Оцінка психоемоціонального стану і тривожності першокурсників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Оцінка психоемоціонального стану і тривожності першокурсників

Олійник Наталія Анатоліївна, кандидатка педагогічних наук, доцент, завідувачка кафедри початкової освіти

Франчук Наталія Леонідівна, кандидатка педагогічних наук, старша викладачка кафедри початкової освіти.

Анотація

У період заліково-екзаменаційної сесії в студенти часто спостерігається стан психоемоційної нестабільності, який пов'язаний з підвищеним навантаженням внаслідок підготовки до іспитів, віковими особливостями нервової системи студентів першого курсу, а також тиском ззовні, який обумовлений необхідністю подальшої самореалізації. У статті розглянуто вплив психоемоційного стану студентів на рівень їхньої тривожності в період дистанційного навчання. Метою статті було дослідження психоемоціонального стану тривожності першокурсників, в режимі дистанційного навчання. Для досягнення цієї мети висвітленні наступні завдання: оцінка психоемоційний стану студентів на дистанційному навчанні; визначення рівня задоволеності студентів дистанційною формою навчання; вивчення ставлення студентів; оцінка рівня психоемоціонального стану тривожності та структури тривожності студентів за умов самоізоляції.

За допомогою анкетування було проведено оцінку психоемоційного стану студентів 1 курсу педагогічного університету. У ході дослідження виявлено, що дистанційне навчання неоднозначно вплинуло на психоемоційний стан студентів. Більшість студентів задоволені формою навчання, такою як дистанційна та досить добре адаптувалися до нього, але при цьому у багатьох з них з'явилися побоювання через можливе зниження успішності та відсутність практичних навичок. Оцінюючи рівня тривожності з допомогою інтегративного тесту тривожності (ІТТ) цікавим виявилося те, що ситуація самоізоляції та дистанційного навчання не стала для студентів настільки психотравмуючою та не викликає тривоги, як очікувалася. Більшість вищих закладів освіти досі продовжують перебувати в дистанційному режимі, тому на даний момент складно прогнозувати як зміниться психоемоційний стан студентів надалі. Відзначено, що підвищена тривожність призводить до невпевненості у своїх здібностях. Вона пов'язана з негативним соціальним статусом; може формувати конфліктні взаємостосунки: як з близькими, так і в навчанні та на роботі.

Ключові слова: студенти, тривожність, екзамени, психоемоційний стан, дистанційне навчання.

Oliinyk Nataliia Anatolyivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, head of the Department of Primary Education, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Franchuk Nataliia Leonidovna Candidate of Pedagogical Sciences, Senior teacher at the Department of Primary Education, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

EVALUATION OF PSYCHO-EMOTIONAL STATUS AND ANXIETY OF FRESHMEN

Abstract

During the assessment and examination session, students often experience a state of psycho-emotional instability, which is associated with increased workload due to preparation for exams, age-related features of the nervous system of first-year students, as well as external pressure due to the need for further self-realization. The article examines the impact of students' psycho-emotional state on their level of anxiety during distance learning. The purpose of the article was to study the psycho-emotional state of anxiety of first-year students in the distance learning mode. To achieve this goal, the following tasks will be highlighted: assessment of the psycho-emotional state of students on distance learning; determining the level of students' satisfaction with distance education; study of student attitudes; assessment of the level of psycho-emotional state of anxiety and the structure of students' anxiety under conditions of self-isolation.

The psycho-emotional state of students of the 1st year of the pedagogical university was evaluated with the help of a questionnaire. In the course of the study, it was found that distance learning had an ambiguous effect on the psycho-emotional state of students. Most of the students are satisfied with a form of education such as distance learning and have adapted to it quite well, but at the same time, many of them have fears about a possible decrease in academic performance and lack of practical skills. Assessing the level of anxiety with the help of the integrative anxiety test (ITT), it turned out to be interesting that the situation of self-isolation and distance learning did not become as psychotraumatic and anxiety-inducing for students as expected. The majority of higher education institutions still continue to be in remote mode, so at the moment it is difficult to predict how the psycho- emotional state of students will change in the future. It is noted that increased anxiety leads to insecurity in one's abilities. It is associated with a negative social status; can form conflict relationships: both with loved ones, and in studies and at work.

Keywords: students, anxiety, exams, psycho-emotional state, distance learning.

Вступ

Постановка проблеми. Період ранньої юності, безперечно, є тим етапом дорослішання, коли проявляється психологічна нестабільність, надмірна нервова збудливість, неврівноваженості. Молоді люди часто схильні до афективних станів, мають високий рівень тривожності, часто замикаються у собі. Особливим періодом в житті молоді є період студентства. Цей період можна охарактеризувати як початок зрілості, завершення дитинства. На цьому етапі молода людина визначається з вибором професії й свого місця в системі соціальних стосунків; шукає сенс життя, остаточно формує світогляд і життєву позицію. Науковці зауважують, що період студентського віку, люди можуть відчувати стан фрустрації, внаслідок гіпертрофованого почуття провини. Значна кількість молоді почувають себе самотніми, відчувають душевний дискомфорт внаслідок відсутності довірливих взаємин з однолітками та дорослими, невизначеності соціальної позиції у колективі, не сформованості ціннісних орієнтацій, планів на майбутнє [5, с.548].

Стан тривоги супроводжується емоційним дискомфортом, який пов'язаний із передчуттям небезпеки, загрози [3, с. 19]. Стан тривожності, у процесі навчання, характеризується індивідуальним переживанням емоційною напругою, стурбованістю, тривожністю. Все це може супроводжуватися рядом вегетативних реакцій, що виникають у процесі стресових ситуацій (наприклад, при підготовці до екзаменів, завищених вимог зі сторони викладача).

Перша заліково-екзаменаційна сесія виступає не просто додатковим чинником стресу, вона викликає надмірне занепокоєння, стурбованість, психофізіологічне напруження, це і є основою формування тривожності. Це обумовлено специфікою підготовки до екзаменів: збільшується обсяг навчального матеріалу, посилюється психоемоційне навантаження студентів, яке може бути обумовлене низкою чинників: перш за все, почуття тривоги першокурсників обумовлено страхом невідомості, відсутністю належної підготовки або знань щодо техніки складання іспитів, сильним страхом невдачі. По-друге, певний тиск з боку викладачів та батьків. По-третє, безпосередньо стресогенний характер самого екзамену: суворі правила проведення, можливість непередбачених питань - всі ці чинники є вихід із зони комфорту, що тягне за собою підвищення рівня тривоги та занепокоєння [6, с. 548].

Підготовка до екзаменів призводить до тривалої нервової напруги, що може мати негативний вплив на психічне здоров'я індивіда. В даний період тривожність може бути пов'язана з незадоволенням потреб, коли вони набувають гіпертрофований характер. Тривога може мати дезорганізуючий вплив на продуктивність діяльності студента [7, с. 478]. Крім впливу на центральну нервову систему, підвищене збудження також впливає на серцево-судинну систему, що характеризується підвищенням ЧСС.

Важливим є психоемоційна сумісність учасників колективу, в якому навчаються студенти, під час підготовки до іспитів, оскільки це дозволяє створити сприятливе освітнє середовище. У зв'язку з військовою ситуацією в державі значна частина навчальних закладів навчається в дистанційному, або змішаному режимі, що в свою чергу впливає на студентів та на їх психічний та емоційний стан. Раптовий перехід на новий режим навчання, відбився на психоемоційному стані студентів, і на якості їх навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки проблема вивчення психоемоційного стану молоді досліджувалась багатьма науковцями та залишається досить актуальною, підтвердженням цьому є низка наукових досліджень зарубіжних та вітчизняних дослідників, які займалися розкриттям психологічних основ, видів та форм тривожності (А. Гринечко, І. Блохіна, О. Мурзін, А. Прихожан, О. Стахова, Д. Тейлор, З. Фройд, Л. Ханін,, К. Хорн, та ін.). Як показав огляд останніх досліджень і публікацій, переважна більшість зазначених праць присвячені вивченню тривожності саме студентської молоді, яка є рушійною силою будь-якого суспільства, та змінює його, постійно перебуває в стані занепокоєння, сумніву, невпевненості, дисбалансу. На думку Б. Кобубей, Є. Неведомської, М. Паламарчук високий рівень тривожності ускладнює пізнавальну діяльність студентів, при цьому знижується рівень уваги та інтелектуальна працездатність, виникає надмірна емоційна напруга, а в довгостроковій перспективі все це сприяє формуванню в студентів низької самооцінки.

Метою нашої роботи було дослідження психоемоціонального стану і тривожності першокурсників, в режимі дистанційного навчання.

Для досягнення цієї мети ми ставили собі наступні завдання: оцінити психоемоційний стан студентів на дистанційному навчанні; визначити рівень задоволеності студентів дистанційною формою навчання; вивчити ставлення студентів до дистанційного режиму; оцінити рівень психоемоціонального стану тривожності та структуру тривожності студентів за умов самоізоляції.

Виклад основного матеріалу

Перший рік навчання в університеті пов'язаний із безліччю стресових чинників: зміна міста, звичних умов проживання, велике навчальне навантаження, часті порушення режиму праці та відпочинку, знайомство з новими людьми, пошук нових друзів тощо. З метою визначення оцінки психоемоціонального стану тривожності ми провели дослідження серед 145 першокурсників. У дослідженні взяли участь 85 дівчат та 60 юнаків. Для проведення дослідження в системі Google було запропоновано заповнити спеціально складену онлайн-анкету (анкетування проводилося добровільно). Для визначення рівня тривожності, був застосований інтегративний тест тривожності (ІТТ). Вибір цієї методики був обумовлений можливістю визначити тривогу як стан і як особистісно- типологічну властивість. Дослідження пропонується два етапи, відповідно за шкалами ІТТ: перша орієнтує його на оцінку себе зараз, на даний момент, а другий варіант - на оцінку свого звичайного стану протягом відносно тривалого часу, наприклад протягом останнього року. Таким чином, ми маємо дві рівнозначні шкали методики ІТТ, які отримали умовну назву СТ-С (ситуативна) - перша, СТ-Л (особистісна) - друга.

Дані про адаптацію нових умов навчання представлені на рис. 1.

Рис. 1. Оцінка респондентами своєї адаптації до форми навчання у дистанційному форматі.

Більшість (56%) студентів добре, і навіть чудово, адаптувалися до формат дистанційного навчання, 30% задовільно і лише 14% - погано. Для 65% учнів дистанційний режим виявився комфортним. Однак, 63% не задоволені процесом навчання. Основними причинами незадоволеності стали: суб'єктивне відчуття погіршення сприйняття матеріалу - 38%, неможливість отримання практичних навичок - 36%, 17% залишилися незадоволені організацією системи дистанційного навчання, 9% обстежених стурбовані відсутністю можливості брати участь в активному житті університету.

Тривожним виявився показник зміни мотивації до навчання під час переходу на дистанційний формат. Зміни рівня мотивації до навчання представлені в рис. 2.

психоемоціональний тривожність першокурсник дистанційний

У 66,5% студентів відзначається зменшення рівня мотивації, лише 11,5% відзначають збільшення рівня мотивації. Дистанційний формат навчання у більшості студентів першого курсу (60%) не позначився на рівні успішності, у 20% вона навіть покращилась, а у 20% погіршилася.

До плюсів дистанційної форми навчання віднесли: збільшення вільного часу (29%), нормалізація сну (18%), покращення режиму харчування (18%); збільшення часу на підготовку до занять (12%), можливість знайти додаткову роботу (9%). Окремо першокурсники виділили такі плюси, як економія часу на дорогу, можливість більше часу проводити із сім'єю, поєднання навчання з роботою, рівень безпеки. Що цікаво 25% студентів до плюсів дистанційного навчання віднесли «зменшення переживань за рідних», що скоріш за все пов'язані з тривогою за рідними та близькими людьми це побоювання виявлено лише у 9,3%.

Дистанційний режим навчання призвів до появи стану тривоги та побоювань у 58% студентів: 36,1% студентів бояться зниження успішності у майбутньому, 29,8% стурбовані проблемами технічного забезпечення (вимкнення світла, інтернету), 16,8% - лякає повернення до офлайн навчання. Однак, слід відзначити, що у період війни, рівень тривожності серед студентів, які навчаються онлайн або в змішаному форматі, значно нижчий, ніж у студентів, які мають змогу відвідувати лекції офлайн та мають відповідно більше можливостей для спілкування з однолітками та навчання.

Результати проведеного опитування аналітичною платформою «Вокс Україна», вказують на те, що рівень тривожності у молодих людей - середній. Дані, досліджень проведених представниками «Вокс Україна» у листопаді 2023 року засвідчили, що «у студентів в Україні на зниження відчуття безпеки впливає перехід на онлайн/змішане навчання і відсутність психологічної підтримки з боку їхнього вишу. Респонденти, що мають доступ до психологічних послуг за місцем навчання, повідомляють про вдвічі вищий рівень відчуття безпеки (9,5), ніж ті, хто навчається у закладах вищої освіти без таких послуг (4,9)» [1]. Наше опитування, підтвердило, що психологічна підтримка викладачів, адміністрації університету має великий вплив на зменшення психоемоційного стану тривожності у студентів, що в свою чергу впливає на рівень успішності студентів. Так, 78% респондентів зауважили, що в закладі їм надається психологічна допомога, і вони відчувають себе впевненіше.

При оцінці даних отриманих за допомогою ІТТ з'ясувалося, що для обстеженої групи характерний вищий рівень особистісної проти ситуативною тривогою, 6±0,7 та 2±0,3 відповідно. Що відповідає помірному рівню особистісної тривожності та низькому рівню ситуативної тривожності. При аналізі структури особистісної тривожності отримано такі результати: СЗ (6±0,4), ВП (6±0,3), ФОБ (5±0,5), АСТ (8±0,5), ЕД (7±0,4).

Особистісна тривожність показала високі бали за шкалами АСТ і ЕД, що вказує на наявність загального зниження емоційного фону та незадоволеністю життєвою ситуацією, емоційною напруженістю характерною для студентів на досить тривалому періоді. Також звичним для студентів є відчуття астенічного кола: втома, розлади сну, млявість, пасивність та швидка стомлюваність. При цьому оцінка ситуативної тривожності, тобто відчуття які характерні в даний момент, реакцію за умови самоізоляції показує з погляду досить цікаві результати, саме зниження ситуативної тривожності до низьких показників. За деяким компонентам ситуативної тривожності обстежувані показують нульові, до яких входять АСТ, ЕД. Також досить низькі та інші компоненти СЗ 1, ФОБ 1. Тільки оцінка перспективи ВП (4±0,5) досягає рівня помірної тривожність.

Таким чином, дистанційне навчання в порівнянні з традиційною формою навчання характеризуються рядом особливостей, які можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на психоемоційний стан.

Для більшості студентів дистанційне навчання виявилося комфортним, вони досить легко та швидко адаптувалися до нової форми навчання.

У дистанційному режимі студенти відзначають нормалізацію режиму сну та харчування, збільшення вільного часу, не хвилювання за рідних. У деяких студентів з'явилися страхи, головним чином, пов'язані зі зниженням успішності, відсутністю практичних навичок. Цікавим виявилося те, що лише незначна частина студентів відчуває страх, тривогу. Значна частина студентів відзначає, що навчатися їм стало значно складніше, бо вся їх увага сконцентрована на подіях про які вони чують щоденно у новинах чи спостерігають самі. В умовах стресу через війну організм людини мобілізується, часом з'являється втрата сил, бажання, апатія виникає психоемоційний стан тривоги.

Висновки

Особистісна тривожність студентів домінує над ситуаційною. Низький рівень ситуативної тривожності свідчить, що ситуація самоізоляції та дистанційне навчання не стала для студентів психотравмуючим чинником та не впливає на їх адаптацію, а за деякими шкалами, навпаки, позитивно вплинуло на емоційний стан студентів. Підвищена тривожність призводить до невпевненості у своїх здібностях. Вона пов'язана з негативним соціальним статусом; може формувати конфліктні взаємостосунки: як з близькими, так і в широких кругах. Стан тривожності має характеристику сильної психоемоційної напруги та пролонгованості, тому високий рівень тривожності в людини є фактором ризику і потребує корекції.

Тривожним залишається компонент загальної стурбованості наслідками, що змушує припустити, що найбільш оптимальним, при поверненні до аудиторного навчання, було б введення на певний період часу змішаного навчання, з поступовим збільшенням офлайн занять. У ситуації, що склалася у зв'язку з військовою ситуацією в країні більша частина вищих закладів освіти продовжують перебувати на дистанційному навчання, однак дистанційна форма навчання не впливає на збільшення тривоги у студентів. На даний момент складно прогнозувати, як у перспективі стан тривоги може позначитися на психоемоційному стані, професійних та комунікативних навичках.

Література

1. Балюх Наталія. Новини і роздуми про війну. URL: https://suspilne.medm/649692- sociologi-doslidili-ak-vijna-vplivae-na-psihologicnij-stan-studentiv-kiivskih-visiv/.

2. Волошок О. В. Особистісні чинники тривожності студентської молоді. Вісник Одеського національного університету. Психологія, 2012 №8. С. 479-484.

3. Кричфалушій М. В., Гнітецький Л. В, Швай О. Д., Тарасюк В. Й. Самооцінка стану тривожності в студентів третього курсу заочної форми навчання в реальних умовах навчальної діяльності. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному. суспільстві, 2015. №4. С. 19-22.

4. Лукавенко А. В., Мороз Г. О. Динаміка емоційних процесів у дівчат різних соматотипів на етапах першого року навчання у вищому навчальному закладі. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному. Суспільстві, 2013. №1. С. 185-191.

5. Маринченко Г., Мацак С. Формування критичного мислення студентів під час дистанційного навчання. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки», 2021. № 4. С.463-468.

6. Олійник Н.А., Клибанівська Т.М. Особливості критичного мислення студентів педагогічних закладів освіти. Перспективи та інновації науки. (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 9(27) 2023. С.548-559.

7. Столяренко О. Б. Психологія особистості. Навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2012. 280 с.

8. Oliinyk N., Bilyk T., Komarivska N. (2021). Education of the Praxeological Culture of the Students of Agrarian University in the Process of Professional Training. Society. Integration.Education Proceedings of the International Scientific Conference. Volume I, May 28th -29th, 2021. 478-490.

References

1. Balyukh Natalia. News and thoughts about the war URL: https://suspilne.media/ 649692- sociologi-doslidili-ak-vijna-vplivae-na-psihologicnij-stan-studentiv-kiivskih-visiv/ [in Ukrainian].

2. Voloshok O. V. (2012). Osobystisni chynnyky tryvozhnosti studentskoi molodi. [Personal factors of student anxiety]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Psykholohiia - Bulletin of Odessa National University. Psychology.8.479-484. [in Ukrainian].

3. Krychfalushii M. V., Hnitetskyi L. V, Shvai O. D., Tarasiuk V. Y. (2015). Samootsinka stanu tryvozhnosti v studentiv tretoho kursu zaochnoi formy navchannia v realnykh umovakh navchalnoi diialnosti. Self-assessment of the state of anxiety in students of the third year of correspondence education in real conditions of educational activity]. Fizychne vykhovannia, sport i kultura zdorovia u suchasnomu. Suspilstvi - Physical education, sport and health culture in modern times. Society. 4. 19-22. [in Ukrainian].

4. Lukavenko A. V., Moroz H. O. (2013). Dynamika emotsiinykh protsesiv u divchat riznykh somatotypiv na etapakh pershoho roku navchannia u vyshchomu navchalnomu zakladi. [Dynamics of emotional processes in girls of different somatotypes at the stages of the first year of study at a higher educational institution]. Fizychne vykhovannia, sport i kultura zdorovia u suchasnomu. Suspilstvi - Physical education, sport and health culture in modern times. Society. 1. 185-191. [in Ukrainian].

5. Marynchenko H., Matsak S. (2021). Formuvannia krytychnoho myslennia studentiv pid chas dystantsiinoho navchannia. [Formation of students' critical thinking during distance learning.]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Hraal nauky» - International Scientific Journal "Grail of Science", 4, 463-468. [in Ukrainian].

6. Oliinyk N. A., Klybanivska T. M. (2023). Osoblyvosti krytychnoho myslennia studentiv pedahohichnykh zakladiv osvity. [Peculiarities of critical thinking of students of pedagogical educational institutions]. Perspektyvy ta innovatsii nauky. (Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna») - 9(27) 548-559. [in Ukrainian].

7. Stoljarenko, O. B. (2012). Psihologija osobistosti [Personality Psychology]. K.: Centr uchbovoi hteraturi [in Ukrainian].

8. Oliinyk N., Bilyk T., Komarivska N. (2021). Education of the Praxeological Culture of the Students of Agrarian University in the Process of Professional Training. Society. Integration. Education Proceedings of the International Scientific Conference. Volume I, May 28th -29th, 2021. 478-490. [in Latvia].

Размещено на Allbest.ru