Особливості переживання вагітності у час війни

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Заклад вищої освіти «Український Католицький Університет»

Кафедра психології та психотерапії

Особливості переживання вагітності у час війни

Пелех І.В., викладач

Анотація

Людина схильна пізнавати об'єктивну та суб'єктивну реальність та виявляти своє ставлення до ситуацій, подій, в яких вона знаходиться. Вплив зовнішнього відбивається на внутрішньому і збурює найрізноманітніші емоції. Емоції в свою чергу можуть бути як позитивні так і негативні.

Кожен у своєму житті хоча б раз або й часто стикається з різноманітними ситуаціями, які вимагають адаптації. Якщо не вдається адаптуватись, то виникає стрес. Стрес як реакція на те що відбувається і як реакція на неможливість адаптуватися до того що відбувається. Чинники стресу можуть бути найрізноманітнішими: від життєвих ситуацій (непорозуміння в стосунках, розлучення, хвороби або смерть важливої людини, загрозливі ситуації в житті) до повсякденних клопотів (наприклад, домашні справи, фінансові чи стосункові проблеми, черги). Стрес та тривале переживання негативних емоцій впливає не тільки на переживання вагітної жінки але й може опосередковано вплинути на розвиток і здоров'я майбутньої дитини та спричинити певні несприятливі наслідки самої вагітності.

Досліджуючи вагітних жінок, вже відомо, що негативні переживання та стрес мають недобрі наслідки для перебігу вагітності, емоційного стану майбутньої мами та впливають в майбутньому на розвиток. Сама по собі вагітність є періодом сповненим різних переживань. Вагітні жінки зустрічаються з низкою змін в житті, які можуть спричиняти багато тривоги та стресу.

Вагітність є сильною психофізіологічною зміною. ЇЇ можна порівняти з менархе та менопаузи, це криза, оскільки вона відновлює невирішені психологічні конфлікти з попередніх стадій і вимагає психологічної адаптації для досягнення нової інтеграції. Подібно до менархе та менопаузи, це являє собою етап розвитку у відносинах із собою (а також у відносинах із партнером і дитиною). Як і менархе та менопауза, вагітність викликає гострий ендокринологічний, соматичний і психологічний дисбаланс [ 1].

Війна в цьому має вагоме значення і підсилює ці переживання. Забирає відчуття безпеки та стабільності. Жінці стає важче шукати опору для подолання власних переживань. Сама війна стає дуже сильним стресовим чинником і змушує переживати багато болю, страху, нестабільності та бути в передчутті невідомого.

Ключові слова: вагітність, емоції, стрес, тривога, фрустрація, агресія, переживання.

Abstract

Features of experienced pregnancy during the war

Pelekh I.V., Lecturer at the Department of Psychology and Psychotherapy, Ukrainian Catholic University

A person tends to learn objective and subjective reality and to express his attitude to the situations and events in which he finds himself. The influence of the external reflects on the internal and stirs up a wide variety of emotions. Emotions, in turn, can be both positive and negative.

Everyone in his life at least once or often encounters various situations that require adaptation. If it is not possible to adapt, then stress arises. Stress as a reaction to what is happening and as a reaction to the inability to adapt to what is happening. Stress factors can be very diverse: from life situations (misunderstandings in relationships, divorce, illness or death of an important person, threatening situations in life) to everyday worries (for example, household chores, financial or relationship problems, queues). Stress and long-term negative emotions affect not only the experience of a pregnant woman, but can also indirectly affect the development and health of the future child and cause certain adverse consequences of the pregnancy itself.

When studying pregnant women, it is already known that negative experiences and stress have bad consequences for the course of pregnancy, the emotional state of the expectant mother, and affect development in the future. Pregnancy itself is a period full of various experiences. Pregnant women face a number of life changes that can cause a lot of anxiety and stress.

Pregnancy is a strong psychophysiological change. It can be compared to menarche and menopause; it is a crisis because it renews unresolved psychological conflicts from previous stages and requires psychological adaptation to achieve a new integration. Like menarche and menopause, this represents a developmental stage in your relationship with yourself (as well as your relationship with your partner and child). Like menarche and menopause, pregnancy causes an acute endocrinological, somatic and psychological imbalance [1].

