Дослідження впливу гендерної ідентичності особистості на формування типу сімейних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний морський університет

Дослідження впливу гендерної ідентичності особистості на формування типу сімейних відносин

Бондаревич Світлана Майславівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри «Практичної психології»,

Діколь-Кобріна Олена Андріївна старший викладач кафедри «Практична психологія»,

Ціпле Вірджінія Валеріанівна студентка 2 курсу магістратури «Практична психологія»



Анотація

У статті проведено аналіз наукових джерел, який показує, що гендерна ідентифікація - це внутрішній досвід людини, він визначає, як вона сприймає себе у контексті статі. Гендерна ідентичність, як важливий аспект індивідуального самовизначення, стає об'єктом наукового дослідження, спрямованого на розкриття впливу цього феномену на формування типів сімейних відносин. Мета статті: вивчення взаємовпливу гендерної ідентичності особистості та формуванням типу сімейних відносин. Об'єкт дослідження - взаємовплив гендерної ідентичності особистості у формування сімейних відносин. Предмет дослідження - індивідуально-психологічні особливості взаємовпливу гендерної ідентичності особистості та формуванням типу сімейних відносин. В процесі емпіричного дослідження були використані наступні методики: методика дослідження гендерної ідентифікації, статево-рольовий опитувальник Сандри Бем та аналіз сімейної тривожності. За даними дослідження виявлено, що лише 5% респондентів досягли бажаної гендерної ідентичності. Більшість осіб виявили дифузну гендерну ідентичність, що може свідчити про нестійкість в їхньому розумінні гендерних ролей. Результати дослідження за другою методикою виявили наступне: більшість жінок мають помірно фемінінні риси, а деякі з них мають помірно маскулінні риси; більшість чоловіків мають помірно маскулінні риси, а деякі з них мають помірно фемінінні риси. Аналіз результатів дослідження по третій методиці виявив наступне: у жіночої статі саме сімейна тривожність підвищена аніж інші критерії; чоловіки в цілому відчувають менший рівень тривоги в сім'ї, ніж жінки. Висновки. Таким чином, проведене дослідження виявило, що жінки відчувають більший рівень тривоги в сім'ї, ніж чоловіки. Тобто, у жіночої статті високий рівень сімейної тривожності свідчить про те, що в сім'ї панує загальне відчуття тривоги, занепокоєння, страху. Середній рівень напруженості свідчить про те, що в сім'ї іноді панує негативний клімат, але члени сім'ї можуть контролювати свої негативні емоції. Середній рівень тривоги свідчить про те, що члени сім'ї іноді відчувають тривогу, але можуть контролювати її. Але низький рівень конфліктності свідчить про те, що в сім'ї конфлікти виникають рідко і не є серйозною проблемою. Отже, проведене дослідження показало як гендерна ідентифікація впливає на формування сімейних відносин. Урахування цих відмінностей є ключовим для розвитку гендерно-чутливих підходів до сімейної підтримки.

Ключові слова: гендерна ідентичність; індивідуально-психологічні показники; типи сімейних відносин.



Abstract

Bondarevych Svitlana Mayslavivna candidate of psychological sciences, associate professor, аssociate рrofessor of the Department of "Practical Psychology", Odesa National Maritime University

Dikol-Kobrina Olena Andriivna senior teacher of the "Practical Psychology"; department, Odesa National Maritime University

Tsiple Virdzhiniia Valerianivna 2nd year student of the Master's program "Practical Psychology", Odesa National Maritime University

