Роль психологічного тренінгу у формуванні комунікативної компетентності слідчих національної поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль психологічного тренінгу у формуванні комунікативної компетентності слідчих національної поліції України

Князєв Юрій Вікторович аспірант кафедри юридичної психології, Національна академія внутрішніх справ, м. Житомир

Легше розпізнати помилку, аніж відкрити істину; перше лежить на поверхні, і з ним можна впоратись,

друге покоїться на глибині, і дослідження його не видається доступним.І. Гете

Анотація

Метою дослідження є обґрунтування значення тренінгової роботи у формуванні професійно-комунікативної компетентності як умови ефективної діяльності слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України, обґрунтування необхідності використання та удосконалення технологій тренінгів комунікативної компетентності слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України, вдосконалення їх психологічних знань в практичній діяльності.

Методологічною основою статті є аналіз кримінальних проваджень та сучасної юридичної практики, різних наукових підходів щодо визначення ролі тренінгових технологій у підготовці комунікативно компетентного слідчого. тренінг слідчий орган національна поліція

Відсутність у науці загальної теорії психологічного тренінгу, невизначеність з його різновидами і їх місцем в загальній системі методів психології, а також недостатня розробленість прикладного використання тренінгу в системі правоохоронних органів, спонукає нас розглянути сутність, методи проведення та удосконалення професійного психологічного тренінгу комунікативної компетенції слідчих органів досудового розслідування.

На підставі узагальнення наявних напрацювань у сфері застосування психологічних тренінгових технологій зроблено висновок щодо необхідності подальшого удосконалення процесу підготовки, використання та проведення на базі закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання професійних психологічних тренінгів, спрямованих на підвищення комунікативної компетентності слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ній розглянуто роль та місце психологічного тренінгу у формуванні комунікативної компетентності слідчих під час досудового розслідування.

Висновки. Успішне вирішення інформаційно-комунікативних завдань потребує від слідчого творчого підходу до проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема, щодо допиту свідка, професійної компетентності, майстерності й знання психологічних прийомів, що в свою чергу сприяє ефективному досудовому розслідуванню кримінальних проваджень. Для подальшого розвитку комунікативної компетентності слідчого, формування в нього умінь застосовувати отримані під час навчання психологічних знань на практиці необхідним є впровадження у фахову підготовку та перепідготовку слідчих тренінгових технологій, за допомогою яких можливим є опрацювання загальних і спеціальних комунікативних умінь, необхідних слідчому під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження. Надано методичні рекомендації щодо подальшого впровадження тренінгових технологій у формуванні комунікативної компетентності слідчих.

Ключові слова: взаємодія, слідчий, комунікативна компетентність, тренінгові технології, досудове розслідування.

Knyazev Yuriy Viktorovych Graduate student of the Department of Legal Psychology, National Academy of Internal Affairs, Zhytomyr,

THE ROLE OF PSYCHOLOGICAL TRAINING IN THE FORMATION OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF INVESTIGATORS OF THE NATIONAL POLICE OF UKRAINE

it is easier to recognize a mistake than to discover the truth: the first one lies on the surface and can be dealt with, the second one rests in the depths, and its research does not seem to be available.I. Goethe

Abstract. The purpose of the study is to substantiate the importance of training work in the formation of professional and communicative competence as a condition for the effective activity of investigative bodies of the pre-trial investigation of the National Police of Ukraine, to substantiate the need to use and improve communication competence training technologies of investigative bodies of the pre-trial investigation of the National Police of Ukraine, to improve their psychological knowledge in practical activities.

The methodological basis of the article is the analysis of criminal proceedings and modern legal practice, various scientific approaches to determining the role of training technologies in training a communicatively competent investigator. The lack of a general theory of psychological training in science, the uncertainty of its varieties and their place in the general system of psychological methods, as well as the insufficient development of the applied use of training in the system of law enforcement agencies, prompts us to consider the essence, methods of conducting and improving professional psychological training of communicative competence of pre-trial investigative bodies investigation.

On the basis of the generalization of the available developments in the field of application of psychological training technologies, a conclusion was drawn regarding the need for further improvement of the process of preparation, use and conducting on the basis of higher education institutions with specific training conditions of professional psychological training aimed at increasing the communicative competence of investigative bodies of the pre-trial investigation of the National Police of Ukraine.

The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that it examines the role and place of psychological training in the formation of communicative competence of investigators during pre-trial investigation.

Conclusions. The successful solution of informational and communicative tasks requires an investigative creative approach to conducting investigative (search) actions, in particular, regarding the questioning of a witness, professional competence, mastery and knowledge of psychological techniques, which in turn contributes to the effective pre-trial investigation of criminal proceedings. For the further development of the investigator's communicative competence, the formation of his ability to apply the psychological knowledge acquired during training in practice, it is necessary to introduce investigative training technologies into professional training and retraining, with the help of which it is possible to develop general and special communication skills necessary for the investigator during the implementation of pre-trial investigation of criminal proceedings. Methodological recommendations are provided for the further implementation of training technologies in the formation of communicative competence of investigators.

Keywords: interaction, investigator, witnesses, pre-trial investigation, communicative competence, training technologies.

Постановка проблеми

На сьогодні залишається недостатньо дослідженою проблема комунікативної компетенції слідчих органів досудового розслідування, зокрема, під час взаємодії зі свідками у кримінальному провадженні, психологічні аспекти та рівень такої компетенції. В цьому аспекті більшість фахівців визнають високу результативність використання психологічних методів і прийомів у слідчій діяльності, підвищення кваліфікації та компетенції слідчих органів досудового розслідування. Але не зважаючи на свою актуальність, вказана тематика потребує додаткового наукового дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемі дослідження комунікативної компетентності в різних професійних контекстах розглядається в дослідженнях В. Барковського, С. Гамідової, Є. Герасименка, Г. Данченка,Жирун, М. Ісаєнка, С. Курашевої, Н. Мілорадової, Н.Сергієнко, В. Черевко,Шинкаренко та ін.

Ефективність застосування тренінгових технологій при підготовці працівників поліції різних категорій підкреслюють у своїх працях Н. Афанасьєва, Л. Балабанова, В. Барко, В. Доценко, В. Лефтеров, О. Макарова, Л. Мороз, Н. Мовмига, І. Охріменко, Л. Перелигіна, Г. Попова, О. Тімченко, О. Цільмак, С. Яковенко та ін.

Проблематиці комунікативного забезпечення діяльності слідчих присвячено також роботи В. Агапова, Ф. Богацького, В. Голубовського, А. Деркач, Г. Доспулова, Л. Казміренко, А. Кириченка, О. Кудерміної, І. Лузгіна, О. Морозова, О. Москаленко, В. Шурухнова.

Разом із тим, незважаючи на значний внесок багатьох вчених з окресленої проблематики, залишається недослідженими значна частина проблемних питань щодо рівня комунікативної компетентності сучасних слідчих, перспектив та методів удосконалення комунікативної складової їх професіоналізму, зокрема, шляхом проведення психологічного тренінгу під час взаємодії зі свідками в межах досудового розслідування.

Виклад основного матеріалу

Формування та удосконалення комунікативної професійної компетентності слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України, впровадження творчої та креативної складової в своїй діяльності, потребує поступового підвищення рівня професіоналізму слідчих, опануванні ними практичних знань й умінь.

Сьогодні одним з найбільш ефективних і перспективних видів технологій навчання, підготовки та підвищення кваліфікації працівників слідчих підрозділів, як фахівців, є використання професійно-психологічних тренінгових занять, спрямованих на розвиток професійної комунікативної компетентності, підвищення рівня психологічної і соціальної компетенції.

Поняття «компетентність» досі не має єдиного тлумачення, у широкому розумінні цього слова означає досконале знання своєї справи, суті роботи, яка виконується, складних зв'язків, явищ і процесів, можливих способів і засобів досягнення окреслених цілей. Більшість науковців компетентність визначають як інтегральну властивість особистості, що забезпечує їй успішність діяльності в умовах, що змінюються. Таким чином, компетентність віддзеркалює готовність спеціаліста до визначеної діяльності і включає наступні компоненти: знання, уміння, мотивацію, установки цінностей та етичні установки.

Компетентнісний підхід передбачає спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, надпредметних) та предметних компетентностей особистості. Ключові компетентності - це багатовимірне утворення, що є спеціально структурованим комплексом якостей особистості, які дають змогу здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно брати участь у різних соціальних сферах [1, 2]. В свою чергу до ключових відносять комунікативну компетентність, як здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, певну сукупність знань, умінь і навичок, що забезпечують ефективне спілкування, яка формується в умовах безпосередньої взаємодії і є результатом досвіду спілкування.

Поняття «комунікативна компетентність» (від латин. communico - роблю загальним, зв'язую, спілкуюся і competens (competentis) - здатний) означає сукупність знань про норми і правила ведення природної комунікації - діалогу, суперечки, переговорів тощо [3].

З іншої точки зору «комунікативна компетентність» - це відповідний рівень сформованості особистого досвіду, який допомагає людині у межах власних здібностей та соціального статусу успішно функціонувати в суспільстві [4-6].

Натомість, Л. Орбан-Лембрик, визначає комунікативну компетентність як інтегральну якість особистості, що пронизує всі її професійно-особистісні утворення, як сукупність знань у галузі взаємодії, поведінки, обміну інформацією, сприймання людьми один одного, як оформленість індивідуальної програми поведінки в системі соціальних відносин, як мотиваційну приналежність до певного соціального середовища, спрямованість на розвиток комунікативних здібностей, прагнення до збереження і розвитку соціально-психологічних традицій конкретного соціального інституту та тієї групи, в якій відбувається її соціалізація, загалом як сформованість комунікативного стилю життя індивіда [7].

В свою чергу комунікативна компетентність слідчого - один з найважливіших компонентів його професіоналізму та здатності якісно й ефективно здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні. Це поняття включає певну сукупність практичних психологічних знань, що забезпечують ефективну міжособистісну взаємодію слідчого з учасниками кримінального провадження.

Н. Е. Мілорадова з колегами зазначає, що під комунікативною компетентністю слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України розуміють здатність особи обирати та технологічно ефективно застосувати адекватний спосіб усного та письмового спілкування. Результативність проведення більшості слідчих (розшукових) дій (допит, одночасний допит двох раніше допитаних осіб, слідчий експеримент та ін.) в багатьох випадках залежить від розуміння слідчим психологічних особливостей професійного спілкування [8]. Тому доцільним є приділення належної уваги при підготовці фахівців розвитку саме комунікативної складової професійної діяльності. Саме включення у підготовку працівників поліції тренінгових технології, на нашу думку, є перспективним шляхом підвищення професійної компетентності фахівців.

Комунікативний компонент слідчої діяльності детермінований сукупністю розвинених професійно важливих комунікативних якостей (товариськість, контактність, доступність, дипломатичність, тактовність і доброзичливість, упевненість і невимушеність у спілкуванні, відсутність скованості, толерантність, емпатійність, мовна спритність і привабливість тощо) та умінь (встановлювати психологічний контакт; корегувати й управляти процесом взаємодії; протистояти стереотипам сприйняття, бар'єрам спілкування; налагоджувати зворотній зв'язок; правомірно отримувати інформацію, що необхідна для слідчої діяльності; встановлювати контакти з різними учасниками слідчих дій; налаштовуватися на різні форми спілкування залежно від індивідуально-психологічних особливостей об'єктів слідчої діяльності; «слухати, чути та почути»; коротко, чітко та ясно говорити по суті справи; викликати довіру; компетентно проводити допит тощо) слідчого [9, 10].

Різноманіття інтерпретації тренінгів, відсутність загальноприйнятого визначення поняття «тренінг» приводить до достатньо широкого його тлумачення, позначення цим терміном різних прийомів, форм, способів і методів, які використовуються в практичній діяльності. У цьому і полягає унікальність феномену тренінгу, його універсальний характер і потенціал [11, 12]. Власне термін «тренінг» виник не у клінічній психотерапії, а в практичній роботі зі здоровими людьми і аж до теперішнього часу використовується багатьма психологами. Тренінг повинен використовуватися не для позначення методів навчання, а для позначення методів розвитку здібностей до навчання або оволодіння будь-яким складним видом діяльності, зокрема, спілкуванням [13, 14].

У широкому розумінні під психологічним тренінгом розуміють своєрідні форми навчання знань та окремих умінь у сфері спілкування, а також форми, що відповідають їх корекції. Визначається, що психологічний тренінг є інтегрованою універсальною системою цілеспрямованого психологічного тренування особистості відповідно до її потреб та цілей діяльності [15, 16].

Психологічні тренінгові технології доволі часто також розглядають як науково обґрунтовану та практично доцільну сукупність знань і

засобів проведення психологічних тренінгів із персоналом різних організацій, що сприяє високопродуктивному виконанню організаційних завдань. Це унікальна соціально-психологічна реальність, що забезпечує соціальний прогрес у постіндустріальному суспільстві [17,18].

Разом із тим, соціально-психологічний тренінг - це активний метод навчання, який дає змогу за короткі терміни засвоїти прийоми ефективного ділового спілкування, допомагає підвищити ініціативність і ділову активність персоналу, змінити стереотипи поведінки працівників слідчих підрозділів, якщо в основі цього методу лежить інтенсивне тренування, у процесі якого імітуються реальні ситуації з практики ділового спілкування, дозволяє слідчому поглянути на ділову комунікацію як на процес, що має чіткі закономірності, мету, принципи та методи підвищення ефективності.

Соціально-психологічний тренінг дає змогу використати отримані психологічні знання, міжособистісного спілкування у професійній та процесуальній діяльності; відпрацювати найбільш ефективні комунікативні дії взаємодії слідчого з учасниками кримінального провадження в типових процесуальних ситуаціях, що виникають під час розслідування кримінального провадження. Такий тренінг передбачає актуалізацію і підвищення рівня комунікативних умінь та компетенцій, таких як : встановлення психологічного контакту, позитивних комунікативних дій, вміння відчувати невербальні прояви з боку суб'єктів, зокрема, свідків та очевидців, управляти увагою співрозмовника, розуміти та аналізувати отриману інформацію, проявляти формально-рольову поведінку слідчого, управляти предметом розмови та виявляти неправду і нещирість на відміну від щирої помилки в процесі допиту, виявляти приховану інформацію, виявляти і нейтралізувати психологічну маніпуляцію, а також протистояти психологічному впливу.

Крім того, тренінг з комунікативної компетенції сприяє формуванню у слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України умінь використовувати психологічні знання на всіх стадіях проведення досудового розслідування, застосовувати тактичні прийоми правомірного психологічного впливу під час допиту свідка, потерпілого, підозрюваного у різноманітних слідчих ситуаціях, а також підвищення рівня особистісної та професійної комунікації, стратегії ефективної поведінки в складних, конфліктних ситуаціях професійної діяльності та розвиток уміння врівноважено приймати рішення в умовах протиборства.

Отже, аналізуючи особливості підготовки слідчих у межах закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, варто акцентувати увагу на низці проблемних питань, пов'язаних із прорахунками формування соціального компонента підготовки, а саме: розвитку комунікативних якостей та комунікативної компетентності.

У межах предмету нашого дослідження варто навести результати опитування сучасних слідчих Національної поліції (218 осіб). Так, зокрема, 84,3% респондентів не використовують відповідні тактичні прийоми для встановлення психологічного контакту з допитуваною особою перед початком проведення та під час проведення допиту; вважають не доцільним розвивати власну комунікативну компетентність.

В той же час, 72,7% опитаних практиків вважають психологічний тренінг з розвитку комунікативної взаємодії цікавим та дієвим елементом підвищення кваліфікації та рівня своєї компетентності загалом, що свідчить про розуміння слідчими доцільності використання тренінгових технологій у професійній діяльності.

Враховуючи показники сучасної практики, власні спостереження, можна стверджувати, що наявний наразі процес навчання, підготовки та підвищення кваліфікації не спроможний забезпечити належне формування процесуально значущих психологічних комунікативних компетенцій слідчих органів досудового розслідування. Даний факт слугував підставою для аналізу актуальних форм та методів удосконалення професійної комунікативно- психологічної компетентності слідчих органів досудового розслідування .

Одним з пріоритетних завдань професійно-психологічної підготовки працівників слідчих органів та підрозділів Національної поліції України, зокрема на етапі підготовки та підвищення кваліфікації, спеціалізації, є підвищення їх комунікативної компетентності, формування здатності до конструктивного діалогу з різними категоріями суб'єктів кримінального провадження. Одним із засобів вирішення цього завдання є тренінг розвитку комунікативної компетентності й комунікативних умінь, успішність якого значною мірою залежить від наукової обґрунтованості його змісту та використаних методів навчання.

З метою доведення доцільності використання тренінгових технологій у підготовці слідчих нами було розроблено психологічну тренінгову програму, на основі якої за участю 28 слідчих Головного управління Національної поліції в Житомирській області проведено тренінг за темою «Техніки професійної комунікативної взаємодії слідчого у кримінальному провадженні».

Тренінгова програма спрямована на розвиток особистісних якостей працівників слідчих підрозділів НПУ, стимулювання їхнього особистісного зростання, вироблення установок на досягнення високих результатів у професійній діяльності; активізацію та розвиток пізнавальних процесів психології та комунікації, оволодіння різними ролями для покращення комунікативних навичок; профілактику професійної деформації, підвищення комунікаційної компетентності. Цільова аудиторія: працівники слідчих підрозділів поліції.

Специфіка даної психологічної тренінгової програми полягає в застосуванні активних та інтерактивних соціально-психологічних методів: інформаційні повідомлення, обговорення вправ, рольові ігри, модельовані ситуації, групові дискусії, що забезпечує комплексний вплив на особистісні якості слідчого. Включення в програму сенситивності пов'язане з необхідністю формування комунікативних навичок розуміння особистісних рис і актуальних станів опонентів, необхідних для вирішення можливих проблемних і конфліктних ситуацій, набуття компетентностей та навичок саморегуляції.

Основними принципами та правилами проведення тренінгу є правило «тут і тепер»; опора на індивідуальний професійний досвід; відкритий, позитивний зворотний зв'язок; активність на занятті; принцип персоніфікації висловлювань; щирість і відкритість; конфіденційність; рівність позицій, визнання особистісних норм кожного учасника; уникнення безпосередніх оцінок людини, взаємоповага та максимальна комунікація.

Тривалість заняття: 4 год., з обов'язковою перервою. Кількість учасників тренінгу: 14 осіб. Групи комплектуються на добровільній основі.

Приміщення: навчальний клас, стільці розташовані по колу (без столів, з метою усунення бар'єрів в спілкуванні). Ресурсне забезпечення: папір, ручки, дошка, маркери. Використані методи: інформаційні повідомлення, обговорення вправ, рольові ігри, модельовані ситуації.

Тренінгова програма дозволила розв'язати наступні завдання:

> оволодіння психологічними знаннями; формування вмінь і навичок у галузі спілкування; корекція, формування та розвиток настановлень, необхідних для успішного спілкування;

> розвиток здатності до самоаналізу, формування адекватної самооцінки та оцінки співрозмовника, здатності прогнозувати власну професійну поведінку, а також поведінку колег та інших партнерів по взаємодії;

> формування здатності прогнозувати визначати модель поведінки інших учасників кримінального провадження, зокрема, свідків та очевидців, з огляду на їхні психологічні особливості;

> формування вміння аналізувати мотиви поведінки інших суб'єктів по взаємодії та використовувати ці знання у професійній процесуальній діяльності.

Досягаючи завдань авторського тренінгу, ми організовували взаємодію за допомогою рольових ігор та групових дискусій у форматі «слідчий - свідок»; залучали психологічні вправи констатуючого та дослідницького спрямування, методи самоспостереження та рефлексії, конспектування тощо. Крім того, проводилася робота щодо підготовки учасників до виконання тренінгового завдання за межами тренінгу. За підсумками проведеного тренінгу було проведене опитування учасників, яке засвідчило ефективність окресленої програми та виправданість такої практики.

Ефективність проведеного за участю двох груп слідчих різних вікових категорій, досвіду роботи та спеціалізації психологічних тренінгів дає підстави стверджувати, що такий тренінг суттєво впливає на формування та розвиток комунікативної компетентності слідчих, є одним із ефективних засобів навчання комунікативної взаємодії під час здійснення певних слідчих дій та досудового розслідування в цілому. Теоретичним підґрунтям застосування таких психологічних тренінгів з метою розвитку комунікативної компетентності слідчих виступає актуалізація індивідуального досвіду слідчого як чинника професійно-особистісного становлення за принципом «навчання через практику». Звідси, практично втілюється головна мета психологічного супроводу професійної діяльності слідчих, а саме: створення умов для їх максимального професійного розвитку, підвищення кваліфікації, удосконалення комунікативної компетентності, розкриття особистісного потенціалу та реалізації його в професійній (процесуальній) діяльності.

З огляду на досвід тренінгової діяльності та актуальність її подальшого впровадження у діяльність правоохоронних органів в цілому, доцільним та перспективним є використання психологічних тренінгів у підготовці та перепідготовці слідчих органів досудового розслідування за такими напрямами, як от: застосування психологічного впливу під час проведення комунікативних та інформаційно-комунікативних слідчих (розшукових) дій [19].

Висновки

Ми вважаємо, що для розвитку професійної комунікативної компетентності слідчого, формування в нього умінь застосовувати отримані під час навчання психологічних знань на практиці необхідним є впровадження у фахову підготовку та перепідготовку слідчих тренінгових технологій. Саме за допомогою професійно спрямованих тренінгів можливим є опрацювання загальних і спеціальних комунікативних умінь, необхідних слідчому під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження та проведення такої слідчої (розшукової) дії, як допит.

Застосування тренінгової роботи у процесуальній діяльності виступає складником цілісної системи професійної підготовки слідчих, орієнтованої на формування ключових компетенцій, пов'язаних з виконанням професійних обов'язків, формуванням комунікативної компетентності. Подальшого наукового дослідження потребують питання удосконалення комунікативної компетентності в процесі досудового розслідування кримінальних проваджень.

Психологічний комунікативний тренінг суттєво скорочує розрив між наявними теоретичними знаннями та їх практичною реалізацією, надає можливість слідчим одержати власний досвід застосування тактико-психологічних прийомів за умов моделювання процесуальних ситуацій, усвідомити свої переваги та недоліки в зазначеній сфері під час професійної взаємодії зі свідками та іншими суб'єктами кримінального провадження. До того ж, вважаємо за доцільне запровадження навчально-методичного посібника з проведення психологічного комунікативного тренінгу, адаптованого до сучасного українського законодавства, на основі найкращих світових практик та досліджень для підвищення комунікативної компетентності сучасних слідчих Національної поліції України.

Література:

1. Barko, V., Boiko-Buzyl, Y., & Barko, V. V. (2022). Comparative analysis of psychographs of police officers by main types of official activity in the National police of Ukraine. Psychological Journal, 8(1), 149-159. https://doi.org/10.31108/1.2022.8.1.11

2. Цільмак О.М. Складові комунікативної компетентності слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України. Причорноморські психологічні студії. 2017. № 2. С. 85-90.

3. Ilishova, O., Moroz-Rekotova, L., Semeniako, Y., Podlevska, N., Raniuk, O., & Horiachok, I. (2022). The Role of human communicative competence in post-industrial society. Postmodern Openings, 13(4), 402-426. https://doi.org/10.18662/po/13.4/525

4. Castelhano, J., Lacomblez, M., Santos, M., & Valverde, C. (2012). Police training course for agents - entry into the profession and also into the distinction between men and women. Work, 41 (no. Suppl 1), 4637-4641. doi:10.3233/WOR-2012-0759-4637

5. Sheremet, M., Suprun, M., Suprun, D., Okhrimenko, I., & Sprynchuk, S., (2020). Future psychologists' readiness to work in conditions of social cohesion in education. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(9), 40-48. Retrieved from http://www.ijaep.com/ index.php/ IJAE/article/view/1137

6. Zahorodna, O., Saienko, V., Tolchieva, H., Tymoshchuk, N., Kulinich, T., & Shvets, N. (2022). Developing communicative professional competence in future economic specialists in the conditions of postmodernism. Postmodern Openings, 13(2), 77-96. https://doi.org/10.18662/po/ 13.2/444

7. Орбан-Лембрик Л.Е. Детермінанти соціально-психологічної компетентності. Вісник Прикарпатського університету. 2005. Вип. ХШ-XFV. Педагогіка. С. 314-322.

8. Miloradova, N., Okhrimenko, I., Dotsenko, V., Matiienko, T., & Rivchachenko, O. (2022). Training technologies as a means of communicative competences development of prejudicial inquiry agencies' investigators. Postmodern Openings., 13(2), 01-22. https://doi.org/10.18662/po/13.2/441

9. Tovstohan, V., Dragan-Ivanets, N., Khurtenko, O., Shvets, T., Tverezovska, N., & Popovych, A. (2022). Today's approach to the problem of forming communicative competence of the individual. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensional, 14(3), 541-555. https://doi.org/10.18662/rrem/14.3/625

10. Bondarenko, V., Okhrimenko, I., Yevdokimova, O., Sydorchuk, N., Dzhezhyk, O., Boichuk, et al. (2020). Professional skills and competencies of the future police officers. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(5), 35-43. Retrieved from http://www.ijaep.com/ index.php/IJAE/article/ view/975

11. Shvets, D., Yevdokimova, O., Okhrimenko, I., Ponomarenko, Y., Aleksandrov, Y., Okhrimenko, S., et al. (2020). The new police training system: Psychological aspects. Postmodern Openings, 11(1Supl1), 200-217. https://doi.org/10.18662/po/11.1sup1/130

12. Fedorenko, O., Dotsenko, V., Okhrimenko, I., Radchenko, K., & Gorbenko, D. (2020). Coping behavior of criminal police officers at different stages of professional activity. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(2), 124-146. https://doi.org/10.18662/ brain/11.2/78

13. Kleygrewe, L., Oudejans, R. R. D., Koedijk, M., & Hutter, R. I. V. (2022). Police training in practice: Organization and delivery according to European law enforcement agencies. Frontiers in Psychology, 12, 798067. doi:10.3389/fpsyg.2021.798067

14. Terpstra, J., & Schaap, D. (2021). The Politics of higher police education: An international comparative perspective. Policing: A Journal of Policy and Practice, paab050. https://doi.org/10.1093/police/paab050

15. Юридична психологія : підручник / [кол. авт. : Д. О. Александров, В. Г. Андросюк, Л. І. Казміренко та ін.] ; за заг. ред. Л. І. Казміренко, Є. М. Моісеєва. Київ : КНТ, 2007. 360 с.

16. Професійне спілкування працівників Національної поліції : підручник / авт. кол. : С. І. Яковенко, Л. І. Мороз, О. М. Цільмак та ін.] ; за ред. С. І. Яковенка. Одеса : Астропринт, 2017. 260 с.

17. Fuchs, M. (2022). Challenges for police training after COVID-19. European Law Enforcement Research Bulletin, SCE 5, 205-220. https://doi.org/10.7725/eulerb.v0iSCE%205.480

18. Yevdokimova, O., & Okhrimenko, I. (2020). Coping strategies for overcoming stress in atypical situations. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(2Sup1), 56-63. https://doi.org/10.18662/brain/11.2Sup1/94

19. Грицай, С. "Цифрова валюта центральних банків: нестандартний методологічний підхід у правовому полі України." Філософські та методологічні проблеми права (2022): 25-34. https://doi.org/10.33270/01222302.25

References:

1. Barko, V., Boiko-Buzyl, Y., & Barko, V. V. (2022). Comparative analysis of psychographs of police officers by main types of official activity in the National police of Ukraine. Psychological Journal, 8(1), 149-159. https://doi.org/10.31108/1.2022.8.1.11

2. Tsil'mak, O. M. (2017). Skladovi komunikatyvnoyi kompetentnosti slidchykh orhaniv dosudovoho rozsliduvannya Natsional'noyi politsiyi Ukrayiny [Components of communicative competence of investigative bodies of the pre-trial investigation of the National Police of Ukraine]. Prychornomors'kipsykholohichni studiyi - Black Sea Psychological Studies, 2, 85-90 [in Ukrainian].

3. Ilishova, O., Moroz-Rekotova, L., Semeniako, Y., Podlevska, N., Raniuk, O., & Horiachok, I. (2022). The Role of human communicative competence in post-industrial society. Postmodern Openings, 13(4), 402-426. https://doi.org/10.18662/po/13.4Z525

4. Castelhano, J., Lacomblez, M., Santos, M., & Valverde, C. (2012). Police training course for agents - entry into the profession and also into the distinction between men and women. Work, 41 (no. Suppl 1), 4637-4641. doi:10.3233/WOR-2012-0759-4637

5. Sheremet, M., Suprun, M., Suprun, D., Okhrimenko, I., & Sprynchuk, S., (2020). Future psychologists' readiness to work in conditions of social cohesion in education. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(9), 40-48. Retrieved from http://www.ijaep.com/ index.php/IJAE/article/view/1137

6. Zahorodna, O., Saienko, V., Tolchieva, H., Tymoshchuk, N., Kulinich, T., & Shvets, N. (2022). Developing communicative professional competence in future economic specialists in the conditions of postmodernism. Postmodern Openings, 13(2), 77-96. https://doi.org/10.18662/po/13.2/444

7. Orban-Lembryk, L. E. (2005). Determinanty sotsial'no-psykholohichnoyi kompetentnosti [Determinants of social and psychological competence]. Visnyk Prykarpats'koho universytetu - Bulletin of the Carpathian University, Issue XIII-XIV (Pedagogy), 314-322 [in Ukrainian].

8. Miloradova, N., Okhrimenko, I., Dotsenko, V., Matiienko, T., & Rivchachenko, O. (2022). Training technologies as a means of communicative competences development of prejudicial inquiry agencies' investigators. Postmodern Openings, 13(2), 01-22. https://doi.org/10.18662/po/ 13.2/441

9. Bondarenko, V., Okhrimenko, I., Yevdokimova, O., Sydorchuk, N., Dzhezhyk, O., Boichuk, et al. (2020). Professional skills and competencies of the future police officers. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(5), 35-43. Retrieved from http://www.ijaep.com/ index.php/IJAE/article/ view/975

10. Tovstohan, V., Dragan-Ivanets, N., Khurtenko, O., Shvets, T., Tverezovska, N., & Popovych, A. (2022). Today's approach to the problem of forming communicative competence of the individual. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(3), 541-555. https://doi.org/10.18662/rrem/14.3/625

11. Fedorenko, O., Dotsenko, V., Okhrimenko, I., Radchenko, K., & Gorbenko, D. (2020). Coping behavior of criminal police officers at different stages of professional activity. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(2), 124-146. https://doi.org/10.18662/ brain/11.2/78

12. Shvets, D., Yevdokimova, O., Okhrimenko, I., Ponomarenko, Y., Aleksandrov, Y., Okhrimenko, S., et al. (2020). The new police training system: Psychological aspects. Postmodern Openings, 11(1Supl1), 200-217. https://doi.org/10.18662/po/11.1sup1/130

13. Kleygrewe, L., Oudejans, R. R. D., Koedijk, M., & Hutter, R. I. V. (2022). Police training in practice: Organization and delivery according to European law enforcement agencies, Frontiers in Psychology, 12, 798067. doi:10.3389/fpsyg.2021.798067

14. Terpstra, J., & Schaap, D. (2021). The Politics of higher police education: An international comparative perspective. Policing: A Journal of Policy and Practice, paab050. https://doi.org/10.1093/police/paab050

15. Aleksandrov, D.O., Androsiuk, V.H., Kazmirenko, L.I., Kostytskyi, M.V., Moiseyeva, O.E. Tararuhin S.A., et al. (2007). Yurydychna psykholohiia [Legal psychology], Kyiv: KNT [in Ukrainian].

16. Yakovenko, S.I., Moroz, L.I., Tsilmak, O.M., Aleksandrov, D. O., Luzanova, G.O., Okhrimenko, I.M., et al. (2017). Profesiyne spilkuvannya pratsivnykiv Natsional'noyi politsiyi [Professional communication of employees of the National Police]. Odesa: Astroprynt [in Ukrainian].

17. Fuchs, M. (2022). Challenges for police training after COVID-19. European Law Enforcement Research Bulletin, SCE 5, 205-220. https://doi.org/10.7725/eulerb.v0iSCE%205.480

18. Yevdokimova, O., & Okhrimenko, I. (2020). Coping strategies for overcoming stress in atypical situations. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(2Sup1), 56-63. https://doi.org/10.18662/brain/11.2Sup1/94

19. Hrytsai, S. "Digital currency of central banks: a non-standard methodological approach in the legal field of Ukraine." Philosophical and methodological problems of law (2022): 25-34. https://doi.org/10.33270/01222302.25

Размещено на Allbest.ru