The war is of great importance in this and reinforces these experiences. Takes away the feeling of security and stability. It becomes more difficult for a woman to find support to overcome her own experiences. The war itself becomes a very strong stress factor and forces one to experience a lot of pain, fear, instability and to be in anticipation of the unknown.

Keywords: pregnancy, emotions, stress, anxiety, frustration, aggression, experiences.

Постановка проблеми

Дослідження вагітності доволі поширене явище. Багато досліджень стосуються емоцій вагітних жінок, переживання ними стресу та впливу цього всього на дитину і її розвиток, також встановлення контакту матері та дитини, їхньої взаємодії. Важливість таких досліджень є і в тому щоб передбачити та попередити розвиток післяпологової депресії. Досліджень вагітності під час збройних конфліктів, воєн є значно менше. Дані цього дослідження є важливі для того щоб могти надавати кваліфіковану психологічну допомогу вагітним жінкам які стикнулись з цим явищем. Незалежно від того озвучує жінка свої переживання та усвідомлює їх, чи, навпаки не усвідомлює і не розуміє причин свого емоційного стану вона потребує підтримки та супроводу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження свідчать, що сильний стрес найбільше впливає на результат пологів, коли він відбувається на ранніх термінах вагітності. Наприклад, Carmichael SL та Shaw GM. [14 ] зазначили, що сильний стрес, пов'язаний із зачаттям (наприклад, смерть близької людини, розлучення) призводив до підвищеного ризику народження жінки немовляти з вадами серця, дефектами нервової трубки або ізольованою заячою губою, а Glynn та ін. [15] виявили, що травма землетрусу мала більший негативний вплив на вкорочення терміну вагітності, якщо вона сталася на ранніх термінах вагітності. Подібним чином смерть близької людини або теракт збільшили частоту несприятливих наслідків, включаючи втрату вагітності на ранніх термінах вагітності [15, 16 ].

Дослідження матерів з Лівії, Боснії, Герцеговини, Ізраїлю, Палестини, Косово, Югославії, Непалу, Сомалі, Іраку, Кувейту та Афганістану свідчать про те, що існують докази підвищеного ризику народження матерів дітей з низькою вагою, про що повідомляється в дев'яти включених дослідженнях. Усі вони мають певний ступінь упередженості, причому чотири мають нижчий і п'ять - вищий ризик упередженості, або не враховуючи факторів, що збивають з пантелику, або не використовують надійні показники впливу на конфлікт. Подальші дані свідчать про збільшення випадків викиднів, мертвонародження, недоношеності, вроджених аномалій, викиднів і передчасного розриву оболонок серед матерів, які зазнали впливу збройних конфліктів. [18]

Мета статті - дослідити переживання вагітних жінок під час війни. Спробувати проаналізувати ці переживання та їх вплив на вагітну жінку та зрозуміти, де жінкам потрібно найбільше психологічної допомоги та підтримки.

Виклад основного матеріалу

Об'єднуючи особисті та соціальні проблеми принаймні в три фактори, що лежать в основі емоцій. Можна виокремити декілька факторів.

Один з них стосується стану особистості загалом, тобто здатності жінки справлятися з складнощами, особливо її емоційної стабільності та тривожності, а також суб'єктивного та об'єктивного стану здоров'я жінки та її майбутньої дитини. Депресія та тривога є найбільш часто оцінюваними факторами психологічного ризику в літературі. Ці переживання можуть виникати і проявлятися нудотою, страхом за дитину, переживанням не справитися, бажанням втекти тощо. Стан настрою може пом'якшувати або посилювати дію інших факторів, які, у свою чергу, впливають на емоційний стан [3]. З іншого боку, позитивна, оптимістична особистість може пом'якшити або придушити незручності, а надійна прихильність матері може позитивно вплинути на досвід вагітності на самому початку [4, 5]. Проблеми зі здоров'ям, особливо ті, що виникають під час вагітності, можуть призвести до фізичних скарг і тривог за майбутню дитину [6]. Незважаючи на те, що деякі проблеми зі здоров'ям є об'єктивними та значними, кожна жінка по-різному переживає ці проблеми через її специфічне сприйняття, яке може бути індивідуально посилене, пом'якшене або проігноровано, виходячи з індивідуальних особливостей жінки та досвіду в цілому [7]. Можна сказати, що майбутня мама переносить і транслює свої переживання на дитину та постійно остерігається їх впливу та розвиток вагітності або не помічає і ігнорує те що з нею відбувається.

