Критичне мислення в епоху постправди
Посилення інформаційної гігієни та медіаграмотності в Україні. Формування комплексу когнітивних навичок, які дозволяють людині раціонально мислити в епоху постправди. Протидія дезінформації в умовах війни. Розвиток національної самосвідомості українців.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.12.2023 |
| Размер файла | 573,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Київський університет Бориса Грінченка
Критичне мислення в епоху постправди
Коркос Ярослав Олександрович аспірант 3-го року навчання,
Анотація
Критичне мислення щороку входить у десятку найбільш важливих навичок, що підкреслює його значиму роль й запит у сьогоденні. Зі свого боку, критичне мислення характеризується скептицизмом та об'єктивністю. Скептицизм означає підхід до аналізу інформації, що передбачає сумніви щодо її достовірності та відмову від прийняття передчасних висновків. Під «об'єктивністю» розуміємо прагнення до незаангажованої та комплексної оцінки інформації.
Пересиченість інформації ускладнює розвиток критичного мислення у сучасному суспільстві, де людина змушена сприймати значно більшу кількість інформації, ніж здатна ефективно обробити. Особливо важливим є вплив росту індустрії розваг на скорочення вільного часу. Однією з ключових навичок/вмінь для критичного мислення вважаємо здатність особистості долати когнітивні викривлення.
Під терміном «когнітивні викривлення» (КВ) розуміємо систематичні помилки у сфері сприйняття та переробки інформації, а також прийнятті рішень.
Однакові навчальні програми розвитку критичного мислення можуть призводити до різних результатів у залежності від дисципліни та часу впливу.
Критичне мислення - це комплекс когнітивних навичок, які дозволяють раціонально мислити залежно від мети, і готовність використовувати ці вміння за потреби, а також здатність долати когнітивні упередження, й характеризується гнучкістю, потребує доказів, здатне розпізнати оманливі спроби переконати себе.
На наш погляд, наукова модель критичного мислення містить знання, навички/вміння та індивідуальні схильності. Одним з ключових навичок/вмінь здатність долати когнітивні викривлення, що включає систематичні помилки у сфері сприйняття та переробки інформації, а також прийнятті рішень. Розвиток інформаційної гігієни та медіаграмотності є важливою складовою критичного мислення.
Ключові слова: критичність мислення, епоха постправди, когнітивні викривлення, дезінформація, інформаційна гігієна, медіаграмотність.
Abstract
Critical thinking in the post-truth era
Korkos Yaroslav Oleksandrovych 3rd year graduate student, Borys Grinchenko Kyiv University, Igor Shamo Boulevard
Skepticism means an approach to the analysis of information, which involves doubts about its reliability and refusal to accept premature conclusions. By "objectivity" we understand the desire for unbiased and comprehensive assessment of information. Oversaturation of information complicates the development of critical thinking in modern society, where a person is forced to perceive a much larger amount of information than he is able to process effectively. Especially important is the impact of the growth of the entertainment industry on the reduction of free time. We consider one of the key skills/skills for critical thinking to be the individual's ability to overcome cognitive bias. By the term "cognitive bias" we mean systematic errors in the field of information perception and processing, as well as decision-making. Critical thinking is a set of cognitive skills that allow you to think rationally depending on the goal, and the readiness to use these skills as needed, as well as the ability to overcome cognitive biases, and is characterized by flexibility, needs evidence, is able to recognize misleading attempts to convince yourself. In our view, the scientific model of critical thinking includes knowledge, skills and individual dispositions. One of the key skills is the ability to overcome cognitive biases, which includes systematic errors in the field of information perception and processing, as well as decision-making. The development of information hygiene and media literacy is an important component of critical thinking.
Key words: critical thinking, post-truth era, cognitive biases, disinformation, information hygiene, media literacy
Вступ
Постановка проблеми. Епоха постправди (англ. post-truth) визначається Оксфордським словником як історичні «умови, за яких об'єктивні факти менше впливають на формування суспільної думки, ніж звернення до емоцій та особистих переконань». Через велику кількість згадувань слово «постправда» стало словом 2016-го року за версією Оксфордського словника англійської мови. Термін отримав широку популярність на тлі референдуму та процедури Brexit, виборів у президенти США (через безпосередньо постать Д. Трампа) та розповсюдження у різних країнах політичного популізму За даними бази даних The Washington Post Fact Checker за чотири роки президенства зробив 30 573 неправдивих або оманливих тверджень [24]. Д. Трамп заперечував існування глобального потепління та вважав, що COVID-19 є звичайним грипом тощо. Адміністрація Д. Трампа називала деякі власні неправдиві твердження «альтернативними фактами». Таким чином, неправда, оман стали широко розповсюдженими у політичному житті, однак не супроводжуються відповідальністю за це. У широкому сенсі посправда є філософською концепцію, що унеможливлює існування об'єктивних стандартів істини й наголошує, що статус істинності залежить від індивідуальних суджень, досвіду та умов культури. Подібний підхід до оцінки інформації є небезпечним в умовах повномасштабної російсько-української війни, що супроводжується шквалом дезінформації. Російська Федерація має значний інформаційний ресурс: від ботоферм та проплачених лідерів думок до міжнародних новинних агентств RT та Sputnik. Відповідно, протидія дезінформації є основою інформаційної безпеки України, що може проявлятись на державному та особистісному рівнях.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти критичністі та її розвитоку розглянуто у наукових доробках Д. Весса, М. Ліпмана, Д. Клустера, Р. Пауля, Д. Халперн, серед українських вчених у працях: С. Терно, О. Пометуна, К. Костюченко, А. Авершина. Проте критичність мислення саме у епоху постправди є малодослідженою темою, що збільшила свою актуальність після початку повномасштабної війни.
Мета статті - теоретично дослідити критичність мислення у епоху постправди.
Виклад основного матеріалу
Реалізацію ідеї «альтернативних фактів» покладено у фундамент політики Російської Федерації (РФ). Державна політика РФ цілком побудована на відвертій брехні та техніці віддзеркалення, яка полягає у проективній поведінці: держава звинувачує опонента у тій поведінці, що притаманна їй самій. РФ звинувачувала США, ЄС та Україну в недемократичності, приписувала цензуру, низьку свободу слова та нацизм, будучи при цьому авторитарною державою з цензурою, високим рівнем ксенофобії та відчуттям первинності нації. Хоча пропаганда РФ є досить низькою за якістю, проте її кількість та мультиканальність являє серйозну загрозу. Саме тому на тимчасово окупованих територіях України російська пропаганда вмикалась майже одразу після їх захоплення.
За даними Д. Мартіна та Я. Шапіро, Росія відповідає за 72% глобальних кампаній дезінформації у світі за період 2013-2018 років [29]. Використовуючи хакерські та дезінформаційні кампанії, у сучасному вигляді Росія становить небезпеку для значної кількості країн. Зокрема, Австралія та Європейський Союз звинуватили Росію та Китай у масштабних кампаніях дезінформації під час пандемії COVID-19. Інструментами впливу для Росії є міжнародні телеканали «Russia Today» та «Sputnik», ботоферми, підкуп ЗМІ та чиновників у певній країні, енергоносії, військова сила та ядерна зброя як спосіб шантажу [28]. когнітивний інформаційний медіаграмотність україна
Боротьба з дезінформацією РФ у світі почалась лише після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Одним з перших кроків стала заборона телеканалу «Russia Today» у ЄС та блокування усіх державних телеканалів на сервісі YouTube по всьому світу. Реакція пропаганди на факти, що невигідні для неї, відбувається за заданим шаблоном. Пропаганда РФ спочатку породжує сумнів в офіційній версії, шукаючи надумані протиріччя. Після цього вона створює множинність версій про те як «насправді» відбулась подія. Основна мета - інформаційно перевантажити глядача численними хибними версіями для формування необхідного пропаганді фону та зниження мотивації пошуку об'єктивних даних. На цьому етапі створюються теорії змови, які шукають тих, кому це було вигідно. Останній етап може включати у себе «компромісну версію» дійсності з очевидним проросійським наративом. Варто зазначити, що російська пропаганда перейняла ідею Й. Гебельса: «Брехня, повторена тисячу разів, стає правдою». Тому пропаганда РФ охоплює увесь інформаційний спектр: від газет та телебачення до інтернету та зарубіжних експертів. Канонічно Російська Федерація як тоталітарні держави минулого створила власну новомову. Згідно з нашими спостереженнями риторики російських ЗМІ, наведемо приклади використання деяких евфемізмів у таблиці 1.
Таблиця 1 Використання евфемізмів у засобах масової інформації РФ
|
Об'єктивна реальність |
Евфемізми пропаганди |
|
|
Війна |
Спецоперація |
|
|
Вибух |
рос. Хлопок |
|
|
Пожежа |
Задимлення |
|
|
Затоплення |
Підтоплення |
|
|
Економічний спад |
Негативне зростання, розвиток з негативною динамікою |
|
|
Інфляція |
Корекція цін |
|
|
Звільнення (рос. увольнение) |
рос. Освобождение |
|
|
Захоплення територій |
Звільнення територій |
|
|
Скорочення |
Оптимізація |
|
|
Авіакатастрофа |
Жорстка посадка |
|
|
Потоплення |
Занурення у воду |
|
|
Відступ |
Деескалація, заплановане перегрупування, кардинальне скорочення наступу |
|
|
Депортація |
Біженці |
|
|
Зіткнення |
Зближення, дотик |
|
|
Цензура |
Фільтрація інформації |
|
|
Підвищення пенсійного віку |
Пенсійний законопроект, закон про вдосконалення пенсійної системи |
Таким чином, пропаганда РФ є радикальним проявом епохи постправди у світі. На нашу думку, українське суспільство переживає також епоху постправди, що підтверджується низкою доказів. По-перше, українська політика останніх десяти років є політикою домінуючого популізму. Зокрема, президенти П. Порошенко й В. Зеленський приходили до влади з максимально популістичними обіцянками без пояснення реальних механізмів для досягнення цілей.
По-друге, підміна поняття «пропаганда» та «плюралізм думок». Мається на увазі досить тривала робота пропагандистичних ЗМІ з російським наративом в Україні («Zik», «NewsOne», «112» тощо). За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), лише 34,6% респондентів вважали заборону цих ЗМІ необхідним кроком, у той час як 40,8%, навпаки, вважали цей крок помилковим [6]. Ці дані вказують, що значна частина українців підтримує маніпулятивне твердження, що плюралізм думок та свобода слова включать існування навіть відверто пропагандистичних ЗМІ. Відповідно до цієї логіки, кожна думка має право на існування у суспільному дискурсі, без врахування її доказової бази.
По-трете, вплив російської пропаганди на настрої та погляди громадян. Засоби російської пропаганди, перш за все, включають використання емоційних маніпуляцій та відвертої брехні. За результатами парламентських виборів 2019 року, партія ОПЗЖ набрала 13% голосів виборців, ставши другою партією за численністю у Верховній Раді. Це вказує, що до широкомасштабної війни проросійські погляди в українському суспільстві мали певну підтримку.
По-четверте, нездатність визначити правдивість отриманої інформації. Опитування USAID-INTERNEWS «Ставлення населення до ЗМі та споживання різних типів медіа у 2021 р.» демонструє, що лише 24% респондентів здатні правильно оцінити правдивість або неправдивість трьох повідомлень з новин, 63% - правильно оцінити одну або дві історії, а 6% - не дають жодної правильної відповіді. Показник правильних відповідей з 2019 до 2021 зріс більше ніж у два рази (з 11% до 24%), проте це вказує, що у більшості українців є складності з виявленням неправдивої інформації [23]. Більше того, згідно з дослідженням, у нашому суспільстві є розповсюдженими такі неправдиві наративи, що описано таблиці 2.
Таблиця 2
Розповсюджені неправдиві наративи в Україні у 2021 році
|
Твердження |
Правда |
Неправда |
Важко сказати |
|
|
Побічні ефекти від вакцини небезпечніші за сам коронавірус |
49% |
28% |
23% |
|
|
Україною керують зовнішні суб'єкти, вона повністю залежить від міжнародних босів, які говорять їй, що робити |
56% |
28% |
16% |
|
|
Заборгованість за комунальні послуги буде автоматично списуватись з банківських карток |
57% |
26% |
16% |
|
|
США намагають зробити Україну інструментом власного конфлікту з Росією |
51% |
33% |
16% |
|
|
Україна недодержава/не склалась як держава/ Україна провальна |
37% |
51% |
12% |
Ці неправдиві твердження дезінформують громадян й безпосередньо впливають на їх здоров'я та суспільну позицію. Таким чином свідомість громадян України перебуває у соціально-політичних та філософсько- смислових умовах епохи постправди.
Щороку експерти соціальної мережі для пошуку та встановлення ділових контактів LinkedIn створюють рейтинг загальних навичок, що на їх погляд будуть актуальні у цьому році. Критичне мислення щороку входить у десятку найбільш важливих навичок, що підкреслює значиму роль й запит у сьогоденні [24]. Необхідність розвитку критичного мислення серед громадян продиктовано також російсько-українською війною, що містить інформаційний компонент для дестабілізації ситуації в Україні. Підробка відеозвернення президента України В. Зеленського, розповсюдження неправдивої інформації та панічних настроїв у суспільстві є лише незначною частиною цього впливу, що потребує протидії та превентивних заходів. За данини дослідження КМІС, для отримання інформації соціальні мережі використовують 76,6% українців, 66,7% - телебачення, 61,2% - інтернет за винятком соцмереж, що вказує на підвищення потреби у оперативних даних, яка збільшує ймовірність отримання дезінформації [3]. Державна політика України щодо протидії розповсюдження дезінформації через телебачення досить чітка. Тим не менш, загроза розповсюдження дезінформації зберігається через соціальні мережі та інтернет. На окупованих територіях України дезінформація відбувається через телебачення та інші методи впливу. Це потребує від громадян здатності до критичного мислення.
Більше того, демократія як форма політичного управління припускає відповідальне та свідоме ставлення громадян, їх здатність об'єктивно оцінювати інформацію на основі цього впливати на діяльність влади. Відповідно, некритичність до дій політичного істеблішменту уможливлює узурпацію влади, збільшення корупції, зраду національним інтересам тощо. Тому ефективна та стабільна демократія може існувати лише з критичним мисленням громадян.
Критичне мислення є не вродженою, а набутою специфічною навичкою, що пояснює те, чому люди навіть з високим рівнем інтелекту та освіти мають труднощі з дотриманням оптимального балансу скептицизму та відкритості до нового. Припущення природності критичного мислення для людини складно поєднується з пізнім виникненням науки в історії людства [27]. Пересиченість інформації ускладнює розвиток критичного мислення у сучасному суспільстві, де людина змушена сприймати значно більшу кількість інформації, ніж здатна ефективно обробити. Особливо важливим є вплив росту індустрії розваг на скорочення вільного часу. Розвиток цифрових технологій амбівалентно впливає на людину: з одного боку, цифрові технології розширили спектр можливостей та знань, доступних для вивчення пересічним громадянином. Наявність смартфону та підключення до інтернету уможливлюють знаходження майже будь-якої інформації. З іншого - науковці все частіше використовують поняття «кліпове мислення», «ефект Google», «цифрова деменція», що вказують на погіршення пам'яті, порушення концентрації, розсіяність уваги й зниження здатності аналізувати отримані данні. Отже, обставини життя у сучасному світі створюють перешкоди для розвитку критичного мислення, яке є необхідним інструментом у сьогоденні постправди, наповненому «альтернативними» фактами та всеосяжною псевдонаукою. Таким чином, критичне мислення є актуальною й ефективною адаптивною навичкою. За визначенням Американської психологічної асоціації, критичне мислення є «форма спрямованого, зосередженого на проблемах мислення, при якому людина перевіряє ідеї або можливі шляхи вирішення помилок чи недоліків» [14, с. 267]. Існують два протилежні погляди щодо призначення критичного мислення. Частина вчених розглядає його як інструмент, що дозволяє людям більш ефективно використовувати дедукцію, обробляти складну інформацію та оглядати питання з різних боків, для того щоб мати змогу зробити більш вагомі висновки Інші дослідники вважають, що критичне мислення спрямоване не на вирішення проблем, а всередину з метою максимізації раціональності мислителя. Людина, на їх думку, використовує критичне мислення для вдосконалення свого процесу мислення [9].
На наш погляд, найбільш влучними є дефініції Х. Батлера й Д. Халперн, які будемо вважати засадничими. Х. Батлер визначає критичне мислення як комплекс когнітивних навичок, які дозволяють раціонально мислити залежно від мети і готовності використовувати ці вміння за потреби, що покращують здатність долати когнітивні упередження, й характеризуються гнучкістю, потребою доказів, здатністю розпізнати оманливі спроби переконати себе [17]. Ця дефініція підкреслює вплив когнітивних викривлень на мислення й розкриває найбільш значимі ознаки критичного мислення. Роль когнітивних викривлень буде розглянута далі.
Д. Халперн називає критичним мисленням «...використання когнітивних технік або стратегій, які підвищують ймовірність отримання очікуваного кінцевого результату» [9, с. 22]. Це визначення позиціонує критичне мислення як цілеспрямоване, контрольоване, направлене на досягнення мети або вирішення завдань і таке, що лише здатне підвищити шанси на успіх, але не гарантувати його.
Для більш чіткішого окреслення терміну «критичне мислення» розглянемо його протилежність - «некритичне мислення». Т. Чатфілд визначає некритичне мислення як автоматичне прийняття на віру прочитаної або почутої інформації без її перевірки на точність, достовірність та логічність. Некритичне мислення включає низку ознак: а) догматичність як спосіб мислення, що опирається на консервативні судження, які не підлягають сумніву; б) упередженість як однобокий та суб'єктивний погляд, що оснований на вже сформованій точці зору; в) інтуїтивність як автоматичне неусвідомлене сприйняття інформації без глибокого аналізу [10]. Зі свого боку, критичне мислення характеризується скептицизмом та об'єктивністю. Скептицизм означає підхід до аналізу інформації, що передбачає сумніви щодо її достовірності та відмову від прийняття передчасних висновків. Під «об'єктивністю» розуміємо прагнення до незаангажованої та комплексної оцінки інформації.
Застосування скептицизму та об'єктивності має певні межі. Надмірне їх використання може завадити ефективному прийняттю рішень: невиправдано збільшений час аналізу, скептицизм навіть щодо незначних тверджень. Як зауважив німецький філософ І. Кант: «...скептицизм є місцем відпочинку для людського розуму, де він може обдумати свою догматичну мандрівку і накреслити план країни, де він знаходиться, щоб обрати подальший шлях з повною впевненістю, проте це зовсім не місце для постійного перебування» [5, с.67]. Тому, важливо прагнути до оптимального балансу в критичному ставленні до дійсності. Більшість інформації знаходяться у межах широкого спектру ймовірної достовірності, крайні точки якого задані полюсами: абсолютна неправда - абсолютна правда. Надмірний скептицизм є протилежністю догматизму. Е. Гласер одним з перших запропонував розглядати мислення як багатокомпонентну систему. На його думку, критичне мислення включає установку на детальний розгляд проблем та явищ, знання логіки як методу дослідження й міркування та навички у застосуванні цих методів [19].
S. Bailin й H. Зіедеіу зазначають, що у основі критичного мислення знаходяться два пов'язані, але концептуально різні аспекти чи виміри: навички/вміння критично мислити та схильність критично мислити. Навички/вміння критично мислити передбачають інструменти для аналізу та оцінки доказової сили умовиводів. Їх поділяють на загальні (застосовуються до широкого кола сфер) та спеціалізовані (характерні для певної царини). Таким чином, навички/вміння є когнітивними комплексами, що формуються під час навчальної діяльності. Схильності критично мислити розділяють на первинні та вторинні диспозиції. До первинних диспозицій відносять цінування правильного розмірковування, нахили до пошуку причин та їх оцінки, здатність управляти переконаннями та діями на основі такої оцінки. До вторинних диспозицій - низку взаємопов'язаних особистісних якостей, таких як неупередженість, незаангажованість, незалежність й повагу до інших під час групових досліджень та дискусій [15]. За Д. Халперн, особі з критичним мисленням властиві такі якості: а) готовність до планування; б) гнучкість; в) наполегливість; г) готовність виправляти власні помилки; ґ) усвідомлення; д) пошук компромісних рішень [9].
Важливо зазначити, що основою для критичного мислення часто є спеціалізовані вузькогалузеві та загальні знання, які надають можливості орієнтуватись у матеріалі й знаходити специфічні особливості під час аналізу даних. Огляд літератури Е. Лай з теми критичного мислення вказує, що більшість зарубіжних дослідників виділяють основними компонентами критичного мислення навички та схильності. Навички передбачають здатність аналізувати аргументи, висновувати, використовуючи індуктивний або дедуктивний умовивід тощо. Схильності трактуються як установки або звички розуму та містять відкритість, незаангажованість, допитливість, гнучкість, схильність до пошуку причинно-наслідкових зв'язків тощо. Науковиця підкреслює, що знання з теми є необхідним компонентом, однак недостатньою умовою для критичного мислення у певній галузі [25]. Спираючись на систематичний аналіз Е. Лай та дослідження Д. Халперн, створено авторську модель критичного мислення. На наш погляд, компонентами критичного мислення є знання, навички/вміння та схильності. Приклади компонентів наведені на рисунку 1.
Рис. 1. Компоненти критичного мислення
Наш підхід до критичного мислення можна критикувати за його наукоцентричність - орієнтованість саме на стандарти науки, що припускає засвоєння значного пласту знань (психології, статистики тощо). У буденному житті громадянину для ефективної оцінки інформації не обов'язково знати, наприклад, досить детальні наукові особливості статистичного підтвердження гіпотез. Проте є декілька аргументів на користь цього підходу. По-перше, епоха постправди вплинула на політичну, суспільну, освітню та наукову царини, що потребує необхідних інструментів для їх аналізу. Будь-яке ефективне рішення базується на наукових даних, тому навички більш глибокого розуміння внутрішніх процесів поліпшать здатність ухвалювати оптимальні рішення. По-друге, частина вчених ототожнює поняття «наукове мислення» та «критичне мислення», що вказує на базисну роль наукових знань та способу пізнання для ефективного вирішення поставлених цілей [8]. Однією з ключових навичок/вмінь вважаємо здатність особистості долати когнітивні викривлення. Під терміном «когнітивні викривлення» (КВ) розуміємо систематичні помилки у сфері сприйняття та переробки інформації, а також прийнятті рішень. Виникнення КВ у свідомості людини зумовлено численними чинниками.
По-перше, частина КВ покращують адаптивність поведінки особистості за рахунок підвищення швидкості, спрощення процесу прийняття рішення (еволюційний чинник).
По-друге, КВ може трактуватись як епіфеномен, оскільки причиною деяких з них є обмежена обчислювальна здатність обробки інформації людським розумом (функціональний чинник).
По-третє, соціальний вплив та ситуація може викликати зміну у психіці та поведінці людини (соціальний чинник). Останній чинник - ціннісно-смисловий, є наслідком взаємодії емоційних та пізнавальних процесів людини, а також їх зв'язком з морально-етичними, ціннісними аспектами людини.
Залежно від джерела появи, когнітивні викривлення можна розділити на три види: а) евристика - викривлення є результатом еволюційних обмежень або обмежень обробки інформації; б) викривлення управління помилками - упередження, що можуть виникати, якщо заангажовані рішення призвели до меншої ціни помилок, ніж неупереджені; в) артефакт - викривлення та помилки, що виникають, якщо актуальне завдання є еволюційно нетиповим для мозку [21, с. 726].
Альтернативну класифікацію пропонує Б. Бенсон, що розділяє когнітивні викривлення на чотири категорії: надлишок інформації, нестача смислу, необхідність швидкої реакції, згадування та запам'ятовування [16].
Виявлені та описані багатьма дослідниками когнітивної психології, евристики є особливим класом когнітивних викривлень. Оксфордський словник з психології визначає евристику як «приблизну та готову процедуру або практичне правило для прийняття рішення, формування судження або вирішення проблеми без застосування алгоритму чи порівняння всіх доступних варіантів, а отже без будь-яких гарантій отримання правильного чи оптимального результату» [14, с. 339]. Евристики, як і когнітивні викривлення, працюють автоматично, неусвідомлено для людини. Найбільш дослідженими серед евристик є чотири їх типи: афективна, доступності, закріплення та репрезентативності.
Афективна евристика - тенденція емоційної реакції впливати на варіанти вибору у прийнятті рішення. Цей тип евристики полягає у сприйнятті високої вигоди та незначних ризиків, якщо людина позитивно ставиться до об'єкту, та навпаки, якщо об'єкт має негативне забарвлення у сприйнятті ризики перебільшуються, а вигода - недооцінюється [32]
Евристика доступності - стратегія винесення суджень про ймовірність події, основою для висновку є більш когнітивно доступна інформація, що збережена в пам'яті. Когнітивна доступність обумовлена тим, що емоційно забарвлена та повторювана інформація запам'ятовується краще, а вибірковість уваги забезпечує її актуалізацію. Зокрема, люди переоцінюють ймовірність авіакатастроф, оскільки вони широко висвітлюються ЗМІ, та недооцінюють випадки смерті від діабету, оскільки ця інформація менш когнітивно доступна для її обробки. Евристика доступності є основою для ілюзорної кореляції, що буде розглянута далі [13;30].
Евристика закріплення (або ефект якоря) - схильність оцінювати невідомі числові значення у бік раніше сприйнятих чисел, навіть якщо ці числа не мають ніякого впливу на оцінюване значення. Як зазначає Д, Канеман, евристика закріплення має один з найстабільніших та найнадійніших результатів у експериментальній психології. [4]
Евристика репрезентативності (англ. representativeness heuristic): «стратегія для винесення категоричних суджень про певну особу чи мету на основі того, наскільки вона збігається з типовим чи середнім віком представника категорії» [14 c. 907]. В основі цього викривлення є суб'єктивні уявлення про ймовірність події та її репрезентативність. На нашу думку, найбільш суттєвий вплив на мислення людини здійснюють такі когнітивні викривлення: ілюзорна кореляція, підтверджувальне викривлення та помилка влучного стрільця. Ілюзорна кореляція - це феномен сприйняття, що виражається у помилковій кореляції між двома змінними, що насправді або не мають взаємозв'язку, або мають зв'язок значно менший, ніж припускається (наприклад, мудрість та старість) [30, с. 248]. Д. Гамільтон та Р. Гіфорд виявили, що ці кореляції можуть призводити до стереотипів, зокрема, расових. В іншому досліджені Д. Гамільтона було виявлено, що стереотипи можуть призвести до очікування від соціальних груп певної риси, що потом виражається в переоцінці частоти кореляцій цих змінних [20].
Підтверджувальне викривлення (англ. confirmation bias): «схильність знаходити докази, що підтверджують раніше сформовані очікування, зазвичай шляхом підкреслення й використання доказів підтвердження та заперечення або ігнорування пошуку доказів спростування» [14, с.232]. Помилка влучного стрільця (англ. texas sharpshooter fallacy) - вибір гіпотези в залежності від кінцевого результату. Таким чином, людина ретроспективно, постфактум коригує переконання або припущення під конкретний результат;
Когнітивні ресурси людини завжди обмеженні, це припускає те, що критичність може існувати лише до обмеженої кількості інформації на день. Відповідно, критичність припускає фільтрацію інформації на категорії за їх важливістю та зосередження уваги на найбільш релевантній для людини, що актуалізує навички інформаційної гігієни. Під терміном «інформаційна гігієна» розуміємо комплекс заходів направлених на якісну фільтрацію інформації та запобігання її надлишку або дефіциту. Це все забезпечує отримання достатньої кількісті якісної та об'єктивної інформації для її подальшого продуктивного та безпечного існування людини. Медіа-грамотність є складова інформаційної гігієни, що є обізнаністю з основами медіакультури, сукупність умінь і навичок, що дають змогу людям аналізувати, інтерпретувати, критично читати, оцінювати медіатексти, передавати меседжі в різних формах. [2]. За даними дослідження 2020 р. агенції «Info Sapiens»: «Найбільша частка аудиторії (32%) визначає достовірність новини інтуїтивно; 28% -- шукають посилання на джерело інформації; для 26% важливим маркером є представленість у матеріалі різних точок зору або наявність фото/відео, яке підтверджує інформацію. Кожен четвертий (25%) схильний довіряти новині, якщо вона не суперечить його уявленнями та схожа на правду. Для 23% критерієм достовірності новини є довіра до видання, в якому вона розміщена, для 21% -- добра репутація автора, а для 14% -- його популярність. 11% довіряють майже всім повідомленням, поки не побачать спростування» [22]. Отже, медіа грамотність та критичність до інформації українців має стихійний, не системний характер, тому потребує комплексного підходу та якісного покращення.
Згідно з новими експериментальними даними, починати розвиток критичного мислення у дітей у межах школи можливо з 10 років [18]. Психолог Дж. Сміт пропонує для критичного аналізу інформації використовувати алгоритм, що містить два блоки: оцінку інформації та альтернативні пояснення. Оцінка інформації припускає перевірку авторитетності джерел, логіки суджень та умовиводів, а також співвідношення твердження та реальної дійсності. Відповідно, альтернативні пояснення стосуються статистичних закономірностей (закон великих чисел, збіг обстави тощо), природніх аномалій, обману та помилок сприйняття і пам'яті, ефекту плацебо, сенсорних аномалій та галюцинацій.
На думку С. Богдана, Л. Ляшкова та О. Лукіянчиної, стратегії формування критичного мислення передбачають: а) комунікацій досвід аргументованого міркування під час суперечок, у групових дискусіях та дебатах; б) вирішення актуальних проблемних ситуацій та ознайомлення з прикладами критичного мислення через наставництво; в) наукову та філософську освіту; г) візуалізацію знань; ґ) рефлексивне мислення та покращення уважності [1]. Варто зазначити, що дослідження C. Allegretti й J. Frederick підтверджують прямопропорційний взаємозв'язок здатності до аналізу аргументації та критичного мислення [12]. Загалом, систематичний огляд L. Behar-Horenstein та L. Niu 42 емпіричних досліджень вказує, що однакові навчальні програми розвитку критичного мислення можуть призводити до різних результатів у залежності від дисципліни студента та часу впливу [31].
Заступниця головного редактора проекту «StopFake» В. Романюк надає 10 порад для боротьби з дезінформацією: 1. Уникати мисливців за емоціями; 2. Задавати питання; 3. Шукати факти; 4. Перевіряти джерела інформації; 5. Перевіряти репутацію експертів; 6. Ігнорувати лідерів думок та блогерів; 7. Бути перебірливими щодо медіа; 8. Давати право на помилку медіа; 9. Не поширювати неправду; 10. Читати книжки і шукати справжні сенси у реальному житті [7; 33]
Висновки
Виклики епохи постправди, що накладаються на повномасштабну війну з Російською Федерацією лише загострюють проблеми відбіру та аналізу інформації, що є функцією критичного мислення. Критичне мислення - це комплекс когнітивних навичок, які дозволяють раціонально мислити залежно від мети, і готовність використовувати ці вміння за потреби, а також здатність долати когнітивні упередження; характеризується гнучкістю, потребує доказів, здатне розпізнати оманливі спроби переконати себе. На наш погляд, наукова модель критичного мислення містить знання, навички/вміння та індивідуальні схильності. Одним з ключових навичок/вмінь є здатність долати когнітивні викривлення, що включає систематичні помилки у сфері сприйняття та переробки інформації, а також прийнятті рішень. Розвиток інформаційної гігієни та медіаграмотності є важливою складовою критичного мислення.
Література
1. Богдан С., Лашкова Л., Лукиянчина Е. Формирование критического мышления на основе универсальных когнитивных установок, стратегий и инструментов. Science for education today. 2019. Т. 9, № 2. С. 37-51.
2. Бондаренко Н. Україна під «новою парасолькою грамотності». Нова педагогічна думка. 2020. Т. 102, № 2. С. 55-59.
3. Де українці беруть інформацію? [Електронний ресурс] КМІС. - Режим доступа: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=news&id=1117&page=1.
4. Канеман Д. Мислення швидке й повільне. Київ : Наш формат, 2017. 480 с.
5. Кант И. Критика чистого разума. Симферополь : Реноме, 2003. 464 с.
6. Кміс. - Ставлення до заборони каналів «112», «ZIK» і «NewsOne»: результати телефонного опитування, проведеного 5-7 лютого 2021 року [Електронний ресурс]. - Режим доступа: https://www.kiis.com.ua/ ?lang=ukr&cat=reports&id=1006&page=2.
7. Романюк В. Як вижити в епоху постправди: 10 порад від фактчекінгового проєкту StopFake. Видавництво ArtHuss. - Режим доступа: https://www.arthuss.com.ua/books- blog/yak-vyzhyty-v-epokhu-postpravdy.
8. Терно С. Світ критичного мислення: образ та мімікрія. Історія в сучасній школі. 2012. № 7-8. С. 27-39.
9. Халперн Д. Психология критического мышления. СПб : Питер, 2000. 505 с.
10. Чатфилд Т. Критическое мышление. Москва : Альпина Паблишер, 2021. 328 с.
11. A dictionary of psychology. Oxford University Press, 2015. - Режим доступа: https://doi.org/10.1093/acref/9780199657681.001.0001.
12. Allegretti C. L., Frederick J. N. A model for thinking critically about ethical issues. Teaching of psychology. 1995. Vol. 22, no. 1. P. 46-48. - Режим доступа: https://doi.org/10.1207/s15328023top2201_14.
13. Andreoletti C., Lachman M. E. Susceptibility and resilience to memory aging stereotypes: education matters more than age. Experimental aging research. 2004. Vol. 30, no. 2. P. 129-148. - Режим доступа: https://doi.org/10.1080/03610730490274167.
14. APA dictionary of psychology. Choice reviews online. 2015. Vol. 53, no. 02. P. 530577-53-0577. - Режим доступа: https://doi.org/10.5860/choice.191867.
15. Bailin S., Siegel H. Critical thinking. The blackwell guide to he philosophy of education. Oxford, 2003. P. 414.
16. Benson B. Cognitive bias cheat sheet. - Режим доступа: https://betterhumans.pub/ cognitive-bias-cheat-sheet-55a472476b18.
17. Butler H. Why do smart people do foolish things?. Scientific american. 2017. - Режим доступа: https://www.scientificamerican.com/article/why-do-smart-people-do-foolish-things/.
18. Effects of the Informed Health Choices primary school intervention on the ability of children in Uganda to assess the reliability of claims about treatment effects: a cluster-randomised controlled trial / A. Nsangi et al. The lancet. 2017. Vol. 390, no. 10092. P. 374-388. - Режим доступа: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(17)31226-6.
19. Ferrell F. An experiment in the development of critical thinking. American teacher. 1946. Vol. 30, no. 194-6. P. 24-25.
20. Hamilton D. L., Rose T. L. Illusory correlation and the maintenance of stereotypic beliefs. Journal of personality and social psychology. 1980. Vol. 39, no. 5. P. 832-845. - Режим доступа: https://doi.org/10.1037/0022-3514.39.5.832.
21. Haselton M. G., Nettle D., Andrews P. W. The evolution of cognitive bias. The handbook of evolutionary psychology. Hoboken, NJ, USA, 2015. P. 724-746. - Режим доступа: https://doi.org/10.1002/9780470939376.ch25.
22. Info Sapiens. Індекс медіаграмотності українців. Detector.media. - Режим доступа: https://detector.media/community/article/186435/2021-03-29-indeks-mediagramotnosti- ukraintsiv-doslidzhennya/.
23. Internews. Дослідження «Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа у 2021 році». detector.media. - Режим доступа: https://detector.media/infospace/ article/193921/2021-11-18-doslidzhennya-stavlennya-naselennya-do-media-ta-spozhyvannya- riznykh-typiv-media-u-2021-rotsi/.
24. Kessler G. In four years, President Trump made 30,573 false or misleading claims. The Washington Post. - Retrieved from https://www.washingtonpost.com/graphics/politics/trump- claims-database/.
25. Lai E. Critical thinking: a literature review. Pearson's research reports. 2011. Vol. 6, no. 1. P. 40-41.
26. Lambert J. Top soft skills for 2021. LinkedIn. - Retrieved from https://www.linkedin.com/pulse/top-soft-skills-2021-jenifer-lambert/.
27. Lilienfeld S. O. Teaching skepticism: how early can we begin? | skeptical inquirer. Home | Skeptical Inquirer. - Retrieved from https://skepticalinquirer.org/2017/09/ teaching-skepticism-how-early-can-we-begin/.
28. Lysenko V., Brooks C. Russian information troops, disinformation, and democracy. First monday. 2018. Vol. 23, no. 5. - Retrieved from https://doi.org/10.5210/fm.v22i5.8176.
29. Martin D. A., Shapiro J. N. Trends in online foreign influence efforts. Princeton university. 2019.
30. Matsumoto D. Cambridge dictionary of psychology. Cambridge University Press, 2009.
31. Niu L., Behar-Horenstein L. S., Garvan C. W. Do instructional interventions influence college students' critical thinking skills? A meta-analysis. Educational research review. 2013. Vol. 9. P. 114-128. - Retrieved from https://doi.org/10.1016Zj.edurev.2012.12.002.
32. The affect heuristic in judgments of risks and benefits / M. L. Finucane et al. Journal of behavioral decision making. 2000. Vol. 13, no. 1. P. 1-17. - Retrieved from https://doi.org/10.1002/(sici)1099-0771(200001/03)13:1%3C1::aid-bdm333%3E3.0.co;2-s.
33. Городенко, Л. М., & Катеринич, П. В. (2022). Результати всеукраїнського опитування вчителів щодо функціонування спеціалізованих ЗМІ освітньої тематики в Україні. Scientific Notes of the Institute of Journalism Наукові записки Інституту журналістики, 45. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2022.80.4 На сайті видання: http://www.scientific-notes.com/archives/1466
References
1. Bogdan, S., Lashkova, L., & Lukiyanchina, E. (2019). Formirovanie kriticheskogo myishleniya na osnove universalnyih kognitivnyih ustanovok, strategiy i instrumentov [Formation of critical thinking based on universal cognitive attitudes, strategies and tools.]. Science for Education Today, 9(2), 37-51.
2. Bondarenko, N. (2020). Ukraina pid «novoiu parasolkoiu hramotnosti» [Ukraine under the "new umbrella of literacy"]. Novapedahohichna dumka, 102(2), 55-59 [in Ukrainian].
3. De ukraintsi berut informatsiiu? [Where do Ukrainians get information?] (2022, 3 June). I(VHS. https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=news&id=1117&page=1.
4. Kahneman D. (2017). Thinking, Fast and Slow. Nash format. [in Ukrainian].
5. Kant I. (2003). Critique of Pure Reason. Renome.[in Russian].
6. KMIS (2021, 11 лютого). Pres-relizy ta zvity - Stavlennia do zaborony kanaliv «112», «ZIK» i «NewsOne»: Rezultaty telefonnoho opytuvannia, provedenoho 5-7 liutoho 2021 roku[Press releases and reports - Attitudes towards banning channels "112", "ZIK" and "NewsOne": Results of a telephone survey conducted on February 5-7, 2021]. https://www.kiis.com.ua/ ?lang=ukr&cat=reports&id=1006&page=2.Romaniuk, V. (2018). Yak vyzhyty v epokhu postpravdy: 10 porad vid faktchekinhovoho proiektu StopFake [How to survive in the post-truth era: 10 tips from the factchecking project StopFake]. Vydavnytstvo ArtHuss.https://www.arthuss.com.ua/books-blog/yak- vyzhyty-v-epokhu-postpravdy.
7. Terno, S. (2012). Svit krytychnoho myslennia: Obraz ta mimikriia. Istoriia v suchasnii shkoli [The world of critical thinking: Image and mimicry]. History in a modern school, (7-8), 27-39.
8. Halpern D. (2000). Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking. Piter. [in Russian].
9. Chatfield T. (2021). Critical Thinking: Your Guide to Effective Argument, Successful Analysis and Independent Study. Alpina Pablisher [in Russian].
10. A dictionary of psychology. (2015). Oxford University Press. Retrieved from https://doi.org/10.1093/acref/9780199657681.001.0001.
11. Allegretti, C. L., & Frederick, J. N. (1995). A model for thinking critically about ethical issues. Teaching of Psychology, 22(1), 46-48. https://doi.org/10.1207/s15328023top2201_14.
12. Andreoletti, C., & Lachman, M. E. (2004). Susceptibility and resilience to memory aging stereotypes: Education matters more than age. Experimental Aging Research, 30(2), 129-148. https://doi.org/10.1080/03610730490274167.
13. APA dictionary of psychology. (2015). Choice Reviews Online, 53(02), 53-0577-- 53-0577. https://doi.org/10.5860/choice.191867.
14. Bailin, S., & Siegel, H. (2003). Critical thinking. У The blackwell guide to he philosophy of education (с. 414). Blackwell Publishing.
15. Benson, B. (2016). Cognitive bias cheat sheet. https://betterhumans.pub/cognitive- bias-cheat-sheet-55a472476b18.
16. Butler, H. (2017). Why do smart people do foolish things? Scientific American. https://www.scientificamerican.com/article/why-do-smart-people-do-foolish-things/.
17. Ferrell, F. (1946). An experiment in the development of critical thinking. American Teacher, 30(194-6), 24-25.
18. Finucane, M. L., Alhakami, A., Slovic, P., & Johnson, S. M. (2000a). The affect heuristic in judgments of risks and benefits. Journal of Behavioral Decision Making, 73(1), 1-17. https://doi.org/10.1002/(sici)1099-0771(200001/03)13:1%3C1::aid-bdm333%3E3.0.co;2-s
19. Hamilton, D. L., & Rose, T. L. (1980). Illusory correlation and the maintenance of stereotypic beliefs. Journal of Personality and Social Psychology, 39(5), 832-845. https://doi.org/10.1037/0022-3514.39.5.832.
20. Haselton, M. G., Nettle, D., & Andrews, P. W. (2015). The evolution of cognitive bias. У The handbook of evolutionary psychology (с. 724-746). John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9780470939376.ch25.
21. Info Sapiens. (2021, 29 березня). Індекс медіаграмотності українців. Detector.media. https://detector.media/community/article/186435/2021-03-29-indeks-mediagramotnosti- ukraintsiv-doslidzhennya/.
22. Internews. (2021, 18 листопада). Дослідження «Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа у 2021 році». detector.media. https://detector.media/infospace/ article/193921/2021-11-18-doslidzhennya-stavlennya-naselennya-do-media-ta-spozhyvannya- riznykh-typiv-media-u-2021-rotsi/
23. Kessler, G. (2022, 21 січня). In four years, President Trump made 30,573 false or misleading claims. The Washington Post. https://www.washingtonpost.com/graphics/politics/ trump-claims-database/
24. Lai, E. (2011). Critical thinking: A literature review. Pearson's Research Reports, 6(1), 40-41.
25. Lambert, J. (2021, 9 лютого). Top soft skills for 2021. LinkedIn. https://www.linkedin.com/pulse/top-soft-skills-2021-jenifer-lambert/
26. Lilienfeld, S. O. (2017, 1 вересня). Teaching skepticism: How early can we begin? | skeptical inquirer. Home | Skeptical Inquirer. https://skepticalinquirer.org/2017/09/teaching- skepticism-how-early-can-we-begin/
27. Lysenko, V., & Brooks, C. (2018). Russian information troops, disinformation, and democracy. First Monday, 23(5). https://doi.org/10.5210/fm.v22i5.8176
28. Martin, D. A., & Shapiro, J. N. (2019). Trends in online foreign influence efforts. Princeton University.
29. Matsumoto, D. (2009). Cambridge dictionary of psychology. Cambridge University Press.
30. Niu, L., Behar-Horenstein, L. S., & Garvan, C. W. (2013). Do instructional interventions influence college students' critical thinking skills? A meta-analysis. Educational Research Review, 9, 114-128. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2012.12.002
31. Nsangi, A., Semakula, D., Oxman, A. D., Austvoll-Dahlgren, A., Oxman, M.,
Rosenbaum, S., Morelli, A., Glenton, C., Lewin, S., Kaseje, M., Chalmers, I., Fretheim, A., Ding, Y., & Sewankambo, N. K. (2017). Effects of the Informed Health Choices primary school intervention on the ability of children in Uganda to assess the reliability of claims about treatment effects: A cluster-randomised controlled trial. The Lancet, 390(10092), 374-388. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(17)31226-6.
32. Horodenko, L. M., & Katerynych, P. V. (2022). The results of the all-Ukrainian survey of teachers regarding the functioning of specialized educational mass media in Ukraine. Scientific Notes of the Institute of Journalism Scientific Notes of the Institute of Journalism, 45. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2022.80.4 On the website of the publication: http://www.scientific-notes.com/archives/1466
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Теоретичні основи проблеми розвитку мислення школярів. Феномен мислення у психолого-педагогічній літературі. Мислення як один із пізнавальних процесів на різних етапах розвитку школяра. Проблема формування та розвитку критичного мислення у школярів.
курсовая работа [53,0 K], добавлен 12.05.2014Вивчення генезису самосвідомості особи за даними наукових досліджень, проблема самосвідомості в психології. Умови і чинникі, що впливають на розвиток самосвідомості. Розробка системи психолого-педагогічних прийомів для організації самопізнання підлітків.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 26.01.2011Основні аспекти розвитку самосвідомості людини. Становлення самосвідомості в онтогенезі. Структура самосвідомості та її загальні функції. Особливості формування самосвідомості в дошкільному віці, у дітей молодшого шкільного віку та в юнацькому віці.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 18.03.2012Аналіз формування "Я-концепції" у дитини 1-3 років у структурі самосвідомості дитини раннього віку. Підходи до тлумачення феномену самосвідомості у ранньому дитинстві. Методи підвищення педагогічної культури батьків з питань розвитку самосвідомості.
курсовая работа [73,0 K], добавлен 12.06.2016Прогноз розвитку людини та її психології в напрямках посилення інформації, взаємного відношення природи й техніки, організації соціального життя й апарата влади, почуття власної ролі в суспільстві. Приклади співробітництва симбіозу техніки із природою.
реферат [19,5 K], добавлен 25.09.2010Психологічні особливості профілю мислення особистості. Мислення як особлива форма психічного віддзеркалення дійсності. Характеристика основних факторів, що впливають на розвиток мислення особистості. Теорія детермінізму, поняття інформаційного підходу.
курсовая работа [59,0 K], добавлен 04.11.2014Аналіз загальнотеоретичних підходів у вивченні особливостей розвитку самосвідомості особистості. Обґрунтування вченими структурних компонентів самосвідомості, як особливої ознаки вікового становлення. Розкриття складників самосвідомості "Я-образу".
статья [27,7 K], добавлен 11.10.2017Теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми самосвідомості у зарубіжній і відчизняній психології. Виникнення проблеми самосвідомості. Рефлексія і внутрішній діалог як необхідні умови її формування. Поняття "Я - концепції" та самооцінка особистості.
курсовая работа [63,7 K], добавлен 07.01.2011Теоретичний аналіз проблеми по вивченню когнітивних особливостей характеру людини. Дослідження когнітивної сфери пізнавальної діяльності людей, що грають в го. Емпіричне дослідження мислення і акцентуації характеру людей, що грають в інтелектуальні ігри.
курсовая работа [502,4 K], добавлен 16.06.2013Визначення самосвідомості в сучасній психологічній літературі. Основні положення, функції та варіанти існування Я-концепції. Поведінкова складова самосвідомості. Експериментальне дослідження самосвідомості та самосприйняття чоловіків-автовласників.
дипломная работа [64,6 K], добавлен 26.02.2013
