Аналіз процесів самоідентифікації, становлення особистості у різні вікові періоди і взаємозв'язку з самосвідомістю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут соціо-психологічної діяльності та реабілітації

Відокремлений структурний підрозділ "Гуманітарно- педагогічний фаховий коледж Мукачівського державного університету"

Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Інститут публічного управління та адміністрування

Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти "Кам'янець-Подільський державний інститут"

Аналіз процесів самоідентифікації, становлення особистості у різні вікові періоди і взаємозв'язку з самосвідомістю

Мішкулинець Олена Олексіївна кандидат психологічних наук, заступник директора з навчальної роботи, викладач психолого-педагогічних дисциплін,

Кузнецова Олена Анатоліївна кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри соціальної роботи, управління і педагогіки,

Власенко Юліана Костянтинівна кандидат політичних наук, викладач, кафедра соціальної роботи, психології та соціокультурної діяльності ім. Т. Сосновської

Анотація

Самосвідомість і самоідентифікація є важливими аспектами для розуміння людської природи та психологічного розвитку. Ці поняття привертали увагу вчених, психологів і соціологів упродовж багатьох десятиліть і стали ключовими складовими в галузі психології особистості.

Самосвідомість, як здатність і бажання особи розуміти, оцінювати себе, дозволяє усвідомлювати власні думки, почуття, цінності, а також сприймати себе у контексті взаємодії з навколишнім світом та іншими. Самосвідомість є важливим аспектом психологічного розвитку, оскільки вона допомагає індивіду краще розуміти свої сильні та слабкі сторони, і відповідно до цього приймати рішення та досягати свої цілі.

Самоідентифікація відображає процес визначення власної ідентичності та становлення особистості. Вона формує уявлення про себе на основі внутрішніх переживань та накопиченого досвіду. Цей процес починається з дитинства і триває упродовж всього життя, впливаючи на те, як особа сприймає себе і своє місце у світі.

Перші кроки в самоідентифікації зазвичай роблять в дитинстві, коли діти починають розуміти себе як окремих індивідів та розвивають свою ідентичність. Під час підліткового періоду цей процес особливо активний, адже молодь експериментує зі своєю ідентичністю та визначає, ким вона є і ким бажає стати. У дорослому віці процес самоідентифікації та становлення особистості продовжує розвиватися, але змінює фокус уваги. Люди зіштовхуються з різними життєвими подіями, такими як кар'єрне зростання, зміни в особистому житті, які можуть вплинути на їхнє сприйняття себе та своєї ідентичності.

Розуміння цих аспектів є критично важливим для дослідження розвитку особистості та вдосконалення психологічних підходів до індивідуального розвитку і психотерапії. У цій статті розглянуто процеси самоідентифікації та становлення особистості на різних етапах життя, досліджено ключові фактори, які впливають на них, встановлено їхній взаємозв'язок з поняттям самосвідомості. Крім того, здійснено аналіз цих процесів у різні вікові періоди життя, щоби розкрити, як вони змінюються та розвиваються від дитинства до старості.

Ключові слова: самосвідомість, самоідентифікація, розвиток особистості, психологія особистості, взаємодія з навколишнім світом, ідентичність.

Abstract

Mishkulynets Olena Oleksiyivna Candidate of Psychological Sciences, Separate Structural Unit "Humanitarian Pedagogical Professional College of Mukachevo State University"

Kuznetsova Olena Anatoliivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Acting Head of the Department of Social Work, Management and Pedagogy, Petro Mohyla Black Sea National University, Educational and Scientific Institute of Public Management and Administration

Vlasenko Yuliana Konstantynivna PhD in Political science, Lecturer, Educational and rehabilitation institute of higher education "Kamyanets-Podil state institute", Educational and scientific institute of socio-psychological activity and rehabilitation; the department of social work, psychology and socio-cultural activity named after T. Sosnovskaya

ANALYSIS OF THE PROCESSES OF SELF-IDENTIFICATION, PERSONALITY FORMATION IN DIFFERENT AGE PERIODS AND THE RELATIONSHIP WITH SELF-AWARENESS

Self-awareness and self-identity are important aspects for understanding human nature and psychological development. These concepts have attracted the attention of scientists, psychologists and sociologists for many decades and have become key components in the field of personality psychology.

Self-awareness as the ability and desire of a person to understand and evaluate themselves allows them to be aware of their own thoughts, feelings, values, and to perceive themselves in the context of interaction with the surrounding world and others. Self-awareness is an important aspect of psychological development, as it helps an individual to better understand their strengths and weaknesses, thus making decisions and achieving their goals.

Self-identification reflects the process of defining one's own identity and becoming a person. It forms an idea of oneself based on inner feelings and accumulated experience. This process begins in childhood and continues throughout life, influencing the way a person perceives themselves and their place in the world.

The first steps in self-identification are usually taken in childhood, when children begin to understand themselves as individuals and develop their identity. During adolescence, this process is particularly active, as young people experiment with their identity and determine who they are and who they want to become. In adulthood, the process of self-identification and personal development continues to evolve, but the focus changes. People face various life events, such as career development and changes in their personal lives, which can affect their perception of themselves and their identity.

Understanding these aspects is crucial for the study of personality development and the improvement of psychological approaches to individual development and psychotherapy. In this article, the processes of self-identification and personality formation at different stages of life are considered, the key factors that influence them are investigated, and their relationship with the concept of selfawareness is established. In addition, these processes are analysed in different age periods of life in order to reveal how they change and develop from childhood to old age.

Keywords: self-consciousness, self-identification, personality development, personality psychology, interaction with the outside world, identity.

Постановка проблеми

Процеси самоідентифікації, становлення особистості та їх взаємозв'язку з самосвідомістю відзначаються великою цікавістю та важливістю у сучасному суспільстві. Ця тема відіграє ключову роль у багатьох аспектах нашого життя і має значення як для індивідуального розвитку, так і для суспільства в цілому.

Перш за все, вивчення процесів самоідентифікації та становлення особистості допомагає краще розуміти та аналізувати внутрішній світ людини, її цінності, переконання, прагнення та ідентичність. Це сприяє покращенню якості міжособистісних відносин, сприйняття навколишньої дійсності, впливає на саморозвиток і самовдосконалення людини.

Важливість цієї теми охоплює багато аспектів сучасного життя. Особистості, які краще розуміють себе, свої цінності та мету, зазвичай виявляють більшу стабільність та готовність до співпраці у групових та соціальних контекстах. Особливо важливою вона є для молоді, оскільки знання власної ідентичності та цілей допомагає їм зробити більш обдумані освітні та професійні кроки. Це сприяє ефективному використанню потенціалу молодого покоління та підвищує конкурентоздатність суспільства на світовій арені. Покращення процесів самосвідомості та позитивної ідентичності впливають на навчання, соціальну адаптацію та розвиток важливих життєвих навичок. самосвідомість психологічний ідентичність

Відтак, ця проблематика відзначається своєю широкою сферою впливу на різні сторони нашого життя і заслуговує на детальне вивчення та увагу, оскільки є необхідною для вирішення важливих суспільних завдань та досягнення гармонії в сучасному світі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема самоідентифікації особистості є предметом інтересу багатьох вчених у галузі психології, серед яких відзначаємо роботи таких дослідників, як Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, З. Фрейд, Л. С. Виготський, Р. Ассаджолі, У. Джеймс, А. Маслоу та інші. Вони зробили вагомий внесок у дослідження структури та функцій самосвідомості, її зв'язку із самоідентифікацією, розглядали її з різних точок зору та в контексті різних психологічних теорій.

Проблема самоідентифікації особистості займає важливе місце у теоретичних дослідженнях. Вчені не можуть знайти загальної думки щодо визначення самоідентифікації, існують різні погляди на її структурні та процесуальні аспекти. Вона вивчається у контексті різних феноменів психічної діяльності особистості, включаючи механізми її формування, міжособові взаємодії, розвиток особистості, вплив соціального середовища та багато інших аспектів.

Дослідники визнають самоідентифікацію одним із ключових елементів сприйняття та регулювання взаємодії людини з навколишнім світом. Ця взаємодія аспектів психічної діяльності є обов'язковою для формування цілісного внутрішнього світу особистості [1, С.25]. Розглядаючи самосвідомість як результат і передумову розвитку людини, дослідники підкреслюють, що психологічний механізм самосвідомості є інтегративним. Він містить у собі всю систему властивостей, мотивів, досвіду та емоційної складової особистості.

Попри значущість цієї теми, наразі не вистачає комплексних досліджень, що вивчають психологічні особливості самоідентифікації особистості та її вплив на різні аспекти життя. Таким чином, ця проблема є актуальною та потребує подальших досліджень.

Мета статті - дослідити процес самоідентифікації на різних етапах життя, зокрема, в дитинстві, підлітковому віці, дорослості і старості, а також визначити ключові чинники, що впливають на цей процес, враховуючи роль сім'ї, освіти, соціального середовища, а також проаналізувати взаємозв'язок між самоідентифікацією та самосвідомістю для розкриття їх впливу на сприйняття себе та своєї ідентичності.

Виклад основного матеріалу

Самоідентифікацію визначають як спосіб, яким індивід сприймає та розуміє себе, свою ідентичність та позицію в світі. Це поняття привертає увагу філософів та психологів протягом багатьох століть. Античні філософи, такі як Платон і Арістотель, в перших своїх роздумах досліджували сутність людської ідентичності. Вони розглядали самоідентифікацію як засіб розуміння того, що робить індивіда унікальним, а також як ключовий аспект психічної діяльності [1, С.67].

Спільним для цих античних філософів було прагнення розглядати ідентичність через призму внутрішньої рефлексії. Наприклад, Платон вважав, що істинна ідентичність індивіда знаходиться у внутрішньому "Я", яке виражається через мудрість та розуміння. Арістотель додавав, що самоідентифікація включає усвідомлення власних якостей і моральних цінностей, які визначають, хто ми є.

Становлення особистості є ще одним важливим поняттям, що досліджується в контексті психології та філософії. Цей процес описує формування особистості протягом усього життя, починаючи з моменту народження. Такі дослідники, як Ерік Еріксон та Зигмунд Фройд, внесли вагомий внесок у розуміння цього процесу. Еріксон визначав вісім стадій психосоціального розвитку, кожна з яких характеризується конкретними викликами та конфліктами, які впливають на становлення особистості [2, С.43].

Самосвідомість, своєю чергою, відображає рівень свідомості індивіда про власне існування та місце в соціумі. Вона включає усвідомлення власних дій, думок, почуттів та відношень до інших. Вільгельм Вундт і Георг Вільгельм Фрідріх Гегель розглядали самосвідомість як ключовий аспект психічного життя людини, досліджуючи її роль у процесі сприйняття себе та інших

Попри спільні риси цих понять, вони також мають відмінності. Самоідентифікація більше наголошує на сприйнятті власного "Я" та ідентичності, становлення особистості охоплюючи в себе процеси розвитку особистості в часі, а самосвідомість орієнтована на свідомість індивіда про себе в соціальному контексті. Розуміння цих понять і їх взаємозв'язків на різних вікових етапах є важливим для вивчення психології особистості та розвитку людини протягом її життя.

На різних етапах життя людина переживає не лише фізичний ріст і розвиток, але й постійно розширює розуміння про себе і власну ідентичність. Кожен з цих періодів супроводжується унікальними аспектами та викликами у формуванні й розвитку свого "Я".

На дитячому етапі процес самоідентифікації визначається динамікою дитячої психіки та набуттям досвіду. Починаючи з раннього віку, діти поступово усвідомлюють себе як окремі індивіди. Основні аспекти цього процесу містять у себе усвідомлення власних почуттів, потреб, інтересів і взаємодію з оточенням, зокрема, з рідними та ровесниками.

У цьому контексті сім'я відіграє ключову роль у формуванні самоідентифікації дитини. Вона є першим соціальним середовищем, де формуються первинні уявлення про себе та світ. Батьки та опікуни сприяють розвитку самоідентифікації через підтримку і позитивне відношення до дитини, дозволяючи їй виражати власні думки та почуття, надаючи можливість самовираження і самостійності [3, С.124].

На дитячу самоідентифікацію можуть також вплинути різні фактори, такі як культурні, соціальні особливості, стать, етнічна приналежність і багато інших. Наприклад, в різних культурах існують різні очікування та стереотипи стосовно того, якими мають бути діти, що може впливати на їх сприйняття власної ідентичності.

На дитячому етапі процес самоідентифікації може проявитися у різних сферах життя. Розглянемо приклад Малали Юсуфзай, пакистанської активістки та лауреата Нобелівської премії миру. З дитинства Малала виявила глибокий інтерес до освіти та переконання в праві кожної дитини на навчання, що сформувало основу її самоідентифікації. Маленька Юсуфзай усвідомила, що бажає внести зміни у світ і боротися за право на освіту для всіх, особливо дівчат. Ця рішучість і впевненість у своєму переконанні стали ключовими аспектами формування її ідентичності. Підтримка з боку сім'ї, яка теж сприймала освіту як найважливіший аспект розвитку особистості, підштовхнула Малалу до подальшої боротьби в цьому напрямку. Вона виступала за право на навчання у своєму рідному місті Сват, і стала символом боротьби за освіту в умовах загрози від талібів.

Цей приклад ілюструє, як навіть на дитячому етапі життя індивід може усвідомити важливі аспекти своєї ідентичності та сприймати себе як частину певного соціального або активістського руху. Процес самоідентифікації Малали демонструє, наскільки сильно дитячі переконання та інтереси можуть впливати на формування особистості та визначення цілей в подальшому житті.

Підлітковий вік є періодом значних фізичних і психологічних змін у житті індивіда. Процес самоідентифікації на цьому етапі стає особливо складним і інтенсивним, супроводжуючись багатьма важливими питаннями та викликами.

Підлітки, зазвичай між 12 і 18 років, починають активно шукати відповіді на питання про свою ідентичність. Вони розмірковують про те, хто вони є, які їхні цінності, переконання, інтереси та майбутні цілі. Цей процес ідентифікації може супроводжуватись періодами саморефлексії та пошуку власного місця у світі [4, С.153].

Один з ключових аспектів підліткової самоідентифікації - це пошук соціальної приналежності й визначення свого місця у групі. Підлітки можуть активно долучатися до різних зібрань, наприклад, шкільні товариства, спортивні команди або інші соціальні колективи. Це може бути спробою визначити, до якої групи вони належать і яка ідентичність є для них найбільш прийнятною.

Крім того, підлітки можуть відчувати тиск і вплив свого оточення, включаючи родину, друзів, медіа та соціокультурні чинники, що може викликати конфлікт між тим, ким вони хочуть бути, і тим, ким бачать їх інші. Наприклад, підліток може відчувати тиск батьків щодо вибору професії або цінностей, і це впливає на його самоідентифікацію.

Також важливо враховувати, що підлітки можуть переживати ідентифікаційні кризи, коли вони вагаються між різними ідентичностями або відчувають невизначеність щодо свого майбутнього. Ці кризи є нормальною частиною процесу самоідентифікації, і вони допомагають підліткам краще розуміти себе та свої цілі.

Одним із прикладів є історія Емми Ватсон, британської актриси та правозахисниці. Під час своєї кар'єри в Голлівуді, вона стала всесвітньо відомою завдяки ролі Герміони Грейнджер у фільмах про Гаррі Поттера.

Підлітковий вік Емми Ватсон був періодом значних змін у її житті та самоідентифікації. Вона переживала тиск глобальної слави та ролі Герміони, але одночасно відчувала бажання знайти власну ідентичність поза цією роллю. Згодом, після завершення фільмування Г аррі Поттера, Емма Ватсон вступила до університету та активно зайнялася питаннями гендерної рівності та фемінізму.

Вона стала обличчям кампанії HeForShe, яка спрямована на залучення чоловіків до боротьби за права жінок. Цей приклад демонструє, як підліток, який стикається зі всесвітньою славою та визнанням з боку громадськості, активно формує свою ідентичність та стає успішним у сфері соціального активізму, використовуючи свою популярність для підтримки важливих суспільних питань.

У дорослому віці, процес самоідентифікації стає більш стабільним і відображає дорослий образ "Я". Цей етап характеризується активним визначенням особистої ідентичності та пошуком місця у світі дорослих. Важливою частиною цього процесу є самосвідомість, визнання власних потреб, цінностей, інтересів і цілей [5, С.281].

Процес самоідентифікації в дорослому віці може включати наступні аспекти:

Професійна ідентичність: дорослі намагаються визначити своє професійне покликання та роль на робочому місці. Це може включати вибір кар'єрного шляху, розвиток навичок і досягнення в роботі.

Особиста ідентичність: дорослі розмірковують про свої особисті якості, характеристики та ролі в особистих відносинах. Вони створюють внутрішній образ себе та визначають, хто вони є як особистість.

Соціальна ідентичність: цей аспект містить усвідомлення своєї ролі в суспільстві, включаючи культурну приналежність, групову ідентичність і соціальну позицію. Дорослі розуміють, до яких груп чи спільнот вони належать, і як це впливає на їхнє сприйняття світу.

Один з прикладів, що ілюструє цей етап самоідентифікації, може бути кар'єрний вибір дорослої особи. Наприклад, після багатьох років роботи в одній галузі, доросла людина може відчути потребу переглянути своє професійне покликання і змінити кар'єрний шлях, щоби більше відповідати своїй ідентичності та цінностям. Ця зміна може бути складною і вимагати самосвідомості та внутрішнього пошуку.

Всесвітньо відомий співзасновник компанії Apple Inc., Стів Джобс, продемонстрував процес самоідентифікації в дорослому віці через зміну свого кар'єрного шляху. Починаючи в галузі комп'ютерів і технологій, Джобс був одним з творців Apple і відіграв важливу роль у розвитку персональних комп'ютерів. Однак після конфлікту з власною компанією, він покинув Apple в 1985 році.

Протягом наступних років Стів Джобс визначав свою ідентичність на різних рівнях. Він створив компанію NeXT Computer і став активним учасником анімаційної індустрії, заснувавши пізніше студію Pixar Animation Studios. Ця зміна кар'єрного шляху відобразила його пошук нових інтересів і цінностей у дорослому віці.

Пізніше, зі зміною керівництва в Apple, Джобс повернувся до компанії та відновив свою роль у її розвитку. Він приніс багато новаторських продуктів, таких як iPhone й iPad, які визначили нові стандарти в галузі технологій. Цей період активної діяльності в Apple став важливою частиною самоідентифікації Джобса як лідера та винахідника.

Цей приклад ілюструє, як процес самоідентифікації в дорослому віці може включати зміни в кар'єрному шляху, пошук нових ідентичних ролей і відповідь на особисті цінності та пріоритети. Стів Джобс показав, що був в змозі розуміти самого себе, свої сильні та слабкі сторони, цінності та інтереси. Він також був готовий змінювати своє ставлення і вчинки, якщо це було необхідно для досягнення своїх цілей або відповідно до зміни обставин. Джобс став ключовою фігурою в галузі технологій, а його здатність адаптуватися та розвивати новаторські ідеї вплинула на культурний ландшафт, де технології стали неодмінною частиною сучасного життя.

Старість - це фаза життя, коли люди дорослого віку переживають ряд фізичних, психологічних і соціальних змін. Один із важливих аспектів самоідентифікації на старості - це оцінка минулого життя. Люди можуть замислюватися над своїми досягненнями, радістю та жалем, які пов'язані з минулими десятиліттями. Ностальгія і саморефлексія відіграють важливу роль у формуванні ідентичності на старості.

Фізичні обмеження також впливають на самоідентифікацію. Старість може призвести до зменшення фізичних можливостей і, відповідно, на спосіб, яким людина сприймає себе. Зміни у здоров'ї та функціональних здібностях вимагають переосмислення власної ідентичності та встановлення нових цілей.

Соціальний статус грає істотну роль в самоідентифікації на старості. Роль пенсіонера, дідуся або бабусі може стає важливим компонентом ідентичності. У цьому віці люди переосмислюють свої соціальні ролі та відносини з родиною, друзями та суспільством.

Особисті цінності та призначення також можуть переосмислитись. Для багатьох людей старість стає часом для пошуку нових цілей та значень у житті. Можливість зробити свій внесок у суспільство, бути активним членом спільноти або навіть втілити невикористані раніше таланти стає важливою частиною самоідентифікації на старості [6, С.149]

Леонід Каденюк, український космонавт, який став першим представником України у відкритому космосі, відбув свій космічний політ на борту шатла "Колумбія" в 1997 році. Після завершення космічної програми Леонід Каденюк вирішив залишити службу космонавта.

Леонід Каденюк визначив свою ідентичність на новому етапі життя, він зосередився на викладанні та популяризації космосу серед молоді в Україні. Це було переосмисленням його ролі та значення у суспільстві. Він став вчителем, наставником і натхненником для численних молодих українців, які мріяли про космічну кар'єру.

