Досвід міжнародного культурно-мистецького проєкту "Мистецтво заради миру" (mobile art for peace) у контексті формування стратегій психосоціальної підтримки в культурному просторі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід міжнародного культурно-мистецького проєкту «Мистецтво заради миру» (mobile art for peace) у контексті формування стратегій психосоціальної підтримки в культурному просторі України

Овчарук Ольга Володимирівна

доктор культурології, професор

професор кафедри культурології та

міжкультурних комунікацій

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

В умовах триваючих політичних, етнічних, військових та інших видів конфліктів проблема культурної травми та її подолання залишається актуальною як в теоретичному, так і практичному аспектах. Подолання наслідків культурної травми потребує вироблення відповідних гуманітарних стратегій на основі залучення діяльності публічних органів влади, арт-терапевтичних можливостей мистецтва, досвіду міжнародних культурно-мистецьких проєктів. Відтак, особливого значення набуває вивчення набутого міжнародними інституціями практичного досвіду, заснованого на реалізації культурно-мистецьких проєктів у суспільствах, які постраждали від різного роду конфліктів - військових, етнічних тощо.

Значущим для обґрунтування методів подолання наслідків культурної травми є підхід, представлений в концепціях відомих вчених та пов'язаний із роллю емоцій. Так, для Р. Ейєрмана емоції займають центральне місце в культурній травмі, адже саме емоційна реакція порушує соціальне життя та актуалізує спроби надати значення події. На думку дослідника, саме сильна емоційна реакція на подію обумовлює процес формування травми як на індивідуальному, так і колективному рівні, й таким чином поширюються в суспільстві [1]. В той же час, можливо припустити, що емоція як психологічна реакція може виступати ефективним інструментом подолання травматичного впливу культурної травми. Як вважає Е. Вудс, саме виробники культури стають тією важливою групою носіїв, яка здатна через драматичні реконструкції події залучити широку аудиторію до емоційного переживання події [3].

Відтак, культурна травма в її культурологічному розумінні пов'язана із тими травматичними подіями, руйнівний вплив яких безпосередньо впливає на стан культури як сфери матеріальних та духовних надбань певної соціальної спільноти. Їх руйнування та знищення набуває символічного характеру, адже порушує історичну тяглість, духовний зв'язок поколінь, базові засади існування та об'єднання суспільства, тим самим загрожуючи існуванню його культурної ідентичності. Культурна травма, яка здатна не тільки зруйнувати або деформувати зміст певної культури - її вірування, традиції, цінності, символіку можна назвати культурною мегатравмою і в такому розумінні постає як широке соціокультурне явище.

Як і будь-яка травма, культурна також супроводжується травматичним досвідом, який традиційно відповідає рівню великих соціальних груп. Його вплив виявляється у вигляді глибоких, іноді скритих, емоційних та психологічних порушеннях, важких стресових станах, які охоплюють як великі спільноти, так і кожного конкретного індивіда. Подолання наслідків культурної травми стає одним з найголовніших соціальних завдань, що постає перед суспільством, яке переживає травматичні події та їх наслідки. Спираючись на досвід України, це задача набуває загальнодержавного та загальнонаціонального значення, адже від успішності процесу детравматизації суспільства, відновлення та підтримки психологічного здоров'я нації залежить її майбутнє, можливості та успішність економічного, соціального та культурного розвитку.

Першою державною програмою, спрямованою на подолання наслідків культурної травми та її профілактиці стала Всеукраїнська програма психічного здоров'я та психосоціальної підтримки «Ти як?», започаткована Першою леді України - Оленою Зеленською за підтримки Міністерства охорони здоров'я України та Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Ця Програма формує нову культуру ставлення до психологічної підтримки, усвідомлення необхідності її отримання та можливості навчитися кожному надавати її собі самому. До реалізації Програми також долучилися державні інституції - Міністерство оборони України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури та інформаційної політики України. Їх зусиллями розробляються спеціальні програми психологічної допомоги для військовослужбовців, волонтерів, дітей та їх батьків, педагогів, освітян, працівників соціальних служб тощо.

Важливим напрямом подолання наслідків культурної травми для українського суспільства є залучення найкращих здобутків зарубіжного досвіду. Вагомого значення для українського суспільства в умовах подолання наслідків російської збройної агресії має міжнародний досвід реалізації мистецьких проєктів у суспільствах, які постраждали від різного роду конфліктів - військових, етнічних тощо. Серед таких, проєкт «Мобільні мистецтва заради миру» («Mobile Arts for Peace», MAP) [2] привертає увагу чи не найбільше як джерело використання можливостей мистецтва у вирішенні актуальних гуманітарних проблем. Цей проєкт реалізований міжнародною командою вчених, організованих навколо Лінкольнского університету (Сполучене Королівство, м. Лінкольн). Керівником та розробником проєкту виступила відома вчена, професорка з театрального мистецтва, авторка багатьох праць з проблем психосоціальної підтримки через мистецтво - Ананда Брід. Дослідниця запропонувала авторську концепцію залучення творчого потенціалу мистецтва для розбудови миру та налагодженні діалогу в суспільствах, які пройшли через різні види конфліктів.

Розуміння мистецтва як потужної сили, здатної трансформувати людину, її світогляд, внутрішній світ розуміння мистецтва є ключовим для мистецького проєкту «Мобільні мистецтва заради миру». Атмосфера мистецької творчості є ефективним способом налагодження взаємодії, співпраці, встановлення партнерських відносин між усіма учасниками творчої комунікації. Синтез мистецтв - музики, танцю, драми як ключовий метод проєкту «Мобільні мистецтва заради миру» дозволяє використовувати потенціал кожного з мистецтв для подолання психологічних травм, стресу, нервової напруги тощо. Робота з формою, кольором, простором, рухом, звуком відкриває широкі можливості для творчого самовираження, створює широкий простір для самореалізації кожного учасника проєкту. Поєднання різних видів мистецтв є основою для використання досягнень інших наукових сфер та творчих практик. Синтез мистецтв - музики, танцю, драми у поєднанні з міждисциплінарним підходом можуть стати концептуальною основою для розробки ефективних культурно-мистецьких практик як способу психологічної підтримки дітей та молоді в Україні. Залучення національних традицій дозволяє вирішувати завдання, пов'язані із психологічним здоров'ям дітей та молоді. Національні культурні традиції не тільки зберігають та передають із покоління в покоління історію, цінності, світогляд народу, вони є джерелом формування національного характеру, особливостей національної психології, ментального досвіду народу.

Вивчення досвіду реалізації проєкту «Мобільні мистецтва заради миру» показує, що важливим є залучення мистецтва як способу творчого розвитку особистості на основі її індивідуальних можливостей, здібностей, задатків. Цінний практичний досвід, актуальні мистецькі методи проєкту «Мобільні мистецтва заради миру» можуть бути використані у формуванні сучасних гуманітарних стратегій психосоціальної підтримки українського соціуму.

Література

подолання культурний травма арт-терапевтичний

1. Eyerman R. Cultural Trauma: Slavery and the Formation of African American Identity. In: J.C. Alexander, R. Eyerman, B. Giesen, N.J. Smelser and P. Sztompka. Cultural trauma and Collective Identity. Berkeley: University of California Press, 2004. PP. 60-111.

2. Mobile Arts for Peace (MAP). URL: https://map.lincoln.ac.uk/.

3. Woods E.T. Cultural Trauma: Ron Eyerman and the Founding of a New Research Paradigm. URL: https://repository.uel.ac.uk/item/8442q.

Размещено на Allbest.ru