Особливості емоційного інтелекту у подружніх парах, які працюють в ІТ-індустрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПОДРУЖНІХ ПАРАХ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ В ІТ-ІНДУСТРІЇ

Дрозд Олена Володимирівна доктор філософії в галузі освіти,

доцент кафедри психології Михайловська Аліна Володимирівна

здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти заочної

форми навчання спеціальності 053 «Психологія»

м. Миколаїв

Анотація

Актуальність дослідження психологічних особливостей працівників інформаційних технологій (ІТ-спеціалістів) обумовлена зростаючим попитом на фахівців у всьому світі, в тому числі в Україні, оскільки IT-галузь є однією з найважливіших у світі, її ріст є сталим і динамічним протягом останніх десятиліть, а сфери застосування постійно розширюються. Наукові публікації про психологічні особливості ІТпрацівників зустрічаються рідко, хоча особливості роботи цих фахівців пов'язані зі значним психологічним навантаженням. ІТ-спеціалістам доводиться постійно перебувати в стані психологічного когнітивного стресу, значної інтелектуальної зосередженості, також їм постійно необхідно стежити за новими технологіями, методиками, дослідженнями, які з'являються на ринку. Частими супутниками програмістів є понаднормові години, сидяча робота, гіподинамія [2, c. 34].

Виокремлення емоційного інтелекту, як особливого виду інтелекту, сприяло поглиблення дискурсійних студій розумових здібностей, спрямованих на успішну адаптацію особистості в процесі розв'язання проблем і нових життєвих завдань (Г. Айзенк, Д. Векслер, Дж. Гілфорд, Т. Доцевич, Е. Івашкевич, Р. Каламаж, Р. Кеттелл, І. Пасічник, Ж. Піаже, М. Смульсон, Ч. Спірмен, Р. Стернберг, Л. Терстоун, Р. Торндайк, М. Холодна та ін.).

На сьогоднішній день психологи відзначають, що все гострішою постає проблема емоційного стану людей через підвищені стрес і тривожність. Саме ці два подразники не дають змогу працювати розслаблено та жити із задоволенням у стані психологічного благополуччя.

Ця тенденція поширилася на особистісну, інтимну й романтичну сфери життя. Саме тому останнім часом у багатьох країнах набули популярності ретрит-центри, навчання, зустрічі з психотерапевтами. А деякі компанії та інституції до свого плану охорони здоров'я включають опіку психічним здоров'ям. Отже, розвиток емоційного інтелекту прямо пропорційно впливає на добробут та якість життя.

З огляду на вказані обставини назва статті «Особливості емоційного інтелекту у подружніх парах, які працюють в ІТ-індустрії» є актуальною і перспективною.

Ключові слова: емоційний інтелект, подружжя, романтичні стосунки, емоції, особистість, емоційні реакції, комунікації.

Annotation

Drozd Olena Volodymirivna PhD, Associate Professor of Psychology, Petro Mohyla Black Sea National University, Mykolaiv

Mykhaylovska Alina Volodymyrivna Student of the second (master's) level of higher education in the correspondence form of study, specialty 053 "Psychology", Black Sea National University named after Peter Mohyla, Mykolaiv,

PECULIARITIES OF EMOTIONAL INTELLIGENCE IN MARRIED COUPLES WORKING IN THE IT INDUSTRY

The relevance of the study of the psychological characteristics of information technology workers (IT specialists) is due to the growing demand for specialists all over the world, including in Ukraine, since the IT industry is one of the most important in the world, its growth has been constant and dynamic over the last decades, and the spheres applications are constantly expanding. Scientific publications about the psychological characteristics of IT workers are rare, although the characteristics of the work of these specialists are associated with significant psychological stress. IT specialists have to constantly be in a state of cognitive psychological stress, and significant intellectual concentration, and they also constantly need to monitor new technologies, methods, and research that appear on the market. Overtime work, sedentary work, and hyperdynamic are frequent companions of programmers.