STUDY OF THE INFLUENCE OF PERSONAL GENDER IDENTITY ON THE FORMATION OF THE TYPE OF FAMILY RELATIONSHIPS

The article analyzes scientific sources, which shows that gender identification is an internal experience of a person, it determines how he perceives himself in the context of gender. Gender identity, as an important aspect of individual self-determination, becomes the object of scientific research aimed at revealing the influence of this phenomenon on the formation of types of family relationships. The purpose of the article: the study of the mutual influence of the gender identity of the individual and the formation of the type of family relations. The object of the research is the mutual influence of the gender identity of the individual in the formation of family relations. The subject of the research is the individual and psychological features of the mutual influence of the gender identity of the individual and the formation of the type of family relations. In the process of empirical research, the following methods were used: the gender identification research method, Sandra Bem's sex-role questionnaire, and the analysis of family anxiety. According to the research, it was found that only 5% of the respondents achieved the desired gender identity. The majority of individuals revealed a diffuse gender identity, which may indicate instability in their understanding of gender roles. The results of the research using the second method revealed the following: most women have moderately feminine features, and some of them have moderately masculine features; most men have mildly masculine features and some have mildly feminine features. The analysis of the results of the study according to the third method revealed the following: in women, it is family anxiety that is higher than other criteria; men in general experience a lower level of anxiety in the family than women.

Conclusions. Thus, the conducted study revealed that women experience a higher level of anxiety in the family than men. That is, in the women's article, the high level of family anxiety indicates that there is a general feeling of anxiety, worry, and fear in the family. An average level of tension indicates that the family sometimes has a negative climate, but family members can control their negative emotions. An average level of anxiety indicates that family members sometimes experience anxiety, but can control it. But the low level of conflict indicates that conflicts rarely arise in the family and are not a serious problem. So, the conducted study showed how gender identification affects the formation of family relationships. Addressing these differences is key to developing gender-sensitive approaches to family support.

Keywords: gender identity; individual and psychological Indexes; types of family relationships.



Постановка проблеми

За даними наукових джерел, тендерна ідентифікація - це внутрішній досвід людини, та визначає, як вона сприймає себе у контексті статті [4; 5, с.9-13]. Вченими доведено, що тендерна ідентифікація є складним та багатогранним поняттям, яке може включати такі фактори, як: відчуття приналежності до певної статті; відчуття відповідності певним тендерним ролям та стереотипам; відчуття комфорту з власним тілом.

Гендерна ідентичність, як важливий аспект індивідуального самовизначення, стає об'єктом наукового дослідження, спрямованого на розкриття впливу цього феномену на формування типів сімейних відносин.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Результати сучасних психологічних досліджень свідчать, що вивчення гендерної ідентифікації та сімейних відносин підтверджують про існування взаємозв'язку між гендерною ідентифікацією і формуванням сімейних відносин. Вчені виявляють, що гендерна ідентифікація, яка включає у себе уявлення особи про її гендерну приналежність та роль у суспільстві, може впливати на те, як люди взаємодіють у рамках сімейного оточення [4; 7].

Вивчення впливу гендерної ідентифікації на типи сімейних відносин включає в себе ряд проблемних питань та аспектів, серед яких: гендерна ідентифікація та стрес в сім'ї, тобто аналіз взаємозв'язку між гендерною ідентифікацією та рівнем тривоги в сім'ї; гендерна ідентифікація та конфліктність в сім'ї, тобто аналіз взаємозв'язку між гендерною ідентифікацією та рівнем конфліктності в сім'ї, включаючи фактори, такі як розподіл обов'язків та емоційна підтримка [2; 6-7].

Трансформації, що відбуваються з сім'єю, зачіпають різні аспекти та сторони сімейного життя, стосуються її гендерної складової, тобто предметом аналізу повинні бути вплив гендерної ідентифікації на тип сімейних відносин [7].

Сучасне суспільство стикається зі значними змінами в гендерних ролях та ідентичності. Питання впливу гендерної ідентичності на формування та розвиток сімейних відносин є актуальним та важливим.

Гендерна ідентичність включає у собі як рольової і соціальний аспекти, а й образ людини загалом, співвідноситься з статевої диференціацією і відмінностями статей, соціокультурними параметрами, досліджується як складний системний конструкт, як частина культури та ширшої схеми розвитку.

Виклад основного матеріалу

Сімейні відносини - це складні та багатогранні зв'язки, які пов'язують людей у сім'ї. Вони можуть включати любов, турботу, підтримку, а також конфлікти та суперечки [6-7].

У традиційних сім'ях чоловіки зазвичай сприймаються як головні годувальники та захисники сім'ї, а жінки - як домогосподарки та виховательки дітей. Цей поділ ролей може призводити до нерівності в сім'ї, коли чоловіки мають більше влади та контролю, ніж жінки.

