Сприйняття та усвідомлення як базові складові пізнавального процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сприйняття та усвідомлення як базові складові пізнавального процесу

Ємельянова Тетяна Вікторівна, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри вищої математики, доцент кафедри, Ярхо Тетяна Олександрівна, доктор педагогічних наук, професор кафедри вищої математики, завідувач кафедри вищої математики, Харківський національний автомобільно-дорожній університет; Легейда Аліна Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології, доцент кафедри англійської філології та методики викладання іноземної мови, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Легейда Дмитро Вікторович, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри вищої математики, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Анотація

У статті досліджується механізм сприйняття та усвідомлення у рамках сучасного розуміння динаміки отримання когнітивного досвіду та розвитку когнітивних здібностей. Дослідження цієї проблеми проводиться з позицій нейродинамічної концепції про режими локалізації метастабільних хаотичних структур нейронної системи мозку.

Механізм сприйняття отриманої інформації створює інформаційний відгук когнітивної системи на вхідний сигнал, який є кроком у процесі осмислення. Доведено, що в момент усвідомлення досвіду включається механізм осмислення - процес порівняння отримуваного досвіду з попереднім досвідом. Цей процес називаємо процесом осмисленого сприйняття інформаційного сигналу, осмисленим сприйняттям когнітивного досвіду.

Проблему осмисленого когнітивного сприйняття досвіду досліджено в рамках сучасного розуміння механізмів формування когнітивного простору та визначення факторів, що впливають на процеси активізації когнітивних здібностей. Вивчено механізм впливу ефекту «пластичності» когнітивного простору пам'яті на формування пізнавального досвіду. Встановлено, що ефект «пластичності», трансформації закодованих моделей ментальних образів, може суттєво вплинути на процес усвідомлення, що відбивається на когнітивних здібностях особистості.

Динамічний процес осмислення когнітивного досвіду супроводжується активацією внутрішніх сенсорних механізмів, що зумовлюють суб'єктивні відчуття - емоції. У статті зроблено спробу пояснити виникнення (відсутність) позитивних чи негативних емоцій як функцій опосередкованого, «когнітивного неусвідомленого» ставлення особи до одержуваного потоку інформації.

Детальне розуміння механізму усвідомлення інформації визначить підхід до подальшого вдосконалення освітніх технологій з метою можливої активізації процесу розуміння, розвитку когнітивного простору та мислення особистості, забезпечить удосконалення технологій професійного та культурного розвитку особистості у сучасних закладах вищої освіти.

Ключові слова: когнітивний простір, когнітивний досвід, процеси сприйняття та усвідомлення, усвідомлення досвіду, пластичність когнітивного простору, емоції як функції опосередкованого ставлення особистості до потоку інформації.

Abstract

Perception and awareness as the basic components of the cognitive process

Emelyanova Tatyana Viktorivna Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department, Yarkho Tetiana Oleksandrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Higher Mathematics, Kharkiv National Automobile and Highway University; Legeyda Alina Viktorivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of English Philology and Methodology of Teaching a Foreign Language, V.N. Karazin Kharkiv National University, Legeyda Dmytro Viktorovich Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor of Department of Higher Mathematics, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

The article discusses the mechanism of perception and awareness in the framework of the modern understanding of the dynamics of obtaining cognitive experience and the development of cognitive abilities. This problem is studied from the standpoint of the neurodynamic concept about the modes of localization of metastable chaotic structures of the neural system of the brain.

The mechanism of perception of the received information is represented by the informational response of the cognitive system to the input signal and is a step in the process of understanding. It is proved that at the moment of understanding the experience, the mechanism of comprehension is turned on - the process of comparing the experience gained with previous experience. We call this process the process of meaningful perception of the information signal, meaningful perception of cognitive experience.

The problem of meaningful cognitive perception of experience has been studied within the framework of the modern understanding of the mechanisms of formation of cognitive space and the determination of factors that influence the processes of activation of cognitive abilities. The mechanism of influence of the effect of "plasticity" of the cognitive space of memory on the formation of cognitive experience has been studied. It has been determined that the effect of "plasticity", the transformation of encoded models of mental images, can significantly affect the process of awareness, which affects the cognitive abilities of the individual.

The dynamic process of comprehension cognitive experience is accompanied by the activation of internal sensory mechanisms that cause subjective sensations in the form of emotions. In the article is attempts to explain the occurrence or absence of positive or negative emotions as functions of the mediated, "cognitive unconscious" attitude of the individual to the received information flow.

A detailed understanding of the mechanism of the comprehension information will determine the approach to the further improvement of educational technologies in order to possibly activate the process of understanding, the development of the cognitive space and thinking of the individual, and will ensure the improvement of technologies for the professional and cultural development of the individual in modern institutions of higher education.

Keywords: cognitive space, cognitive experience, processes of perception and awareness, awareness of experience, plasticity of cognitive space, emotions as functions of the mediated attitude of the individual to the flow of .information

Постановка проблеми

Проблема дослідження динаміки інформаційних потоків, одержуваних особистістю в освітньому процесі, нерозривно пов'язана з проблемою формування когнітивних здібностей та отриманням когнітивного досвіду. Когнітивні здібності визначають динаміку пізнавального процесу та зумовлюють функціональний рівень мислення, як процесу, що розвивається. Основним механізмом мислення є процес, який організований як когнітивний багатоступінчастий механізм. Його базовою основою є сприйняття та осмислення (усвідомлення) отримуваної інформації.

З метою вивчення процесу усвідомлення інформації, що надходить, як активізації когнітивної діяльності, яка обумовлена динамікою інформаційних потоків у пізнавальному процесі, запропоновано модель осмислення когнітивного досвіду. У пізнавальному процесі в момент усвідомлення досвіду, одержуваного в навчальному процесі, підключається процес осмислення - процес порівняння з попереднім досвідом. Цей процес називаємо процесом осмисленого сприйняття інформаційного сигналу, осмисленим сприйняттям когнітивного досвіду. Проблема сприйняття та усвідомлення, як проблема отримання досвіду, повинна бути досліджена в межах сучасного розуміння механізмів формування когнітивного простору та визначення факторів, що впливають на процеси активізації пізнавального простору.

Проблема осмислення, усвідомлення особистістю досвіду, що отримується, повинна розглядатися у взаємозв'язку когнітивної активності з емоційними процесами, які обумовлені внутрішніми сенсорними механізмами. Серед факторів, що впливають на пізнавальний процес, представляє інтерес ефект «пластичності» когнітивного простору пам'яті, трансформації функціональних мод моделей ментальних образів. Очікується, що «пластичність» когнітивного простору пам'яті істотно відбивається у суб'єктивних відчуттях, одержуваних у процесі усвідомлення інформації, що надходить.

Очікується, що детальне розуміння механізму осмислення інформації визначить підхід до навчання як удосконалення процесу розуміння, розвитку когнітивного простору та активізації мислення особистості, забезпечить удосконалення технологій професійного та культурного розвитку особистості у закладах вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Однією з основних проблем освіти залишається проблема формування когнітивних здібностей та отримання когнітивного досвіду в освітньому процесі. Когнітивні здібності визначають динаміку та функціональний рівень пізнавального процесу особистості. У сучасних дослідженнях освітній процес здобуття фундаментальних знань розглядається як когнітивний багатоступінчастий процес. Його базовою основою є когнітивні механізми сприйняття та усвідомлення інформаційних потоків.

В даний час, у зв'язку зі зростанням інтересу до створення штучного інтелекту, опубліковано багато робіт з моделювання когнітивних механізмів.

Моделі емоційної та когнітивної активності нейронної системи мозку, у яких використовуються ідеї та методи дослідження нелінійних динамічних систем, запропоновані у роботах (1 - 4). В рамках нейродинамічного підходу до моделювання когнітивних механізмів та когнітивних функцій запропоновано моделі механізмів пам'яті [5, 6].

Аналізуючи когнітивний процес та моделюючи роботу мозку, автор публікації [7] дійшов висновку про присутність інтуїтивної, вродженої потреби до покращення знань, яку назвав «прагненням до знання». Їм було запропоновано математичну модель концепції «прагнення до знання». У цій моделі схожість вхідного сигналу і модельного сприйняття сигналу математично описується з ймовірнісної точки зору як максимізація міри близькості вхідного сигналу і моделі, що вибудовується. «У процесі навчання та розуміння вхідних сигналів моделі адаптуються так, щоб краще представляти вхідні сигнали, і щоб схожість між ними (між вхідними сигналами і моделями) збільшувалася». Інтуїтивне прагнення до знання коригує побудова достовірної моделі вхідного сигналу до того часу, поки міра (імовірність) близькості між моделлю і вхідним сигналом збільшується. Коли міра близькості перестає зростати, ітераційний процес закінчується. Побудована модель вхідного сигналу та збережена в когнітивному просторі ототожнюється з набутим досвідом. Запропонована концепція «прагнення до знання» дає оцінку ймовірності поетапного досягнення мети, що надзвичайно корисно при побудові нейронних мереж штучного інтелекту та дослідженні їх можливостей.

В роботах [8, 9] були запропоновані моделі організації і синхронізації нейродинамічних біологічних структур, в яких здійснюються режими формування метастабільних станів. Автори робіт [10, 11, 12] звертали увагу на актуальність дослідження механізмів активізації, формування і розвитку когнітивного простору особистості з позицій нейродинамічної концепції про режими метастабільних хаотичних структур нейронної системи мозку.

Відомі роботи психолого-педагогічної спрямованості, у яких досліджується поняття «розуміння» як «педагогічного явища», як «раціональне (логічне) та інтуїтивне компоненти мислення». Наприклад, в публікації [13] автор конкретизує категорію «розуміння», розрізняючи типи розуміння: розуміння-знання, розуміння-інтерпретація та розуміння-розуміння. З погляду педагогічного тлумачення поняття «розуміння», як процесу та результату, таке уявлення може бути корисним для підвищення якості математичної освіти.

В даний час основним напрямом досліджень когнітивної науки є інформаційні процеси, перетворення інформації в ході пізнавальної діяльності, формування і використання отриманих знань. У статті [14] автор звертає увагу на значну невизначеність термінів «розуміння» та «знання», обговорює відмінності категорій «розуміння» та «знання». Автор публікації робить акцент на тому, що «незрозумілим залишається механізм використання знань - наявність знань є самодостатнім чи потрібний додатковий процес, що призводить до «розуміння» набутих знань».

Процес розуміння, як складової мислення, є когнітивним багатоступінчастим, базовою основою якого є сприйняття та усвідомлення одержуваної інформації [15, 16]. Для розуміння когнітивних процесів сприйняття та усвідомлення слід детально проаналізувати їх механізми в рамках нейродинамічної концепції роботи мозку. Ці механізми можуть бути визначені на підставі аналізу нелінійних динамічних процесів і метастабільних станів, як прояви самоорганізації та синхронізації хаотичної нейронної системи мозку [1].

У роботі [17] автори, досліджуючи основні механізми мислення, наголошували на фундаментальній ролі емоційних процесів, що визначаються внутрішніми сенсорними механізмами.

Проблема сприйняття та усвідомлення, як проблема отримання досвіду, повинна бути досліджена в межах сучасного розуміння механізмів формування когнітивного простору та визначення факторів, які впливають на процеси активізації пізнавального простору. Проблема осмислення, усвідомлення особистістю досвіду, що отримується, повинна розглядатися у взаємозв'язку когнітивної активності з емоційними процесами, які обумовлені внутрішніми сенсорними механізмами.

Очікується, що знання детального розуміння механізму осмислення інформації дадуть додатковий імпульс в напряму вдосконалення сучасних технологій освіти у подальшому розвитку когнітивних здібностей та активізації мислення студентів у процесі вивчення природничих і професійних дисциплін в закладах вищої освіти.

Метою статті є нейрофізіологічне висвітлення психолого-педагогічної проблеми сприйняття та усвідомлення інформаційного сигналу в когнітивному процесі. Дослідження сприйняття та усвідомлення інформаційних образів проведено в рамках сучасних підходів до модулювання нейронної системи як нейродинамічної організації із урахуванням гіпотези про створення режимів локалізації метастабільних структур, про модельні уявлення ментальних образів та функціональні моди когнітивного простору пам'яті.

Виклад основного матеріалу

У пізнавальному процесі характеристики когнітивного простору та закладена інформація у когнітивний простір пам'яті можуть виявлятися лише у взаємодії чи в процесі одержання нового досвіду. Базову функцію виконує момент усвідомлення одержуваного в навчальному процесі досвіду, коли підключається процес осмислення - процес порівняння з попереднім досвідом. У роботах видатного фізіолога П.К. Анохіна (1898-1974) цей процес вперше визначено як принцип випереджального відображення дійсності, як основа життя будь-якого біологічного об'єкта. «Те, що рішення приходить раніше, ніж ми його усвідомили і озвучили, і виконали, нейрофізіологи виявили вже давно» [16].

Когнітивний простір, як простір когнітивних функцій особистості, є простором когнітивних здібностей, процесів пам'яті та мислення. Динаміка і напрям реалізації когнітивних функцій визначаються внутрішніми механізмами когнітивного простору, які нами повинні сприйматися як «когнітивне неусвідомлене», оскільки керувати когнітивними процесами мозку неможливо [18].

Нейронна структура мозку представляє собою структуроване середовище, в якому формується динамічна функціональна система для реалізації певної когнітивної функції [3].

У нейронну структуру мозку зовнішні чи внутрішні сигнали передаються сенсорної системою в закодованому вигляді, як збурення. Результатом рецепції нейронної системи сенсорних збурень є створення мозаїки збуджених нейронів. У збудженій нейронній системі створюється ансамбль активних збуджених нейронів, динаміка якого спрямована на виникнення метастабільних режимів. Існування таких режимів описується рішеннями нелінійної динамічної задачі на власні значення, що має дискретний спектр. Залежно від параметрів динамічної задачі власним функціям відповідають, як прості, так і досить складні метастабільні структури. Можна зробити висновок, що метастабільні режими характеризуються наявністю локалізованих метастабільних станів. Таким чином, створення метастабільних режимів, що супроводжуються виникненням локалізованих метастабільних станів, є відгуком нейронної системи на сенсорне збурення, що породжується зовнішнім або внутрішнім сигналом.

Інформаційний сигнал, який сенсорна мережа передає нейронній системі як збурення, існує досить короткий проміжок часу. Після чого відбувається повернення нейронної системи у стан структурної стійкості. З відновленням структурної стійкості нейронною системою відгук на інформаційний сигнал у вигляді вибудуваного інтегрованого модельного уявлення ментального образу, сукупності локалізованих метастабільних станів збудованого режиму, відображається в когнітивному просторі пам'яті у вигляді функціональної моди, закодованого модельного уявлення ментального образу інформаційного сигналу. Отже, когнітивний простір пам'яті отримує у закодованому вигляді модель вхідного сигналу, що можна ототожнити з набуттям нового досвіду когнітивним простором особистості.

В роботах [10, 11] досліджено процес отримання досвіду як процес формування модельного уявлення сигнала-образа і його відображення у когнітивний простір пам'яті особистості у вигляді функціональної моди, яка в закодованому вигляді містить всю інформацію, необхідну для відновлення модельного уявлення сигналу-досвіду.

Тепер розглянемо процес отримання та усвідомлення нового «досвіду» у припущенні про існування у когнітивному просторі пам'яті раніше закладеної моделі вхідного сигналу-досвіду.

У нейронну структуру мозку інформаційні сигнали передаються сенсорною системою у вигляді збурень. У збуреній нейронній системі створюється комплекс активних збуджених нейронів, динаміка якого спрямована на виникнення метастабільних режимів. Збурення нейронної системи зумовлює не тільки створення ансамблю активних нейронів, а й приводить у дію механізм активації функціональних мод когнітивного простору пам'яті, близьких за параметрами до інформаційного сигналу. Механізм активації полягає у відновленні нейронного ансамблю, відповідального за формування раніше закладеного сигналу - досвіду. Таким чином, у нейронної системі створюються умови для «порівняння» нейронних ансамблів, відповідальних за створення модельних уявлень ментального образу нового «досвіду» і ментальних образів раніше закладених «досвідів», близьких за параметрами. Процес «порівняння» ансамблів може призвести до виникнення нової структури активних нейронів, відповідальної за формування «нових» метастабільних режимів або метастабільних режимів з "новими" локалізованими метастабільними структурами, до створення нової функціональної системи, динамічні характеристики якої, як і раніше, описуються рішеннями динамічної нелінійної задачі.

Розглядаючи створену динамічну задачу, робимо висновок про можливість появи метастабільних режимів, що супроводжуються формуванням локалізованих метастабільних модифікованих структур. Ступінь їх модифікації залежить від параметрів динамічної задачі для вибудуваної функціональної системи, у тому числі від ступеня схожості модельних уявлень «нового досвіду» та досвіду, раніше закладеного у когнітивний простір пам'яті. В результаті, в когнітивному просторі пам'яті з'являється в закодованому вигляді модифікований образ нового інформаційного сигналу.

Сприйняття та усвідомлення інформаційних потоків є базовими складовими пізнавального процесу. Сприйняття отриманої інформації є інформаційним відгуком когнітивної системи на вхідний сигнал і є кроком у процесі осмислення. Процес усвідомлення - процес порівняння досвіду з попереднім досвідом. Процес усвідомлення називаємо процесом осмисленого сприйняття інформаційного сигналу, осмисленим сприйняттям когнітивного досвіду.

Проблема осмислення, усвідомлення особистістю досвіду, що отримується, повинна розглядатися у взаємозв'язку когнітивної активності з емоційними процесами, які обумовлені внутрішніми сенсорними механізмами.

Процес осмислення - процес виникнення суб'єктивних відчуттів - «qualia». Процес осмислення супроводжується суб'єктивними відчуттями - емоціями, які оцінюють задоволеність чи незадоволеність результатом порівняння отриманого «досвіду» з раніше набутим «досвідом».

Автори статті [16] звертають увагу на те, що «автоматизми» як досвіди, які не супроводжуються «qualia», не беруть участь в осмисленні, оскільки процес порівняння не відбувається. Коли момент усвідомлення не настає - «автоматизм» стає лише когнітивним досвідом, елементом когнітивного простору пам'яті особистості.

Поява сенсорного сигналу у системі збуджених нейронів супроводжується активацією когнітивного простору, створенням функціональної системи, що об'єднує нейронні ансамблі, відповідальні за формування модельного уявлення вхідного сигналу і модельного уявлення схожого сигналу, закладеного раніше в когнітивний простір пам'яті. У динамічній теорії нелінійних систем цей процес визначається як процес виявлення зв'язків між структурами чи побудови нових локалізованих метастабільних структур. Активація когнітивного простору - динамічний механізм порівняння, пошуку близьких за структурою модельних уявлень ментальних образів. Якщо цей пошук не дає результату, динамічний процес розпізнавання згасає. Когнітивний простір пам'яті поповнюється новою функціональною модою, закодованим модельним уявленням «нового досвіду». В результаті осмислення отриманої інформації (нового досвіду) не відбувається. Такий процес називається «автоматизмом» [16].

Обговоримо більш детально ситуацію, коли у результаті «пошуку» у когнітивному просторі розпізнається модельне уявлення раніше отриманого «досвіду», близького за структурою, характеристиками чи схожістю окремих елементів, що відповідає наявності певних зв'язків функціональних мод нового й отриманого раніше дослідів.

Виявлення елементів зв'язку з раніше одержаним «досвідом» створює умови для появи в когнітивному просторі модельного уявлення узагальненого (оновленого) ментального образу. Створення модельного уявлення оновленого ментального образу може бути зумовлене внутрішніми механізмами когнітивного простору, наприклад, «конкатенацією» метастабільних станів окремих режимів та «гетерогенними» переходами між режимами [19]. Інший механізм створення модельного уявлення оновленого ментального образу може бути запущений механізмом «порівняння» ансамблів активних нейронів, що призводить до виникнення структури нейронів, відповідальної за формування «нових» метастабільних режимів або метастабільних режимів з «новими» локалізованими метастабільними структурами.

Динамічний процес створення у когнітивному просторі модельного уявлення узагальненого нового образу активує внутрішні сенсорні механізми, що зумовлюють суб'єктивні відчуття (емоції).

Розглянемо докладніше процес усвідомлення інформації. Результат цього процесу залежить від розпізнаваного сигналу: він може бути «автоматизмом», може викликати позитивні чи негативні емоції. Сигнал - «автоматизм» лише поповнює когнітивний простір пам'яті, не викликаючи суб'єктивних відчуттів. Це говорить про те, що в пам'яті відсутня інформація, подібна або схожа сигналу, що надійшов.

Інша ситуація виникає, коли в пам'яті знайдена інформація подібна або схожа до сигналу, що надійшов.. Необхідно звернути увагу на те, що згодом існує можливість трансформації сигналу, закладеного в когнітивний простір пам'яті через її «пластичність», яку визначають як зміну або втрату функціональною модою частини інформаційного пакета. Подібна властивість функціональних мод може бути пояснена, наприклад, тим, що оскільки коди функціональних мод містять енергетичні складові характеристик образу, то згодом енергетично слабкі складові згасають. Таким чином, ступінь модифікації залежить від часу зберігання в когнітивному просторі та енергетичних параметрів функціональних мод.

Припустимо, у «вибраній» функціональній моді закодована інформація близька сигналу, що надійшов, це говорить про сильний зв'язок між модами і, відповідно, між модельними уявленнями ментальних образів, про близькість ментальних образів сигналів. У такому разі, динамічний процес створення підсумкового модельного образу зумовлює суб'єктивні відчуття, які супроводжуються позитивними емоціями, що відповідають впізнаванню надісланій інформації.

Нехай у когнітивному просторі пам'яті активована мода з незначною мірою схожості щодо сигналу, що розпізнається. Це свідчить про слабкий зв'язок функціональних мод, відповідно, про незначну схожість їх ментальних образів. В цьому випадку динамічний процес створення підсумкового модельного образу зумовлює суб'єктивні відчуття, що супроводжуються негативними емоціями.

Таким чином, ефект «пластичності» когнітивного простору пам'яті, трансформації функціональних мод моделей ментальних образів, може істотно позначитися на суб'єктивних відчуттях, які одержують у процесі усвідомлення.

Сприйняття та усвідомлення одержуваної інформації є базовою основою багатоступеневого когнітивного процесу розуміння як складової мислення. Якщо сприйняття інформаційного образу можна трактувати як створення відгуку нейронної системи на інформаційний сигнал у вигляді модельного уявлення ментального образу та збереження його коду в когнітивному просторі пам'яті у вигляді функціональної моди, то усвідомлення отриманої інформації є наступним кроком у процесі розуміння. Однак, усвідомлення одержуваної інформації слід все ж таки визначити як «когнітивне неусвідомлене» відчуття, як неусвідомлений відгук когнітивної системи на вхідний сигнал, оскільки процес створення відгуку контролювати неможливо.

Отже, створення когнітивної системою відгуку на вхідний інформаційний сигнал супроводжується суб'єктивними відчуттями, які зумовлюють емоційну активність, що створює передумови переходу до наступного рівня у процесі розуміння, як складової мислення.

сприйняття усвідомлення когнітивний досвід

Висновки

Когнітивний простір, як простір когнітивних функцій особистості, є простором когнітивних здібностей, процесів пам яті та мислення. Динаміка та напрям реалізації когнітивних функцій визначаються внутрішніми механізмами когнітивного простору, які нами повинні сприйматися як «когнітивне неусвідомлене», оскільки керувати когнітивними процесами мозку неможливо.

У статті досліджено процеси сприйняття та усвідомлення з метою подальшого вивчення динаміки розвитку когнітивних здібностей та отримання когнітивного досвіду. У пізнавальному процесі характеристики когнітивного простору та закладена інформація у когнітивному просторі пам'яті можуть виявлятися лише у взаємодії чи в процесі отримання нового досвіду. Базову функцію виконує момент усвідомлення одержуваного досвіду, коли підключається процес осмислення. Доведено, що на момент усвідомлення «досвіду» підключається процес порівняння з попереднім «досвідом», включається механізм свідомого сприйняття інформаційного сигналу. Механізм усвідомленого сприйняття отриманої інформації є інформаційним відгуком когнітивної системи на вхідний сигнал і наступним етапом процесу розуміння.

Проблема отримання «досвіду» досліджено в межах сучасного розуміння механізмів формування когнітивного простору та визначення факторів, що впливають на процеси активізації пізнавального простору.

Вивчено вплив на процес осмислення нового досвіду ефекту «пластичності» когнітивного простору пам'яті, який обумовлений тим, що згодом відбувається загасання енергетично слабких складових функціональних мод. Внаслідок чого навіть незначні зміни мод сигналів, раніше закладених у когнітивний простір пам'яті, можуть істотно вплинути на процес усвідомлення досвіду, що отримується, зокрема, а також, на когнітивних здібностях особистості.

Показано, що проблема усвідомлення особистістю нового досвіду має розглядатися у взаємозв'язку когнітивної активності з емоційними процесами, із суб'єктивним відчуттям, яке отримує особистість у процесі осмислення.

Детальне розуміння механізмів сприйняття та усвідомлення, як базових складових осмислення інформації у пізнавальному процесі, визначить підхід до подальшого вдосконалення технології освіти з метою визначення напряму розвитку процесу розуміння та активізації мислення особистості, забезпечить вдосконалення технологій професійного та культурного розвитку особистості в сучасних закладах вищої освіти.

Література

1. Rabinovich M.I., Muezzinoglu M.K. Nonlinear Dynamics of the Brain: Emotion and Cognition, Phys. Usp., 53:4 (2010), 357-372.

2. Rabinovich M.I., Varona P. Nonlinear Dynamics of Creative Thinking. Multimodal Processes and the Interaction of Heteroclinic Structures, Phys.Usp., 64:8 (2021), 801-814.

3. Makin R.S., Lissin V.V. (2013) Neurodynamyc Processes of Organization and Synchronization in the Human Brain Structures. Bulletin of the DETI, 1 (1), 41-46.

4. Makin R.S., Lissin V.V. (2013) Implicit Processes of the Neurodynamic Mechanism of Brain Activity. Bulletin of the DETI, 2(2), P. 23-29.

5. Makin R.S., Lissin V.V. (2013) Neurodynamic Approach in the Research of the Mechanisms of Individual Human Memory. Bulletin of the DETI, 1(1), P. 6-13.

6. Aleksandrov Iu.I., Gorkin A.H., Sozinov A.A., Svarnik O.E., Kuzina E.A., Havrilov V.V. (2014) Neural provision of learning and memory. Cognitfve Studies. In B.M. Velichkovsky, V.V. Rubtsov, D.V. Ushakov (Ed.). Publishing House MGPPU, 6, 130-169.

7. Perlovski L.I., (2011) To the physical theory of thinking: the theory of neural modeling fields. Neuroinformatics, 2011, 1 (2), 175-196.

8. Abarbanel H.D., Rabinovich M.I., Selverston A., Bazhenov M.V., Huerta R., Sushchik M.M., Rubchinskii L.L. (1996) Synchronisation in neural networks. Uspekhi Fizicheskikh Nauk, 4 (166), 363-390

9. Rabinovich M.I., Tristan I., Varona P. (2015). Hierarchical nonlinear dynamics of human attention. Neuroscience and Biobehavioral Reviews 55: 18-35.

10. Ємельянова, Т.В. (2017) Механізм розвитку когнітивного простору студентів в процесі математичної підготовки в сучасному університеті / Т.В. Ємельянова // Наукові записки ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка, 1, 192-199.

11. Ємельянова Т.В. (2017) Про механізм активізації пізнавального простору особистості в процесі мислення / Т.В. Ємельянова, В.О. Нестеренко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 3 (67), 165-175.

12. Ємельянова Т.В. (2023) Увага як динамічна характеристика сприйняття інформації у пізнавальному процесі / Т.В. Ємельянова, Т.О. Ярхо, А.В. Легейда, ДВ. Легейда // «Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»)»: журнал. 2023. - № 11(29). - С.153-163.

13. Breytigam E.K. (2015) Integration of Rational and Intuitive Experience as a Means to Ensure the Course Material Comprehension in Mathematics. Modern Problems of Science and Education, 1 (1).

14. Berezhnoy D.S. (2012) What is the Difference Between Understanding and Knowledge? Abstracts of the V-th International Conference on Cognitive Science, 244-245.

15. Benderskaya E.N. (2017) Uncertainty of the Environment as Factor of Learning and of Structure the Formation Nonlinear Dynamical Systems. Proceedings of the V International Conference Research on Nonlinear Cognitive Neurodynamics, Nizhny Novgorod, IAP RAS, 51-54.

16. Vityaev E.E. (2017). Consciousness is a Logically Consistent Predictive Model of Reality. Proceedings of the V International conference Research on Nonlinear Cognitive Neurodynamics, Nizhny Novgorod, IAP RAS, 67-70.

17. Vityaev E.E., Perlovski L.I., Kovalerchuk B.J., Speranski S.O. (2011) Probabilistic Dynamic Logic of Thinking. Neuroinformatics-2011, 5 (1), 1-20.

18. Allakhverdov V.M., Voskresenskaya E.U., Naumenko, O.V. (2008) Consciousness and the Cognitive Unconscious. Vestnik SPbSU. Psychology of Consciousness, 12 (2), 10-19.

19. Ємельянова Т.В. Механізм розвитку когнітивного простору студентів в процесі математичної підготовки в сучасному університеті / Т.В. Ємельянова // Наукові записки ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка. - 2017. - № 1. - С.192-199.

References

1. Rabinovich M.I., Muezzinoglu M.K. Nonlinear Dynamics of the Brain: Emotion and Cognition, Phys. Usp., 53:4 (2010), 357-372.

2. Rabinovich M.I., Varona, P. Nonlinear Dynamics of Creative Thinking. Multimodal Processes and the Interaction of Heteroclinic Structures, Phys.Usp., 64:8 (2021), 801-814.

3. Makin R.S., Lissin V.V. (2013) Neurodynamyc Processes of Organization and Synchronization in the Human Brain Structures. Bulletin of the DETI, 1 (1), 41-46.

4. Makin R.S., Lissin V.V. (2013) Implicit Processes of the Neurodynamic Mechanism of Brain Activity. Bulletin of the DETI, 2(2), P. 23-29.

5. Makin R.S., Lissin V.V. (2013) Neurodynamic Approach in the Research of the Mechanisms of Individual Human Memory. Bulletin of the DETI, 1(1), P. 6-13.

6. Aleksandrov Iu.I., Gorkin A.H., Sozinov A.A., Svarnik O.E., Kuzina E.A., Havrilov V.V. (2014) Neural Provision of Learning and Memory. Cognitive Studies. In B.M. Velichkovsky, V.V. Rubtsov, D.V. Ushakov (Ed.). Publishing House MGPPU, 6, 130-169.

7. Perlovski L.I., (2011) To the Physical Theory of Thinking: the Theory of Neural Modeling Fields. Neuroinformatics, 2011, 1 (2), 175-196.

8. Abarbanel H.D., Rabinovich M.I., Selverston A., Bazhenov M.V., Huerta R., Sushchik M.M., Rubchinskii L.L. (1996) Synchronisation in neural networks. Uspekhi Fizicheskikh Nauk, 4 (166), 363-390

9. Rabinovich M.I., Tristan I., Varona P. (2015). Hierarchical nonlinear dynamics of human attention. Neuroscience and Biobehavioral Reviews 55: 18-35.

10. Emelyanova T.V. (2017) Mekhanizm rozvytku kognityvnoho prostoru studentiv v protsesi matematychnoi pidgotovky v suchasnomu universyteti [About the Mechanism of the Development of Cognitive Space of Students in the Process of Mathematical Preparation in Modern University' Scientific Issues of Terporil Volodymyr Hnatiuk Pedagogical University. Section: pedagogy, 1, 192-199 [in Ukrainian].

11. Emelyanova T.V., Nesterenko V.O. (2017) Pro mekhanizm aktivizatsii piznavalnoho prostoru osobystosti v protsesi myslenia [About the Mechanism of Activation of the Cognitive in the Thought Process] Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 3 (67), 165-175) [in Ukrainian].

12. Emelyanova Т.V. (2023) Uvaga yak dynamichna kharakterystyka spryjniatia informatsii u piznavalnomu protsesi [Attention as a Dynamic Characteristic of Information Perception in the Cognitive Process] Prospects and innovation of science («Series», «Pedagogy», «Series», «Psychology», «Series», «Medicine»), Issue № 11(29), P.153-163 [in Ukrainian]..

13. Breytigam E.K. (2015) Integration of Rational and Intuitive Experience as a Means to Ensure the Course Material Comprehension in Mathematics. Modern Problems of Science and Education, 1 (1).

14. Berezhnoy D.S. (2012) What is the Difference Between Understanding and Knowledge? Abstracts of the V-th International Conference on Cognitive Science, 244-245.

15. Benderskaya E.N. (2017) Uncertainty of the Environment as Factor of Learning and of Structure the Formation Nonlinear Dynamical Systems. Proceedings of the V International Conference Research on Nonlinear Cognitive Neurodynamics, 1AP RAS, 51-54.

16. Vityaev E.E. (2017). Consciousness is a Logically Consistent Predictive Model of Reality. Proceedings of the V International conference Research on Nonlinear Cognitive Neurodynamics, IAP RAS, 67-70.

17. Vityaev E.E., Perlovski L.I., Kovalerchuk B.J., Speranski S.O. (2011) Probabilistic Dynamic Logic of Thinking. Neuroin/ormatics-2011, 5 (1), 1-20.

18. Allakhverdov V.M., Voskresenskaya E.U., Naumenko O.V. (2008) Consciousness and the Cognitive Unconscious. Vestnik SPbSU Psychology of Consciousness, 12 (2), 10-19.

19. Emelianova T.V. (2017) Mekhanizm rozvitku kognitivnoho prostoru studentiv v protsesi matematicheskoi pidhotovky v suchasnomu Universiteti [The Mechanism of Development of Cognitive Space of Students in the Process of Mathematical Preperation in Modern University] Naukovi zapiski TNPU im V. Hatuka. Seria: pedahohika, 1, 192-199.

Размещено на Allbest.ru