Психологічна готовність до створення сім’ї як головна умова стабільного шлюбу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічна готовність до створення сім'ї як головна умова стабільного шлюбу

Шевченко Софія Сергіївна здобувач магістерського рівня вищої освіти спеціальності «Психологія» факультету мистецтв, менеджменту, педагогіки і психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Бочаріна Наталія Олексіївна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри практичної психології , Університету Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Анотація

У статті розглянуто проблему психологічної готовності до створення сім'ї, її зв'язок та вплив на формування стабільного шлюбу. Стаття містить інформацію про аналіз психологічної готовності, її формування та проблеми. Також стаття допоможе психологам знайти додаткові варіанти порад молодому подружжю чи студентам щодо створення стабільного шлюбу.

Визначено, що головним фактором створення стабільної, гармонійної родини є готовність до створення сім'ї, що визначається як установка, спрямована виконання певнихї дій, що призводять до створення сім'ї таї встановлення шлюбно-сімейних відносин, яка передбачає усвідомлення їх особистістю наслідків після укладання шлюбу, надання цій події особистісної значимості; також наявність уї неї комплексу певних знань, умінь, навичок таї готовності долати перешкоди, що виникають у ходії реалізації нової соціальної ролі.

Констатовано, що готовність до шлюбу виявляється в активності суб'єкта у сімейному самовизначення. Сімейне самовизначення є пошуком сенсу шлюбу; побудова та розвиток Я-образу, Я-концепції, самооцінки себе як сім'янина; вибір партнера по шлюбу; побудова особистої позиції стосовно сім'ї; механізми сімейного самовизначення.

Визначено, що психологічна готовність до шлюбу є системою, взаємопов'язаних компонентів: когнітивного, мотиваційно -рефлексивного, емоційного, поведінкового, кожен з яких має власну психологічну структуру.

Основними складовими структурами компонентів психологічної готовності до шлюбу є: ціннісні орієнтації, шлюбна мотивація, уявлення про подружню ієрархію, подружні настанови та очікування, уявлення про подружні відносини, емпатія Кожен компонент має власну психологічну структуру.

Проаналізованого формування психологічної готовності особистості до усвідомленого створення родини передбачає створення спеціальних умов оптимального функціонування особистісної, мотиваційної, когнітивної складових такої готовності.

Ключові слова: шлюбно-сімейні відносини, майбутнє подружжя, психологічна готовність до створення сім'ї, когнітивний компонент, мотиваційно-рефлексивний компонент, емоційний компонент, поведінковий компонент.

Shevchenko Sofia Sergievna Graduate of the master's level of higher education majoring in "Psychology" at the Faculty of Arts, Management, Pedagogy and Psychology of Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav,

Bocharina Natalia Oleksiivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Department of Management, Practical Psychology and Inclusive Education, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

Abstract

PSYCHOLOGICAL READINESS FOR CREATING A FAMILY AS THE MAIN CONDITION FOR A STABLE MARRIAGE

The article examines the problem of psychological readiness to start a family, its connection and influence on the formation of a stable marriage. The article contains information on the analysis of psychological readiness, its formation and problems. The article will also help psychologists find additional options for advice to young couples or students on creating a stable marriage.

It was determined that the main factor in creating a stable, harmonious family is the readiness to create a family, which is defined as an attitude aimed at carrying out certain actions that lead to the creation of a family and the establishment of marital and family relations, which involves the awareness of the personality of the consequences after entering into marriage. giving this event personal significance; as well as the presence of a complex of certain knowledge, skills, and readiness to overcome obstacles arising in the course of realizing a new social role.

It was established that readiness for marriage is manifested in the subject's activity in family self-determination. Family self-determination is a search for the meaning of marriage; construction and development of self-image, self-concept, self-esteem as a family member; choosing a marriage partner; building a personal position in relation to the family; mechanisms of family self-determination.

It was determined that psychological readiness for marriage is a system of interconnected components: cognitive, motivational-reflexive, emotional, behavioral, each of which has its own psychological structure.

The main constituent structures of the components of psychological readiness for marriage are: value orientations, marital motivation, conception of marital hierarchy, marital guidelines and expectations, conception of marital relations, empathy. Each component has its own psychological structure.

It has been analyzed that the formation of a person's psychological readiness for the conscious creation of a family involves the creation of special conditions for the optimal functioning of the personal, motivational, and cognitive components of such readiness.

Keywords: marital and family relations, future spouse, psychological readiness to start a family, cognitive component, motivational-reflexive component, emotional component, behavioral component.

Постановка проблеми

В останні десятиліття зростає інтерес до проблем сімейного функціонування з боку різних галузей знання психології, соціології, етнографії, педагогіки. Це пояснюється тим, що традиційний інститут сім'ї переживає певну кризу, пов'язану зі зміною змісту шлюбно - сімейних відносин. Тому суспільство зацікавленеї у міцній, духовно та морально здоровій сім'ї, а отже, - благополучній та стабільній. Проблеми збереженняї сім'ї завжди були у центрі уваги психологів.

Сучасна молодьї характеризується зміною ставлення до традиційних ідеалів, моральних та матеріальних цінностей. Водночас необхідно зазначити, щої шлюбно-сімейні стосунки можуть бути досить стійкимиї лише в тому випадку, якщо молоді людиї психологічно готові до сімейного життя, тобто уї них сформована система соціально-психологічних установок таї уявлень, що визначає їх емоційно позитивне ставленняї до сім'ї та сімейних цінностей.

Готовність до створення та збереження сім'ї пов'язанаїз питанням особистісного розвитку та особистісноїї зрілості дорослої людини. Сімейне життя - це, зї одного боку, необхідна умова набуття людиною особистісноїї зрілості, а з іншого, - це та діяльність, в якій проявляється зрілість особистості. Благополуччя сімейногої життя є одним із центральних критеріїв досягнення і особистісної зрілості дорослою людиною. Людина, яка маєї благополучну сім'ю, користується особливою довірою та повагоюї в соціумі. Тому вивчення психологічної готовності дої створення та збереження сім'ї є актуальним дляї розуміння закономірностей досягнення акме - вершини життя таїрозвитку людини.

Психологічна непідготовленість молодих людей дої сімейного життя, психологічні навантаження, а також складнощі, що виникають у вирішенні побутових проблем таї інші негативні фактори часто стають причинами конфліктівїу молодих сім'ях, сприяючи руйнуванню сімейних засадї і призводячи до неминучого розпаду сімей. Цейї процес у багато в чому зумовлюються негативнимиї факторами зовнішнього середовища, що посилюються впливом на уявленняї молоді про сімейні цінності, знеціненням традиційного сімейногої способу життя, нав'язяних пропагандою альтернативних форм шлюбної-сімейних відносин, зниженням престижу сім'ї, небажанням матиїта виховувати дітей, тенденцією до розлученням таї відсутністю бажання зберегти сім'ю тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок уї розробку означеної проблеми зробили дослідники, які уї свої роботах висвітлювали медико-психологічні аспекти підготовкиї до шлюбу - С. Максименко, В. Каган, А. Хрипкова; морально -педагогічні аспекти підготовки до сімейногої життя - З. Зайцева, В. Карпіков, Р. Лемехова, А. Сизанов, І. Трухін; особливості статевого вихованняї й статеворольового самовизначення - В. Астахов, О. Бацилєва, О. Васютинський, О. Кікінежді, Д. Колесов, Д. Логвінова, Л. Мороз, Т. Титаренко. Індивідуальний таї диференційований підходи до підготовки молоді до сімейногої життя розглядали Т. Абаєва, В. Вечер, Р. Овчиннікова, М. Феоктистова, І. Шалімова.

