Неадаптивні реакцій прикордонників в конфліктних ситуаціях: результати емпіричного дослідження

Название: За результатами дослідження виявлено провідну спрямованість прикордонників на особисті (егоїстичні) інтереси, що пов'язано з переважанням у них мотивів власного благополуччя у взаємодії з іншими людьми з метою задоволення ними власних особисти

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.11.2023
Размер файла 27,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Неадаптивні реакцій прикордонників в конфліктних ситуаціях: результати емпіричного дослідження

Волинець Наталія Валентинівна доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Лазоренко Олександр Васильович кандидат психологічних наук, доцент, заступник начальника (заступник декана) факультету забезпечення оперативно-службової діяльності з навчально-методичної роботи, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький,

Борисенко Мар'яна Валеріївна старший офіцер (психолог) групи морального-психологічного забезпечення 15 прикордонного загону 2, Прикордонна комендатура швидкого реагування

Анотація

В різних умовах власного життя сучасної людини спостерігається тенденція до збільшення кількості конфліктних ситуацій у різних сферах її життєдіяльності. Конфліктні ситуації спричиняють різні соціальні зміни та виникають у різних видах міжособової взаємодії, яку необхідно розвивати та продуктивно організовувати, оскільки конструктивне вирішення конфліктів сприяє розвитку стосунків та розширенню співпраці тощо.

Конфлікти виникають на ґрунті щоденних розбіжностей у поглядах, протистояння різних суджень, потреб, бажань, способу життя, надій, інтересів та особистісних особливостей. Конфлікт є невід'ємною рисою будь-якого процесу у суспільному розвитку. Для всіх видів конфліктів характерна наявність не менше двох сторін, що контактують одна з іншою, взаємна несумісність цінностей і намірів сторін, протиставлення дій однієї сторони іншої та навпаки, поведінка спрямована на усунення планів та руйнування намірів іншої сторони з метою отримання чогось за її рахунок, застосування сили та примусу з метою вплинути на поведінку іншої сторони у бажаному напрямку, наявність емоційної напруги у відносинах між партнерами. Особливості професійної діяльності прикордонників обумовлюють варіативність можливих конфліктних ситуацій, в яких вони опиняються, що вимагає не тільки їх розуміння як потрібно діяти в тих чи інших конфліктних ситуаціях, а й володіння певними навичками поведінки, які передбачають, що в одних випадках в чомусь потрібно поступитися, в інших, навпаки, проявити наполегливість. егоїстичний прикордонник мотив

За результатами дослідження виявлено провідну спрямованість прикордонників на особисті (егоїстичні) інтереси, що пов'язано з переважанням у них мотивів власного благополуччя у взаємодії з іншими людьми з метою задоволення ними власних особистих потреб і домагань. Виявлено невисокі показники позитивних стилів поведінки прикордонників - співпраці та компромісу та високий загальний показник негативних стилів поведінки прикордонників - суперництва, уникнення та пристосування. Серед досліджуваних прикордонників виявлено найбільше осіб зі стилем суперництва, з раціональною поведінкою в конфлікті, з мотиваційною домінантою прагнення до влади та з провідною спрямованістю на особисті (егоїстичні) інтереси.

Ключові слова: поведінка, неадаптивна реакція, конфлікт, конфліктна ситуація, прикордонник.

Volynets Nataliya Valentynivna Doctor of Psychological Sciences, Associate Professor, Professor of the Psychology, Pedagogy and Social and Economic Disciplines Department, Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, Khmelnytskyi

Lazorenko Oleksandr Vasyliovych Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Deputy Head (Deputy Dean) of the Faculty of Operational And Service Activities for Educational and Methodological Work, Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, Khmelnytskyi

Borysenko Maryana Valeryivna Senior Officer (Psychologist) of the Moral and Psychological Support Group of the 15th Border Detachment of the 2nd Border command post of rapid response

NON-ADAPTIVE REACTIONS OF BORDER PERSONS IN CONFLICT SITUATIONS: RESULTS OF EMPIRICAL RESEARCH

In various conditions of a modern person's own life, there is a tendency to increase the number of conflict situations in various spheres of his life.

Conflict situations cause various social changes and arise in various types of interpersonal interaction, which must be developed and productively organized, since the constructive resolution of conflicts contributes to the development of relations and the expansion of cooperation, etc.

