Особливості профілактики бойових психогенних втрат у бойових умовах, проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, гуманітарний інститут

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ БОЙОВИХ ПСИХОГЕННИХ ВТРАТ У БОЙОВИХ УМОВАХ, ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕКОМПРЕСІЇ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ

Ратушняк Руслан Миколайович слухач навчальної групи 5201 ІІ курсу заочної форми навчання підполковник, начальник Служби військового капеланства Командування Сил підтримки Збройних Сил України

Грилюк Сергій Михайлович Начальник науково-дослідної лабораторії соціально-гуманітарних проблем кафедри суспільних наук

Анотація

У статті проаналізовано особливості профілактики бойових психогенних втрат у бойових умовах, проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації військовослужбовців.

Визначено, що психологічна профілактика бойових психогенних втрат у бойових умовах має мати системний характер, ґрунтуватися на мультидисциплінарному підході та включати заходи медичного, психологічного та соціального характеру.

Обґрунтовано етапи організації психопрофілактичних заходів психологічної травматизації військовослужбовців, а саме: діагностування і прогнозування проведення психопрофілактичних заходів у військових частинах; окреслення мети і основних завдань проведення психопрофілактичних заходів; створення чіткого плану дій щодо реалізації психопрофілактичних заходів; впровадження та проведення контролю психопрофілактичної роботи.

Проаналізувавши особливості профілактики бойових психогенних втрат у бойових умовах, проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації військовослужбовців були сформовані висновки: по-перше, обстановка сучасного бою вимагає максимальної напруги фізичних і психоемоційних сил військовослужбовців. По-друге, попередженню бойових психічних травм, ефективному рішенню завдань психологічного забезпечення діяльності військ будуть сприяти: організація психогігієни й психопрофілактики; регулювання режиму праці й відпочинку особового складу; зміцнення здоров'я військовослужбовців; вивчення людей, виявлення осіб з нестійкою психікою; організація й проведення психологічної підготовки; прищеплювання військовослужбовцям навичок емоційно-вольової саморегуляції; удосконалювання управлінської діяльності командних кадрів, формування в них навичок керування психічними станами підлеглих у різних умовах обстановки.

Крім того, особлива увага повинна бути приділена психологічній підготовці військовослужбовців, які діють у передових, рейдових і розвідувальних загонах, а також у формуваннях, призначених для ліквідації наслідків застосування супротивником зброї масового ураження.

Ключові слова: психологічна профілактика, бойові психогенні втрати, психологічна декомпресія, реабілітація, бойовий стрес.

Annotation

Ratushniak Ruslan Mykolayovych Trainee of academic group 5201 of the 2nd year of study (correspondence department), National Defense University of Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky, Institute of Humanities, Lieutenant Colonel, Head of the Military Chaplaincy Service of the Support Forces Command of the Armed Forces of Ukraine,

Hryliuk Serhii Mykhailovych Head of the Research Laboratory of Socio-humanitarian Problems at the Department of Social Sciences, National Defense University of Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky

FEATURES OF THE PREVENTION OF COMBAT PSYCHOGENIC LOSSES IN COMBAT CONDITIONS, PERFORMANCE OF PSYCHOLOGICAL DECOMPRESSION AND REHABILITATION MEASURES

The article analyzes the specifics of prevention of combat psychogenic losses in combat conditions, psychological decompression and rehabilitation of servicemen.

It was determined that the psychological prevention of combat psychogenic losses in combat conditions should be systemic, based on a multidisciplinary approach and include measures of a medical, psychological and social nature.

The stages of organizing psycho-prophylactic measures for psychological traumatization of servicemen are substantiated, namely: diagnosis and forecasting of psycho-prophylactic measures in military units; outlining the purpose and main tasks of conducting psycho-prophylactic measures; creation of a clear action plan for the implementation of psychoprophylactic measures; introduction and control of psycho-prophylactic work.

After analyzing the specifics of prevention of combat psychogenic losses in combat conditions, carrying out measures of psychological decompression and rehabilitation of servicemen, conclusions were formed: firstly, the situation of modern combat requires the maximum tension of the physical and psycho-emotional forces of servicemen. Secondly, the following will contribute to the prevention of combat mental injuries and the effective solution of the tasks of psychological support of the troops: the organization of psychohygiene and psychoprophylaxis; regulation of the work and rest regime of personnel; strengthening the health of military personnel; study of people, detection of mentally unstable persons; organization and conduct of psychological training; instilling in military personnel the skills of emotional and willful self-regulation; improvement of managerial activity of team personnel, formation in them of the skills of managing the mental states of subordinates in different conditions of the situation.

In addition, special attention should be paid to the psychological training of military personnel who operate in advanced, raiding and reconnaissance units, as well as in formations designed to eliminate the consequences of the enemy's use of weapons of mass destruction.

Keywords: psychological prevention, combat psychogenic losses, psychological decompression, rehabilitation, combat stress.

Постановка проблеми

Тривалі та напружені бойові дії, потенційна небезпека, стресова напруженість, інформаційна невизначеність, втрата побратимів і друзів на полі бою, з всім цим доводиться зустрічаються військовослужбовці під час виконання службових завдань, що породжують психогенні травмуючі ситуації, наслідками яких є руйнівний вплив на соматику і психіку.

Повномасштабна війна, яку розв'язала Росія в Україні чинить негативний вплив на особистість військовослужбовців. Одним із її головних наслідків є бойовий стрес, що супроводжуються дією потужних зовнішніх і внутрішніх стресових факторів і загрожують життю та психічному здоров'ю особистості, що впливає на ефективність бойових дій в цілому, та призводять до психогенних втрат у підрозділах [5, с. 47].

Як відомо, психічні травми, які обумовлені сильним переживанням учасників під час виконання бойових завдань стресових факторів, призводять до виникнення дезадаптації та тривожно-депресивних, посттравматичних стресових розладів (ПТСР). Але, необхідно зазначити, що під час безпосередньої участі у збройних конфліктах неможливо уникнути психічних травм, що були викликані під впливом факторів бойової обстановки, але за допомогою психологічної профілактики та заходів психологічної декомпресії та реабілітації можна зменшити бойові психогенні втрати у бойових умовах, серед військовослужбовців Збройних сил України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В сьогоднішніх умовах набуває надзвичайної актуальності питання психологічної профілактики бойових психогенних втрат у бойових умовах, проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації військовослужбовців. На даний час, значна кількість науковців у своїх наукових дослідженнях акцентують увагу на пошуку нових підходів і можливостей для збереження психічного здоров'я, серед яких: І.Коцан, Г. Ложкін, Я. Мацегора, М. Мушкевич, І. Приходько, О. Тімченко, Т. Титаренко, О. Туриніна тощо.

Проаналізувавши наукові погляди вченого І. Назаренка, було визначено, що бойові дії є процесом довготривалої психічної травматизації військовослубовців [7]. А такі вчені, як І. Приходько., Ю. Мацегора, О. Колесніченко та В. Стасюк у своїх наукових працях зазначали, що для успішного виконання завдань на полі бою, важливо правильно розрахувати та спрогнозувати динамічні зміни у психіці військовослужбовців, визначить основні засоби для швидкого відновлення втрачених психічних ресурсів за короткий термін [9]. Вагомий внесок у вивченні проблема розрахунку та прогнозування психогенних втрат у учасників бойових дій зробили такі науковці: О. Блінов, М. В. Стасюк, С. Василенко, В. Пасько, І. Приходько, В. Ягупов та інших вітчизняні дослідники, які у своїх наукових доробках пропонували підходи стосовно проведення оцінки та прогнозування психогенних втрат військовослужбовців.

Отже, проаналізувавши наукові погляди вчених, можемо констатувати, що не було детально висвітлено особливості профілактики бойових психогенних втрат у бойових умовах та проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації військовослужбовців, що й обумовило поглибленого вивчення даної проблематики.

Мета статті - проаналізувати особливості профілактики бойових психогенних втрат у бойових умовах, проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації військовослужбовців.

Виклад основного матеріалу

Напружені бойові дій, що тривають на території України, виступають основним фактором перебування військовослужбовців у постійному стресі, що супроводжується зміною фізіологічного стану, та прояву когнітивних та поведінкових порушень. Крім того, необхідно зазначити, що чим більше військовослужбовців відчувають інтенсивні форми бойового стресу, тим значніші психологічні втрати відбуваються у військових частинах Збройних сил України [3, с. 112]. У військовослужбовці, які зазнали впливу бойового стресу виникають внутрішні бар'єри, які перешкоджають успішному виконанню професійних на полі бою, а в подальшому можуть впливати на процес адаптації до життя в умовах мирного часу через нашарування на нього нових стресових факторів [2, с. 35].

У зв'язку з цим, вагоме значення відіграє психологічна профілактика бойових психогенних втрат у бойових умовах, проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації військовослужбовців.

Аналізуючи зміст поняття «психологічна профілактика», слушним на наш погляд, є надане наступне визначення вченими Н. Агаєвим, І. Пішко та Н. Лозінською, а саме: це система заходів правового, просвітницького, психологічного та медичного характеру, які орієнтовані на покращення рівня психологічної безпеки індивіда, попередження виникнення психічних розладів за рахунок створення сприятливих умов для реалізації навчальної діяльності, виконання професійних завдань на полі бою, попередження емоційного вигорання та деформації, забезпечення психологічної підтримки учасникам бойових дій, насамперед під час їх адаптації до проходження служби для забезпечення ведення успішної військової операції [6, с. 65].

Інші вчені, а саме: В. Наконечний та О. Чепур, проаналізувавши навчальні і методичні видання Міністерства оборони України (МОУ), визначили, що «психопрофілактична робота» є особливим видом діяльності, що орієнтована на збереження, покращення та відновлення психічного та фізичного здоров'я учасників бойових дій, а також попередження виникненню у військовслужбовців процесу дезадаптацій [8, с. 22].

Крім того, відповідно до Наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 04.12.14 року № 317 «Про затвердження Положення про Психологічну службу Збройних Сил України», психологічна профілактика спрямована на визначення, подолання та уникнення негативних психологічних явищ, які виникають під час проходження служби у Збройних силах України та виконання професійних завдань на полі бою, надання психологічної допомоги військовослужбовцям [4].

Крім того, система психопрофілактичних заходів має бути спрямована на виявлення осіб на ранньому етапі, які страждають психічними розладами та у яких простежуються зміни психічного стану дохворобливого рівня, а також з'ясувати, які умови вплинули на виникнення психічних розладів, реалізація псикорекційної роботи з військовослужбовцями, у яких виражені граничні нервово-психічні розлади.

На наш погляд, психологічна профілактика бойових психогенних втрат у бойових умовах має мати системний характер, ґрунтуватися на мультидисциплінарному підході та включати заходи медичного, психологічного та соціального характеру.

Реалізацію психопрофілактичних заходів психологічної травматизації учасників бойових дій має базуватися на загальних принципах надання психологічної допомоги, які детально описані та систематизовані у табл. 1.

психологічний військовослужбовець травматизація профілактичний

Таблиця 1

Загальні принципи надання психологічної допомоги в процесі реалізації психопрофілактичних заходів психологічної травматизації військовослужбовців

Джерело розроблено автором Проаналізуємо їх більш детально (рис.1)

Так, на першому етапі - діагностування і прогнозування проведення психопрофілактичних заходів у військових частинах відбувається аналіз отриманих результатів, які були отримані відповідно до попередньо реалізованої психопрофілактичної роботи, і визначити, які найбільш актуальні прийнятні напрямки психологічної профілактики для певної військової частини.

На наступному етапі визначається меті і основні завдання проведення психопрофілактичних заходів відповідно особливостей військових підрозділів та терміни виконання.

Третій етап характеризується розробкою чіткого плану дій щодо реалізації психопрофілактичних заходів. На цьому етапі обираються найбільш прийнятні форми та методи для реалізації психопрофілактичної роботи, окреслюється графік її проведення.

І на останньому етапі відбувається впровадження психопрофілактичних заходів, при цьому фахівці мають можливість коригувати попередньо розроблений ними план та здійснюється контроль за його виконанням певними особами [1, с. 45].

У зв'язку з тим, що сучасний бій вимагає від військовослужбовців максимального напруження моральних, психологічних та фізичних сил, викликає надмірне емоційне та вольове напруження, що здійснює негативний вплив на ефективність виконання завдань на різних етапах бою, на наш погляд, надання допомоги військовослужбовцям, які одержали психічні травми, є важливою й необхідною складовою частиною морально-психологічного забезпечення бойових дій військ. Однак, порушення психічної рівноваги не тільки завдає шкоди здоров'ю людей, знижує їхню боєздатність, але й у ряді випадків вимагає значного часу.

Щодо організації психопрофілактичних заходів психологічної травматизації військовослужбовців може здійснюватися за наступною схемою (рис. 1).

Рис. 1 Етапи організації психопрофілактичних заходів психологічної травматизації військовослужбовців

На основі цього, ще більшої значимості набувають профілактичні заходи, спрямовані на підготовку воїнів до дій в умовах високої емоційно-фізичної напруги й попередження нервово-психічних зривів.

Основна роль у формуванні необхідних морально-психологічних якостей і підготовці військовослужбовців до бою належить командиру, який не тільки особисто визначає основні напрямки, форми, методи, способи й прийоми цієї роботи, управляє цим процесом, але й навчає підлеглих офіцерів навичкам формування у воїнів психологічних якостей, необхідних для ведення активних бойових дій. Необхідну йому допомогу в цьому процесі має надавати заступник з виховної роботи.

Розвиток психічних розладів безпосередньо пов'язаний з фізичним станом організму. Тому міри профілактики збігаються із загальними завданнями психогігієни й психопрофілактики, які варто розглядати як єдиний комплекс, єдину систему заходів, спрямованих на зміцнення й збереження нервово-психічного здоров'я військовослужбовців, створення оптимальних умов для психічної діяльності воїнів у бойовій обстановці.

У попередженні виникнення й розвитку психічних травм надзвичайно велике значення мають вольові якості особистості, такі як цілеспрямованість, самовладання, мужність, стійкість, сміливість, хоробрість, ініціативність, рішучість тощо.

В умовах бойової обстановки командирам важливо підтримувати у військовослужбовців високий рівень морально-психологічної готовності, який складається з наступних основних складових: психофізіологічної стійкості, зумовленої фізичним станом організму, основними властивостями його нервової системи; психічної стійкості, яка залежить від професійної підготовки й розвитку основних психічних якостей особистості; наявності спеціальних навичок і вмінь діяти в екстремальних ситуаціях; здатності до термінової мобілізації знань для ухвалення рішення; розвитку здатності до оперативного (швидкого) мислення; наявності підвищеної мотивації та установки на щасливий кінець.

Для вироблення цих якостей необхідно постійно у всіляких життєвих і професійних ситуаціях накопичувати досвід вольової поведінки. Цьому сприяють психологічна підготовка, заняття фізичною культурою, включення в них вправ, що вимагають сміливості тощо.

Ефективним засобом попередження порушень психіки слугують спеціально спрямовані тренування для формування навичок найбільш повного розслаблення м'язів, встановлення спокійного ритму подиху - саморегуляція тощо.

Психологічна підготовка підвищує фізичну й психічну стійкість до впливу екстремальних умов бойових дій; розвиває психофізіологічні механізми й психічні функції, що сприяють виконанню функціональних обов'язків, збереженню життя й високої працездатності при будь-яких ускладненнях обстановки.

Вагому роль у системі бойової підготовки відіграє оперативна фізична підготовка, яка реалізується перед початком бойових дій або навчаннях відповідно до їхнього чіткого змісту та умов. До такої підготовки включено сукупність фізичних вправ, прийомів і дій, які орієнтовані на розвиток та покращення важливих для визначених заходів якостей та рухових навичок. Так, аналізуючи, фізичну підготовку у США, то відповідно з вимогами майбутніх військових дій проводять курси повітряно-штурмової, амфібійної підготовки та ближнього бою. Крім того, існують ще курси в горах, в пустелі, а арктичних умовах згідно кліматичних змін. А, наприклад, у Великобританії проводиться для військових «курс пригод». Таким чином, на відміну від армій закордонних держав, українська система фізичної підготовки має комплексний характер, тобто гармонійне поєднання загальної і спеціальної її частин.

Крім того, для підготовки військовослужбовців, у частинах (зокрема, у Повітряних Силах), застосовуються спеціальні методи та прийоми, а саме: вправа на антиципацію (передбачення); ідеомоторні вправи (уявлюване відтворення майбутніх дій із супроводом або без супроводу відповідними руховими актами із реальними або ні органами керування озброєння й техніки; релаксідео-моторне тренування (самостійне уявне відтворення основних елементів майбутньої діяльності на тлі загальної релаксації організму з наступною його активацією).

Усвідомлюючи значимість профілактичних заходів, необхідно особливо враховувати небезпеку накопичення людьми емоційно-психічної напруженості. Варто пам'ятати, що відпочинок потрібен не тільки фізичний, але й психічний. У бойовій обстановці підрозділи частини повинні періодично перебувати в стані, коли особовий склад не повинен думати про загрозу нападу або про швидкий вступ у бій. Це досягається періодичною зміною й відводом їх у тил. Навіть в умовах ведення безперервних бойових дій рівномірний розподіл навантаження й розумна зміна підрозділів на активних ділянках буде сприяти вирішенню цього завдання.

До перенапруги й нервового виснаження приводить не тільки фізична напруга, але й переживання. Тому система інформації й підготовка до бою повинні будуватися з урахуванням збереження нормального стану психіки воїна. Вкрай бажаним є максимальне скорочення періоду очікування бою. Солдат не повинен перебувати в напрузі, якщо це не диктується обстановкою.

Люди мають бути поінформовані про значимість попереднього бою, але при цьому неприпустимим є залякування й підрив упевненості у своїх силах. Особливу небезпеку у передбойовому періоді становлять панічні чутки. Потрібно пам'ятати, що нерідко вони поширюються особами з нестійкою психікою - індукторами паніки, панікерами.

У передбойовий період не слід забувати, що бездіяльність, відсутність зайнятості людей надають їм більше часу для поглиблення переживань. Під час підготовки до самого бою кращим заходом попередження страху є активна діяльність. Підготовка до бою або діяльна участь у ньому дозволяють воїнові легше переносити емоційний фон навколишніх подій.

Складовою частиною психологічної підготовки військових до бойових дій є заходи щодо запобігання страху та бойового стресу. Здатність контролювати страх та зменшення негативних наслідків стресу можна і потрібно тренувати. З досвідом контроль над страхом стає дедалі ефективнішим, але процес пристосування до умов бойового стресу слід починати набагато раніше від самих бойових дій. Процес підготовки в цій сфері передбачає: навчання, відверті розмови, натренованість у виявленні страху та стресу, опанування технік заспокоєння та саморегуляції.

Крім того, у ході бойових дій реакція військовослужбовців на психотравмуючі фактори буде різною через наявність різних індивідуально-психологічних якостей людей і різноманітного сприйняття ними стресових ситуацій. Це зумовить одержання ними психічних травм різної важкості. Отже, й надання психологічної допомоги буде організовуватися й здійснюватися залежно від стану травмованих.

При здійсненні профілактичних заходів і при організації психологічної декомпресії та реабілітації військовослужбовців командирам важливо враховувати ще одну проблему, рішення якої буде впливати на підтримку боєздатності частини (підрозділу).

Характерною рисою сучасних бойових дій буде використання різних видів зброї масового ураження, для ліквідації наслідків застосування якої буде потрібне створення спеціальних загонів (підрозділів).

При виконанні завдань у вогнищах ураження військовослужбовці, які входять до складу цих формувань, будуть піддаватися надзвичайно високим психоемоційним і фізичним напруженням. У числі несприятливих психотравмуючих факторів, які впливатимуть на людей, будуть: психічний стрес, зумовлений вітальною загрозою, що гнітить психіку впливом картин руйнувань, фізичних страждань і каліцтв потерпілих, робіт з евакуації тіл загиблих, відчуттям неприємних запахів тощо; екстремальні фізичні навантаження, які підсилюватимуться необхідністю діяти в засобах індивідуального захисту; робота в незручних позах, яка зумовлює підвищення тривалих статичних навантажень на певні групи м'язів і суглоби, що супроводжується болючими відчуттями й викликає прискорений розвиток стомлення; агресивна дія середовища (токсичність, радіоактивність тощо), що чинить вплив на організм воїнів і зростаючий психічний стрес, пов'язаний з усвідомленням загрози життю; обмеження сну - виснажливий фактор; кліматичні фактори (низькі або високі температури, підвищена вологість і т. ін.) [7].

У цих умовах успішність діяльності певним чином лімітується людським фактором, здатністю людини переносити неймовірно важкі навантаження, дефіцит сну, вплив на організм несприятливих екологічних та інших факторів.

Характер діяльності спеціальних формувань, з урахуванням впливу перерахованих факторів, вимагає спеціальних активних коригуючих і реабілітаційних заходів з метою форсування відновлення працездатності, профілактики несприятливих психофізіологічних станів.

Система цих заходів будується на базі загальних принципів, порядку й послідовності профілактичних і реабілітаційних впливів на військовослужбовців з урахуванням специфічних особливостей виконуваних завдань.

Максимальна працездатність і ефективна діяльність військовослужбовців, призначуваних у формування для роботи у вогнищах боїв, може бути забезпечена комплексом заходів, які включають: професійно-психологічний відбір воїнів; забезпечення їх екіпіруванням і спорядженням, включаючи й засоби захисту, адекватними поставленому завданню; дотримання раціонального режиму праці й відпочинку, недопущення емоційної й фізичної утоми; організацію раціонального режиму харчування за лікувально-профілактичним принципом; забезпечення оптимального водопостачання; активну корекцію психофізіологічного стану з метою підвищення стійкості до несприятливих факторів, відновлення й збереження працездатності [9, с. 291].

Висновки

Проаналізувавши особливості профілактики бойових психогенних втрат у бойових умовах, проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації військовослужбовців дозволяє сформувати наступні висновки: по-перше, обстановка сучасного бою вимагає максимальної напруги фізичних і психоемоційних сил військовослужбовців. По-друге, попередженню бойових психічних травм, ефективному рішенню завдань психологічного забезпечення діяльності військ будуть сприяти: організація психогігієни й психопрофілактики; регулювання режиму праці й відпочинку особового складу; зміцнення здоров'я військовослужбовців; вивчення людей, виявлення осіб з нестійкою психікою; організація й проведення психологічної підготовки; прищеплювання військовослужбовцям навичок емоційно-вольової саморегуляції; удосконалювання управлінської діяльності командних кадрів, формування в них навичок керування психічними станами підлеглих у різних умовах обстановки.

Крім того, особлива увага повинна бути приділена психологічній підготовці військовослужбовців, які діють у передових, рейдових і розвідувальних загонах, а також у формуваннях, призначених для ліквідації наслідків застосування супротивником зброї масового ураження.

Література

1. Бігун Н. І. Профілактична робота в практичній психології: навч.-метод. комплекс дисципліни. Кам'янець-Подільський: Медобори-2006, 2011. 96 с.

2. Грибок А. О. Психічне здоров'я військовослужбовців Збройних Сил України як головний фактор успішного виконання бойових завдань в складних та екстремальних умовах. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ, 2018. Том. ХІ: Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. Вип. 18. С. 21-40.

3. Кокун О. М., Агаєв Н. А., Пішко І. О., Лозінська Н. С. Основи психологічних знань про психічні розлади для військового психолога: метод. посіб. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2018. 310 с.

4. Наказ Генерального штабу Збройних Сил України «Про затвердження Положення про Психологічну службу Збройних Сил України» від 04.12.14 року No 317.

5. Психосоціальна підтримка в умовах надзвичайних ситуацій: підхід резилієнс: навч.-метод. посіб. / Н. Гусак, В. Чернобровкіна, В. Чернобровкін, А. Максименко, С. Богданов, О. Бойко ; за заг. ред. Н. Гусак. Київ: НаУКМА, 2017. 92 с.

6. Психологічна робота з військовослужбовцями - учасниками АТО на етапі відновлення: метод. посібник / О. М. Кокун, Н. А. Агаєв, І. О. Пішко, Н. С. Лозінська та ін. К.: НДЦГПЗСУ, 2017. 282 с.

7. Проблемні питання психологічної реабілітації ветеранів учасників антитерористичної Операції та військовослужбовців операції об'єднаних сил в Україні (аналітичний огляд літератури) / І. І. Назаренко та ін. Україна. Здоров'я нації. 2019. № 1 (54). С. 48-58.

8. Форми і методи надання психологічної допомоги та здійснення психокорекційної роботи у військових частинах, установах і закладах ЗС України: навч.-метод. посіб. / уклад. О. М. Чепур, В. Д. Наконечний, В. Е. Петухов. К., 2013. 54 с.

9. Prykhodko I., Matsehora Y., Kolesnichenko O., Stasiuk V., Bolshakova A. & Bilyk O. (2021). Psychological First Aid for Military Personnel in Combat Operations: The Ukrainian Model. Military Behavioral Health. Vol. 9 (3). Р. 289-296. DOI: 10.1080/21635781.2020.1864530.

References

1. Bihun N. I. (2011) Profilaktychna robota v praktychnii psykholohii [Preventive work in practical psychology]: navch.-metod. kompleks dystsypliny. Kam'ianets-Podilskyi: Medobory2006, 96 s [in Ukrainian].

2. Hrybok A. O. (2018) Psykhichne zdorovia viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy yak holovnyi faktor uspishnoho vykonannia boiovykh zavdan v skladnykh ta ekstremalnykh umovakh [Mental health of servicemen of the Armed Forces of Ukraine as the main factor in the successful performance of combat tasks in difficult and extreme conditions]. Aktualni problemy psykholohii. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. Kyiv, 2018. Tom. KhI: Psykholohiia osobystosti. Psykholohichna dopomoha osobystosti. Vyp. 18, 21-40 [in Ukrainian].

3. Kokun O. M., Ahaiev N. A., Pishko I. O., Lozinska N. S. (2018) Osnovy psykholohichnykh znan pro psykhichni rozlady dlia viiskovoho psykholoha [Basics of psychological knowledge about mental disorders for a military psychologist]: metod.posib. Kyiv.: NDTs HP ZSU, 310 s. in Ukrainian].

4. Nakaz Heneralnoho shtabu Zbroinykh Syl Ukrainy «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Psykholohichnu sluzhbu Zbroinykh Syl Ukrainy» [Order of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine "On Approval of the Regulations on the Psychological Service of the Armed Forces of Ukraine" dated 04.12.14 No. 317] vid 04.12.14 roku No 317. in Ukrainian].

5. Husak N., Chernobrovkina V., Chernobrovkin V., Maksymenko A., Bohdanov S., O.Boiko (2017) Psykhosotsialna pidtrymka v umovakh nadzvychainykh sytuatsii [Psychosocial support in emergency situations: the resilience approach]:pidkhidrezyliiens: navch.-metod.posib. Kyiv: NaUKMA, 92 s. in Ukrainian].

6. Kokun O. M.,. Ahaiev N. A, Pishko I. O., Lozinska N. S.(2017) Psykholohichna robota z viiskovosluzhbovtsiamy - uchasnykamy ATO na etapi vidnovlennia [Psychological work with servicemen - participants of the anti-terrorist operation at the stage of recovery]: metod. posibnyk ta in. Kyiv: NDTsHPZSU, 282 s. in Ukrainian].

7. Nazarenko I. I. (2019) Problemni pytannia psykholohichnoi reabilitatsii veteraniv uchasnykiv antyterorystychnoi Operatsii ta viiskovosluzhbovtsiv operatsii obiednanykh syl v Ukraini (analitychnyi ohliad literatury) [Problematic issues of psychological rehabilitation of veterans of the anti-terrorist operation and servicemen of the operation of the united forces in Ukraine (analytical review of the literature)] ta in. Ukraina. Zdorovia natsii, 1 (54, 48-58. in Ukrainian].

8. Chepur O. M., Nakonechnyi V. D., Petukhov V. E. (2013) Formy i metody nadannia psykholohichnoi dopomohy ta zdiisnennia psykhokorektsiinoi roboty u viiskovykh chastynakh, ustanovakh i zakladakh ZS Ukrainy [Forms and methods of providing psychological assistance and implementation of psychocorrective work in military units, institutions and institutions of the Armed Forces of Ukraine]: navch.-metod. posib. Kyiv, 54 s. in Ukrainian].

9. Prykhodko I., Matsehora Y., Kolesnichenko O., Stasiuk V., Bolshakova A. & Bilyk O. (2021). Psychological First Aid for Military Personnel in Combat Operations: The Ukrainian Model. Military Behavioral Health. Vol. 9 (3). Р. 289-296. DOI: 10.1080/21635781.2020.1864530.

Размещено на Allbest.ru