Другим фактором є очікування вагітної, її попередній життєвий досвід та вміння справлятися з життєвими ситуаціями. Важливим аспектом є попередній материнський досвід жінки, особливо викидні або вроджені патології. Результати попередніх вагітностей дають яскравий досвід, що закарбовується в пам'яті матері. Очікується, що відповідність очікувань реальності покращить досвід і зменшить біль під час пологів [3, 8]. З іншого боку, є багато жінок, які мали несприятливий досвід, народивши мертву дитину або дитину, яка померла після народження. До несприятливих подій також можна віднести аборти. Ці жінки могли розглядати свою нинішню вагітність з точки зору попереднього травматичного досвіду [9].

Третій фактор стосується соціальних і матеріальних умов життя. Це включає в себе близькі стосунки та необхідну соціальну підтримку, що обіцяє задовільний перебіг вагітності та майбутнього материнства, а також матеріальний чи економічний статус, постійну роботу та прийнятні стандарти житла. Що стосується соціальних факторів, то в першу чергу слід враховувати партнерство. Для ефективного подолання стресових подій важлива підтримка партнера [10]. Конфлікт з партнером, боязнь того, що партнер покине її, або агресивна поведінка партнера по відношенню до неї виснажує вагітну жінку як психологічно, так і фізично, посилює її невпевненість у ситуації після пологів. Соціальна підтримка з боку родини, родичів, друзів або колег по роботі також може розглядатися залежно від культурних обставин [2]. У випадку ситуації з війною можна додати переживання стосовно мобілізації чоловіка, його фізичної втрати на війні (у фантазіях чи реальній загрозі), втрати роботи, житла, майна та погіршення умов життя.

Розглядаючи війну як потужний стресовий чинник, який тільки посилює усі попередні фактори, збільшує ризики та поглиблює переживання було проведено дослідження в якому взяло участь 158 вагітних жінок у 2 та 3 триместрах вагітності.

В групу переживання емоційних станів можна включити «настрої, афекти, пристрасті, тривогу, страх, стрес, фрустрацію, агресію та інші». Аналізуючи дані дослідження маємо показники тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності.

Методика діагностики самооцінки психологічних станів (за Г. Айзенком) застосовувалася для визначення чотирьох блоків психічних станів: тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. Ці стани є важливими елементами для визначення загальних адаптивних можливостей людини.

Рис. 1. Порівняння жінок які очікують на хлопчиків та дівчаток за методикою діагностики самооцінки психічних станів за Г. Айзенком

психологічний стрес емоція вагітний жінка дитина війна

Аналізуючи ці дані бачимо, що показники знаходяться в межах помірного виявлення. Найбільші позначки у обох групах спостерігаються за показником тривожність. У жінок які очікують на хлопчиків 11, у жінок які очікують дівчаток 10.

Показники психологічного стресу вимірювали за опитувальником PSM-25 (психологічний стрес). Шкала PSM-25 (Lemyr-Tessier-Fillion) вимірює структуру переживань стресу в соматичних, поведінкових та емоційних проявах.

Рис. 2. Порівняння показників психологічного стресу жінок які очікують на хлопчиків та дівчаток

Дані цієї шкали показують що середні показники у жінок які виношують хлопчиків - 62, дівчаток 65. Середня оцінка показника стресу у всіх жінок 63. Це свідчить про те, що показники знаходяться в межах норми. Тобто досліджувані справляються з переживанням стресу, це свідчить про адаптивність жінок та спроможність переживати зовнішні ситуації.

Чотирьохмодальний емоційний опитувальник (Л.А. Рабінович) спрямований на виявлення переважаючих в людини емоцій, тобто виявити стійкі емоційні переживання. Методику варто розглядати не як виявлення в чистому вигляді емоцій, що переживаються (радості, гніву, страху та смутку), а як схильність вагітної жінки до певного місця на континуумі позитивного та негативного емоційного фону.

Рис. 3. Порівняння показників емоційного фону жінок які очікують на хлопчиків та дівчаток за чотирьохмодальним емоційним опитувальником

Методика інвентаризації симптомів стресу дозволяє розвинути спостережливість до стресових ознак, здійснити самооцінку частоти їх прояву та ступінь схильності до негативних наслідків стресу.

Бачимо, що показники у жінок які очікують на хлопчиків становлять 43, у жінок які очікують дівчаток - 42. Ці показники виявляють суттєву схильність до стресу.

Рис. 4. Шкали інвентаризації симптомів стресу у жінок які очікують на хлопчиків та дівчаток

Бачимо що показники емоційної сфери та переживань стресу у вагітних жінок не є суттєво високими. Проте це може свідчити про витіснення та заперечення жінками певних переживань.

Провівши кластерний аналіз за типом відношення до вагітності було отримано наступні результати. Розподіл на кластери за типом відношення до вагітності виділив три групи.

Рис. 5. Розподіл на 3 групи за відношенням до вагітності

Розподіл на 3 групи за відношенням до вагітності, оскільки р менше 0, 005 то відмінності є суттєвими. Виокремлено оптимальний тип відношення до вагітності, ейфорійний та тривожний. Оптимальний тип вагітності вмістив 32 досліджуваних, ейфорійний тип вагітності вмістив 101 досліджувану жінку і тривожний тип вмістив 25 досліджуваних жінок.

Оптимальний тип відношення до вагітності характеризується найбільш сприятливим ставленням вагітної до своєї вагітності, а також має зовнішню підтримку середовища. Такі жінки оприсутнюють вагітність в своєму житті, ставляться до неї відповідально, притримуються рекомендацій лікарів. Тобто такі жінки почувають себе доволі комфортно у своїй вагітності.

Ейфорійний тип відношення до вагітності може мати емоційні переживання на зовні які можуть бути не конгруентними внутрішнім переживанням. Також «недобрі» переживання можуть заперечуватись або витіснятись. Натомість жінка може надмірно тішитись, фокусуватись на собі. Вимагати надмірної уваги. Такі жінки можуть бути мінливі у своїх настроях. Часто емоції змінюються доволі полярно без вагомої на це причини.

Тривожний тип відношення до вагітності мають жінки у яких багато переживань за майбутнє. Це можуть бути як реальні переживання так і надумані, фантазійні. Такі жінки можуть не розуміти джерела своїх переживань. Часто тривожні переживання можуть бути неусвідомлені. В таких випадках вони соматизуються. Жінка може погано себе почувати, надмірна слабкість, втомлюваність, нудота. Також може відбуватись заміщення тривоги. Наприклад вагітна жінка дуже боїться втратити чоловіка (події пов'язані з мобілізацією) але свідомо не припускає такої думки і починає надмірно турбуватися за свої аналізи і здавати їх частіше норми. В таких випадках тривога є відщепленою і неусвідомленою.

Висновки

Підсумовуючи результати дослідження можна сказати що надмірних переживань тривоги у досліджуваних жінок не виявлено, вони знаходяться в межах норми. Також показники переживання стресу та схильності до стресу перебувають у межах середнього. Показники схильності до стресу свідчать про те, що вагітні жінки є більш вразливою категорією і потребують підтримки та чутливішого ставлення.