In general, the separation of emotional intelligence as a special type of intelligence led to the deepening of studies of mental abilities aimed at the successful adaptation of the individual in the process of solving problems and new life tasks (H. Eysenck, D. Wexler, J. Gilford, T. Dotsevich, E. Ivashkevich, R. Kalamage, R. Cattell, I. Pasichnik, J. Piaget, M. Smulson, C. Spearman, R. Sternberg, L. Thurstone, R. Thorndike, M. Kholodna, etc.).

Today, psychologists note that the problem of people's emotional state is becoming increasingly acute due to increased stress and anxiety. These two irritants do not allow you to work relaxed and live with pleasure.

This trend has spread to the personal romantic sphere of life. That is why retreat centers, training, and meetings with psychotherapists have recently become popular in many countries. And some companies and institutions include mental health care in their health care plan.

From this, we can draw a short, counter-significant conclusion: the development of emotional intelligence directly affects well-being and quality of life.

Given these circumstances, the topic of research «Peculiarities of emotional intelligence in married couples working in the IT industry».

Keywords: emotional intelligence, spouses, romantic relationships, emotions, personality, emotional reactions, communications.

Постановка проблеми

Поняття «емоційний інтелект» з'явилося в психологічній літературі з виходом у світ відомої монографії Говарда Гарднера «Frames of mind» у 1983 р. У ній фактично вперше було обґрунтовано необхідність переглянути тлумачення поняття інтелект, що вимірювалось за допомогою коефіцієнту інтелектуального розвитку IQ, розширивши його [1, c. 4].

Якщо раніше емоційний інтелект тлумачився як «спроможність регулювати власні почуття та почуття інших людей, розпізнавати їх адекватно для того, щоб спрямовувати своє мислення та діяльність», то переглянуте останнє визначення емоційного інтелекту формулюється у такий спосіб: «емоційний інтелект включає здібність адекватно сприймати, оцінювати та виражати емоції; спроможність породжувати почуття, коли вони сприяють мисленню; спроможність розуміти емоції та знання, що стосуються емоцій, а також здібність регулювати емоції, щоб сприяти власному емоційному та інтелектуальному зростанню» [2, c. 20].

Сфера інформаційних технологій (ІТ) розвивається інтенсивними темпами в Україні і світі. Робота в цій сфері відкриває широкі перспективи для реалізації особистості. При цьому особливості діяльності в цій сфері формують ряд вимог до потенційних та наявних працівників. Актуальність дослідження психологічних особливостей працівників цієї сфери зумовлено тим, що ІТ-сфера розвивається бурхливими темпами і охоплює все більш широкі кола осіб.

Згідно загальноприйнятих уявлень, професія програміста «інтелектуально орієнтована», тобто вимагає високого рівня розвитку інтелектуальних здібностей та таких особливостей мислення як: критичність, абстрактність, гнучкість, системність, здатність до швидкого засвоєння нового матеріалу тощо. Ці думки відображають комунікативну діяльність, проте не відображають особливостей внутрішньої організації особистості. Таким чином залишається незрозумілим, що виступає ресурсом комунікативної соціальної активності - власні емоційні особливості, які знайшли адекватну форму вираження чи професійні вимоги, до яких потрібно було пристосовуватись.

Проте існує і інша думка. Наприклад, деякі дослідники звертають увагу на те, що спочатку ті, хто здобувають освіту в сфері ІТ, орієнтовані не на взаємодію з людьми, а на роботу зі знаковими системами. Це не лише не вимагає високого рівня розвитку компетентності в емоційній сфері, а і прицільно акцентує увагу на розвитку когнітивних здібностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сильним імпульсом до висунення першої теорії емоційного інтелекту Дж. Мейєра і П. Селовея слугувала концепція множинного інтелекту Г. Гарднера [4]. Фундатори теорії емоційного інтелекту як окремої здібності запропонували чотирикомпонентну структуру цього конструкту: розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, їх оцінка і вираження, використання емоцій та управління ними. Так, К. Петрідес і Е. Фернхем висунули диспозиційну теорію емоційного інтелекту, в складі якої виокремили адаптивність, асертивність, емоційну експресивність, оптимізм, самоконтроль та ін. риси особистості. У свою чергу Д. Гоулман об'єднав обидва підходи до вивчення емоційного інтелекту, вказавши на такі його складники, як самосвідомість, самоконтроль, соціальну чутливість, управління взаєминами. Паралельно розвивалися суміжні з емоційним інтелектом концепти емоційної компетентності К. Саарні, емоційної грамотності К. Штайнера, емоційної креативності Дж. Еверілл.

