Співставлення рівня тривожності з порушенням оваріально-менструального циклу та дерматологічними проявами в період воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний медичний університет

Співставлення рівня тривожності з порушенням оваріально-менструального циклу та дерматологічними проявами в період воєнного стану

Сухорукова Альона Олексіївна

Здобувач вищої освіти ступеня магістра

Сафонова Наталія Олегівна

Здобувач вищої освіти ступеня магістра

Юркова Ольга Валентинівна

Асистент, кандидат медичних наук

Вступ

Кореляція психоемоційного-впливу та підвищеного рівня тривожності з гормональною дисфункцією виявляє тривожну тенденцію до прогресуючого збільшення серед жінок репродуктивного віку. Дані порушення якісно порушують функціональну активність життя жінок та виявляються варіабельними проявами як з боку гіпофізарно-оварільної системи, так і з боку дерматологічних патологій та неврологічних станів.

Метою даного дослідження є закономірність вивчення та розуміння впливу стресових факторів обумовлених військовим положенням у країні на гормональну дисфункцію та її симптоматичні дерматологічні прояви.

Методи дослідження: збір даних проводився за результатами соціального опитування серед жінок репродуктивного віку за Шкалою психологічного стресу PSM-25, а також Гіссенським опитувальником соматичних скарг.

Терміни за якими проводився пошук, були: шкала психологічного стресу, гормональна дисфункція та дерматологічні прояви у жінок за анамнестичними даними.

Результати

Для визначення рівня стресу була використана шкала PSM-25 Лемура-Тесье-Філліон [1] для вимірювання феноменологічної структури переживань стресу в умовах воєнного стану. В дослідженні брали участь 32 жінки віком від 18 до 28 років. Проаналізувавши отримані результати, ми зробили висновок, що у опитуваних при суб'єктивній оцінці їхнього стану наявний: легкий рівень стресу -15%; середній рівень стресу - 63%, високий рівень стресу -22%.

Для визначення інтенсивності соматичних скарг було використано Гіссенський опитувальник [2], за яким, при наявному результі шкали рівня стресу, було визначено: у 15% опитуваних з легкими показниками стресу ніяких відхилень оваріально-менструального циклу та стану шкіри від норми виявлено не було; 85% опитуваних з середнім та високим рівнем стресу мали порушення оваріального циклу з аменореєю (41 %) та альгодисменореєю (59%), а також було зафіксовано значне прогресування дерматологічних проявів з раптовою маніфестацією акне, змінами секреції шкіряного сала та стрімким розвитком запальних реакцій у перифолікулярних ділянках.

Акне - це мультифакторне поліморфне хронічне захворювання сальних залоз. Є одним з найпоширеніших хронічних захворювань шкіри та є тісно пов'язаним з активністю андрогенів. Одними з базисних чинників виникнення акне є дисбаланс гормонального та імунного фону організму та продукції шкірного сала, порушення кератинизації фолікулярного каналу, надмірна колонізація проток сальних залоз Proprionibacterium acnes, розвиток запальної реакції у перифолікулярних ділянках.

Шкіра є найголовнішою ланкою метаболізму статевих стероїдних гормонів, що метаболізуються через спеціальні андрогенні рецептори, що присутні в різноманітних андрогенозалежних структурах. Базисними мішенями є епідерміс, сальні залози, волосяні фолікули та фібробласти.

Головним наслідком гіперандрогенії у крові є гіперсекреція шкірного сала через високу спорідненість цих гормонів до сальних залоз. Коливання рівня андрогенів може виникати на фоні фізіологічних станів організму (у жінок в період перед менструацією), ідіопатичного генезу або внаслідок полікістозу яєчників, гіперплазії наднирників, пухлинах яєчників та наднирників.

Ідіопатична гіперандрогенія корелюється з гіперактивністю ферменту 5а- редуктази, що посилює перетворення тестостерону на дигідротестостерон у волосяних фолікулах, і частіше за все проявляється гірсутизмом різного ступеня на тлі нормального овуляторного менструального циклу. Також іншою причиною ідіопатичної гіперандрогенії може бути висока щільність андрогенових рецепторів у волосяних фолікулах за умови нормального рівня тестостерону.

Також одним з провідних чинників гіперсекреції шкірного сала є підвищена чутливість сальних залоз до тестостерону. Підвищення андрогенної та ферментної активності призводить до активізації раніше неактивних сальних залоз, що починають продукувати шкірне сало [3].

Загострення акне під впливом стресу провокується посиленням секреції декількох нейромедіаторів, цитокінів та гормонів: кортикотропін-рилізинг гормон, кортизол та інші глюкокортикоїди зв'язуються з рецепторами в шкірі та можуть посилити вогнища акне через регулючий вплив на синтез ліпідів. Окремо важливу роль відіграє субстранція Р (SP) - нейропептид, рівень якого корелюється зі стресом та болем і підвищує імунореактивність до IL-1, IL-6 i TNF- а, підвищуючи вироблення медіаторів запалення.

Наявні дані можна пов'язати з впливом стресу на жіночий організм і результативним розвитком гіперандрогенії - підвищення утворення та активності чоловічого статевого гормону - тестостерону, а саме його наднирникових форм.

Висновок

тривожність оваріальний менструальний дерматологічний

Підсумовуючи проведені дослідження, ми прийшли до висновку, що тривалий психоемоційний стрес в умовах воєнного стану та затяжна тривожність сприяють дисбалансу гормональної системи за рахунок підвищення рівня кортизолу, чоловічих статевих гормонів та порушенням оваріально-менструального циклу (аменорея та альгодисменорея) з вираженою раптовою маніфестацією акне та погіршенням дерматологічного стану шкіри надалі.

Список використаних джерел

[1] Волженцева И. В. Оптимізація психічних станів студентів у навчальній діяльності засобами музичного впливу: дис.... канд. психол. наук: 19.00.07 / И. В. Волженцева. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України. - Київ, 2006. - с. 216.

[2] Грицюк І.; Хлівна О., (2021) «Психологічні перспективи», Вип. 37, 2021, 55-67. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021 -37-55-67

[3] Степаненко В.І. Дерматологія венерологія: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / В.І. Степаненка. - К: Кім, 2012. - с.349.

Размещено на Allbest.ru