Взаємозв’язок рівня тривожності та успішності навчання студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська інженерно-педагогічна академія

Взаємозв'язок рівня тривожності та успішності навчання студентів

Сапєльнікова Тетяна Станіславівна,

кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології

Казарова Ганна Миколаївна,

кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології

м. Харків

Анотація

У статті розглядається взаємозв'язок рівня тривожності та успішності навчання студентів. Актуальність дослідження визначається тим, що у наш неспокійний час проблема тривоги стає все більш актуальною. Цьому сприяють політична та економічна кризи, зростання тероризму та злочинності, проблеми професійної діяльності та особистого життя. Але крім цих причин тривоги є й інші, менш очевидні, але більш глибокі та актуальні для кожного з нас. Це відсутність у людини психологічно прийнятих орієнтирів, відсутність згоди з собою і правил виходу з конфліктних ситуацій.

Проаналізовані теоретичні аспекти проблеми професійного самовизначення, визначено, що існує два типи тривожності, а саме: особистісна та ситуативна.

Надані результати емпирічного дослідження взаємозв'язку тривожності та успішності навчання студентів. Під час дослідження було використано наступний психодіагностичний інструментарій: тестова методика «Визначення рівня особистісної та ситуативної тривожності» Ч. Спілбергера в обробці Ю.Л. Ханіна; опитувальник «Визначення рівня тривожності» Тейлора; методика «Вивчення мотивації навчання у ВНЗ» Т. Ільїної; авторська анкета «Виявлення успішності студентів старших курсів вузів».

Визначено особливості переживання стану тривоги і фактори успішності студентів під час навчання і встановлено, що навчальна діяльність студентів складається з кількох компонентів: оцінки, які вони отримують на іспитах у період сесії; науково-дослідної роботи; участі у студентських лабораторіях; участі у наукових та науково-практичних конференціях; участі у внутрішньовузівських, міжвузівських та міських конкурсах, олімпіадах та ін. Також, проаналізвано, що іспити є своєрідним критичним моментом у навчальній діяльності. Вони є певним стимулом до мобілізації всіх сил організму. На психологічному рівні тривожність у студентів відчувається як напруга, стурбованість, занепокоєння, нервозність і переживається у вигляді почуттів невизначеності, розсівання уваги, безпорадності, безсилля, незахищеності, самотності, загрожує невдачі, неможливості прийняти рішення. Виявлено взаємозв'язок тривожності та успішності навчання студентів.

Ключові слова: тривожність, успішність у навчанні, мотиви навчання, студенти.

Abstract

Sapielnikova Tetiana Stanislavivna Ph.D. of Psychological Sciences, Department of Practical Psychology, Ukrainian Engineering Pedagogics Academy, Kharkiv,

Kazarova Hanna Mykolayivna Ph.D. of Psychological Sciences, Department of Practical Psychology, Ukrainian Engineering Pedagogics Academy, Kharkiv,

The relationship of anxiety level and student learning success

The article examines the relationship between the level of anxiety and the success of students' studies. The relevance of the study is determined by the fact that in our troubled times, the problem of anxiety is becoming more and more relevant. This is facilitated by political and economic crises, the growth of terrorism and crime, problems of professional activity and personal life. But in addition to these reasons for anxiety, there are others that are deeper and more relevant for each of us. This is a person's lack of psychologically accepted landmarks, lack of selfagreement.

The results of an empirical study of the relationship between anxiety and academic performance of students are provided. The following psychodiagnostic toolkit was used during the study: the test method «Determining the level of personal and situational anxiety» by C. Spielberger in the processing of Y.L. Khanina; questionnaire «Determining the level of anxiety» by Taylor; the method «Study of study motivation in universities» by T. Ilyina; the author's questionnaire «Determining the success of students of senior years of higher education institutions».

The peculiarities of experiencing a state of anxiety and the factors of students' success during study were determined and it was established that the students' educational activity consists of several components: the grades they receive on exams during the session; research work; participation in scientific and scientific - practical conferences; participation in intra-university, inter-university and city competitions, Olympiads, etc. Also, it was analyzed that exams are a kind of critical moment in educational activity. At the psychological level, anxiety in students is felt as tension, concern, worry, nervousness and is experienced in the form of feelings of uncertainty, distraction, helplessness, powerlessness, insecurity, loneliness, threats of failure, inability to make a decision. The relationship between anxiety and the success of students' studies has been revealed.

Keywords: anxiety, academic success, study motives, students.

Основна частина

Постановка проблеми. В наш час проблема тривоги стає все більш актуальною. Цьому сприяють політична та економічна кризи, воєнний стан в нашій країні, зростання злочинності, проблеми професійної діяльності та особистого життя та багато інших факторів. Але крім цих причин тривоги є й інші, менш очевидні, але більш глибокі та актуальні для кожного з нас. Це відсутність у людини психологічно прийнятих орієнтирів, відсутність згоди з собою і правил виходу з конфліктних ситуацій. Тривожність - це стійка риса, індивідуально-психологічна характеристика, яка проявляється в схильності до частих і інтенсивних переживань стану тривоги.

Найбільш усталеним у психологічної науці є уявлення, що існує два типи тривожності, а саме: особистісна та ситуативна. Термін «особистісна тривожність» використовується для позначення щодо стійких індивідуальних відмінностей схильності індивіда відчувати стан тривоги. Ситуаційна тривожність виникає як реакція людини на різноманітні стресори, найчастіше соціально-психологічні (очікування негативної оцінки, уявлення про несприятливе ставлення до себе, загрози самоповазі, престижу тощо). В теперішній час тривожність різних верств населення, як и тривожність серед студентської молоді зазнає змін пов'язаних з впливом зовнішніх чинників, чинників непереборної сили. Стани тривоги проявляються все частіше і носять різноманітні поведінкові прояви. На одно з перших місць на теперішній час виходить психологічна робота з метою зниження переживання стану тривоги, надання знань щодо вмінь самоконтролю та адаптації в різноманітних життєвих обставинах на ситуаціях.

Значним стресором для молодої людини, яка прагне отримати вищу освіту, є ситуації в процесі навчання, а саме здання екзаменів, заліків, кусових та дипломних робіт. Звернемо увагу, що у теперішній час ці стресори не зменшили свою інтенсивність, а наклалися на загальний високий стан тривожності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема тривожності серед студентів є достатньо розробленою на сучасному етапі розвитку психологічної теорії та практики. Г. Харченко, С. Яценко, Є. Неведомська [1] вивчають вплив тривожності на самооцінку здоров'я, О. Хохліна розглядає тривожність з точки зору різних етапів навчання у внз [2], О. Батюх [3] розглядає тривожність, пов'язану з початком навчання, серед першокурсників, Т. Єрмолаєва [4] акцентує увагу на типах захисту від тривожності та ін. В той же час зв'язок тривожності студентів під час навчання та його успішності досліджений недостатньо.

Мета статті - представлення результатів емпирічного дослідження взаємозв'язку тривожності та успішності навчання студентів.

Виклад основного матеріалу. Загальною особливістю сучасних досліджень тривожності можна вважати те, що під тривогою розуміють переживання душевного хвилювання, пов'язане з очікуванням біди, передчуттям неминучої небезпеки [1, 4, 6]. Тривожність - це стійка риса, індивідуально-психологічна характеристика, яка проявляється у схильності до частого та інтенсивного переживання тривожних станів. На психологічному рівні тривога проявляється як напруга, занепокоєння, а також як відчуття невизначеності, безпорадності, безсилля, незахищеності, самотності, загрози невдачі, нездатності приймати рішення. Вона може проявлятися у втечі, в «уникненні» ситуації, через необхідність вирішення проблеми. Психологи вирізняють декілька видів тривожності: особистісна та ситуативна. Термін «особистісна тривожність» використовується для позначення щодо стійких індивідуальних відмінностей схильності індивіда відчувати стан тривоги. Ситуаційна тривожність виникає як реакція людини на різноманітні стресори, найчастіше соціально-психологічні (очікування негативної оцінки, уявлення про несприятливе ставлення до себе, загрози самоповазі, престижу тощо).

Аналіз літератури щодо проблеми успішності навчання [2, 3, 5] свідчить про те, що навчальна діяльність студентів складається з кількох компонентів: оцінки, які вони отримують на іспитах у період сесії; науково-дослідної роботи (написання рефератів, курсових, дипломних робіт); участі у студентських лабораторіях; участі у наукових та науково-практичних конференціях; участі у внутрішньовузівських, міжвузівських та міських конкурсах, олімпіадах та ін.

Безсумнівно, один з головних факторів, що впливають на успіх навчання, є мотивація. Освітня мотивація - мотивована діяльність, яку проявляють учні для досягнення цілей навчання. Як і будь-який інший вид, навчальна мотивація визначається в цілому як ряд факторів, характерних для цієї діяльності: це визначається самою навчально-виховною системою закладу, де відбувається освітня діяльність; організацією навчального процесу; особистістю студента (вік, стать, інтелектуальний розвиток, здатності, самооцінка, взаємодія з іншими студентами тощо); суб'єктними особливостями педагога та системою його стосунків з учнями; специфікою навчального предмета.

Під час дослідження студентів було використано наступний психодіагностичний інструментарій: тестова методика «Визначення рівня особистісної та ситуативної тривожності» Ч. Спілбергера в обробці Ю.Л. Ханіна; опитувальник «Визначення рівня тривожності» Тейлора; методика «Вивчення мотивації навчання у ВНЗ» Т. Ільїної.

У дослідженні брали участь 40 респондентів, до складу вибірки входило 27 дівчат та 13 хлопців, третього та четвертого курсу різних спеціальностей, віком від 19 до 21 років. Дослідження психологічних показників особистості проводилось на базі онлайн-платформи GoogleFormsстудентами Української інженерно-педагогічної академії, Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, Харківської державної академії культури, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» та Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Рис. 1. Результати, одержані за методикою «Визначення рівня особистісної та ситуативної тривожності» Ч. Спілбергера