччя і безпеки роботи системи. У сучасних умовах України, важливою є професійна надійність, особливо для інженерів-електриків, які потребують високої концентрації та швидкого реагування [6]. Критика відсутності інтегрованих підходів у соціально-психологічному відборі та розвитку навчальних систем

представлена В. Самсонкіним, який пропонує модель для ефективного аналізу професійної діяльності [7]. Т. Селюкова та І. Ламаш наголошують на ролі психологічного забезпечення для підвищення якості праці та зниження ризику профзахворювань [12]. Стрес, як невід'ємний аспект професійного життя, потребує особливої уваги, оскільки впливає на психоемоційний стан та загальне благополуччя працівників, як підкреслив Г.Сельє [22].

Стресовий стан може бути викликаний різноманітними факторами, включаючи фізіологічні (наприклад, фізичне перенапруження, екстремальні температури, вплив токсичних речовин) та психологічні (емоційне перевантаження, конфлікти, розбіжності в цінностях та інтересах, надмірна відповідальність) аспекти. Ці чинники можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми, і часто вони взаємодіють, створюючи складний вплив на індивіда. При цьому кожен організм прагне адаптуватися до цих умов, розвиваючи механізми пристосування до стресових ситуацій.

Г.Сельє розрізняв два основних типи стресу: еустрес і дистрес. Еустрес відноситься до позитивного стресу, який викликає приємні емоції, такі як радість, здивування від приємної несподіванки, або захоплення. Натомість дистрес визначається як негативний стрес, який може призвести до фізичного чи емоційного болю, страху, або розпачу [22].

Ці відмінності у типах та сприйнятті стресу є ключовими для розуміння того, як різні ситуації впливають на людей, та які стратегії можуть бути ефективними для управління стресом в робочому середовищі та повсякденному житті.

Психоемоційний стан працівників є індикатором стресу на робочому місці, де і надмір, і відсутність стресу шкодять. Помірний стрес може стимулювати мобілізацію та активність, сприяючи адаптації та навчанню, підвищуючи стресостійкість. Професійний стрес, за Л. Наугольником, це складна реакція на трудові виклики, включаючи психічні та фізичні аспекти [11, с. 152]. Стрес на роботі викликають фактори, як-от перевантаження завданнями, нечіткі обов'язки, погані умови праці, відсутність кар'єрного зростання, низька зарплата, несправедливі оцінки, проблеми у стосунках з колегами, та вплив зовнішніх факторів на роботу.

Кожна професія має унікальні стресові фактори, особливо на залізничному транспорті, де робота машиністів і диспетчерів включає високу відповідальність, інтенсивність та монотонність, що вимагає особливої уваги до стрес-менеджменту [16, с. 197]. Так, наприклад, локомотивні бригади зазнають стресу через змінні робочі графіки, високу емоційну напругу та необхідність швидкого прийняття рішень [1, с. 17-32]. Значне психоемоційне навантаження викликане обробкою інформації, вимогами до реакції, впливом шуму, вібрацій, електромагнітних полів, та поганими робочими умовами, що підвищує ризики для психоемоційного здоров'я.

С. Солдатов досліджує стрес-фактори для машиністів електропоїздів, розділяючи їх на зовнішні (як-от стресові ситуації, вимоги до швидкості реакцій, інтенсивність обладнання, екстремальні умови, аварії, тривалість завдань, кліматичні умови) та внутрішні фактори (раптові події, небезпека, надлишок або дефіцит інформації, велика відповідальність, тривалі обмеження) [15, с. 275]. Внутрішні чинники також охоплюють особистісні аспекти, включаючи мотивацію та її проблеми. Визначення та розуміння цих факторів є ключовим для розробки ефективних стратегій зниження стресу та підтримки психоемоційного благополуччя працівників залізниці [15, с. 276; 17]. психоемоційний працівник стресогенність

Крім того, С. Солдатов акцентує на негативних емоційних властивостях особистості, як-от вразливість, емоційна нестійкість, збудливість, що може збільшувати ризик тривожності, агресивності та схильності до ризику. Він також вказує на невідповідність між домаганнями та самооцінкою, що погіршує самоповагу та задоволеність досягненнями, а недостатній розвиток пізнавальних процесів ускладнює обробку інформації та прийняття рішень. Низька фізична витривалість та рівень розвитку також впливають на адаптацію до робочих умов. Визначення цих особистісних факторів є важливим для ідентифікації проблем із психоемоційним станом та розробки стратегій для зниження стресу і підтримки благополуччя працівників.

Під час воєнного стану, працівники залізниці стикаються зі стресом через повітряні тривоги та бомбардування, що підвищує тривожність та негативний емоційний стан. Незважаючи на це, стрес може бути мотиватором у професійній діяльності, сприяючи згуртуванню нації та об'єднанню людей у боротьбі з агресором. Ефективною стратегією зменшення негативного впливу стресу є розробка системи мотивації, яка включає підтримку та розвиток навичок стресостійкості. Мотивація об'єднує внутрішні та зовнішні фактори, що спонукають до дії та допомагають досягти цілей.

Теорія потреб Маслоу визначає ієрархію основних людських потреб, включаючи фізіологічні, безпеку, любов, повагу та самореалізацію, які впливають на мотивацію та поведінку. Задоволені потреби втрачають мотиваційну силу, зміщуючись наступною, більш високою потребою [18, с. 370-396]. У контексті роботи, мотивація тісно пов'язана зі стресостійкістю та здатністю задовольняти особисті потреби через професійну діяльність. Ганс Сельє та А.О. Реан вказують на важливість внутрішньої мотивації, такої як самореалізація та соціальне визнання, над зовнішньою негативною мотивацією для підвищення стресостійкості. Позитивна внутрішня мотивація сприяє більшій стресостійкості та задоволеності в роботі [22].

Мотиваційна структура особистості відіграє ключову роль у впорядковуванні зі стресом, балансуючи між уникненням стресових ситуацій та необхідністю розвитку вмінь для їхнього ефективного розв'язання. Науковці не мають єдиної думки про структуру стресостійкості, підкреслюючи її складність і многогранність. Дослідження А.Я. Боднара та Н.Г. Макаренко визначають стресостійкість як інтегральну властивість, що включає інтелектуальні, когнітивні, емоційні та особистісні якості. Виділяються когнітивно-інтелектуальний (гнучкість мислення, незалежність, перцептивні здібності) та емоційно-особистісний (емоційна стійкість, оптимізм, внутрішній локус контролю) компоненти стресостійкості. Ці якості забезпечують ефективну адаптацію до стресових умов та розвиток навичок вирішення проблем і емоційного саморегулювання [2, с. 49-56].

Модель стресостійкості, запропонована Г.М. Дубчаком, висвітлює послідовність когнітивного, емоційного, та поведінкового компонентів у впорядкуванні зі стресом. Початок з когнітивного аналізу стресових ситуацій та оцінки власних ресурсів для їх подолання веде до емоційної реакції, що формує мотивацію до адаптивної поведінки. Для працівників Укрзалізниці, особливо в умовах воєнного стану, розвиток когнітивно-рефлексивного компонента, що включає самоаналіз, рефлексію, та оптимістичне мислення, є ключовим для адаптації до стресу, покращення прийняття рішень та загальної продуктивності. Оптимізм і здатність до самоаналізу підтримують високу мотивацію та професійну адаптивність у складних умовах, забезпечуючи надійність та безпеку транспортних операцій.

Дослідження важливості адекватної самооцінки для стресостійкості, зокрема на роботі на залізниці, підкреслює, що вона може бути ключем до ефективності та добробуту співробітників [20, с. 74-79]. Оптимальний рівень самооцінки дозволяє збалансувати реалістичне сприйняття власних можливостей і мотивацію до розв'язання складних задач. Це критично для Укрзалізниці, де швидка адаптація та ефективна командна взаємодія є необхідними. Крім того, інтернальність-екстернальність відіграє важливу роль у розвитку стресостійкості, зокрема в професіях, пов'язаних із людськими взаємодіями. Дослідження Г.М. Дубчака показують, що висока інтернальність сприяє кращому самоконтролю та меншій схильності до дистресу в стресових умовах [5]. Це особливо актуально для персоналу Укрзалізниці, де ефективне управління стресом є ключовим для успішної роботи.

Для персоналу Укрзалізниці, когнітивно-рефлексивний компонент стресостійкості може включати такі ключові конструкти, як оптимістичний стиль мислення, адекватна самооцінка та інтернальний локус контролю. Ці елементи допомагають у вирішенні професійних завдань, забезпечуючи здатність до самостійного аналізу ситуацій та впевненість у власних діях.

У контексті емоційного компонента стресостійкості, на думку М.С. Кудінової, низький рівень тривожності відіграє важливу роль [9, с. 48-53]. Ситуативна тривожність може служити адаптації до нових умов, але постійна особистісна тривожність може негативно впливати на ефективність роботи. В контексті Укрзалізниці, де часто виникають ситуації невизначеності та потреба у швидкому реагуванні, важливо знижувати рівень особистісної тривожності, щоб не блокувати активність працівників і не знижувати їхню стресостійкість.

Таким чином, для ефективного вирішення професійних завдань та підвищення стресостійкості, розвиток навичок когнітивного аналізу та саморефлексії, таких як оптимізм, адекватна самооцінка, інтернальний локус контролю, а також зниження рівня особистісної тривожності може принести користь співробітникам Укрзалізниці,

Емоційний компонент стресостійкості, який включає здатність контролювати емоційний стан під час або після стресових ситуацій, має особливе значення для персоналу Укрзалізниці.

Проте, Я. Рейковський виявив, що в деяких осіб емоційна стійкість проявляється через низьку емоційну чутливість [21, с. 133-179], що може бути недоцільною властивістю для професій, заснованих на взаємодії з людьми. У контексті персоналу Укрзалізниці, де робота часто вимагає взаємодії з пасажирами та колегами, важливим є здатність до високого рівня емпатійності та гнучкості в регулюванні власних емоцій залежно від обставин. Тому можна вважати, що для фахівців Укрзалізниці до структури стресостійкості належить не просто емоційна стійкість, а врівноваженість як здатність свідомо регулювати емоційний стан, адаптуватися до різних ситуацій та управляти своїми реакціями в стресових умовах.

Л. Мерфі виокремив мотиваційний компонент як важливий елемент у структурі стресостійкості, підкреслюючи, що мотивація визначає активність та спрямованість людини в діяльності [19].

У контексті персоналу Укрзалізниці, ці якості також можуть бути корисними. Працівники, які мають високу мотивацію до успіху, здатність планувати свою діяльність і підвищувати її результативність, особливо важливі в умовах, де потрібні швидкі рішення та висока відповідальність.

Мотивація може розглядатися як форма вияву емоційного процесу, оскільки вона включає емоційну складову та спрямованість дії. Таким чином, об'єднання емоційного та мотиваційного компонентів у єдиний емоційно- мотиваційний компонент може бути корисним для більш зрозумілої структури стресостійкості. Конструкти цього компонента, включаючи низьку тривожність, емоційну врівноваженість та змотивованість до досягнення успіху, допомагають працівникам соціальної сфери долати емоційну напругу, свідомо регулювати власний емоційний стан, а також переважати мотивацію до успіху над мотивацією уникнення невдачі.

Враховуючи специфіку роботи на залізниці, де працівникам часто доводиться працювати в стресових ситуаціях, ці компоненти стресостійкості можуть бути особливо важливими для підтримки їхньої психічної стійкості та ефективності в роботі.

Поведінковий компонент структури професійної стресостійкості відіграє ключову роль у роботі персоналу Укрзалізниці. Цей компонент включає в себе дії та поведінку, які фахівець виявляє у стресових ситуаціях, щоб нейтралізувати вплив стрес-факторів та підтримувати баланс між професійними вимогами та особистими ресурсами.

Ефективність поведінково-регулятивного компонента залежить від волі особистості, яку В.І. Селіванов визначив як свідоме регулювання особистістю своєї поведінки, здатність відчувати та долати внутрішні та зовнішні перешкоди на шляху до своєї мети [10].

Після вивчення наукових праць, як зарубіжних, так і вітчизняних, що фокусуються на аналізі стресостійкості персоналу Укрзалізниці, було сформульовано унікальну модель стресостійкості. Ця модель охоплює три ключові аспекти: когнітивно-рефлексивний, емоційно-мотиваційний та

поведінково-регулятивний компоненти. В рамках когнітивно-рефлексивного компонента основну роль відіграють позитивне мислення, реалістична самооцінка та баланс між внутрішнім та зовнішнім контролем. Емоційно- мотиваційний компонент включає знижену загальну тривожність, емоційну стабільність та орієнтацію на досягнення. А поведінково-регулятивний компонент характеризується сильною вольовою саморегуляцією, ефективним самоконтролем.

Розвиток стресостійкості у персоналу укрзалізниці залежить від таких факторів, як емпатія, толерантність, дотримання моральних стандартів, домінування внутрішньої мотивації у професійній діяльності та здатності застосовувати ефективні копінг стратегії, зорієнтовані на вирішення проблем та соціальну підтримку.

К.В. Кім у своєму дослідженні зосередилася на впливі мотиваційного чинника на ефективність діяльності та стійкість до стресу. Вона вказує на закон Йоркса-Додсона, згідно з яким існує оптимальний рівень мотиваційно- емоційної напруги, за яким ефективність діяльності досягає свого піку. Однак, якщо ця напруга перевищує певний поріг, ефективність може знизитися [8].

Таким чином, внутрішня мотивація, спрямована на самореалізацію та отримання задоволення від процесу та результатів діяльності, є важливою для накопичення успішних досвідів у подоланні стресових ситуацій. Це, в свою чергу, виступає як одна з ключових психологічних умов для розвитку стресостійкості особистості, дозволяючи їй ефективно адаптуватися до викликів та вирішувати проблеми в умовах стресу.

Обговорення. Ефективна професійна мотивація залежить від взаєморозуміння між потребами роботодавців та працівників, створюючи основу для взаємовигідної співпраці. Адекватна винагорода, що відповідає зусиллям працівника та приносить користь роботодавцю, є ключовою для залучення працівника до роботи та забезпечення його задоволення від результатів. Позитивне робоче середовище, де працівники відчувають особисту задоволеність і визнання своїх зусиль, підвищує продуктивність та сприяє досягненню цілей організації. Матеріальна винагорода відіграє важливу роль у мотивації, але для ефективності вона має бути прозорою, справедливою та доповнюватися нематеріальними заходами мотивації [13, с. 68].

Т.Семенчук та О.Гусак виділяють грошові та негрошові форми матеріальної винагороди як ключові мотиватори для працівників. Грошові винагороди включають збільшення зарплати, премії, бонуси, соціальні пакети, страхування, та знижки на товари чи послуги компанії. Негрошова винагорода може охоплювати надання автомобіля, житла, квитків на культурні події, закордонні командировки, гарантування гідних умов праці, можливості для навчання та підвищення кваліфікації за рахунок компанії, додаткове страхування, оплачувані вихідні, умови для відпочинку в компанії, та путівки для відпочинку працівників і їхніх родин. Система штрафів також використовується для контролю продуктивності [14, с. 17]. Ці методи мотивації підкреслюють необхідність знаходження балансу між матеріальними та нематеріальними вигодами для задоволення різноманітних потреб працівників і підтримки високої продуктивності.

Сучасний підхід до мотивації працівників на робочому місці звертає значну увагу на нематеріальні методи. Ці методи включають різноманітні заходи, які спрямовані не тільки на фінансове стимулювання, а й на задоволення інших, не менш важливих потреб працівників. Серед таких заходів: можливість для самовдосконалення та самореалізації, розвитку особистих якостей і здібностей на робочому місці, що включає кар'єрне зростання працівників; справедлива оцінка та публічне визнання успіхів і досягнень працівників, нагородження грамотами та почесними відзнаками, що підтримує їхній ентузіазм та мотивацію до кращої роботи; забезпечення та постійне покращення належних умов праці; створення корпоративної єдності через спільні святкування і відзначення важливих дат, що сприяє об'єднанню колективу; можливість використання гнучкого графіку роботи, дозволяючи працівникам самостійно планувати свій робочий час; врахування індивідуальних можливостей і проблем працівників при визначенні завдань та розподілу обов'язків; залучення працівників різних ланок до процесу прийняття важливих рішень, що підвищує їхнє відчуття значущості в організації; організація конкуренції та змагань між підрозділами; забезпечення належної взаємодії працівників з керівниками.

На наш погляд, ці методи мотивації допомагають не тільки підвищити продуктивність працівників, але й сприяють створенню позитивного психоемоційного клімату на робочому місці, знижуючи рівень стресогенності умов праці.

В умовах залізничного транспорту, де робочий процес характеризується постійною увагою, зосередженістю та потребою в швидкому реагуванні, психоемоційний комфорт працівників стає ключовим фактором, який впливає на безпеку та ефективність їхньої праці.

Робота на залізниці вимагає від фахівців здатності витримувати високі розумові та інформаційні навантаження, а також адаптуватися до змінних і часто стресових умов. Це, в свою чергу, може призводити до емоційного вигорання, зниження продуктивності та підвищення ризику виробничих травм і нещасних випадків. Тому розробка ефективних стратегій для моніторингу та управління психоемоційним станом працівників набуває критичного значення.

Особливу увагу слід звернути на створення умов, які сприяють психологічному комфорту та зниженню стресу на роботі, включаючи адекватні методи відбору персоналу, корпоративне навчання, підтримку здоров'я і благополуччя працівників. Важливо також враховувати індивідуальні особливості кожного працівника, оскільки вони можуть значно впливати на їхню здатність адаптуватися до вимог робочого процесу.

Систематичний аналіз психоемоційного стану працівників, включаючи моніторинг їхнього добробуту та використання психологічних інструментів для оцінювання рівня стресу, може допомогти у виявленні потенційних проблем і розробці відповідних заходів вчасно. Це, у свою чергу, дозволить забезпечити високий рівень професійної надійності та ефективності, а також знизити ризик нещасних випадків та професійних захворювань на залізниці.

Висновки та перспективи подальших досліджень

На основі проведеного аналізу, сформовані висновки, які полягають в тому, що психоемоційний стан працівників Укрзалізниці відіграє важливу роль у їх продуктивності та безпеці на роботі, слугуючи індикатором стресогенності умов праці. Вкладення в покращення робочого середовища та психологічне благополуччя сприяє не тільки добробуту співробітників, але й загальній ефективності залізничної індустрії. Стресові ситуації, посилені такими факторами, як воєнний стан в Україні, впливають на емоційний та фізіологічний стан співробітників, вимагаючи адаптації та активізації внутрішніх ресурсів. Розробка стратегій для зменшення стресу, з урахуванням специфіки професій, є ключовою для підтримки психоемоційного стану. Мотивація, яка задовольняє основні потреби за теорією А. Маслоу, разом з урахуванням як матеріальних, так і нематеріальних аспектів, визначає ефективність діяльності та задоволеність працівників, особливо в умовах високого стресу.

Література

Алексійчук О.Ю., Ткачишина Н.Ю., Ткачишин В.С., АрустамянО.М. Умови праці та захворюваність працівників локомотивних бригад (огляд літератури). Actual problems of transport medicine. 2015. No 4. V. 1 (42-1), С.17-32.

Боднар А.Я. Психологічні особливості стресостійкості представників стресогенних професій (на прикладі працівників приватних охоронних структур). Наукові записки. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2017. № 149. С. 49-56.

Дикань В.Л., Обруч Г.В. Розроблення підходу до формування системи нематеріальної мотивації працівників підприємств залізничного транспорту в умовах цифровізації. Економіка підприємства: Економічний вісник. 2020. No1. С. 96-107.

Дмишко О.С. Детермінанти та психологічні особливості локусу контролю особистості. Наука і освіта : наук.-практ. журнал. 2008. № 8-9. С. 47-51.

Дубчак Г.М. Психологія становлення професійної стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професій: дис. ... д-ра психол. наук. К., 2018. 387 с.

Єфремова А. Я., Шестерова Л. Є. Дослідження специфіки професійної діяльності інженерів-електриків залізничного транспорту. Слобожанський науковоспортивний вісник. 2013. № 4. С. 25-29.

Забезпечення надійності «людського фактора» на залізничному транспорті України: як є і як треба / В. Н. Самсонкін, Ф. А. Карбівський, Р. Б. Петренко, Я. П. Пєтінов. Залізне. трансп. України. 2014. № 4. С. 12-18

Кім К.В. Особливості розвитку стресостійкості майбутніх правоохоронців у процесі професійної підготовки: дис. ...канд. психол. наук. Харків, 2008. 236 с.

Кудінова М.С. Концепт стресостійкості у сучасному психологічному дискурсі. Науковий вісник Харківського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2016. Випуск 6. Том 2. С. 48-53

Москалець В. П. Загальна психологія: підручник. Київ. Ліра-К:, 2020. 564 с.

Наугольник Л .Б. Психологія стресу: підручник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с.

Психологічні особливості машиністів локомотивів, схильних до аварійних ситуацій / Селюкова Т. В., Ламаш І. В. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2009. Вип.6. С. 158-164.

Ратошнюк М. Б. Мотивація персоналу залізничного транспорту та її вплив на економічну безпеку товариства. Виклики та перспективи соціально-економічного розвитку залізничного транспорту - УКРПРОФЗТ 2021: матеріали ІІ Міжнародної науково- практичної конференції. Київ: ДУІТ, 2021. С. 67-70.

Семенчук Т., Гусак О. Особливості системи мотивації працівників транспортних підприємств. Загальнотранспортні проблеми: Збірник наукових праць ДУІТ. Серія «Економіка і управління», 2020. Вип.47. С. 15-22.

Солдатов С. В. Особливості проявів професійного стресу фахівців за побічними показниками. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2013. Вип.14. Ч.І. С. 273-281.

Сорочинська О. Л. Вплив втоми і стресу на безпеку праці працівників залізничного транспорту. Збірник наукових праць Державного економіко-технологічного університету транспорту. Сер.: Транспортні системи і технології. 2012. Вип.21. С. 196-202. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpdetut_tsit_2012_21_35

Lazarus R.S. Fifty years of research and theory of R.S. Lazarus (An analyses of historical and perennial issues). New York, 1998. 450 p.

Maslow A. H. A Theory of Human Motivation. Psychological Review. 1943. No 50. Р. 370-396.

Murphy L. The wildening world of childhood. New York: Basic Books, 1962. 399 p.

Rean, A. A. (2008). Social'naya pedagogicheskaya psihologiya. [Social pedagogical psychology]. Spb.

Reikovsky YV Experimental psychology of emotions / Ya. V. Reikovsky. - M.: Progress, 1979. P. 133-179.

Selye H. Stress without distress. Philadelphia, PA: J. B. Lippincott Company, 1974.

178 p.

References:

Aleksiichuk O.Iu., Tkachyshyna N.Iu., Tkachyshyn V.S., ArustamianO.M. (2015) Umovy pratsi ta zakhvoriuvanist pratsivnykiv lokomotyvnykh bryhad (ohliad literatury) [Working conditions and morbidity of employees of locomotive crews (literature review)]. Actual problems of transport medicine, 4. V. 1 (42-1), 17-32.

Bodnar A.Ia. (2017)Psykholohichni osoblyvosti stresostiikosti predstavnykiv stresohennykh profesii (na prykladi pratsivnykiv pryvatnykh okhoronnykh struktur) [Psychological features of stress resistance of representatives of stressful professions (on the example of employees of private security structures)]. Naukovi zapysky. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota. 2017. № 149. S. 49-56.

Dykan V.L., Obruch H.V. (2020) Rozroblennia pidkhodu do formuvannia systemy nematerialnoi motyvatsii pratsivnykiv pidpryiemstv zaliznychnoho transportu v umovakh tsyfrovizatsii [Development of an approach to the formation of a system of non-material motivation of employees of railway transport enterprises in the conditions of digitalization]. Ekonomika pidpryiemstva: Ekonomichnyi visnyk, 1, 96-107.

Dmyshko O.S. (2008) Determinanty ta psykholohichni osoblyvosti lokusu kontroliu osobystosti [Determinants and psychological features of the locus of personality control]. Nauka i osvita : nauk.-prakt. zhurnal., 8-9, 47-51.

Dubchak H. M. (2018) Psykholohiia stanovlennia profesiinoi stresostiikosti maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii [Psychology of the development of professional stress resistance of future specialists in socionomic professions]: dys. ... d-ra psykhol. nauk. K..

Yefremova A. Ya., Shesterova L. Ye. (2013) Doslidzhennia spetsyfiky profesiinoi diialnosti inzheneriv-elektrykiv zaliznychnoho transportu [Study of the specifics of the professional activity of electrical engineers of railway transport]. Slobozhanskyi naukovosportyvnyi visnyk, 4, 25-29.

Samsonkin V. N., Karbivskyi F. A., Petrenko R. B., Ya. P. Pietinov (2014) Zabezpechennia nadiinosti «liudskoho faktora» na zaliznychnomu transporti Ukrainy: yak ye i yak treba [Ensuring the reliability of the "human factor" in railway transport of Ukraine: how it is and how it should be]. Zalizne. transp. Ukrainy, 4,12-18

Kim K. V. (2008) Osoblyvosti rozvytku stresostiikosti maibutnikh pravookhorontsiv u protsesi profesiinoi pidhotovky [Features of the development of stress resistance of future law enforcement officers in the process of professional training]: dys. .. .kand. psykhol. nauk. Kharkiv.

Kudinova M.S. (2016) Kontsept stresostiikosti u suchasnomu psykholohichnomu dyskursi [The concept of stress resistance in modern psychological discourse]. Naukovyi visnyk Kharkivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Psykholohichni nauky», 6 (2), 48-53.

Moskalets V. P. (2020) Zahalna psykholohiia: pidruchnyk [General psychology: textbook]. K. Lira-K.

Nauholnyk L .B. (2015) Psykholohiia stresu: pidruchnyk [Psychology of stress: a textbook]. Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav.

Seliukova T. V., Lamash I. V. (2009) Psykholohichni osoblyvosti mashynistiv lokomotyviv, skhylnykh do avariinykh sytuatsii [Psychological features of locomotive drivers prone to emergency situations]. Problemy ekstremalnoi ta kryzovoipsykholohii, 6, 158-164.

Ratoshniuk M.B. (2021) Motyvatsiia personalu zaliznychnoho transportu ta yii vplyv na ekonomichnu bezpeku tovarystva [The motivation of railway transport personnel and its impact on the economic security of the company]. Vyklyky ta perspektyvy sotsialno-ekonomichnoho rozvytku zaliznychnoho transportu - UKRPROFZT 2021: materialy II Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii. K.: DUIT, 67-70.

Semenchuk T., Husak O. (2020) Osoblyvosti systemy motyvatsii pratsivnykiv transportnykh pidpryiemstv [Peculiarities of the system of motivation of employees of transport enterprises]. Zahalnotransportniproblemy: Zbirnyk naukovykhprats DUIT. Seriia «Ekonomika i upravlinnia», 47, 15-22.

Soldatov S. V. (2013) Osoblyvosti proiaviv profesiinoho stresu fakhivtsiv za pobichnymy pokaznykamy [Peculiarities of manifestations of professional stress of specialists according to secondary indicators]. Problemy ekstremalnoi ta kryzovoi psykholohii, 14, 273-281.

Sorochynska O. L. (2012) Vplyv vtomy i stresu na bezpeku pratsi pratsivnykiv zaliznychnoho transportu [The influence of fatigue and stress on the safety of railway workers]. Zbirnyk naukovykh prats Derzhavnoho ekonomiko-tekhnolohichnoho universytetu transportu. Ser.: Transportni systemy i tekhnolohii, 21, 196-202.

Lazarus R.S. (1998) Fifty years of research and theory of R.S. Lazarus (An analyses of historical and perennial issues). New York.

Maslow A. H. (1943) A Theory of Human Motivation. Psychological Review, 50, 370-396.

Murphy L. (1962) The wildening world of childhood. New York: Basic Books.

Rean, A. A. (2008). Social'naya pedagogicheskaya psihologiya. [Social pedagogical psychology]. Spb.

Reikovsky Y. V. (1979) Experimental psychology of emotions. Progress, 133-179.

Selye H. (1974) Stress without distress. Philadelphia, PA: J. B. Lippincott Company.

Размещено на Allbest.ru