Зміни показників адаптивності поведінки дітей з розладами аутичного спектра в умовах експерименту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміни показників адаптивності поведінки дітей з розладами аутичного спектра в умовах експерименту

Боднар І. Р.,

професор, завідувач кафедри теорії і методики фізичної культури Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, м. Львів

Петрусенко О. М.,

аспірант кафедри теорії і методики фізичної культури Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, м. Львів

Максим'як Я. О.,

старший викладач кафедри фізичної терапії, ерготерапії і здоров'я Дрогобицький державний педагогічний університет, м. Дрогобич

Покращення повсякденних адаптивних навичок осіб з розладами аутичного спектра і формування адаптивної поведінки є важливим завданням корекційно-педагогічного впливу. Залишається відкритим питання добору ефективних засобів фізичного виховання для корегування повсякденних адаптивних навичок та здібностей дітей з розладами аутичного спектра. Мета статті - дослідити зміни показників адаптивності поведінки дітей з розладами аутичного спектра під впливом авторської програми фізичного виховання. На підставі з'ясованих на попередніх етапах особливостей фізичного і психофізичного розвитку дітей 10-11 років з розладами аутичного спектра уклали програму з фізичного виховання. Формувальний педагогічний експеримент використали для з'ясування її ефективності. Для оцінювання ступеня адаптивності поведінки застосовували рейтингову шкалу аутизму в дітей. В умовах експерименту спостерігали тенденцію до рівномірного покращення показників адаптованості дітей з розладами аутичного спектра до повсякденного життя; достовірні позитивні зміни відбулися в використанні зору в хлопців, наближені до достовірних - загальному враженні та рівні та узгодженості інтелектуальної відповіді.

Ключові слова: програма фізичного виховання, адаптивні навички, діти з розладами аутичного спектра

Summary. Bodnar I., Petrusenko O., Maksymyak Ya. Changes in indicators of behavioral adaptability of children with autistic spectrum disorders under experimental conditions. Improving the everyday adaptive skills of individuals with autism spectrum disorders and developing adaptive behavior is an important task of corrective and educational intervention. The ques tion of selecting effective means of physical education to correct the everyday adaptive skills and abilities of children with autism spectrum disorders remains open. The aim of the article is to investigate changes in the indicators of adaptive behavior of children with autism spectrum disorders under the influence of an author's physical education program. To assess the degree of adaptability of behavior, a rating scale of autism in children (CARS) was used. Based on the characteristics of physical and psychophysical development o f children aged 10-11 years with autism spectrum disorders identified in previous stages, a physical education program was developed. A formative pedagogical experiment was used to determine the effectiveness of the proposed physical education program. The reas on for the small changes in the indicators of adaptive behavior of children with autism spectrum disorders in the conditions of the pedagogical experiment may be the resistance of the indicators of autism spectrum disorders to external influences, or the short duration of the experimental factor's influence. This may also indicate the imperfection of the measuring instrument, or the high degree of subje ctivity of the experimenter's judgments. In the conditions of the experiment, there was a tendency towards a uniform improvement in the indicators of adaptability of children with autism spectrum disorders to everyday life; significant positive changes occurred in the use of vision in boys, approaching significant changes in general impression and level and coherence of intellectual response. We have established for the first time that girls with autism spectrum disorders differ from boys in better adaptation to changes, mo re adequate use of vision, hearing and smell, touch and taste.

Keywords: physical education program, adaptive skills, children with autism spectrum disorders

Постановка проблеми

Розлад аутичного спектра (РАС) пов'язаний зі стійкими порушеннями адаптаційних здібностей дітей у багатьох сферах. Кожен віковий період характеризується встановленням нових навичок, важливих для адаптації в сім'ї, школі, дитячому садку, і загалом у соціумі, які допомагають дитині успішніше адаптуватися в сучасному суспільстві і бути більш самостійною. В міру дорослішання у дитини значно знижується залежність від допомоги близьких. Тому з віком адаптивна поведінка міняється, а сама адаптація зростає. програма фізичного виховання адаптивна навичка

Під «адаптивною поведінкою» мають на увазі щоденну діяльність дитини, яка спрямована на забезпечення її взаємодії з іншими людьми, а також забезпечення можливості піклуватися про себе. Адаптивна п оведінка включає в себе такі групи показників: комунікативні, щоденні навички (особисті, домашні і громадські), навички соціалізації (співпраці і взаємоді ї) і моторні навички. Натомість дезадаптивна поведінка приймається як діяльність, що приносить дитині певні проблеми і незручності. Частина проявів дезадаптивної поведінки може проявлятися і в нормотипових дітей, наприклад, при явищах педагогічної занедбаності, випадках шкільної дезадаптації тощо. Проте суттєві прояви дезадаптивної поведінки, як правило, н е зустрічаються у дітей з нормотиповим розвитком.

Аналіз літературних джерел

Діти з РАС часто відчувають нижчу участь у шкільному житті, нижчу якість дружби з ними їхніх одноліток, вищий рівень тривожності, більшу самотність порівняно з типоворозвиненими однолітками [3, 11]. Тому покращення якості життя і повсякденних «адаптивних» навичок осіб з РАС і формування адаптивної поведінки є головним завданням корекційно-педагогічного впливу. Адаптивні проблеми дітей із РАС доволі часто стають об'єктом вивчення в наукових дослідженнях. Проте на сьогодні залишається відкритим питання добору ефективних засобів фізичного виховання (ФВ) для корегування повсякденних «адаптивних» навичок та здібностей дітей з РАС.

Існує тісний взаємозв'язок між якістю життя та адаптивною поведінкою дітей з РАС. Якість життя дітей з РАС може бути значно погіршена внаслідок їх обмежених можливостей для соціальної взаємодії та комунікації. Це може мати негативний вплив на їхню адаптивну поведінку та спричинити відставання у розвитку. Дослі дження демонструють, що індивідуальні програми інтервенції, які зосереджуються на розвитку навичок соціальної взаємодії та комунікації, можуть поліпшити якість життя дітей з РАС. Якість життя таких дітей безумовно залежить від якості життя їхніх батьків, оскільки лише здорові (фізично і психічно) батьки можуть вдосталь допомагати своїй дитині з РАС. Професійна допомога таким сім'ям покращує їх життя, і, відповідно, якість цього життя [1, 2, 3, 4].

За оцінками різних стратегій втручань, заняття з ФВ і спортом, участь в різних формах рухової активності допомагає зменшити агресію у дітей з РАС, скоротити повторюваність рухів та сприяє покращенню навичок їх соціалізації [3, 8]. Батьки відзначали позитивний вплив фізичної активності і спорту на їх дітей з РАС в багатьох аспектах: на повсякденні життєві навички, навички соціального життя, проблемна поведінка, моторика, розумові і спортивні здібності [5].

Мета статті - дослідити зміни показників адаптивності поведінки дітей з розладами аутичного спектра під впливом авторської програми фізичного виховання.

Методологія

На підставі з'ясованих на попередніх етапах особливостей фізичного і психофізичного розвитку дітей з РАС уклали програму з ФВ. Формувальний педагогічний експеримент використали для з'ясування ефективності запропонованої програми ФВ учнів 10-11 років з РАС, які навчалися у навчально-реабілітаційному центрі І-ІІ ступенів «Довіра». Протягом 2021-2022 навчального року в навчально-виховний процес навчально-реабілітаційного центру І-ІІ ступенів «Довіра» м.Львова було введено експериментальний чинник - до навчального процесу з уроків ФК запроваджено авторську програму з ФВ.

В експерименті взяли участь 19 хлопців і 5 дівчат. Учні відвідували уроки ФК і займалися на уроках згідно обґрунтованої і спеціально розробленої автором програми ФВ з детальними методичними вказівками. Заняття проводив сам автор програми. Протягом навчального року дітям запропоновано програму з пріоритетним розвитком координаційних здібностей. Наприкінці другого півріччя проведено друге тестування і проаналізовано показники і вплив нашої запропонованої програми.

В жовтні, березні і квітні 2020-2021 навчального року, у зв'язку із карантином через пандемію Covid-19, учасники дослідження не відвідували навчальних закладів і займалися самостійно за планами, розробленими автором програми. Авторка програми надавала методичну допомогу в on-line режимі у вигляді відеоконференцій.

Для оцінювання ступеня адаптивності поведінки застосовували рейтингову шкалу аутизму в дітей (Childhood Autism Rating Scale, CARS) - один із найбільш широко використовуваних інструментів, що базується на клінічних спостереженнях за поведінкою дитини, вимагає мінімального навчання в роботі з цією шкалою. Кожен з 15 критеріїв (див. примітку до рис.1) оцінювався за 4-бальною шкалою, сумарна оцінка варіювала від 15 до 60 балів. Сумарна оцінка 15 балів відповідала відстутності дезадаптованості, в діапазоні 16-30 - свідчила про помірну дезадаптованість, 31 -45 - це дезадаптація середнього ступеня, 46-60 - важка ступінь дезадаптованості.

Виклад основного матеріалу дослідження

За реакцією на вплив авторської програми усі показники умовно можна поділити на три групи: негативні зміни, тенденція до покращення, покращення. Негативні зміни спостерігали за показником невербальна комунікація у дівчат. Сталося це через те, що в одної учасниці одна оцінка погіршилася на 1,5 бали.

Невеликі позитивні зміни спостерігали у дівчат за трьома показниками (слухова відповідь, відповідь та використання нюху, дотику та смаку, вербальна комунікація), у хлопців - за шістьма (емоційна відповідь, використання предметів, адаптація до змін, відповідь та використання нюху, дотику та смаку, вербальна і невербальна комунікація). Причиною невеликих змін показників адаптивної поведінки дітей з РАС в умовах педагогічного експерименту може слугувати непіддатливість показників РАС зовнішнім впливам, або невеликий термін впливу експериментального чинника дослідження. Це також може свідчити про недосконалість інструменту для вимірювання, або велику міру суб'єктивності суджень експериментатора.

Відчутні зниження середніх значень показників (що свідчить про тенденцію до покращення адаптивності складових поведінки) відбулися у використанні зору, нервозності та страхах у хлопців і дівчат. Тенденція до покращення спостерігалася у хлопців в володінні тілом, невербальній комунікації; в дівчат - у загальному враженні. Тільки в хлопців достовірні позитивні зміни відбулися в використанні зору (p<0,05), наближені до достовірних - загальному враженні (p=0,06) та рівні та узгодженість інтелектуальної відповіді (p=0,06) (рис.1).

Чотири показники (адаптація до змін, використання зору, використання слуху, відповідь та використання нюху, дотику та смаку), які мали найнижчі бали на початку педагогічного експерименту у дівчат, залишилися найнижчими і після його завершення; ті які були найгіршими - нервозність та страхи і вербальна комунікація - залишилися найгіршими. Тобто контингент дівчат дещо відрізнявся за показниками адаптивності від групи хлопців на початку дослідження. Наприкінці експерименту криві (профілі) рівнів розвитку окремих показників адаптивності поведінки зберегли свою форму, усі показники покращилися практично рівномірно. У хлопців спостерігалася не така чітка тенденція, як у дівчат, проте вона також збереглася в умовах експерименту. Тому, очевидно, що з метою більшого покращення поведінки дітей з РАС, крім фізичних вправ потрібно додатково застосовувати і інші засоби.

Отримані нами результати про тенденцію до зменшення девіацій поведінки дітей з аутизмом за шкалою CARS в умовах педагогічного експерименту, підтвердили, що програма ФВ з пріоритетним застосуванням вправ на розвиток координаційних здібностей сприяє покращенню адаптивності поведінки цих дітей. Таким чином наші дані підтвердили результати, отримані іншими дослідниками [10] про позитивний вплив ігрової тренувальної програми на фізичну підготовленість та психічне здоров'я у дітей із РАС.

Група авторів [9] довела позитивний вплив навчання основних тенісних навичок на рівень розвитку узгодженості рухів. Результатом втручання їхньої програми було підвищення базових навичок гри в теніс в усіх чотирьох учасників дослідження. Таким чином, наші дані збігаються з результатами цих авторів в частині розвитку фізичних якостей дітей з РАС, в умовах застосування засобів для розвитку координаційних здібностей.

Інша група авторів [7] довели позитивний вплив засобів настільного тенісу на рівень моторики та виконавчу функцію дітей з аутизмом. Ми розширили дані цих авторів в частині розвитку інших: фізичних і адаптивних показників.

Група авторів [6], що досліджували ефективність застосування гри в м'яч протягом 15 хвилин, виявила, що таке нетривале навантаження не впливало на стереотипні реакції дітей. Проте після 15 хвилин бігу підтюпцем (тобто збільшивши і обсяг, і інтенсивність фізичного навантаження) фахівці завжди спостерігали зменшенням стереотипної поведінки. У тих дітей, для яких до початку участі в дослідженні характерною була стереотипія рухів, одразу після заняття з ФВ ми також спостерігали зменшення інтенсивності стереотипних рухів. Таким чином ми доповнили дані цих авторів [6], довівши, що урок фізичної культури тривалістю 45 хв. з пріоритетним застосуванням засобів невисокої інтенсивності, проте координ аційно складних для дітей з РАС, спрямованих на розвиток різних видів координаційних здібностей, сприяє зростанню їхньої адаптивності поведінки за рахунок зменшення стереотипій.

В умовах експерименту спостерігали тенденцію до покращення складових адаптивної поведінки: використання зору, нервозності та страхи у хлопців і дівчат; в хлопців - в володінні тілом, невербальній комунікації, рівні та узгодженості інтелектуальної відповіді; у дівчат - у загальному враженні. Невеликі зміни показників адаптивності в умовах експерименту можуть пояснюватися короткою тривалістю експерименту і особливістю реакції дітей з РАС на експериментальний чинник.

Висновки

В умовах експерименту спостерігали тенденцію до рівномірного покращення показників адаптованості дітей з РАС до повсякденного життя; достовірні позитивні зміни відбулися в використанні зору (p<0,05) в хлопців, наближені до достовірних - загальному враженні (p=0,06) та рівні та узгодженості інтелектуальної відповіді (p=0,06).

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в дослідженні ефективності програми зі іншими показниками дітей з розладами аутичного спектра.

Література

1. Balogun F. Prevalence and Correlates of Obesity in Childhood Autism Spectrum Disorders: A Literature Review // J Psychiatry, 2016. 19. Р.385. DOI:10.4172/2378-5756.1000385.