Психолого-соціальний супровід здоров’я та безпеки студентської молоді в умовах військових викликів ХХІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолого-соціальний супровід здоров'я та безпеки студентської молоді в умовах військових викликів ХХІ ст.

Коцур Надія Іванівна доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри здоров'я і безпеки життєдіяльності, Університет Григорія

Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Товкун Лідія Павлівна кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри здоров'я і безпеки життєдіяльності, Університет Григорія

Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості викликів і загроз безпеці та психологічному стану дітей і молоді і, як наслідок, погіршенням здоров'я української нації. Зазначена проблема актуалізувалася в період російсько-української війни, котра спричинила тяжкі руйнівні наслідки психосоматичного здоров'я як дорослого, так і дитячого населення. Зменшити вплив факторів ризику погіршення психічного здоров'я учнівської і студентської молоді можливо шляхом формування безпечного освітнього середовища. Адже саме освітнє середовище є відкритою системою, в якій проявляються всі тенденції і закономірності розвитку оточуючого соціального середовища, враховуючи також проблеми, що по'вязані з війною. У зв'язку з цим знижуються можливості освітнього середовища щодо захисту дітей від впливу негативних факторів та забезпечення сприятливого фізичного, психічного, духовного, морального й інтелектуального розвитку дітей.

Мета написання статті полягала у з'ясуванні психолого-соціальних аспектів здоров'я та безпеки молоді в умовах воєнно-політичних викликів ХХІ століття, оцінка рівня психічного здоров'я майбутніх педагогів до організації безпекової та здоров'язбережувальної діяльності учнів в умовах воєнного стану.

Проаналізовано чинники психологічної безпеки в освітньому середовищі у мирний час та в умовах війни. Показано, що від час російсько- української війни зростає кількість загроз і небезпек, які спричиняють погіршення показників психосоматичного здоров'я учнів і студентів.

Проведено дослідження серед здобувачів вищої освіти Університету Григорія Сковороди щодо психологічного впливу війни на їх життєдіяльність і стан здоров'я. Встановлено, що психологічний стан здобувачів упродовж воєнного стану зазнав суттєвих змін. Зокрема, після впровадження низки психологічних заходів і оздоровчих технологій в університеті поліпшилися показники емоційного стану здобувачів.

З'ясовано, що формування психологічної безпеки освітнього середовища в умовах війни потребує ґрунтовних знань щодо таких чинників ризику, як загрози й небезпеки, які можуть мати руйнівний вплив на нервову систему та психіку дітей і підлітків. Під час російсько-української війни зростає кількість загроз безпеки освітнього середовища, що негативно позначається на психологічному стані суб'єктів освітнього процесу. Впровадження психооздоровчих технологій навчання сприяє поліпшенню психосоматичного стану організму учнівської та студентської молоді.

Ключові слова: психологічна безпека, освітнє середовище, російсько- українська війна, воєнний стан, психічне здоров'я, психологічний стан.

Abstract

психолого-соціальний безпековий здоров'язбережувальний учень

Kotsur Nadia Ivanivna Doctor of Historical Sciences, professor, Head of Department of Health and Life Safety, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

Tovkun Lidiia Pavlivna Candidate of Historical Sciences, Assistant Professor of the Department of Health and Life Safety, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav,

PSYCHOLOGICAL-SOCIAL SUPPORT OF THE HEALTH AND SAFETY OF STUDENT'S YOUTH IN THE CONDITIONS OF MILITARY CHALLENGES OF THE XXI^ST CENTURY

Actuality of the research is determined to the growing of number of challengers and threats to the safety and psychological state of children and youth and, as a result, the worsening of gene pool of the Ukrainian nation. The indicated problems were actualized during the Russian-Ukrainian war, that entailed of severe devastating consequences of the psychosomatically health as an adult, and children's population.

It is possible to reduce the influence of risk factors of the worsening of the mental health of pupils and students by way of formation of safety educational environment. After all, it is the educational environment is an open system, in which all tendencies and patterns of development of the surrounding social environment are manifested, taking also the problems associated with the war. In this regard, the possibilities of the educational environment of children's protect from the influence of negative factors and ensure of favorable physical, mental, spiritual, moral and intellectual development of children are reduced in it.

The purpose of the article deals in clarification of the psychological-social aspects of health and safety of youth in the conditions of military-political challenges of the XXI^st century, valuing of level of mental health of future teachers to organization of safety and health-preserving activities of pupils in conditions of martial law.

Results. The contribution of scientists to the development of pedagogical aspects of formation of the psychological safety of educational environment and mental health of participants in the educational process is revealed. The factors of psychological safety in educational environment in peace time and conditions of war are analyzed. During the Russian-Ukrainian war, the number of threats and dangers is growing; its lead of worsening of the indicators of the psychosomatic health of pupils and students is shown.

The research among applicants for higher education at the University Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav concerning the psychological influence of war on their life's activities and figure of health is developed in it. The psychological state of applicants during martial law has undergone significant changes. In particular, after the introduction of a number of psychological measure and health technologies at the university, the indicators of the emotional state of applicants are improved.

Conclusions. Formation of psychological safety of the educational environment in conditions of the war requires of thorough knowledge of such risk factors of as school threats and dangers of educational environment, which can have destructive influence on the nervous system and psyche of children and adolescents. During the Russian-Ukrainian war, the number of threats to the security of educational environment is growing, it negatively affects on the psychological state of the subjects of the educational process. The introduction of psycho-health educational technologies helps to improve of the psychosomatic state of the body of pupil's and students young.

Keywords: psychological safety, educational environment, russian-Ukrainian war, military state, mental health, psychological state.

Постановка проблеми

Безпека і здоров'я дітей і молоді України в умовах російсько-української війни є однією із актуальних проблем сьогодення. Виховання гармонійної особистості, зі сформованою культурою безпечної поведінки, із засвоєним алгоритмом дій в умовах конкретної надзвичайної ситуації - одне з пріоритетних завдань, яке поставлене сьогодні перед освітою.

На основі аналізу стану здоров'я і безпеки учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану виникає необхідність побудови безпечного та здорового освітнього середовища для забезпечення прав дітей на освіту, охорону здоров'я, створення умов для надання якісних освітніх та медичних послуг. Формування безпечного та здорового освітнього середовища сприятиме кращій реалізації інтелектуального, фізичного, соціального та емоційного розвитку учнівської та студентської молоді, їх потенціалу, а також матиме позитивний вплив на стан громадського здоров'я, економіки та демографії в цілому в Україні.

Враховуючи загрози безпеці і життю дітей і молоді під час війни, виникають потреби в усуненні прогалин у недостатній їх інформованості щодо поведінки у разі виникнення надзвичайних ситуацій в освітньому середовищі і особливо під час повітряної тривоги, ракетних та артобстрілів, відсутності знань і практичних навичок надання долікарської допомоги. Саме тому необхідно забезпечити психолого-соціальний супровід безпеки і здоров'я, зокрема створити безпечне освітнє середовище та формувати здоров'язбе- режувальну компетентність у студентської молоді як необхідної умови стабільного (безпечного) та повноцінного життя. Особливо вагоме значення має вивчення у воєнний час психологічного стану здоров'я студентської молоді, розробка освітніх програм збереження психічного здоров'я та попередження посттравматичних станів. При цьому слід звернути увагу на забезпечення здобуття усіма учасниками освітнього процесу знань і навичок з питань безпеки життєдіяльності та здоров'язбережувальної компетентності та вмінь їх реалізовувати на практиці, в екстремальних умовах при виникненні загроз під час воєнного стану.

Отже, військово-політичні виклики та загрози, котрі спостерігаються в Україні впродовж останніх років активізують освітню спільноту в площині безпеки життєдіяльності та збереження психосоматичного здоров'я дітей і молоді. Зазначені факти актуалізують важливість і своєчасність даного питання та створюють усі передумови для його глибинного вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема безпеки та здоров'я дітей і молоді в освітньому середовищі була предметом дослідження науковців у галузі психології, педагогіки, безпеки життєдіяльності, шкільної гігієни, медицини. Психолого-соціальний супровід безпеки і здоров'я дітей і молоді висвітлювався в низці публікацій вітчизняних і зарубіжних учених. В умовах сьогодення психологічна безпека стала однією з найважливіших проблем не лише для суспільства, але й психолого-педагогічної науки й практики. Упродовж останніх років вагомий внесок у вивченні різних компонентів психологічної безпеки і здоров'я зробили такі вітчизняні науковці, як: О. І. Бондарчук, Т. А. Вілюжаніна, Л. В. Гула, Л. М. Карамушка, Т. В. Зайчикова, З. Ковальчук, Л. Пілеська, О. П. Соцька, І. Ю. Борисюк, Н. Ю. Діомідова, О. В. Тушина, В. С. Фізер.

Науковці З. Ковальчук і Л. Пілеська вважають, що якщо результатом навчання є передача знань, а не особистість, то воно є загрозливим для здоров'я учнів [9].

Методологічні аспекти психологічної безпеки розкриті в дослідженнях О. П. Соцької, І. Ю. Борисюк, Н. Ю. Діомідової. Авторами запропоновано низку методик оцінки психологічної безпеки освітнього середовища, застосування яких в умовах війни має вагоме значення [15]. Методичні поради для практичних психологів щодо створення безпечного освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти подано в працях за авторством Л. В. Зюман [13] та О. Тушиної [16]. Особливості психологічної безпеки в інклюзивному освітньому середовищі розглянуто в праці Т. Л. Панченко [14].

У наукових публікаціях Н. І. Коцур розглянуто наслідки впливу російсько-української війни на психологічний стан і психічне здоров'я здобувачів загальної середньої освіти [11] та О. П. Нікітіної - здобувачів вищої освіти [12]. Зміни психологічного стану військовослужбовців під час тривалого перебування в зоні бойових дій вивчалися дослідниками в галузі психології О. Kokun., І. Pischko, N. Lozinska [5].

Про наслідки впливу війни на ментальне і фізичне здоров'я зазначається в дослідженнях зарубіжних учених, зокрема К. Korinek, Р. Loebach, В. Teerawichitchainan, S. A. Redmond, S. L. Wilcox Campbell, A. Kim, K. Finney, K. Barr, A. M. Hassan, D. Hopkins, W. Pavot, E. Diener, C. D. Ryff та інших. Так, у публікації за авторством К. Korinek, Р. Loebach, В. Teerawichitchainan розкрито наслідки стресу та проаналізовано посттравматичний стресовий розлад, пов'язаний з війною, у населення Північного В'єтнаму [2]. Американським дослідником C. D. Ryff виділено індикатори психологічно безпечного освітнього середовища та виокремлено декілька психологічних показників суб'єктивного благополуччя [4]. Англійський науковець D. Hopkins охарактеризував фактори впливу шкільного середовища на психічне і соматичне здоров'я учнів [1]. На наш погляд, зазначені показники в умовах Нової української школи набувають для вчителя особливої ваги.

Водночас, не зважаючи на наявність значної кількості публікацій, присвячених окресленій проблемі, питання психолого-соціального супроводу безпеки і здоров'я дітей і молоді в умовах російсько-української війни не знайшло належного висвітлення в джерелах та літературі. На сьогодні поза увагою науковців залишаються такі малодосліджені аспекти, як аналіз факторів ризику психологічної безпеки та наслідки російсько-української війни, які створюють небезпеку психосоматичного здоров'я усім учасникам освітнього процесу.

Мета статті - психолого-соціальні аспекти здоров'я та безпеки молоді в умовах воєнно-політичних викликів ХХІ століття, оцінка рівня психічного здоров'я майбутніх педагогів до організації безпекової та здоров'язбере- жувальної діяльності учнів в умовах воєнного стану.

У процесі реалізації мети нами визначено такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація); психолого- педагогічні (спостереження, опитування, педагогічне тестування); емпіричні методи: узагальнення передового європейського та вітчизняного досвіду з досліджуваної проблеми, вивчення та аналіз психологічного стану здобувачів вищої освіти, кількісне та якісне опрацювання отриманих даних.

Виклад основного матеріалу

Освітнє середовище в умовах військових викликів спрямовано не лише на розв'язання освітніх завдань, але й на безпеку життя і збереження здоров'я дітей і молоді, забезпечення соціалізації, психологічний розвиток особистості, що сприяють максимальній реалізації їх здібностей і творчого потенціалу.

Про формування безпечного освітнього середовища зазначається в Національній стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього процесу у Новій українській школі, схваленій Указом Президента України (№195/200 від 25 травня 2020 року), яка була розроблена на основі аналізу стану освітнього середовища, охорони життя і здоров'я всіх учасників освітнього процесу. Її мета ґрунтується на тому, що всі суб'єкти освітнього середовищам повинні оволодіти знаннями, навичками і вміннями щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя як під час навчання, так і в умовах надзвичайних ситуацій. У зв'язку з цим формування безпечного і здорового освітнього середовища спрямоване на реалізацію фізичного, психічного, соціального, інтелектуального і емоційного розвитку учнів та студентів, їх потенціалу та підвищення адаптаційних резервів організму.

Під час повномасштабної російсько-української війни влітку 2022 року за ініціативи першої леді України Олени Зеленської стартувала Національна програма психічного здоров'я та психосоціальної підтримки. Її мета полягає в наданні психологічної допомоги всім, хто має порушення в стані психічного здоров'я. Реалізація зазначеної Програми відбувається завдяки міжнародній підтримці в подоланні стресових ситуацій, наслідків посттравматичних станів (ПТСР) та попередженні нервово-психічних розладів дитячого та дорослого населення.

Основні завдання психолого-соціального супроводу безпеки і здоров'я дітей, підлітків і молоді окреслені в Законі України «Про Стратегію сталого розвитку України до 2030 року».

Слід підкреслити, освітнє середовище є відкритою системою, в якій відображуються загальні закономірності та тенденції розвитку соціального середовища, в тому числі й проблеми, що характеризують соціально- політичну та економічну ситуацію сучасного українського суспільства. Все це спричиняє ситуації, що порушують безпеку освітнього середовища. Як наслідок, погіршуються можливості освітнього середовища щодо захисту дітей, підлітків і молоді від впливу негативних чинників, що позначається на їх фізичному, психічному, інтелектуальному, духовному і моральному розвитку та призводить до зниження функціональних резервів організму.

В умовах воєнного стану в освітньому середовищі зростає кількість обмежень для особистісних проявів учасників освітнього процесу. Насамперед, на середовище освітнього закладу впливають соціально- політичні зміни у суспільстві, напруженість соціального життя, ускладнення міжособистісних стосунків. Під час воєнного стану збільшується кількість чинників ризику психологічної безпеки освітнього середовища. Все це перешкоджає підтримці належного рівня розумової працездатності та збереженню здоров'я всіх суб'єктів освітнього процесу.

Дослідження психологічного стану населення в умовах широкомасштабної російсько-української війни почали вперше проводити науковці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України наприкінці липня - початку серпня 2022 року. До психологічних наслідків війни науковці відносять: довготривалу шкоду психоемоційному благополуччю і працездатності особистості, розлади соціальної адаптації і поведінки, поширення конфліктогенних явищ у громадах, посилення відцентрових тенденцій у суспільстві в цілому.

Сутність та основні ознаки психологічної безпеки освітнього середовища закладів загальної середньої освіти розкрито в дослідженні

О. І. Бондарчук. На думку авторки, психологічно безпечне освітнє середовище забезпечує суб'єктивне благополуччя учасників освітнього процесу, стимулює їх до творчості та саморозвитку. Дослідницею емпіричним шляхом встановлено недостатній рівень психологічної безпеки освітнього середовища більш, ніж для третини вчителів [7].

Аналізуючи чинники ризику психологічної безпеки освітнього середовища, слід відмітити, що переважна більшість педагогів і психологів виділяють такі загрози й небезпеки, які можуть мати руйнівний вплив на нервову систему та психіку дітей і підлітків: розумові, емоційні та фізичні перевантаження; максимальне напруження розумової працездатності дитини на уроці та в процесі виконання домашніх завдань; контроль з боку педагогів і батьків за успішністю з наявністю лише відмінних оцінок; формалізм програмних знань; несприятливий психологічний клімат в класному колективі та нервозність шкільної обстановки; конфліктні та конкурентні відносити між школярами; недовіра до дитини, її бажання вчитися та особистісні риси тощо [16].

До педагогічних аспектів, що негативно впливають на психологічну безпеку учнів науковці відносять наступні фактори ризику: педагогічну тактику, що провокує виникнення стресу у дітей; невідповідність методик і технологій навчання віковим та функціональним можливостям школярів; нераціональну організацію навчальної діяльності; функціональну неграмотність педагогів у питаннях збереження і зміцнення здоров'я; відсутність здоров'язбережувальної компетентності в учнів та неперервної системи роботи з формування культури здоров'я та здорового способу життя; відсутність або недостатній рівень знань і навичок щодо надання долікарської допомоги при надзвичайних станах і ситуаціях.

В умовах реформування національної освіти активно впроваджується ідеологія освіти, стратегія якої орієнтована на розвиток дитини як особистості. Як зазначають науковці О. В. Шелевер та В. С. Фізер, така ідеологія може бути реалізована лише на науково обґрунтованих засадах формування безпечного освітнього середовища [17, С. 87-88].

На думку Л. В. Гулої, котра досліджувала психічне здоров'я як критерій психологічної безпеки, небезпеку для психосоматичного здоров'я учнів складають такі чинники: невідповідність вимог навчального процесу функціональним особливостям і можливостям учня; комунікативні труднощі між учителем і учнем; не бажання учня отримувати знання та його пасивна позиція у навчальній діяльності; труднощі при виконанні домашніх завдань [8]. На наш погляд, до всього цього слід додати чинники, що пов'язані з російсько- українською війною, зокрема: повітряні тривоги, ракетні та артобстріли, необхідність продовжувати уроки в укриттях, або тривалий час здійснювати освітній процес в бомбосховищах, відключення світла під час навчання, порушення гігієнічних нормативів при навчанні в онлайн режимі.

Упродовж останніх років у зв'язку з епідеміологічними викликами (пандемією COVID-19) та повномасштабною російсько-українською війною навчальний процес проходив у дистанційній і змішаній формах. У зв'язку з введенням у країні воєнного стану переважна більшість навчальних закладів змушена перейти на дистанційне навчання, мета якого полягала в наданні освітніх послуг шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно- комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів. Адже, як зазначають психологи, головна мета дистанційного навчання під час війни не засвоєння нових знань, а психологічна підтримка, спілкування, переключення уваги студентів.

Проведені Е. В. Копиловим дослідження особливостей організації дистанційного навчання в закладах вищої освіти під час воєнного стану показують як переваги, так і недоліки цього виду навчання. Крім того, під час дистанційного навчання спостерігається надмірне навантаження студентів [10, С. 211].

На наш погляд, з психологічної точки зору, при недотриманні педагогічних вимог до дистанційного навчання та гігієнічних нормативів тривалості навчальної діяльності з використанням технічних засобів ,відсутності комунікативних зв'язків між суб'єктами освітнього процесу, виснажуються функціональні резерви організму, і в першу чергу нервової системи, що може спричинити порушення психосоматичного здоров'я та розвиток нервово-психічних відхилень.

Отже, аналіз наукових напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених, присвячених психолого-соціальному супроводу безпеки і здоров'я учнівської і студентської молоді, показав, що в умовах російсько-української війни суттєво зростає кількість загроз, які створюють небезпеку їх психосоматичного здоров'я.

В умовах повномасштабної російсько-української війни нами проведено аналіз впливу цієї війни на життєдіяльність і психологічний стан студентської молоді, а також оцінка впровадження психологічних заходів, спрямованих на безпеку та збереження психосоматичного здоров'я здобувачів вищої освіти.

Для проведення дослідження нами використана анкета «Моє життя, навчальна діяльність та здоров'я в умовах війни» [12, С. 321]. Таке анкетування дає змогу визначити психологічний стан здобувачів вищої освіти за об'єктивними і суб'єктивними показниками.

Дослідження здійснювалося впродовж березня 2022 року - лютого 2023 року серед здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі - майбутніх учителів. В анкетуванні взяли участь 123 особи (дівчат - 71, юнаків - 53) віком 18-22 роки.

У процесі анкетування нами з'ясовано, що на початку повномасштабної російсько-української війни 11 % опитаних переїхали у більш безпечну місцевість (місто/село) у межах України, 5 % виїхали за кордон. Більшість респондентів перебували за основним місцем реєстрації проживання. Ці населені пункти знаходилися у зоні активних бойових дій, проте не були окуповані. Тут проживало 34 % опитаних. На окупованій території проживало 11 % респондентів, а 39 % опитаних - проживали на більш спокійній території.

Психологічний стан здобувачів першого (бакалаврського) вищої освіти нами визначався на початку війни (березень 2022 р.) та після першого року вторгнення окупантів (лютий 2023 р.). Дані проведеного дослідження відображено нами в діаграмі 1.

Отже, окремі показники психологічного стану опитаних під час досліджуваного періоду вказують на суттєві зміни - у бік поліпшення. Водночас найвищим негативним показником лишається прояв гострого стресу. Не змінним лишається лише показник горя у зв'язку з фізичними травмами/каліцтвом/втратою близьких і рідних. І це є природнім проявом людяності.

Діаграма 1

Оцінка індивідуального психічного здоров'я респондентів в умовах ведення повномасштабної російсько-української війни подана у діаграмі 2.

Діаграма 2

Отже, в опитаних здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти педагогічних спеціальностей у лютому 2023 р. відмічається поліпшення стану психічного здоров'я у порівнянні з березнем 2022 р.

Поліпшення показників психологічного стану та психічного здоров'я здобувачів вищої освіти було пов'язано із впровадженням на початку російсько-української війни в університетському освітньому середовищі низки психологічних заходів, спрямованих на їх безпеку та збереження психосоматичного здоров'я. На наш погляд, найбільш суттєвими виявилися такі заходи: обладнання укриття із наявністю всіх засобів матеріально- технічного супроводу освітнього процесу; психологічною службою проведено тренінги з адаптивної регуляції психосоматичного стану, саморегуляції стресу на особистісному рівні, попередження посттравматичних стресових станів під час воєнного стану; кафедрою медико-біологічних дисциплін і валеології проведено тренінгові навчання з надання долікарської допомоги з основами тактичної медицини при надзвичайних станах і ситуаціях, в онлайн-режимі організовано і проведено низку круглих столів для майбутніх учителів, присвячених психічному здоров'ю всіх учасників освітнього процесу та Міжнародну науково-практичну конференцію «Безпека і охорона здоров'я дітей, учнівської та студентської молоді: психолого-педагогічні аспекти». Водночас, поліпшення показників психологічного стану та психосоматичного здоров'я здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня після року місяців ведення широко-масштабної російсько-української війни було пов'язано також із тим, що м. Переяслав Київської області не знаходилося в зоні бойових дій та не підлягало ракетним обстрілам.

Висновки

Проблема психо-соціального супроводу здоров'я і безпеки студентської молоді в умовах військових викликів сьогодення не знайшла належного висвітлення в психолого-педагогічних дослідженнях науковців.

З'ясовано, що під час російсько-української війни зростає кількість загроз безпеки освітнього середовища, що негативно позначається на психологічному стані суб'єктів освітнього процесу. Встановлено, що впровадження психооздоровчих технологій навчання сприяє поліпшенню психосоматичного стану організму студентської молоді.

Перспективи подальших досліджень полягають у проведенні моніторингу психосоматичного здоров'я студентської молоді, впровадженні педагогічних оздоровчих технологій та оцінці їх ефективності.

Література

1. Hopkins D. (2003). School Improvement for Real. London - New York : Routledge,256 p.

2. Korinek K., Loebach P., Teerawichitchainan B. (2017). Physical and Mental Health Consequences of War-related Stressors Among Older Adults: An Analysis of Posttraumatic Stress Disorder and Arthritis in Northern Vietnamese War Survivors. The Journals of Gerontology: Series B. Volume 72. Issue 6. P. 1090-1102.

3. Pavot W., Diener E. (2008). The Satisfaction With Life Scale and the emerging construct of life satisfaction. Journal of Positive Psychology. № 3. P. 137-152.

4. Ryff C. D. (2016). Eudaimonic well-being and education: Probing the connections . Well-being and higher education: A strategy for change and the realization of education's greater purposes; D. W. Harward (Ed.). Washington, DC : Bringing Theory to Practice. P. 37-48.

5. Kokun O., Pischko I., Lozinska N. (2022). Examination of military personnel's changed psychological states during long-term deployment in a 321 war zone. Anales de psicologia/Annals of psychology. Vol. 38. № 1 (January). P. 191-200.

6. Redmond S. A., Wilcox S. L., Campbell S., Kim A., Finney K., Barr K., Hassan A. M. (2015). A brief introduction to the military workplace culture. Work. Vol. 50 (1). Рр. 9-20.

7. Бондарчук О. І. Психологічна безпека освітнього середовища закладів загальної середньої освіти та її вплив на мотивацію інноваційної діяльності вчителів. URL: https://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/visnyk_PO/4_5_33_34_s/Bulletin_4_5_33_34_ 2017_Olena_Bondarchuk.pdf

8. Вілюжаніна Т. А. Психологічна безпека освітнього середовища в оцінках викладачів ВНЗ. Актуальні проблеми психології. 2014. Т. 7. Вип. 35. URL: http://www.appsychology.org.ua/ data/jrn/v7/i35/7.pdf

9. Гула Л. В. Психологічна безпеки як чинник збереження психічного здоров'я. URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/10828/1/214-216.pdf

10. Ковальчук З., Пілецька Л. Психологічні аспекти формування психологічної безпеки особистості в освітньому середовищі у форматі її психічного здоров'я. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4504

11. Копилов Е. В. Особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану. Освітній процес в умовах воєнного стану в Україні: Матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 3 травня - 13 червня 2022 року. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 210-213.

12. Коцур Н. І. Наслідки впливу російсько-української війни на психічне здоров'я нації. Психолого-педагогічні аспекти навчання дорослих у системі неперервної освіти: зб. матеріалів VTTT-ї Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, м. Біла Церква, 15 грудня 2022 р. Біла Церква, 2022. С. 97-102.

13. Нікітіна О.В. Вплив війни на здоров'я і життєдіяльність здобувачів вищої освіти. Освітній процес в умовах воєнного стану в Україні : Матеріали всеукраїнського науково- педагогічного підвищення кваліфікації, 3 травня - 13 червня 2022 року. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 319-321.

14. Психологічні аспекти створення безпечного освітнього середовища: матеріали семінару практичних психологів ЗНЗ / упоряд.: Л. В. Зюман. Кременчук, 2014. 64 с.

15. Панченко Т. Л. (2014). Психологічна безпека інклюзивного освітнього середовища. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. 2014. Вип. 28. С. 327-332.

16. Соцька О. П., Борисюк І. Ю., Діомідова Н. Проблеми діагностики психологічної безпеки освітнього середовища. URI: https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/9951

17. Тушина О. Психологічна безпека в загальноосвітньому навчальному закладі: практичний посібник. Запоріжжя : ЗОІППО, 2013. 145 с.

18. Шелевер О. В., Фізер В. С. Психологічна безпека освітнього середовища: психолого-педагогічний аспект. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2019. Вип. 67. Т. 1. С. 87-91.

References

1. Hopkins, D. (2003). School Improvement for Real. London - New York: Routledge.

2. Korinek, K., Loebach, P., & Teerawichitchainan, B. (2017). Physical and Mental Health Consequences of War-related Stressors Among Older Adults: An Analysis of Posttraumatic Stress Disorder and Arthritis in Northern Vietnamese War Survivors, The Journals of Gerontology: Series B. 72, 6, 1090-1102.

3. Pavot, W., & Diener, E. (2008). The Satisfaction With Life Scale and the emerging construct of life satisfaction. Journal of Positive Psychology, 3, 137-152.

4. Ryff, C. D. (2016). Eudaimonic well-being and education: Probing the connections. Well-being and higher education: A strategy for change and the realization of education's greater purposes; D. W. Harward (Ed.). Washington, DC: Bringing Theory to Practice, 37-48.

5. Kokun, O., Pischko, I., & Lozinska, N. (2022). Examination of military personnel's changed psychological states during long-term deployment in a 321 war zone. Anales de psicologia. Annals of psychology, 38, 1, 191-200.

6. Redmond, S. A., Wilcox, S. L., Campbell, S., Kim ,A., Finney, K., Barr, K., & Hassan, A. M. (2015). A brief introduction to the military workplace culture. Work, 50, 1, 9-20.

7. Bondarchuk, O. I. (2017). Psykholohichna bezpeka osvitnoho seredovyshcha zakladiv zahalnoyi serednoyi osvity ta yiyi vplyv na motyvatsiyu innovatsiynoyi diyalnosti vchyteliv [Psychological safety of the educational environment of institutions of general secondary education and its influence on the motivation of teachers' innovative activities]. ULR: https://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/visnyk_PO/4_5_33_34_s/Bulletin_4_5_33_34_ 2017_Olena_Bondarchuk.pdf [in Ukrainian].

8. Vilyuzhanina, T. A. (2014). Psykholohichna bezpeka osvitnoho seredovyshcha v otsinkakh vykladachiv VNZ [Psychological Safety of the Educational Environment in the Assessment of University Teachers]. Aktualni problemy psykholohiyi - Current issues of psychology, 7, 35. URL: http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v7/i35/7.pdf [in Ukrainian].

9. Hula, L. V. (2021). Psykholohichna bezpeky yak chynnyk zberezhennya psykhichnoho zdorov'ya [Psychological safety as a factor in maintaining mental health]. URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/10828/1/214-216.pdf [in Ukrainian].

10. Kovalchuk, Z., & Piletska, L. (2022). Psykholohichni aspekty formuvannya psykholohichnoyi bezpeky osobystosti v osvitnomu seredovyshchi u formati yiyi psykhichnoho zdorovya [Psychological aspects of the formation of the psychological safety of the individual in the educational environment in the form of his mental health]. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/ handle/1234567890/4504 [in Ukrainian].

11. Kopylov, E. V. (2022). Osoblyvosti orhanizatsiyi dystantsiynoho navchannya v umovakh voyennoho stanu [Peculiarities of the organization of distance education in the conditions of martial law]. Osvitniy protses v umovakh voyennoho stanu v Ukrayini [The educational process in the conditions of martial law in Ukraine]: Materialy vseukrayinskoho naukovo-pedahohichnoho pidvyshchennya kvalifikatsiyi, 3 travnya - 13 chervnya 2022 roku. [Materials of the All-Ukrainian Scientific and Pedagogical Advanced Training, May 3 - June 13, 2022]. Odesa: Vydavnychyy dim «Helvetyka», 210-213 [in Ukrainian].

12. Kotsur, N. I. (2022). Naslidky vplyvu rosiisko-ukrainskoi viiny na psykhichne zdorovia natsii [Consequences of the impact of the Russian-Ukrainian war on the mental health of the nation]. Psykholoho-pedahohichni aspekty navchannia doroslykh u systemi neperervnoi osvity [Psychological and pedagogical aspects of adult education in the continuing education system]: zb. materialiv Vlll-yi Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii, 15 hrudnia 2022 r. [collection of materials of the 8th International Scientific and Practical Internet Conference, December 15, 2022]. Bila Tserkva, 97-102 [in Ukrainian].

13. Nikitina, O. V. (2022). Vplyv viiny na zdorovia i zhyttiediialnist zdobuvachiv vyshchoi osvity [The impact of the war on the health and life of students of higher education]. Osvitniy protses v umovakh voyennoho stanu v Ukrayini [The educational process in the conditions of martial law in Ukraine]: Materialy vseukrayinskoho naukovo-pedahohichnoho pidvyshchennya kvalifikatsiyi, 3 travnya - 13 chervnya 2022 roku. [Materials of the All-Ukrainian Scientific and Pedagogical Advanced Training, May 3 - June 13, 2022]. Odesa: Vydavnychyy dim «Helvetyka», 319-321 [in Ukrainian].

14. Zyuman, L. V. (Ed.). (2012). Psykholohichni aspekty stvorennia bezpechnoho osvitnoho seredovyshcha: materialy seminaru praktychnykh psykholohiv ZNZ [Psychological aspects of creating a safe educational environment: materials of the seminar of practical psychologists of general educational institutions]. Kremenchuk [in Ukrainian].

15. Panchenko, T. L. (2014). Psykholohichna bezpeka inklyuzyvnoho osvitnoho seredovyshcha [Psychological safety of an inclusive educational environment]. Naukovyy chasopys NPU im. M. P. Drahomanova - Scientific journal of the NPU named after M. Drahomanov, 28, 327-332 [in Ukrainian].

16. Sotska, O. P., Borysyuk, I. Yu., & Diomidova, N. Yu. (2021). Problemy diahnostyky psykholohichnoyi bezpeky osvitn'oho seredovyshcha [Problems of diagnosing the psychological safety of the educational environment]. URI: https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/ 123456789/9951 [in Ukrainian].

17. Tushyna, O. (2013). Psykholohichna bezpeka v zahalnoosvitnomu navchalnomu zakladi: praktychnyy posibnyk [Psychological safety in a general educational institution: a practical guide]. Zaporizhzhya : ZOIPPO [in Ukrainian].

18. Shelever, O. V., Fizer, V. S. (2019). Psykholohichna bezpeka osvitn'oho seredovyshcha: psykholoho-pedahohichnyy aspekt [Psychological safety of the educational environment: psychological and pedagogical aspect]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahalnoosvitniy shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 67, 1, 87-91 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru