Особливості психологічної допомоги особам з порушеннями функцій опорно-рухового апарату
Висвітлення напрямків допомоги молоді з порушеннями функцій опорно-рухового апарату у воєнний час. Адаптивний та дезадаптивний прогнози трансформацій людини. Застосування медичного, психотерапевтичного, соціального, техніко-середовищного реабілітування.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.10.2023 |
| Размер файла | 576,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Кафедра психології та соціальної роботи
Особливості психологічної допомоги особам з порушеннями функцій опорно-рухового апарату
Чухрій І.В., д. психол. н., професор
м. Вінниця
Анотація
Військові дії та території України визначають нові завдання для надання психологічної допомоги особами з інвалідністю. Варто зазначити, що значна частина молоді з інвалідністю у складні часи війни доєдналася до волонтерського руху, молодь об'єдналася у межах громадських організацій для допомоги як військовим, так і вразливим категоріям населення.
Важливим є надання компетентної психологічної допомоги молоді із порушеннями функцій опорно-рухового апарату, так як військові дії, перебування на окупованих територіях, вимушене переселення - стають складними життєвими подіями, подолання яких, потребує допомоги компетентних спеціалістів-психологів, соціальних працівників, працівників медичних установ та інших.
При наданні психологічної допомоги важливо враховувати необхідність застосування системи комплексного соціального реабілітування. Важливо одночасно залучати молоду людину до медичного, психологічного, соціального, педагогічного та техніко-середовищного реабілітування.
При наданні психологічної допомоги варто дотримуватися основних принципів роботи як із травматичним досвідом так і володіти можливістю надавати максимальну підтримку молоді з порушеннями функцій опорно- рухового апарату.
У статті представлені результати емпіричного дослідження особливостей психологічних механізмів молоді із порушеннями функцій опорно-рухового апарату. За результатами дослідження виокремлено факторну структуру молоді з типовим розвитком, молоді з нещодавно набутими порушеннями функцій опорно-рухового апарату та молоді з віддалено набутими і вродженими порушеннями функцій опорно-рухового апарату. Встановлено, що після набуття фізичної травми у молоді можуть утворюватися як адаптивні так і дезадаптивні прояви, що залежить від її можливості отримати реабілітаційні послуги та можливість долучатися до соціально значущої діяльності.
Ключові слова: молодь з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, психологічна допомога, Я-концепція, адаптація, дезадаптація, психологічні механізми адаптації.
Abstract
Pecularities of psychological assistance for persons with musculoskeletal disorders
Chukhriy I.V., Dr hab. of Psychol. Sci., Ass. Professor, Professor of the Department of Psychology and Social Work, Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynskyi
Military actions on the territories of Ukraine determine new tasks for providing psychological assistance to persons with disabilities. It is worth noting that a significant part of youth with disabilities joined the volunteer movement during the difficult times of the war. Youth united within public organizations to help both the military and vulnerable categories of the population.
It is important to provide competent psychological assistance to young people with musculoskeletal disorders, because combats, staying in the occupied territories, forced displacement become that kind of difficult life events, to overcome which the help of competent specialists-psychologists, social workers, health care workers and others is need.
When providing psychological assistance, it is important to take into account the need to use a system of complex social rehabilitation. It is important to simultaneously involve a young person in medical, psychological, social, pedagogical and technical-environmental rehabilitation.
When providing psychological assistance, it is necessary to follow the basic principles of working both with traumatic experience and to have the possibility to provide maximum support to young people with musculoskeletal disorders.
The article presents the results of an empirical study of the peculiarities of the psychological mechanisms of youth with disorders of the musculoskeletal system. Based on the results of the study, the factor structure of youth with typical development, youth with recently acquired disorders of the musculoskeletal system functions, and youth with time ago acquired and congenital disorders of the musculoskeletal system functions was built. It has been established that after acquiring a physical injury, both adaptive and maladaptive manifestations can occur in young people, which depends on their ability to receive rehabilitation services and the ability to participate in socially significant activities.
Keywords: youth with musculoskeletal disorders, psychological help, self-concept, adaptation, maladaptation.
Постановка проблеми
Військові дії та території України визначають нові завдання для надання психологічної допомоги особам з інвалідністю.
Варто зазначити, що значна частина молоді з інвалідністю, у складні часи війни, доєдналася до волонтерського руху. Молодь об'єдналася у межах громадських організацій для допомоги як військовим, так і вразливим категоріям населення.
У сучасному сьогоденні нашої держави важливим є надання компетентної психологічної допомоги молоді із порушеннями функцій опорно-рухового апарату. Військові дії, перебування на окупованих територіях, вимушене переселення стають складними випробуваннями для населення і подолання їх потребує допомоги компетентних спеціалістів- психологів, соціальних працівників, працівників медичних установ та інших фахівців.
Психологічна допомога молоді з інвалідністю має свою специфіку. Вона спрямована не лише на подолання складних переживань спровокованих військовими діями та подоланням нових умов життя, але й на усунення негативних переживань внаслідок набуття інвалідності, чи соціальних факторів, що ускладнювали адаптацію ще до початку військових дій.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняних наукових дослідженнях достатньо широко розкриваються психологічні особливості та надання психологічної допомоги дітям із порушеннями функцій опорно- рухового апарату, зокрема: особливості психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами розкриваються у наукових працях Л. Прохоренко [1], О. Романенко досліджувала психологічні особливості підлітків із церебральним паралічем [2], особливості мовленнєвого мислення у дітей із церебральним паралічем розкриті у наукових роботах О. Романенко, Л. Руденко, А. Шевцова [7].
Особливості психологічної допомоги дорослим з порушеннями функцій опорно-рухового апарату розкриваються у наукових роботах І. Чухрій та А. Шевцова [3; 4]. Проблема психологічної допомоги молоді з порушеннями функцій опорно-рухового апарату в період військових дій є мало дослідженою і потребує особливої уваги.
Мета статті - висвітлення основних напрямків психологічної допомоги молоді з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
Виклад основного матеріалу
психотерапевтичний медичний соціальний молодь опорний руховий
Військові дії на території України кардинально змінили специфіку надання психологічної допомоги молоді з порушеннями функцій опорно-рухового апарату. Вектори психологічної допомоги повинні бути спрямовані у декількох напрямах: допомога у переживанні військових дій; допомога у переживанні самотності; допомога у ускладненнях внаслідок набуття інвалідності; врахування основних завдань вікового періоду молодості та дотримання їх реалізації.
На думку Г. Крайга розвиток у період ранньої зрілості (молодості) можна описати в контексті трьох самостійних систем: розвиток Я-психічного (у концепції Г. Крайга особистісного Я), Я як члена сім'ї та Я як працівника. Зазначені системи взаємопов'язані, чим краще людина реалізує свій потенціал в одній галузі, тим вищі її можливості і в двох інших, за винятком компенсаторної дії [8, с.693].
У компонентному складі Я-концепції молодої людини з порушеннями функцій опорно-рухового апарату важливе значення має Я-фізичне. У молодому віці цей компонент не має вагомого навантаження, проте у осіб з порушеннями опорно-рухового апарату значення Я-фізичного значно підсилюється через порушення функцій та потребу у протезуванні чи технічних засобах переміщення [3].
Важливо зазначити, що процес реабілітування супроводжує все життя молодої людини від часу набуття нею порушень функцій опорно-рухового апарату [4]. Важливо, щоб реабілітаційні послуги були доступними.
Військові дії на території України - це складне випробування для життя населення країни. Вимушене переселення, набуття різного виду травмувань, та інші наслідки війни пригнічують психічний стан населення. Важливо відновлювати постійний перебіг життя, займати активну соціальну позицію: працювати, відвідувати реабілітаційні установи, виконувати фізичне навантаження та інші. Якщо молода людина з порушеннями функцій опорно- рухового апарату перебуває у пригніченому стані, не має можливості, або не хоче займатися тими видами діяльності, які виконувала у період до військового вторгнення, це призводить не лише до зниження її активності, але й до погіршення її функціонування в цілому.
Під час психологічної допомоги молодим людям з порушеннями функцій опорно-рухового апарату фахівці повинні враховувати наявність політравми. Політравма - це поєднання кількох видів травмувань, а саме: фізичної травми внаслідок порушень функцій опорно-рухового апарату, психологічної травми переживання втрати фізичних функцій та ментальної травми, що проривається через пласти психічного апарату людини у вигляді відлуння минулих, можливо дитячих, переживань травматичного досвіду. До зазначених травматичних переживань додаються нові - переживання травми війни, які значно підсилюють політравму.
Проблема допомоги людям, які пережили травматичні події життя широко представлена у наукових концепціях відомих психологів та психотерапевтів Д. Калшед при описі гострої психічної травми вказував на те, що відбувається перехід від звичайних захистів (цивілізованої людини) до примітивного рівня «архаїчних» захистів. Останні визначаються високим рівнем опору до змін (оскільки рівень організації психіки в цілому глибоко регресує). Саме через зазначені особливості, звернення до раціональної частини психіки буде ускладненим і навіть беззмістовним до того часу, допоки не буде встановлена мінімальна довіра. Тобто при терапії гострої психічної травми найважливішим стає розуміння та співпереживання, встановлення психологічного контакту та відновлення довіри. Довіра відновлюється внаслідок встановлення довірливих стосунків із спеціалістом-психологом (психотерапевтом). Варто пам'ятати, що травма стає несумісною з життям цивілізованої людини, в результаті чого, психічне життя переходить до мінімальних та стереотипних реакцій, що найбільш виражені у втраті смислів [6]. Важливим завданням психологічної допомоги стає відновлення розуміння сенсу власного існування, пошук індивідуальних смислів та ресурсів.
Аналізуючи порушення функціонування психіки при травматизації, З. Фрейд описав дію захисних механізмів. Прикладом можуть бути сновидіння, в яких пацієнти повертаються до травматичних подій, хоча в реальному житті намагаються про ці події не думати. Нав'язливість повернення до психотравматичних спогадів З. Фрейд пояснював як бажання переходу від пасивної ролі, в якій людина знаходилася під час травми, до бажання поставити себе в активне положення: бажання отримати владу над вже минулою ситуацією і навіть реалізувати почуття помсти за страждання [5].
О. Феніхель при розкритті поняття травми зазначав, що головна функція психічного апарату полягає у відновленні стабільності, що порушилася внаслідок зовнішньої стимуляції. В розділі «Травматичні неврози» він зазначив, що будь-який сильний, несподіваний та руйнівний потік подразнень може викликати психічну травму у будь-якого індивіда. Типові групи симптомів травматичного неврозу, за О. Феніхелем, - блокування або зниження функцій Его (серед яких основна функція тестування реальності і отримання адекватних уявлень про ситуацію, навколишній світ та стосунки); періодичні напади безконтрольних емоцій, особливо гніву, тривоги, що іноді призводять до судомних нападів; безсоння та важкі порушення сну з типовими сновидіннями, в основі яких знову і знову повторюється травма; програвання травматичної ситуації в денний час у формі фантазій, думок, почуттів; ускладнення у вигляді психоневрологічних симптомів.
Люди які перенесли травму, або хірургічне втручання у зрілому періоді життя переживають втрату старої ідентичності. Нездатність усвідомлювати власне Я або вимушена зміна зовнішності, яку ми звикли пропонувати світу, призводять до глибокого порушення уявлень людини про себе. Е. Бредбурі, Н. Рамсі, Д. Харкорт у своїх працях акцентували увагу на процесах горювання, що подібні з переживаннями втрати, що вміщують у собі заперечення, гнів, дистрес, тривогу та депресію, за якими відбувається процес поступової адаптації [6].
У людей з помітними зовнішніми відмінностями наявні реакції уникання, а неприродні реакції з боку оточення можуть привести до виникнення негативних відповідних аверсійних емоційних реакцій, неадаптивних розумових процесів (соціальної тривоги та страху негативної соціальної оцінки з боку оточення), до несприятливого ставлення до самого себе (заниженої самооцінки, заниженого тілесного образу).
За результатами емпіричного дослідження психологічних механізмів молоді з порушеннями функцій опорно-рухового апарату (Чухрій І.В. 2020) було визначено специфіку подолання травми набуття порушень функцій опорно-рухового апарату (Рисунок 1).
Рис. 1. Динаміка трансформації адаптивних/дезадаптивних психологічних механізмів соціальної адаптації молоді з порушеннями функцій опорно-рухового апарату та типовим розвитком
За результатами фактирізації даних дослідження було встановлено, що до факторної структури молоді з типовим розвитком належать: адаптивно-конструктивний фактор, адаптивно-захисний, Я-орієнтований (Я-сімейне), Я- професійне, Я-особистісне), дезадаптивно-відчужено-тривожний. Тобто у молоді з типовим розвитком було виявлено один дезадаптивний фактор [3]. Дані дослідження вказують на те, що адаптація відбувається через конструктивні моделі поведінки та психологічні захисти. Дезадаптація виникає через особистісне відчуження та особистісну тривожність.
До факторної структури молоді із нещодавно-набутими порушеннями функцій опорно-рухового апарату належать лише три фактори, так як відбувається пере трансформування Я-концепції після набуття фізичного травмування. Виявлено деструктивно-дезадаптивний, приймаючо-співпрацюючий, залежний, гіперкомпенсаторно-адаптивний фактори. Тобто, після травмування адаптація відбувається шляхом гіперкомпенсації.
Важливо зазначити, до компонентного складу до приймаючо-співпрацюючо-залежного фактору увійшов такий компонент Я-концепції як Я-сімейне. Звісно, найбільшу підтримку при набутті травми молода людина отримує від своєї сім'ї. І у випадку підтримки, внутрішньої сили та віри у можливості подолання труднощів, любові та піклуванні у молодої людини з набутими порушеннями опорно-рухового апарату швидше виробляються адаптивні механізми і прийняття набутих змін. Варто зазначити, що саме в цей складний період вся сім'я потребує підтримки, можливо консультації спеціаліста-психолога. Іноді рідним важко через власні страхи та переживання. Набуття молодою людиною порушень функцій опорно- рухового апарату змінює звичайний перебіг життя родини, вимагає вироблення нових стратегій та моделей поведінки. Побут родини змінюється, що стає додатковим навантаженням.
Через десять років після набуття травми опорно-рухового апарату відбуваються зміни у факторній структурі особистісних особливостей молодої людини. Виокремлюються агресивно-захисний, конкурентно-запальний, емоційно-адаптивний фактор, когнітивно-поведінковий-адаптивний фактор, відчужено-дезадаптивний фактор. Я-орієнтованого фактора не виокремлено, проте його складові увійшли до інших факторів. Варто зазначити, що адаптація відбувається з надмірними зусиллями, можливо через вираження агресії, а дезадаптованість переживається у відчуженні. Для запобігання утворення дезадаптивних проявів важливе долучення молодої людини до системи реабілітаційних послуг. Важливим і ефективним є долучення молоді до роботи об'єднань, громадських організацій та центрів соціально- психологічної реабілітації для молоді з інвалідності. Важливим аспектом відновлення є повернення до професійної діяльності молодої людини із порушеннями функцій опорно-рухового апарату. Важливими є освітні заходи професійної підготовки та соціально-психологічний супровід молодої людини на робочому місці.
У молоді, яка має порушення функцій опорно-рухового апарату з дитячого віку, тобто понад 15 років, спостерігається складна факторна структура: відчужено-дезадаптивний, приймаючи-адаптивний, Я-орієнтований, залежно-раціоналізуючий, інтернально-уникаючий. Тобто, з тривалим часом переживання фізичної травми провокує трансформації і виокремлення Я-орієнтованого фактору із основними складовими молодого віку та Я-фізичним, так як наслідки фізичного травмування змінюють повсякденне життя людини (застосування засобів для переміщення, можливо протезування).
Варто зазначити, що представлена динаміка має прогностичний характер, а також є два шляхи прийняття набуття порушень функцій опорно- рухового апарату: адаптивні та дезадаптивний. Формування адаптивних стратегій прийняття набутих порушень можливе: у випадку належного комплексного реабілітаційного супроводу; можливості розвитку посттравматичного зростання; активній життєдіяльності, реалізації основних завдань молодого віку та пошуку ресурсів для себе і для оточуючих рідних. При здійсненні психологічного супроводу молоді з порушеннями функцій опорно-рухового апарату важливе місце посідає планування власного часу, працевлаштування, реабілітування (медичне, психологічне, педагогічне, соціальне, техніко-середовище), особистісний розвиток, комунікація та взаємодія із соціальним оточенням. Виконання зазначених завдань надає можливість перешкоджати зниженню якості життя та особистісного благополуччя.
Для надання ефективної психологічної допомоги ефективним є як індивідуальні, так і групові методи психологічної роботи, психотерапії, консультування. Достатньо ефективним є проведення семінарів, лекцій для молоді з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, і звісно, залучення її до спільної діяльності.
Під час проведення психотерапевтичних груп, або психологічних груп підтримки молоді люди з порушеннями функцій опорно-рухового апарату мають можливість отримати груповий досвід подолання психологічних наслідків пережитих травмувань. Мають змогу відчути спорідненість з іншими членами групи, розділити свій біль з іншими членами групи і отримати досвід того, що індивідуальні переживання кожного члена групи мають відлуння у переживаннях інших учасників.
Під час психологічної допомоги важливо встановити контакт із молодою людиною, відбудувати безпечні межі та відновити втрачену внаслідок травмування довіру. Значне значення має можливість контейнування переживань та пошук особистісних ресурсів відновлення, що в подальшому стануть підґрунтям для успішної особистісної та професійної реалізації молодої людини із порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
Важливо зазначити, що у складні часи військового протистояння в країні, значна частина молоді з інвалідністю об'єдналася для волонтерської допомоги, об'єдналася для допомоги та супроводу осіб з інвалідністю, які опинилися у складних обставинах. І мабуть, це і є найпотужніший ресурс для подолання наслідків складного протистояння подіям сьогодення.
Висновки
У складні часи воєнного протистояння важливим завданням є надання психологічної допомоги населенню країни. Психологічна допомога молоді з порушеннями функцій опорно-рухового апарату має свою специфіку і важливо розуміти політравматичну природу пошкоджень молодих людей. Політравма - це поєднання кількох видів травмувань, а саме: фізичної травми внаслідок порушень функцій опорно-рухового апарату, психологічної травми переживання втрати фізичних функцій та ментальної травми, що проривається через пласти психічного апарату людини у вигляді відлуння минулих, можливо дитячих, переживань травматичного досвіду. До зазначених травматичних переживань додаються нові - переживання травми війни, які значно підсилюють політравму.
Набуття порушень функцій опорно-рухового апарату спричинює трансформаційні особистісні зміни молодої людини. Динаміка психологічних механізмів соціальної адаптації молоді з порушеннями функцій опорно- рухового апарату залежності від тривалості часу після травмування. В залежності від отримання якісних послуг соціального реабілітування (медичного, психологічного, педагогічного, соціального техніко-середовищного реабілітування) можливі адаптивний та дезадаптивний прогнози трансформацій психологічних механізмів соціальної адаптації.
Виокремлюються такі види психологічної допомоги молоді з порушеннями функцій опорно-рухового апарату: індивідуальні психологічні консультації, психотерапевтичні сесії, психотерапевтичні групи, психологічні групи підтримки, навчальні семінари, лекції.
Під час психологічної допомоги важливо встановити контакт із молодою людиною, відбудувати безпечні межі та відновити втрачену внаслідок травмування довіру. Значне значення має можливість контейнування переживань та пошук особистісних ресурсів відновлення, що в подальшому стануть підґрунтям для успішної особистісної та професійної реалізації молодої людини із порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
Література
1. Прохоренко Л.І., Бабяк О.О., Баташева Н.І. Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами: стратегія реалізації. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2020. Том 2, Випуск 1. С.1-6.
2. Романенко О. Особливості формування Я-фізичного у школярів із церебральним паралічем. Актуальні проблеми ортопедагогіки, ортопсихології та реабілітології: Матеріали ГУ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми ортопедагогіки, ортопсихології та реабілітології» / за ред. М. Шеремет, А. Шевцова, А. Заплатинської. Київ : Альянт, 2021. С.184-187.
3. Chukhrii I. Researching of youth self-concept with the musculoskeletal system disorders. The scientific heritage. Budapest, Hungary, 2019. №32 (2019). V.3. P.48-51.
4. Chukhrii I., Shevtsov A. Psychological mechanisms of social adaptation of young people with disabilities. American Journal of Applied and Experimental Research. New York NY. USA, 2017. №3(6). P.6-14.
5. Freud S. Standard Edition. 1915. Vol. XIV. P. 273-289.
6. Kilborne B. Disappearing Persons: Shame and Appearance Albany: SUNY Press, 2002. 204 р.
7. Romanenko O. Rudenko L. Shevtsov A. Diagnosis of Features of Speech Thinking in Children With Cerebral Palsy. Psycholinguistics, 2021. 30 (1). Р. 203-223.
8. Grace J. Craig. Human Development. Prentice Hall, 1989. 636p.
References
1. Prokhorenko, L.I., Babiak, O.O., Batasheva, N.I. (2020). Psykholohichnyi suprovid ditei z osoblyvymy osvitnimy potrebamy: stratehiia realizatsii [Psychological support of children with special educational needs: implementation strategy]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy [Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine]. Tom 2, Vypusk 1. Р.1-6. [in Ukrainian]
2. Romanenko, O. (2021). Osoblyvosti formuvannia Ya-fizychnoho u shkoliariv iz tserebralnym paralichem [Peculiarities of the formation of the physical self in schoolchildren with cerebral palsy]. Aktualni problemy ortopedahohiky, ortopsykholohii ta reabilitolohii: Materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Aktualni problemy ortopedahohiky, ortopsykholohii ta reabilitolohii» / za red. M. Sheremet, A. Shevtsova, A. Zaplatynskoi. Kyiv: Aliant. Р.184-187. [in Ukrainian].
3. Chukhrii, I. (2019) Researching of youth self-concept with the musculoskeletal system disorders. The scientific heritage. Budapest, Hungary. №32 (2019). V.3. P.48-51.
4. Chukhrii, I., Shevtsov, A. (2017). Psychological mechanisms of social adaptation of young people with disabilities. American Journal of Applied and Experimental Research. New York NY. USA. №3(6). P.6-14.
5. Freud, S. (1915). Standard Edition. Vol. XIV. P. 273-289.
6. Kilborne, B. (2002). Disappearing Persons: Shame and Appearance Albany: SUNY Press. 204 p.
7. Romanenko, O. Rudenko, L. Shevtsov, A. (2021). Diagnosis of Features of Speech Thinking in Children With Cerebral Palsy. Psycholinguistics. 30 (1). Р. 203-223.
8. Grace, J. Craig. (1989). Human Development. Prentice Hall. 636p.
Размещено на Allbest.Ru
Подобные документы
Теоретичний огляд проблеми надання психологічної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Посттравматичний стресовий розлад. Техніки психологічної допомоги. Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам, при катастрофах.
дипломная работа [60,5 K], добавлен 14.02.2009Механізм та біологічні аспекти дії іонізуючого опромінення на організм людини. Соціально-медичні наслідки Чорнобильської аварії. Особливості психофізіологічних функцій підлітків: властивості уваги, механізми пам’яті и інтелектуально-емоційний розвиток.
курсовая работа [243,5 K], добавлен 27.06.2015З’ясування соціально-психологічних особливостей функціонування сім’ї на прикладі стабільності шлюбу, подружньої сумісності, задоволеності шлюбом та оптимізації психологічного клімату сім’ї. Аналіз рекомендацій щодо надання психологічної допомоги родині.
курсовая работа [113,1 K], добавлен 21.12.2017Усвідомлення закінчення існування. Поняття танатології, смерть як природне явище. Феномен страху померти. Етапи помирання (класифікація Кюблер-Росс). Утрата близької людини як життєва криза. Методи психологічної допомоги помираючим людям та їх близьким.
реферат [36,4 K], добавлен 16.02.2012Становлення професіональної практики консультування. Основні відмінності між психологічною консультацією і психотерапією. Напрями професіональної підготовки психолога-консультанта. Загальна характеристика методів проведення психологічної консультації.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 13.09.2009Системний підхід у формуванні готовності молоді до майбутнього батьківства у психологічній теорії та практиці. Соціально-психологічні особливості компонентів батьківства. Формування готовності молоді до виконання статево-рольових функцій матері та батька.
дипломная работа [234,7 K], добавлен 16.06.2010Теоретико-методологічний аналіз вітчизняних та зарубіжних теорій психології сім’ї. Діагностика психологічного розвитку особистості дитини у неповній сім’ї. Розробка програми психологічної допомоги дітям з неповних сімей згідно результатів дослідження.
курсовая работа [73,3 K], добавлен 15.06.2010Суіцид як соціальна проблема. Особливості суіцидальної поведінки у різні вікові періоди. Методи оцінки схильності особистості до суіцидальної поведінки. Види соціально-психологічної допомоги особистості у випадках суіцидально-оріентованої поведінки.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 16.11.2012Особенности психоэмоциональной сферы спортсменов с поражением опорно-двигательного аппарата. Арт-терапия как направление реабилитации спортсменов инвалидов. Эффективность методики коррекции фехтовальщиков с поражением опорно-двигательного аппарата.
дипломная работа [297,9 K], добавлен 24.04.2018Проведення психокорекційної роботи як базової складової практичної психології в умовах дошкільного освітнього закладу. Підвищення рівня готовності дитини до школи; розвиток тонких рухів руки і формування загальної обізнаності; технологічні етапи роботи.
отчет по практике [5,2 M], добавлен 19.08.2013
