Вплив психофізіологічного стану моряків на готовність до екстремальних факторів праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний морський університет

Навчально-наукового морського гуманітарного інституту

Вплив психофізіологічного стану моряків на готовність до екстремальних факторів праці

Чумаєва Юлія Володимирівна кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, в.о. завідувачки кафедри практичної психології

Сідун Оксана Юріївна кандидат психологічних наук, доцент практичної психології

Черноморченко Валерія Вячеславівна магістрантка

Анотація

Екстремальний режим праці висуває багато вимог до судноводія і можливість їх подолання залежить не тільки від інтелектуальних та фізичних можливостей навігаційного офіцера, а й від його психологічного стану. При цьому режимі судноводій має максимально швидко вирішувати навігаційні завдання, не сприймати зайві суб'єктивні зовнішні фактори, швидко аналізувати та прогнозувати розвиток навігаційної обстановки.

З'ясовано, що психологічна готовність фахівця до діяльності в екстремальних умовах повинна відображати такі її складові: професійно важливі якості особистості (їх базовий фахово зумовлений рівень); мотиви вибору та здійснення роботи з професії; інтелектуальна сфера та компоненти психофізіологічного стану особистості (зокрема психологічний, вегетативний та нейродинамічний); знання, вміння та навички ефективної фахової діяльності (як операційний елемент на основі компетентнісного підходу). Короткочасна психологічна готовність являє собою особливий психічний стан, що характеризується наявністю в суб'єкта образу структури певної дії та стійкої спрямованості свідомості на її виконання.

Для розкриття поставленої мети дослідження використовувалися такі методи, як аналіз, систематизація, узагальнення, тестування, анкетування та математико-статистичні методи оброки отриманих даних. Поділивши психофізіологічний стан моряків на психологічний, вегетативний та нейродинамічний було досліджено вплив кожного з них на короткочасну готовність до ризику. За допомогою методик: «Методика шкалованої самооцінки психофізіологічного стану О. М. Кокуна»; вимірювання вегетативної серцевої регуляції та тесту "Рухливість нервових процесів", а також віку та стажу роботи, визначено вплив цих складових у динаміку готовності до ризику. Показано, що психофізіологічний стан має опосередкований вплив на готовність до ризику та більш складні закономірності, які є нелінійними.

Проведений аналіз дозволив скласти рівняння регресії, для прогнозування готовності до ризику фахівців морського транспорту, в який увійшли показники психологічної, вегетативної, нейродинамічної компонент психофізіологічного стану, а також вік та стаж фахівця.

Ключові слова: психологічна готовність, готовність до ризику, психофізіологічний стан, екстремальний режим праці

Abstract

Chumaieva Yuliia Volodymyrivna Candidate of Psychological Sciences, senior researcher, acting head of the Department of Practical Psychology of the Educational and Scientific Maritime Humanities Institute, Odessa National Maritime University

Sidun Oksana Yuryivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of Practical Psychology at the Educational and Scientific Maritime Humanities Institute, Odessa National Maritime University

Chernomorchenko Valeriia Vyacheslavivna Master's student of the Educational and Scientific Maritime Humanities Institute, specialty 053 "Psychology", Odessa National Maritime University

INFLUENCE OF THE PSYCHOPHYSIOLOGICAL STATE OF SEAFARERS ON THEIR READINESS FOR EXTREME LABOR FACTORS

The extreme work regime makes many demands on the shipmaster, and the ability to overcome them depends not only on the navigation officer's intellectual and physical capabilities, but also on his psychological state. In this mode, the shipmaster must solve navigation tasks as quickly as possible, not perceive unnecessary subjective external factors, quickly analyze and forecast the development of the navigation situation.

It was found that the psychological readiness of a specialist to work in extreme conditions should reflect its following components: professionally important personal qualities (their basic professionally determined level); motives for choosing and carrying out work from the profession; intellectual sphere and components of the psychophysiological state of the individual (in particular, psychological, vegetative and neurodynamic); knowledge, abilities and skills of effective professional activity (as an operational element based on the competence approach). Short-term psychological readiness is a special mental state characterized by the presence in the subject of an image of the structure of a certain action and a stable focus of consciousness on its execution.

Methods such as analysis, systematization, generalization, testing, questionnaires, and mathematical and statistical methods were used to reveal the research goal. By dividing the psychophysiological state of sailors into psychological, vegetative, and neurodynamic, the influence of each of them on short-term risk readiness was investigated. With the help of methods: "Methodology of scaled self-assessment of the psychophysiological state of O. M. Kokun"; measurement of autonomic cardiac regulation and the "Mobility of nervous processes" test, as well as age and work experience, determined the influence of these components on the dynamics of readiness for risk. It has been shown that the psychophysiological state has an indirect effect on the readiness to take risks and more complex patterns that are non-linear.

The conducted analysis made it possible to compile a regression equation for predicting risk readiness of maritime transport specialists, which included indicators of the psychological, vegetative, neurodynamic components of the psychophysiological state, as well as the age and experience of the specialist.

Keywords: psychological readiness, readiness for risk, psychophysiological state, extreme work regime

Постановка проблеми

Забезпечення умов безпечного мореплавства є загальносвітовою проблемою у сфері професійної підготовки фахівців морського транспорту. Нагальність вирішення даної проблеми, з огляду на екстремальність умов професійної морської діяльності, відображена в багатьох міжнародних документах із безпеки мореплавства. Про це свідчить аналіз Манільських поправок від 25.06.2010 р. у Додатку до Міжнародної Конвенції з підготовки, дипломування моряків і несення вахти (ПДНВ) , Кодексу ПДНВ й інших документів: Міжнародної Конвенції ПДНВ, Конвенції SOLAS-74 та ін. Успішне виконання вимог охорони праці на морі, забезпечення безпечного мореплавства та запобігання аварійності потребує високої психологічної готовності моряків до діяльності у професійно обумовлених екстремальних ситуаціях. Сучасний стан проблеми потребує поглибленого вивчення психологічних структурних компонентів готовності фахівців морегосподарської галузі до безпечної та надійної професійної діяльності на морі [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових публікацій свідчить про різноманітність поглядів на проблему психологічної готовності особистості до діяльності. Сутність готовності до діяльності визначається на основі: особистісного підходу (Б. Ананьєв, В. Бодров, В. Шадріков, М. Дьяченко та ін.); функціонального підходу (О. Ухтомський, Н. Левітов, Л. Нерсесян та ін.); розуміння готовності як установки (Д. Узнадзе, С. Рубінштейн, Г. Олпорт, М. Рокич та ін.).

Незважаючи на те, що у науковій літературі висвітлено феномен психологічної готовності із багатьох сторін, проте деякі питання готовності морських фахівців до діяльності в екстремальних умовах, тобто до ризиконебезпечної діяльності як у теоретичному, так і у практичному аспектах недостатньо досліджені, зокрема, взаємозв'язки психофізіологічного стану та готовності до екстремальної діяльності в короткостроковому періоді [1,2].

Мета статті - теоретично обґрунтувати, експериментально дослідити та проаналізувати вплив психофізіологічного стану моряка на готовність до екстремальних факторів праці.

Виклад основного матеріалу

Цілісна психологічна готовність до діяльності представляється як сукупність певних психологічних властивостей та станів особистості, які складають підсистеми короткочасної та тривалої готовності. Психологічна готовність включає в себе з однієї сторони запас професійних знань, умінь і навичок; з іншої - риси особистості: переконання, педагогічні здібності, інтереси, професійну пам'ять, мислення, увагу, педагогічну спрямованість думки, працездатність, емоційність, моральний потенціал особистості, що забезпечать успішне виконання професійних функцій.

Суть психологічної готовності: 1) моральні та психологічні якості і можливості особистості; 2) відношення свідомості і поведінки, суб'єктивності і об'єктивності свідомості.

Зміст психологічної готовності складають інтегральні характеристики особистості, що включають в себе інтелектуальні, емоційні і вольові властивості, професійно-моральні переконання, потреби, звички, знання, вміння і навички, педагогічні здібності.

Короткочасна психологічна готовність являє собою особливий психічний стан, що характеризується наявністю в суб'єкта образу структури певної дії та стійкої спрямованості свідомості на її виконання. У свою чергу, складовими компонентами у структурі короткочасної психологічної готовності фахівця до екстремальних видів діяльності О.Кокун визначає такі готовності: мотиваційну, орієнтаційну, операційну, оцінювальну й емоційну.

Мотиваційна готовність - це мотивація на виконання безпосередніх професійних завдань. Орієнтаційна готовність - це знання й уявлення про особливості й умови поточної діяльності, вирішуваних у ній задач з огляду на екстремальність діяльності, відповідних вимог, які вона висуває до особистості тощо. Операційна готовність - це актуальна можливість щодо реалізації наявних умінь і навичок, необхідних для вирішення професійних завдань у даних умовах. Оцінювальна готовність - це адекватна самооцінка своїх можливостей щодо вирішення в даних умовах поставлених завдань. Емоційна готовність - це оптимальний рівень ситуативної тривожності, позитивна налаштованість на вирішення професійних завдань, зібраність, впевненість у своїх силах тощо.

Екстремальний режим може відбуватися при плаванні судна у складних погодних умовах, в районах з інтенсивним судноплавством, поруч з навігаційними небезпеками та при коротких переходах з одного порту до іншого, коли судноводій ще не встиг відпочити від вантажної вахти та швартування. Екстремальний режим висуває багато вимог до судноводія і можливість їх подолання залежить не тільки від інтелектуальних та фізичних можливостей навігаційного офіцера, а й від його емоційно -вольового стану. При цьому режимі судноводій повинен максимально швидко вирішувати навігаційні завдання, не сприймати суб'єктивні зовнішні фактори, швидко аналізувати та прогнозувати розвиток навігаційної обстановки. Все це призводить до підвищеного стресу та швидкої втоми.

На екстремальний режим праці навігаційного офіцера приходиться майже 90% аварій на морі. Якщо тримати офіцера тривалий час у такому режимі - то з'являється небезпека перевтоми, наслідком чого є навігаційні помилки, що на флоті супроводжуються екологічними катастрофами та людським жертвами, не кажучи вже про колосальні збитки у судновласників у виді втрачених контрактів, виплат штрафів та компенсацій, та ненадійною репутацією судноплавної компанії [3].

Сутність психофізіологічного стану (ПФС) моряка полягає у тому, що, з одного боку, він формується в процесі і під впливом його діяльності, а з іншого, - зумовлює її ефективність. Подібне розуміння ПФС повністю вбирає в себе і наведений вище зміст і визначення психічного та функціонального стану, створюючи передумови до розуміння стану моряка в процесі діяльності, як єдиної та взаємозумовленої системи, що впливає на працездатність фахівця [2].

Логіка розв'язання загальної задачі безпечного мореплавства свідчить про актуальність дослідження проблеми психологічної готовності моряків до екстремальних ситуацій, їх професійної діяльності у контексті вивчення структурно-компонентної змістовності такої готовності.

Для розкриття поставленої мети дослідження використовувалися такі методи, як аналіз, систематизація, узагальнення, тестування, анкетування та математико-статистичні методи оброки отриманих даних. Усі наведені вище методи дослідження використовувались для збору даних про взаємозв'язок ПФС моряків та їх готовності до екстремальних факторів праці. Вони допомогли зібрати та згрупувати емпіричні факти та оцінити результати перевірки. Поділивши ПФС моряків на три компоненти були отримані: психологічний, в якому використовували «Методика шкалованої самооцінки психофізіологічного стану О. М. Кокуна»; вегетативний - вимірювання вегетативної серцевої регуляції (ВСР), що надає важливу інформацію про стан вегетативної регуляції серцево-судинної системи й організму в цілому; та нейродинамічний компонент - тест "Рухливість нервових процесів" (РНП), що оцінює диференційовану сенсомоторну реакцію (ДСМР). Обрані методики є досить апробованими на різних контингентах та відповідають напрямку дослідження, є зручними в застосуванні та дозволяють виявити вплив ПФС моряків на готовність до екстремальних факторів праці.

Емпіричне дослідження проведене на базі Одеського крюінгу, американської компанії «Carnival Quise Lines» та «Український НДІ медицини транспорту». В дослідженні прийняли участь 60 моряків віком від 21 до 54 років.

Для виявлення більш тісного зв'язку між ПФС моряків та готовністю до екстремальних умов праці групи емпіричного дослідження були поділені за такими показниками: вік, посада та стаж роботи. Також, кожен піддослідний заповнив анкету, що складається з 6 критеріїв, а саме: вік; спеціальність; стаж роботи; середня тривалість рейсу; де перебували на момент проходження тестів та наявність родини. Ці дані потрібні для більш точного опису експерименту та чіткого розуміння того, в яких умовах знаходився кожен піддослідний під час проходження тестів.

Розглянемо отримані результати за психологічними компонентом. Поділивши респондентів за відповідною віковою категорією, було сформовано такі три групи: перша, куди увійшли респонденти віком від 21 до 31 років; друга - від 32 до 44 років; третя - від 45 до 54 років. Аналіз отриманих даних за методикою «Шкалованої самооцінки психофізіологічного стану О. М. Кокуна» свідчить, що у першої (21 - 31 років) та третьої (45 - 54 р.) вікової групи піддослідних шкали самопочуття, активність та настрій мають середні показники виразності (від 41 до 60 балів), на відміну від другої вікової групи (32 - 44 років), яка має показники набагато вище за середні (від 61 до 80 балів). За шкалами «Працездатність», «Зацікавленість у роботі» та «Бажання виконувати завдання» у першої та другої вікової групи показники тотожні між собою, відносяться до середньої ступені виразності, та мають несуттєву різницю. У третьої групи працездатність має найнижчій показник ( 37 балів - нижчий за середній), але дві інші шкали у свою чергу мають на 20-25 одиниць вищий рівень виразності. Це може свідчити про те, що бажання та інтересу інколи недостатньо для виконання певних службових обов'язків, що є багато інших факторів, що впливають на працездатність фахівця на судні: такі, як займана посада, погодні умови; настрій та відносини серед екіпажу; досить важливу роль відіграє сімейне положення, що може впливати на психічний стан моряка під час рейсу. За шкалою «впевненість у своїх силах» у трьох вікових груп ми бачимо показники: «вищі за середні» та «високий» рівні. Впевненість у своїх силах входить до структури здатності прогнозувати результати своєї діяльності, впливає на вибір стратегій у досягненні цілей.

Наступний компонент, який був досліджений - вегетативний. Результати, які ми отримали, за допомогою методу частотної області - це спектральні показники серцевого ритму залежно від віку (таблиця 1). Було виділено 2 контрастні вікові групи - 21-39 років (38 моряків) та 40 -54 років - (22 моряка). психологічний вегетативний серцевий регуляція

Таблиця 1. Результати середніх спектральних показників серцевого ритму моряків залежно від віку.

*Відмінності у відповідний період доби з групою віком 21-39 років достовірні (р<0,05).

За результатами ВСР двох вікових груп моряків можна сказати, що спектральні показники знаходяться в межах норми, окрім групи 40-54 років та їх показників LF - що відображає низькочастотну складову ВСР та характеризує симпатичний тонус, та LF/HF - що характеризує вегетативний баланс (симпатичний та парасимпатичний тонус).

У першому випадку отримані показники LF в день та в ночі (786 та 1032) перевищують норму в день на 13 мс2 ( норма -710+/-63), а в ночі на 10 мс2 (норма 922+/- 100*).

У другому випадку співвідношення LF до HF також перевищують вікову норму в різний час доби (2,07 та 2,1); в день на 0,04 ум.од. (норма 1,83 +/- 0,20*), та в ночі на 0,16 ум.од.(норма 1,74+/-0,2*).

Перейдемо до нейродинамічного компоненту психофізіологічного стану моряків, Поділивши випробуваних на дві групи: «офіцерський склад», в якій опинилось 26 моряків та «рядовий склад», в яку потрапили 34 моряки, враховуючи їх посаду, ми отримали наступні результати представлені на рис. 1

Максимальна частота пред'явлення подразників, за якою випробуваний допускає не більш як 5,3% помилок за кожний 30-секундний цикл, є критерієм РНП, що забезпечує швидкість і точність дій фахівця в критичних ситуаціях.

Рис. 1. Показники рухливості нервових процесів в групах офіцерського та рядового складу

Як видно з представлених результатів, середній % помилок на рівні < 5,3% для офіцерського та рядового складу знаходиться на 4 рівні складності. Крім того, динаміка зростання помилок має подібний характер з поступовим зростанням кількості помилок зі збільшенням швидкості подачі сигналів, що свідчить про недостатність внутрішніх психофізіологічних резервів при збільшенні швидкості переробки інформації в режимі переключення процесів збудження та гальмування в нервових системі, що може призводити до помилкових дій та рішень в екстремальних умовах обмеження часу [4].

Наступним етапом нашого дослідження визначення готовності до ризику за методикою «Діагностика ступеня готовності до ризику» (Шуберта). Дана методика дозволяє виміряти тенденцію моряків до ризику в екстремальних умовах праці.

Шляхом розподілу респондентів на дві групи, враховуючи їх посаду та спираючись на можливість прийняття важливих рішень на судні як в звичайних так і в критичних ситуаціях, ми отримали такі 2 групи «Офіцерський склад» - 26 моряків та «Рядовий склад» - 34 моряка. Результати за методикою представлені на рис. 2.

Рис.2. Діапазон показників за методикою «Діагностика ступеня виразності готовності до ризику» (Шуберта).

Як свідчать отримані дані, середній рівень готовності до ризику (3 бали) - складає 64% опитаних, мінімальний показник у свою чергу дорівнює -18 балів, а максимальний 12 б. Їхня поведінка в екстремальних ситуаціях залежить від умов та особистої значимості. Мотивація уникання невдач у них на середньому рівні, рівень помилок при виконанні завдань перебуває в межах середньостатистичних показників.

Середній рівень, з тенденцією до високого (5 балів) - отримано в 36% вибірки. Їх мінімальний показник становить -7 балів, а максимальний 15 б. Вони особливо не уникають екстремальних ситуацій, можуть ризикувати. Мотивація уникання невдач на порівняно середньому рівні, тому можуть інколи припускатися помилок у виконанні завдання через непродуманість наслідків власних дій.

Для виявлення взаємозв'язку психологічних та психофізіологічних компонентів з готовністю моряків до екстремальних факторів праці був використаний кореляційний аналіз. За результатами кореляційного аналізу тільки три компоненти показали взаємозв'язок з готовністю до ризику, а саме: показник симпато-парасимпатичного балансу вночі (r=0,308, p< 0,05), вік (r=0,521, p< 0,05) та стаж роботи моряків (r=0, 0,353, p< 0,05).

Як відомо, компонент досвіду має змістовну та операційно - організаційну складові. Змістовна складова передбачає наявність необхідних для виконання професійної діяльності знань, а операційно-організаційна - засвоєння необхідних для виконання професійної діяльності умінь та навичок.

Показниками сформованості змістової складової досвіду морського фахівця є наступні: знання правил безпеки щодо використання технічних засобів, інструкції щодо дій в критичних ситуаціях; знання особливостей експлуатації судової техніки; знання, необхідні для використання навігаційних, УКХ, MF/HF, та радіотехнічних засобів зв'язку; знання техніки виконання маневрів; знання послідовності розподілу та переключення уваги при виконанні поставленого завдання; знання допоміжних орієнтирів та показників приладів для визначення положення судна в морі/океані; здатність спрогнозувати та попередити помилки виникнення під час особливих екстремальних обставинах. Показниками сформованості операційно - організаційної складової досвіду: вміння керувати судовим транспортом із урахуванням показників приладів; здатність реалізувати уміння і навички щодо виконання конкретних маневрів; навички користування судовим обладнанням. Безумовно, ці показники пов'язані з віком та стажем роботи та впевненістю в своїх компетентностях фахівців, що призводить до більшої швидкості в прийнятті рішень, в тому числі і в екстремальних умовах, та зростанню готовності до ризику. Ці зв'язки знайшли підтвердження в визначених коефіцієнтах кореляції з віком а стажем.

Підвищенні показники вегетативного рівня, а саме вночі, другої вікової групи (40-54р.) відзначаються вираженим переважанням тонусу симпатичної нервової системи. Спостерігається надмірна реакція серцево-судинної системи на навантаження під час роботи. Під час інформаційного навантаження провідну роль бере на себе симпатична регуляція, яка, як відомо, посилює енергетичні процеси в організмі. Діяльність організму характеризується зростанням активності регуляторних систем. Такий енергетично «витратний» механізм регуляції рано чи пізно може спричинити негативні наслідки для здоров'я. Як зазначається у сучасних дослідженнях та статистиці про причини та наслідки аварійності в морі, приблизно 70-90% аварій трапляються саме через людський фактор, а більшою мірою ~ 60% аварійні ситуації відбуваються вночі, коли моряк має більш високу готовність до ризику, через свою вегетативну напругу, що підтверджує переважання симпатичного відділу, що підтверджено показниками вегетативного дисбалансу у старшої вікової групи, стимулює витрати енергії, збільшує «ціну діяльності» та прискорює роботу серця. Визначений коефіцієнт кореляції (r=0,308, p< 0,05) з схильністю до ризику вказує на ці тенденції в старшій віковій групі.

Психофізіологічний компонент є багатозмістовним та не завжди має лінійний зв'язок з іншими компонетами, тому результати кореляційного аналізу не показали достовірних кореляційних зав'язків більшості показників. Тому, враховуючи багатовимірність та швидкоплинність поняття ПФС, доцільно вивести дискримінантну функцію, тобто рівняння регресії для прогнозування окремих незалежних змінних у варіацію рівня готовності до ризику. Кожний компонент окремо не може дати високої кореляції, він не є визначальним, тоді як регресійний аналіз дозволяє виявити якісний взаємозв'язок між всіма показниками.

Рівень готовності до ризику, за Шубертом, виступив як залежна змінна у регресійному аналізі, використаному для узагальнення даних, отриманих за вищепереліченими психодіагностичними методиками та психологічними компонентами, які виступили як незалежні змінні.

Проведений аналіз дозволив скласти рівняння регресії, для прогнозування готовності до ризику фахівців морського транспорту:

Готовність до ризику = 0,283VAR1 - 26,752 + 0.149VAR2 - 0,086VAR3 + 0,129VAR4 - 0,090VAR5 + 0,101VAR6 + 0,043VAR7 - 0,098VAR8 +

0,255AVAR9 - 0,048VAR10 + 0,197VAR11 - 0,174VAR12 + 0,508VAR13 + 0,01, де -26,752 - константа; 0,283VAR1 - Показник LH/HF вночі (ВСР); 0.149VAR2 - Показник LH/HF вдень (ВСР); 0,086VAR3 - Методика

"Прогресивні матриці Равена" (Рівень IQ); 0,129 V AR4 - Методика "Рухливість нервових процесів" (ДСМР); 0,090VAR5 - Стаж моряків в роках; 0,101VAR6 - ПФС шкала «Самопочуття» (О.Кокун); 0,043VAR7 - ПФС шкала «Активність»; 0,098VAR8 - ПФС шкала «Настрій»; 0,255AVAR9 - ПФС шкала «Працездатність»; 0,048VAR10 - ПФС шкала «Зацікавленість в роботі»; 0,197VAR11 - ПФС шкала «Бажання виконувати завдання»; 0,174VAR12 - ПФС шкала «Впевненість у своїх силах»; 0,508VAR13 - Вік респондентів; 0,01 - похибка прогнозування.

Висновки

Отже, досліджуючи готовність моряків до екстремальних факторів праці, можна виокремити певні особливості.

По-перше, фахівці морського транспорту зі стажем роботи до 5 років і співробітники зі стажем від 11 років і вище більш готові до ризику, ніж ті, які опинилися в групі зі стажем роботи від 6 місяців до 10 років. Тобто недосвідчені й більш досвідчені співробітники більше готові до ризику, ніж фахівці зі стажем роботи від 6 місяців до 10 років. За результатами кореляційного аналізу визначено взаємозв'язок з готовністю до ризику таких показників, як рівень симпато-парасимпатичного балансу вночі (r=0,308, p< 0,05), вік (r=0,521, p< 0,05) та стаж роботи моряків (r=0, 0,353, p< 0,05).

По-друге, Підвищенні показники вегетативного рівня, а саме вночі, другої вікової групи (40-54р.) відзначаються вираженим переважанням тонусу симпатичної нервової системи. Спостерігається надмірна реакція серцево - судинної системи на навантаження під час роботи. Під час інформаційного навантаження провідну роль бере на себе симпатична регуляція, яка, як відомо, посилює енергетичні процеси в організмі. Діяльність організму характеризується зростанням активності регуляторних систем. Такий енергетично «витратний» механізм регуляції рано чи пізно може спричинити негативні наслідки для здоров'я та призвести до підвищення ризиків аварійних ситуацій.

По-третє, динаміка зростання помилок ДСМР має майже лінійний характер з поступовим зростанням кількості помилок зі збільшенням швидкості подачі сигналів, що свідчить про недостатність внутрішніх психофізіологічних резервів при збільшенні швидкості переробки інформації в режимі переключення процесів збудження та гальмування в нервових системі, що може призводити до помилкових дій та рішень в екстремальних умовах обмеження часу.

Проведений аналіз дозволив скласти рівняння регресії, для прогнозування готовності до ризику фахівців морського транспорту, в який увійшли показники психологічної, вегетативної, нейродинамічної компонент психофізіологічного стану, а також вік та стаж фахівця.

Отримані результати можуть бути корисними під час професійного відбору та професійної підготовки фахівців морського транспорту, включаючи у себе вектор направленості екстремальних факторів праці.

Література

1. Emily A Schmied, PhD, Robyn M Martin, MPH, Elizabeth M Harrison, PhD, Vanessa G Perez, MPH, Cynthia J Thomsen, PhD. Studying the Health and Performance of Shipboard Sailors: An Evidence Map Military Medicine, Volume 186, Issue 5-6, May-June 2021

2. Shafran, V.Golikova. J. Chumaeva. The new paradigm of the professional health competence formation in the maritime cadets. ISMH 15 15-th International symposium on maritime health. 12-15.06.2019. P 101.

3. Chikurov A, Fedorov V, Voinich A, Khudik S. Directed asymmetric power action as effectivization factor in sprint coaching. Journal of Physical Education and Sport. 2016; 16 (4): 1287-92.

4. Guzii OV, Romanchuk OP, МаЫоуапуу AV. Sensomotorni pokaznyky yak kryteriyi vplyvu intensyvnykh fizychnykh navantazhen na orhanizm sportsmen [Sensorimotor indicators as criteria of the intense physical loads influence on the athlete's body]. Ukr J Med Biol Sport. 2020; 5(3): 351-358. [Ukrainian].

References

1. Emily A Schmied, PhD, Robyn M Martin, MPH, Elizabeth M Harrison, PhD, Vanessa G Perez, MPH, Cynthia J Thomsen, PhD. Studying the Health and Performance of Shipboard Sailors: An Evidence Map Military Medicine, Volume 186, Issue 5-6, May-June 2021

2. Shafran, V.Golikova. J. Chumaeva. The new paradigm of the professional health competence formation in the maritime cadets. ISMH 15 15-th International symposium on maritime health. 12-15.06.2019. P 101.

3. Chikurov A, Fedorov V, Voinich A, Khudik S. Directed asymmetric power action as effectivization factor in sprint coaching. Journal of Physical Education and Sport. 2016; 16 (4): 1287-92.

4. Guzii OV, Romanchuk OP, Маhlovanyy AV. Sensomotorni pokaznyky yak kryteriyi vplyvu intensyvnykh fizychnykh navantazhen na orhanizm sportsmen [Sensorimotor indicators as criteria of the intense physical loads influence on the athlete's body]. Ukr J Med Biol Sport. 2020; 5(3): 351-358. [Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru