Психічне здоров’я - запит на психологічну допомогу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Психічне здоров'я - запит на психологічну допомогу

Яцина Олена Федорівна

доктор психологічних наук, професор,

професор кафедри наук про здоров'я

Україна

У побутовому дискурсі термін «психічне здоров'я» визначається як стан душі, який характеризується спокоєм, врівноваженістю та адекватною оцінкою навколишнього середовища. За такого визначення найважливішим критерієм психічного здоров'я є здатність людини адекватно реагувати на зовнішню реальність, не проявляти такі поведінкові реакції, як дратівливість, агресивність чи плаксивість, істеричність; відчувати психологічну безпеку; мати повноцінний сон, інше. Та з часу агресивного нападу рф на Україну соціальною реальністю для нас є війна. Вона стала психотравмою для мільйонів наших громадян, які перебували й досі перебувають у зоні бойових дій, пережили і продовжують переживати травмувальні події.

Травмівний вплив війни є руйнівним для психіки людини. Ключовим психологічним предиктором психотравми стає стрес. Внаслідок дії стресора настає порушення психічного стану - гострий стресовий розлад, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). У цьому контексті спостерігаємо лінійний зв'язок між стресом як неспецифічною відповіддю організму на будь- яку пред'явлену йому вимогу, що перенавантажує адаптаційні можливості людини, і розладами особистості. Гіркий досвід країн, що постраждали від збройних конфліктів, показує: щонайменше кожна п'ята людина має негативні наслідки для психічного здоров'я, а кожна десята відчуває ці наслідки на рівні середньої тяжкості або важкої хвороби.

Загальновідомий механізм реагування психіки на стрес. В цій ситуації наша нервова система реагує збудженням, в результаті чого вивільняються гормони (зокрема, норадреналін), необхідні для того, щоб людина швидше зорієнтувалась та відреагувала на загрозу. При цьому найбільше збуджується ділянка мозку, яка називається мигдалеподібним тілом. Вона відіграє дуже важливу роль у швидких реакціях на небезпеку. Завдяки мигдалеподібному тілу наш організм знаходиться в стані підвищеної готовності до базових, необхідних в критичних ситуаціях реакцій - втечі та нападу. В нормі, після припинення дії травмівних факторів, збудження згасає завдяки дії інших гормонів (зокрема кортизолу) і нервова система та весь організм повертається до свого звичайного функціонування. Та у людей, які мають ПТСР нервова система не повертається до норми і продовжує перебувати у стані збудження. Активуючі гормони продовжують вироблятися, впливаючи на виникнення та підтримання таких симптомів як збудливість, агресивність, тривожність тощо. Тому будь-які нагадування про травмівну подію викликають зростання збудження та знову повертають людину у ситуацію травми, провокуючи нав'язливі спогади і зростання тривоги. Під час активації мигдалевидного тіла префронтальна кора головного мозку, яка відповідає за логічне опрацювання інформації та прийняття зважених рішень, - втрачає активність. Фактично, втрачається здатність ясно мислити і людина продовжує реагувати так, ніби небезпека і досі присутня в її житті. Це позначається на поведінці, яка стає агресивною, вибуховою у відповідь на незначні подразники або тривожною, лякливою, плаксивою, депресивною. Травмовані війною люди живуть у стані тривоги, депресії та соціальної дезорієнтації, потребуючи психологічної допомоги як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі.

МОЗ прогнозує погіршення психічного здоров'я українців через війну - йдеться про близько 15 мільйонів українців, які потребуватимуть психологічної допомоги фахівців у сфері психічного здоров'я.

Попри те, що все частіше люди готові прийняти таке явище, як психологічна допомога, багато хто, на жаль, не розуміє, в чому конкретно може полягати допомога психолога. Причина - все ще недостатній рівень обізнаності та стигматизованість частини населення. Ці чинники заважають оцінювати серйозність симптомів у зміні настрою, поведінці та створюють ілюзію того, що з усім можна впоратися самостійно; часом це хибне відчуття сором'язливості, невпевненості, власної «ненормальності», відсутність досвіду звернення для отримання послуг до психолога чи психотерапевта та невіра в можливість одужання. Варто брати до уваги й те, що рівень довіри до психолога у свідомості людини може «конкурувати» з іншими візіями про те, що робити, коли якість життя знижується: сняться кошмари, не полишає відчуття страху, тривоги, безпорадності, є постійне відчуття небезпеки, тощо. Не вдаючись у деталізацію перебігу, зауважимо, що ПТСР зачіпає усі рівні людського функціонування: фізіологічний, міжособистісної та соціальної взаємодії, призводячи до особистісних змін у травмованих осіб та членів сімей. стрес адаптаційний розлад психічний

Фахівець-психолог розуміє механізм впливу стресорів на нервову систему індивіда та поведінкових реакцій, які для кожної людини є індивідуальні. Спостерігаючи за станом індивіда, психолог диференціює його психологічні проблеми та визначає шляхи їх розв'язання, прогнозує подальший розвиток в умовах здійснення ним діяльності та спілкування. В свою чергу, індивід, звертаючись по допомогу, отримує увагу, підтримку і безоцінкове ставлення до того, що з ним відбувається. Коли йдеться про гостру ситуацію, то навіть одна консультація психолога забезпечує емоційне полегшення, оскільки тривожні переживання довіряються психологові, який знає, як на них реагувати. Саме психолог може визначити напрямок подальшого руху до психологічного відновлення травмованої війною особи.

Психологи вказують на існуючий зв'язок між потребою звернутися до спеціаліста-психолога/психотерапевта та готовністю співпрацювати з ним. У цьому контексті пригадаємо з точки зору наукової психології зміст ключових понять «потреба» і «готовність». Потреба як стан особистості відображає її залежність від умов існування, без яких людина не буде нормально розвиватися, жити, пов'язана з наявністю внутрішнього відчуття незадоволення, «неспокою», з об'єктивним дефіцитом того, що необхідно їй для його усунення. Та відчуття необхідності у психологічній допомозі не рівнозначно його готовності піти до спеціаліста психолога/психотерапевта на консультацію.

Очікувані прогнози щодо потреб в психологічній допомозі вірогідно будувати, беручи до уваги критерії:

тривалість впливу стресора на травмованих війною осіб

своєчасність надання психологічної допомоги

усвідомлення травмованими війною особами потреби у психологічній допомозі

готовність травмованих війною осіб до роботи з психологом/ психотерапевтом.

Для того, щоби відновитись після пережитого стресу та повернутись до життя в нових умовах, людина має навчитись поратись із переживаннями, щоби пережиті емоційні травми не повторювались у майбутньому. В більшості випадків відновлювальні механізми психіки сприяють тому, що особи, які зазнали травми, через певний час позбавляються тривожних симптомів.

Резюмуючи зазначимо, що за статистикою одна третина травмованих війною осіб здатні відновитися самостійно, а дві третини - потребуватимуть психологічної допомоги. Це вказує на соціальну затребуваність надання довгострокової компетентної допомоги травмованим війною особам.

Размещено на Allbest.ru