Conflicts arise on the basis of daily differences of opinion, confrontation of different judgments, needs, desires, lifestyles, hopes, interests and personal characteristics. Conflict is an integral feature of any process in social development. All types of conflicts are characterized by the presence of at least two parties in contact with each other, the mutual incompatibility of the values and intentions of the parties, the opposition of the actions of one party to the other and vice versa, the behavior is aimed at eliminating the plans and destroying the intentions of the other party in order to obtain something at its expense, the use of force and coercion in order to influence the behavior of the other party in the desired direction, the presence of emotional tension in relations between partners. The peculiarities of the professional activity of border guards determine the variability of possible conflict situations in which they find themselves, which requires not only their understanding of how to act in certain conflict situations, but also the possession of certain behavioral skills, which imply that in some cases it is necessary to give in to something, in others, on the contrary, show perseverance.

According to the results of the research, the leading focus of border guards on personal (egoistic) interests was revealed, which is connected with the predominance of motives of their own well-being in interaction with other people in order to satisfy their own personal needs and demands. Low indicators of positive behavior styles of border guards - cooperation and compromise, and a high overall indicator of negative behavior styles of border guards - rivalry, avoidance and accommodation were revealed. Among the studied border guards, the most individuals with a rivalry style, with rational behavior in conflict, with a dominant motivational desire for power and with a leading focus on personal (egoistic) interests were found.

Keywords: behavior, non-adaptive reaction, conflict, conflict situation, border guard.

Постановка проблеми. У житті сучасної людини спостерігається тенденція до збільшення конфліктних ситуацій у різних сферах її життєдіяльності. Конфлікти виникають на ґрунті щоденних розбіжностей у поглядах, протистояннях різних суджень, потреб, бажань, способу життя, надій, інтересів та властивостей особистості. Проблема неадаптивних реакцій особистості в конфлікті полягає в тому, що вона може давати неприйнятну або неефективну реакцію безпосередньо на саму конфліктну ситуацію. Це може призвести до загострення конфлікту, розширення його та погіршення взаємин між сторонами конфлікту. У конфліктній ситуації людина може демонструвати та неконструктивні реакції, як агресивність, відмову від співпраці, втечу від проблеми або пасивність. Неадаптивні реакції виникають часто тоді, коли люди не можуть ефективно керувати власними емоціями і не можуть адекватно оцінити ситуацію. Також вони можуть бути результатом невірного розуміння позиції іншої сторони конфлікту, або результатом прагнення зберегти власне обличчя, посилити власну владу тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема конфліктності широко представлена у працях зарубіжних та вітчизняних психологів і соціологів: О. Анцупова, А. Бандури, Ф. Бородкіної, А. Гоулднера, Н. Гришиної, Р. Дарендорфа, А. Дмітрієва, О. Донченка, В. Друзя, К. Зайцева,

A. Здравомислова, Л. Козири, Х. Корнеліуса, Є. Мейо, Т. Парсонса, Л. Петровської, А. Свенцицького, Дж. Скотта, Л. Сохань, В. Танчера, Т. Титарєнко, Р. Фітера, Ш. Фейра, А. Шипілова, А. Чумікова, У. Юрі,

B. Ядова та ін. Особливості учасників конфліктної взаємодії та типологієї психологічних особливостей поведінки особистості у конфлікті представлено в працях О. Анцупова, М. Боришевського, Н. Грішиної, Є. Єгорова, С. Єреніна, О. Журавльова, В. Кушнірука, Г. Ложкіна, О. Шилова. Аналіз психологічної літератури дає підстави для аналізу різних підходів вчених до обґрунтування чинників, які впливають на виникнення та розвиток конфліктних форм поведінки особистості, саме: соціально-психологічних (об'єктивних) і індивідуально-психологічних (суб'єктивних) детермінант. (Н. Грішина); внутрішніх і зовнішніх суперечностей (Л. Божович); впливу психологічних властивостей особистості, що акумулюються природними задатками індивіда, його соціальним досвідом й обумовлюють ся взаємодією субєктивних і об'єктивних чинників (В. Ілійчук, Л. Петровська, Н. Пов'якель,) [1; 2]; суперечностей, що детермінують внутрішньоособистісний конфлікт, як передумов виникнення конфліктних форм поведінки (В. Бурлачук, Н. Дорошенко, Г. Дубчак, К. Левін, Н. Непомняща, Т. Титаренко, К. Хорні та ін.) [2-4].

Мета статті - представлення результатів емпіричного дослідження неадаптивних реакцій прикордонників в конфліктних ситуаціях.

Виклад основного матеріалу. Науковці означують конфлікт як якісну взаємодію між людьми (або елементами внутрішньої структури особистості), що виражається в протидії сторін у напрямку досягнення власних інтересів, та зазначають, що поведінка особистості в конфлікті безпосередньо залежить від індивідуальних якостей суб'єкта конфліктної взаємодії, усвідомлення ним власних можливостей, а також від впливу зовнішніх чинників. Визначення конфлікту як інтерсуб'єктивного явища підкреслює внутрішнє бачення реальної ситуації [5].

Конфліктна поведінка особистості розглядається як соціально- психологічна реакція особистості на чинники, що спричинюють дезорганізацію її свідомості й діяльності; як наслідок взаємодії індивіда із соціальним оточенням, та як форма інтерперсональних відносин, на які впливають ціннісні орієнтації особистості, рольові експектації, соціальні ідентифікації. А стан, за якого індивід не може ефективно функціонувати внаслідок інтерособистісного конфлікту, що виникає через асимілювання індивідом суперечливих стандартів поведінки, соціальних ролей та норм, дезорганізує особистість [6].

Конфлікт є невід'ємною частиною міжособистісних відносин і може виникати з різних причин. Незалежно від того, що спричинює конфлікт, люди можуть мати різні реакції на нього. Адаптивні реакції особистості в конфлікті сприяють його розв'язанню, передбачають зосередженість на спільних інтересах і намаганнях зрозуміти позицію інших учасників конфлікту, усі проблеми і особливості подальших взаємовідносин з учасниками конфлікту.

А неадаптивні реакції особистості в конфлікті - це реакції, які погіршують ситуацію і часто призводять до подальшого загострення конфлікту. Ці реакції можуть призводити до погіршення стосунків між людьми і негативних наслідків для всіх учасників конфлікту. Тому, важливо, щоб люди мала можливість усвідомлювати власні емоції та реакції в конфлікті, та навчалася адаптивним стратегіям поведінки, що сприяють здійсненню розв'язання конфлікту. До неадаптивних реакцій особистості в конфліктній ситуації можна віднести агресію, уникання, захист, втечу, маніпулювання тощо. Загалом, неадаптивні реакції особистості в конфлікті можуть привести до погіршення відносин, підвищення напруженості, і навіть насильства. Тому важливо оволодіти адаптивним стратегіям розв'язання конфліктів, такими, наприклад, як ефективне спілкування, пошук компромісу, розуміння потреб іншої сторони тощо.

Низька психологічна готовність особистості до конструктивних дій у конфліктних ситуаціях може бути пов'язана з емоційним, вольовим, когнітивним і психомоторним компонентами особистості, а також з самою конфліктною ситуацією. Особливості професійної діяльності прикордонників обумовлюють варіативність можливих конфліктних ситуацій, в яких вони опиняються, що вимагає не тільки їх розуміння як потрібно діяти в тих чи інших конфліктних ситуаціях, а й володіння певними навичками поведінки, які передбачають, що в одних випадках в чомусь потрібно поступитися, в інших, навпаки, проявити наполегливість.

В проведеному емпіричному дослідженні неадаптивних реакцій прикордонників в конфліктних ситуаціях взяли участь 26 інспекторів та молодших інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби Відділу прикордонної служби "Великий Березний" (тип Б) віком 19-23 роки. На основі теоретичного аналізу конфліктної поведінки зарубіжних та українських науковців для дослідження стилю індивідуальної поведінки в конфліктних ситуаціях та конфліктних форм поведінки особистості було підібрано наступний психодіагностичний інструментарій: методика дослідження стилю поведінки в конфлікті К. Томаса в адаптації Н. Грішиної; методика дослідження ефективного спілкування та раціональної поведінки в конфлікті, яка складається з наступного комплексу психодіагностичних методик: методика дослідження деструктивної (руйнівної) поведінки, методика дослідження самооцінки раціональної поведінки в конфлікті, методика дослідження самооцінки "мудрої поведінки" в конфлікті, методика діагностики мотиваторів соціально-психологічної активності особистості, методика діагностики інтерактивної спрямованості особистості (Н. Щуркова у модифікації Н. Фетіскіна).

За результатами дослідження за методикою діагностики стилю поведінки в конфлікті К. Томаса в адаптації Н. Грішиної було виявлено наступні стилі поведінки в конфлікті прикордонників:

1) стиль суперництва виявлено у 8 (30,77 %) осіб, що свідчить про те, що ці прикордонники у конфлікті максимально враховують і задовольняють власні інтереси і мінімально - інтереси опонента. Прикордонники з цим стилем поведінки намагаються нав'язати іншим свій варіант вирішення спірних питань. Власна перемога сприймається ними як поразка супротивника. На переговорах вони застосовують тактику тиску й погроз, роблять спроби поставити під сумнів компетентність опонентів, вишукують слабке місце в їхній аргументації, як правило, проявляють схильність до безапеляційних заяв, негативного ставлення до тих, хто має іншу думку;

2) стиль співробітництва виявлено у 6 (23,08 %) осіб, що свідчить про те, що ці прикордонники у конфлікті забезпечують максимальне задоволення в конфлікті власних інтересів та інтересів опонента. Прикордонники з цим стилем поведінки орієнтовані на якнайповніше задоволення власних інтересів та інших учасників конфліктної ситуації. Інтереси іншої сторони визнаються ними частиною проблеми. Вони відверто обговорюють суперечності, спільно з іншою стороною наполегливо шукають розв'язання дискусійної проблеми, виявляють приховані інтереси, вишукують резерви та ресурси для їх задоволення;

3) стиль компромісу виявлено у 5 (19,23 %) осіб, що свідчить про те, що ці прикордонники у конфлікті забезпечують часткове задоволення у конфлікті і власних інтересів, й інтересів опонента. Прикордонники з цим стилем поведінки шукають баланс взаємних поступок і надбань. Прагнучи порозумітися, вони погоджуються на часткове задоволення власних потреб, щоб зберегти стосунки й отримати хоча б щось. При цьому вони враховують спільності інтересів. Для них компроміс є останньою можливістю прийняти певне рішення;

4) стиль уникнення виявлено у 4 (15,38 %) осіб, що свідчить про те, що ці прикордонники у конфлікті такий тин поведінки, коли у конфлікті мінімально враховуються як власні інтереси, так і опонента. За такого типу поведінки на проблему просто не звертають уваги, вважають, що вона зникне сама по собі. Причинами такої поведінки прикордонників в конфлікті можуть бути: усвідомлення відсутності необхідних ресурсів для отримання "перемоги" над опонентом, певне особливе ставлення до опонента, намагання виграти час для "перегрупування сил" і наступної перемоги, індивідуально- психологічні особливості учасників конфлікту (несхильність до жорстких форм поведінки, лагідний характер, низький рівень домагань тощо). Це пасивна поведінка у конфліктній ситуації, що полягає в ігноруванні проблеми або відкладенні свого втручання до "кращих часів". Це прагнення уникати гострих ситуацій і не обговорювати питання, які є предметом суперечок. Це тактика присутності без ознак активного втручання, зберігаючи нейтралітет і не розкриваючи своїх поглядів та ставлення до проблеми. Сторонам надається можливість самим зробити вибір і самим нести відповідальність за свій вибір;

5) стиль пристосування виявлено у 3 (11,54 %) осіб, що свідчить про те, що ці прикордонники у конфлікті орієнтовані на мінімальне врахування в конфлікті власних інтересів і максимальне задоволення інтересів опонента. Вони намагаються виглядати в очах оточення приємними, добрими, співчутливими, готовими допомогти. Ці прикордонники відчувають страх перед несхваленням, перед можливістю бути знехтуваним. Виявляючи до інших знаки поваги та схвалення, вони очікують такого самого ставлення й до себе. Як правило, вони робить усе, щоб усунути саму можливість критики, запобігти загостренню конфліктів.

Отримані результати свідчать про те, що у серед прикордонників найбільше осіб зі стилем суперництва.

За результатами емпіричного дослідження особливостей поведінки прикордонників в конфлікті виявлено наступні рівні деструктивної поведінки досліджуваних:

1) високий рівень деструктивної поведінки - у 1 (3,85 %) особи, що свідчить про її акцентуйованість, яка залежить від типу темпераменту та характеру, сили збудження нервової системи, пов'язаними з вродженими якостями особистості, що найважче піддається корекції; середній рівень деструктивної поведінки - у 3 (11,54 %) осіб, що свідчить про те, що їхня конфліктна поведінка є наслідком невихованості та педагогічної занедбаності особистості, впливу соціального оточення та референтних груп, незнання правил поведінки та конструктивної міжособистісної взаємодії.

Вона може проявлятися у вербальній, фізичній агресії, порушенні трудової дисципліни, невиконанні доручень, неповазі та зверхнього ставлення до оточуючих людей. Низький рівень деструктивної поведінки - у 5 (19,23 %) осіб, що показує, що у їхній самооцінці проявляється засмиканість, заляканість, закомплексованість, нерішучість, полохливість, нервовість, невпевненість, напруженість та боязкість;

2) високий рівень самооцінки раціональної поведінки в конфлікті виявлено у 4 (15,38 %) осіб, що свідчить про розуміння та використання ними таких способів, прийомів і засобів спілкування, які забезпечують взаємне розуміння і взаємну емпатію партнерів по спілкуванню. Для забезпечення конструктивного спілкування в конфлікті вони створюють атмосферу взаємної довіри в цьому процесі, формулюють цільову установку на співробітництво.

Середній рівень самооцінки раціональної поведінки в конфлікті виявлено у 5 (19,23 %) осіб, що свідчить про те, що вони спроможні критично оцінювати і себе і опонентів та обирати оптимальні способи взаємодії з ними. Низький рівень самооцінки раціональної поведінки в конфлікті виявлено у 3 (11,54 %) осіб, що показує, що вони спроможні переважно раціонально вирішувати конфлікти;

3) високий рівень самооцінки "мудрої поведінки" в конфлікті виявлено у 1 (3,85 %) осіб, що свідчить про вона сам конфлікт використовує як джерело життєвого досвіду, самовиховання і самонавчання; середній рівень цього показника виявлено у 2 (7,69 %) осіб, що свідчить про те, що вони спроможні віднайти способи взаємовигідного розв'язання конфлікту та здатні задовільнити обидві сторони шляхом взаємного толерантного ставлення; низький рівень виявлено у 2 (7,69 %) осіб, що показує, що вони спроможні переважно мудро вирішувати конфлікти.

Отримані результати свідчать про те, що у серед прикордонників виявлено найбільше осіб з раціональною поведінкою в конфлікті.

За результатами емпіричного дослідження мотиваторів активності прикордонників в конфлікті виявлено:

1) переважання у 11 (42,31 %) прикордонників з середнім рівнем показника досягнення успіху в цілому у осіб, що свідчить про їхню орієнтацію на досягнення успіху в різних сферах життя, бажання відповідати суспільним стандартам успішності, демонструвати символи соціальної успішності тощо. Високий рівень цього показника виявлено у 7 (26,92 %) прикордонників, а низький - у 8 (30,77 %) осіб.;

2) за показником прагнення до влади високий рівень виявлено у 10 (38,46 %) прикордонників, середній - у 12 (46,15 %) осіб, низький - у 4 (15,39 %) осіб, що свідчить про те, що прикордонники з високим та середнім рівнями цього показника прагнуть вищого статусу або успіху, що психологічно компенсує особистісну неповноцінність, фрустрацію, яку вони відчувають. Прагнення до влади є мотиваційною домінантою в досліджуваній групі прикордонників;

3) за показником тенденції до афіліації високий рівень виявлено у 8 (30,77 %) осіб, середній - у 10 (38,46 %) осіб, низький - у 8 (30,77 %) осіб, що свідчить проте, що прикордонники з високим та середнім рівнями цього показника прагнуть встановити з оточуючими людьми довірливі стосунки. Це можна пояснити тим, що в юнацькі роки продовжується формування особистості, а в цей період найбільшу цінність мають соціальні міжособистісні зв язки та відносини в референтній групі.

Отримані результати свідчать про те, що у серед прикордонників виявлено найбільше осіб з мотиваційною домінантою прагнення до влади.

Аналіз результатів дослідження інтерактивної спрямованості особистості показав, що 3 (11,54 %) прикордонники мають високу спрямованість на особисті (егоїстичні) інтереси, 5 (19,23 %) прикордонників - середню спрямованість на особисті (егоїстичні) інтереси, 2 (7,69 %) прикордонників - низку.

При вираженій високій та середній орієнтації на особисті (егоїстичні) інтереси у прикордонників переважають мотиви забезпечення власного благополуччя, а у взаємодії з іншими людьми переслідуються цілі задоволення особистих потреб і домагань. Інтереси та цінності інших людей, груп найчастіше ігноруються або розглядаються ними виключно в практичному контексті, що і обумовлює конфліктність і труднощі міжособистісної адаптації.

Високий рівень спрямованості на взаємодію та співробітництво виявлено у 1 (3,85 %) прикордонника, середній - у 4 (15,38 %), а низький - у 2 (7,69 %) прикордонників. Виразність цього типу спрямованості свідчить про прагнення прикордонників до співпраці з іншими людьми, обумовленого потребами в підтримці конструктивних відносин з колегами по підрозділу, емпатії й інтерес до спільної діяльності, що відповідає оптимальної соціалізації та адаптації.

Маргінальна орієнтація на високому рівні виражена у 2 (7,69 %) прикордонників, у 4 (15,39 %) прикордонників вона виражена на середньому рівні, у решти 3 (11,54 %) прикордонників - на низькому рівні.

Отже, маргінальна орієнтація виражається в схильності підкорятися обставинам й імпульсивності поведінки у переважної більшості прикордонників, яким притаманні прояви інфантилізму, неконтрольованості вчинків, наслідування.

В цілому у структурі інтерактивної спрямованості прикордонників виявлено: у 10 (38,46 %) прикордонників переважною є орієнтація на особисті інтереси, у 7 (26,92 %) прикордонників переважає орієнтація на взаємодію та співробітництво, а у 9 (34,62 %) прикордонників переважає маргінальна орієнтація.

Отже, провідною спрямованістю, яка найбільше виражена в тому числі і на високому рівні є спрямованість прикордонників на особисті (егоїстичні) інтереси, що пов'язано з переважанням мотивів власного благополуччя у взаємодії з іншими людьми задля задоволення особистих потреб і домагань. Інтереси та цінності інших людей, груп найчастіше ігноруються ними чи розглядаються виключно у практичному контексті, що й обумовлює конфліктність та труднощі у міжособистісній адаптації.

Висновки

Таким чином, за результатами дослідження реакцій та стилів поведінки прикордонників в конфліктних ситуаціях виявлено достатньо невисокі показники позитивних стилів поведінки досліджуваних як співпраця та компроміс й великий загальний показник негативних стилів суперництво, уникнення та пристосування. Необхідно відмітити і особливості індивідуальної поведінки прикордонників. Так, серед прикордонників найбільше осіб зі стилем суперництва, з раціональною поведінкою в конфлікті, з мотиваційною домінантою прагнення до влади та з провідною спрямованістю прикордонників на особисті (егоїстичні) інтереси. Перспективи подальших розвідок пов'язані з розробкою та апробацією програми психологічної корекції неадаптивних реакцій прикордонників в конфліктних ситуаціях, а також практичних рекомендацій прикордонникам стосовно застосування прийомів індивідуального розв'язання конфліктів.

Література

1. Гарькавець С.О. Конфлікти в освітньому середовищі: діагностика та практика вирішення: навчально-методичний посібник / С.О. Гарькавець, Л.П. Волченко. - Харків: Друкарня Мадрид, 2020. - 92 с.

2. Ложкін Г.В. Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика / Г. В.Ложкін, Н. І. Пов'якель. - Київ, 2007. - 435 с.

3. Дорошенко Н.Н. Гендерна детермінація вибору студентами стратегії поведінки в конфлікті : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 "Педагогічна та вікова психологія" / Н.Н. Дорошенко. - Київ: Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2003. - 19 с.

4. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління: навчальний посібник / Т.В. Дуткевич. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 456 с.

5. Романенко О.В. Особливості поведінки в конфліктних ситуаціях осіб із різним рівнем тривожності / О.В. Романенко, М.Ю. Лукашенко // Юридична психологія. - 2017.- № 2 (21). - С. 21-31.

6. Антонійчук Н. Конфліктна поведінка особистості як результат впливу об'єктивних та суб'єктивних чинників [Електронний ресурс] / Н. Антонійчук // Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. - 2019. - Випуск 5. - С. 3-8. - Режим доступу: https://doi.org/l0.30970/2522-1876-2019-5-1.

7. References:

8. Harkavets, S.O. & Volchenko, L.P. (2020). Konflikty v osvitnomu seredovyshchi: diahnostyka ta praktyka vyrishennia : navchalno-metodychnyi posibnyk i~n the educational environment: diagnosis and practice of resolution]. Kharkiv : Drukarnia Madryd [in Ukrainian].

9. Lozhkin, H. V. & Poviakel, N. I. (2007). Psykholohiia konfliktu : teoriia i suchasna praktyka [Conflictpsychology: theory andmode^^p^ac^^ce]. Kyiv [in Ukrainian].

10. Doroshenko, N. N. (2003). Henderna determinatsiia vyboru studentamy stratehii povedinky v konflikti [Gender determination of students' choice of behavior strategies in conflict]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv : In-t psykholohii im. H.S. Kostiuka APN Ukrainy [in Ukrainian].

11. Dutkevych, T. V. (2005). Konfliktolohiia z osnovamy psykholohii upravlinnia : navchalnyi posibnyk [Conflictology with the basics o;f manage^e^t psychology]. Kyiv : Tsentr navchalnoi literatury [in Ukrainian].

12. Romanenko, O. V. & Lukashenko, M. Yu. (2017). Osoblyvosti povedinky v konfliktnykh sytuatsiiakh osib iz riznym rivnem tryvozhnosti [Peculiarities of behavior in conflict situations of persons with different levels of anxiety]. Yurydychna psykholohiia - Legal psychology, 2 (21), 21-31 [in Ukrainian].

13. Antoniichuk, N. (2019). Konfliktna povedinka osobystosti yak rezultat vplyvu obiektyvnykh ta subiektyvnykh chynnykiv [Conflict behavior of an individual as a result of the influence of objective and subjective factors]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia psykholohichni nauky - Bulletin of Lviv University. Psychological sciences series, 5, 3-8. Retrieved from https://doi.org/10.30970/2522-1876-2019-5-1 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розгляд фаз протікання конфлікту. Встановлення причин виникнення конфліктних ситуацій у подружньому житті. Дослідження психологічних особливостей взаємодії людини в конфліктних ситуаціях. Визначення основних шляхів попередження сімейних конфліктів.

    статья [22,4 K], добавлен 07.11.2017

  • Результати теоретико-емпіричного дослідження та аналізу кореляційних взаємозв'язків між психологічним благополуччям і схильністю до заздрощів. Профілі показників психологічного благополуччя в групах із максимальною та мінімальною схильністю до заздрощів.

    статья [130,9 K], добавлен 11.10.2017

  • Поняття "емоції", "емоційні стани", "емоційні реакції". Логіка розвитку емоційної сфери. Організація, методи та результати емпіричного дослідження особливостей емоційних реакцій юнацтва. Психологічні рекомендації стосовно корекції емоційної сфери.

    дипломная работа [191,1 K], добавлен 16.06.2010

  • Загальна характеристика поняття конфлікту та його проявів. Особливості причин виникнення конфлікту. Стратегія поведінки, переживання у конфліктних ситуаціях. Почуття провини і образи. Шляхи вирішення конфлікту. Емпіричні дослідження емоцій і почуттів.

    дипломная работа [80,1 K], добавлен 20.07.2011

  • Психологічна характеристика конфлікту і конфліктної взаємодії в малій групі. Характеристика юнацького віку, особливості його конфліктної поведінки у школі та у відносинах з батьками. Емпіричне дослідження стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях.

    дипломная работа [637,0 K], добавлен 12.03.2010

  • Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.

    курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019

  • Досліджено особливості професійної діяльності офіцерів-прикордонників. Функції офіцерів Державної прикордонної служби, які пов’язані із взаємодією з підлеглими прикордонниками. Виділення критеріїв сформованості психолого-педагогічної компетентності.

    статья [21,8 K], добавлен 24.04.2018

  • Аналіз різних підходів в обґрунтуванні явища психологічного благополуччя особистості, його складових і основних рівнів прояву. Зв’язок благополуччя з іншими близькими психологічними феноменами. Когнітивно-емоційна оцінка людиною якості свого життя.

    статья [52,4 K], добавлен 18.08.2017

  • Поняття та погляди вчених до вивчення взаємодії, як сутності спілкування. Характеристика комунікативної взаємодії особистості та групи. Розробка методичного комплексу для емпіричного дослідження впливу комунікативної взаємодії учасників групи на групу.

    курсовая работа [73,6 K], добавлен 22.04.2013

  • Конфлікт як невід’ємна особливість всякого процесу соціального розвитку, характерні риси його видів та підходи до визначення поняття. Структурні елементи та предмет конфлікту. Стилі поведінки в конфліктних ситуаціях. Вибір адекватного стилю особистості.

    реферат [56,6 K], добавлен 17.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.