Психологічне насильство як форма домашнього насильства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут № 1 Національної академії внутрішніх справ

Київський університет права НАН України

ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО ЯК ФОРМА ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

Ірина Анатоліївна Ботнаренко, кандидат юридичних наук, майор поліції, старший науковий співробітник наукової лабораторії з проблем протидії злочинності Олександра Олексіївна Гриньків, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу

Постановка проблеми

Однією з форм домашнього насильства, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року, є психологічне насильство¹. Психологічне насильство варто розглядати в одній площині з іншими формами насильства (фізичним, економічним, сексуальним), але на відміну від них воно є найбільш складним для сприйняття, розуміння і виявлення. Загальновідомо, що в кожній середньостатистичній сім'ї періодично виникають сварки, конфлікти чи непорозуміння, однак не кожну словесну образу чи сімейну суперечку в цілому можна назвати психологічним насильством. Хоча бувають випадки, коли все починається саме з цього. І тому важливо вміти ідентифікувати й відрізняти дії члена сім'ї, які містять ознаки порушень закону, від правомірних.

Необхідно відмітити, що в умовах воєнного стану, в якому понад рік уже живе Україна, проблема домашнього насильства не стала меншою. Війна, як і будь-яка інша надзвичайна ситуація, лише посилила життєві негаразди людей, які існували до початку війни. Зокрема, це стосується насильства в сім'ях. Домашнє насильство під час війни - це поширене явище, яке стає ще більш небезпечним, ніж у мирний час. Втрата доходу, місця проживання, постійні тривоги та ракетні обстріли, занепад життєвих сил, емоційне вигорання, стресові стани - ці та інші чинники призводять до непорозумінь і негараздів у сім'ї та можуть перерости (і переростають!) у насильство та агресію.

Офіційна статистика засвідчує зменшення кількості повідомлень про вчинення домашнього насильства². Однак пояснення щодо такої ситуації ми отримуємо далеко не в зменшенні кількості фактів домашнього насильства, скоріше, через замовчування та небажання потерпілих у цей непростий час акцентувати увагу на нібито не настільки важливій порівняно з війною проблематиці.

20.06.2022 року Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами від 11.05.2011 року (CETS № 210, Стамбульська конвенція)³. Стамбульська конвенція, як зазначили А. Сіваш і К. Шерстюк, якраз є тим універсальним засобом і широко визнаним правовим інструментом щодо запобігання та боротьби з насильством стосовно жінок і домашнім насильством, які розглядаються як порушення прав людини⁴. Як бачимо, Україна, попри вкрай важку ситуацію у всіх сферах, впевнено робить кроки, які наближають втілення заходів у подоланні цього негативного явища.

Водночас домашнє насильство залишається ганебним неприпустимим явищем, інтенсивність і латентність якого в період війни лише мають тенденцію до зростання. Тому важливо акцентувати і жодним чином не применшувати значущість цієї проблематики для того, щоб кожен потерпілий, кожна жертва чи свідок домашнього насильства знали свої права, могли ідентифікувати дії кривдника як насильницькі, а також вчасно отримати кваліфіковану психологічну, правничу допомогу і належний захист себе та своїх рідних. Важливо знати, що наслідки від психологічного насильства можуть бути такими серйозними, що за соціальним значенням сприймаються настільки травматично, що їх навіть можна прирівняти до убивства, зґвалтування чи катування. Деякі люди замислюються навіть про вчинення самогубства.

Психологічне насильство є однією з найбільш поширених форм домашнього насильства - такого висновку дійшла Т. Іщенко, проаналізувавши 700 вироків судів першої інстанції за ст. 126-1 КК України за 2019-2020 роки (їх частка становила 99,7 %). Зазначений висновок вчена підтвердила і результатами проведеного анкетування громадян (92,1 % опитаних осіб вказали, що зазнали психологічного насильства; 63,7 % - фізичного, і 28,1 % - економічного)⁵.

Отже, психологічне насильство повинно бути сприйняте суспільством і державою як серйозна й значуща проблема, яка створює загрозу для психічного благополуччя родини та продукує інші проблеми та труднощі (індивідуальні, соціально-психологічні та ін.). Тому, як уже зазначалось, створення ефективної системи захисту й допомоги жертвам такого насильства не може обмежуватись лише внесенням змін до чинного законодавства; доцільним також є проведення просвітницьких заходів, масштабних інформаційних кампаній задля інформування суспільства про їхні права, можливі порушення та захист від цього ганебного явища⁶.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Огляд наукової літератури засвідчує, що останніми роками проблема насильства в сім'ї вивчається в нашій державі доволі докладно. Серед досвідчених науковців-правників, які здійснили потужні напрацювання у цьому напрямі (від адміністративно-правових до кримінально-процесуальних аспектів), відмітимо Н. Аніщук, О. Бандурку, А. Благу, А. Вознюка, А. Галай, В. Галай, Л. Головко, О. Гулак, О. Дудорова, Т. Гуменникову, К. Ілікчієву, К. Зеленську, О. Зінсу, Л. Крижну, В. Ладиченко, Т. Малиновську, С. Носова, Т. Перцеву, В. Тюріну, М. Хавронюка, Г. Христову та ін. Значна частина сучасних наукових напрацювань стосується питань гендерно-вікових особливостей проблематики (насильства стосовно жінок і дітей) та заходів протидії цьому явищу. Поряд з тим концептуальними, на нашу думку, залишаються питання, пов'язані з термінологією домашнього насильства та її змістовим наповненням. Тому у цій статті приділимо увагу сутнісній характеристиці, роз'ясненню такого поняття, як психологічне насильство, та зробимо спробу надати власне формулювання.

Формулювання мети статті

Метою статті є юридичний аналіз змісту поняття «психологічне насильство», визначення і дослідження його особливостей та ознак.

Викладення основного матеріалу

В умовах сьогодення психологічне насильство як форма домашнього насильства цікавить вчених переважно з кримінально-правового аспекту - як форма об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. У цій площині аналізу зазначеного терміна присвячено наукові розвідки О. Біловола, О. Дудорова, К. Задої, М. Хавронюка, С. Якімової. Зауважимо, що позиції вчених щодо розуміння змісту і природи психологічного насильства є сутнісно наповненими і водночас доволі різними. домашній насильство психологічний переслідування

У загальному значенні психологічне насильство інтерпретується як вплив на психіку людини шляхом морального тиску, залякування, жорсткого поводження, знецінення, погроз, зневаги з метою подавлення в особи волі до опору й захисту власних прав та інтересів (О. Франчук, Л. Левицька)⁷; як форма примусу та підкорення з метою завоювання, збереження, панування власних прав (А. Малішевська, В. Хмелько, Н. Хмелько)⁸; як соціально-психологічний вплив, який навмисно змушує іншу людину чи групу людей до дій чи поведінки, які не входили у їхні наміри, який порушує психологічні межі особистості чи соціальної групи та який здійснюється без їхньої згоди і без забезпечення соціальної і психологічної безпеки індивіда, а також усіх його законних прав, що призводить до соціальної, психологічної, фізичної чи матеріальної шкоди (Є. Волков)⁹.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 7 грудня 2017 року «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи¹⁰.

З закріпленого в законі визначення випливає, що психологічне насильство є формою впливу на емоції, відчуття чи психіку особи вербальним шляхом. Такими вербальними засобами є усна або письмова мова, і вона включає: 1) словесні образи; 2) погрози; 3) приниження; 4) переслідування; 5) залякування; 6) діяння щодо обмеження волевиявлення особи; 7) контроль у репродуктивній сфері.

Психологічне насильство як умисну поведінку, яка призводить до тяжкого порушення психічної цілісності шляхом примушування або погроз, регламентує ст. 33 Конвенції Ради Європи Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами від 11.05.2011 року¹¹. Щодо цього резонно відмітили К. Задоя й Я. Оленіна про розмежування в Конвенції понять «переслідування» і «психологічне насильство»: згідно зі ст. 33 міжнародного акта формами психологічного насильства визначено примушування та погрози. Зміст положень науковців про розмежування цих понять такий: 1) переслідування являє собою загрозливу поведінку, підпорядковану єдиній меті, якою є примушення особи боятися за свою безпеку (ст. 34 Конвенції); 2) психічне насильство може бути як багато-, так і одноактовим, тоді як переслідування завжди являє собою повторювану поведінку, тобто певну сукупність актів людської поведінки, об'єднаних спільною метою; 3) психічне насильство (за Конвенцією) обов'язково призводить до тяжкого порушення цілісності психіки людини. Переслідування повинно змушувати боятися за свою безпеку¹². На жаль, чинне законодавство не оперує поняттям «тяжке порушення цілісності психіки людини», у тому числі й відсутні критерії оцінки тяжкості такого порушення. Однак вважаємо, що поняття «переслідування» всетаки віднесено вітчизняним законодавцем до психологічного насильства правильно. Якщо характеризувати переслідування як систематичне втручання в особистісний простір людини, що становить загрозу для неї¹³, порушення спокою, тривога, психологічний дискомфорт як наслідок цієї загрозливої поведінки - стани, які можуть засвідчити, що до особи застосовується психологічне насильство.

Як бачимо, психологічне насильство - це одна з форм придушення чи пригнічення особистості людини; форма впливу на думки, емоції, відчуття чи стан людини з метою заподіяти їй емоційну чи моральну шкоду. В сімейному середовищі джерелом впливу на емоційний стан людини виступає близька особа, причому це не завжди може бути чоловік; часто сімейним (моральним, емоційним) «тираном» може бути жінка як щодо свого чоловіка чи батьків, так і до дітей.

Психологічне насильство, стверджує О. Зінсу, можна розглядати через так звану призму «дерево залежності», де співзалежність учасників психологічного насильства - це саморуйнівна поведінка, яка виникає на підґрунті агресії, неповаги, деформації правосвідомості, примусу до протизаконних дій; нехтуванням морально-етичними цінностями¹⁴.

Як одну з форм домашнього насильства, що проявляється в образі, принижуванні, залякуванні, погрозі, у діях, які спрямовані на обмеження свободи вибору особи, контроль за діями людини та постійне переслідування, емоційну невпевненість та інше, охарактеризували С. Нечипоренко і Ф. Колосов¹⁵. Психологічне насильство - це дії, які самі собою не завдали фізичного болю, проте стали причиною душевних страждань потерпілого, зауважив Р. Кифлюк¹⁶. Як характерну ознаку, науковець відмітив доволі болюче сприйняття потерпілим і більшу тривалість такого виду насильства порівняно з фізичним насильством, а також імовірність більш відчутних несприятливих наслідків¹⁷.

Психологічне насильство - повторюваний у часі примусовий вплив на опонента, який спрямований на знищення самоповаги, зниження самооцінки та здійснюється за допомогою таких засобів: приниження честі і гідності, залякування, цькування, умисної неуваги, ігнорування, постійного посиленого контролю, домінування і різних, доволі небезпечних і витончених маніпуляцій, завдяки яким людина здійснює наміри, що не збігаються з її бажаннями, і що, звісно, призводить до виникнення психологічної травми, тривожності, депресії та посттравматичного стресового розладу. Стосовно структури психологічного насильства можна відзначити, що найбільш поширеними видами психологічного насильства є погроза нефізичного покарання, приниження та знецінення. Таке визначення психологічного насильства дають автори колективної монографії «Актуальні проблеми сімейного насильства». У структурі психологічного насильства найбільш поширеними видами фахівці відзначають погрозу нефізичного покарання, приниження та знецінення. Погоджуємось, що в структурі цього виду насильства завжди присутній елемент примусу¹⁸, оскільки вчиняється проти або поза волею особи, на яку спрямоване.

Психологічне насильство в сім'ї - це насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого шляхом словесних образ або погроз, залякування, переслідування, якими навмисно спричиняється шкода психічному здоров'ю, що призводить до емоційної невпевненості та нездатності до самозахисту¹⁹. О. Бондаренко роз'яснює психологічне домашнє насильство над жінкою через відсутність поваги кривдника до своєї жертви. Дослідниця звертає увагу на те, що кожна людина формує свій власний світогляд, переконання, будучи вільною у виборі життєвих орієнтирів. У ситуації психологічного насильства кривдник заперечує думку інших осіб: провідною і непохитною для нього є лише його власна думка. І свою правоту він буде обстоювати (доводити) всіма можливими способами, крім того, його доводи завжди супроводжуватимуться приниженням, знущанням, зневагою над жінкою²⁰. Як бачимо, у такому трактуванні психологічне насильство пов'язується з почуттям зневаги, що, окрім неповаги до особи (зважаючи на етимологічне значення слова), окреслюється також презирством, байдужістю, нечемністю і водночас почуттям переваги, яке демонструє кривдник по відношенню до потерпілої особи.

За психологічного насильства шкода не обов'язково є видимою, очевидною та/або явною, як за фізичного (побої, тілесні ушкодження тощо). Але вона може мати прихований характер та виявлятися з часом, зокрема, у психічних розладах, проблемах зі здоров'ям (тривале емоційне нездужання призводить до ослаблення імунної системи організму), відхиленнях у розвитку тощо.

Психологічне (або емоційне) домашнє насильство - це використання переваги, щоб принизити та знецінити іншого члена сім'ї²¹. Важливим аспектом прояву насильства є ізоляція жертви кривдником, що знаходить вираження в поступовому руйнуванні її соціального оточення і контактів, починаючи з батьківської сім'ї. Як зауважує К. Дяченко, це відбувається шляхом поступових маніпуляцій²².

Доволі ґрунтовно й стилізовано окреслила сфери особистості, які зазнають негативного впливу від психологічного насильства, І. Кочергіна, тим самим, ми переконані, даючи глибоке розуміння його змісту: а) емоційна сфера (емоційний тиск, погрози, залякування, приниження, образи жертви і її близьких, ігнорування, нехтування, відкидання, лайка, знецінення почуттів жертви, звинувачення, погрози покарання, непослідовність дій кривдника, пошкодження особистих речей; б) когнітивна сфера (знецінення інтелекту жертви, спотворення усвідомленості реальності - спроби переконати жертву у її психологічній неадекватності; в) поведінкова сфера (примус, тотальний контроль, заборони, ізоляція, відкидання, переслідування, загроза покарання за певні дії; г) комунікативна сфера (обмеження кола спілкування, контроль усіх комунікацій жертви, критика, лайка, відсутність позитивних моментів у спілкуванні, похвали²³.

В. Зубатенко характеризує психологічне насильство як вплив на близьку людину з метою встановити контроль за її поведінкою і ствердити свою владу над нею. Воно виражається у вигляді заборон, агресії, контролю, засудження, погроз, приниження, ігнорування, дорікань, шантажу, лайки, маніпуляції, висміювання тощо. Загалом психологічним насильством, як зазначає В. Зубатенко, може бути будь-який словесний акт, спрямований на підрив психоемоційного стану людини. Дослідниця акцентує увагу на ознаці циклічності, яка відрізняє цей вид насильства від звичайного міжособистісного конфлікту, та розкриває три фази його розгортання: 1) загострення напруженості; 2) безпосереднє насильство; 3) примирення, яке з часом знову переходить у першу фазу - наростання напруженості. Завершальна фаза - примирення, насправді, може містити щиросердне каяття насильника, яке поступово в систематичному повторюванні може перетворюватися на ще одну маніпуляцію²⁴.

Психологічне насильство поєднує види як прямого негативного психологічного впливу, так і переважно маніпулятивні, які несвідомо спонукають іншу людину до дій, що завдають їй шкоди²⁵.

Можна зробити припущення, що психологічне насильство також є формою тиранії, яка виявляється у маніпулюванні думками, почуттями та ставленням іншої особи, пригніченні (подавленні) її емоцій, виклику переживань.

Зауважимо, що нині рівні розуміння поняття «психологічного насильства» розширюються і ми можемо дедалі частіше чути нові, змістовно не всім зрозумілі поняття, такі як «аб'юз», «мобінг», «газлайтинг», «бодішеймінг», «стоуволінг» тощо. Зазначені терміни є запозиченими та поповнили мовленнєвий вжиток порівняно недавно і ними послуговуються для позначення різних аспектів (проявів) насильницьких стосунків.

Аб'юз - емоційне насильство, ключова ідея якого - жертва повинна чітко додержуватися правил, щоб не страждати. Газлайтинг - специфічний вид психологічного насильства, психологічна маніпуляція, завдання якої полягає в тому, щоби змусити людину засумніватися в об'єктивності того, що відбувається. Газлайтинг - це форма психологічного насильства, коли аб'юзер (особа, яка чинить насильство) намагається переконати жертву в тому, що вона поводиться неправильно, дещо «дивно», відчуває неправильно, змушує сумніватися у своїх діях, реакціях і відчуттях, у своїх переживаннях і спогадах²⁶. Бодішеймінг - практика приниження особи висміюючими та критичними коментарями, які змушують особу соромитися свого тіла (дискримінація особи за ознаками зовнішності / тіла). Стоуволінг - закам'яніння, зачерствіння, відмова комунікувати та взаємодіяти²⁷. Мобінг - «психологічний тиск», систематичне вороже і неетичне ставлення одного або кількох людей проти іншої людини. Харасмент (з англ. - переслідування, домагання) - форма дискримінації, яка включає будь-яку небажану та настирливу фізичну і словесну поведінку, що ображає або принижує людину або порушує недоторканність її приватного життя²⁸. Іншими словами, це зневажання чужих особистих меж без згоди людини. Кібертравля (кібербулінг) охоплює загрози й повідомлення, що відправляються поштою або в соціальних мережах, все ті ж висміювання й публікуються у відкритому доступі чутки, поширення особистих фотографій жертви, особливо інтимного характеру²⁹.

Наведені базові характеристики кожного з зазначених видів насильства засвідчують, що всі вони пов'язані з дією на психіку особи й спрямовані на виведення такої особи з психологічної рівноваги та/або порушення її психологічних меж. Отже, психологічне домашнє насильство можна визначити як усвідомлене заподіяння членом сім'ї душевного болю іншому члену родини, зневажання (ігнорування, неприйняття) його почуттів, що може здійснюватися не лише за допомогою вербальних засобів, а й виражатися у вмілому маніпулюванні.

Висновки

На основі викладеного вважаємо, що психологічне насильство може бути охарактеризовано як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, що ображають честь та (або) гідність, спрямовані на порушення психологічної рівноваги, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Ознаками психологічного насильства можна визначити: 1) це форма придушення (пригнічення) особистості людини, форма тиранії; 2) повторюваність у часі; 3) спрямованість на виведення особи з психологічної рівноваги та/або порушення її психологічних меж; 4) обмеження волевиявлення особи.

Перспективними напрямами подальших наукових досліджень, зважаючи на дискусійний характер і проблематичний зміст зазначеної тематики, вбачаємо передусім визначення особливостей впливу висловленої негативної інформації домашнього кривдника на психічний стан потерпілого та оцінку психологічних наслідків такого виду насильства.

Література

1. Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018, № 5, ст. 35. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2229-19#Text (дата звернення: 23.05.2023)

2. Дякур М. Запобігання домашньому насильству під час війни. URL: https://law.chnu.edu.ua/zapobihannia-domashnomunasylstvu-pid-chas-viiny/ (дата звернення: 23.05.2023)

3. Кифлюк Р. В. Особливості розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень, пов'язаних з насильством в сім'ї: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2020. 233 с.

4. Сіваш А. А., Шерстюк К. Д. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами: значення та реалізація в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 11. С. 804-808. С. 806. DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/196

5. Іщенко Т. В. Розслідування домашнього насильства: дис.... д-ра філософ.: 081. Київ, 2021. 324 с. С. 16. URL: http://elar.naiau.kiev.Ua/jspui/bitstream/123456789/20120/1/dysert_ishchenko.pdf (дата звернення: 26.05.2023)

6. Гриньків О. О. Проблема домашнього насильства у стереотипах чи законодавстві? Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2018. № 15. С. 178-184. С. 184.

7. Франчук О. О., Левицька Л. В. Психологічні особливості насильницької поведінки в міжособистісних стосунках. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2016. № 12. С. 166-168.

8. Малішевська А. П., Хмелько В. В., Хмелько Н. М. Психологічне насильство і обдарована дитина. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2013. № 5. С. 53-55. С. 54.

9. Кочергіна І. А. Апробація методики дослідження психологічного насильства над жінками в родині. Психологія і особистість. 2017. № 1 (11). С. 82 - 93. С. 83.

10. Про запобігання та протидію домашньому насильству: Закон України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII...

11. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами від 11.05.2011. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/994_001-11#Text (дата звернення: 02.06.2023)

12. Задоя К. П., Оленіна Я. Г. Відповідність кримінального законодавства України положенням Конвенції Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством стосовно жінок та домашнім насильством 2011 року щодо переслідування. Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 4. С. 177-179. С. 178.

13. Актуальні проблеми сімейного насильства: монографія / Т О. Перцева, В. В. Огоренко, Г. М. Кожина та ін.; за заг. ред. проф. Т. О. Перцевої та проф. В. В. Огоренко. Дніпро, 2021. 188 с.

14. Зінсу О. І. Правові та психологічні аспекти домашнього насильства. Молодий вчений. 2018. № 12(1). С. 178-182. С. 179.

15. Нечипоренко С. М., Колосов Ф. В. Домашнє насильство: окремі аспекти законодавчої регламентації. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 5. С. 502-505. С. 503. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-5/120

16. Кифлюк Р. В. Названа праця. С. 55.

17. Там само. С. 56.

18. Актуальні проблеми сімейного насильства. С. 13-14.

19. Сапіга О. В. Психолого-юридична характеристика психологічного насильства в сім'ї. URL: https://www.google.com/url? sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&ved=2ahUKEwi74N_xgMqBAxW42AIHHbv5DBsQFnoECA0QAQ&url=https%3A%2 F%2Fe-journals.npu.edu.ua%2Findex.php%2Fon%2Farticle%2Fdownload%2F872%2F864%2F3189&usg=AOvVaw3t_BJCyg E5SUHOu6rdpSxD&opi=89978449 (дата звернення: 27.05.2023).

20. Бондаренко О. С. Психологічне насильство як форма домашнього насильства. Правові горизонти. 2019. С. 12-17. С. 14.

21. Резнік І. С. Домашнє насильство як прояв психологічного насильства. Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України. Харків, 2020. С. 330-333. С. 330.

22. Дяченко К. І. Методична розробка уроку на тему «Психічне та фізичне насильство над особистістю». Безпека життєдіяльності. 2005. № 1. С. 35-39. С. 36.

23. Кочергіна І. А. Названа праця. С. 84.

24. Зубатенко В. Нотатки про психологічне насильство. Гендер в деталях. 2017. URL: https://genderindetail.org.ua/seasontopic/gendeme-nasilstvo/zubatenko-134061.html (дата звернення: 26.05.2023)

25. Артеменко А. С. Психологічне насильство над жінками як соціально-психологічний феномен: магістер. робота / А. С. Артеменко; науковий керівник А. В. Вертель. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2020. 94 с. С. 24. URL: https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/123456789/10167/5/%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0% (дата звернення: 23.05.2023)

26. Оверчук В. А. Газлайтинг як прояв психологічного насилля керівника щодо підлеглих у професійному середовищі. URL: http://www.tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/4_2019/part_2/27.pdf (дата звернення: 02.06.2023)

27. Харитонова О. В. Ключові засади гендерної політики в кримінальному праві України та основні напрями реформ щодо протидії насильству стосовно жінок та домашньому насильству: науково-практичний посібник. Харків: ТОВ «Видавництво «Права людини», 2018. 344 с. С. 40.

28. Стойкова І. Булінг, мобінг, харасмент. С. 167. URL: https://doec.kiev.ua/%D0%D1%81%D0%BC%D0%B5%D0%BD% D1%82/ (дата звернення: 27.05.2023)

29. Словник Тендерних термінів / укл. З. В. Шевченко. Черкаси: видавець Чабаненко Ю., 2016. 336 с.

Резюме

Ботнаренко І.А., Гриньків О.О. Психологічне насильство як форма домашнього насильства.

Стаття присвячена аналізу змісту психологічного насильства як однієї з форм домашнього насильства. Акцентовано увагу на підвищеній суспільній небезпеці психологічного насильства під час війни. Розглянуто наукові та законодавчі підходи щодо переслідування як одного з проявів психологічного насильства та доцільність його віднесення до такого виду насильства. Здійснено спробу опису характерних особливостей цього виду насильства, на підставі чого зроблено висновок, що його прояви пов'язані з дією на психіку особи і спрямовані на виведення останньої з психологічної рівноваги та (або) порушення її психологічних меж. З метою удосконалення теоретико-правових засад протидії домашньому насильству запропоновано авторське розуміння психологічного насильства. Задля надання правильної і точної характеристики зазначається, що ця проблематика потребує подальших наукових досліджень.

Ключові слова: психологічне насильство, домашнє насильство, жорстоке поводження, переслідування, психічне здоров'я, психологічний вплив.

Summary

Iryna Botnarenko, Oleksandra Hrynkiv. Psychological violence as a form of domestic violence.

The article is devoted to the analysis of the content of psychological violence as one of the forms of domestic violence.

Attention is focused on the increased social danger of psychological violence during the war. It was emphasized that psychological violence itself should be perceived by society and the state as a serious problem that poses a threat to the mental well-being of the family.

Scientific positions on understanding the content and essence of the mentioned phenomenon and its manifestations are analyzed.

Scientific and legislative approaches to harassment as one of the manifestations of psychological violence and the expediency of its attribution to this type of violence are considered.

It was established that there is no legislative regulation of the concept of “severe violation of the integrity of the human psyche” as a sign of psychological violence, enshrined in the Council of Europe Convention on the prevention of violence against women and domestic violence and the fight against these phenomena.

An attempt was made to describe the characteristic features of this type of violence, on the basis of which it was concluded that its manifestations are related to the effect on the psyche of a person and are aimed at bringing the latter out of psychological balance and (or) violating its psychological boundaries.

The authors see that psychological violence is a form of tyranny, which manifests itself in the manipulation of the thoughts, feelings and attitudes of another person, suppression (suppression) of his emotions, causing experiences.

It is emphasized that in the case of psychological violence, the damage is not necessarily visible or obvious, but can be hidden and manifest over time, in particular, in mental disorders, health problems, developmental abnormalities, etc.

According to the results of the legal and scientific analysis of the specified concept, it was determined that the signs of psychological violence are: 1) it is a form of suppression (suppression) of a person's personality; 2) repeatability over time; 3) aimed at bringing a person out of psychological balance and/or violating his psychological boundaries; 4) limitation of a person's will.

In order to improve the theoretical and legal foundations of combating domestic violence, the author's understanding of psychological violence is proposed (by adding the provision “other acts that offend honor and (or) dignity, aimed at disturbing the psychological balance”).

In order to provide a correct and accurate characterization, it is noted that the indicated problems require further scientific research, primarily, according to the authors, in terms of determining the specifics of the influence of the expressed negative information of the domestic abuser on the mental state of the victim and assessing the psychological consequences of this type of violence.

Key words: psychological violence, domestic violence, abuse, persecution, mental health, psychological impact.

Размещено на Allbest.ru