Сучасні зарубіжні дослідження емоційного інтелекту спрямовані на уточнення і конкретизацію трьох його засадничих моделей у різних царинах психологічної науки і практики, насамперед організаційної психології та психології лідерства, вікової та педагогічної психології, клінічної психології та психотерапії. В Україні та країнах пострадянського простору дослідники тяжіють до змішаних (інтегративних) моделей емоційного інтелекту (В. Зарицька, О. Лящ, А. Четверик-Бурчак), часто вказуючи на його ієрархічну побудову (І. Андреєва, Е. Носенко і Н. Коврига, М. Шпак). Автор відомого опитувальника емоційного інтелекту Д. Люсін обстоює модель здібностей.

Аналізом специфіки завдань у галузі програмування і питанням професійних та особистісних якостей програмістів у різний час займалися психологи і педагоги Ф. Брукс, Г. Вейнберг, Н. Вірт, Е. Дейкстра, С. Макконнелл, М. Л. Смульсон, Б. Шнейдерман, Р. Гебріел, В. Волконська, Ю. Бабаєва, А. Войскунский та ін. Дослідники стверджують, що професійні програмісти мають свої риси, якості та визначають психологічні і загальнолюдські риси, здібності й особливості мислення, які маютьі бути характерними для програмістів.

Мета статті - теоретично обґрунтувати особливості емоційного інтелекту у подружніх парах, які працюють в ІТ-індустрії та висвітлити результати апробації психокорекційної програми розвитку емоційного інтелекту в подружніх парах, які працюють в ІТ-індустрії.

емоційний інтелект психологічний інформаційний

Виклад основного матеріалу

Зарубіжний дослідник Mayer (2008) припускає, що емоційний інтелект - це прихована здібність, подібна до когнітивного інтелекту. Концептуалізації ЕІ як здібності передбачає, що він складається із функцій, які можуть проявлятись, або ж не проявлятись у повсякденному житті. Інші дослідники та теоретики зазначають, що емоційний інтелект також можна визначити та виміряти як рису, або типовий стан (Neubauer & Freudenthaler, 2005).

Дані свідчать про те, що людина народжується із базовим переліком емоційних реакцій (Ekman & Friesen, 1967), однак, у зв'язку з індивідуальним розвитком, поведінкові реакції в контексті емоційних переживань можуть набувати вкрай різних форм. Тому варіанти поведінки при відчутті одних із найсильніших переживань, таких як гнів, самотність, ревнощі, страх, заздрість чи любов є відносно контрольованими. З цієї точки зору, наявність сильних емоцій впливає як на здоров'я стосунків, так і на те, наскільки вміло партнери можуть поводитись, маючи ті чи інші переживання (Brackett, Warner & Bosco, 2005).

Дослідники вказують на те, що розвиток емоційних навичок пов'язаний із різноманітністю поведінкових стратегій, які людина має засвідчити на своєму досвіді. До прикладу, емпатія сама по собі не є емоцією. Це вміле використання своїх емоцій для того, щоб будувати припущення про те, що відчуває інша людина. Ефективна взаємодія із емоційними станами, як своїми, так і з чужими є швидше розвитковою навичкою, аніж вродженим механізмом, що дозволяє нам взаємодіяти та впливати на рівень розвитку емоційного інтелекту.

Емоції відіграють важливу роль у координації соціальних взаємодій та стосунків, а також виконують важливі комунікативні функції, надаючи інформацію про думки, наміри та очікувану поведінку партнера взаємодії (Keltner & Haidt, 1999). Щоб один із суб'єктів міг отримати користь від цієї інформації, емоції повинні оброблятись якомога оптимальніше. Підхід емоційного інтелекту розглядає індивідуальні відмінності в передачі та обробці емоцій, тобто у їх розпізнаванні, розумінні, використанні та регуляції (Mayer & Salovey, 1997) [4].

Тому прийнято вважати, що емоційні компетенції є важливими для соціальної взаємодії, оскільки емоції виконують комунікативні та соціальні функції, таким чином, передаючи інформацію про думки та наміри людей (Ekman, 1973; Keltner & Haidt, 1999; Plutchick, 1966). Романтичні стосунки є важливою сферою соціальної адаптації, де емоційні компетенції відіграють важливу роль, оскільки вони передбачають інтимність та емоційну залученість. Високий рівень емоційного інтелекту пов'язаний з численними внутрішньоособистісними та міжособистісними позитивними ефектами (Van Rooy & Viswesvaran, 2004). Кореляти високого ЕІ включають добре фізичне самопочуття, здоров'я, а також високу продуктивність на роботі (Martins, Ramalho & Morin, 2010).

Доповнюючи вищенаписане, Fitness (2012) зазначає, що близькі міжособистісні стосунки, як правило романтичні, є багатими на емоції різного спектру, конфліктні переживання, у тому числі. Сама близькість, яка виникає між двома людьми, є підґрунтям як для відкритих, позитивних, так і негативних емоцій (Carstensen та ін., 1996). А емоційні компетенції є своєрідним інструментом, який уможливлює ефективну комунікацію, регуляцію емоцій та адаптивні до ситуації рішення під час дії інтенсивних переживань (Fitness, 2012).

Harper & Elliott (1988) виявили, що саме емоційна близькість позитивно корелює із подружньою адаптацією: близькістю, чуйністю та залученістю.

Під «згодою», дослідники мають на увазі процес, у якому партнери поважають індивідуальні потреби, цілі та темперамент один одного; підтримують відкриті лінії спілкування та вираження почуттів; зберігають комфортний для обох рівень індивідуальності. У дослідженні було виявлено, що показники розбіжностей між фактичною та бажаною близькістю, є предиктором подружньої згоди. А саме, високий рівень відмінностей між реальною та уявною близькістю становлять високий рівень мінливості у подружній згоді, навпаки ж, менша невідповідність корелює із кращою подружньою згодою. Окрім цього, пари з низькими показниками інтимності, які не бажали більшої близькості, продемонстрували високий рівень подружньої адаптації.

Дослідження вказують на те, що позитивні емоції (Gottman & Levenson, 1992), емоційна стабільність (Russell & Wells, 1994), самооцінка (Arrindell & Luteijn, 2000) і безпечний стиль прив'язаності (Feeney, 1999) мають позитивну кореляцію із переживанням партнерів себе щасливими у стосунках. Негативні емоційні переживання, такі як імпульсивність, відчуття страху, депресивні стани, а також відсутність надійності у контакті з партнером, є у подальшому предиктором дисфункційності пари (O'Leary & Smith, 1991).

Науковці висловлюють припущення про ймовірний зв'язок між показниками емоційного інтелекту та якістю романтичних стосунків (Fitness, 2001; Mayer, Caruso, & Salovey, 1999). До прикладу, Noller, Beach & Osgarby (1997), опираючись на результати дослідження, стверджують, що точність у вираженні та розпізнаванні емоцій корелюють із відповідями партнерів про подружнє щастя. Carton, Kessler & Pape (1999), доповнюють попереднє твердження важливістю невербальної комунікації для переживання щастя.

Однією із рис ЕІ є сприйняття емоцій іншого, можливість пластичності у переживаннях та здатність подивитись на одну ситуацію з різних перспектив. Таким чином, ми можемо припустити, що вищий рівень емоційного інтелекту у партнерів передбачає більшу можливість бути задоволеними у міжособистісних романтичних стосунках, тоді як нижчі показники можуть стати джерелом незадоволеності та призводити до частіших конфліктів.

Не знаходячи повного погодження, Fitness (2001; ст. 106) пропонує доповнення до гіпотези: «...вищий ЕІ може дозволити людям більш ефективно управляти емоційними переговорами, пов'язаними із пошуком та наданням прощення». Науковець зазначає, що партнери, із більш високим рівнем емоційного розуміння та ясності своїх переживань повідомляють про меншу кількість труднощів у тому, щоб пробачити образу, спричинену партнером, ніж партнери, у яких рівень ЕІ нижчий.

Окрім цього, опитані із вищим рівнем емоційних компетенцій виявились більш щасливими у парі. Навпаки ж, партнери, яким характерне низьке емоційне розуміння, виявились більш схильними до емоційного нападу на своїх партнерів. Їм більш характерно інтерпретувати образу та стрес, який спричинив партнер, як відсутність його любові, неприязнь та ворожість. Пари, у яких один з партнерів характеризується невисоким рівнем ЕІ, більш чутливі до можливого наслідку «взаємного негативного впливу», коли подружжя відповідає взаємністю на негативні повідомлення, які вони один одному комунікують (Flury & Ickes, 2001).

Rusbult, Bissonnette & Arriaga (1998) відзначили важливість регуляції власних емоційних переживань задля задоволеності шлюбом. Їхні дослідження показали, що в порівнянні з нещасливими подружжями, щасливі будуть більш схильні прийняти думку іншого, аніж відстоювати свою з метою помсти партнеру.

У 1995 році Salovey, Mayer, Goldman, Turvey & Palfai, проводячи початкове дослідження, та продовжуючи його Fitness (2001) виявили позитивний кореляційний зв'язок між зрозумілістю емоцій та задоволеністю стосунками в парах. Партнери з високою емоційною ясністю, тобто чітким розумінням своїх почуттів, повідомляли, що їм було менш складно пробачити конфлікт, ініційований партнером, ніж тим, у кого емоційна ясність нижча. Дослідивши показники емоційного інтелекту, Schutte та ін., (2001) виявили, що він позитивно корелює із їх звітами про задоволеність шлюбом. Окрім цього, дослідження продемонструвало, що опитані, які вважали, що їх партнери мають вищий ЕІ, повідомили про значно вищу задоволеність стосунками.

У 2004 році Brackett та ін., виявили, що емоційний інтелект позитивно корелює із якістю соціальних інтеракцій, романтичних у тому числі. У дослідженні було виявлено лише внутрішньоособистісні зв'язки про уявлення щодо емоційного інтелекту одного партнера і його задоволення стосунками, так званий «actor effects», але не було виявлено міжособистісних зв'язків між уявленням про емоційний інтелект іншого партнера та його задоволенням стосунками, «partner effects». Тим не менш, критичний вплив, з теоретичної перспективи, має «partner effects» а не «actor effects» Zeidner & Kaluda (2008), оскільки це вказує на те, як взаємодії та стосунки один із одним впливають на кожного партнера та формують їх реальність [3, с. 17].

Аналізуючи ряд досліджень, ми помітили зв'язок між емоційним інтелектом, як рисою особистості та специфічним аспектом міжособистісних стосунків - задоволеністю в романтичних стосунках. Краще сприйняття, розуміння, використання та управління своїми емоціями пов'язане із більшим задоволенням різними сферами свого життя, романтичними стосунками у тому числі. Особи, які краще розуміють свої емоції, у поєднанні з розумінням емоцій інших, можуть більш ефективно вибирати та вступати у стосунки із більш суміжними партнерами. Емоційні компетенції можуть збільшити ймовірність встановлення приємних, та взаємнозадоволених стосунків через їх здатність приймати, чути, розуміти та допомагати регулювати емоції партнера.

Відомо, що відповідна взаємодія партнерів із емоціями та переживаннями один одного є одним із вкрай важливіших чинників задоволення стосунками. Навпаки ж емоції, які партнери мінімізують, уникають, пригнічують або надмірно висловлюють, негативно впливає на функціонування та задоволеність пари (Christensen, 2010). Учасники стосунків, які не виражають своїх емоцій, як правило, є більш дистанційованими, менш залученими, що в кінцевому результаті призводить до слабшої близькості та задоволеності між партнерами (Fruzzetti, 2006). Таким чином, когнітивно-поведінкова терапія пропонує застосовувати спеціально розроблені інтервенції, які допомагають виявляти, модифікувати та толерувати негативні переживання. Усвідомлюючи джерела незадоволення у стосунках, партнери мають змогу протидіяти їх негативним наслідкам, таким чином підвищуючи рівень близькості один з одним.

Емпатичне приєднання висвітлює почуття вразливості кожного партнера, допомагаючи їм висловити свою точку зору на проблему, при цьому отримуючи досвід щирого зацікавлення, заохочення у вираженні емоцій, при відсутності будь-якого осуду, звинувачень, чи оцінюючих коментарів. Спільне дистанціювання заохочує партнерів відмовитись від критики, чи скарг, допомагаючи їм розвинути більш об'єктивний і менш емоційний розгляд своїх проблем та розбіжностей.

Висновки

Закінчуючи огляд аналізу змісту поняття емоційний інтелект та аспектів його виявлення, ми вважаємо за необхідне зупинитись й на тому, що можна прогнозувати за допомогою емоційного інтелекту, якщо будуть знайдені відповідні шляхи його вимірювання. У зв'язку з тим, що емоційний інтелект як об'єкт досліджень має досить коротку історію вивчення, поки ще не існує достатньо надійних даних стосовно того, до яких наслідків може призвести відсутність чи наявність цієї властивості.

Автори вважають, що емоційний інтелект може стати аспектом спеціального тренування. Знання про адекватну поведінку в ситуаціях соціальної взаємодії можуть бути корисними як при навчання у середній школі, так й у будь-яких закладах освіти. Вони необхідні при вихованні дітей у сім'ї та у закладах дошкільної освіти; на робочих місцях в процесі професійної діяльності.

Таким чином, резюмуючи, треба зазначити, що емоційний інтелект є дійсно дуже важливою інтегральною характеристикою особистості, яка реалізується в її здібностях розуміти емоції, узагальнювати їх зміст, виокремлювати емоційний підтекст у міжособистісних відносинах, регулювати емоції таким чином, щоб сприяти за допомогою позитивних емоцій успішній когнітивній пізнавальній діяльності та долати негативні емоції, які заважають спілкуванню чи загрожують досягненню індивідуального успіху.

Література

1. Bar-On, R. Emotional Intelligence in Men and Women: Bar-On Emotional Quotient Inventory: Technical Mannual. Toronto: Multi-Health Systems, 1997.

2. Журавльова Л. П. Психологічні основи розвитку емпати людини: дис.... доктора психол. наук: 19.00.07 / Журавльова Лариса Петрівна. Одеса, 2009. 391 с.

3. Коврига Н. В. Операційні критерії емоційної розумності людини та результати їх емпіричної перевірки. Вісник Дніпропетровського університету Серія «Педагогіка і психологія», 2001. Вип.7.

4. Salovey P. Some final thoughts about personality and intelligence / P. Salovey, J. D. Mayer // Personality and intelligence. Cambridge, U.K. Cambridge University Press, 1994, pp. 303-318.

References

1. Bar-On, R. (1997). Emotional Intelligence in Men and Women: Bar-On Emotional Quotient Inventory. Toronto: Multi-Health Systems [in English].

2. Zhuravl'ova, L. P. (2009). Psihologrnhm osnovi rozvitku empatn ljudini [Psychological foundations of the development of human empathy]. Doctor's thesis. Odesa [in Ukrainian].

3. Kovriga, N. V. (2001). Operatijm kritern emodjno'i rozumnosti ljudini ta rezul'tati i'h empmchno'i perevmki [Operational criteria of human emotional intelligence and the results of their empirical verification]. Visnik Dnipropetrovskogo universitetu Serija «Pedagogika і psihologija» - Bulletin of Dnipropetrovsk University Series "Pedagogy and Psychology", 7 [in Ukrainian].

4. Salovey, P. (1994). Some final thoughts about personality and intelligence. Personality and intelligence, 303-318 [in English].

Размещено на Allbest.ru