Динаміка оцінювання студентами життєво-професійного шляху в процесі фахової підготовки (результати дослідження за 2000 та 2020 роки)

Отримані результати вказують, що здобувачі вищої освіти вбачають своє життя в майбутньому більш цікавим, захоплюючим. Однак, якщо порівняти оцінки, то через 20 років вони суттєво зросли: щодо минулого - на 1,07, теперішнього - на 0,78. А щодо майбутнього респонденти дещо знизили показник - на 0,16. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що життєво-професійний шлях через 20 років став набагато цікавішим і захоплюючим щодо оцінок минулого та теперішнього, і майже не змінився в показниках щодо майбутнього. Це можна пояснити тим, що освітній процес закладу вищої освіти якісно вдосконалюється. «Проблема розвитку готовності студентів до прийняття стратегічного життєвого рішення з професійного самовизначення має розв'язуватися завдяки створенню у навчальному закладі відповідних психолого-педагогічних умов, що можуть реалізуватися через проведення спеціальної тренінгової роботи, психологічного консультування, спрямованого на допомогу молоді у процесі професійного самовизначення та тематичного відеолекторію» (Помиткіна, 2013). Також зростає кількість мобільних програм спрямованих на оволодіння знаннями, уміннями, навичками, набуття досвіду. Сучасне студентство може долучатися до різноманітних проєктів і програм завдяки можливості стажування за кордоном, зокрема, через обмін студентами між закладами вищої освіти, стипендіальні програми, гранти, Erasmus+ тощо.

За складністю та важкістю життєво-професійного шляху у теперішньому часі оцінка через 20 років суттєво знизилась: від 8,10 (у 2000 р.) до 6,56 (у 2020 р.) (різниця = 1,54). У теперішньому (2020 р.) порівняно з минулим зросла оцінка (різниця = 1,32) та дещо зросла порівняно з майбутнім (різниця = 0,09). Як бачимо, у респондентів 2000 р. прослідковується зниження оцінки у майбутньому, тобто вони очікують від майбутнього покращення свого життя. У респондентів 2020 р. оцінка збільшується, тобто вони, на жаль, очікують в майбутньому погіршення життєво-професійного шяху. Варто взяти до уваги результати сучасних досліджень (Федоренко, 2022: 116), які свідчать про те, що досліджувані створюють чіткі уявлення про ідеальне професійне майбутнє, але в них не достатньо розвинена здатність до деталізованого планування свого майбутнього в часі й готовність протистояти значним життєвим труднощам для реалізації своїх професійних планів.

За продуктивнивністю, творчістю життєво-професійного шляху порівняльний аналіз оцінок суттєвих відмінностей в оцінках респондентів не виявив. Зберігається тенденція зростання оцінки від минулого до майбутнього: від 6,98 у минулому до 8,96 в майбутньому (різниця = 1,98 в 2000 р.) та від 6,17 у минулому до 8,43 в майбутньому (різниця = 2,26 за 2020 р.). Можемо зробити висновок, що майбутні фахівці вбачають свій шлях продуктивним та творчим. І часова детермінанта за роками суттєво не впливає на даний показник (різниця між оцінками зросла в 2020 р. на 0,28). Однак, не кожне прийняте людиною життєве рішення, як зауважує В. Чернобровкін, реалізується в її життєдіяльності. Феномен прийнятого рішення, насамперед, віддзеркалює емоційно-позитивне ставлення людини до реалізації власних цінностей у життєдіяльності (Чернобровкін, 2010).

За осмисленістю, цілеспрямованістю життєво-професійного шляху в респондентів усіх років спостерігаєтьмся загальна тенденція до зростання оцінки. Однак, варто відмітити, що представники юнацького віку через 20 років вважають своє життя більш осмисленим та цілеспрямованим у майбутньому: у теперішньому оцінка зросла від 7,78 (2000 р.) до 8,13 (2020 р.) (різниця = 0,35) та майбутньому - від 8,64 (2000 р.) до 9,27 (2020 р.) (різниця = 0,63). Отже, ми можемо сказати, що здобувачі вищої освіти, незалежно від часової різниці (через 20 років) надають пріоритетного значення цілеспрямованості та осмисленості свого життя в майбутньому. Активізація смисложиттєвих та ціннісних орієнтацій у професійній сфері сприяє плануванню юнаками подальшої кар'єри та власної активності у теперішньому для її реалізації (Гріньова, 2018). Прийняте особистістю рішення визначається як «суб'єктивний процес і результат мотивованого пошуку, диференціації пріоритетів, аналізу альтернатив» (Омельчук, Калюжна &Омельчук, 2018). Саме самопізнання та адекватне самооцінення виступають важливими умовами самоактуалізації особистості. Вони обов'язково передують не тільки процесам самовиховання та самореалізації, але й кожному окремому актові цілепокладання. Якщо людина не встигла ще сама розібратись у тому, до чого вона прагне, що є смислом її життя, що їй потрібно, якою вона прагне бути у ставленні до людей і до себе самої, які якості їй слід розвивати, а яких рішуче позбавлятися, то це є свідченням відсутності свободи самоздійснення та цілісної самоактуалізації такої особистості. Цілепокладання та здійснення намічених, на основі обраних ціннісних орієнтацій, життєвих цілей стають дійсно вільними при умові формування адекватного позитивного Я-образу та усвідомлення збігу ціннісних орієнтацій із життєвими цілями та планами.

Юнаки уявляють своє теперішнє життя, порівняно з минулим, (різниця між оцінками = 0,68 (2000 р.) та 0,51 (2020 р.)) та майбутнє, порівняно з теперішнім, (різниця = 1,12 (2000 р.) та 0,72 (2020 р.)) більш моральним, доброчесним. За даною характеристикою життєво - професійного шляху спостерігається зростання оцінки в майбутньому в усіх респондентів незалежно від року проведення дослідження.

Також між оцінками вільності у теперішньому, порівняно з минулим життям, виявлена різниця (1,48 (за 2000 р.) та 1,90 (за 2020 р.)), яка свідчить про те, що в ранньому юнацькому віці теперішнє життя сприймається більш вільним, оскільки у респондентів вже більше обов'язків, а отже, і більш високе почуття відповідальності. На зростання почуття відповідальності у представників юнацького віку може впливати і невизначеність. Адже, згідно думки В. Ямницького, саме сенсоутворювальні аспекти невизначеності сприяють активізації доступних людині способів розпорядження власною свободою та особистою відповідальністю (Ямницький, 2009).

Про зростання почуття обов'язку, самостійності та відповідальності перед собою у майбутньому житті, порівняно з теперішнім, свідчать наступні показники: різниця 1,76 (за 2000 р.) та 1,04 (за 2020 р.). Завдяки активності самопізнання особистість перестає бути продуктом зовнішніх обставин і виявляє здатність самотворення, яке виростає з форм і змісту спілкування з іншими людьми, визначаючись характером такого спілкування.

Життєво-професійний шлях здобувачі вищої освіти вбачають більш насиченим подіями у порівнянні з минулим (різниця = 1,90 (за 2000 р.) та 1,98 (за 2020 р.)) та майбутнім (різниця = 1,40 (за 2000 р.) та 0,81 (за 2020 р.)). Ми можемо зробити висновок про те, що часова детермінанта за роками не вплинула на зростання оцінки насиченості подіями.

За результатами проведеного дослідження бачимо, що оцінки майбутнього (порівняно з минулим і теперішнім) життєво-професійного шляху помітно відрізняються, простежується тенденція до її зростання. Наведені результати свідчать про те, що життєво-професійний шлях (в оцінному аспекті) постає у юнацькій свідомості як поступове, з минулого в майбутнє, наростання цікавості, осмисленості, творчості, продуктивності, довільності (залежно від самого себе) - минулий життєвий шлях сприймається як найменш, а майбутній як найбільш вільний. Що ж стосується складності та важкості життєво-професійного шляху, то характер його сприймання поданий в іншому плані: минулий і майбутній менш складний, ніж теперішній (за результатами за 2000 р.) та майбутній більш складний, ніж минулий і теперішній (за результатами за 2020 р.), тобто у респондентів 2000 р. простежується очікування покращення майбутнього життя, у респондентів 2020 р. простежується очікування погіршення майбутнього життя, що безпосередньо пов'язано з суспільно-економічною ситуацією сучасного суспільства в умовах війни.

Перспективи подальших досліджень обумовлюються сучасними подіями та реаліями розвитку України, які визначають значні зміни в свідомості здобувачів вищої освіти та необхідність проведення емпіричного дослідження їх задоволеності життєво-професійним шляхом в цей період і порівняльного аналізу з даними, наведеними в цій статті.

Література

1. Бех, І.Д. (1998). Особистісно зорієнтоване виховання. Київ: ІЗМН.

2. Бондар, Н.Є. (1998). Формування особистісної репрезентації в юнацькому віці. (Дис. канд. психол. наук). Київ.

3. Гріньова, О.М. (2018). Психологія проектування життєвого шляху особистістю юнацького віку. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). Київ. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24033/100355088.pdf? sequence=1

4. Гусєв, О.І. (2007). До проблеми виміру толерантності до невизначеності. Практичнапсихологіятасоціальнаробота, 8, 75-80.

5. Курова, А. (2022). Специфіка структури ціннісних орієнтацій особистості в умовах невизначеності. НауковийчасописНпУімені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 18 (63), 24-31.https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.18 (63).03

6. Максимчук, Н.П. (2009). Становленняцінніснихорієнтаціймайбутньоговчителя(Монографія). Кам'янець-Подільський: ПП Буйницький О.А.

7. Омельчук, В.А., Калюжна, Є.М., &Омельчук В.В. (2018). Прийняття рішення особистістю: філософсько-психологічний і правовий аспект. Проблемисучасноїпсихології: збірникнауковихпрацьЗапорізькогонаціональногоуніверситету та ІнститутупсихологіїіменіГ. С. Костюка НАПН України, 2 (14), 89-96.https://doi.org/10.26661/2310-4368-2018-2-14-14

8. Очеретяний, А.В. (2020). Формування життєвих цінностей у студентів вищих навчальних закладів США та України. (Дис. д-ра філософії). Умань.

9. Помиткіна, Л.В. (2013). Особливості готовності студентів до прийняття стратегічного життєвого рішення з професійного самовизначення. Педагогічнийпроцес: теорія і практика: збірникнауковихпраць, 2, 215-225.

10. Федоренко, Л. (2022). Специфіка професійного самовизначення випускників сільських шкіл (за результатами констатувального експерименту). Науковийчасопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. Випуск 17 (62), 109-119. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2022.17 (62).10

11. Чернобровкін, В.М. (2010). Психологіяприйняттяпедагогічнихрішень. (Монографія). Луганськ: ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка».

12. Ямницький, В. (2009). Системний аналіз феномена життєтворчості особистості. Психологія і суспільство, 4, 145-152.

13. Kasser, T., &Ryan, R. (1993). A dark side of the American dream: Correlates of financial success as a central life aspiration. Social Psychohgy, 65, 410-422.

14. Melnychuk, S., Kurova, A., Shvetsova, I., Shcherbakova, O., Tsilmak, O., &Luts, L. (2021). Theoretical fundamental of study of valuesand value orientations in management of psychological scientific space. Journal of management Information and Decision Sciences, 24 (2), 1-6. Режим доступу: https://www.abacademies.org/articles/theoretical-fundamentals-of-study-of-values-and-value-orientations-in-management-of-psvchological-scientific-space-10119.html

15. Shealy, C.N. (2016). Making sense of beliefs and values. New York: Springer Publishing.

References

1. Bekh, I.D. (1998). Osobystisnozoriientovanevykhovannia [Personal oriented upbringing]. Kyiv: IZMN [in Ukrainian].

2. Bondar, N. Ie. (1998). Formuvanniaosobystisnoireprezentatsii v yunatskomuvitsi [Formation of personal representation in youth]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

3. Hrinova, O.M. (2018). Psykholohiiaproektuvanniazhyttievohoshliakhuosobystistiuyunatskoho viku [Psychology of designing the life path of a youth personality]. (Extended abstract of Doctor's thesis'). Kyiv. Retrieved fromhttp://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24033/100355088.pdf? sequence=1 [in Ukrainian].

4. Husiev, O.I. (2007). Do problemyvymirutolerantnosti do nevyznachenosti [To the problem of uncertainty tolerance measurement].Praktychnapsykholohiia ta sotsialnarobota - Practical psychology and social work, 8, 75-80 [in Ukrainian].

5. Kurova, A. (2022). Spetsyfikastrukturytsinnisnykhoriientatsiiosobystosti v umovakh nevyznachenosti [Specificity of the structure of value orientations of the individual in conditions of uncertainty]. Naukovyichasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 12. Psykholohichninauky - Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 12. Psychological Sciences, 18 (63), 24-31. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.18 (63).03 [in Ukrainian].

6. Maksymchuk, N.P. (2009). Stanovlenniatsinnisnykhoriientatsiimaibutnohovchytelia [Formation of value orientations of future teachers]. Kamianets-Podilskyi: PP Buinytskyi O.A. [in Ukrainian].

7. Omelchuk, V.A., Kaliuzhna, Ye.M.,&OmelchukV.V. (2018). Pryiniattiarishenniaosobystistiu: filosofsko-psykholohichnyiipravovyiaspekt [Initiation of the decision by the individual: philosophical, psychological and legal aspect]. Problemysuchasnoyipsykholohiyi: zbirnyknaukovykhpratsZaporizkohonatsionalnohouniversytetu ta InstytutupsykholohiyiimeniH.S. Kostyuka NAPN Ukrayiny - Problems of modern psychology: a collection of scientific works of Zaporizhia National University and the Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2 (14), 89-96. https://doi.org/10.26661/2310-4368-2018-2-14-14 [in Ukrainian].

8. Ocheretianyi, A.V. (2020). Formuvanniazhyttievykhtsinnostei u studentivvyshchykhnavchalnykhzakladivSShA ta Ukrainy [Formation of life values among students of higher educational institutions in the USA and Ukraine]. (Candidate's thesis).Uman [in Ukrainian].

9. Pomytkina, L.V. (2013). Osoblyvostihotovnostistudentiv do pryiniattiastratehichnohozhyttievohorishennia z profesiinohosamovyznachennia [Peculiarities of students' readiness to initiate a strategic life decision on professional self-determination]. Pedahohichnyiprotses: teoriiaipraktyka:zbirnyknaukovykhprats - Pedagogical process: theory and practice: coll. Science, 2, 215-225 [in Ukrainian].

10. Fedorenko, L. (2022). Spetsyfikaprofesiinohosamovyznachenniavypusknykivsilskykhshkil (zarezultatamykonstatuvalnohoeksperymentu) [Specifics of professional self-determination of graduates of rural schools (according to the results of the ascertainment experiment)]. Naukovyichasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 12. Psykholohichninauky. - Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 12. Psychological Sciences, 17 (62), 109-119.https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2022.17 (62).10 [in Ukrainian].

11. Chernobrovkin, V.M. (2010). Psykholohiiapryiniattiapedahohichnykhrishen [Psychology of the initiation of pedagogical decisions].Luhansk: DZ «LNU im. TarasaShevchenka» [in Ukrainian].

12. Iamnytskyi, V. (2009). Systemnyianalizfenomenazhyttietvorchostiosobystosti [Systemic analysis of the phenomenon of personal creativity]. Psykholohiiaisuspilstvo. Psychology and society - Journal of management Information and Decision Sciences, 4, 145-152 [in Ukrainian].

13. Kasser, T., & Ryan, R. (1993). A dark side of the American dream: Correlates of financial success as a central life aspiration. Social Psychology, 65,410-422.

14. Melnychuk, S., Kurova, A., Shvetsova, I., Shcherbakova, O., Tsilmak, O.M., &Luts, L. (2021). Theoretical fundamentals of study of values and value orientations in management of psychological scientific space. Journal of management Information and Decision Sciences, 24 (2), 1-6. Retrieved fromhttps://www.abacademies.org/articles/theoretical-fundamentals-of-study-of-values-and-value-orientations-in-management-of-psychological-scientific-space-10119.html

15. Shealy, C.N. (2016). Making sense of beliefs and values. New York, NY: Springer Publishing

Размещено на Allbest.ru