У сучасних сім'ях гендерні ролі та стереотипи стали більш гнучкими. Більше чоловіків беруть участь у догляді за дітьми та домашніх справах, а жінки все частіше працюють поза домом. Це може призводити до більш рівноправних сімейних відносин.

Найбільш дослідженим серед механізмів становлення тендерної ідентичності особистості є тендерна соціалізація, витоки якої - у теорії соціального навчання (A. Bandura, K. Bussey) [1; 2]. Автори наголошують, що батьки відіграють активну соціалізуючу роль у визначенні напряму гендерного розвитку дитини через «структурування, моделювання, маркування та оцінне реагування на гендерно-марковану поведінку», у зарубіжній психологічній літературі зазначається, що «діти отримують інформацію про тендерні ролі та норми через інші діадні стосунки в сім'ї», зокрема за допомогою спостереження за тендерно типовою поведінкою матері та батька [5, с.9-13; 7].

Формування ідентичності дитини починається від народження. Біологічна стать дитини спонукає батьків до певного стилю взаємодії, в якому відображені позиції батьків, сиблінгів по відношенню до дитини чоловічої чи жіночої статі. Ідентифікація з найближчим оточенням забезпечується механізмами соціалізації, такими як наслідування, імітація, навіювання та ін. Б. Шнейдер) [2].

Гіпотези дослідження:

існує взаємовплив тендерної ідентичності особистості на формування типу сімейних відносин;

існує взаємозалежність тендерної ідентичності особистості та формуванням типу сімейних відносин.

існування певних патернів тендерно-ролевої поведінки особистості детермінують формування певних типів тендерної ідентичності.

Мета статті: вивчення взаємовпливу тендерної ідентичності особистості та формуванням типу сімейних відносин.

Об'єкт дослідження - взаємовплив тендерної ідентичності особистості у формування сімейних відносин.

Предмет дослідження - індивідуально-психолотічні особливості взаємовпливу тендерної ідентичності особистості та формуванням типу сімейних відносин.

Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури, систематизація та узатальнення, емпіричне дослідження.

У роботі використовувався наступний комплекс психо діатностичних методик: 1. Дослідження тендерної ідентичності; 2. Полорольовий опитувальник; 3. Аналіз сімейної тривожності [3].

У дослідженні брали участь 50 респондентів, які були розподілені на 2 трупи по 25 осіб за своєю статтю - це жінки та чоловіки.

Дослідно-пошукова робота здійснювалася у 2 етапи:

на першому етапі (інформаційно-аналітичний) проведено теоретико методолотічний аналіз психологічної літератури, визначено проблему, об'єкт, предмет емпіричното дослідження;

на друтому етапі (діатностичний) визначався тип тендерної ідентичності, маскулінність, фемінніність, андротенність та сімейна тривожність, конфліктність, напруженість.

Результати дослідження. Для ретельното осмислення висновків були створені таблиці, які містять всі результати даното дослідження. Далі ці дані були об'єднані в одну затальну таблицю, яка використовувалася для аналізу розподілу показників та виявлення наявності кореляційното зв'язку між досліджуваними ознаками.

Використовувався непараметричний критерій «Коефіцієнт кореляції ранту Спірмена. Статистична обробка даних здійснювалась за допомотою IMB SPSS Statistics23.

Використання стандартизованих опитувальників дозволило забезпечити максимальний рівень не залученості дослідника до процесу збирання інформації та дозволило забезпечити сбір максимально об'єктивної інформації.

У даному досліджені брало участь 50 респондентів з них 25 жінок, та 25 чоловіків від 17 до 60 років. Тобто в дослідженні брало участь рівне число чоловіків та жінок, а також достатньо широкий віковий діапазон. Це є важливим, оскільки дозволяє зробити висновки, які є дійсними для більшості людей.

У таблиці 1 показані результати дослідження за методикою «Методика дослідження тендерної ідентичності».



Таблиця 1. Результати дослідження по методиці «Методика дослідження тендерної ідентичності»

	Передчасна ідентичність	Дифузна ідентичність	Мораторій	Досягнута ідентичність	Псевдо ідентичність
Усього	6,8	33,5	27,2	6,1	Нема рез-татів
	0,7	1,37	2	3	нема рез-татів	Жінки
	0,78	1,07	2,12	3,1	нема рез-татів	Чоловіки

У таблиці 2 вказана кількість відсотків (%) усіх респондентів які брали участь у дослідженні. психологічний сімейний тривога занепокоєння

Таблиця 2. Результати дослідження відсоткового співвідношення типів особистісної ідентифікації за методикою «Методика дослідження тендерної ідентичності»

Тип ідентичності	Кількість респондентів
Передчасна	15%
Дифузна	60%
Мораторій	20%
Досягнута	5%
Псевдо	0%

Кількість респондентів - 50 (тобто 100%).

Згідно з даними, 60% респондентів відносяться до дифузної ідентичності, 20% - відносяться до мораторію, 15% - відносяться до передчасної ідентичності, і лише 5% респондентів - відносяться до досягнутої ідентичності, 0% - відносяться до псевдо ідентичності.

Для більш детального бачення результатів дослідження - була створена діаграма 1.



Діаграма 1. Результати у вигляді відсоткового співвідношення типів особистісної ідентифікації за методикою «Методика дослідження гендерної ідентичності»

Отже, це означає що у більшості респондентів відсутня чітка та стійка гендерна ідентичність. Результати опитування вказують на широке поширення дифузної ідентичності серед респондентів які брали участь у досліджені, що становить 60% від усього обсягу дослідження. Дифузна ідентичність характеризується відсутністю чіткого визначення особистого "я" і планування на майбутнє.

Також варто відзначити велику кількість респондентів, які перебувають у мораторії стосовно своєї ідентичності (20%). Це може вказувати на тимчасове вагання та невизначеність в питаннях особистої ідентичності, де особа ще не вирішила, хто вона є чи хто вона хоче бути. До передчасної ідентичності відносяться (15%) від усього обсягу респондентів, це свідчить про те, що респонденти з часом вже виявити себе і визначитись зі своєю ідентичністю. У той час як лише 5% респондентів досягли стану досягнутої ідентичності, і це вказує на те, що невелика частка респондентів здатна чітко визначити свої цілі та самоідентифікацію.

Аналіз результатів за даною методикою вказуює на розпливчастість і невизначеність в ідентичній сфері серед більшості респондентів, що може свідчити про потребу в психологічній підтримці та розвитку особистості для більшої самоідентифікації та визначеності у житті.

Друга методика дослідження це Статево рольовий опитувальник Сандри Бем, де були досліджені критерії: маскуліність, фемінінність, андрогіність.

Результати дослідження представлені у таблиці 3.

Таблиця 3. Результати за методикою «Статево рольовий опитувальник» Сандри Бем

	Маскулінність	Фемінніність	Андрогінність
Усього	0,72	0,726	- 0,05	Жінки
	0,73	0,55	- 0,37	Чоловіки

Результати дослідження статево рольового опитувальника Сандри Бем, представлені на діаграмах 2 та 3.

Діаграма 2. Результати дослідження у вигляді відсоткового співвідношення за методикою «Статево рольовий опитувальник Сандри Бем» жіночої статі

Статистичний аналіз Спірмана, проведений на основі даних опитувальника, показав, що 100% респондентів жіночої статі розподілені по критеріях 49% - фемінінність, 48% - маскулінність і 3% - андрогінність. Це означає, що більшість жінок мають помірно фемінінні риси, а деякі з них мають помірно маскулінні риси.

Ці результати свідчать про те, що у жіночій популяції немає переважання жодної з гендерних ідентичностей. Маскулінність та фемінінність приблизно однаково представлені. Андрогінність представлена незначною частиною досліджуваних.

Результати статистичного аналізу Спірмана свідчать про те, що в сучасному суспільстві жінки все частіше проявляють не тільки фемінінні, але і маскулінні риси. Це може бути пов'язано з такими факторами, як: зміни в соціальних ролях жінок і чоловіків; зростаюча економічна незалежність жінок; зміцнення прав жінок.

Важливо відзначити, що результати статистичного аналізу Спірмана є лише загальним узагальненням. У кожної жінки є свої індивідуальні риси, які можуть не збігатися з загальноприйнятими нормами фемінінності і маскулінності.

Результати дослідження за статево рольовим опитувальником Сандри Бем, а саме чоловічої статі представлені у діаграмі 3.

Діаграма 3.3. Результати дослідження у вигляді відсоткового співвідношення за методикою «Статево рольовий опитувальник Сандри Бем» чоловічої статі

Статистичний аналіз Спірмана, проведений на основі даних результатів опитувальника, показав, що 100% респондентів чоловічої статі розподілені по критеріях 45% - маскулінність, 33% - фемінінність, -22% - андрогінність. Це означає, що більшість чоловіків мають помірно маскулінні риси, а деякі з них мають помірно фемінінні риси.

Важливо відзначити, що результати статистичного аналізу Спірмана є лише загальним узагальненням. У кожному чоловікові є свої індивідуальні риси, які можуть не збігатися з загальноприйнятими нормами маскулінності і фемінінності.

Щодо негативного значення андрогінності (-22%) у даних дослідженні, то це може бути пов'язано з тим, що андрогінність не входить в традиційні уявлення про чоловічу ідентичність.

Андрогінні чоловіки часто сприймаються як слабкі, нерішучі або непевні в собі. Однак, важливо пам'ятати, що андрогінність - це не негативна риса, а просто один з варіантів психологічної ідентифікації.

Третя методика це - «Аналіз сімейної тривожності». Ця методика призначена для виявлення критеріїв конфліктності, напруженості, тривоги та сімейної тривожності в сім'ї.

Результати методики представлені у таблиці 4.

Таблиця 4. Результати дослідження за методикою «Аналіз сімейної тривожності»

	Конфлікт	Тривога	Напруженість	Сімейна тривожність
Усього	92	144	180	396
	2,12	2,92	4,28	8,92	Жінки
	1,56	2,84	2,92	6,92	Чоловіки

Для детального бачення результатів були створені діаграми 4 та 5.

Діаграма 4. Результати дослідження по методиці «Аналіз сімейної тривожності» жіноча стать.

За даними результатів дослідження можна побачити, що у жіночої статі саме сімейна тривожність підвищена аніж інші критерії. Тобто сімейна тривожність у жіночої статі - 8,92, критерій напруженість - 4,28, критерій тривога - 2,92 та критерій конфліктність - 2,12.

Тобто, у жіночої статі високий рівень сімейної тривожності свідчить про те, що в сім'ї панує загальне відчуття тривоги, занепокоєння, страху. Середній рівень напруженості свідчить про те, що в сім'ї іноді панує негативний клімат, але члени сім'ї можуть контролювати свої негативні емоції. Середній рівень тривоги свідчить про те, що члени сім'ї іноді відчувають тривогу, але можуть контролювати її. Але низький рівень конфліктності свідчить про те, що в сім'ї конфлікти виникають рідко і не є серйозною проблемою.

Діаграма 5. Результати дослідження по методиці «Аналіз сімейної тривожності» чоловіча стать

За даними дослідження чоловічої статі помітно що критерій сімейна тривожність набагато менша, аніж у жіночої статі - 6,92, критерій напруженість - 2,92, критерій тривога - 2,84 та критерій конфліктність 1,56. Це означає, що чоловіки в цілому відчувають менший рівень тривоги в сім'ї, ніж жінки.

Дослідження відмінності між жінками та чоловіками представлено у діаграмі 6.

Діаграма 6. Аналіз результатів дослідження відмінності між жіночою та чоловічою статтю по методиці «Аналіз сімейної тривожності».

Таким чином, в результаті даних проведеного дослідження виявлено, що у чоловічої статі середній рівень сімейної тривожності свідчить про те, що в сім'ї іноді виникає відчуття тривоги, але воно не є серйозною проблемою. Низький рівень напруженості свідчить про те, що в сім'ї панує позитивний клімат, члени сім'ї часто відчувають позитивні емоції, такі як радість, любов, щастя. Середній рівень тривоги свідчить про те, що члени сім'ї іноді відчувають тривогу, але можуть контролювати її. Низький рівень конфліктності свідчить про те, що в сім'ї конфлікти виникають рідко і не є серйозною проблемою.

Діаграма демонструє, що жінки в цілому відчувають більший рівень тривожності в сім'ї, ніж чоловіки. Цей розрив особливо помітний для критерію сімейна тривожність, де середній бал у жінок становить 8,92, а в чоловіків - 6,92.

Для інших критеріїв різниця між жінками та чоловіками також є значною, але не настільки очевидною. Для критерію напруженість середній бал у жінок становить 4,28, а в чоловіків - 2,92. Для критерію тривога середній бал у жінок становить 2,92, а в чоловіків - 2,84. Для критерію конфліктність середній бал у жінок становить 2,12, а в чоловіків - 1,56.

Це підтверджує результати проведеного дослідження, зроблені на основі аналізу індивідуальних показників. У цілому, жінки відчувають більший рівень тривоги в сім'ї, ніж чоловіки.



Висновки

В процесі емпіричного дослідження були використані три методики: методика дослідження гендерної ідентифікації, статево -рольовий опитувальник Сандри Бем та аналіз сімейної тривожності.

Результати дослідження по першій методиці показало, що 60% респондентів відносяться до дифузної ідентичності, 20% - відносяться до мораторію, 15% - відносяться до передчасної ідентичності, і лише 5% респондентів - відносяться до досягнутої ідентичності, 0% - відносяться до псевдо ідентичності.

За даними дослідження виявлено, що лише 5% респондентів досягли бажаної гендерної ідентичності. Більшість осіб виявили дифузну гендерну ідентичність, що може свідчити про нестійкість в їхньому розумінні гендерних ролей.

Результати дослідження за другою методикою виявили наступне. Статистичний аналіз Спірмана, проведений на основі даних опитувальника, показав, що 100% респондентів жіночої статі розподілені по критеріях 49% - фемінінність, 48% - маскулінність і 3% - андрогінність. Це означає, що більшість жінок мають помірно фемінінні риси, а деякі з них мають помірно маскулінні риси.

Статистичний аналіз Спірмана, проведений на основі даних опитувальника, показав, що 100% респондентів чоловічої статі розподілені по критеріях 45% - маскулінність, 33% - фемінінність, -22% - андрогінність. Це означає, що більшість чоловіків мають помірно маскулінні риси, а деякі з них мають помірно фемінінні риси. Щодо негативного значення андрогінності (-22%) у даних дослідженні, то це може бути пов'язано з тим, що андрогінність не входить в традиційні уявлення про чоловічу ідентичність.

Андрогінні чоловіки часто сприймаються як слабкі, нерішучі або непевні в собі. Однак, важливо пам'ятати, що андрогінність - це не негативна риса, а просто один з варіантів психологічної ідентифікації.

Аналіз результатів дослідження по третій методиці виявив, що у жіночої статі саме сімейна тривожність підвищена аніж інші критерії. Тобто сімейна тривожність у жіночої статі - 8,92, критерій напруженість - 4,28, критерій тривога - 2,92 та критерій конфліктність - 2,12.

За даними чоловічої статі помітно що критерій сімейна тривожність набагато менша, аніж у жіночої статі - 6,92, критерій напруженість - 2,92, критерій тривога - 2,84 та критерій конфліктність 1,56. Це означає, що чоловіки в цілому відчувають менший рівень тривоги в сім'ї, ніж жінки.

Таким чином, у чоловічої статті середній рівень сімейної тривожності свідчить про те, що в сім'ї іноді виникає відчуття тривоги, але воно не є серйозною проблемою. Низький рівень напруженості свідчить про те, що в сім'ї панує позитивний клімат, члени сім'ї часто відчувають позитивні емоції, такі як радість, любов, щастя. Середній рівень тривоги свідчить про те, що члени сім'ї іноді відчувають тривогу, але можуть контролювати її. Низький рівень конфліктності свідчить про те, що в сім'ї конфлікти виникають рідко і не є серйозною проблемою.

Відмінність між жінками та чоловіками: жінки в цілому відчувають більший рівень тривожності в сім'ї, ніж чоловіки. Цей розрив особливо помітний для критерію сімейна тривожність, де середній бал у жінок становить 8,92, а в чоловіків - 6,92.

Для інших критеріїв різниця між жінками та чоловіками також є значною, але не настільки очевидною. Для критерію напруженість середній бал у жінок становить 4,28, а в чоловіків - 2,92. Для критерію тривога середній бал у жінок становить 2,92, а в чоловіків - 2,84. Для критерію конфліктність середній бал у жінок становить 2,12, а в чоловіків - 1,56.

Таким чином, проведене дослідження виявило, що жінки відчувають більший рівень тривоги в сім'ї, ніж чоловіки.

Тобто, у жіночої статі високий рівень сімейної тривожності свідчить про те, що в сім'ї панує загальне відчуття тривоги, занепокоєння, страху. Середній рівень напруженості свідчить про те, що в сім'ї іноді панує негативний клімат, але члени сім'ї можуть контролювати свої негативні емоції. Середній рівень тривоги свідчить про те, що члени сім'ї іноді відчувають тривогу, але можуть контролювати її. Але низький рівень конфліктності свідчить про те, що в сім'ї конфлікти виникають рідко і не є серйозною проблемою.

Отже, проведене дослідження показало як тендерна ідентифікація впливає на формування сімейних відносин. Люди з різними типами тендерної ідентичності можуть виявляти різні схильності щодо сімейних ролей та своєї взаємодії. Урахування цих відмінностей є ключовим для розвитку тендерно- чутливих підходів до сімейної підтримки.



Література

1. Ґендерна компетентність особистості : теорія, діагностика, розвиток : посібник / Алла Богданівна Мудрик. Луцьк, 2014. 204 с.

2. Ткалич М.Г. Гендерна психологія: навч. посіб. / М.Г. Ткалич Київ: Академвидав, 2011. 248с.

3. Галян І. М. Психодіагностика. 2-те видавництво, Київ: Академ видав, 2011. 464с.

4. Щотка О.П. Гендерна психологія: навч. посіб. / Ніжин: Видавець П11. Лисенко М.М., 2019. 359 с. ISBN 478-617-640-437-8.

5. Боровцова М. С. Механізми становлення гендерної ідентичності особистості / М. С. Боровцова // Наука і освіта. № 10 / CVI, 2011. C. 9-13.

6. Федоренко Р. П. Психологія сім'ї [Текст] : навч. посіб. / Раїса Петрівна Федоренко. - Луцьк : Вежа-Друк, 2015. 364 с.

7. Помиткіна Л.В., Злагодух В.В., Хімченко Н.С., Погорільська Н.І. П Психологія сім'ї. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010. 270 с.

References

1. Mudryk A. B. (2014). Genderna kompetentnist' osobystosti : teoriya, diahnostyka, rozvytok [Gender competence of the individual: theory, diagnosis, development]. Luts'k [in Ukrainian].

2. Tkalych M.H. (2011). Henderna psykholohiya: navch. posib [Gender psychology: teaching]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

3. Halyan I. M. (2011). Psykhodiahnostyka. [Psychodiagnostics]. 2-he vydavnytstvo, Kyiv: Akadem vydav [in Ukrainian].

4. Shchotka O.P. (2019). Henderna psykholohiya [Genderpsychology]. Nizhyn: Vydavets' PP. Lysenko M.M. [in Ukrainian].

5. Borovtsova M. S. (2011). Mekhanizmy stanovlennya hendernoyi identychnosti osobystosti [Mechanisms of formation of gender identity of the individual]. Zhurnal. Nauka i osvita. № 10/CVI, 9-13 [in Ukrainian].

6. Fedorenko R. P. (2015). Psykholohiya sim"yi [Familypsychology]. Luts'k : Vezha-Druk [in Ukrainian].

7. Pomytkina L.V., Zlahodukh V.V., Khimchenko N.S. & Pohoril's'ka N.I. (2010). Psykholohiya sim"yi [Family psychology]. Kyiv: Vydavnytstvo Natsional'noho aviatsiynoho universytetu «NAU-druk» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru