Культурологічний підхід як методологічна основа розвитку цифрової культури офіцера

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет оборони України, м. Київ

Культурологічний підхід як методологічна основа розвитку цифрової культури офіцера

Максим Тищенко,

кандидат технічних наук, старший дослідник

Олексій Шкуренко

SUMMARY

Maksym Tyshchenko,

Candidate of Technical Sciences, Scientific Researcher National Defence University of Ukraine Oleksii Shkurenko, National Defence University of Ukraine

CULTURAL APPROACH AS A METHODOLOGICAL BASIS FOR DEVELOPING DIGITAL CULTURE OF AN OFFICER

Introduction. The problem of digital culture among officers of the Armed Forces of Ukraine in the modern world arises from the needfor constant updating of knowledge and skills in the use of digital technologies, which are becoming increasingly important for the effective performance of professional tasks. Insufficient development of digital culture can have a negative impact on the effectiveness of performing professional duties, particularly in interactions with modern communication tools and management systems, information retrieval and processing systems, and decision support systems. Improvement in the use of digital technologies changes the important role of the development of digital culture among officers of the Ukrainian Armed Forces, but it is also important to ensure the level of confidentiality in the use of digital tools for interactions with the public and other open sources of information.

The purpose of the article is a theoretical analysis and the role of the cultural approach in the formation of the professional culture of an officer in the era of digital technology and highlighting the impact of digital culture on the professional activity of an officer. Also, the article aims to consider the concept of culture and professional culture of an officer, as well as the importance of the development of digital culture for officers in ensuring national security.

Methods. The following research theoretical methods were used at different stages of scientific research: analysis and comparison of sources on the problem under study, study of work experience in using systematic approach in education.

Results. An analysis of the role of the cultural approach in the formation of the professional culture of an officer in the era of digital technology, the concept of culture and the professional culture of an officer, the influence of digital culture on the professional activity of an officer, which requires knowledge and skills in the field of information technology from him.

Originality. The article analyzes the role of the cultural approach in the formation of the professional culture of an officer in the era of digital technology. The concept of culture and the professional culture of an officer, the influence of digital culture on the professional activity of an officer, were studied. The importance of the development of digital culture for officers, which enables them to more effectively perform their professional duties and ensure national security, is considered. The results of the research have scientific novelty and great practical significance for the formation of the professional culture of officers in modern conditions of technological progress.

Conclusion. A cultural approach can become a methodological basis for the development of an officer's digital culture, which is an important element of the professional training of future officers. The development of an officer's digital culture is an urgent task that will help ensure the efficiency and effectiveness of military activities. Further research needs to explore a cultural approach and can become a basis for further improvement of officer training.

Key words: cultural approach; culture; professional officer; digital culture; digital technologies; critical thinking.

У статті проаналізовано роль культурологічного підходу у формуванні професійної культури офіцера в епоху цифрової технології, поняття культури та професійної культури офіцера, вплив цифрової культури на професійну діяльність офіцера, що потребує від нього знань і вмінь у галузі інформаційних технологій, а також розглянуто важливість розвитку цифрової культури для офіцерів, яка дає змогу ефективніше виконувати свої професійні обов'язки та забезпечувати національну безпеку.

Ключові слова: культурологічний підхід; культура; професійна культура офіцера; цифрова культура; цифрові технології; критичне мислення.

професійний культура офіцер цифровий

Постановка проблеми. У сучасному світі, де цифрові технології швидко розвиваються та стають все більш важливими для ефективного виконання професійних завдань, цифрова культура офіцера Збройних Сил (далі - ЗС України) стає ключовою складовою його професійної культури, що вказує на очевидний взаємозв'язок цих культур.

У сучасних умовах військовослужбовці ЗС України дедалі більше мають справу з цифровими технологіями, що також сприяє розвитку “цифрової культури”, яка стала важливою частиною професійної культури офіцера ЗС України. Крім того, варто зазначити, що цифрові технології як необмежений простір для споживання та виробництва інформації відкривають нові можливості для розвитку загальнокультурної компетентності офіцерів ЗС України.

У сучасному світі цифрова культура офіцера ЗС України є надзвичайно швидкозмінною та потребує постійного оновлення навичок і знань, достатнього досвіду використання цифрових технологій та необхідних навичок їхнього застосування у повсякденній професійній діяльності. Недостатній рівень розвитку цифрової культури офіцера призводить до зниження ефективності взаємодії із сучасними засобами зв'язку та системами управління, системами отримання (оброблення) інформації, системами підтримки прийняття рішень, що негативно впливає на ефективність виконання професійних обов'язків.