Дослідженням шлюбно-сімейних взаємостосунків приділяють увагу багато українських дослідників, таких як Л. Пучкова, М. Жидко, О. Кочарян, О. Волошок, О. Сидоренко, О. Язвинська, Н. Хлопоніна та ін. Проблеми сім'ї, закономірностії її розвитку досліджувалися науковцями, такими як В. Береговий, Н. Головатий, М. Мацьковський, Н. Юркевичї та ін.

Проблема психологічної готовностії особистості до шлюбу на сьогоднішній день єї актуальною у зв'язку з широкою її поширеністюї та різноманіттям проявів. У даний час немаєї єдиного підходу до оцінки готовності сучасної молодії до створення сім'ї.

Мета статті - дослідити та проаналізувати психологічну готовність до створення сім'ї як головного фактору стабільності шлюбу

Виклад основного матеріалу

Питання про аспекти гармонійності та цілісності сім'ї, психологічної готовності сучасної молоді набуває високої важливості. На думку психологів і даних досліджень, більша кількість укладених шлюбів серед молоді відбувається через незрілу і несформовану свідомість через неповне формування поглядів на картину світу. Сучасна молодь через набір певних індивідуально-психологічних якостей має ідеалістичні уявлення про подальше самостійне життя у шлюбі та виключають можливість виникнення труднощів та кризових періодів. Дані проблеми сучасної молоді надають згубний вплив на міцність взаємин подружжя, рівень щастя і, як наслідок, є причиною швидкого розпаду молодої сім'ї.

Відсутність психологічної готовності молодих людей до створення сім'ї і одруженню тягне у себе подальша відсутність можливості продуктивної та повної реалізації функції батька та матері сімейства. Як правило, протиріччя, що виникають у сімей, у яких відсутній належний рівень психологічної готовності призводять до незадоволеності шлюбом і відносинами в цілому[1].

Більшість вчених, які займаються питанням шлюбних взаємин, вважають, що стійкість шлюбно-сімейних стосунків прямо пропорційно залежить від ступеня готовності до шлюбу. Поняття «готовність» має на увазі певну систему соціально-психологічних установок особистості, що визначає емоційно-позитивне ставлення до подружнього життя в рамках сім'ї загалом.

Відповідно до соціальної психології, сім'єю може називатися та спільність людей, яка складається хоча б з однієї шлюбної пари, яка є її основним «ядром». У суспільстві спостерігається спад розвитку традиційних сімей і відзначається деформація її структури [4].

Кількість класичних сімей, чиєю основою є укладення шлюбного союзу, переживає спад, відзначається зростання неповних сімей через збільшення кількості позашлюбних дітей та відсотка розлучень, а також незареєстрованих шлюбів. Більшість вчених, які займаються питанням шлюбних взаємин, вважають, що стійкість шлюбно-сімейних взаємин прямо пропорційно залежить від ступеня усвідомленого рішення про одруження.

Усвідомлене рішення чи готовність - це складна комплексна система соціальних та психологічних установок індивіда, яка регулюється емоціями і думкою щодо сприйняття подружніх цінностей та готовність до перетворення повсякденного життя в рамках сім'ї в цілому.

На думкуї Л. Шнейдер, готовність до шлюбу включаєї цілий комплекс аспектів, таких як [2]: формуванняї певного морального комплексу - готовність особистості прийняти нову систему обов'язків щодо свого шлюбного партнера; підготовленість до міжособистісного спілкування та співпраці; здатністьї до самовідданості щодо партнера; наявність якостей, пов'язанихї із проникненням у внутрішній світ людини - емпатійнийї комплекс; висока естетична культура почуттів та поведінкиї особистості; уміння вирішувати конфлікти конструктивним способом, здатністьї до саморегуляції своєї психіки та поведінки.

Досліджуючи проблему готовності до шлюбу, прийнято виокремлювати наступні аспекти, які визначають змістї даного особистісного утворення.

Так, по-перше, цеї формування певного морального комплексу, зокрема це готовністьї особистості прийняти на себе нову систему обов'язківї щодо свого партнера, майбутніх дітей, та насамперед, розподілу сімейних ролей між майбутнім подружжям [5].

По-друге, це готовність до міжособистісного спілкуванняї та співпраці, оскільки для ефективного функціонування сім'її необхідним є узгодженість ритмів життя подружжя, їхїактивна взаємодія.

По-третє, це готовність доїсамопожертви заради партнера, що передбачає здатність доївідповідної діяльності, заснованої на прояві альтруїзму.

По-четверте, це розвинені емпатійні здібності, завдяки чому стаєї можливим занурення у внутрішній світ близької! людини, здатність до прояву співчуття.

По-п'яте, це висока естетична культура почуттів і поведінкиї особистості в цілому.

По-шосте, це умінняї конструктивно розв'язувати конфлікти, здатність до саморегуляції власноїї психіки і поведінки.

Подружні стосунки - це глибоко особисті відносиниї між чоловіком і дружиною, які являють собоюї основу функціонування і розвитку сім'ї. Тому, наї перших етапах суспільного життя, молоді люди маютьї налагодити та узгодити взаємовідносини, прийняти уявлення іншогої щодо сімейного життя [7 ]. Об'єктивні характеристики функціонуванняїсім'ї є емоційні зв'язки в сім'ї; любов якї основа побудови подружніх відносин; мотивація вступу вї шлюб; верховенство і рольова структура сім'ї; комунікаціяї в сім'ї; здатність сім'ї до вирішення проблемнихї ситуацій [6].

Успішність шлюбних взаємин сучасної молоді не закінчується на поняттях задоволеності шлюбом та стабільності шлюбних взаємин. Однією з провідних показників успішності шлюбних взаємовідносин подружжя є рівень їх психологічної сумісності. Під даним поняттям прийнято визначати характеристику тривалої взаємодії між групою індивідів (від двох і більше), у разі якої відбувається демонстрація певних даному індивіду характеристик характеру і в результаті не призводить до виникнення протиріч та утворення складнощів у процесі взаємодії. Визначення цього поняття як ніколи точно передає значущість аспекту психологічної сумісності подружжя у питанні формування шлюбних взаємовідносин [1].

Спираючись на дослідження у галузі сімейної психології, нами було відзначено три фактори, що впливають на психологічну сумісність членів сім'ї, до яких відносять: ціннісно-ідеологічну сумісність; узгодженість функціонально-статевих очікувань; сумісність індивідуально-психологічних характеристик.

Якщо психологічна сумісність знаходиться на низькому рівні, такі пари входять до групи ризику, схильні до розлучення та розриву шлюбних взаємин. Свій негативний вплив на подальший розвиток довгострокових взаємовідносин між подружжям також надають і індивідуально-особистісні характеристики кожного з подружжя, серед яких виділяється незрілість особистості та її емоційної сфери, занижена самооцінка (дана сторона особистості більшою мірою впливає на розвиток внутрішньої невпевненості, цим породжуючи ревнощі і недовіру стосовно партнеру. Через виникнення цих проблем виявляються труднощі у подальшому гармонійному розвитку взаємовідносин, що ґрунтувалися на любові та довірі). Також до ключових проблем особистості, що вступає в шлюбні взаємини, можна віднести інфантилізм, залежність від батьківської сім'ї, убогість та ізольованість емоцій (полягає у відсутності бажання в одного з подружжя демонструвати свої почуття).

Дослідниками М. Яффе та Ф. Фенвік [7] були виділені фактори психологічної готовності до створення сім'ї та вступу до шлюбних взаємини: наявність бажання піклуватися про свою половину, вчиняти позитивно забарвлені дії стосовно обранця; наявність навичок співробітництва та орієнтація на побудову конструктивної взаємодії; вміння виявляти співчуття, співпереживати та співчувати труднощам свого партнера, усвідомлювати його прикрощі та радості, переживати невдачі разом із партнером (володіння здатністю до прояву емпатії); володіння високим рівнем терпимості до критики на свою адресу, вміння приймати індивідуальні особливості партнера.

Уї дослідженнях Б. Паригіна психологічна готовність до шлюбу розглядається як готовність до адекватного уявлення ії діяльності в реальному, а не уявленому середовищії сім'ї, до адекватного ставлення один до одного, до самого вибору супутника життя, до спільногої подолання труднощів, кризових ситуацій, конфліктів, які неминучеї виникають на життєвому шляху будь-якої сім'ї [48].

Психологічна готовність до шлюбу - явищеї складне, багатовимірне, що має важливе значення дляї успішності сімейних стосунків. Основними її компонентами є: здатність любити; відповідальність один за одного таїза майбутню родину; висока комунікативна культура; знанняї специфіки сімейного життя та готовність до усвідомленогої самообмеження.

Автори виділяють наступний перелік факторів психологічної готовності до створення сім'ї: схильність до піклування про іншу людину, бажання самовіддано допомагати йому, служити, робити добрі вчинки, спрямовані на свого партнера; володіння здатністю до «емпатії» (почуття співчуття, тобто вміння «входити» у світ емоцій свого партнера, розуміти і усвідомлювати його радості та прикрості, а також уміння спільно переживати невдачі і, що важливо, створювати духовне єднання); сприйнятливість до співпраці, кооперації, конструктивного спілкування; володіння навичками та вміннями у здійсненні різного роду та виду праці, організації розподілу домашньої праці; здатність створювати (організувати) та проводити спільне дозвілля; високий рівень етичної культури, що передбачає бути терпимим, поблажливим, самокритичним, здатним вислухати критику на свою адресу, добрим і великодушним, вміти приймати індивідуальність партнера та інших людей з усіма недоліками, знаходити сили для придушення власного егоїзму.

Наї думку А. Волкової, головну роль уї психологічній готовності до шлюбу грає усвідомленість рольовихї очікувань та домагань партнерів у шлюбі. Очікування - це уявлення про те, якими характеристиками повинен володіти партнер і які функції уїсім'ї він буде виконувати. Рольові претензії - цеїособиста готовність людини до виконання певного родуї ролей і відповідних цієї ролі занять уї сімейних відносинах. Від того, наскільки будуть узгодженії уявлення про рольову взаємодію в парі, залежитьї позитивний результат адаптації до сімейного життя [2].

Готовність до шлюбу розглядається нами як система установою на шлюб, психологічними складовими якої є прийняттяїна себе нової системи обов'язків щодо свогої шлюбного партнера, майбутнім дітям, розуміння прав таї гідностей інших членів сімейного союзу, визнання принципі вї рівності у людських відносинах, прагнення до співпрації та повсякденного спілкування, вміння пристосуватися до звичокї та рис характеру іншої людини та розумінняї її психічних станів, мотивація на шлюб таїставлення до вимог і обов'язків у сімейномуїжитті.

Психологічна готовність сприймається як один із видів загальної готовності до сімейного життя. Ми визначаємо, що психологічна готовність до створення сім'ї є інтегральною характеристикою, яка поєднує у цілісну систему знань, вмінь, навичок, психологічних мотивів, а також якостей особистості, які забезпечують побудову стосунків подружжя у шлюбі.

Визначено, що психологічна готовність до шлюбу є системою, взаємопов'язаних компонентів: когнітивного, мотиваційно -рефлексивного, емоційного, поведінкового, кожен з яких має власну психологічну структуру. Основними складовими структурами компонентів психологічної готовності до шлюбу є: ціннісні орієнтації, шлюбна мотивація, уявлення про подружню ієрархію, подружні настанови та очікування, уявлення про подружні відносини, емпатію. Кожен компонент має власну психологічну структуру.

Так ми визначаємо у когнітивному компонентії - уявлення про майбутнє сімейне життя, про функціїї сім'ї, про змістовну сторону подружніх ролей тощо; уявлення молоді про значущість уї сімейному житті сексуальних відносин, особистісної спільності чоловікаї та дружини, батьківських обов'язків, професійних інтересів кожного, господарсько-побутової сфери, моральної та емоційної підтримки, зовнішньої привабливості (ці показники, відбиваючи основні функціїї сім'ї, становлять шкалу сімейних цінностей); уявлення студентівї про бажаний розподіл ролей між чоловіком таї дружиною при реалізації сімейних функцій.

У мотиваційно-рефлексивному компоненті - самооцінку та ступінь незадоволеностії собою; очікування щодо майбутнього чоловіка; рівень емпатії.

У поведінковому компоненті - установку на оволодінняї системою практичних дій та умінь, пов'язаних зїподружньою роллю.

У емоційному -емпатичні здібності, рівні емпатії, здібність до побудови емпатичних відносин у родині, розуміння емоцій партнера та емоційне відреагування.

Висновки

Визначено, що змістом психологічної готовності до сімейного життя є цілісне інтегративне психологічне утворення, що забезпечує особистості успішне здійснення сімейного життя, в основі якого лежить певний рівень зрілості особистості, що має власну структуру з функціональними зв'язками між компонентами.

Констатовано, що рівень психологічної готовності до шлюбу на різних етапах періоду дорослості визначається рівнем сформованості та структурною організацією її компонентів.

Основними факторами, що впливають на психологічну готовність до шлюбу, є вік людини, її статева приналежність, наявність постійного партнера та досвід спільного життя з партнером.

Отже, можна припустити, що це дослідження може бути продовжено в межах вивчення психологічної готовності до шлюбу, сукупності з мотивами одруження, враховуючи соціально - психологічний тип особистості молодих людей студентського віку та також передбачуваної специфічності психологічної готовності до шлюбу залежно від статі.

Література

1. Дмитрієнко А. К. Соціально-психологічні фактори стабільності шлюбу в перші роки подружнього життя : дис. ... канд. психол. Наук. Київ, 2009. 177 с

2. Зацепін В. І. Молода сім'я: соціально-економічні, правові, морально-психологічні проблеми. Київ, 2011. С. 313.

3. Кашуба О. Альтернативний шлюб як фактор готовності студентської молоді до сімейного життя. Український науковий журнал Освіта регіону №2. 2011. Електронний доступ: http://social-science.com.ua/article/45639

4. Психологія сім'ї : навч. посіб. за заг. ред. В. М. Поліщука. 2 -ге вид., доповн. Суми : Університет. кн., 2009. 282 с.

References

1. Dmytriienko A. K.(2019) Sotsialno-psykholohichni faktory stabilnosti shliubu v pershi roky podruzhnoho zhyttia [Socio-psychological factors of marriage stability in the first years of married life]: dys. ... kand. psykhol. Nauk. Kyiv,[ in Ukrainian].

2. Zatsepin V. I. Moloda sim'ia (2011): sotsialno-ekonomichni, pravovi, moralno- psykholohichni problemy[Young family: socio-economic, legal, moral and psychological problems]. Kyiv [ in Ukrainian].

3. Kashuba O. (2011). Alternatyvnyi shliub yak faktor hotovnosti studentskoi molodi do

simeinoho zhyttia [Alternative marriage as a factor in student youth's readiness for family life] . Ukrainskyi naukovyi zhurnal Osvita rehionu №2.. Elektronnyi dostup: http://social-science.com.ua/article/45639[ in Ukrainian].

4. Psykholohiia simi[Family psychology] : navch. posib. za zah. red. V. M. Polishchuka (2009). 2-he vyd., dopovn. Sumy : Universytet. kn.. [ in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru