Система цінностей як головний регулятив сенсожиттєвих орієнтацій студентської молоді

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Західноукраїнський національний університет

Спеціальність 053 Психологія

Система цінностей як головний регулятив сенсожиттєвих орієнтацій студентської молоді

Бойко П.Ю., здобувач PhD

м. Тернопіль

Анотація

З'ясовано, що цінністю є вся різноманітність предметів людської діяльності, суспільних відносин, природних явищ, які можуть оцінюватися людиною з позицій добра і зла, істини і хибності, краси і потворності, моральності і аморальності, користі і шкоди тощо. Ціннісні орієнтації як наукова проблема розглядаються у тісному взаємозв'язку із життєвими цілями особистості, способом її життя, потребами, інтересами, психологічними установками тощо.

Доведено, що людині завжди було притаманне ціннісне ставлення до предметів і явищ навколишнього світу, що стверджує факт існування особливої форми свідомості - ціннісної. Ціннісна свідомість формувалася поступово через осмислення значущості предметів і явищ навколишньої реальності для окремого індивіда, групи, потім суспільства, тобто визначалася цінність цих предметів і явищ.

Проблема цінностей - одна з найбільш складних та суперечливих проблем педагогіки. Як відомо, поняття «цінність» широко використовується у педагогічній та іншій спеціальній літературі з метою продемонструвати соціальне, культурне, людське значення певних явищ дійсності. У різних науках - філософії, естетиці, аксіології, педагогіці, психології, соціології, економіці поняття «цінність» має різне значення.

Витоки теорії цінностей ми знаходимо ще у давніх педагогічних концепціях. У центрі уваги педагогіки завжди була людина, яка прагнула пізнати себе, свій внутрішній світ, знайти своє місце в житті відповідно до існуючої моралі та ідеалу.

З'ясовано, що поняття «цінність» вживалося в психологічній науці ще з давніх часів і розглядалося як значення для особистості певних явищ, певних речей. Це свідчить про те, що теорія цінностей складалася в педагогічній науці поступово, відбиваючи основні історико-культурні надбання певної епохи.

Ціннісні орієнтації розглядаються нами як складний соціально-психологічний феномен, що характеризує спрямованість і зміст активності особистості, вибіркове ставлення до цінностей, систему настанов, переконань, уподобань, виражених у свідомості та поведінці.

З метою дослідження особливостей ціннісних орієнтацій студентської молоді у контексті смисложиттєвих орієнтацій нами використано інтегративну тестову методику тест сенсожиттєвих орієнтацій Джеймса Крамбо та Леонарда Махоліка (адаптований Д.О. Леонтьєвим) та методику «Ціннісні орієнтації» М. Рокича. У психодіагностичному дослідженні взяли участь 47 досліджуваних, магістрів соціально-гуманітарного факультету Західноукраїнського національного університету.

Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості та становить основу її ставлень до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду та життєвої концепції.

Проведене нами емпіричне дослідження структури та змісту ціннісної сфери та сенсожиттєвих орієнтацій сучасної української молоді, показало, що у їх ціннісному профілі переважають такі ціннісні орієнтації як: допомога іншим, визнання і повага, спілкування, високий соціальний статус і управління іншими, приємний відпочинок, соціальна активність для досягнення позитивних змін у соціумі, пізнання нового.

Ключові слова: цінність, ціннісні орієнтації, сенс життя, життєві цінності і орієнтації, формування особистості, самосвідомість.

Abstract

The system of values as the main regulator of sense-life orientations of youth students

Bojko P.Yu., absolwent studiow wyzszych trzeciego stopnia (doktorat) w specjalnosci 053 Psychologia, West Ukrainian National University, Tarnopol

It was found that value is the whole variety of objects of human activity, social relations, natural phenomena that can be evaluated by a person from the standpoint of good and evil, truth and falsity, beauty and ugliness, morality and immorality, benefit and harm, etc. Value orientations as a scientific problem are considered in close relationship with the life goals of an individual, his lifestyle, needs, interests, psychological attitudes, etc.

It has been proven that a person has always had a valuable attitude towards the objects and phenomena of the surrounding world, which confirms the fact of the existence of a special form of consciousness - a valuable one. Value consciousness was formed gradually through understanding the significance of objects and phenomena of the surrounding reality for an individual, group, then society, that is, the value of these objects and phenomena was determined.

The problem of values is one of the most complex and controversial problems of pedagogy. As you know, the concept of "value" is widely used in pedagogical and other special literature in order to demonstrate the social, cultural, and human significance of certain phenomena of reality. In various sciences - philosophy, aesthetics, axiology, pedagogy, psychology, sociology, economics, the concept of "value" has different meanings.

We find the origins of the theory of values in ancient pedagogical concepts. The focus of pedagogy has always been a person who sought to know himself, his inner world, to find his place in life in accordance with the existing morality and ideal.

It was found that the concept of "value" has been used in psychological science since ancient times and was considered as the meaning of certain phenomena, certain things for the individual. This indicates that the theory of values was developed in pedagogical science gradually, reflecting the main historical and cultural assets of a certain era.

We consider value orientations as a complex socio-psychological phenomenon that characterizes the direction and content of an individual's activity, a selective attitude to values, a system of instructions, beliefs, preferences, and expresses them in consciousness and behavior.

In order to study the peculiarities of the value orientations of student youth in the context of meaningful life orientations, we used the integrative test method of the test of meaningful life orientations by James Crumbaugh and Leonard Maholik (adapted by D.O. Leontiev) and the "Value Orientations" method by M. Rokich. 47 research subjects, masters of the social and humanitarian faculty of the West Ukrainian National University, took part in the psychodiagnostic study.

The system of value orientations determines the meaningful side of the orientation of the individual and forms the basis of his attitudes to the surrounding world, to other people, to himself, the basis of his outlook and life concept.

Our empirical study of the structure and content of the value sphere and meaningful life orientations of modern Ukrainian youth showed that their value profile is dominated by such value orientations as: helping others, recognition and respect, communication, high social status and managing others, pleasant rest, social activity to achieve positive changes in society, to learn new things.

Keywords: value, value orientations, meaning of life, life values and orientations, personality formation, self-awareness.

Постановка проблеми

Питання значущості появи людини в цьому світі, значущості життя, смерті надихало мислителів протягом сотень років, і ще більша кількість людей присвятила цим питанням свої зусилля. Люди намагалися осягнути таємницю людської поведінки, вирішити ці давні питання. Значення сенсу життя стало «проклятим» питанням філософії та історії. Вік школяра має важливе значення у розвитку ціннісних перспектив, самооцінки, погляду на світ і сенс життя. Це важкий, змішаний етап життя, який потребує пошуку власного значення, щоб відрізнити себе від інших, знайти своє місце та особливим чином брати участь у суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В психологічній науці проблематика сенсу буття детально розробляється в рамках «вершинної психології» Л.С. Виготського, роботах С.Л. Рубінштейна, парадигмі смислової регуляції діяльності (Б.С. Братусь, І.А. Васильєв, Ф.Є. Василюк, Б.В. Зейгарник, Д.О. Леонтьєв) і ряді інших сучасних підходів.

Мета статті - зробити психологічний аналіз особливостей ціннісних орієнтацій студентської молоді в контексті її сенсожиттєвих орієнтацій.

Виклад основного матеріалу

Ідея сенсу життя в сучасній науці не має однозначного визначення. Сучасний стан справ у політичній, економічній та духовній сферах нашого суспільства вимагає суттєвих змін. Це викликає дуже значні зміни в системах цінностей і діях індивідів, що може мати негативний вплив на їх розвиток.

Завдяки структурованій індивідуальній системі ціннісних уподобань молоді люди наділені відповідною ідентичністю, що є запорукою їхньої готовності до важливих виборів, до особистої та соціальної автономії, формування життєвого порядку денного. Принципи моралі стають більш розширеними і сприймаються нею як певний набір правил, яких необхідно дотримуватися для досягнення моральних якостей людини.

Спочатку це пов'язано з розвитком самосвідомості - механізму пізнання індивідом себе та формування ставлення до себе, який має три основні компоненти: когнітивний - це думки і знання індивіда про себе; емоційно-оцінний, який полягає в емоційній оцінці особистістю своїх думок і знань про себе; і поведінковий, тобто всі дії, вчинки та ставлення індивіда до самого себе. Здатність до рефлексії передбачає усвідомлення цих якостей, включаючи емпатію, співчуття, емпатію, взаємну згоду, негативний досвід гніву, агресії тощо. психологічний ціннісний життєвий студентський молодь

М. Боришевський зазначає, що об'єктом самоусвідомлення є все єство людини, будь-яка його частина: це усвідомлення й оцінка тіла в цілому, його властивостей у порівнянні з фізичними властивостями оточення, усвідомлення оцінка моральних якостей особистості, її ставлення та місця в суспільстві. Крім того, Самосвідомість характеризується перш за все своїм первинним продуктом - Я-образом, який часто проявляється в різних формах [1].

Е. Еріксон стверджує, що біологічний розвиток відбувається, цей розвиток змінює спосіб впливу на психосоціальну ідентифікацію та поведінку молодої людини. На його думку, вікова криза і розвиток новоутворень настануть тоді, коли молода людина зможе об'єднати всі знання про себе в єдине ціле, осмислити їх і пов'язати з минулим і прогнозованим майбутнім [5].

Узагальнена самооцінка - це ступінь поваги до людини за те, ким вона є. Люди з низькою самооцінкою не вірять у власні можливості і відмовляються досягати своїх цілей. На формування ціннісних орієнтацій, поведінки впливає система поглядів на світ, суспільне життя, його минуле і майбутнє, мораль. Усе це разом із вищезазначеними рисами формує рису характеру, яка описує більш зрілу перспективу.

Ретроспективне дослідження питання ціннісної сфери особистості демонструє, що наукове осмислення ціннісної сфери загалом і цінностей зокрема було досягнуто в античний період, коли мислителі відрізняли філософію від логіки, фізики та етики. Це етика, за їхньою оцінкою, наука про мораль, яка походить від цінностей. Аристотель вперше обговорював питання цінностей. У філософії Сократа цінності вважаються першорядною категорією, а «благо» - значущою і досягнутою цінністю. У результаті уявлення античних теоретиків про природу людської необхідності, прагнення до досягнення «блага» та підґрунтя для подальших наукових досліджень ціннісної сфери стали фундаментом для нової філософії мистецтва [3].

Сучасна наука походить від праць І. Канта, який пізніше, у сучасну епоху, ввів у термінологію поняття цінності. Цінності він називає більш потужними механізмами регулювання людської поведінки. Він визнає їх важливість у змісті, який вони мають, і вплив, який вони мають на навколишнє середовище. Неокантіанці (В. Вільдебрандт, Г. Ріккерт) розширили поняття цінності на сферу культури. Починаючи з 20 століття, кожна філософська парадигма має теорію цінностей, яка є результатом їх бачення та інтерпретації права [3].

Сьогодні практика походження та функціонування цінностей, їх асоціація з особистістю та суспільством, зв'язок із культурою та соціальними чинниками, а також людська поведінка розглядаються галуззю аксіології як частини філософії. Дослідники-філософи (Є. Ільєнков, В. Тугаринов та ін.) вказують на значний внесок цінностей в організацію людської діяльності. У філософсько-психологічній термінології Л. Гозман, М. Каган, С. Рубінштейн, В. Ядов стверджують, що цінності є найважливішою складовою диспозиційної ієрархії особистості. Автори припускають, що цінності мають суттєвий вплив на сенс життя людини, будучи стрижнем її життєвої стратегії, отже, є найважливішою складовою життя людини, яка функціонує як організуючий і регулюючий механізм діяльності [3].

У психологічних дослідженнях тема цінностей є однією з фундаментальних тем, система ціннісних установок впливає на поведінку людини протягом усього її життя. Джерелом цінності є відчуття життєвої активності людини, від цього залежить, наскільки вона зацікавлена в досягненні конкретних цілей і як вона підходить до цих цілей.

На думку Б. Братуся, особистісні цінності - це те, що людина конкретно цінує і надає життю суттєвого сенсу, це усвідомлений нею загальний сенс свого життя [3]. Тобто цінність еквівалентна словам «сенс» і «значущість», а цінність життя і потреби в ньому впливають на людину і визначають її поведінку. Цю думку висловлює і С. Єрмакова, яка вважає, що цінності - це усвідомлені визначення індивіда, якими він користується [2, с. 13].

Особистісна система цінностей формується в результаті засвоєння матеріальної і духовної культури навколишнього світу, соціальних правил і норм. Ціннісні орієнтації розглядаються як частина структури спрямованості особистості, яка є похідною від певної сфери мотивації. Ціннісні орієнтації є результатом усвідомлення людиною цінностей, які вважаються стратегічними в житті та мають загальне бачення світу. Ціннісні орієнтації особистості значущі, доречні та організовані.

Сенс є компонентом свідомого усвідомлення та діяльності, вираженням ставлення суб'єкта до явищ об'єктивної дійсності, змін навколишнього середовища, діяльності особистості та навколишнього суспільства. До семантичних систем належать цілі, ставлення особистості до світу, установки, дії та вчинки. Основним показником наявності особистісної значущості є значущість осмисленості життя [4].

Для дослідження специфіки ціннісних орієнтацій студентської молоді в контексті смисложиттєвих орієнтацій нами застосовано інтегровану тестову методику тестування смисложиттєвих орієнтацій Джеймса Крамбо та Леонарда Махоліка (в модифікації Д.О. Леонтьєва) та методику «Ціннісні орієнтації» М. Рокича.

У психодіагностичному дослідженні, яке проводилось на соціально- гуманітарний факультеті Західноукраїнського національного університету, взяли участь 47 учасників.

Аналіз результатів дослідження ціннісних орієнтацій за методикою М. Рокича показав, що до фундаментальних цінностей студентської молоді відносяться такі цінності, як здоров'я, щасливе сімейне життя, кохання, мудрість. За своєю природою головними є особисті цінності (кохання, здоров'я). У результаті 35% респондентів поставили здоров'я на перше місце над іншими аспектами життя; щасливі сімейні враження -22%.

Ми визнаємо, що значне місце займає цінність, пов'язана з діяльністю, якою є активне ефективне життя (повноцінне, емоційно насичене життя).

Серед найнижчих цінностей - творчість, краса природи та мистецтва (оцінка прекрасного в природі та мистецтві), радість інших і впевненість у собі. Зокрема, креативність найнижче оцінили 30,5% учасників.

Також аналіз результатів дослідження засвідчив, що серед майстрів найбільше поширені соціально орієнтовані інструментальні цінності особистісного характеру (ввічливість, акуратність, відповідальність, чесність). Як наслідок, 30,5% респондентів сприймають ціннісну категорію «освіта» як найбільший ступінь пріоритетності. Інші інструментальні цінності, такі як щастя (17%) та освіта (17%), також мають значний вплив.

Серед цінностей, які отримали найнижчі оцінки, ми можемо побачити такі цінності, як ефективність, послідовність і широта перспективи. Думки респондентів розділилися щодо важливості цієї інструментальної цінності, яка називається чуйністю. Близько половини респондентів вважають цю категорію першочерговою, а решта відносять значення до найнижчого пріоритету.

Усереднені показники сенсожиттєвих орієнтацій молодих людей зі здібностями до лідерства за методикою Джеймса Крамбо та Леонарда Махоліка (адаптованою Д.О. Леонтьєвим) показують, що сенсожиттєві орієнтації молоді за шкалами: цілі в житті (Х ср. = 37,25 балів) - мають високий рівень прояву, процес життя (Х ср = 34,62 бали) - середній рівень, результат життя (Х ср. = 30,25 балів) - високий рівень, локус контроля - Я (Хср. = 26,25 балів) - високий рівень, локус контролю - життя (Х ср. = 36,0 балів) знаходиться в зоні високих значень. Загальний показник осмисленості життя (ОЖ) (Хср. = 123,87 балів) - відповідає також високому показнику. Отже, молодь має переважно високі показники сенсожиттєвих орієнтацій та загального показника осмисленості життя.

Висновки

У підсумку, узагальнивши теоретичні аспекти теми, що вивчається, ми розглядаємо ціннісно-ставницьку сферу особистості як інтегральну природу психологічних особливостей особистості, що виявляються в ціннісному ставленні людини до різних аспектів життя, вони фіксовані та призначені для досягнення, а також ядро особистості. Вони служать потужним поштовхом, дорогою, якою треба йти.

Проведене нами експериментальне дослідження складу та змісту ціннісної сфери та осмисленого життя сучасної молоді України виявило, що її ціннісно-орієнтаційний профіль передусім складають: допомога іншим, повага до інших, спілкування та соціальний статус, відпочинок, участь у громадській діяльності.

Найнижчі рівні профілю присвячені матеріальним багатствам, насолоді прекрасним і здоров'ю.

Ієрархічний порядок позитивних цінностей дає змогу описати їх ціннісний спектр (починаючи з найвищого показника):людяність, справедливість, мужність, швидкоплинність, знання, уміння та віра.

У підсумку можна сказати, що цінності міжособистісних стосунків (кохання, хороші друзі, здоров'я, щасливе сімейне життя) є першорядними серед «термінальних цінностей» досліджуваних. Цінності, які були значущими в минулому, такі як «щастя інших», «краса природи», досліджувані не вважають важливими. Проте у молодих людей все ще зберігається інтерес до знань, постійні особисті стосунки, романтичне кохання та стійка дружба. Нижня частина рейтингу присвячена заповідникам («традиція», «безпека»), а також самодосягненню («влада», «гедонізм»).

Література

1. Боришевський М., Шевченко О., Володарська Н. Психологічні закономірності розвитку духовності особистості: монографія. Київ: Педагогічна думка, 2011. 200 с.

2. Єрмакова С.С. Аксіологія від А до Я в початковій школі: навчальний посібник. Одеса: ПНЦ АПН України, 2003. 196 с.

3. Костюков С. Історична генеза поняття «цінність» в філософії // Вища освіта України. 2004. №4. С. 24-31.

4. Москаленко О.В. Структурні компоненти ціннісно-смислової сфери особистості // Вісник НТТУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. 2013. Вип.1. С. 91-98.

5. Савчин М. Духовний потенціал особистості. Івано-Франківськ: Плай, 2001. 203 с.

References

1. Boryshevskyi M., Shevchenko O., Volodarska N. Psykholohichni zakonomirnosti rozvytku dukhovnosti osobystosti: monohrafiia. Kyiv: Pedahohichna dumka, 2011. 200 s.

2. Yermakova S.S. Aksiolohiia vid A do Ya v pochatkovii shkoli: navchalnyi posibnyk. Odesa: PNTs APN Ukrainy, 2003. 196 s.

3. Kostiukov S. Istorychna heneza poniattia «tsinnist» v filosofii // Vyshcha osvita Ukrainy. 2004. №4. S. 24-31.

4. Moskalenko O.V. Strukturni komponenty tsinnisno-smyslovoi sfery osobystosti // Visnyk NTTU «KPI». Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika. 2013. Vyp.1. S. 91-98.

5. Savchyn M. Dukhovnyi potentsial osobystosti. Ivano-Frankivsk: Plai, 2001. 20s.

Размещено на Allbest.Ru