Проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації: досвід армій зарубіжних країн відновлення боєздатності

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Гуманітарний інститут

Служби військового капеланства Командування Сил підтримки Збройних Сил України

Науково-дослідної лабораторії соціально-гуманітарних проблем

Кафедра суспільних наук

Проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації: досвід армій зарубіжних країн відновлення боєздатності

Ратушняк Р.М., слухач, підполковник

Грилюк С.М., начальник лабораторії

Анотація

У статті проаналізовано досвід армій провідних країн світу щодо профілактики бойових психогенних втрат, надання психологічної допомоги в бойових умовах та проведення заходів психологічної декомпресії.

Розглянуто підходи щодо проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації у збройних сил провідних держав-членів НАТО та визначено, що діяльність, щодо попередження бойових психогенних втрат являє собою систему взаємопов'язаних заходів, спрямованих на забезпечення психологічної стійкості, організованості та бойової активності особового складу в умовах сучасного бою, а також створення психологічних умов, що забезпечують безумовне виконання конкретного бойового завдання; дана діяльність полягає в безперервному відслідковування динаміки психологічної обстановки в зоні бойових дій, прогнозуванні та оцінці психогенних втрат серед особового складу, організації психологічної допомоги психотравмованим.

З'ясовано, що до основних принципів на яких базується дієвість системи попередження психогенних втрат, проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації в арміях провідних країн належать: невідкладність; максимальне наближення до лінії фронту, мінімізація часу повернення в стрій; системність; координація зусиль командирів, органів морально-психологічного забезпечення, військових медиків в інтересах попередження психогенних втрат; диференційованості, етапності та ешелонованості надання психологічної допомоги, проведення заходів психологічної декомпресії та реабілітації.

Сформовані висновки, що у разі умілого використання зарубіжного досвіду системи надання психологічної допомоги і реабілітації військовослужбовців в ЗС України можна досягти результату повернення до строю від 80 до 90% психотравмованих військовослужбовців упродовж двох - трьох діб.

Ключові слова: психологічна декомпресія, психологічна реабілітація, посттравматичний стресовий розлад, військовослужбовці, психічне здоров'я.

Annotation

Carrying out measures of psychological decompression and rehabilitation: the experience of the armies of foreign countries in restoring combat capability

Ratushnyak R.M., Student of study group 5201 of the II course of correspondence education, National Defense University of Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky, humanitarian institute, lieutenant colonel, head of the Military Chaplaincy Service of the Support Forces Command of the Armed Forces of Ukraine;

Hrylyuk S.M., Head of the Research Laboratory of Social and Humanitarian Problems of the Department of Social Sciences, National Defense University of Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky

The article analyzes the experience of the armies of the world's leading countries with regard to the prevention of combat psychological losses, the provision of psychological assistance in combat conditions, and the implementation of psychological decompression measures. Approaches to the implementation of psychological decompression and rehabilitation measures in the armed forces of the leading NATO member states were considered and it was determined that the activity to prevent combat psychogenic losses is a system of interrelated measures aimed at ensuring the psychological stability, organization and combat activity of the personnel in the conditions modern combat, as well as the creation of psychological conditions that ensure the unconditional performance of a specific combat task; this activity consists in continuous monitoring of the dynamics of the psychological situation in the combat zone, forecasting and assessment of psychogenic losses among the personnel, organization of psychological assistance to the psychologically traumatized; it was found out that the main principles on which the effectiveness of the system of preventing psychogenic losses, carrying out psychological decompression and rehabilitation measures in the armies of leading countries are based include: urgency; maximum approach to the front line, minimization of time to return to the formation; systematicity; coordination of efforts of commanders, moral and psychological support bodies, military medics in the interests of preventing psychogenic losses; differentiation, phasing and echeloning of the provision of psychological assistance, psychological decompression and rehabilitation measures.

Conclusions were made that in the case of skillful use of foreign experience in the system of providing psychological assistance and rehabilitation of servicemen in the Armed Forces of Ukraine, it is possible to achieve the result of returning to service from 80 to 90% of psychologically traumatized servicemen within two to three days.

Keywords: psychological decompression, psychological rehabilitation, post- traumatic stress disorder, military personnel, mental health.

Постановка проблеми

Особливе місце серед усіх існуючих видів екстремальних ситуацій займають війни та будь-яке збройне зіткнення між ворогуючими сторонами із використання військової сили (збройні конфлікти), це пов'язано з тим, що вони завжди у житті людей призводять до депресивних розладів, когнітивних та поведінкових порушень, безповоротних демографічних втрат, вимушених переміщень. Незважаючи на те, що екстремальні ситуації впливають на все населення, особливої підтримки потребують військовослужбовці, всі учасники безпосереднього збройного конфлікту. Особи, що беруть участь в бойових діях, які відчувають значну психологічну й емоційну напругу, з якою досить важко впоратися самостійно. Крім того, враховуючи негативний вплив збройних конфліктів на військовослужбовців, що характеризується з наступними факторами, а саме: перебування в зоні бойових дій, в полоні, під обстрілами, в зоні масового ураження; наявність травм, поранень, що становлять загрозу для їхнього життя, впливає на фізичне та психічне здоров'я військовослужбовців.

Після збройної агресії Російської Федерації проти України, вітчизняні збройні сили отримавши «урок» введення сучасних збройних конфліктів, орієнтуючись на стандарти НАТО, також, поставили перед собою амбіційне завдання запровадити збереження психічного здоров'я за досвідом провідних держав-членів НАТО. Тому, все більшої актуальності в сучасних умовах набуває психологічна допомога військовим, які повернулися після ротації, демобілізації, а також особам, що беруть участь в бойових діях, які лікуються у військових госпіталях.

Своєчасне, якісне та у повному обсязі виконання заходів психологічної декомпресії та реабілітації зменшуватиме негативний вплив участі у бойових діях у майбутньому, сприятиме успішній реадаптації військовослужбовця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значна кількість вітчизняних та зарубіжних вчених свої наукові дослідження щодо вивчення різних аспектів реабілітаційної роботи з військовослужбовцями, серед яких: Г. Акімов, Р. Грінкер, Д. Шпігель, які акцентували увагу на вивченні психотравмуючого впливу світових війн; інші вчені А. Бравєє, В. Ковтун, Ю. Лях досліджували особливості медико-соціальної реабілітації для військових. Крім того, Ю. Бриндікова, Г. Ложкін, І. Приходько та Т. Титаренка висвітлювали у своїх наукових працях психологічне супроводження військовослужбовців у діяльності за екстремальних умов та відновлення їх психологічного здоров'я.

Крім того, у контексті нашого дослідження, особливе значення відіграють наукові дослідження зарубіжних вчених щодо вивчення явища «психологічна декомпресія» у межах проблем психічного здоров'я особового складу , серед яких: Н. Грінберг, Н. Джонс, Ерік де Соєра, М. Фелтон [9].

Проаналізувавши наукові дослідження зазначених вчених, які акцентували увагу на вивчення змісту реабілітаційної роботи з військовослужбовцями, можемо констатувати, що не було висвітлено досвід армій провідних країн світу щодо профілактики бойових психогенних втрат, надання психологічної допомоги в бойових умовах та проведення заходів психологічної декомпресії, що й обумовило поглибленого вивчення.

Мета - проаналізувати досвід армій провідних країн світу щодо профілактики бойових психогенних втрат, надання психологічної допомогив бойових умовах та проведення заходів психологічної декомпресії.

Виклад основного матеріалу

В умах сьогодення, військовослужбовці Збройних Сил України постійно стикаються із впливом стресогенних факторів бойової діяльності, які негативно впливають на здоровий організм, доводячи його до різних психічний захворювань.

Саме тому надання своєчасної якісної психологічної допомоги військовослужбовцям в екстремальній ситуації має велике значення. Психологічними наслідками дії екстремальних ситуацій є їх вплив на різні рівні психічного функціонування - емоційний стан, поведінку, взаємовідносини.

Складовою психологічної роботи є психологічна допомога, яка спрямована на підвищення соціальної та психологічної компетентності особистості і надання їй психологічної підтримки для виконання ефективної та якісної службової діяльності.

Обов'язковою складовою заходів відновлення бойової готовності військових частин є психологічна реабілітація військовослужбовців, що являє собою сукупність психологічних заходів, які орієнтовані на збереження, відновлення та корекцію їх психофізіологічних функцій та негативних психічних станів.

Як відомо, головною метою проведення психологічної реабілітації військовослужбовців Збройних сил України є збереження та відновлення їх фізичного та психічного здоров'я; мінімізація негативних наслідків перенесених психічними травмами, що були викликані під впливом факторів бойової обстановки у формі гострих реакцій на стрес [4, с. 489].

При цьому, до основних завдань психологічної реабілітації військовослужбовців належить: діагностика та нормалізація психічних функцій; відновлення порушених або втрачених психічних функцій до оптимального рівня їх прояву; корекція особистості для сприяння успішного функціонування її в суспільстві; надання відповідної допомоги для нормалізації відносин у родині та соціумі; відновлення механізмів адаптації до ведення бойових дій; оволодіння методами саморегуляції та управління стресогеними ситуаціями; попередження психологічному травмуванню та психологічних синдромів; реалізація психопрофілактичної та психокорекційної роботи з родинами військовослужбовців; формування позитивної мотивації, соціальних установок на життя та подальшу реалізацію професійної діяльності [8].

Таким чином, можемо констатувати, що психореабілітаційна робота це довготривалий і складний процес, що має на меті допомогти кожному військовослужбовцю досягти необхідного рівня боєздатності та створення комфортних умов для подальшого успішного виконання службових обов'язків.

Необхідно зазначити, що українські військовослужбовці прийняли всі виклики війни, крім того, вони продовжують виконувати свою найважливішу місію - боронять свободу та суверенітет держави від російського агресора. Але, особи, які ведуть бойові дії зазнають значного негативного психологічного впливу, у них можуть відмічатися гострі стресові реакції, посттравматичний стресовий розлад, тривала соціальна дезадаптація демобілізованих військових [7, с. 123].

Для того, щоб допомогти військовослужбовцям пристосуватись та впоратись з набутим досвідом, необхідна чітка та структурована допомога фахівців, особливо психологів та реабілітологів. На первинному етапі психологічного відновлення військовослужбовців, своєчасна та якісна психологічна допомога допомагає зменшити негативний вплив психотравматичних подій, сприяє успішній реадаптації.

Саме тому у Збройних Силах України розроблено й розглянуто Настанову з морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування Збройних Сил України та затверджено наказом Генеральним штабом Збройних Сил України від 27 квітня 2018 року №173ДС “Про затвердження Настанови з морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування Збройних Сил України” для оптимізації організації та реалізації заходів стосовно психологічної декомпресії військовослужбовців під час відновлення бойової здатності військових підрозділів. А вже до кінця того ж року Головним управлінням морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України було підготовлено Інструкцію з організації психологічної декомпресії військовослужбовців Збройних Сил України, яку затверджено наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 27.12.2018 №462 “Про затвердження Інструкції з організації психологічної декомпресії військовослужбовців Збройних Сил України” [6].

У даному наказі представлено наступне визначення поняття «психологічна декомпресія», що розглядається як сукупність заходів психологічного та медико-психологічного характеру, які використовуються після виведення військових підрозділу з району виконання бойових завдань з метою відновлення психофізіологічного стану та реадаптації військовослужбовців Збройних Сил України [6].

Основною метою психологічної декомпресії є поетапне переключення механізмів реагування в екстремальних умовах до мирних умов функціонування; стабілізація емоційного стану та збереження психічного здоров'я, профілактика розвитку хвороб, що виникають у результаті впливу гострих або тривало діючих психічних травм, які проявляються психічними, сомато-неврологічними порушеннями.

Відповідно до даного наказу, вважаємо за необхідне представити у вигляді схеми основні елементи психологічної декомпресії (рис. 1).

Аналізуючи термін «психологічна декомпресія», важливо зазначити, що дане поняття було запозичене із системи психологічної допомоги у збройних силах країн НАТО.

У більшості країн НАТО, наприклад, у Бельгії, Великобританії, Німеччині, Франції тощо, поняття «декомпресія» застосовується для визначення програми «третього місця розміщення», що являє собою спокійне місце, яке дозволяє військовослужбовцям розслабитися та зробити перерву між перебуванням у зоні бойових дій та відпусткою [2, с. 33]. Головною метою декомпресії є повільний та поетапний перехід від умов існування в районі розгортання бойових дій до мирних умов функціонування [2].

Проаналізувавши зарубіжні спеціалізовані джерела, важливо зазначити, що на сьогодні, не має єдиного трактування терміну «декомпресія» та її структури, але у більшості країн НАТО існують загальні компоненти, що властиві для програм «третього місця розташування (TLD)», які включають в себе: надання психологічної допомоги військовим, особливо у сформованих військових частинах для розслаблення структурованим шляхом; реалізація заходів декомпресії в екологічному чистому місці, що відрізняється від перебування в домашніх умовах, чи району бойових дій, але при відповідних ситуаціях заходи декомпресії можуть відбуватися у пунктах постійної дислокації [1; 5; 9].

У країнах НАТО існує велика кількість програм, які орієнтовані на зменшення психологічного ризику та надання психологічної допомоги особовому складу, що повертається поля бою для поетапного переходу від умов ведення бойових дій до умов життя в мирних умовах. Тому для забезпечення успішного процесу адаптації на ранньому етапі після реалізації бойових завдань у збройних силах провідних держав-членів НАТО застосовують трирівневу модель, що включає в себе: психологічну декомпресію, психоосвіту та скринінг.

З метою пом'якшення психологічних проблем у військо службовців у країнах НАТО активно реалізується пакет послуг з управління посттравматичним стресом (POSM), щоб швидше повернутися до звичних обов'язків на основі проходження чітко структурованих етапів, що не тільки забезпечують зменшення вираження психологічних проблем, але і включають психологічну профілактику та просвітницькі заходи.

Аналізуючи досвід інших країн щодо надання психологічної допомоги військовослужбовцям, що виконували службові завдання, з метою імплементації зарубіжного досвіду щодо реалізація заходів психологічної декомпресії для військовослужбовців Збройних Сил України, що сприятиме пошуку ефективних моделей психологічної допомоги, формуванню результативних методів психологічного консультування, психокорекції, розробки рекомендацій і пропозицій для проведення заходів психологічної декомпресії як первинного етапу соціальної реадаптації учасників бойових дій, вважаємо за необхідне зазначити, що, у Канаді, США та Австралії для учасників бойових дій на обов'язкових засадах проводять скринінги психічного здоров'я з метою раннього виявлення проблем психологічного характеру і можливих складнощів зі здоров'ям. У збройних силах США, реалізують політику управління посттравматичним стресом (POSM), що включає в себе три етапи проведення профілактичної роботи: первинна профілактика (попередження психологічних розладів поведінки); вторинна (виявлення в учасників бойових дій на ранньому етапі проблем психічного здоров'я, що можуть проявлятися у різних формах і ступенях тяжкості; третинна (спрямована на попередження тривалої інвалідності, що є наслідком отриманих психологічних травм під час участь у бойових діях.

Крім того, важливо зазначити, що в основі стратегії первинної профілактики знаходиться система психологічної декомпресії, яка включає сам період декомпресії, систематичне та організоване розповсюдження серед військовослужбовців психологічної інформації (психологічна просвіта) та скринінг.

Аналізуючи Американську систему психологічної допомоги і реабілітації, у збройних силах США, було визначено, що функціонує чітка система психологічної допомоги і реабілітації в системі медико-евакуаційного забезпечення; крім того, у штатній структурі дивізії з метою надання допомоги військовослужбовцям з бойовими психічними травмами, виявлення осіб із вираженими психічними ураженнями для їх евакуації в шпиталі тилу, а також консультування командного складу і лікарів (терапевтів, хірургів) з питань виявлення, лікування та профілактики бойових психічних травм введена посада лікаря - психіатра; а одним із основних принципів системи є наближення її до поля бою.

Представимо схематично Американську систему надання психологічної допомоги (рис. 2).