Ситуація невизначеності як чинник формування самооцінки в юнацькому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ситуація невизначеності як чинник формування самооцінки в юнацькому віці

Стуліка Олена Борисівна, кандидатка психологічних наук, доцентка, доцентка кафедри практичної психології, Маріупольський державний університет, Холодинська Світлана Миколаївна здобувачка 2 курсу ОС «Магістр» за спеціальністю «Практична психологія», Маріупольський державний університет, д-р культурології, доцент, завідувачка кафедри філософських наук та історії України, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»

Анотація

У статті проаналізовані теоретичні засади впливу ситуації невизначеності на формування самооцінки осіб юнацького віку в структурі якості життя. Зазначено, що проблеми, пов'язані з дослідженням юнацького віку, посідають особливе місце в психології. Як відомо, в юнацькому віці головна увага зосереджена на формуванні світогляду та його впливу на пізнавальну діяльність, тому цей період дуже важливий для формування самосвідомості та моральної свідомості особистості. Показано, що ситуація невизначеності також може бути стимулом для особистісного росту та розвитку. Аргументовано, що ситуація невизначеності є нормальною частиною процесу зростання, тому підтримка в цей період може допомогти підліткам пройти через цей етап з більшою впевненістю та розвинути навички, які будуть корисними в майбутньому. Оскільки юнацький вік є центральним періодом становлення світоглядної системи, деяких рис характеру й соціального інтелекту, у нашому експериментальному дослідженні акцент був спрямований на питаннях розвитку самосвідомості й адекватної самооцінки саме юнаків.

На підставі результатів емпіричного дослідження з'ясовано, що ситуація невизначеності впливає на формування самооцінки особистості юнацького віку в структурі якості життя. Встановлено, що дівчата в порівнянні з хлопцями, мають більшу схильність до немотивованої тривожності. Доведено наявність прямого зв'язку між рівнем показників визначення ступеня задоволеності п'яти типів головних потреб (матеріальних, міжособистісних, потреб у самовираженні, визнанні та безпеки) і рівнем самооцінки студентів.

Обґрунтовано важливість впровадження корекційної програми для: 1) підвищення рівня самооцінки учасників; 2) зміни негативних поглядів на себе та власні можливості; 3) розвиток позитивної ціннісної системи; 4) подальшого пошуку нових та ефективних методів підтримки самооцінки осіб юнацького віку в період невизначеності.

Ключові слова: самооцінка, ситуація невизначеності, юнацький вік, якість життя, Я-концепція.

Abstract

Situation of uncertainty as the reason for the formation of self-esteem in adolescent age

Stulika Olena Borysivna Сandidate of psychological sciences, assistant professor, assistant professor of the Department of Practical Psychology, Mariupol State University, Kholodynska Svitlana Mykolaivna master's student in «Practical psychology», Doctor of Cultural Studies, Associate Professor, Head of Philosophical Sciences and History of Ukraine Department, State Higher Education Establishment `Pryazovsk State Technical University

The article analyzes the theoretical issues of the influence of the situation of uncertainty on the formation of self-esteem of young people in the structure of the quality of life. It is noted that problems related to the study of youth occupy a special place in psychology. It is stated that in youth, the main attention is focused on the formation of the worldview and its influence on cognitive activity, therefore this period is very important for the formation of self-awareness and moral consciousness of the individual. It is shown that the situation of uncertainty can also be a stimulus for personal growth and development. It is argued that uncertainty is a normal part of the growth process, so support during this period can help teenagers move through this stage with more confidence and develop skills that will be useful in the future. Since adolescence is the important period in the formation of the worldview system, some traits of the character and social intelligence, in our experimental study the emphasis was on the development of self-awareness and adequate self-esteem of young people in particular.

Based on the results of the empirical study, it was found that the situation of uncertainty affects the formation of the self-esteem of the youth in the structure of the quality of life. It has been established that girls are more prone to unmotivated anxiety than boys. The existence of a direct relationship between the level of indicators for determining the degree of satisfaction of five types of main needs (material, interpersonal, needs for self-expression, recognition and security) and the level of self-esteem of students has been proven.

The importance of the implementation of the correctional program for: 1) increasing the level of self-esteem of the participants; 2) changes in negative views of oneself and one's own capabilities; 3) development of a positive system of values; 4) further research for new and effective methods of supporting the selfesteem of youth in a period of uncertainty are substantiated.

Keywords: self-esteem, situation of uncertainty, youth, quality of life, selfconcept.

невизначеність самооцінка юнацький

Постановка проблеми

Дослідження самооцінки в структурі якості життя в ситуації невизначеності в юнацькому віці є дуже актуальним і важливим завданням у сучасному світі. Ця тема має численні практичні та теоретичні важливості.

По-перше, це перехід до дорослого життя. Юнацький вік є періодом значущих змін і виборів, де молоді люди стикаються з багатьма невизначеностями та стресами, пов'язаними з освітою, кар'єрними планами, стосунками та іншими аспектами життя. Самооцінка грає важливу роль у розв'язанні цих завдань і підтриманні якості життя під час переходу до дорослості.

По-друге, це психічне здоров 'я. Зниження самооцінки може призвести до психічних проблем, таких як депресія, тривожність і низька самооцінка. Тому дослідження цієї теми може допомогти розробити ефективні методи психологічної підтримки для молоді.

По-третє, це спроможність до адаптації. Невизначеність і зміни є невід'ємною частиною сучасного світу, і молоді люди повинні навчитися адаптуватися до нових умов. Дослідження самооцінки в контексті невизначеності може допомогти розвинути спроможність до адаптації та впоратися з життєвими труднощами.

По-четверте, це суспільна значущість. Забезпечення психологічного благополуччя та стабільної самооцінки молоді є важливим завданням для суспільства, оскільки це може сприяти збереженню здоров'я, підвищенню продуктивності та зниженню соціальних проблем.

Отже, дослідження обраної нами теми є важливим і актуальним завданням, яке може призвести до розвитку нових методів та інтервенцій для підтримки молоді в цьому критичному періоді їх життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема самоцінки не є для психології новою, проте, інтерес до неї не слабшає. Один з перших дослідників, який займався вивченням проблеми самооцінки в психології, був Вільям Джеймс (William James), американський філософ і психолог, робота котрого «Принципи психології» (The Principles of Psychology), опублікована у 1890 році, містить значний обсяг роздумів про психологію самоспостереження та самооцінки. У своїх працях він розглядав поняття самоїдентифікації та внутрішнього «я», що стали важливими концепціями в психології самооцінки.

Далі інші дослідники, такі як Карл Роджерс, Морріс Розенберг і Нейтаніель Бранден, розробили більше концептуальних моделей і підходів до дослідження самооцінки, що сприяло подальшому розвитку цієї галузі психології. Самооцінка залишається важливим поняттям для сучасних психологів і вивчається в контексті різних аспектів, включаючи самосприйняття, самоповагу, самоспрямованість і багато інших.

У зарубіжній психологічній літературі проблема самооцінки та «я-концепції» досліджується також у роботах Р. Бернса, Р. Мейли, К. Фопеля. Серед вітчизняних дослідників особливу увагу феномену самооцінки надавали В. Бараник, О. Гуменюк, Ю. Орлов, М. Пирлик, В. Семиченко, В. Смітанка, Т. Титаренко, Ю. Швалб та ін.

Проблему самооцінки та «я-концепції» в юнацькому віці досліджували такі вчені: В. Барська, Л. Березовська, О. Гречановська, Я. Євсейчик, Т. Зелінська, О. Кириченко, Ю. Козерук, О. Малихіна, О. Олійник, Л. Онуфрієва, Л. Просандєєва, Г. Пухно, А. Слободянюк, І. Ушакова, К. Хоменко, О. Шибрук та ін.

Проблему невизначеності в своїх дослідженнях піднімали А. Гусєв, А. Куразаєва, В. Лемещук, П. Лушин, С. Максименко, Ю. Мельник, А. Ніколаєвська, А. Резнік, С. Хілько, В. Ющенко та ін.

Оскільки юнацький вік є найбільш перехідним періодом з усіх періодів життя людини, саме тому проблеми, що пов'язані з дослідженням юнацького віку, посідають особливе місце в психології.

Мета статті - дослідити формування самооцінки особистості юнацького віку в ситуації невизначеності.

Виклад основного матеріалу

Дослідження питання розвитку впевненості у собі в юнацькому віці є завжди актуальним. Ми цілком згодні з сучасним вітчизняним науковцем С. Мельничуком, який зазначає, що «упродовж останніх років наше суспільство знаходиться у процесі кардинальних політичних, економічних, соціальних і культурно-національних змін. Під впливом як національних українських традицій, так і запозиченого «західного» способу в країні формуються нові духовні і культурні цінності, моральні норми та соціальні стандарти. Відповідно до них сьогодні фактор упевненості у собі в юнацькому віці стає провідним у діяльності людини як суб'єкта соціальної взаємодії, тому питання розвитку впевненості у собі набуває все більшого значення.

Юнацький вік відзначається становленням самосвідомості, світогляду, наявністю потреби в громадській активності, формуванням пізнавальних і професійних інтересів. З одного боку, у цей віковий період розв'язуються питання, пов'язані з вибором майбутньої професії, утверджується самостійність і здатність будувати життєві плани. З іншого боку, зіткнення з невизначеним майбутнім, особливо у період нестабільності та змін у суспільстві, сприяє виникненню невпевненості в собі. У зв'язку з цим, на етапі завершення навчання у загальноосвітніх закладах та переході до професійної підготовки актуальним є дослідження особливостей та умов розвитку впевненості в собі в старшокласників і студентів» [8, С. 42].

В юнацькому віці головна увага зосереджена на формуванні світогляду та його впливу на пізнавальну діяльність, тому цей період дуже важливий для самосвідомості та моральної свідомості особистості.

Як зазначає сучасна наукова дослідниця Катерина Хоменко, «у рамках становлення нового рівня самосвідомості в юнацькому віці розвивається ставлення до себе на якісно іншому рівні, відбувається зміна підстав, критеріїв самооцінки. Ставлення до себе починає ґрунтуватися на відповідності поведінки, власних поглядів і переконань, результатів діяльності. Юнацький вік характеризується розвитком усвідомленого збалансованого емоційно- ціннісного ставлення до себе. Аналіз проблеми самоставлення як складової Я-концепції в юнацькому віці, дозволяє відзначити різні напрямки в його вивченні. Всі вони, з одного боку, підкреслюють соціальну природу Я-концепції, як результат соціалізації індивіда через діяльність і спілкування з іншими, з іншого боку, усвідомлення і Я-концепція є основою, на якій протікає ця соціалізація. Я-концепція підростаючої особистості, активно розвиваючись, стає детермінантою процесу адаптації людини до соціального середовища, зокрема, у становленні ціннісної структури особистості» [12, С. 620]

На значущості юнацького віку для всього подальшого життя наголошує і відомий дослідник цього періоду в житті людини Т. М. Титаренко. Науковець зазначає, що «вибір, який робить людина в молоді роки, значною мірою обумовлює траєкторію її подальшого життя, рівень самореалізації, майбутні життєві успіхи та поразки» [11, С. 5].

Багато науковців в галузі психології наполягають на важливості самооцінки в житті особистості. Так, канд.пед.н., доцент кафедри соціальної та прикладної психології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, О.М. Кириченко в своїй статті «Дослідження самооцінки студентів-психологів» (2016), зокрема, зазначає: «Саме самооцінка особистості має важливе значення для успішної навчальної діяльності, професійної орієнтації, вибору життєвого шляху та усвідомлення себе в суспільстві. Від того, як особистість сприймає себе, залежить її майбутнє. Крім того, існують різні підходи до розуміння сутності самооцінки, а це свідчить про її складність і багатогранність як психологічного феномену» [5, C. 113].

І.С. Булах в своїй монографії «Психологія особистісного зростання підлітка» підкреслює значення юнацького віку для розвитку самосвідомості, коли формування світогляду взаємопов'язане з рефлексією, усвідомленням своїх мотивів, внутрішніх конфліктів, моральної самооцінки [2].

Аналізуючи складові компоненти самооцінки, науковці мають різні погляди. Так, сучасна дослідниця В.Р. Лемещук в своїй статті «Динаміка соціальних страхів сучасних юнаків» (2007) основними показниками самооцінки виокремлює рівень і адекватність. Адекватність самооцінки позначає максимально об'єктивний ступінь уявлень про себе, критичне ставлення до власних досягнень, цілей, вчинків. Цей компонент виявляється у двох протилежних полюсах: адекватна самооцінка (реальне аргументоване ставлення до себе) та неадекватна (завищена або занижена) [6].

