Теоретичний аналіз вивчення емоційного інтелекту в українській психологічній науці

Розгляд теоретичного аналізу поняття емоційного інтелекту, його функцій, складових. Доцільність дослідження емоційного інтелекту на сучасному етапі розвитку психологічної науки в Україні. Способи активності для досягнення цілей і задоволення потреб.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.03.2024
Размер файла 26,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра психології та соціальної роботи

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Теоретичний аналіз вивчення емоційного інтелекту в українській психологічній науці

Паламарчук Ольга Миколаївна, доктор психологічних наук, професор

Візнюк Інеса Миколаївна, доктор психологічних наук, професор

Чухрій Інна Володимирівна, доктор психологічних наук, професор

Анотація

Стаття присвячена розгляду теоретичного аналізу поняття емоційного інтелекту, його функцій, складових. Представлено огляд теоретичних підходів до вивчення емоційного інтелекту серед українських науковців. Значна увага приділяється проблемі не повного вивчення закономірностей і механізмів емоційного інтелекту. Також наголошується доцільність дослідження емоційного інтелекту на сучасному етапі розвитку психологічної науки в Україні. Доведено, що проблема емоційного інтелекту є не новою в українській науковій літературі, і наявність потреби постійно оновлювати дослідження емоційного інтелекту вимагає більш глибокого аналізу даного феномену на сучасному етапі розвитку психологічної науки в Україні. Також стаття містить опис різноманітних визначень поняття емоційного інтелекту серед українських вчених. У статті проаналізовано та описано ряд функцій емоційного інтелекту, виокремлено п'ять складових емоційного інтелекту. Визначено, що емоційний інтелект розглядається як інтелект як інтегрований конструкт, а також як інтегративну особистісну властивість і продукує неочевидні способи активності для досягнення цілей і задоволення потреб. Проведений аналіз наукової літератури вказує на те, що в українських науковців немає єдиної позиції щодо розуміння сутності емоційного інтелекту і його складових. Для успішного формування та розвитку потрібно розуміти, що стоїть за цим поняттям, тому у викладеному матеріалі розглядаються різноманітні теоретичні підходи до вивчення емоційного інтелекту. Також дана робота дає детальний опис вивчення поняття внутрішньо-особистісного та міжособистісного емоційного інтелекту Стаття має опис особливостей розвитку емоційного інтелекту на різних вікових періодах. Перспективи подальших досліджень полягають у детальнішому емпіричному вивченні розвитку емоційного інтелекту і його вплив на різні сфери життєдіяльності особистості.

Ключові слова. Емоції, вчені, дослідження, здібності, діяльність, особистість.

Palamarchuk Olga Mykolaivna Doctor of psychological sciences, professor, head of the department of psychology and social work, Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskyi

Vyzniuk Inessa Mykolaivna Doctor of Psychological Sciences, Professor of the Department of Psychology and Social Work, Mykhailo Kotsyubynsky Vinnytsia State Pedagogical University

Chukhrii Inna Volodymyrivna Doctor of Psychological Sciences, Professor of the Department of Psychology and Social Work, Mykhailo Kotsyubynsky Vinnytsia State Pedagogical University

Theoretical analysis of the study of emotional intelligence in Ukrainian psychological science

Abstract

The article is devoted to the theoretical analysis of the concept of emotional intelligence, its functions and components. An overview of theoretical approaches to the study of emotional intelligence among Ukrainian scientists is presented. Considerable attention is paid to the problem of incomplete study of the patterns and mechanisms of emotional intelligence. The expediency of studying emotional intelligence at the present stage of development of psychological science in Ukraine is also emphasized. It is proved that the problem of emotional intelligence is not new in the Ukrainian scientific literature, and the need to constantly update the study of emotional intelligence requires a deeper analysis of this phenomenon at the present stage of development of psychological science in Ukraine. It is determined that emotional intelligence is viewed as intelligence as an integrated construct, as well as an integrative personal property and produces non-obvious ways of activity to achieve goals and meet needs. For its successful formation and development, it is necessary to understand what is behind this concept, so the material presented here considers various theoretical approaches to the study of emotional intelligence. This paper also provides a detailed description of the study of the concept of intrapersonal and interpersonal emotional intelligence The article describes the peculiarities of emotional intelligence development at different age periods. Prospects for further research are a more detailed empirical study of the development of emotional intelligence and its impact on various spheres of human life.

Keywords. Emotions, scientists, research, abilities, activities, personality.

Вступ

Постановка проблеми. Виникнення поняття «емоційний інтелект» має довгий шлях наукових пошуків різних вчених, адже вже розмежування емоцій і емоційних станів як особливих сфер психічного життя сталося в античний період. З розвитком психології саме як окремої самостійної науки почалося детальне вивчення когнітивної детермінованості емоційних процесів, а також самого поняття емоцій і зв'язок їх з пізнавальною діяльністю. Звичайно, що пізніше було доведено різними науковцями наявність логічного зв'язку між мисленнєвими та емоційними процесами. Самі ж вчені не тільки вивчили ці зв'язки, але і створили передумови для подальшого і глибшого вивчення справи емоційної регуляції мисленнєвої діяльності та поведінки особистості. Поштовхом до виділення інтелектуальних здібностей, які відповідають за опрацювання саме емоційної інформації, спричинило, по-перше, розширення загальної структури інтелекту. Вже пізніше після численних досліджень з'являться такі поняття як соціального інтелекту, і як наслідок - до виникнення окремих моделей емоційного інтелекту. Вже у ХХ столітті світ побачив чимало наукових праць, які описували суть нового психологічного феномену та його впливу на різні аспекти життєдіяльності особистості. Однак розгляд емоційного інтелекту у різних напрямках науки не зупиняється і досі. І соціологи, і психіатри, і психологи прагнуть зрозуміти сутність і знайти нові закономірності й механізми даного поняття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині світ проходить етап інформаційних трансформацій, що мають не лише позитивний вплив, а й охоплюють негативні детермінанти. Це і соціальна нестабільність, певні суспільні зміни під впливом пандемії COVID-19, військовий стан, тиск ЗМІ, стрес, певні психологічні зміни і т.д. Звичайно, що такі нестабільні умови впливають на погіршення психічного і фізичного здоров'я особистості і хоча б якось уникнути негативного впливу, з'являється деструктивна емоційна реакція. Тому, вивчення і саме нинішнє розуміння суті емоційного інтелекту, а також використання доречних прийомів, технік щодо його розвитку є важливим та актуальним для сучасної особистості, групи, громади. Проблема вивчення емоційного інтелекту, на нашу думку, є надзвичайно актуальною на сучасному етапі розвитку психологічної науки в Україні. Так як чимало питань з досліджень даного поняття залишаються відкритими для українських науковців, наразі виникає потреба у більш широкому вивченні та розгляді теоретичних позицій вітчизняних досліджень у цьому напрямку. Тому науковий інтерес до проблематики емоційного інтелекту пов'язаний зі недостатнім вивченням усіх його аспектів в українській психологічній науці.

Мета статті полягає в теоретичному аналізі вивчення емоційного інтелекту в українській психологічній науці.

Виклад основного матеріалу

Аналіз досліджень вивчення природи емоційного інтелекту серед українських науковців показав, що є виражена тенденція спиратися на дослідження американських вчених. Наприклад, на працю «Емоційний інтелект», науковця Д. Гоулман, яку він опублікував у США у 1995 році. Перш за все, автор наголошує, що якраз емоційний інтелект сприяє особистісному зростанню та ефективності професійної діяльності. Д. Гоулман зауважує той факт, що емоційний інтелект допомагає людині ідентифікувати та виокремлювати емоційні стани, осмислювати взаємозв'язок між емоціями, мисленням та діями, управляти станами, а також контролювати емоції та входити в емоційні стани, що сприяють досягненню успіху, розуміти емоції інших людей, бути емпатійними, підтримувати гармонійні відносини з оточенням, що сприяє самоефективності особистості в соціумі. Це все зумовлює і відкриває для особистості багатогранні можливості для самоактуалізації [5, с.132]. Також слід виокремлити, що першою і найвідомішою моделлю емоційного інтелекту в науковій психології була розроблена Пітером Саловеєм та Джоном Майєром. Ці автори сформулювали теоретичну позицію щодо емоційного інтелекту, як важливого психологічного джерела особистості. Його розвиток з одного боку сприяє оптимальному функціонуванню людини, конструктивним та взаємопродуктивним міжособистісним стосункам, та з іншого - зменшує ризик різних форм руйнування особистості та соціальної дезадаптації, тобто є особистісним ресурсом [16, с. 438].

Сучасний дослідник Р. Бар-Он, стверджує, що емоційний інтелект - це «сукупність емоційних, особистих та соціальних здібностей, які впливають на загальну здатність ефективно справлятися з вимогами та тиском навколишнього середовища». Вчений виокремив п'ять складових емоційного інтелекту: 1) пізнання себе, усвідомлення власних емоцій і пов'язані з цим упевненість у собі, самоповага, самоактуалізація, незалежність); 2) навички міжособистісного спілкування на основі емпатії та соціальної відповідальності; 3) здатність до адаптації, гнучкість реагування, конструктивне розв'язання проблем; 4) управління стресовими ситуаціями, контроль за імпульсивністю, стійкість до стресу; 5) переважаючий позитивний настрій, щастя, оптимізм [3, с. 31-32]

Сьогодні кількість наукових досліджень, спрямованих на вивчення емоційного інтелекту зростає серед українських вчених. Кожен з авторів пропонує своє тлумачення емоційного інтелекту, його структури та шляхів дослідження. Циганчук Т. В., вивчаючи даний феномен у зв'язку зі стресостійкістю на вибірці студентів, встановила зворотну кореляцію між показниками емоційного інтелекту та соціального самоконтролю та пряму кореляцію з показниками самоконтролю в емоційній сфері [14, с.201].

Носенко Е.Л. та. Коврига Н.В акцентували увагу на п'ятифакторній структурі емоційного інтелекту, яка доповнена за рахунок вивчення нейротизму, екстраверсії, гнучкості. Крім того вчені надали характеристику рівневих показників емоційного інтелекту. Високі показники емоційного інтелекту, з позиції науковців, зумовлені високим рівнем розвитку внутрішнього світу, що базується на наявності у суб'єкта можливих альтернатив поведінки у різних ситуаціях на основі його системи цінностей. Крім того, високі показники пов'язані з його свободою від безпосередніх ситуаційних вимог, інтернальним локус-контролем, сензитивністю до емоціогенних подразників, високою самооцінкою та психологічним благополуччям, незалежністю від ситуації у виборі копінг - стратегій [7,8].

Кряж І. та Левенець Н., аналізуючи емоційний інтелект та довіру як предиктори суб'єктивного благополуччя студентів, встановили, що довіра опосередковує вплив емоційного інтелекту на суб'єктивне благополуччя [9, с.26].

У даний час емоційний інтелект розглядається як здатність до розпізнання, розуміння емоцій і управління ними; маються на увазі як власні емоції суб'єкта, так і емоції інших людей (Г.Г. Гарскова, Д.В. Люсін і багато ін.). Г.Г. Гарскова емоційний інтелект розглядає як здатність розуміти відносини особистості, що репрезентується в емоціях, керуванні емоційною сферою на основі інтелектуального аналізу і синтезу. Емоції відображають ставлення людини до різних сфер життя і до самої себе, а інтелект служить для розуміння цих відносин. Звідси випливає, що емоції можуть бути об'єктом інтелектуальних операцій. Інтелектуальні операції з емоціями здійснюються на основі вербалізації емоцій, заснованої на їх усвідомленні та диференціюванні. Тому, така здатність є включеною в ухвалення рішень на основі диференційованої оцінки подій, що мають особистісний сенс. За Г.Г. Гарсковою, емоційний інтелект продукує неочевидні способи активності для досягнення цілей і задоволення потреб. Автор уточнює відмінність між абстрактним та практичним інтелектом, які відображають закономірності зовнішнього світу, від емоційного інтелекту, який відображає внутрішній світ особистості. Конкретизується його зв'язок з обробкою емоційної інформації, а саме смисловими значеннями явищ повсякденного життя людини [10, с.34-35].

Д.В. Люсіним пропонується двокомпонентна структура емоційного інтелекту як здатності до розуміння своїх і чужих емоцій, управління ними. Автор вводить поняття внутрішньо-особистісного та міжособистісного емоційного інтелекту. Міжособистісний емоційний інтелект - розуміння емоцій інших людей і управління ними. Внутрішньо-особистісний емоційний інтелект - розуміння власних емоцій та управління ними. Оскільки і здатність до розуміння емоцій, і здатність до управління емоціями можуть бути спрямовані на власні емоції і емоції інших людей, на думку Д.В. Люсіна, можна говорити про внутрішньо-особистісний та міжособистісний емоційний інтелект, які хоча й припускають актуалізацію різних когнітивних процесів, але повинні бути взаємопов'язаними. Д.В. Люсін вважає, що здатність до розуміння емоцій і управління ними дуже тісно пов'язана із загальною спрямованістю особистості на емоційну сферу, тобто з інтересом до внутрішнього світу іншої людини (у тому числі і до свого власного), схильністю до психологічного аналізу поведінки, з цінностями, що приписуються емоційним переживанням. В якості факторів, що визначають розвиток емоційного інтелекту, називаються особливості емоційності, когнітивні здібності, уявлення про емоції. Тому, на думку Д.В. Люсіна, емоційний інтелект являє собою конструкт, що має двоїсту природу. З одного боку, цей конструкт пов'язаний з когнітивними здібностями, а з другого боку - з особистісними характеристиками, які більш-менш прямо впливають на його рівень й індивідуальні особливості [11, с.98-101].

М. А. Манойлова розглядає емоційний інтелект як здатність людини до усвідомлення, прийняття та регуляції емоційних станів і почуттів інших людей і самого себе. Автор виділяє внутрішньо-особистісний (усвідомлення своїх почуттів, самооцінка, впевненість в собі, відповідальність, терпимість, самоконтроль, активність, гнучкість, зацікавленість, відкритість новому досвіду, мотивацію досягнення, оптимізм) та міжособистісний (комунікабельність, відкритість, емпатія, здатність враховувати і розвивати інтереси іншої людини, повага до людей, здатність адекватно оцінювати і прогнозувати міжособистісні відносини, вміння працювати в команді) аспекти емоційного інтелекту [2, с.276-278].

І. М. Андрєєва пропонує інтегративну модель емоційного інтелекту, згідно якої емоційний інтелект має ієрархічну структуру, яка включає «інтелект індивіда» (емоційний інтелект як «можливість»),«інтелект суб'єкта діяльності» (емоційний інтелект як когнітивно-особистісне утворення) та «інтелект особистості» (емоційний інтелект у взаємозв'язку з іншими особистісними властивостями) [1, с.67-69]. Емоційний інтелект індивіда являє собою природні можливості когнітивних процесів індивіда, які забезпечують обробку емоційної інформації включають вроджені задатки емоційних здібностей, в якості яких розглядаються властивості темпераменту. Емоційний інтелект суб'єкта діяльності являє собою синтез емоційних здібностей і компетенцій, які формуються в результаті навчання і професійної діяльності. Автор виділяє дві складові емоційного інтелекту суб'єкта діяльності: 1) інструментальний емоційний інтелект - поєднання інтелектуальних здібностей до обробки емоційної інформації і емоційної компетентності; проявляється при вирішенні практичних задач і підлягає зовнішній об'єктивній оцінці; 2) індивідуально-особистісний (рефлексивний) емоційний інтелект - уявлення про рівень власного емоцій-ного інтелекту, яке формується в результаті рефлексії, усвідомлена емоційна самоефективність індивіда в сфері емоцій, вимірюється за допомогою самозвіту. Складовими інструментального емоційного інтелекту виступають: досвідний та стратегічний емоційний інтелект, а індивідуально-особистісного емоційного інтелекту - внутрішньо-особистісний та міжособистісний емоційний інтелект. Вищим рівнем розвитку емоційного інтелекту є емоційний інтелект особистості, який являє собою поєднання емоційного інтелекту суб'єкта діяльності із характеристиками особистості, які сприяють адаптації індивіда, зокрема загальним інтелектом, комунікабельністю, соціальною сміливістю, емоційною стійкістю, адаптивністю, прийняттям себе та інших, емоційним комфортом, а також емоційною креативністю. На основі даної моделі емоційного інтелекту, автор розглядає інтегральний емоційний інтелект як когнітивно-особистісне утворення, як сукупність розумових здібностей до розуміння емоцій та управління ними, компетенцій, пов'язаних з обробкою та перетворенням емоційної інформації, а також комунікативних, емоційний, інтелектуальних та регулятивних особистісних властивостей, які сприяють адаптації індивіда [1, с.78-79].

Розвинений емоційний інтелект виконує ряд функцій, серед яких І.Собченко виділяє такі:інтерпретативна - уможливлює розшифровування емоційної інформації та створення власного «тлумачного словника емоцій»; регулятивна - забезпечення емоційного балансу і комфорту особистості та адекватності зовнішнього прояву емоцій; адаптивна та стресозахисна функція виявляються в актуалізації та стимулюванні психічних резервів людини в складних життєвих ситуаціях; активізуюча функція забезпечує гнучку спроможність до конгруентності у спілкуванні. В результаті розвитку емоційного інтелекту особистості формується емоційна компетентність, яка є сукупністю знань, умінь і навичок, що дають змогу приймати адекватні рішення та діяти на основі результатів інтелектуальної обробки зовнішньої та внутрішньої емоційної інформації. Емоційна компетентність є інтегральним показником сформованості інших компетентностей особистості: психологічної, соціальної та праксеологічної. Важливою умовою розвитку емоційної компетентності є здатність до зчитування та інтерпретації зовнішніх вияві емоцій та почуттів людини. Так, найбільш очевидними проявами емоцій є: знак (вираз обличчя, поза, інтонації); енергія (тонус м'язів, голосність, інтонація); швидкість (швидкість мови, ритм, рухливість) [11, с.28-31].

Емоційний інтелект осіб юнацького віку, визначається О. Бантишевою, як особистісне утворення, що забезпечує значне розширення кола чинників, здатних викликати емоційний відгук; емоційну забарвленість особистісно - значущих відносин юнаків і юнок (морально-етичних почуттів, потреби в дружбі й любові), підвищення їх самоконтролю та саморегуляції. Також вченою було відмічено вплив на загальний рівень розвитку емоційного інтелекту біологічних (рівень емоційного інтелекту батьків; спадкові задатки емоційної здатності; властивості темпераменту) та соціальних (ступінь розвитку самосвідомості, самоставлення та самооцінки; рівень освіти батьків та сімейного доходу; емоційно благополучні відносини між батьками; гендерні особливості виховання та ін.) чинників. Вона підкреслювала, що у осіб з розвиненим емоційним інтелектом з'являється внутрішня гармонія та висока стресостійкість, здатність будувати та підтримувати відносини, конструктивна позиція при вирішенні конфліктів тощо. Розвиваються в юнацькому віці навички переконання та впливу на інших, здатність ефективно працювати у команді та керувати нею, незалежність від чужої похвали, здатність протистояти маніпуляціям. У разі низького емоційного інтелекту в осіб юнацького віку прослідковується нездатність правильно розуміти як власні емоції, так і емоції оточуючих. Такі наслідки призводять до неможливості вибудовувати конструктивні стосунки з людьми, що, в свою чергу, спричинює девіації поведінки [2, с.42-44].

Вагомий внесок у вивчення емоційного інтелекту в Україні зробила Лящ О.П. Саме вона у контексті психологічної моделі генези емоційного інтелекту в юнацькому віці розглядала емоційній інтелект особистості юнацького віку як ієрархізовану систему здібностей молодої людини до обробки емоцій як інформації, що передбачає функціональну єдність емоційних та інтелектуальних процесів щодо сприйняття, розпізнавання і розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, управління емоційними проявами та зумовлює більш високу адаптивність і ефективність особистості в спілкуванні і діяльності. Дослідниця вважала, що емоційний інтелект як інтегрований конструкт передбачає функціональну єдність емоційних та інтелектуальних процесів у цілісній системі здібностей щодо сприйняття, розпізнавання і розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, управління емоційними проявами. Відповідно психологічна структура емоційного інтелекту методологічно ґрунтується на принципах системності, детермінізму як залежності психічних явищ від факторів, що їх зумовлюють, положеннях психологічних теорій діяльності, особистості, положеннях про структуру особистості та її розвиток в середовищі і діяльності; принципах організації психологічного дослідження; уявленнях про сутність, психологічні механізми та умови формування особистості в юнацькому віці [12, с.327-328].

О.П. Лящ дослідила, що розвиток емоційного інтелекту в юнацькому віці - процес становлення та розвитку афективно -когнітивного (здатність особистості до ідентифікації емоцій), поведінково-діяльнісного (здатності особистості до використання і розуміння емоцій), мотиваційно-рефлексивного (здатність особистості до свідомої регуляції емоцій) компонентів емоційного інтелекту особистості на різних етапах юнацького віку (14 -16 років та 17- 18 років), що відбувається у відповідності до таких закономірностей, як: 1) системна детермінація генези емоційного інтелекту в юнацькому віці (система гендерно-вікових, психофізіологічних, когнітивних, особистісних чинників); 2) структурно-функціональна єдність складових емоційного інтелекту особистості юнацького віку (афективно-когнітивний, поведінководіяльнісний, мотиваційно-рефлексивний компоненти); 3) інтегрованість механізмів актуалізації та здійснення емоційних, інтелектуальних і діяльнісних функцій в розвитку емоційного інтелекту особистості юнацького віку (відображувально - генералізаційний, спонукально-мобілізаційний, оцінювально-трансформаційний механізми) [13, с.158].

У змісті психологічної моделі розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці, розробленої О.П. Лящ, системна детермінованість характеризується зумовленістю рівнів розвитку компонентів (афективно - когнітивного, поведінково-діяльнісного, мотиваційно-рефлексивного) емоційного інтелекту від сукупності чинників (гендерно-вікових, психофізіологічних, когнітивних, особистісних). При цьому О.П. Лящ досліджено відносно нижчий рівень розвитку емоційного інтелекту, зокрема здатностей до розуміння та свідомої регуляції емоцій, у віці 14-16 років, ніж у 17-18 років, а також меншу узгодженість на етапі ранньої юності вимірюваних у структурі емоційного інтелекту характеристик у порівнянні з особами старшого юнацького віку. Важливим аспектом в розвитку емоційного інтелекту О.П. Лящ вважала збалансованість його складових з гендерно-віковими, психофізіологічними, когнітивними, особистісними параметрами. На думку дослідниці збалансованість розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці взаємозалежна з силою і рухливістю, практичним інтелектом, мотиваційними, емоційно-вольовими властивостями [13, 283-286].

Висновки з проведеного дослідження

емоційний інтелект психологічний

Таким чином, аналіз наукової літератури вказує на те, що українські науковці, які досліджували поняття емоційного інтелекту у психологічній науці виділяють його як багатовимірний складний конструкт. Також з'ясовано, що емоційний інтелект репрезентується в емоціях, керуванні емоційною сферою на основі інтелектуального аналізу і синтезу. У свою чергу, ми схиляємося до думки, що емоційний інтелект - це ієрархізована система здібностей молодої людини до обробки емоцій як інформації, що передбачає функціональну єдність емоційних та інтелектуальних процесів щодо сприйняття, розпізнавання і розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, управління емоційними проявами особистості, що виявляється у прагненні особистості до досконалості, яка може проявлятися у різних аспектах діяльності.

Без сумніву складність наукових досліджень полягає в тому, що на даному етапі розвитку психології, немає єдиного бачення змістового визначення поняття емоційного інтелекту серед українських та зарубіжних науковців. Незважаючи на суперечність тлумачень науковців, які у свою чергу намагаються поповнити явище новими аспектами, дослідження даного поняття продовжуються.

Література

І.Андрєєва І. Н. Поняття і структура емоційного інтелекту. Соціально-психологічні проблеми ментальності. 2014. (1).К.

2. Бантишева О. О. Психологічні особливості емоційного інтелекту осіб юнацького віку, схильних до віктимної поведінки: дис. канд. психол. наук: 19.00.07. Київ, 2017. 315 с.

3. Бреус Ю. Роль емоційного інтелекту в професійній діяльності керівника закладу середньої освіти: Навчальний посібник. Київ: ДП «НВЦ «Пріоритети». 2016. 36 с.

4. Вірна Ж.П., Брагіна К.І. Емоційний інтелект у смисловому локусі професіоналізації особистості. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць ДВН3 «Запорізький національний університет» та Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Запоріжжя: ЗНУ, 2015. No 2 (8). С. 38-43.

5. Гоулман, Д. (2009). Эмоциональный интеллект. (А.П. Исаева, Пер.). Москва: ACT: ACT МОСКВА; Владимир: ВКТ. 266 с.

б.Зарицька В. В. Теоретико-методологічні основи розвитку емоційного інтелекту у контексті професійної підготовки: монографія. Класич. приват. ун-т. Запоріжжя. Вид-во КПУ, 2010. 304 с.

7. Носенко, Е.Л., Коврига, Н.В. (2003). Емоційний інтєлєкт: концептуалізація феномену, основні функції: монографія. Київ: Вища школа.

8. Коврига Н.В. Стресозахисна та адаптивна функції емоційного інтелекту: авто-реф.... дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.01. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. К.: Вища школа, 2003. - 126 с

9. Кряж І., Левенець Н. Довіра й емоційний інтелект як предиктори суб'єктивного благополуччя у студентів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2018. Вип. 64. с. 26-32

10. Люсін Д. В., Марютина О. О., Степанова А. С. Структура емоційного інтелекту і зв'язок його компонентів з індивідуальними особливостями - емпіричний аналіз. Соціальний інтелект: Теорія, вимір, дослідження. Вид-во «Інститут психології РАН », 2004. с. 129-140. Психології РАН», 2004. с. 29-36.

11. Люсін Д. В. Сучасні уявлення про емоційний інтелект. Соціальний інтелект: Теорія, вимір, дослідження. М.: Вид-во «Інститут психології РАН », 2004. С. 129-140. ихології РАН», 2004. с. 120.

12. Лящ О.П. Емоційний інтелект як предмет психологічних досліджень. Проблеми сучасної психології. 2013. № 22. С. 324-335.

13. Лящ О. Генеза емоційного інтелекту в юнацькому віці: дис.... док. наук з псих.: 19.00.07. «Педагогічна та вікова психологія». Київ, 2021. 458 с.

14. Циганчук Т. В. Емоційний інтелект в структурі стресостійкості студентів. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Психологічні науки. 2017. № 2. с. 200-204.

15. Gardner H. Multiple intelligences: the theory in practice. H. Gardne. NewYork: Basic Books, 1993. 304 p.

16. Mayer J.D., Salovey P. The Intelligence of emotional intelligence. J.D. Mayer, P. Salovey. Intelligence. 1993.V.17. No 4. P. 433-442.

References

1. Andrieieva I. N. Concept and structure of emotional intelligence. Sotsialno-psykholohichni problemy mentalnosti. 2014. (1).K.

2. Bantysheva O. O. Psychological features of the emotional intelligence of youth prone to victim behavior: dys. kand. psykhol. nauk: 19.00.07. Kyiv, 2017. 315 s.

3. Breus Yu. The role of emotional intelligence in the professional activity of the head of a secondary education institution: Navchalnyi posibnyk. Kyiv: DP «NVTs «Priorytety». 2016. 36 s.

4. Birna Zh.P., Brahina K.I. Emotional intelligence in the semantic locus of personal professionalization. Problemy suchasnoi psykholohii: zbirnyk naukovykh prats DVN3 «Zaporizkyi natsionalnyi universytet» ta Instytut psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. Zaporizhzhia: ZNU, 2015. No 2 (8). S. 38-43.

5. Houlman, D. (2009). Emotional intellect. (A.P. Ysaeva, Per.). Moskva: ACT: ACT MOSKVA; Vladymyr: VKT. 266 s.

6. Zarytska V. V. Theoretical and methodological foundations of the development of emotional intelligence in the context of professional training: monohrafiia. Klasych. pryvat. un-t. Zaporizhzhia. Vyd-vo KPU, 2010. 304 s.

7. Nosenko, E.L., Kovryha, N.V. (2003). Emotional intelligence: conceptualization of the phenomenon, main functions: monohrafiia. Kyiv: Vyshcha shkola.

8. Kovryha N.V. Stress-protective and adaptive functions of emotional intelligence: avto- ref.... dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. psykhol. nauk: spets. 19.00.01. Emotsiinyi intelekt: kontseptualizatsiia fenomenu, osnovni funktsii. K.: Vyshcha shkola, 2003. - 126 s

9. Kriazh I., Levenets N. Trust and emotional intelligence as predictors of subjective wellbeing in students. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. 2018. Vyp. 64. s. 26-32

10. Liusin D. V., Mariutyna O. O., Stepanova A. S. The structure of emotional intelligence and the connection of its components with individual characteristics - an empirical analysis. Sotsialnyi intelekt: Teoriia, vymir, doslidzhennia. Vyd-vo «Instytut psykholohii RAN », 2004. s. 129-140. Psykholohii RAN», 2004. s. 29-36.

11. Liusin D. V. Modern concepts of emotional intelligence. Social intelligence. M.: Vyd-vo «Instytut psykholohii RAN », 2004. S. 129-140. ykholohii RAN», 2004. s. 120.

12. Liashch O.P. Emotional intelligence as a subject of psychological research. 2013. № 22. S. 324-335.

13. Liashch O. The genesis of emotional intelligence in youth: dys.... dok. nauk z psykh.: 19.00.07. «Pedahohichna ta vikova psykholohiia». Kyiv, 2021. 458 s.

14. Tsyhanchuk T. V. Emotional intelligence in the structure of students' stress resistance. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Seriia: Psykholohichni nauky. 2017. № 2. s. 200-204.

15. Gardner H. Multiple intelligences: the theory in practice. H. Gardne. NewYork: Basic Books, 1993. 304 p.

16. Mayer J.D., Salovey P. The Intelligence of emotional intelligence. J.D. Mayer, P. Salovey. Intelligence. 1993.V.17. No 4. P. 433-442.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Специфіка та структура емоційного інтелекту. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження когнітивного компоненту емоційного інтелекту студентів соціально-гуманітарного напряму. Сприймання, розуміння, контроль, управління і використання емоцій.

    курсовая работа [314,7 K], добавлен 10.12.2012

  • Наведення теоретичного стану дослідження феномену емоційного інтелекту. Важливість стресозахисної та адаптивної функції емоційного інтелекту в контексті успішного подолання життєвої кризи. Відображення у свідомості та поведінці людини динамічної єдності.

    статья [456,6 K], добавлен 05.10.2017

  • Вивчення емоційної сфери психічного життя людини. Рівень емоційного інтелекту батьків, правопівкульний тип мислення, спадкові задатки, властивості темпераменту та особливості переробки інформації як важливі фактори розвитку емоційного інтелекту.

    статья [22,7 K], добавлен 24.11.2017

  • Історія вивчення та сучасні підходи до емоційного інтелекту. Розвиток емоційного інтелекту в навчально-професійній діяльності студентів. Уявлення людини про пізнання, яке забарвлене емоційністю. Поєднання емоційних та інтелектуальних процесів мислення.

    курсовая работа [246,8 K], добавлен 07.06.2019

  • Поняття інтелекту, підходи до його вивчення. Особливості розвитку інтелекту ранньої юності. Психологічна характеристика методів діагностики інтелекту юнацького віку. Діагностичні можливості використання тестів для визначення рівня розвитку інтелекту.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 22.05.2022

  • Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.

    курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019

  • Погляди на інтелект у рамках психодіагностки у XIX-XX ст. Поняття та сутність інтелекту, моделі і структури. Характеристика тестів діагностування інтелекту. Організація дослідження по визначенню інтелекту працівників проектно-вишукувального інституту.

    курсовая работа [265,9 K], добавлен 18.05.2014

  • Філософські і методологічні питання, що стосуються створення штучного інтелекту, історія когнітивної психології. Метафори пізнання, порівняння штучного і природного інтелекту. Навчання машин на основі спостережень, приклади існування штучного інтелекту.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 05.10.2010

  • Емоційне вигоряння в сучасних підходах психологічної науки. Особливості професійної діяльності журналістів та складання їх професіограми та психограми. Емпіричні дослідження впливу емоційного вигорання на професійну діяльність журналіста-репортера.

    курсовая работа [118,6 K], добавлен 02.09.2011

  • Темперамент як властивість особистості: поняття та типології. Взаємозв'язок темпераментних особливостей та соціального інтелекту. Фактори, що впливають на розвиток соціального інтелекту, методи та вправи, що використовуються. Розробка рекомендацій.

    курсовая работа [232,7 K], добавлен 17.06.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.