Соціально-психологічні засади збереження професійного здоров’я фахівців медичної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-психологічні засади збереження професійного здоров'я фахівців медичної галузі

Білецький Павло Степанович - кандидат психологічних наук, директор Українського Північно-Східного Інституту прикладної та клінічної медицини, м. Суми;

Завацький Юрій Анатолійович - доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри здоров'я людини та фізичного виховання Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Київ;

Завацька Наталія Євгенівна - доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри практичної психології та соціальної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Київ;

У статті розкрито соціально-психологічні засади збереження професійного здоров'я фахівців медичної галузі. Теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми дослідження показав, що наразі надзвичайно актуальними є питання професійного здоров'я фахівців медичної галузі, яке розглядається як здатність зберігати й активізувати необхідні компенсаторні, захисні, регуляторні механізми, що відповідають вимогам професійної діяльності і забезпечують професійну надійність, високу працездатність, ефективність і розвиток особистості фахівця медичної сфери в усіх умовах протікання його професійної діяльності. Показано, що у контексті вивчення професійного здоров'я зазначена професійна група фахівців є особливо вразливою з точки зору підвищених вимог до їх професійної компетенції і до самовіддачі; відповідальності за життя і здоров'я інших людей, і, як наслідок, високої ймовірності виникнення синдрому професійного вигорання. Наголошується, що важливою у контексті дослідження є концепція психологічного забезпечення професійної діяльності фахівців медичної галузі, що базується на комплексному підході до вивчення їх професійного здоров'я на його фізичному, психологічному та соціальному рівнях, а також соціально- психологічний супровід фахівців-медиків на різних етапах їх професіоналізації.

Розроблено інтегровану соціально-психологічну програму збереження професійного здоров 'я фахівців медичної галузі, реалізовану з позицій системного, суб 'єктно-діяльнісного,особистісно-компетентнісного та інтегративного підходів із задіянням емоційно-оцінної, інструментальної та інформаційної соціальної підтримки і комплексу інноваційних соціально-психологічних технологій особистісної та міжособистісної спрямованості, впроваджену у блоках системної інтеграції особистості; емоційної саморегуляції; розвитку навичок саморегуляції;

соціальної адаптації та ефективної комунікації; розширення проактивних поведінкових стратегій. Ефективність запропонованої програми доведена підвищенням показників стресостійкості, емоційної та вольової регуляції, життєстійкості, параметрів самоактуалізації; зниженням показників фрустрованості, особистісної та ситуативної тривожності, професійного (емоційного) вигорання; збільшенням показників соціальної егрічності, здатності до антиципування, поліваріантності прогнозування та планування перебігу подій; використанням проактивних стратегій опанувальної поведінки, що сприяло підвищенню показників професійного здоров 'я фахівців медичної галузі та покращенню їх соціального функціонування в цілому. професійне здоров'я емоційна саморегуляція

Ключові слова: фахівці медичної галузі, професійне здоров 'я, збереження професійного здоров'я, психопрофілактика, психокорекція.

Biletskyi P.S., Zavatskyi Yu.A., Zavatska N.Ye., Shapovalova V.A., Krybobogova N.P.

SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL PRINCIPLES OF PRESERVING THE PROFESSIONAL HEALTH OF MEDICAL INDUSTRY SPECIALISTS

The article reveals the socio-psychological principles of maintaining the professional health of medical specialists. The theoretical and methodological analysis of approaches to the research problem showed that the issue of professional health of medical specialists is currently extremely relevant, which is considered as the ability to preserve and activate the necessary compensatory, protective, regulatory mechanisms that meet the requirements of professional activity and ensure professional reliability, high work efficiency, effectiveness and personality development of a specialist in the medical field in all conditions of his professional activity. It is shown that in the context of the study of occupational health, the specified professional group of specialists is particularly vulnerable from the point of view of increased requirements for their professional competence and self-sacrifice; responsibility for the life and health of other people, and, as a result, a high probability of the occurrence of professional burnout syndrome. It is emphasized that the concept of psychological support for the professional activity of medical specialists is important in the context of the study, which is based on a comprehensive approach to the study of their professional health at its physical, psychological and social levels, as well as socio-psychological support of medical specialists at various stages of their professionalization .

An integrated social-psychological program for preserving the professional health of medical professionals has been developed, implemented from the standpoint of systemic, subject-activity, personal-competence and integrative approaches with the use of emotional-evaluative, instrumental and informational social support and a complex of innovative social-psychological technologies of personal and interpersonal orientation, implemented in the blocks of systemic integration of the individual; emotional self-regulation; development of self-regulation skills; social adaptation and effective communication; expansion of proactive behavioral strategies. The effectiveness of the proposed program is proven by the increase in indicators of stress resistance, emotional and volitional regulation, vitality, parameters of selfactualization; decrease in indicators of frustration, personal and situational anxiety, professional (emotional) burnout; by increasing indicators of social intelligence, ability to anticipate, multivariate forecasting and planning of the course of events; the use ofproactive strategies of mastery behavior, which contributed to the improvement of professional health indicators of medical specialists and improvement of their social functioning as a whole.

Key words: specialists in the medical field, occupational health, preservation of occupational health, psychoprophylaxis, psychocorrection.

Постановка проблеми

В умовах стрімких трансформаційних змін у всіх сферах життєдіяльності особистості особливо актуальною є проблема її здоров'я та його збереження. Наразі вивчаються особливості, характеристики, різні аспекти і способи збереження здоров'я, зокрема професійного. Наголошується, що значно ефективніше займатися профілактикою здоров'я, ніж відновлювати його та лікувати вже наявні захворювання. У зв'язку з цим особливу роль у психології професійного здоров'я займають дослідження предикторів, чинників, характеристик, що обумовлюють високі показники на всіх його рівнях: фізичному, психологічному і соціальному [1; 2; 3; 5].

Важливий напрямок означеної проблеми пов'язаний з вивченням професійного здоров'я у фахівців медичної галузі. Це обумовлене, насамперед, тим, що саме ці фахівці схильні до ризику професійного вигорання, а чинники збереження їх професійного здоров'я особливо важливі у соціальному та суспільному аспектах.

При цьому відзначається гостра нестача досліджень, присвячених соціально-психологічним чинникам професійного здоров'я фахівців медичної галузі, що негативно впливає на ефективність їх професійної діяльності та здоров'язбереження населення в цілому.

Отже, наразі існують невирішені проблеми у сфері професійного здоров'я фахівців медичної сфери діяльності та необхідність висвітлення соціально - психологічних чинників його збереження під впливом глобальних змін сучасного суспільства і розбудови держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Констатовано, що в якості основних напрямків досліджень в сучасній психології здоров'я (А. Борисюк, І. Бурлакова, Л. Бурлачук, О. Доценко, А. Журба, М. Каніболоцька, Т. Комар, О. Кочарян, С. Максименко, В. Марініна, Н. Семенюк, Р. Шевченко, О. Шевяков та ін.) виступають: оцінка здоров'я на фізичному, психічному і соціальному рівнях; психічні стани і здоров'я; особистісні аспекти здоров'я; якість життя; підтримка здоров'я за допомогою методів психічної саморегуляції; психологічне забезпечення здоров'я у професійній діяльності.

Показано, що професійне здоров'я розглядається науковцями як властивість організму зберігати необхідні компенсаторні і захисні механізми, що забезпечують професійну надійність і працездатність в умовах професійної діяльності; як певний рівень характеристик здоров'я фахівця, який відповідає вимогам професійної діяльності і забезпечує її високу ефективність; як здатність організму зберігати й активізувати регуляторні механізми, що забезпечують високу працездатність, ефективність і розвиток особистості професіонала в усіх умовах протікання професійної діяльності (І. Бурлакова, В. Завацький та ін.).

З'ясовано, що важливими в аспекті професійного здоров'язбереження є особливості ставлення до нього, яке визначають як систему індивідуальних, вибіркових зв'язків фахівця з різними явищами навколишньої дійсності, що сприяють або, навпаки, загрожують його здоров'ю, а також визначають оцінку фізичного і психічного стану (І. Бурлакова, Н. Семенюк та ін.).

Мета статті: розкрити соціально-психологічні засади збереження професійного здоров'я фахівців медичної галузі.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Особливої уваги потребують фахівці соціономічних (комунікативних чи соціальних) типів професій, до яких належить медична сфера діяльності. Специфічними і стресогенними для фахівців медичної галузі є висока насиченість робочого дня, обумовлена інтенсивним спілкуванням; велика кількість різних за смисловим і емоційним змістом контактів; високий рівень відповідальності за результат діяльності; необхідність розуміння індивідуальних особливостей, домагань і експектацій осіб, які звернулися за допомогою; наявність конфліктних і напружених ситуацій (А. Борисюк, Л. Спицька та ін.). Крім того, велика кількість контактів з хворими людьми та їхніми родичами, постійне зіткнення з чужими проблемами і чужим болем, з негативними емоціями, які несуть негативну енергію; підвищені вимоги до професійної компетенції фахівця- медика і до його самовіддачі; відповідальність за життя і здоров'я іншої людини; специфічне професійне середовище з певними чинниками соціального ризику (такими як злочинність, наркоманія, безпритульність тощо) сприяють зниженню показників професійного здоров'я та обумовлюють високий рівень синдрому професійного вигорання медичних працівників.

Показано, що дослідження проблематики професійного здоров'я має базуватися на концепції психологічного забезпечення професійної діяльності, в основі якої покладена ідея її наскрізного соціально-психологічного забезпечення від «входу» у професію і до «виходу» з неї, тобто передбачається необхідність формування у практичній психології цілісного і збалансованого знання про суб'єкт діяльності і про особливості безпосередньо професійної діяльності протягом усього професійного шляху.

Узагальнено структурні складові професійного здоров'я фахівців медичної галузі та розкрито їх змістовно-критеріальне наповнення. Показано, що серед провідних складових, які визначають працездатність та інші характеристики здоров'я фахівців медичної галузі, велику роль відіграють психічна стійкість до стресових ситуацій, високий рівень якої є запорукою збереження, розвитку і зміцнення здоров'я і професійного довголіття фахівця- медика. Виявлено, що для успішного функціонування медичному працівнику необхідно володіти не тільки низкою соціально-психологічних характеристик і професійно значущих якостей (С. Мадді та ін.) [4], а й навичками планування своєї діяльності, пов'язаними з характеристикою, що містить професійно важливі норми соціальної регуляції поведінки - життєвою перспективою, як простору значущих для фахівця зв'язків і відносин, пронизаних життєвими смислами і цінностями, а саме соціально-психологічного простору у формі життєвого сценарію, що має соціальну природу і включає конкретні життєві стратегії. Не менш значущою складовою виступає часова перспектива особистості фахівця, адже ставлення до здоров'я тісно пов'язане зі ставленням і сприйняттям часу. З фізіологічними тасоціально-психологічними характеристиками фахівця тісно пов'язана антиципаційна спроможність (І. Батраченко, В. Завацький та ін.). На її зв'язок з професійним здоров'ям медичних працівників вказує те, що у контексті прогностичної компетентності вивчається так звана моторна спритність, яка впливає на показники фізичного рівня здоров'я, а також особистісно-ситуативна і часова антиципаційна спроможність, які впливають на психологічний і соціальний рівні професійного здоров'я, наприклад, через відповідність реальності очікуванням. Крім того, прямо пов'язаними з психологічним рівнем професійного здоров'я фахівців- медиків, які частіше за інших бувають схильні до вигорання, є адаптивні стратегії копінг-поведінки.

У дослідженні структура професійного здоров'я фахівців медичної галузі була представлена такими складовими:емоційно-вольовою (особливості стресостійкості, самооцінки психічних станів, рівнів особистісної та ситуативної тривожності; параметри професійного (емоційного) вигорання); когнітивно- оцінною (специфіка життєвих смислів і цінностей особистості фахівця, життєстійкості; часової перспективи, зокрема трансцендентного майбутнього; семантичного диференціалу та циклічності часу); компетентнісно-поведінковою (прогностична компетентність; професійно важливі норми соціальної регуляції поведінки; проактивні стратегії опанувальної поведінки у ситуаціях професійної взаємодії).

Зазначене актуалізує необхідність визначення емпіричних показників ступенів сформованості складових професійного здоров'я фахівців медичної галузі відповідно до особливостей їх функціонування з метою з'ясування соціально-психологічних чинників збереження професійного здоров'я фахівців- медиків.

Запропоновано інтегровану соціально-психологічну програму збереження професійного здоров'я фахівців медичної галузі.

У психокорекційній роботі взяли участь 102 учасника (53 жінки і 49 чоловіків) із середнім та низьким ступенями сформованості складових їх професійного здоров'я. З них експериментальну групу склали 52 респондента (29 жінок і 23 чоловіка); контрольну групу - 50 респондентів (24 жінки та 26 чоловіків), процедура психокорекції з якими не проводилася. Відбір учасників у групи відбувався за принципом добровільності.

Обсяг запропонованої програми складав 96 годин, з яких на формувальну частину відводилося 84 години (38 годин на основні тренінгові сесії (по 2 години на кожну з них), по 4 години на ознайомчу та заключну роботу); 12 годин - на творчі домашні завдання і ведення щоденника самоспостереження.

Інтегрована соціально-психологічна програма збереження професійного здоров'я фахівців медичної галузі була побудована на основі принципів комплексності у застосуванні методів корекції; індивідуалізації у підборі заходів формувального впливу і умов їх застосування з урахуванням особливостей функціонування емоційно-вольової, когнітивно-оцінної і компетентнісно- поведінкової складових професійного здоров'я фахівців-медиків; діалогізації взаємодії та зворотного зв'язку; самодіагностики, саморозкриття учасників, усвідомлення і формування ними завдань в напрямку професійного здоров'язбереження.

Програма реалізовувалася з позицій системного, суб'єктно-діяльнісного, особистісно-компетентнісного та інтегративного підходів із задіянням емоційно- оцінної, інструментальної та інформаційної соціальної підтримки, психологічний супровід якої передбачав встановлення довіри; дослідження причин непродуктивності у стресі; диференціацію і узгодження конфліктних прагнень у сфері внутрішньоособистісного простору; диференціацію і узгодження конфліктних мотивів, прагнень в міжособистісному просторі; зміну звичних неконструктивних стереотипів взаємодії.

Алгоритм застосування соціально-психологічних психотехнологій був представлений особистісно-, емоційно-, тілесно- та проблемно-орієнтованими, а також когнітивно-поведінковими методами, реалізованими у блоках системної інтеграції особистості; емоційної саморегуляції; розвитку навичок саморегуляції; соціальної адаптації та ефективної комунікації; розширенні проактивних поведінкових стратегій.

Проведений аналіз дозволив визначити істотний вплив окремих особистісних складових фахівців медичної галузі (цінність принципів самоактуалізації, опора на себе, екзистенціальність, здатність до близьких соціальних контактів та ін.) на показники стресостійкості під дією технологій професійного здоров'язбереження досліджуваних. Крім того, після реалізації програми були повторно діагностовані параметри тривожності, властивостей темпераменту, особистісних орієнтацій, соціальної поведінки та ін. Результати були зіставлені між собою за допомогою критерію Вілкоксона для залежних вибірок. Аналіз даних показав, що як у чоловіків-медиків (Т=672; р<0,035), так і у жінок-медиків (Т=776; р<0,031) експериментальної групи стресостійкість значно підвищилася. Зниження зафіксовано за показниками реактивної і особистісної тривожності на статистично значущому рівні (Т=1183; р<0,028 та Т=1098; р<0,034 відповідно). Відбулося зменшення показників за симптомами емоційного вигорання на фазі «напруга» (переживання психотравмуючих обставин, тривога і депресія); на фазі «резистенція» (вибіркове емоційне реагування і емоційно-моральна дезорієнтація); на фазі «виснаження» (емоційний дефіцит, емоційна і особистісна відстороненість) (р<0,01).

Зафіксоване збільшення показника соціальної егрічності (Т=494; р<0,01), що відповідає за активність особистості в соціумі, та відзначено зниження показників емоційності (Т=562; р<0,005) і соціальної емоційності (Т=621; р<0,029).

Статистично значимі відмінності в експериментальній групі після корекційної програми встановлені за показниками самоактуалізації. Так, у чоловіків-медиків відбулося збільшення гнучкості поведінки (Т=107; р<0,001) і відзначено підвищення самоповаги (Т=724; р<0,023), самоприйняття (Т=440; р<0,005) і контактності (Т=109; р<0,001). У жінок-медиків на статистично значущому рівні зафіксовано збільшення за показниками сензитивність до себе (Т=609; р<0,036) і спонтанність (Т=670; р<0,034).

Ефективність запропонованої програми доведена також підвищенням в експериментальній групі показників емоційної та вольової регуляції ^крит=29; р<0,05), життєстійкості ^крит=11; р<0,05); зниженням показників фрустрованості (Gкрит=26; р<0,05), збільшенням здатності до антиципування (Gкрит=15; р<0,05) та поліваріантності прогнозування й планування перебігу подій; використанням проактивних стратегій опанувальної поведінки (Gкрит=19; р<0,05).

У досліджуваних контрольної групи за результатами діагностичних зрізів до та після формувального впливу статистично значущих відмінностей не зафіксовано.

Отже, аналіз результатів формувального етапу дослідження показав, що запропонованаінтегрована соціально-психологічна програма сприяє відповідальному ставленню до професійного здоров'я фахівців медичної галузі та його збереженню.

Висновки

Розкритосоціально-психологічнізасади збереження професійного здоров'я фахівців медичної галузі. Теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми дослідження показав, що наразі надзвичайно актуальними є питання професійного здоров'я фахівців медичної галузі, яке розглядається як здатність зберігати й активізувати необхідні компенсаторні, захисні, регуляторні механізми, що відповідають вимогам професійної діяльності і забезпечують професійну надійність, високу працездатність, ефективність і розвиток особистості фахівця медичної сфери в усіх умовах протікання його професійної діяльності. Показано, що у контексті вивчення професійного здоров'я зазначена професійна група фахівців є особливо вразливою з точки зору підвищених вимог до їх професійної компетенції і до самовіддачі; відповідальності за життя і здоров'я інших людей, і, як наслідок, високої ймовірності виникнення синдрому професійного вигорання. Наголошується, що важливою у контексті дослідження є концепція психологічного забезпечення професійної діяльності фахівців медичної галузі, що базується на комплексному підході до вивчення їх професійного здоров'я на його фізичному, психологічному та соціальному рівнях, а також соціально- психологічний супровід фахівців-медиків на різних етапах їх професіоналізації.

Розроблено інтегровану соціально-психологічну програму збереження професійного здоров'я фахівців медичної галузі, реалізовану з позицій системного, суб'єктно-діяльнісного, особистісно-компетентнісного та інтегративного підходів із задіянням емоційно-оцінної, інструментальної та інформаційної соціальної підтримки і комплексу інноваційних соціально-психологічних технологій особистісної та міжособистісної спрямованості, впроваджену у блоках системної інтеграції особистості; емоційної саморегуляції; розвитку навичок саморегуляції; соціальної адаптації' та ефективної комунікації; розширення проактивних поведінкових стратегій. Ефективність запропонованої програми доведена підвищенням показників стресостійкості, емоційної та вольової регуляції, життєстійкості, параметрів самоактуалізації; зниженням показників фрустрованості, особистісної та ситуативної тривожності, професійного (емоційного) вигорання; збільшенням показників соціальної егрічності, здатності до антиципування, поліваріантності прогнозування та планування перебігу подій; використанням проактивних стратегій опанувальної поведінки, що сприяло підвищенню показників професійного здоров'я фахівців медичної галузі та покращенню їх соціального функціонування в цілому.

References

1. Ві^куі P.S. Socio-psychological conditions of saving professional health of medical industry professionals. Virtus: Scientific Journal. Series: Philosophy. Psychology. Pedagogy. Canada: Center of modern pedagogy «Learning without Frontiers», 2019. Issue 39. С. 36 - 40. [in English].

2. Handbook of adult development / J. Demick, C. Andreoletti. N.-Y.: Kluwer Academic; Plenum Publishers, 2003. 302 р. [in English].

3. Lebedeva A. Psychological time of personality and behavioral selfregulation in the different periods of adulthood / А. Lebedeva, V. Vasilenko. 17th European Conference on Developmental Psychology, 8-12 September 2015, Braga, Portugal. Р. 353 - 354. [in English].

4. Maddi S.R. Hardiness: An operationalization of existential courage. Journal of Humanistic Psychology. 2004. Vol. 44. P. 279 - 298. [in English].

5. Rosenberg M. The Heart of Social Change: How to Make a Difference in Your World. PuddleDancer Press, 2004. 48 р. [in English].

Размещено на Allbest.ru