У цьому прикладі ми бачимо, як на старості людина може переосмислити свою ідентичність, змінити свої цінності та призначення, і при цьому зробити важливий внесок у суспільство, сприяючи розвитку молодих поколінь.

Взаємозв'язок між самоідентифікацією, становленням особистості й самосвідомістю є складним і важливим аспектом розвитку людини на різних етапах її життя. Враховуючи їхню багатокомпонентність, розглянемо, як ці процеси взаємодіють між собою.

Вплив самоідентифікації на самосвідомість: самоідентифікація визначається тим, як індивід сприймає себе та формує свою ідентичність. Вплив самоідентифікації на самосвідомість може бути суттєвим, оскільки те, як людина розуміє себе, формує основу для її свідомості та почуття самоповаги. Наприклад, якщо індивід розвиває позитивну самоідентифікацію та усвідомлює свої сильні сторони та цінності, це сприяє підвищенню самосвідомості та позитивному сприйняттю власної особистості.

Вплив самосвідомості на самоідентифікацію: самосвідомість полягає у свідомому сприйнятті своїх дій, думок та відношень до інших. Вона може впливати на процес самоідентифікації, оскільки свідомість власних дій та переживань спонукає індивіда до подальших роздумів про свою ідентичність. Наприклад, особа, яка усвідомлює свої почуття і реакції на певні події, краще розуміє себе і свої цінності, що впливає на формування ідентичності.

Вплив становлення особистості на самоідентифікацію і самосвідомість: процес становлення особистості є ключовим у розумінні взаємозв'язку цих трьох аспектів. Він впливає на те, як індивіди сприймають себе та розвивають свою ідентичність. На кожному віковому етапі люди зіштовхуються з новими викликами, які впливають на їхню самосвідомість і самоідентифікацію. Наприклад, на підлітковому етапі, коли ідентичність ще формується, особливо важливо враховувати вплив зовнішніх факторів, таких як ровесники та соціокультурне середовище.

Завдання та виклики на різних вікових етапах: кожен віковий період супроводжується своїми завданнями та викликами у відношенні до самоідентифікації, становлення особистості та самосвідомості. Дитячий вік акцентує на вивченні свого тіла і взаємодії з навколишнім світом [7, С.12]. Підлітки шукають своє місце в соціумі та формують ідентичність. У дорослості ідентичність стає більш стабільною, і важливо визначити свої ролі в суспільстві. У старості може відбуватися перегляд ідентичності в контексті минулих досягнень та втрат.

Нельсон Мандела, який був південноафриканським політиком і лідером антиапартеїдного руху, це приклад взаємозв'язку цих аспектів. Він вистояв ув'язнення протягом 27 років через свою боротьбу за рівність і права людини в режимі апартеїду.

На початку свого довгого ув'язнення Мандела був молодим інженером і вже мав виражену політичну ідентичність, борючись проти апартеїду. Протягом років ув'язнення, він боровся з численними викликами та обмеженнями на своїй дорозі до свободи.

Під час ув'язнення, Мандела ретельно працював над розвитком своєї самоідентифікації та ідентичності як борця за справедливість і рівність. Він брав участь у різних виданнях та навчаннях, спілкувався з іншими ув'язненими, що сприяло підтримці його ідентичності.

Вважається, що Мандела був витканий зі своєї самосвідомості, проявляючи мужність та відданість своїм переконанням під час ув'язнення. Його самоідентифікація як борця за права людини та лідера стала основою для його подальших досягнень.

Після виходу з ув'язнення і приходу до влади Мандела, його ідентичність та самосвідомість продовжили формуватися, враховуючи нові виклики та відповідальності на посаді президента Південної Африки. Він продовжив боротьбу за принципи справедливості й рівності, демонструючи, як самоідентифікація, становлення особистості та самосвідомість можуть взаємодіяти та розвиватися протягом життя.

Цей приклад показує, як особистий розвиток, самоідентифікація і самосвідомість можуть бути взаємопов'язаними та змінюватися на різних етапах життя, особливо в умовах боротьби за соціальну справедливість та права людини.

Процес самоідентифікації людини на різних етапах життя обумовлений впливом різноманітних факторів, що впливають на формування і розвиток її ідентичності та самосвідомості. Наприклад, сімейний контекст визначає перше сприйняття себе в ролі дитини та формує основи для подальшого розвитку. Спілкування в сім'ї та спільні життєві ситуації формують сприйняття себе та своїх близьких [8, С.5].

Соціокультурне середовище охоплює культурні норми, релігійні переконання та соціальні групи. Кожна культура має свої унікальні цінності та стандарти, які можуть формувати ідентичність особистості. Освіта та професійний досвід розширюють світогляд людини, визначають її роль як професіонала і громадянина. Міжособистісні відносини, включаючи дружбу та романтичні стосунки, формують ідентичність крізь призму взаємодії з іншими людьми [9, С.294].

Вивчення процесів самоідентифікації, становлення особистості та самосвідомості мають велике значення у психології. Ці процеси містять в себе внутрішні ментальні аспекти, які важко спостерігати без спеціального аналізу та досліджень. Розуміння, як самоідентифікація впливає на психіку, її структуру і функції, допомагає психологам розкрити та розібратися в складних аспектах функціонування психічного життя.

Це знання також важливе для психотерапевтів і консультантів, оскільки допомагає їм працювати з клієнтами над розв'язанням психологічних проблем і конфліктів [10, С.810]. Розуміння коренів психічних труднощів і негативних стереотипів допомагає виправляти їх і полегшує процес психотерапії.

Психологічні тести та методики діагностики особистості ґрунтуються на розумінні процесів самоідентифікації. Дослідження у цій області сприяють створенню нових та удосконаленню чинних інструментів для об'єктивної оцінки ідентичності та самосвідомості.

Розуміння ідентичності та самосвідомості також важливе для психологічної підтримки в важких життєвих ситуаціях. Психологи можуть надавати допомогу у вирішенні конфліктів і подоланні кризових моментів, спираючись на знання про ідентичність та самосвідомість [11, С.35]. кризових моментів, спираючись на знання про ідентичність та самосвідомість [11, С.35].

Крім того, психологія досліджує вплив соціальних та культурних чинників на формування ідентичності. Розуміння цього взаємозв'язку допомагає розкрити, як індивіди інтегруються в суспільство та сприймають себе в різних соціальних контекстах.

Висновки

У цьому дослідженні ми розглянули процеси самоідентифікації, становлення особистості та самосвідомості на різних етапах життя людини. Виявлено, що ці процеси є складними та багатогранними, піддаються впливу численних факторів, і мають значущий вплив на розвиток і формування ідентичності та самосвідомості.

На дитячому етапі життя важливу роль відіграє сімейний контекст, а на підлітковому - соціокультурне середовище та різні соціальні групи. У дорослості та старості процес самоідентифікації стає більш стабільним, проте залишається актуальним, оскільки особистість продовжує розвиватися та змінюватися протягом усього життя.

Важливим аспектом є взаємозв'язок між самоідентифікацією, становленням особистості та самосвідомістю. Самоідентифікація впливає на сприйняття себе та формування ідентичності, в той час, як самосвідомість може підштовхувати індивіда до подальших роздумів про свою ідентичність. Процес становлення особистості визначає, як люди сприймають себе та розвивають свою ідентичність на різних вікових етапах.

Подальше дослідження вбачаємо в аналізі впливу конкретних факторів, таких як родина, соціальне середовище, події, технології та інші, на процеси самоідентифікації та формування ідентичності. Загалом, пізнання цих аспектів є важливим завданням для психології, оскільки вони допомагають краще розуміти складність психічного життя індивідуума, сприяють розвитку методів і підходів для психологічної підтримки та психотерапії.

Література

1. Балл Г. О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого- педагогічні аспекти / Г. О. Балл. - Рівне: «ЛістаМ», 2003. - 128 с.

2. Боришевський М. Й. Особистість у вимірах самосвідомості: [монографія] / М. Й. Боришевський. - Суми: Видавничій будинок «Еллада», 2012. - 608 с.

3. Газнюк Л. М. Філософські етюди екзистенціально-соматичного буття / Л. М. Газнюк. - К.: ПАРАКАН, 2008. - 368 с.

4. Гуменюк О. Є. Психологія Я-концепції / О. Є. Гуменюк. - Тернопіль: Економічна думка, 2004. - 310 с.

5. Джонсон Д. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування: Пер. з англ. В. Хомика. - К.: «КМ Академія», 2003. - 288 с.

6. Єрмакова Н. О. Довіра до себе як складова психологічної культури особистості // Психологічна культура: види, інваріанти, розвиток: колективна монографія [Текст] / Колектив авторів. - Суми: ВВП «Мрія», 2014. - 404 с. - С. 134-155.и, інваріанти, розвиток: колективна монографія [Текст] / Колектив авторів. - Суми: ВВП «Мрія», 2014. - 404 с. - С. 134-155.

7. Зелінська Т. М. Амбівалентність особистості: шлях до гармонї чи душевного болю: Навч. посіб. 2-е вид., допов. / Т. М. Зелінська. - Черкаси: видавництво «Сан», 2005. - 200 с.

8. Forester M., Kahn J. H., Hesson-Mclnnis M. S. Factor Structures of Three Measures of Research Self-Efficacy / М. Forester, J. H. Kahn, M. S. HessonMclnnis // J. of Career Assessment. - 2004. - V. 12. - №1. February. - P. 3-16.

9. Hermans H. J. M. The dialogical Self: Toward a theory of personal and cultural positioning / H. J. M. Hermans. // Cultural & Psychology. - 2001. - № 7 (3). - P. 243-281.

10. Morin, A. Self-Awareness Part 1: Definition, Measures, Effects, Functions, and Antecedents. Social and Personality Psychology Compass, 5(10). - 2011. - Р. 807-823.

11. Phemister, A. A., & Crewe, N. M. Objective self-awareness and stigma: Implications for persons with visible disabilities. The Journal of Rehabilitation, 70(2). - 2004. - Р. 33-38.

References

1. Ball H. O. Suchasnyi humanizm i osvita: Sotsialno-filosofski ta psykholoho-pedahohichni aspekty / H. O. Ball. - Rivne: «ListaM», 2003. - 128 s. [in Ukrainian].

2. Boryshevskyi M. Y. Osobystist u vymirakh samosvidomosti: [monohrafiia] / M. Y. Boryshevskyi. - Sumy: Vydavnychii budynok «Ellada», 2012. - 608 s. [in Ukrainian].

3. Hazniuk L. M. Filosofski etiudy ekzystentsialno-somatychnoho buttia / L. M. Hazniuk. - K.: PARAKAN, 2008. - 368 s. [in Ukrainian].

4. Humeniuk O. Ye. Psykholohiia Ya-kontseptsii / O. Ye. Humeniuk. - Ternopil: Ekonomichna dumka, 2004. - 310 s. [in Ukrainian].

5. Dzhonson D. Sotsialna psykholohiia: treninh mizhosobystisnoho spilkuvannia: Per. z anhl. V. Khomyka. - K.: «KM Akademiia», 2003. - 288 s. [in Ukrainian].

6. Yermakova N. O. Dovira do sebe yak skladova psykholohichnoi kultury osobystosti // Psykholohichna kultura: vydy, invarianty, rozvytok: kolektyvna monohrafiia [Tekst] / Kolektyv avtoriv. - Sumy: VVP «Mriia», 2014. - 404 s. - S. 134-155. [in Ukrainian].

7. Zelinska T. M. Ambivalentnist osobystosti: shliakh do harmoni chy dushevnoho boliu: Navch. posib. 2-e vyd., dopov. / T. M. Zelinska. - Cherkasy: vydavnytstvo «San», 2005. - 200 s. [in Ukrainian].

8. Forester M., Kahn J. H., Hesson-Mclnnis M. S. Factor Structures of Three Measures of Research Self-Efficacy / М. Forester, J. H. Kahn, M. S. HessonMclnnis // J. of Career Assessment. - 2004. - V. 12. - №1. February. - P. 3-16. [in English].

9. Hermans H. J. M. The dialogical Self: Toward a theory of personal and cultural positioning / H. J. M. Hermans. // Cultural & Psychology. - 2001. - № 7 (3). - P. 243-281. [in English].

10. Morin, A. Self-Awareness Part 1: Definition, Measures, Effects, Functions, and Antecedents. Social and Personality Psychology Compass, 5(10). - 2011. - Р. 807-823. [in English].

11. Phemister, A. A., & Crewe, N. M. Objective self-awareness and stigma: Implications for persons with visible disabilities. The Journal of Rehabilitation, 70(2). - 2004. - Р. 33-38. [in English].

Размещено на Allbest.ru