Професійні норми та цінності офіцера ЗС України суттєво впливають на розвиток його цифрової культури. У цьому контексті важливу роль відіграють упередження щодо використання цифрових технологій, які можуть обмежувати здатність військового фахівця до використання нових технологій та інновацій.

Крім того, певні професійні норми та цінності потребують збереження певного рівня конфіденційності, що може ускладнювати використання цифрових інструментів для взаємодії з громадськістю або іншими відкритими джерелами інформації.

Мета статті полягає в теоретичному аналізі ролі культурологічного підходу у формуванні професійної культури офіцера в епоху цифрової технології та висвітлення впливу цифрової культури офіцера на його професійну діяльність. Важливими завданнями статті є розгляд поняття культури та професійної культури офіцера, а також важливість розвитку цифрової культури для офіцерів у забезпеченні національної безпеки України.

Виклад основного матеріалу. В умовах воєнної агресії Російської Федерації проти України цифрові технології відіграють все більшу роль у військовій діяльності. Офіцерам ЗС України надзвичайно важливо мати розвинену професійну культуру для ефективного використання цих технологій у складних умовах сьогодення.

У контексті війни з Росією культурологічний підхід стає надзвичайно важливим для сучасного офіцера ЗС України, оскільки російська агресія є не тільки воєнною, а й сягає інформаційного та культурного простору. Звідси випливає, що офіцери повинні бути готові не лише до воєнних дій, а й до боротьби з дезінформацією, пропагандою та іншими аспектами гібридної війни, що потребує глибокого розуміння культурних та історичних особливостей свого народу та своїх партнерів і опонентів, що сприяє знаходженню най ефективніших шляхів взаємодії та співпраці.

Серед досліджень з питань культурологічного підходу в освіті передусім слід назвати праці К. Гнатовської [1], В. Гриньової, М. Бастун, С. Машкіної, Т. Усатенко, Л. Хомич, Т. Шахрай, М. Опачко та ін. У своїх наукових працях ці дослідники розглянули ключові концептуальні засади культурологічного підходу та принципи створення освітнього процесу з урахуванням цього підходу в контексті навчання фахівців різних профілів.

Серед досліджень, які безпосередньо стосуються культурологічного підходу в освіті офіцера, є праці О. Антонової, Л. Маслак, Є. Денисенка [2], Н. Осадчук [3], В. Осьодла, Л. Карпової-Чемерис [4].

Поняття “культура” теоретично можливо досліджувати за двома аспектами (з одного боку, культура реалізується через уявлення культу, шанування, з іншого - представляє практику вдосконалення матеріальних видів діяльності, наприклад агрокультура, культура сервісу тощо і знаходить своє відображення в окремих напрямах культури, науці, релігії, філософії, мистецтві тощо. Першим використав цей термін відомий римський мислитель, оратор та державний діяч Цицерон (106 - 43 рр. до н.е.). Він розумів під культурою діяльність з перетворення природи на користь людини, а також засіб для вдосконалення духовних можливостей людини та її розумового розвитку.

Питання в галузі культури широко досліджують науковці різних сфер: філософи, соціологи, культурологи, педагоги та психологи. Вагомими є праці П. Бурдьє, М. Вебера, І. Гердера, К. Герца, Е. Тейлора, П. Катона Старшого, М. Реріха, А. Білого та інших дослідників, які зробили значний внесок у розвиток культурологічних знань. У більшості тлумачних словників з культурології розкривається сутність поняття “культура” як базування на соціальній, матеріальній та ціннісно-смислової основі.

Зосереджуючись на понятті “культура” та підкреслюючи її філософські основи через норми соціальних інститутів і духовних цінностей, можна визначити культуру як систему відносин між людиною та природою, людиною й суспільством, людиною і людиною. Культура допомагає людині стати унікальною особистістю, оскільки в міру засвоєння знань, звичаїв, цінностей, мови, норм і традицій свого народу, соціальної групи та всього людства, громадянин стає членом суспільства. Культура є засобом вираження творчості, формування індивідуальної самобутності та підсилення почуття своєї ролі в суспільстві [1].

На основі теоретичного аналізу з порушеного питання у понятті “культура” ми виділяємо такі компоненти:

комплекс знань, вірувань, звичаїв та звичок людини;

спосіб та програма людської діяльності;

види знаків і знакових систем;

спадкова пам'ять у вигляді заборон та розпоряджень;

культивування найвищих людських достоїнств.

У широкому значенні поняття “культура” включає результати діяльності людей і людські здібності, що реалізуються в діяльності. У вузькому значенні, з погляду на духовність духовна, культура є набором етичних норм і правил, звичаїв і традицій. Звідси можна зробити висновок, що розуміння багатофункціональності культури дає змогу виявити її взаємозв'язок із поняттям “діяльність” і побачити, що культура, будучи характеристикою діяльності, визначає спрямованість того чи іншого виду діяльності. Отже, культура та діяльність є тісно пов'язаними концепціями, оскільки культура визначає спосіб життя, цінності та уявлення людей про світ, а діяльність є проявом цих уявлень у практичних діях. У професійній сфері культура стає важливою складовою успішної професійної діяльності [5].

Професійна культура фахівців є результатом взаємодії між професійною спільнотою та її соціокультурним середовищем, складається з набору цінностей, знань, умінь і навичок, необхідних для ефективного виконання професійних завдань. Професійна культура також включає в себе етичні норми та стандарти поведінки, які регулюють взаємини між членами професійної спільноти та їх зовнішніми контактами.

Серед вчених, які зробили вагомий внесок у цю галузь, є: Н. Підбуцька (професійна культура майбутнього інженера), Я. Аронов (професійна культура юриста), О. Янковський [6] (професійна культура вчителів і викладачів вищої школи), О. Макєєва (професійна культура майбутніх соціальних працівників), О. Федоренко (професійна культура працівників правоохоронних органів), С. Шумовецька [7] (професійна культура майбутніх офіцерів-прикордонників), Б. Шевченко [8] (професійна культура військових).

Цікавим є той факт, що рівень професійної культури фахівців визначається рівнем професійних знань, умінь та навичок, а також розвиненістю професійної етики. Високий рівень професійної культури фахівців характеризується здатністю до ефективного вирішення складних професійних завдань та до адаптації до змін у професійному середовищі.

Дослідження феномена “професійна культура” фахівця враховує рід діяльності людини, оскільки культура є необхідною складовою для ефективного виконання професійних завдань. Важливою складовою розвитку професійної культури є взаємодія між членами професійної спільноти і їх соціокультурним середовищем, а також постійне оновлення знань та умінь.

Отже, професійна культура фахівця - це сукупність знань, вмінь, навичок, цінностей та етичних принципів, які характеризують певну професію або групу професій та визначають їхню спільну культурну ідентичність. Професійна культура передбачає знання та використання певних технологій, норм і стандартів, які регулюють професійну діяльність, а також вміння взаємодіяти з колегами, клієнтами та іншими учасниками професійного середовища. Професійна культура є важливою складовою успішної професійної діяльності, забезпечує якість виконаної роботи та підвищує репутацію професійної групи в цілому.

Офіцери ЗС України є основними носіями військово -професійної культури, яка передає традиції країни та військові знання від покоління до покоління. Військово-професійна культура офіцера відображає загальну військово-професійну культуру суспільства, а також рівень загальнолюдських цінностей, знань, умінь і навичок, набутих у процесі професійної діяльності [9].

У наукових дослідженнях таких учених з професійної культури офіцера, як М. Бабенко, О. Барабанщиков, О. Бойко, О. Діденко, Л. Заїка, М. Коваль, Н. Коупленд, М. Козяр, Н. Олексієнко, Р. Торчевський, А. Щеглов, В. Ягупов зазначено, що формування професійної культури військовослужбовця є надзвичайно важливим і пов'язане з моральною, правовою та політичною культурами. Дослідники також вбачають, що успіх у формуванні професійної культури офіцера залежить від умов культурно-освітнього та військового середовища, у якому він перебуває. Аналіз наукових праць показав, що професійна культура офіцера - це комплекс понять і цінностей, які формують військову ідентичність та забезпечують відповідний рівень професійної компетентності. Основою цієї культури є дисципліна, яка дає змогу організовувати і координувати воєнні дії в умовах стресу та небезпеки. Братерство та взаємна підтримка між офіцерами є не менш важливим аспектом професійної культури офіцера, що стимулює взаємодію і підвищує ефективність воєнних операцій.

Офіцери мають дотримуватися бойових традицій, що сприяє формуванню військової історії та підвищенню патріотизму серед військовослужбовців. Відданість військовому обов'язку і “слову офіцера” є основними принципами, які допомагають офіцерам доводити до кінця свої завдання і виконувати свої обов'язки відповідно до стандартів військової дисципліни [10].

Отже, професійна культура офіцера виконує такі функції:

професійно-пізнавальну - забезпечує оволодіння офіцером тим пластом знань, цінностей, орієнтацій, установок, умінь, навичок, способів професійної діяльності, які становлять змістовне багатство професійної культури;

професійно-культурну соціалізацію та розвиток, пов'язані з формуванням офіцера як професіонала у військовій справі та як особистості;

професійно-культурну інтеграцію - пояснює процес “входження” офіцерів як військово-професійної групи до загальної соціально-професійної структури суспільства, взаємоперетікання характерних для сучасної цивілізації способів діяльності з однієї сфери суспільства до іншої;

професійно-культурне регулювання - здійснює управління професійною діяльністю офіцера, який володіє певними культурними характеристиками;

захисну - виступає як імунітет проти впливів, які руйнують цілісність та знижують рівень розвитку професійної культури офіцера перешкоджають утвердженню у свідомості військового професіонала цінностей, підривають притаманні військовій службі норми поведінки, ставлення до виконання професійних обов'язків.

Усі ці функції є дуже важливими для професійної культури офіцера, Особливу увагу потрібно приділити захисній функції, оскільки вона відповідає за захист від зовнішніх загроз, може включати захист від терористичних актів, збройної агресії, кібератак, стихійних лих тощо. Кожна функція відіграє важливу роль у формуванні офіцера як професійної особистості зі здатністю ефективно виконувати свої обов'язки та взаємодіяти з іншими людьми.

Офіцери під час своєї професійної діяльності щодня користуються соціальними мережами. Роблячи це, вони регулярно стають мішенню та можуть брати участь у вірусному поширенні неправдивої інформації в Інтернеті. Отриманий вплив на них впливає на оперативну безпеку, репутацію збройних сил і навіть на фізичне здоров'я військовослужбовців. З огляду на це, офіцеру потрібно мати достатні знання та навички щодо використання сучасних інформаційних технологій, а також знати, як захищати себе та інших від таких цифрових загроз, як кібератаки, фішинг, шпигунське програмне забезпечення тощо [11].

Крім того, офіцер повинен володіти навичками критичного мислення й аналізу інформації, щоб розпізнавати фейки та маніпулятивну інформацію, яка може бути використана для шахрайства або злочинних цілей. Офіцер має бути готовим до ефективної комунікації через цифрові канали, такі як електронна пошта, соціальні мережі та інші, а також знати, як використовувати ці канали для збирання інформації та обміну необхідною інформацією з колегами.

Цифрова культура офіцера є важливим елементом та необхідною умовою для успішної військової діяльності в сучасних умовах. У наш час, коли військова техніка й обладнання є складними та високотехнологічними, необхідно мати не тільки відповідну кваліфікацію і досвід, а й знання про новітні цифрові технології та методи їх використання. Швидкий розвиток технологій і зростаюча кількість цифрових загроз ставлять перед офіцером нові завдання та вимоги. Цифрова культура виконує захисну функцію професійної культури офіцера в сучасному світі.

Сучасний культурологічний феномен поняття цифрової культури аналізують відомі науковці: В. Биков, Д. Галкін, Г. Грибер (G. Creeber), Г. Крибер та Р. Мартін (G. Greeber & R. Martin), М. Лещенко, К. Літвінова, П. Матюшко, О. Овчарук, В. Ребрина, М. Хенд (М. Hand) та ін. Ці дослідники розробили теоретичну базу для цифровізації, визначили свої трактування ключових термінів та створили новий понятійний апарат.

Цифрова культура офіцера включає в себе знання та вміння користуватися різноманітними цифровими інструментами, такими як комп'ютери, мережі зв'язку, програмне забезпечення, а також засоби масової інформації та соціальні мережі. Офіцер повинен бути здатним використовувати ці інструменти для збирання, оброблення й аналізу великих обсягів даних, а також для планування та координації воєнних операцій. Крім того, цифрова культура офіцера також включає в себе здатність до критичного мислення й аналізу інформації, оцінювання ризиків використання інформаційно - комунікаційних технологій (далі - ІКТ) та забезпечення безпеки в Інтернеті, передбачає розуміння етичних аспектів використання інформації та регулювання доступу до неї [12].

Таким чином, цифрова культура офіцера ЗС України - це професійно- важливе утворення, що характеризується здатністю та готовністю офіцера до критичного оцінювання та інтерпретації даних та цифрового контенту під час виконання військово-професійних завдань.

Отже, офіцери ЗС України повинні постійно вдосконалювати свої знання та навички, щоб бути готовими до різних сценаріїв дій у будь-яких умовах. Активний творчий стиль мислення та діяльності сприяє інноваційному розвитку ЗС України, а розуміння ролі військових у захисті суверенітету країни дає змогу офіцерам бути свідомими у своїх діях і приймати рішення відповідно до високих моральних та етичних стандартів.

Цифрова культура офіцера є невід'ємною складовою сучасної військової освіти та професійної підготовки. Офіцер, який має високий рівень цифрової культури, може ефективніше виконувати свої обов'язки, професійні завдання та бути конкурентоспроможним. Таким чином, цифрова культура офіцера є важливим фактором для успішної кар'єри військового фахівця у сучасному інформаційному суспільстві.

Аналіз досліджень професійної культури військовослужбовців показав, що питання саме цифрової культури офіцерів ЗС України залишилося недостатньо дослідженим та потребує уваги науковців. Доцільно провести дослідження цифрової культури офіцерів ЗС України. Особливу увагу у дослідженні необхідно приділити офіцерам у системі післядипломної освіти, оскільки саме ця категорія військових фахівців здійснює планування і керівництво воєнними операціями у російсько-українській війні. Для ефективного виконання своїх обов'язків цим офіцерам насамперед потрібно мати високий рівень цифрових компетентностей, що формують цифрову культуру. Дослідження покаже, наскільки офіцери володіють сучасними інформаційними технологіями, які використовуються для аналізу й оброблення інформації, прийняття рішень тощо.

Отримані результати можуть бути корисними для поліпшення професійної підготовки офіцерів ЗС України з питань цифрової культури та забезпечення ефективнішого використання цифрових технологій у військовій сфері.

Висновок

На основі дослідження можна зробити висновок, що культурологічний підхід може стати методологічною основою для розвитку цифрової культури офіцера. Культура є складною і багатогранною системою, яка включає різноманітні аспекти життєдіяльності суспільства. Саме тому вивчення культури офіцера ЗС України є важливим елементом професійної підготовки майбутніх офіцерів. Професійна культура офіцера включає не тільки знання та вміння необхідні для виконання службових обов'язків, а й вміння працювати із сучасними цифровими технологіями та засобами.

Таким чином актуальним завданням є розвиток цифрової культури офіцера що допоможе забезпечити ефективність та результативність військової діяльності.

Подальше дослідження потребує вивчення суті та структури цифрової культури офіцерів ЗС України.

Література

Гнатовська К. C. Культурологічний підхід як засіб формування толерантності майбутніх фахівців // Гірська школа Українських Карпат. - 2020. - № 23. - С. 96-100. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gsuk_2020_23_20

Денисенко Є. В. Управлінська культура майбутніх офіцерів як складник загальної культури фахівців військового управління. Імідж сучасного педагога, (2018). 8 (177), 18-20. URL:https:// DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/.org/10.33272/2522-9729-2017-8 (177)-18-20

Осадчук Н. П. Культурологічна підготовка майбутніх офіцерів радіотехнічних спеціальностей на засадах акмеологічного підходу : дис. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2019. URL: http://eprints.zu.edu.ua/30436/1/dys_Osadchuk.pdf

Осьодло В. І. Актуальні проблеми підготовки фахівців вищої військової школи / В.І. Осьодло, Л.І. Карпова-Чемерис // Військова освіта. - 2016. - № 1. - С. 214-220.

Сучасна культурологія: актуалізація теоретико-практичних вимірів: колективна монографія. / За загал. ред. проф. Ю. С. Сабадаш; редактори-укладачі: проф. Ю. С. Сабадаш, проф. І. В. Петрова. - Київ: Видавництво Ліра-К, 2019. - 308 с.

Яновський А. О. Формування культури ефективного та безпечного використання інтернет середовища у майбутніх учителів із використанням технології веб-квестів / А. О. Яновський // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Педагогічні науки. - 2018. - № 4. - С. 102-107. URL:: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpupupp_2018_4_20

Шумовецька С. П. (2019). Формування професійної культури майбутніх офіцерів-

прикордонників: використання дослідницького методу для поглиблення знань з

проблематики лідерства та управління прикордонним підрозділом / С. П. Шумовецька // Науковий вісник Льотної академії. Серія : Педагогічні науки. - Вип. 6. - С. 137-141. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sbfasps_2019_6_21.

Shevchenko B. (2018). Professional Culture Of The Military: Linguistic, Communicative

And Plurilingual Skills. 191-197. 10.15405/epsbs.2018.12.02.21.

DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/ link: https:// DOI: 10.33099/2617-1775/2023-

01/.org/10.15405/epsbs.2018.12.02.21

Pangrazio L., Godhe A.-L., & Ledesma A. G. L. (2020). What is digital literacy? A comparative review of publications across three language contexts. E-Learning and Digital Media, 17(6), 442-459. URL:https:// DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/.org/10.1177/2042753020946291

Osodlo V., Rybchuk O., & KrykunV. (2021). Organizational Culture as a Basis for Efficient Development of Organization.Management and Business Research Quarterly, 17,18-30. https:// DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/.org/10.32038/mbrq.2021.17.028.

Герчанівська П. Е. Цифрова культура в інформаційному суспільстві: антропологічний аспект. Культура і сучасність : альманах. 2022. № 2. С. 3-7

DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/: https:// DOI: 10.33099/2617-1775/2023-

01/.org/10.32461/2226-0285.2.2022.270531

Гаврілова Л. Г., Топольник Я. В. (2017). Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени //Інформаційні технології і засоби навчання №. 61, вип. 5. - С. 1-14 DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/:10.33407/itlt.v61i5.1744

References

Hnatovska K. C. Cultural approach as a means of forming tolerance of future specialists // Mountain School of the Ukrainian Carpathians. - 2020. - No. 23. - P. 96-100.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gsuk_2020_23_20

Denisenko E. V. Management culture of future officers as a component of the general culture of military management specialists. The image of a modern teacher, (2018). 8 (177), 18-20. URL:https:// DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/.org/10.33272/2522-9729-2017-8 (177)-18-20

Osadchuk N. P. Cultural training of future officers of radio engineering specialties on the basis of the acmeological approach: dissertation. - Zhytomyr Ivan Franko State University, 2019. URL: http://eprints.zu.edu.ua/30436/1/dys_Osadchuk.pdf

Osodlo V. I. Actual problems of training specialists of the higher military school / V. I. Osodlo, L. I. Karpova-Chemerys // Military education. - 2016. - No. 1. - P. 214-220.

Modern cultural studies: actualization of theoretical and practical dimensions: collective monograph. / For the total ed. Prof. Yu. S. Sabadash; editors-compilers: Prof. Yu. S. Sabadash, prof. I. V. Petrova. - Kyiv: Lira-K Publishing House, 2019. - 308 p.

Yanovskyi A. O. Formation of a culture of effective and safe use of the Internet environment among future teachers using web quest technology / A. O. Yanovskyi // Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinskyi. Pedagogical sciences. - 2018. - No. 4. - P. 102-107.

URL:: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvpupupp_2018_4_20

Shumovetska S. P. (2019). The formation of the professional culture of future border officers: the use of a research method to deepen knowledge of the issues of leadership and management of a border unit / S. P. Shumovetska // Scientific Bulletin of the Flight Academy. Series: Pedagogical sciences. - Vol. 6. - P. 137-141.URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sbfasps_2019_6_21.

Shevchenko B. (2018). Professional Culture Of The Military: Linguistic, Communicative

And Plurilingual Skills. 191-197. 10.15405/epsbs.2018.12.02.21.

DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/ link: https:// DOI: 10.33099/2617-1775/2023-

01/.org/10.15405/epsbs.2018.12.02.21

Pangrazio L., Godhe A.-L., & Ledesma A. G. L. (2020). What is digital literacy? A comparative review of publications across three language contexts. E-Learning and Digital Media, 17(6), 442-459. URL:https:// DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/.org/10.1177/2042753020946291

Osodlo V., Rybchuk O., & Krykun V. (2021). Organizational Culture as a Basis for Efficient Development of Organization. Management and Business Research Quarterly, 17,18-30. https:// DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/.org/10.32038/mbrq.2021.17.028.

Herchanivska P. E. Digital culture in the information society: anthropological aspect. Culture and modernity: an almanac. 2022. No. 2. P. 3-7

DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/: https:// DOI: 10.33099/2617-1775/2023-

01/.org/10.32461/2226-0285.2.2022.270531

Gavrilova L. G., Topolnyk Y. V. (2017). Digital culture, digital literacy, digital competence as modern educational phenomena // Information technologies and teaching aids no. 61, issue 5. - P. 1-14 DOI: 10.33099/2617-1775/2023-01/:10.33407/itlt. v61i5.1744

Размещено на Allbest.ru