Емоційні розлади як кореляти порушення якості психічного здоров’я в студентському віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Емоційні розлади як кореляти порушення якості психічного здоров'я в студентському віці

Крижановська З.Ю. кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та клінічної психології; Радчук Н. бакалавр освітньої програми «Середня освіта. Англійська мова та література» Волинського національного університету імені Лесі Українки

У запропонованій статті здійснено огляду існуючих психологічних теорій щодо значення якості психічного здоров'я студентської молоді та емпіричному дослідження частоти переживання ними депресивних станів.

Теоретична частина роботи будувалася на основі порівняльного аналізу вітчизняних науково-теоретичних досліджень щодо проблеми емоційних розладів та їх впливу на якість психічного здоров'я у студентському віці. На основі здійснених теоретичних пошуків та узагальнень було розроблено програму емпіричної перевірки визначених положень. Достовірність та надійність результатів забезпечувалася науково-методологічною обґрунтованістю дослідження, використанням адекватних поставленим завданням методів та репрезентативністю вибірки.

В статті зроблена спроба інтеграції наукових положень щодо емоційних розладів та їх особливостей та причин в студентському віці. Об'єкт нашого дослідження був визначений емоційною сферою, а предмет дослідження - емоційними розладами в студентському віці. Основна увага в статті була приділена депресії. Це емоційний розлад, який характеризується постійним або тривалим поганим настроєм, втратою інтересу та задоволення від занять, низьким рівнем життєвої енергії. Депресія впливає на багато аспектів життя людини, включаючи емоційний стан, фізичне самопочуття, психічне функціонування та соціальні взаємодії. Проведене емпіричне дослідження засвідчило, що сприймання якості власного життя бажало б бути кращим: більшість студентів продемонструвало низький результат.

Не втішними виявилися й результати вивчення депресії. Ми зафіксували високу поширеність депресивних станів серед студентів. До того ж велика частина студентства відчуває симптоми депресії протягом свого академічного життя. Зрозуміло, що домінування негативних емоційних переживань у молодих людей мають негативні відбитки на їх психічному благополуччі. Така незадовільна ситуація потребує залучення представників освітнього середовища та батьків у академічне життя молодих людей, особливо в період їх адаптації до університету.

Ключові слова: розлади емоційної сфери, депресія, стрес, студенти, психічне здоров'я.

Emotional disorders as correlates of poor mental health in students

Key words: emotional disorders, depression, stress, students, mental health.

Вступ

Студентський вік (зазвичай 18-24 роки) - це період інтенсивного розвитку, самопізнання і навчання. Цей час в житті кожного з нас сповнений новими експериментами та самореалізацією, формуванням нових міжособистісних відносин, першими кроками в професійній ідентичності та активному пізнанні нового. Водночас, це період, коли надзвичайно важливим є піклування про власне психічне здоров'я, адже в цей час студент попадає під вплив різних несприятливих життєвих чинників: навчального стресу, відчуття самотності, проблем в особистому житті, фінансових труднощів, тиску зі сторони оточуючих тощо.

Психічне здоров'я є важливим компонентом життя студента, оскільки воно має безпосередній вплив на успішність молодої людини та загальну якість її життя. Студенти, які є психічно стабільними, більш готові справлятися зі стресом, будувати ефективні стосунки та досягати своїх цілей.

Водночас, значна кількість студентів відчуває проблеми з психічним благополуччям через вплив різних чинників, серед яких академічне навантаження, високий індекс викладацької влади, соціальна ізоляція, сімейні проблеми чи інші причини. слушно, аби викладачі та батьки розуміли важливість ментального здоров'я молоді та вживали відповідних заходів для його підтримки.

Мета дослідження полягає в здійсненні огляду існуючих психологічних теорій щодо значення якості психічного здоров'я студентської молоді та емпіричному дослідження частоти переживання ними депресивних станів.

Виклад основного матеріалу

Проблема психічного здоров'я повністю або частково знайшла своє висвітлення в працях як вітчизняних (М. Бондар, І. Галецька, Т. Данчева, З. Крижановська, Н. Коструба, А. Мітлош, Т. Федотова та інші), так й західних психологів (А. Маслоу, Е. Фромм, В. Франкл, З. Фройд та інші).

Психічне здоров'я є важливим аспектом загального благополуччя людини загалом та в період її студентського життя, зокрема. Напруга академічного життя, соціальні очікування та особисті виклики здатні негативно впливати на психічне здоров'я молодих людей.

Проблеми з психічним здоров'ям можуть мати не кращі наслідки для академічної успішності, стосунків та загальної якості життя молоді. Депресія, тривога та інші розлади психічного здоров'я можуть заважати молодим повноцінно зосереджуватися, ефективно розподіляти свій час та брати активну участь у соціальній діяльності [6].

Одним з поширених емоційних розладів є депресія, яка безпосередньо впливає на спосіб думок людини, її переживань та поведінки. Вона може виникати з різних причин, включаючи генетичні, біологічні, середовищні та психологічні чинники. Серед основних ознак депресії науковці виділяють: постійний поганий настрій, втому та енергетичне віддзеркалення, проблеми з концентрацією уваги та прийняттям рішень, надмірне співчуття, зміни в апетиті та сні. Під час депресії, як типовий наслідок, людина стає байдужою до того, що відбувається з нею і навколо неї, її працездатність значно і надовго знижується. Людина не здатна контролювати свої емоції і розумно керувати своєю поведінкою.

Психологічні чинники, які сприяють розвитку депресії, включають такі явища, як втрата близьких, розставання, переїзд, нудьга, сум, лінь і апатія. Ці чинники можуть посилювати депресивні стани. Існує також особливий стиль мислення, відомий як негативне мислення, який супроводжує симптоми депресії. Психологічним чинником, який сприяє розвитку депресії, також вважається особливий стиль спілкування в сім'ї, що включає концентрацію уваги на негативних сторонах свого життя і особистості, високу чутливість до критики і конфліктів [7].

Депресія може розвинутися далі, якщо близьких, довірливих стосунків недостатньо, через високий рівень соціальної ізоляції.

Одним з вирішальних чинників у формуванні депресії є відчуття розчарування, яке виникає за умови невдалого досягнення значних життєвих цілей. На думку А. Лоуена, однією з різновидів депресії є постановка недосяжних або нереальних цілей.

Щодо депресивних станів у студентської молоді, то більшість з них викликані умовами їхнього життя. Серед них слід відзначити зростаючу вартість освіти, яка створює додатковий стрес для студентів та їхніх родин.

Студентський вік - це етап розвитку, який триває від дитинства до дорослого віку та пов'язаний із вищим ризиком проблем з психічним здоров'ям через необхідність адаптації до швидких змін у фізичному, емоційному та соціальному середовищі. Відтак, сильне емоційне навантаження, яке є передумовою депресії, безпосередньо впливає на самоефективність молодих людей на їх самооцінку, успішність навчання та саморозвитку.

Студенти університету часто зустрічаються з різноманітними стресовими ситуаціями та проблемами, такими, як їх перший контакт з університетом та свобода організовувати свій графік

Слід зазначити, що студенти переживають стрес на фоні щоденного графіку, який починається о 6 ранку та закінчується о 22:00. Через цей насичений графік багато молодих людей не мають достатньо часу для розвитку базових навичок незалежного побутового та особистого життя, що теж неналежним чином впливає на їхній емоційний стан.

Університет є стресовим середовищем для більшості молодих людей, тому особливо важливо, аби батьки, друзі, викладачі та консультанти вчасно проявилися за перших депресивних ознак.

Самі студенти часто неохоче звертаються за психологічною допомогою через соціальні стигматизації, пов'язані з депресією, що ще більшою мірою посилює потребу їх своєчасної підтримки.

З психологічних чинників, які також сприяють виникненню депресії, можна виділити: втрата близьких, розставання, переїзд, нудьга, смуток, лінь і апатія. Ці чинники можуть не тільки посилювати депресивний стан молоді, але й сприяти розвитку особливого стилю мислення, який займає негативні сторони життя та особистості. Крім того, певні стилі спілкування в сім'ї, схильні до критики і конфліктів, також можуть сприяти розвитку депресії.

Підсумовуючи сказане вище, можна сказати, що освітній простір університетів є для молоді новим соціальним середовищем, яке пронизане своїми перевагами та викликами. Тому досить важливим є хороше коло підтримки серед батьків, родини, викладачів, яке допоможе студентам в їх гармонійній адаптації.

Методи та процедура дослідження

В дослідженні взяли участь молоді люди віком від 17 до 21 років (28 осіб жіночої та 2 особи чоловічої статі). Опитування відбувалося в онлайн-формі, що давало можливість кожному учаснику дослідження відповідати чесно і відверто. Це створило безпечну та конфіденційну атмосферу, де кожен міг вільно висловити свою думку і почутися захищеним від зовнішнього соціального тиску.

З метою дослідження депресивних станів студентів була розроблена програма дослідження, яка давала можливість комплексного вивчення предмету дослідження.

Першою було обрано валідизовану методику «Шкала оцінки якості життя» Чабан О.С. Опитувальник складається з десяти тверджень щодо якості власного життя. В цьому опитувальнику немає правильних чи не правильних відповідей. Досліджуваний відповідає на запитання опираючись на власний досвід.

Для визначення рівня депресії було використано методику «Шкала депресії» Бека. Цей опитувальник надає структурний підхід до вимірювання симптомів депресії, що дозволяє отримати об'єктивну оцінку рівня впливу депресії на досліджуваного. Використовування подібних шкал на регулярній основі дозволяє відстежувати зміни у рівні депресії протягом часу.

Перейдемо до аналізу отриманих результатів. За допомогою методики «Шкала оцінки якості життя» О.С. Чабан, вдалося з'ясувати рівень якості життя досліджуваних, що надало нам корисну інформацію про їх загальний стан благополуччя і задоволення життям загалом. Отримані результати дадуть нам можливість оцінити різні аспекти життя, такі як емоційний стан, соціальні взаємини, задоволеність навчанням та інші чинники, які впливають на загальну якість життя. Також ця методика дозволила зібрати кількісні дані, які ми зможемо проаналізувати та порівняти між різними даними досліджуваних. Представляємо отримані результати в таблиці 1.

Таблиця 1. Результати дослідження студентської молоді за методикою «Шкала оцінки якості життя» О. С. Чабан