Гендерна толерантність особистості в кризових умовах

Размещено на http://allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Гендерна толерантність особистості в кризових умовах

Яремчук Віталія Василівна - кандидат психологічних наук, доцент,

доцент кафедри соціальної психології

Анотація

Визначено, що гендерна толерантність - це неупереджене ставлення до представників іншої статі та людей, яким притаманна поведінка не характерна для своєї статі; недопустимість приписування людині недоліків за ознакою статі, наслідування гендерних стереотипів, прояву дискримінації за ознакою як біологічної, так і соціально-культурної статі. Це особистісна позиція, у якій виявляються установки, цінності, мотиви особистості, а на їх основі здійснюється обдуманий вибір, що є визначальним при побудові стратегії поведінки. гуманізм толерантність гендерний психологічний

Показано, що вміння проявляти та контролювати свої емоції, проявляти чуйність та емпатійність безпосередньо впливають на формування гендерної толерантності. Чоловіча стать характеризується стриманістю та контролем емоційних проявів, дівчата в свою чергу більш емоційні, яскраво виявляють свої відчуття, а також проявляють співпереживання, краще розуміють та зчитують емоції при міжстатевій взаємодії.

Проблема потребує подальшого дослідження та розробки рекомендацій щодо формування гендерної толерантності студентів.

Ключові слова: особистість, гендерна толерантність, студентська молодь, ціннісні орієнтації, кризові умови, гендерна ідентичність.

Вступ

Постановка проблеми. Проблема формування тендерної толерантності гостро постала в останні десятиліття. Становлення вільної, демократичної держави передбачає рівність громадян незалежно від статі, віку чи релігійної віри. У зв'язку з цим, важливим є забезпечення умов для повноцінної самореалізації особистості у будь-якій сфері, що, у свою чергу, можливо лише за наявності психологічної безпеки та задоволення потреб людини. На противагу цьому, у сучасному суспільстві часто доводиться стикатись з явищем інтолерантності у різних сферах життя та міжособистісних стосунках. Закоренілі гендерні стереотипи, насадження «правильних» поглядів щодо поведінки, зовнішнього вигляду, сексуальної орієнтації представників певної статі постійно становить вплив на нашу свідомість, позбавляючи можливості сформувати власне бачення щодо даної проблематики. Явище сексизму дедалі частіше зустрічається у телевізійних програмах, рекламі, фільмах, журналах, при чому ця проблема торкається не лише жінок, як вважалось раніше, але й чоловіків. Загалом, поняття «гендер» є новим і для того, щоб коректно сформувати гендерну толерантність як невід'ємну якість особистості необхідне детальне вивчення вказаного поняття, йдеться про набуття гендерної грамотності, оволодіння гендерною культурою через трансформацію ціннісних орієнтацій особистості. Саме тому одним з найважливіших завдань сучасної освіти є гендерне виховання учнів та студентів, культивування ідей гендерної рівності, забезпечення успішної гендерної соціалізації та формування гендерної ідентичності на рівні усвідомленої цінності. Протікання цих процесів відбувається паралельно з формуванням системи ціннісних орієнтацій особистості, які слугують своєрідними регуляторами поведінки та визначають її мету, ставлення до тих чи інших явищ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковому контексті вивчались такі аспекти гендерної толерантності: психолого-педагогічний аспект процесу гендерної соціалізації особистості (С. Бем, П. Горностай, І. Кльоцина, Т. Титаренко); дослідження гендерної толерантності в освітній галузі (О. Бондарчук, Т.Говорун, Л. Карамушка, О. Кікінежді, С. Максименко, О. Нежинська); розвиток гендерної толерантності у дітей і молоді (Г. Бардієр, Л. Шустова); гендерна толерантність як інтегральна характеристика особистості (Г. Бардієр, Г. Вержибок, М. Мацковський, Є. Чернишова, Л. Шустова та ін.). Види, складові, рівні й чинники толерантності особистості вивчали Г. Бардієр, Д. Леонтьєв, Р. Інґлехарт, В. Моргун, М. Оллпорт, К. Поппер. Дослідженнями формування толерантності у студентської молоді, що навчається займались І. Аверзаєв та Є. Гаврилова. Розмаїття підходів до дослідження проблеми толерантності особистості загалом, і тендерної толерантності зокрема, зумовлює необхідність їх аналізу з метою визначення сутності поняття тендерної толерантності студентської молоді.

Мета статті - проаналізувати психологічні особливості тендерної толерантності особистості в кризових умовах (на прикладі студентської молоді).

Виклад основних матеріалів і результатів дослідження

Сучасні науковці визначають, що тендерна толерантність в студентів нерозривно пов'язана із формуванням емоційного спектру, отриманням нового життєвого досвіду, активною життєвою позицією, розвитком соціальних та комунікативних навичок, рефлексії та самопізнання, утворенням сталих когнітивних процесів, дозріванням емоційно-вольової сфери особистості. Гендерна толерантність трактується як взаємоповага між людьми незалежно від статті чи гендерної ролі, яку виконує особистість [3].

Констатуємо, що проблема толерантності важлива у сучасному світі, зокрема проблема гендерної толерантності. І, зважаючи на те, що в студентському віці особистість інтенсивно змінюється протягом цілого періоду, формує нові риси характеру та комплекс соціальних ролей, то важливо визначити психологічні особливості формування гендерної толерантності студентської молоді, для успішного формування та закріплення її як риси характеру.

Вчені оцінюють сформованість гендерної толерантності за розвитком рівнів її компонентів. Вчені виділяються такі компоненти, як емоційний, поведінковий, когнітивний та комунікативний. Сукупність та розвиненість цих всіх компонентів в особистості свідчить про повноцінне закріплення та засвоєння гендерної толерантності. Механізмами формування даних компонентів виступають процеси прийняття, ідентифікації, визнання, самоконтролю та саморегуляції. Визначити розвиток гендерної толерантності можна через оцінку таких вимірів: психологічна саморегуляція; сформованість гендерної ідентичності та визначення власної гендерної ролі особистості; обізнаність в питанні гендерної толерантності, її складові та межі допустимого; знання та вміння щодо вирішення конфліктів, які базуються та гендерній інтолерантності [2].

Провівши методологічний аналіз проблеми, можна узагальнити фактори чи чинники, які впливають на формування гендерної толерантності у студентів. Студентський вік є найбільшою можливістю інтелектуального розвитку, а також розвитку сенсорних процесів, утворенням психомоторних навиків.

Вчені оцінюють сформованість тендерної толерантності за розвитком рівнів її компонентів - емоційного, поведінкового, когнітивного та комунікативного. Сукупність та розвиненість цих всіх компонентів в особистості свідчить про повноцінне закріплення та засвоєння гендерної толерантності.

Окремо виділяють вік, сімейне виховання, релігію, соціальне коло спілкування, психолого-педагогічний вплив, мотивацію студентів, світогляд, вплив ЗМІ, як чинники впливу на формування гендерної толерантності. Сучасні науковці визначають, що гендерна толерантність в студентів нерозривно пов'язана із формуванням емоційного спектру, отриманням нового життєвого досвіду, активною життєвою позицією, розвитком соціальних та комунікативних навичок, рефлексії та самопізнання, утворенням сталих когнітивних процесів, дозріванням емоційно-вольової сфери особистості.

Таким чином, на підставі теоретичного аналізу проблеми, нами було проведено емпіричне дослідження щодо виявлення рівня гендерної толерантності студентів. Згідно з отриманими та опрацьованими результатами нами було отримано показники рівня гендерної толерантності за трьома шкалами - активна (високий рівень), свідома (середній рівень), пасивна (низький рівень). Високий рівень гендерної толерантності спостерігається у 12.5% опитуваних, середній рівень у 55%, низький рівень у 32.5%.

Також ми виокремили показники жіночої та чоловічої статі за їх рівнем розвитку гендерної толерантності. Отримані результати були переведені у відсоткове значення та зображені у формі діаграми на рис.1.

Рис.1. Кількісні показники різних рівнів тендерної толерантності дівчат та хлопців (%)

За отриманими результатами ми можемо побачити, що високий рівень розвитку гендерної толерантності спостерігається в малій відсотковості, як дівчат, так і хлопців.

Показник за високим рівнем гендерної толерантності свідчить про відсутність гендерних стереотипів в особистості, її неупереджене ставлення, а також вміння встановлювати контакти та проявляти емпатію до людини незалежно від її статі. Варто звернути увагу, що більший відсоток (17,5%) дівчат мають високий та середній рівень розвитку гендерної толерантності, а у хлопців більший показник за низьким рівнем (42,5%).

Наступний етап нашого дослідження спрямований на визначення рівня розвитку емоційно-вольової сфери. Нами було обрано методику «діагностика емоційної зрілості» О. Чебикіна.

Оцінка емоційної сфери відбувалась за трьома шкалами - експресивність, саморегуляція, емпатія, додатковою шкалою для виявлення правдивих відповідей була окрема шкала щирості. За отриманими результатами ми побачили, що у дівчат емоційна сфера є більш розвиненою за шкалами експресивності (вираженості почуттів) та емпатії (вмінні відчувати та розуміти емоційні прояви іншої людини).

У хлопців емоційна сфера більше розвинута за шкалою саморегуляції, як здатністю управляти своїми емоціями. Отримані результати представлені в середньому арифметичному та відсотковому значенні у вигляді таблиці 1.

Оцінка рівня емоційної сфери студентів

З результатів кореляційного аналізу та отриманих графіків ми зробили висновок про те, що у студентів які мають вищий рівень розвитку емоційної сфериспостерігається вищий рівень тендерної толерантності.

Загальний оціночний результат показав нам, що дівчата мають вищий рівень розвитку емоційної сфери.

За допомогою кореляційного аналізу Пірсона ми змогли побачити високий рівень взаємозв'язку гендерної толерантності з розвитком емоційної сфери, у чоловічої статі цей показник становить r=0,888, а у дівчат r=0,736.

Також було отримано наступні графіки розсіювання, що допомагають краще бачити взаємозв'язок між двома досліджуваними категоріями.

Так вміння проявляти та контролювати свої емоції, проявляти чуйність та емпатійність безпосередньо впливають на формування гендерної толерантності.

Чоловіча стать характеризується стриманістю та контролем емоційних проявів, дівчата в свою чергу більш емоційні, яскраво виявляють свої відчуття, а також проявляють співпереживання, краще розуміють та зчитують емоції при міжстатевій взаємодії.

Рис. 3. Графік розсіювання рівня тендерної толерантності відповідно до рівня емоційної сфери жіночої статі

Наступним нашим завданням було виявити рівень нервово - психологічної стійкості особистості, як один з чинників впливу на рівень гендерної толерантності студентів. Для цього ми використовували методику «Прогноз» В. Бодрова. Отримані нами результати представлені у вигляді таблиці 2.

Таблиця 2

Відсотковий показник студентів за рівнем нервово-психологічної

За результатами проведеної методики можна побачити, що нервово - психологічна стійкість в більшості опитуваних знаходиться на задовільному рівні.

Хороший (сприятливий) рівень нервово-психологічної стійкості більше виражений у представників чоловічої статі (27.5%), що означає їх самовладання у стресових та екстремальних ситуацій, та свідчить про те, що вони в таких ситуаціях зберігають “холодний розум”.

Рис. 4. Графік розсіювання тендерної толерантності відповідно до нервово-психологічної стійкості чоловіків

Нервово-психологічна стійкість, як один із компонентів формування тендерної толерантності хлопців характеризується вмінням адаптуватися до несприятливих ситуацій, самовпевненістю, вмінням досягати важкожоступних цілей. У представників жіночої статі нервово-психологічна стійкість характеризується позитивним ставленням до навколишньої дійсності, вмінням виносити важливі уроки з важких ситуацій, приймати різні форми соціуму, терпимістю.

Ми провели кореляційний аналіз, щоб встановити рівень взаємозв'язку гендерної толерантності чоловіків та жінок з їх рівнем нервово-психологічної стійкості. Отриманий нами результат показав, що у чоловічої статі наявний зворотній взаємозв'язок r=-0,868, що показує зміну рівня тендерної толерантності при зміні рівня нервово-психологічної стійкості особистості У жіночої статі теж виявлено зворотній взаємозв'язок, r = - 0,919, ми можемо побачити його на графіку (рис. 5).

Рис. 5. Графік розсіювання тендерної толерантності відповідно до нервово-психологічної стійкості чоловіків

Останнє етап нашого дослідження було спрямований на визначення тендерної ідентичності чоловічої та жіночої статі. Для даного дослідження застосовувався опитувальник С. Бем. З допомогою даного дослідження ми могли виявити андрогінність, фемінність та маскулінність досліджуваних. Отримані нами результати представлені в таблиці 3.

Таблиця 3

Відсотковий показник тендерної ідентичності студентів

Із отриманих результатів опитаних жіночої статі, яким притаманна фемінність було виділено відсотковий показник з яскраво вираженою фемінність - 27,5%. Таким дівчатам притаманна поступливість, визнання себе як слабшої статі, сором'язливість, вони схильні до стереотипного сприйняття та відношення щодо протилежної статі, і себе позиціонують в соціуму відповідно до стереотипів.

З опитаних чоловічої статі було виділено відсотковий показник з яскраво вираженою маскулінністю - 42,5%. Що характеризує їх як домінантних особистостей, яким приманна мужність та самовпевненість, в таких чоловіків зазвичай проявляється гендерна стереотипність в міжстатевих взаємодіях, вони часто стараются довести більшу значимість своєї статі перед протилежною.

Для дослідження взаємозв'язку між гендерною толерантністю та гендерною ідентичністю студентів, було проведено кореляційний аналіз за Пірсоном, який показав високий рівень взаємозв'язку цих двох змінних - r = 0,956. Це безпосередньо вказує нам на те, що гендерна ідентичність є важливим чинником формування гендерної толерантності. Кореляційний аналіз показників жіночої статі теж показує високий зворотній взаємозв'язок двох змінних, r = - 0,917. Отже для хлопців і дівчат студентського віку їх тендерна ідентичність є впливовим чинником на тендерну толерантність, як рису їх характеру. Графіки розсіювання отримані з допомогою кореляційного аналізу зображені на рис. 6, рис. 7.

Рис. 6. Графік розсіювання тендерної толерантності відповідно до їх гендерної ідентичності у чоловічої статі

Рис. 7. Графік розсіювання тендерної толерантності відповідно до їх тендерної ідентичності у жіночої статі

Результати порівняльного аналізу показали, що всі студенти у яких високий рівень гендерної толерантності відносяться до групи студентів з андрогінною гендерною ідентичністю. Що вказує на взаємозв'язок андрогінності та гендерної толерантності. Ми пов'язуємо це із тим, що андрогінні студенти поєднують в собі спільні риси характеру. І хлопцям і дівчатам притаманні такі риси, як саморегуляція, емпатійність, відкритість, чесність, само відвага, рішучість, впевненість у собі, незалежність.

В свою чергу дівчата з яскраво вираженою фемінність та хлопці з яскраво вираженою маскулінністю мають низький рівень гендерної толерантності, що пов'язано із стереотипним мисленням та рисами характеру, що перешкоджають формуванню гендерної толерантності.

Висновки

Таким чином, проведене емпіричне дослідження показало, що емоційна сфера (вміння проявляти та контролювати свої емоції, здатність до емпатійності), тендерна ідентичність (наявність жіночих, чоловічих або спільних рис обидвох статей) та нервово-психологічна стійкість (здатність до адаптації, ризику та самовладання) тісно пов'язані із рівнем тендерної толерантності студентів. Дана проблема потребує подальшого дослідження та розробки психолого-педагогічних рекомендацій щодо формування тендерної толерантності студентів.

Література

1. Говорун Т. В. Ґендерна психологія: навч. посібник. Київ: Видавничий центр «Академія», 2004. 307 с.

2. Праченко, О. К. Психологічні особливості прояву толерантності в юнацькому віці. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Психологічні науки (Серія 12). Зб. наук. праць. Київ, 2012. Вип. 43 (67). С. 273-179.

3. Soldatova, H. U, Asmolov A. H. & Shaiherova, L. A. (2001). On the meanings of the concept of tolerance]. Age of Tolerance (1(2)). Р. 8-19.

References

1. Hovorun T. V. Genderna psykholohiia: Navch. Posibnyk. Kyiv: Vydavnychyi tsentr «Akademiia», 2004. 307 s.

2. Prachenko, O. K. Psykholohichni osoblyvosti proiavu tolerantnosti v yunatskomu vitsi. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Psykholohichni nauky (Seriia 12). Zb. nauk. prats. Kyiv, 2012. Vyp. 43 (67).S. 273-179.

3. Soldatova, H. U, Asmolov A. H. & Shaiherova, L. A. (2001). On the meanings of the concept of tolerance]. Age of Tolerance (1(2)). Р. 8-19.

Abstract

Gender tolerance of personality in crisis conditions

Yaremchuk V.V.

The article is devoted to the actual problem of gender tolerance of publicness in crisis conditions (using the example of student youth). It was determined that gender tolerance is an unbiased attitude towards representatives of the other sex and people whose behavior is not characteristic of their gender; inadmissibility of attributing disadvantages to a person on the basis of gender, imitation of gender stereotypes, manifestation of discrimination on the basis of both biological and sociocultural sex.

Key words: personality, gender tolerance, student youth, value orientations, crisis conditions, gender identity.

Размещено на Allbest.ru