Євсейчик Я.О. та Козерук Ю.В., досліджуючи самооцінку як фактор становлення особистості студента, зокрема зазначають, що самооцінка студента розвивається під впливом успішності його адаптації до нової соціальної ролі «студента» на перших курсах навчання, а також усвідомлення своєї професійної ролі [3, С. 164].

Олійник О.О. звертає увагу на те, що «занижена самооцінка негативно впливає на навчальну успішність, саморегуляцію й самореалізацію студента, є бар'єром для встановлення міжособистісних відносин, формування професійно важливих рис і навичок» [9, С. 97].

Як відомо, процес формування особистості здійснюється в онтогенезі під впливом цілої низки факторів. Сформованість індивідуально-типологічних особливостей залежить як від природних задатків, так і від зовнішніх впливів. Студентський вік характеризується тим, що в цей період досягаються багато оптимумів розвитку інтелектуальних і фізичних сил, а ставлення, що змінюється до самого себе, впливає на всі дії. Фізичні дані, які мають таке велике значення в підлітковому віці, не втрачають своєї актуальності, але відходять на другий план, і на перше місце стають розумові здібності, знання, уміння й навички.

Ми також згодні з О. Малихіною в тому, що «становлення молодої людини як особистості відбувається саме в юності, коли вона, пройшовши складний шлях онтогенетичної ідентифікації, уподібнення іншим людям, засвоїла від них соціально значущі властивості особистості: здатність до співпереживання, до активного етичного ставлення до людей, до самої себе і до природи; здатність до засвоєння конвенціональних ролей, норм, правил поведінки в суспільстві, які мають великий вплив на формування самоповаги. Розпочавши своє інтенсивне формування в юності емоційно-ціннісне ставлення до себе переходить в студентстві на новий рівень, коли загальна самооцінка складається з відповідності поведінки, власних поглядів і мінливих переконань, і нарешті, результатів діяльності [7, С. 53].

Формування самооцінки особистості юнацького віку в ситуації невизначеності може бути складним завданням, оскільки в цьому віці молоді люди шукають свою ідентичність і займаються активним самопізнанням. Отже, особистість може відчувати нестабільність і невизначеність у своєму місці в світі, а це може впливати на її самооцінку.

Ситуація невизначеності може виникати з багатьох причин, таких як невпевненість у власних здібностях, незнання майбутніх кар'єрних шляхів, соціальна нестабільність, конфлікти в сім'ї або особисті проблеми. Всі ці фактори можуть впливати на самооцінку, самопочуття та загальну якість життя підлітків.

Невизначеність може викликати стрес і тривогу, що, в свою чергу, може впливати на фізичне та психічне здоров'я підлітків. Вони можуть почуватися втраченими, безпорадними або незрозумілими, що може призвести до погіршення настрою, відчуття самотності та зневіри.

Сьогодні сучасна молодь все більш відчуває невпевненість у майбутньому, збільшення кількості та інтенсивності дії стресорів (у тому числі завдяки військовим діям, втрати житла, навчанню в режимі онлайн, переїзду до іншого місту або країни), погіршення міжособистісних стосунків з однолітками та в сім'ї, низький рівень самооцінки. Все це є складовою проблеми формування самооцінки особистості юнацького віку в ситуації невизначеності.

Однак, ситуація невизначеності також може бути стимулом для особистішого росту та розвитку. Підлітки можуть навчитися керувати стресом, адаптуватися до змін, розвивати творчість і пошукові навички. Вони можуть виявити нові інтереси, знайти своє покликання або визначити особисті цілі.

На думку Л.А. Онуфрієвої, «... регулююча функція самооцінки щодо діяльності проявляється в різній спрямованості: вона впливає на вибір власних цілей людини, визначає характерні для неї емоційні та мотиваційні стани, багато в чому обумовлює характер оцінки та ставлення людини до досягнутих нею цілей» [10, С. 406].

До позитивних факторів юнацького віку можна віднести стабілізацію емоційної сфери, зниження егоцентризму, поступове об'єднання окремих ситуативних образів власного «Я» в стійку структуру. Головними новоутвореннями даного вікового етапу вважають особистісну ідентичність, самовизначення, самореалізацію [4, С. 116].

Тому для підвищення самооцінки підлітків важливо створити сприятливе середовище, де вони можуть висловлювати свої емоції та думки, знаходити підтримку в родині, друзях або фахівцях, які можуть допомогти їм зрозуміти свої потреби і цілі. Важливо також надавати можливості для самовираження та розвитку, наприклад, через участь у захопленнях, спортивних змаганнях або громадській діяльності. У тому числі, це стосується сфери освіти.

В. Барська зазначає, що «сьогоднішні студенти потребують глибокої внутрішньої перебудови, що передбачає самоусвідомлення, коригування ставлення до себе і до інших людей. Зміст сучасної освіти має бути орієнтованим на забезпечення самовизначення особистості, створення умов для її самореалізації. В освітньому процесі мова йде про необхідність виховання мотивованою, ініціативною, «домінантною» особистості, орієнтованої на успіх і кар'єру (в позитивному сенсі цього слова), на побудову і реалізацію продуктивних сценаріїв свого життєвого і професійного шляху» [1, C. 16-17].

Зрозуміння того, що ситуація невизначеності є нормальною частиною процесу зростання, і підтримка в цей період можуть допомогти підліткам пройти через цей етап з більшою впевненістю та розвинути навички, які будуть корисними в майбутньому.

Таким чином, студенти, опинившись на порозі дорослості, спрямовані в майбутнє. Реалізація основних потреб цього віку призводить до відносної стабілізації особистості, формування «Я-концепції», світогляду та самооцінки. Центральним новоутворенням стає самовизначення - професійне та особистісне. Саме в період ранньої юності виявляється свідоме позитивне ставлення до навчання. Все це дає можливість в цей віковий період здійснювати пошуки сенсу життя.

Саме тому формування самооцінки студента в ситуаціях невизначеності є важливою частиною їх особистісного та академічного розвитку.

Аналіз результатів дослідження

З метою виявлення впливу ситуації невизначеності на формування самооцінки особистості юнацького віку в структурі якості життя нами було проведено емпіричне дослідження. Для перевірки поставленої гіпотези нами були обрані такі методики: «Шкала оцінки якості життя» (Чабан О.С.), «Визначення рівня самооцінки» (Ковальов С.В.), експрес-діагностика В.В. Бойка щодо немотивованої тривожності та методика діагностики ступеня задоволеності основних потреб людини Ю.Ф. Пачковського.

В опитуванні взяли участь 50 здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 1-4 курсів ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», із яких - 26 дівчат (52 %) та 24 хлопця (48 %).

Відповідно до результатів використання методики С.В. Ковальова «Визначення рівня самооцінки», встановлено, що із загальної кількості студентів 60 % мають низький рівень самооцінки, 34 % - середній і 6 % - високий.

Порівняльна характеристика показників рівня самооцінки за статтю респондентів свідчить, що високий рівень самооцінки мають однаково (у відсотковому порівнянні) і хлопці, і дівчата. Середній рівень самооцінки у дівчат більше на 9 % ніж у хлопців. Що стосується низького рівня самооцінки, то тут, навпаки, у хлопців він вищий на 9 % у порівнянні з дівчатами.

Рис. 1. Виявлення рівня самооцінки всіх респондентів

Рис. 2. Виявлення рівня самооцінки в дівчат

Рис. 3. Виявлення рівня самооцінки у хлопців

Аналізуючи результати рівнів якості життя за допомогою використання «Шкали оцінки якості життя» (автор - О.С. Чабан), можемо зазначити, що із загальної кількості студентів 4 % мають вкрай низький рівень якості життя, 16 % мають низький рівень, 48 % - середній, 28 % - високий і 4 % - дуже високий.

Рис. 4. Вимірювання якості життя респондентів

Рис. 5. Вимірювання якості життя (дівчата)

Рис. 6. Вимірювання якості життя (хлопці)

Згідно з результатами використання експрес-діагностики В.В. Бойка щодо виявлення схильності до немотивованої тривожності, встановлено, що із загальної кількості студентів 52 % мають деяку схильність до тривожності, серед них 62 % дівчат від загальної кількості та 38 % хлопців від загальної кількості. Схильність до нетривожності мають 48 % респондентів, серед яких 38 % дівчат від загальної кількості та 62 % хлопців.

За допомогою методики діагностики ступеня задоволеності основних потреб людини Ю.Ф. Пачковського, ми виявили, які потреби є загальними на даний час у осіб юнацького віку.

Аналізуючи результати, можемо зазначити, що із загальної кількості студентів, в першу чергу, надалі перевагу матеріальним потребам - 42 % респондентів, з яких 46 % дівчат та 37,5 % хлопців. На другому місці опинилися потреби у самовираженні. Їх обрали 24 % студентів, з яких 27 % дівчат та 21 % хлопців. Третє місце посіли соціальні (міжособистісні) потреби. Їм надали перевагу 14 % студентів, з яких 15 % - дівчата та 12,5 % хлопців. На четвертому місці опинилися потреби у безпеці. Їх обрали 12 % респондентів, з яких 12 % - дівчата та 12,5 % хлопців. Останнє місце респонденти залишили за потребами у визнанні. На них потребують тільки 16,5 % хлопців - це від їх загальної кількості та 8 % від загальної кількості студентів.

Рис. 7. Ієрахія визначення ступеня задоволеності п'яти типів головних потреб респондентів

Якщо порівняти результати визначення ступеня задоволеності п'яти типів головних потреб дівчат і хлопців за кожним типом окремо, то маємо такі результати: матеріальним потребам надали перевагу на 8,5 % більше дівчат відносно до хлопців, потребам у самовираженні надали перевагу на 6 % більше дівчат відносно до хлопців, міжособистісним потребам надали незначну перевагу також дівчата - на 2,5 % більше, ніж хлопці. На безпеку потребують однаково і хлопці, і дівчата. Потреби у визнанні виявилися тільки у хлопців.

Таким чином, можемо сказати, що гіпотеза дослідження яка передбачала припущення про те, що ситуація невизначеності впливає на формування самооцінки особистості юнацького віку в структурі якості життя підтвердилась.

Підсумовуючі вищезазначене, можемо зробити такі висновки:

1. Період юнацького віку часто характеризується пошуком ідентичності. Невизначеність у визначенні власного «хто я?» може призвести до нестабільності самооцінки.

2. Невизначеність може викликати стрес та емоційну нестабільність, що впливає на формування позитивної або негативної самооцінки.

3. Вплив соціокультурного середовища на погляди та очікування може ускладнити вирішення підлітками питань про власну особистість.

4 Важливо створювати умови для підтримки підлітків у вирішенні невизначеності ідентичності, сприяючи позитивному формуванню самооцінки.

5. Процес визначення власної особистості є невід'ємною частиною психосоціального розвитку.

6. Сприяння саморозумінню та самовизначенню може поліпшити самооцінку підлітків.

7. Освітні програми та педагогічні підходи повинні враховувати особливості юнацького віку, сприяючи психологічному та соціальному розвитку.

8. У випадках негативного впливу невизначеності на самооцінку важливо вчасно виявляти та впроваджувати корекційні заходи, зокрема, за допомогою консультування та психологічної підтримки.

За результатами констатувального експерименту нами була сформована корекційна програма, яка мала на меті: 1) підвищення рівня самооцінки учасників; 2) зміну негативних поглядів на себе та власні можливості; 3) розвиток позитивної ціннісної системи.

Розроблена нами корекційна програма може слугувати основою для подальшого пошуку нових та ефективних методів підтримки самооцінки осіб юнацького віку в період невизначеності.

Література

1. Барська В.О. Психологічні умови розвитку позитивної «Я-концепції» особистості студента. Вісник Донецького університету. Серія Б - гуманітарні науки, 2015. № 1-2. С. 16-21.

2. Булах І.С. Психологія особистісного зростання підлітка: монографія. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. 340 с.

3. Євсейчик Я.О., Козерук Ю.В. Самооцінка як фактор становлення особистості студента. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. 2015. № 124. С. 163-165

4. Зелінська Т.М. Психологія особистісної амбівалентності в юнацькому віці: монографія. Суми: Університетська книга, 2013. 432 с.

5. Кириченко О.М. Дослідження самооцінки студентів-психологів. Наука і освіта: наук.-практ. журнал. 2016. № 5. С. 113-116

6. Лемещук В.Р. Динаміка соціальних страхів сучасних юнаків. Ч. 2. Практична психологія та соціальна робота. 2007. № 1. С. 71-78.

7. Малихіна О.А. Дослідження емоційно-ціннісного компонента в структурі самоповаги студентів. Проблеми сучасної психології. Запоріжжя, 2017. № 1(11). С. 51-55.

8. Мельничук С.К. Психологічні особливості становлення видів упевненості в собі у юнацькому віці. Наука і освіта. 2017. № 9. С. 42-47.

9. Олійник О.О. Самооцінка як передумова професійного становлення студентів. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 1. С. 97-101.

10. Онуфрієва Л.А. Самооцінка як складова Я-концепції майбутніх фахівців соціономічних професій. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2016. С. 396-412.

11. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. Київ: Либідь, 2003. 376 с.

12. Хоменко К.В. Науково-теоретичні підходи до вивчення проблеми самоставлення в юнацькому віці. Проблеми сучасної психології, 2013. Вип. 22. С. 611-623.

References

1. Barska V.O. (2015). Psykholohichni umovy rozvytku pozytyvnoi «Ia-kontseptsii» osobystosti studenta [Psychological conditions for the development of a positive "self-concept" of a student's personality]. Visnyk Donetskoho universytetu. Seriia B - humanitarni nauky, № 1-2, pp. 16-21.

2. Bulakh I.S. (2016). Psykholohiia osobystisnoho zrostannia pidlitka: monohrafiia [Psychology of adolescent personal growth: monograph]. Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD». (in Ukrainian)

3. Ievseichyk Ya.O., Kozeruk Yu.V. (2015). Samootsinka yak faktor stanovlennia osobystosti studenta [Self-esteem as a factor in the formation of a student's personality]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni T.H. Shevchenka, № 124, pp.163-165.

4. Zelinska T.M. (2013). Psykholohiia osobystisnoi ambivalentnosti v yunatskomu vitsi: monohrafiia [Psychology of personal ambivalence in youth: monograph]. Sumy: Universytetska knyha. (in Ukrainian)

5. Kyrychenko O.M. (2016). Doslidzhennia samootsinky studentiv-psykholohiv [Study of self-esteem of psychology students]. Nauka i osvita: nauk.-prakt. Zhurnal, № 5, pp. 113-116.

6. Lemeshchuk V.R. (2007). Dynamika sotsialnykh strakhiv suchasnykh yunakiv. Ch. 2 [Dynamics of social fears of modern youth. Part 2]. Praktychnapsykholohiia ta sotsialna robota, № 1, pp. 71-78.

7. Malykhina O.A. (2017). Doslidzhennia emotsiino-tsinnisnoho komponenta v strukturi samopovahy studentiv [Research of the emotional and value component in the structure of students' self-esteem] Problemy suchasnoipsykholohii. Zaporizhzhia, № 1(11), pp. 51-55.

8. Melnychuk S.K. (2017). Psykholohichni osoblyvosti stanovlennia vydiv upevnenosti v sobi u yunatskomu vitsi [Psychological features of the formation of types of self-confidence in youth]. Nauka i osvita, № 9, pp. 42-47.

9. Oliinyk O.O. (2018). Samootsinka yak peredumova profesiinoho stanovlennia studentiv [Self-esteem as a prerequisite for students' professional development]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii, № 1, pp. 97-101.

10. Onufriieva L.A. (2016). Samootsinka yak skladova Ya-kontseptsii maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii [Self-esteem as a component of the self-concept of future specialists in socionomic professions]. Zbirnyk naukovykh prats K-PNU imeni Ivana Ohiienka, Instytutupsykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy, pp. 396-412.

11. Tytarenko T.M. (2003). Zhyttievyi svit osobystosti: u mezhakh i za mezhamy budennosti [The life world of an individual: within and beyond the boundaries of everyday life]. Kyiv: Lybid. (in Ukrainian)

12. Khomenko K.V. (2013). Naukovo-teoretychni pidkhody do vyvchennia problemy samostavlennia v yunatskomu vitsi [Scientific and theoretical approaches to the study of the problem of self-identity in youth]. Problemy suchasnoi psykholohii, vol. 22. pp. 611-623.

Размещено на Allbest.ru