Особливості копінг-стратегій особистостей, які включені у ситуацію повторного вибору професії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Ніжинська філія, Чернігівський обласний центр зайнятості

Особливості копінг-стратегій особистостей, які включені у ситуацію повторного вибору професії

Кошова Інна Вікторівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та практичної психології

Кривошея Ангеліна Володимирівна провідний фахівець з профорієнтації відділу кар'єрного консультування

Ніжин

Анотація

Професійне самовизначення, як компонент соціального самовизначення, передбачає здатність до самостійного й усвідомленого знаходження смислів роботи і життєдіяльності, планування, коригування і реалізацію перспектив свого професійного розвитку. Стресогенна ситуація втрати роботи викликає значні зміни у самосвідомості людини, що можуть негативно впливати на професійний розвиток та актуалізують необхідність сприяння професійному самовизначенню та самореалізації включених у ситуацію повторного вибору професії особистостей, що відбувається завдяки напруженню копінгових стратегій для опанування ситуацією втрати роботи.

В роботі встановлено, що як безробітні, так і працюючі відчувають себе професійно затребуваними значимими для інших професіоналами, котрі належать до професійної спільноти, позитивно ставляться до себе як професіоналів та мають цінності, що відповідають області їх занятості. На тлі дещо зниженого професійного авторитету сприйняття ставлення інших до себе як професіонала у безробітних досить високе.

Опанування ситуацією безробіття відбувається з використанням специфічного набору копінг-стратегій. Продуктивними для особистостей, котрі знаходяться в ситуації повторного вибору професії, виявляються стратегії самоконтролю, пошуку соціальної підтримки, планування діяльності, які корелюють з переиванням відчуттям належності до професійної спільноти, працюють на підвищення професійного авторитету та відчуття компетентності в професії. Прийняття відповідальності, конфронтація та уникнення вирішення проблеми зменшують позитивне ставлення до себе як професіонала та не сприяють зростанню професійної самоповаги, а уникнення працює на зменшення відчуття професійної затребуваності та професійної компетентності. Продуктивними для особистостей, котрі працюють, виявляються стратегії конфронтації та планування вирішення проблеми, що корелюють із зростанням професійного авторитету

Ключові слова: самовизначення, професійне самовизначення, повторний вибір професії, безробіття, копінг-стратегіїї.

Abstract

Koshova Inna Viktorivna PhD (Psychological Sciences), Associate Professor at the Department of General and Practical Psychology, Nizhyn Mykola Gogol State University, Nizhyn

Kryvosheya Angelina Volodymyrivna Senior Specialist in Vocational Guidance at the Career Counseling Department of Nizhyn Branch, Chernihiv Regional Employment Center, Nizhyn

FEATURES OF COPING STRATEGIES OF INDIVIDUALS INVOLVED IN A SITUATION OF RECHOOSING A PROFESSION

Professional self-determination as a component of social selfdefinition involves the ability for independent and conscious discovery of meaning in work and life activities, planning, adjusting and realizing perspectives of one's professional development. The stressful situation of job loss brings significant changes to an individual's self-awareness, which can negatively impact professional development and highlight the need for support in professional self-determination and self-realization for individuals facing a situation of rechoosing their profession. Coping strategies are required to navigate this situation.

Both the unemployed and the employed perceive themselves as professionally valuable to others within their professional community who share positive attitudes towards themselves as professionals and hold values aligned with their field of employment. Despite somewhat diminished professional authority, the perception of others' regard for oneself as a professional remains high among the unemployed.

Coping with unemployment involves the use of specific coping strategies. Productive strategies for individuals in the situation of rechoosing their profession include self-control, seeking social support and planning, which correlate with a sense of belonging to the professional community, contributing to increased professional authority and a sense of competence in the profession. Taking responsibility, confrontation and avoidance of problem-solving diminish positive self-regard as a professional and hinder the growth of professional self-esteem. Avoidance further reduces the sense of professional demand and competence.

Productive strategies for individuals who are employed include confrontation and problem-solving planning which correlate with an increase in professional authority.

Keywords: self-determination, professional self-determination, rechoosing a profession, unemployment, coping strategies.

Вступ

Постановкапроблеми. У межах економічних та соціальних дисциплін безробіття заведено розглядати як негативне соціальне явище. У психологічних дослідженнях втрата роботи за силою впливу прирівнюється до таких життєвих потрясінь, як смерть подружжя, близького друга (подруги), розлучення. Ця життєва подія, що впливає на подальше життя людини, зокрема її професійний розвиток, описується через ряд споріднених понять: криза безробіття, криза втрати роботи, криза професійного виключення, криза трудової незатребуваності, криза професійного розвитку, ненормативна криза професійного становлення [1; 4; 5]. Узагальнюючим поняттям є запропоноване Рудюк О.В. «криза зайнятості». Критичніть ситуації безробіття спонукає особистість до важливих професійних виборів, адаптивної життєвої активності. Психологічне опанування ситуації відбувається завдяки актуалізації копінгових механізмів [3]. Прискорення повернення незайнятих громадян на роботу та їх соціально-психологічна реабілітація є важливою психологічною складовою системи роботи служби зайнятості. Специфіка та складність такої роботи полягає у можливості негативної адаптації до ситуації бездіяльності, недостатній активності безробітних у пошуку роботи, зниженні їх відповідальності за власний професійний розвиток [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Втрата роботи, в контексті життєвого шляху людини, може розглядатися як подія-середовища, адже вона значно змінює обставини життя й розвитку людини, що відбулася не без її ініціативи й волі. Причини безробіття зачасти є об'єктивними й не залежать від активності людини, однак впливають на її життєдіяльність, виключи зі сфери професійної діяльності й виробничих відносин. Безробіття може змінити систему цінностей людини як подія-враження, ставлячи на перші місця цінності безпеки й матеріального добробуту. Втрата роботи впливає і на події- вчинки через обмеження сфери самовираження людини, можливості прояву ініціативи в складних ситуаціях, вплив на популярність, міжособистісний статус, репутацію [1; 4; 5].

Психологічними наслідками життєвої події втрати роботи є стрес, погіршення стану здоров'я, зростання ризику невротичних захворювань, відхід у хворобу, що стає одним із способів психологічного захисту. Негативне емоційне тло доповнюється станом самотності, виникають зміни особистісних характеристик, що негативно діє на подальший професійний розвиток через зміни в уявленні про себе, професію, професійну діяльність. Тож безробіття є кризою професійного розвитку, кризою зайнятості. Її суперечності потребують вирішення і можуть стати основою розвитку особистості, відновлення цілісності «Я» на новій основі. Конструктивні стратегії подолання кризи створюють можливості для професійного розвитку людини підвищення фахової кваліфікації, майстерності, збагачення змісту та способів виконання роботи. Деструктивні стратегії призводять до професійної стагнації, викликають мотиваційні та поведінкові деформації [5]. Тому важливою та актуальною є необхідність психологічної підтримки безробітних, що є одним з основних напрямків роботи психологів центрів зайнятості та відділів організації профорієнтації незайнятого населення. Зусилля служби зайнятості як соціального інституту, спрямовані на підвищення мотивації безробітних до працевлаштування, але психологічна допомога має на меті також підвищення самосприйняття та задоволення власної мотивації безробітного, яка не завжди пов'язана з працевлаштуванням, врахування психологічних особливостей безробітних [3].

У психологічних дослідженнях проблематика повторного вибору професії досліджується в контексті професійного та життєвого самовизначення особистості. У них приділяється увага питанням знаходження оптимального шляху самореалізації у професійній сфері, ціннісно-смисловим аспектам самовизначення, підкреслюється важливість сформованої структури особистісної саморегуляції для професійного самовизначення та особистісної саморегуляції. Увага приділяється вивченню мотивів повторного вибору професії, соціально-психологічних факторів, що сприяють чи перешкоджають професійному самовизначенню дорослих, спонукають їх до повторного вибору професії [1; 4]. Ситуація повторного вибору професії безперечно описується як стресова, що вимагає напруження копінгових механізмів для її опанування, що залишається недостатньо вивченим.

Мета статті. У нашому дослідженні ми зосередились на вивченні безробіття як психологічної кризи, що потребує використання особистостями включеним у ситуацію повторного вибору професії копінг-стратегій для її опанування.

Виклад основного матеріалу

У дослідженні, спрямованому на вивчення особливостей професійного самовизначення безробітних, брали участь 36 респондентів. З них 20 безробітних осіб, які перебували на обліку в Ніжинській міськрайонній філії ЧОЦЗ у 2020-21 роках від 4 до 6 місяців та 16 зайнятих осіб. Середній вік респондентів обох груп - 35 років. Як ті що працюють, так і безробітні респонденти мали досить різний професійний досвід в різних сферах економічної діяльності. Більшість працюючих респондентів були представниками середнього економічного класу.

Для вивчення особливостей професійного самовизначення безробітних було використано Методика вивчення професійної затребуваності особистості (О. Харитонова, Б. Ясько), копінг-тест Р.Лазаруса (WCQ) в адаптації Т.Л. Крюкової. Для обробки даних застосовувався метод кореляції Пірсона та U-критерій Манна-Уітні.

Теоретичний аналіз літератури, присвяченої особливостям професійного самовизначення безробітних, показав, що втрата роботи зазвичай переживається як значний стрес, але надалі може відбувається звикання до ситуації, зменшення напруги і навіть самозаспокоєння. Відтак важливим є вивчення способів опанування складними ситуаціями життєдіяльності в обох групах. Для їх встановлення було використано опитувальник способів поведінки WCQ (Р.Лазарус), що дозволив виявити типові копінг-стратегії респондентів обох груп для подолання стресу. Узагальнені результати представлено у таблиці 1.

Найвищий рівень напруження у групі безробітних мають стратегії «Планування рішень» (58,3 балів), «Конфронтація» (56,6 балів) та «Позитивна переоцінка» (56,3 балів). Найменш використовуваним виявився копінг «Втеча-уникнення» (50балів). Натомість працюючі особи надавали перевагу таким копінгам як «Дистанціювання» (54,2бали), «Позитивна переоцінка» (53,3бали), «Планування рішення» (52,6). Найменш використовуваною виявилася «Конфронтація» (47,2 бали).

Таблиця 1. Типові копінг-стратегії безробітних та працюючих (опитувальник Способів поведінки WCQ (Р. Лазарус))