Проте, бачимо, що переживання стилю відношення до вагітності свідчить про наявність не до кінця усвідомлених переживань вагітних жінок. Із загальної вибірки 158 вагітних жінок тільки 32 з них мають оптимальне свідоме ставлення до вагітності. 101 вагітна жінка переживає вагітність емоційно перебільшено, що теж може свідчити про небажання зустрічатися з більш глибшими переживаннями. 25 вагітних жінок переживають відношення до своєї вагітності за тривожним типом і теж не до кінця можуть розуміти свої глибинні переживання стосовно ситуації загалом. Вагітність може навпаки бути добрим місцем про яке хочеться думати і яке буде відволікати від об'єктивної реальності.

Важливо в майбутньому працювати над програмою емоційного супроводу вагітних жінок для кращого розуміння своїх емоційних станів, переживання емоцій та менталізації. І в подальшому робити дослідження ефективності таких програм.

Література

2. O'Hara MW. Social support, life events, and depression during pregnancy and the puerperium. Arch Gen Psychiatry. 1986;43(6):569-573. [PubMed] [Google Scholar]

3. Ayers S., Pickering A.D. Psychology and Health. 2005;20(1):79-92. [Google Scholar]

4. Da Costa, Larouche J, Dritsa M, Brender W. Variations in stress levels over the course of pregnancy: factors associated with elevated hassles, state anxiety and pregnancy-specific stress. J Psychosom Res. 1999;47(6):609-621. [PubMed] [Google Scholar]

5. Mikulincer M., Florian V. Maternal-fetal bonding, coping strategies, and mental health during pregnancy - The contribution of attachment style. Journal of Social and Clinical Psychology. 1999;18(3):255-76. [Google Scholar]

6. Melender H.L., Lauri S. Fears associated with pregnancy and childbirth--experiences of women who have recently given birth. Midwifery. 1999; 15(3): 177-182. [PubMed] [Google Scholar]

7. Hunt S.M., McEwen J. The development of a subjective health indicator. Sociol Health Illn. 1980;2(3):231-246. [PubMed] [Google Scholar]

8. Bennett A., Hewson D., Booker E., Holliday S. Antenatal preparation and labor support in relation to birth outcomes. Birth. 1985; 12(1):9-16. [PubMed] [Google Scholar]

9. Cote-Arsenault D., Bidlack D., Humm A. Women's emotions and concerns during pregnancy following perinatal loss. MCN Am J Matern Child Nurs. 2001;26(3):128-134. [PubMed] [Google Scholar]

10. Chapman H.A., Hobfoll S.E., Ritter C. Partners' stress underestimations lead to women's distress: a study of pregnant inner-city women. J Pers Soc Psychol. 1997;73(2):418-425. [PubMed] [Google Scholar]

11. Chapman H.A., Hobfoll S.E., Ritter C. Partners' stress underestimations lead to women's distress: a study of pregnant inner-city women. J Pers Soc Psychol. 1997;73(2):418-425. [PubMed] [Google Scholar]

12. Glynn L.M., Schetter C.D., Wadhwa P.D., Sandman C.A. Pregnancy affects appraisal of negative life events. J Psychosom Res. 2004;56(1):47-52. [PubMed] [Google Scholar]

13. Rofe Y., Lewin I., Padeh B. Emotion during Pregnancy and Delivery as a Function of Repression-Sensitization and Number of Childbirths. Psychology of Women Quarterly. 1981;6(2): 163-173. [Google Scholar]

14. Carmichael S.L., Shaw G.M. Maternal life event stress and congenital anomalies. Epidemiology 2000; 11: 30-5 [PubMed] [Google Scholar]

15. Glynn L.M., Wadhwa P.D., Dunkel-Schetter C., Chicz-DeMet A., Sandman C. When stress happens matters: effects of earthquake timing on stress responsivity in pregnancy. Am J Obstet Gynecol 2001; 184: 637-42 [PubMed] [Google Scholar]

16. Livingston I.L., Otado J.A., Warren C. Stress, adverse pregnancy outcomes, and African-American females. J Natl Med Assoc 2003; 95: 1103-9 [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]

17. Bruckner T.A., Catalano R., Ahern J. Male fetal loss in the US following the terrorist attacks of September 11, 2001. BMC Public Health 2010; 10:273. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]

18. James Keasley, Jessica Blickwedel, Siobhan Quenby Adverse effects of exposure to armed conflict on pregnancy: a systematic review BMJ Glob Health. 2017; 2(4): e000377. Published online 2017 Nov 28.

References

2. O'Hara M.W. Social support, life events, and depression during pregnancy and the puerperium. Arch Gen Psychiatry. 1986;43(6):569-573. [PubMed] [Google Scholar]

3. Ayers S., Pickering A.D. Psychology and Health. 2005;20(1):79-92. [Google Scholar]

4. Da Costa, Larouche J., Dritsa M., Brender W. Variations in stress levels over the course of pregnancy: factors associated with elevated hassles, state anxiety and pregnancy-specific stress. J Psychosom Res. 1999;47(6):609-621. [PubMed] [Google Scholar]

5. Mikulincer M., Florian V Maternal-fetal bonding, coping strategies, and mental health during pregnancy - The contribution of attachment style. Journal of Social and Clinical Psychology. 1999;18(3):255-76. [Google Scholar]

6. Melender H.L., Lauri S. Fears associated with pregnancy and childbirth-experiences of women who have recently given birth. Midwifery. 1999; 15(3): 177-182. [PubMed] [Google Scholar]

7. Hunt S.M., McEwen J. The development of a subjective health indicator. Sociol Health Illn. 1980;2(3):231-246. [PubMed] [Google Scholar]

8. Bennett A., Hewson D., Booker E., Holliday S. Antenatal preparation and labor support in relation to birth outcomes. Birth. 1985; 12(1):9-16. [PubMed] [Google Scholar]

9. Cote-Arsenault D., Bidlack D., Humm A. Women's emotions and concerns during pregnancy following perinatal loss. MCN Am J Matern Child Nurs. 2001;26(3):128-134. [PubMed] [Google Scholar]

10. Chapman H.A., Hobfoll S.E., Ritter C. Partners' stress underestimations lead to women's distress: a study of pregnant inner-city women. J Pers Soc Psychol. 1997;73(2):418-425. [PubMed] [Google Scholar]

11. Chapman H.A., Hobfoll S.E., Ritter C. Partners' stress underestimations lead to women's distress: a study of pregnant inner-city women. J Pers Soc Psychol. 1997;73(2):418-425. [PubMed] [Google Scholar]

12. Glynn L.M., Schetter C.D., Wadhwa P.D., Sandman C.A. Pregnancy affects appraisal of negative life events. J Psychosom Res. 2004;56(1):47-52. [PubMed] [Google Scholar]

13. Rofe Y., Lewin I., Padeh B. Emotion during Pregnancy and Delivery as a Function of Repression-Sensitization and Number of Childbirths. Psychology of Women Quarterly. 1981;6(2): 163-173. [Google Scholar]

14. Carmichael S.L., Shaw G.M. Maternal life event stress and congenital anomalies. Epidemiology 2000; 11: 30-5 [PubMed] [Google Scholar]

15. Glynn L.M., Wadhwa P.D., Dunkel-Schetter C., Chicz-DeMet A., Sandman C. When stress happens matters: effects of earthquake timing on stress responsivity in pregnancy. Am J Obstet Gynecol 2001; 184: 637-42 [PubMed] [Google Scholar]

16. Livingston I.L., Otado J.A., Warren C. Stress, adverse pregnancy outcomes, and African- American females. J Natl Med Assoc 2003; 95: 1103-9 [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]

17. Bruckner T.A., Catalano R., Ahern J. Male fetal loss in the US following the terrorist attacks of September 11, 2001. BMC Public Health 2010; 10:273. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]

18. James Keasley, Jessica Blickwedel, Siobhan Quenby Adverse effects of exposure to armed conflict on pregnancy: a systematic review BMJ Glob Health. 2017; 2(4): e000377. Published online 2017 Nov 28.

Размещено на Allbest.Ru