Психологічні аспекти професійної діяльності пілотів цивільної авіації та їх підготовки у ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні аспекти професійної діяльності пілотів цивільної авіації та їх підготовки у ЗВО

Чернявська Світлана Миколаївна

аспірант кафедри авіаційної психології, Національний авіаційний університет, м. Київ

Анотація

Поступова інтеграція української цивільної авіації у світову авіаспільноту невпинно продовжується, не зважаючи на воєнні дії на території України і, як наслідок, вимушену зупинку будь-яких пасажирських авіаперевезень у межах наших кордонів. Цей тривалий і нелегкий процес вимагає переосмислення психологічних особливостей професійної діяльності пілотів повітряних суден, їх можливостей та обмежень при виконанні трудових задач, а також вивчення змісту, засобів, умов праці у сучасних реаліях, що зрештою дозволить підвищити її ефективність, надійність та безпеку авіаперевезень у майбутньому.

На основі теоретичного аналізу наукових джерел із психології праці та авіаційної психології було розкрито сутність понять: «діяльність», «професійна діяльність пілота», «професійно важливі якості пілота цивільної авіації»; з точки зору системного підходу було надано характеристику зовнішньої (суб'єкт та об'єкт праці, предмет праці, цілі й характер праці, засоби та умови праці) та внутрішньої (професійно важливі якості особистості) сторін діяльності; виявлено основні характеристики льотної праці та її структуру; сформульовано концептуальні положення щодо підготовки майбутніх авіаторів у ЗВО та методологічно обґрунтовано послідовність заходів психологічного характеру, зокрема таких як профорієнтаційна робота з юнаками, професійний відбір на етапі вступу до ЗВО та психологічний супровід студентів під час навчально-професійної підготовки, закономірним результатом якого є психологічна готовність майбутніх пілотів цивільної авіації до льотної діяльності.

Дослідження психологічних аспектів професійної діяльності авіаторів дало змогу більш точно і науково обґрунтовано підійти до суті та структури психологічної готовності студентів до професійної діяльності, воно стане теоретичним підґрунтям подальшого емпіричного дослідження і, зрештою, сприятиме визначенню ефективних шляхів та способів формування психологічної готовності майбутніх пілотів.

Ключові слова: професійна діяльність, пілоти цивільної авіації, умови професійної діяльності, психологічна готовність, професійно важливі якості.

Abstract

Cherniavska Svitlana Mykolaivna Postgraduate student of the aviation psychology department, National Aviation University, Kyiv

PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF THE PROFESSIONAL ACTIVITY OF CIVIL AVIATION PILOTS AND THEIR TEACHING AT HIGHER EDUCANTIONAL INSTITUTIONS

The gradual integration of Ukrainian civil aviation into the global aviation community continues unabated, regardless of military actions on the territory of Ukraine and, as a result, the forced suspension of any passenger air transportation within our borders. This long and difficult process requires a rethinking of the psychological features of the pilot's professional activity pilots, their opportunities and limitations which their work tasks neads; researching the content, means, working conditions in modern realities, which will ultimately allow to increase its efficiency, reliability and safety of air transportation in the future .

Theoretical analysis of scientific sources from work psychology and aviation psychology gave us the opportunity to reveal the essence of concepts the essence of the concepts was revealed: "activity", "professional activity of a pilot", " civil aviation pilot's professionally important qualities"; the characteristics of the external (subject and object of work, subject of work, goals and nature of work, means and conditions of work) side of activity and internal (professionally important personal qualities) side of activity were given from the point of view of a systemic approach.; the main characteristics of flight work and its structure are revealed; conceptual provisions on the training of future aviators in higher education institutions were formulated and a sequence of psychological measures was methodologically substantiated, in particular, such as career guidance work with young people, professional selection at the stage of admission to higher education institutions, and psychological support of students during educational and professional training, the natural result of which is the psychological readiness of future civil aviation pilots to flight activity.

Research of the psychological aspects of the professional pilot's activity made it possible to more precisely and scientifically substantiate the essence and structure of the psychological readiness of students for professional activity, it will become the theoretical basis for further empirical research and, ultimately, will contribute to the determination of effective ways and methods of forming the psychological readiness of future pilots.

Keywords: professional activity, civil aviation pilots, conditions of professional activity, psychological readiness, professionally important qualities.

Постановка проблеми

Згідно з Повітряним кодексом України, цивільна авіація є таким видом авіації, яка використовується для задоволення потреб економіки і громадян у повітряних перевезеннях і авіаційних роботах, а також для виконання польотів у приватних цілях [1]. З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, розгортання воєнних дій і, як наслідок, оголошення воєнного стану по всій території нашої держави будь-які повітряні перевезення цивільного характеру стали неможливими, однак навіть за умов вимушеної перерви у здійсненні внутрішніх та зовнішніх польотів українська цивільна авіація має продовжувати інтегруватися у світову авіаспільноту. Зокрема, мова йде про відповідність рівня професійної підготовки авіаційних фахівців в Україні нормам Міжнародної цивільної авіації (ІСАО), Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA) та Європейського агентства з безпеки польотів (EASA), які співпрацюють з ІКАО. Переосмислення психологічних особливостей професійної діяльності, можливостей та обмежень людини при виконанні нею трудових задач, а також змісту, засобів, умов праці у сучасних реаліях дозволяє підвищити її ефективність, надійність та безпеку авіаперевезень у майбутньому. Допоки повітряні перевезення потребуватимуть пілотів й іншого льотного та наземного персоналу, основною гарантією ефективності й безпеки польотів завжди слугуватиме їхня кваліфікація, набуті навички та рівень професійної підготовки. Особливої значущості набуває також психологічна готовність майбутніх пілотів цивільної авіації як фахівців екстремального профілю, чия праця протікатиме в умовах, що вимагають посилених витрат психологічного потенціалу особистості та мобілізації додаткових ресурсів організму і психіки. На нашу думку, вивчення психологічних аспектів професійної діяльності авіаторів сприятиме більш точному і науково обґрунтованому визначенню суті та структури психологічної готовності студентів-авіаторів до професійної діяльності, стане теоретичним підгрунтям емпіричного дослідження і, зрештою, сприятиме визначенню ефективних шляхів та способів її формування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

психологічний професійний пілот авіація

В основу нашого дослідження покладено теоретичний аналіз праць щодо: проблеми психології трудової та професійної підготовки (В.Рибалка, С.Максименко, В.Моляко, Г.Ложкін, Н.Волинюк, Є.Климов, П.Перепелиця, О.Хохліна, Л.Помиткіна, Н.Ладогубець, Я.Крушельницька та ін); професійної діяльності фахівців авіаційної галузі (Б.Гольдштейн, Д.Гандер, З.Гератеволь, Є.Мілерян, К.Платонов, А.Скрипець, А.Дранко, О.Горський, О.Марченко, І.Приходько, , Ю.Блашко, О.Підлубна, І.Бочаров К.Воєвода та ін); професійного відбору авіаційних фахівців (О.Кокун, Т.Плачинда, О.Захарова, В.Тогобицька, В.Харченко, А.Москаленко, Н.Макаренко та ін.); формування професійних компетенцій у майбутніх авіаційних фахівців (О.Герасименко, О.Довгий, Г.Пухальська, А.Савицька, В.Ягупов та ін.); професійної підготовки льотного складу і розвитку психологічної готовності до діяльності (В.Пономаренко, Р.Макаров, Р.Невзоров, С. Зіньковська, О.Задкова, О.Керницький, І.Окуленко, П.Картамишев, В.Злагодух, О.Тарасов та ін.). Однак, не дивлячись на значну кількість робіт із психології праці та авіаційної психології, які стосуються професійної діяльності фахівців авіаційної галузі, наразі виникає потреба у теоретичному аналізі саме її психологічних аспектів, визначенні сталих характеристик, особливостей, умов льотної діяльності та її структури, професійно важливих для суб'єкта праці якостей, що буде покладено в основу розуміння суті та структури психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до професійної діяльності у контексті підвищення ефективності підготовки таких фахівців у ЗВО.

Мета статті - висвітлення результатів теоретичного дослідження психологічних аспектів професійної діяльності пілотів цивільної авіації та їх підготовки у ЗВО.

Виклад основного матеріалу

Аналіз психолого-педагогічних джерел щодо підготовки фахівців авіаційної галузі в Україні, а також у країнах близького і далекого зарубіжжя (Т.Плачинда, О. Підлубна, К.Воєвода, О.Ковтун та ін.) показав, що підготовка у вишах майбутніх пілотів цивільної авіації має здійснюватися відповідно до системи професійних якостей, необхідних для ефективного виконання діяльності, адже несформованість професійно важливих якостей у студента-пілота зумовлює низькі результати навчально- професійної діяльності, значну кількість помилок в роботі, подовжує час оволодіння спеціальністю, негативно позначається на його здоров'ї, знижує мотивацію до роботи та вдоволення від обраного фаху [2]. Підвищити ефективність професійного становлення фахівців у авіаційній галузі можливо також за умови урахування суті діяльності, її особливостей та специфічних умов.

Необхідність визначення суті та структури поняття «діяльність» при вивченні професійної діяльності майбутніх фахівців, її психологічних аспектів та вимог щодо професійно важливих якостей обгрунтована у праці О.Хохліної «Психологічні засади формування професійно значущих якостей у майбутніх правоохоронців» [3], де, посилаючись на праці Е.Юдіна, Б.Ломова, О.Леонтьєва, дослідниця зазначає наступне: «Діяльність - це суто людська форма активності. У широкому розумінні діяльність є специфічно людською формою ставлення до навколишньої дійсності, змістом якої є доцільне її перетворення (створення, зміна тощо); у більш вузькому розумінні - це активність, що регулюється усвідомленою метою. У найбільш абстрактному та загальному визначенні категорія діяльності розкриває відношення «суб'єкт- об'єкт» (Б.Ломов). Діяльність, як підкреслює О.Леонтьєв - це реальний зв'язок суб'єкта з об'єктом, у який необхідним чином включена психіка. Діяльність наділена такими змістовними ознаками, як: суспільний характер (соціальність); цілеспрямованість (доцільність); усвідомленість; предметність; суб'єктність, суб'єктивність; плановість; систематичність; опосередкованість; продуктивність.

Підготовка до професійної діяльності має здійснюватися з урахуванням її структури та, відповідно, тих якостей, які забезпечують її виконання. У науці та практиці найчастіше використовують кілька загальних структур діяльності в залежності від предмету і цілей дослідження.

У психології навчання та праці широко використовується підхід до структури діяльності щодо сторін діяльності: мотиваційної, змістової, операційної та організаційної.

О.Леонтьєв у своїх працях зауважував, що діяльність, перш за все, здійснюється у процесі виконання завдань за етапами - аналіз, планування, організація, практичне виконання діяльності, контроль, оцінювання її результатів - з використанням дій та рухів, започаткувавши таким чином «процесуальну» структуру діяльності.

У структурі діяльності відповідно до аспектів та рівнів регулюючої функції психічного у підготовці, організації та виконанні діяльності, в ході якої перетворюється її предмет (за Б.Ломовим) розглядаються складові психічної діяльності, які забезпечують процес виконання зовнішньої (практичної) діяльності. Цією структурою реалізується власне призначення психічного - регуляція активності, життєдіяльності людини. До компонентів діяльності, які розкривають різні аспекти та рівні регулюючої функції психічного у підготовці, організації та виконання діяльності, у процесі якої перетворюється її предмет, автор відносить: мотив, мету, планування діяльності, перероблення інформації, оперативний образ, прийняття рішення, дії, перевірку та корекцію результатів.

О.Хохліна розробила структуру діяльності відповідно до умов здійснення (й досягнення мети), яка включає в себе: суб'єкт, потребу (та мотив), предмет, власне зовнішні та внутрішні умови, знаряддя, процес, результат. Таким чином, діяльність завжди здійснює людина-суб'єкт, яка діє з конкретним предметом у певних умовах завдяки знаряддям (засобам), що використовуються в процесі одержання певного результату, відповідного до потреби, опредмеченої у меті [4]. Така структура діяльності, на нашу думку, найбільш влучно ілюструє вище зазначену ознаку діяльності - системність, згідно з якою діяльність постає не просто сумою своїх компонентів, а їх організованою цілісністю. То ж діяльність, як одна з найскладніших серед відомих у даний час систем, має вивчатися системного підходу.

Системність діяльності обумовлює існування двох її основних планів - зовнішнього (предметно-дієвого) та внутрішнього (власне психологічного). Зовнішній план безпосередньо не є предметом психологічного дослідження, а виступає допоміжним, хоча і вкрай важливим для нього, адже без розгляду об'єктивного змісту трудової діяльності її психологічне вивчення та розуміння неможливі. У зв'язку з цим, існує важлива проблема, сформульована у контексті психологічного аналізу діяльності: оптимальної пропорції зовнішньої - об'єктивної - характеристики діяльності та характеристики її внутрішнього - власне психологічного - змісту. Така пропорція встановлюється на основі дотримання двох найважливіших загальнопсихологічних принципів. Перший - принцип єдності психіки та діяльності, згідно з яким зовнішні та внутрішні компоненти діяльності являють собою нерозривну цілісність і повинні взаємопояснюватися один через одного. Другий - принцип двоетапності психологічного вивчення діяльності. Відповідно до нього, аналіз діяльності повинен включати два етапи, що змінюють один одного. Перший пов'язаний з характеристикою об'єктивного змісту діяльності, другий - з аналізом суб'єктивного, власне психологічного змісту Ці принципи є в даний час своєрідними імперативами і задають загальну спрямованість вивчення будь-якої діяльності [5].

Зовнішня характеристика діяльності (насамперед професійної) здійснюється через поняття суб'єкта та об'єкта праці, предмета, умов та засобів діяльності. Відповідно до Повітряного кодексу України, суб'єктом льотної діяльності є пілот, який належить до авіаційного персоналу повітряного судна як особа, що пройшла спеціальну фахову підготовку, має відповідне свідоцтво і здійснює льотну експлуатацію повітряних суден з метою задоволення потреб економіки і громадян у повітряних перевезеннях і авіаційних роботах, а також для виконання польотів у приватних цілях [1]. Пілот повітряного судна виконує наступні функції: 1) управління літаком; 2) організація та координація роботи екіпажу; 3) фіксація показників приборів, локаторів, навігаційної системи та прийняття відповідних рішень, що стосуються взяємодії пілота- оператора і автоматизованої системи управління літаком; 4) комунікація з диспечерами з метою уникнення ситуації зіткнення з іншими повітряними суднами та узгодження дій при виконанні маневрів; 5) забезпечення безпеки польоту [6].

За загальноприйнятою класифікацією професій Є.Климова [7] пілот повітряного судна належить одразу до двох типів професій: людина-техніка та людина-знакова система, адже предметом його діяльності є, з одного боку, технічні об'єкти, машини, механізми, агрегати, прилади (повітряне судно і його панель приладів), а з іншого - умовні позначення, цифри, коди, формули, символи, схеми (показники приладів). Відповідно об'єктом праці пілота є процес управління, що здійснюється людиною-оператором по відношенню до повітряного судна і панелей його приладів.

Щодо цілей праці, то дана професія належить до класу перетворюючих, оскільки основною ціллю професійної пілота є вплив на предмет з метою зміни його властивостей та положення у просторі під час перевезення пасажирів чи вантажів із пункту «А» у пункт «Б».

За характером праці робота пілота є змішаною, адже передбачає одночасне поєднання розумової та фізичної праці. О.Захарова, вивчаючи психофізіологічні основи безпечної професійної діяльності авіаційних спеціалістів, акцентує увагу на тому, що пілот під час льотної діяльності, одночасно здійснює обробку значного обсягу інформації, приймає рішення в умовах жорсткого ліміту часу з виконанням одиночних та багаторазових дій (які вимагають підвищеної точності) при гіподинамічному положенні тіла [5]. При цьому І.Окуленко зазначає, що питома вага розумової праці збільшується у зв'язку з її інтелектуалізацією та постійним впровадженням нових зразків техніки, наукових, науково-технічних розробок і пристроїв.

За рівнем необхідної кваліфікації представники професії «пілот» безперечно є висококваліфікованими фахівцями, підготовка яких передбачає наявність вищої професійної освіти за фахом. Для отримання свідоцтва пілота випускник льотного ЗВО повинен:

1) виконувати весь комплекс підготовки до польоту згідно з чинними правилами, зокрема інструктаж щодо польоту, розрахунок характеристик маси й центрування, а також інші необхідні розрахунки;

2) проводити передпольотні перевірки й огляди швидко та ретельно, демонструвати знання правил льотної експлуатації систем літака і двигунів;

3) запускати двигуни на професійному рівні із забезпеченням повної безпеки техніки пілотування й управління повітряним рухом;

4) виконувати звичайний зліт, політ по колу й посадку, засвідчувати впевненість і компетентність під час польоту на дводвигуновому літаку;

5) виконувати політ на одному двигуні, імітація відмови двигуна має бути на безпечній висоті та швидкості, кандидат повинен упевнено діяти й керувати літаком у ході виконання польоту на одному двигуні; порядок дії в разі імітації відмови двигуна має відповідати вимогам РЛЕ; політ по колу та посадку з одним двигуном потрібно виконати впевнено за всіма аспектами;

6) виконувати політ за приладами; дії кандидата мають бути точними, при цьому він повинен продемонструвати високий рівень уміння виконувати польоти за приладами і знання чинних схем входу й виходу вписування в коло польотів;

7) демонструвати вміння пілотувати літак за визначеною траєкторією, обирати оптимальний режим польоту, виконувати навігацію й контроль із комплексним використанням стандартних правил; витримувати лінії шляху; користуватися автопілотом;

8) дотримуватися порядку дій із входу та виконання польоту в зоні очікування, пілотуючи літак із витримкою регламентованої висоти та швидкості, коригуючи курс і час польоту залежно від швидкості й напрямку вітру;

9) протягом перевірки вести зв'язок згідно з чинними правилами фразеології й радіообміну; упродовж усього польоту коригувати своє місцезнаходження, висоту, швидкість і напрямок польоту; демонструвати обачність, контроль за роботою систем літака;

10) у ході практичних вправ зі створення аварійних ситуацій демонструвати здатність автоматично виконувати всі дії з використанням карти аварійних перевірок; імітувати повідомлення, проводити необхідний інструктаж пасажирів (не передаючи інформацію в ефір) [С. 123-124, 8].

Засобом праці, який використовує пілот у своїй професійній діяльності є повітряне судно (літак) - апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні. Звичайно, в сучасних літаках є велика кількість приборів, які допомагають пілотові керувати повітряним транспортом, проте він постійно повинен аналізувати інформацію, що надходить і бути готовими перейти до ручного режиму управління, а отже ми можемо віднести працю пілота до відділу таких, що пов'язані з використанням машин з ручним управлінням [6].

За умовами праці, пілот цивільної авіації належить одразу до двох груп: праця в незвичайних (екстремальних) умовах і праця з підвищеною моральною відповідальністю. Згідно з класифікацією умов професійної діяльності Г.Лещенка, який виділяє звичайні, ускладнені, особливі та екстремальні умови діяльності, екстремальні умови діяльності вирізняються постійною дією інтенсивних екстремальних чинників, що можуть становити потенційну загрозу для здоров'я та життя працівників, а також загрозу для життя і здоров'я інших людей або збереження матеріальних цінностей. [9].

А.Дранко, посилаючись на результати власного дослідження, а також на роботи В.Пономаренка та Р.Макарова, описує особливості професійної діяльності пілотів цивільної авіації: «постійна небезпека під час польотів; складність керування літаком; сувора регламентація льотної діяльності настановами, положеннями та керівними документами; вплив на пілота та екіпаж багатьох факторів польоту; необхідність виконувати у польоті декілька суміщених за часом дій; високі вимоги до взаємодії в екіпажах ЦА; готовність до прийняття швидких рішень в екстремальних ситуаціях; висока моральна, соціальна та матеріальна відповідальність за успішність виконання польоту» [10]. І.Окуленко також визначає льотну діяльність як екстремальну, що проходить у складних умовах та пов'язана з високою відповідальністю, оперативністю, динамічністю при обслуговуванні, експлуатації, застосуванні складної техніки й автоматизованих систем та вимагає від льотного складу високого рівня розвитку психологічної готовності до виконання навчально-бойових завдань [11]. К.Платонов у своїх працях підкреслював екстремальний характер льотної діяльності, обгрунтовуючи це роботою пілота в унікальних умовах, пов'язаних з небезпекою для життя; високою «вартість» прийняття рішень; постійним ускладнення виконуваних функцій; збільшенням темпу діяльності; монотонністю роботи в умовах очікування сигналу до екстренних дій (праця очікування); поєднанням різних за цілями дій в одній діяльності (суміщена чи роздвоєна діяльність); обробкою великих об'ємів та потоків інформації (перевантаження інформацією); дефіцитом часу на виконання необхідних дій; ускладненими факторами робочого середовища тощо [4]. В.Бодров відзначав у своїх працях багатопрофільність, різнобічність характеру та змісту виконуваних пілотом дій; вкрай інтенсивні темпи його діяльності, швидкість протікання подій, жорсткий ліміт часу та обумовлений ним примусовий темп діяльності при неможливості перервати, змінити її зміст, ритм; різке зростання ролі просторового орієнтування та зміни його психофізіологічних механізмів; дія на організм фізичних факторів, які суттєво впливають на психофізіологічні функції; висока нервово-психічна напруга [11].

Виконання професійної діяльності відповідно до її зовнішньої характеристик та структури такої діяльності передбачає наявність у суб'єкта необхідних для цього професійно важливих якостей, які являють собою власне внутрішню характеристику діяльності. Конкретна фахова підготовка має орієнтуватися на формування таких якостей з урахуванням специфіки професійної, а саме льотної діяльності. У науковій праці Т. Плачинди знаходимо посилання на п'ять основних груп професійно важливих якостей авіаційних спеціалістів (за Д.Гандером):

«1) особистісні: тривала професійна мотивація, здатність формулювати правильну самооцінку, спроможність психічно адаптуватися до різних умов, стійкість особистості до негативних впливів; риси характеру: цілеспрямованість, наполегливість, сильна воля, рішучість, сміливість; моральні якості: почуття обов'язку, чесність, порядність, товариськість; соціальні якості: схильність до лідерства, комунікабельність, ціннісні орієнтації, прагнення до професійного вдосконалення.

2) інтелектуальні: розвиненість відчуттів і сприйняття (льотне відчуття); чіткість і контрольованість просторових уявлень; продуктивність та завадостійкість мислення; швидкість, точність і стійкість пам'яті. Великий обсяг, швидке переключення та стійкість уваги; здатність орієнтування в складному просторовому оточенні та непередбачуваних ситуаціях; спроможність діяти в умовах лімітованого часу; розвиненість евристичного, системного та образного типу мислення.

3) психофізіологічні: нервово-емоційна стійкість, стійкість до льотної втоми, стійкість до моногонії та роботі у вимушеному темпі.

4) фізіологічні: вестибулярна стійкість; стійкість до перевантажень; стійкість до чинників польоту.

5) фізичні: загальний фізичний розвиток: сила, швидкість, витривалість, координаційні здібності; фізична підготовленість до негативних чинників льотної праці.» [С. 159, 12].

Практичне переосмислення наведених Д.Гандером груп професійно важливих якостей Т. Плачинда поклала в основу власної професіограми авіаційних спеціалістів до якої входять кілька груп якостей: особисті якості; професійні знання, вміння та навички; фізична та психофізіологічна підготовка; морально й моральноправові якості; індивідуально-психологічні особливості; евристичний компонент; самовдосконалення в позаробочий час; професійне навчання курсанта льотного навчального закладу [12].

Науковці В.Харченко і Ю.Чинченко у своїх працях наголошують на необхідності диференціювати професійно важливі та професійно небезпечні якості авіаційних диспетчерів. Зокрема, до професійно важливих якостей дослідники зараховують: високу мотивацію до роботи; високий рівень когнітивних процесів; гнучкість мислення у стресовій ситуації; спроможність обробляти великий обсяг інформації; розподіл і концентрацію уваги; час реакції вибору; емоційний статус. До професійно небезпечних якостей автори відносять: безвідповідальність; ігнорування надходження нової інформації і неспроможність прийняти відповідне рішення; надмірна самовпевненість; слабкі професійні здібності; неорганізованість тощо [13]

Отже, професійно важливими якостями суб'єкта діяльності називають усю сукупність психологічних якостей особистості, а також цілий ряд фізичних, антропометричних, фізіологічних характеристик людини, які визначають успішність навчання та реальної діяльності.

Питання структури льотної діяльності розкрите у працях таких науковців як Р.Макаров, В.Ягупов, О.Керницький, які виділяють такі складові (сторони чи різновиди) льотної діяльності: діагностичну, орієнтовно- прогностичну, конструктивно-проектувальну, організаційну, практично- реалізаційну (технологічну), комунікативно-стимулюючу, аналітично-оцінну, дослідницько-творчу складові. То ж відповідно до кожної із цих складових висуваються вимоги до професійно важливих якостей пілота, що забезпечують ефективність виконання діяльності.

Діагностична складова професійної діяльності пілота передбачає здатність авіатора оцінювати навколишню обстановку, щоб мати змогу відповісти на неї вірними і точними діями і досягається за рахунок високого розвитку усіх пізнавальних психічних процесів, уваги; знань щодо поточних метеорологічних, погодних умов; знань щодо особливостей експлуатації авіаційної техніки (у тому числі і щодо експлуатації двигунів літака та його систем).

Орієнтовно-прогностична складова професійної діяльності пілота виявляється в умінні визначати напрямок своєї діяльності, її конкретні цілі та завдання, не тільки кінцеві, а й проміжні (на кожному з етапів своєї роботи). Здатність до прогнозування протікання і результатів своєї діяльності передбачає наявність у фахівця таких професійно важливих рис як: розвинений «оковимір» у сприйнятті форм, розмірів, швидкості переміщення, віддаленості обєктів; «рефлекс на час» - вміння оцінити час, який є в розпорядженні для виконання завдання; великий об'єм, широкий розподіл, швидке переключення та стійкість уваги; практичний тип мислення і вміння прогнозувати імовірні варіанти розвитку подій та їх наслідки у залежності від прийнятого рішення.

Конструктивно-проектувальна складова вимагає від субєкта праці розвиненої творчої уяви, оперативної та довготривалої пам'яті, просторового та аналітичного мислення, констуктивно-проектувальних здібностей.

Для організаційної складової діяльності необхідним є вміння визначати конкретні завдання та співвідносити їх, розвивати ініціативу, планувати спільну роботу, вміти розподіляти завдання та доручення, взагалі керувати процесом діяльності; наявність у фахівця таких вольових та особистісних рис: цілеспрямованість, самостійність, ініціативність, дисциплінованість, наполегливість, нормативність, готовність до ризику і толерантність до невизначеності, здатність прийняти рішення за недостатньою інформацією.

Практично-реалізаційна (технологічна) складова діяльності пілота передбачає психологічну й фізіологічну витривалість, високий темп сенсомоторних реакцій та мислительних процесів; здатність до збереження оптимальної працездатності в умовах небезпеки або дефіциту часу, здатність до швидкого вироблення і перебудови сенсомоторних та розумових навичок, спритність, хороша координація рухів, знання та вміння щодо обслуговування, експлуатації, застосування складної техніки й автоматизованих систем.

Комунікативно-стимулююча складова пов'язана з тим великим впливом, який справляє особистісна привабливість, уміння встановлювати доброзичливі стосунки та збуджувати своїм прикладом до активної професійної інших та власна активна спрямованість на льотну працю пілота, постійне прагнення вдосконалювати власну майстерність, обмінюватися знаннями та досвідом з іншими.

Аналітично-оцінна складова діяльності полягає в виявлянні позитивних сторін та недоліків, порівнянні досягнутих результатів з тими цілями та завдання, що були заплановані, а також власної роботи з досвідом колег, що дає змогу безперервно проводити звірку того, що було намічено досягнути з уже досягнутим, і на цих підставах вносити необхідні корективи, вести пошук шляхів удосконалення та підвищення ефективності діяльності. Ця сторона льотної праці вимагає здатності вибірково зосереджувати увагу на значущих об'єктах, швидко та ефективно аналізувати інформацію, яка отримується; запам'ятовувати, утримувати та відтворювати її, встановлювати причинно- наслідкові зв'язки та робити висновки.

Дослідницько-творча складова професійної діяльності пілота забезпечується тим, що при чітко алгоритмізованій льотній діяльності пілот здатний приймати неординарні креативні рішення, які відкривають нові можливості взаємодії пілота-оператора і автоматизованої системи управління літаком за умови небезпеки та дефіциту часу, виникнення аварійних ситуацій чи раптових подій [14,15,16].

Теоретичний аналіз психолого-педагогічних джерел з проблеми підготовки майбутніх пілотів цивільної авіації дозволив сформулювати наступні концептуальні положення:

1. Метою професійної підготовки студентів є забезпечення високого рівня їхньої компетентності як майбутніх пілотів щодо питань організації й проведення професійної та психологічної підготовки, майстерного керування літаком за будь-яких умов.

2. Зміст підготовки студентів авіаційного ЗВО включає сукупність загальних і професійних уявлень, понять, суджень щодо фахової діяльності пілотів, залежить від змісту та передбачає такі компоненти: буттєвий, пізнавальний, діяльнісний, особистісний, праксеологічний, ціннісний.

3. Про результативність системи підготовки курсантів свідчить професійна та психологічна готовність курсантів [14,15,16].

Підготовка високопрофесійного сучасного пілота у ЗВО передбачає, перш за все, профорієнтаційну роботу з юнаками, професійний відбір на етапі вступу до ЗВО та психологічний супровід майбутнього авіатора під час професійної підготовки, який передбачає також розвиток психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до льотної діяльності. Розглянемо суть перерахованих вище понять.

Профорієнтаційна робота -- це організований комплекс заходів, які проводяться з метою професійної орієнтації особистості щодо вибору чи зміни професії, працевлаштування на основі врахування її індивідуально- психологічних особливостей, інтересів, можливостей та потреб ринку праці в кадрах.

Професійний відбір є системою психодіагностичного обстеження особистості, спрямованого на визначення ступеня її придатності до окремих видів професій згідно з нормативними вимогами, на надання допомоги у визначенні та підборі конкретної професії, місця роботи на основі вивчення й оцінки її індивідуально-психологічних особливостей, інтересів, здібностей [С. 23, 17].

Психологічний супровід пілота повітряного судна на етапі навчально- професійної підготовки в ЗВО спрямований на підтримання високої навчальної активності за рахунок розвитку інтересу та мотивації до опанування обраного студентом фаху, ознайомлення його зі змістом, засобами, умовами льотної діяльності та психологічними і освітньо- професійними вимогами до пілота як суб'єкта такої діяльності; вивчення динаміки морально-психологічного стану, прогнозування його розвитку; психодіагностика психічних процесів, станів і властивостей; контроль за рівнем нервово-психічного напруження та здатністю приймати рішення та виконувати трудові дії і операції під час занять на тренажері та пробних польотів.

Розвиток психологічної готовності до професійної діяльності як загальної, довготривалої готовності, як інтегративного особистісного утворення, як підготовленості усіх сфер психіки до виконання діяльності з високою результативністю, повинен відбуватися у ході психологічного супроводу навчально-професійної діяльності з урахуванням усіх зовнішніх (зміст, засоби, умови праці тощо) та внутрішніх (професійно важливі якості) аспектів льотної праці, а також її структури. Високий рівень сформованості психологічної готовності у молодого спеціаліста, пілота повітряного судна, передбачає зокрема виховання системи спонукань, інтересів та цінностей майбутнього авіатора (мотиваційний компонент психологічної готовності), здобуття необхідних для виконання професійної діяльності знань, навичок та умінь (компонент досвіду), вправляння пізнавальних і емоційно-вольових психічних процесів (професійно важливі особливості психічних процесів), тренування необхідних для ефективного виконання діяльності характеристик нервових процесів, загальних здібностей та культивування певних рис характеру (професійно значущі особистісні властивості).

Висновки

Професійну діяльність пілотів цивільної авіації (льотну діяльність) можна визначити як екстремальну, що проходить у складних умовах та пов'язана з високою відповідальністю, оперативністю, динамічністю при обслуговуванні, експлуатації, застосуванні складної техніки й автоматизованих систем та вимагає від льотного складу високого рівня розвитку психологічної готовності до здійснення такої діяльності.

Зовнішню сторону діяльності пілота повітряного судна можна описати за «формулою професій» Є.Климова: предмет праці - техніка (Т) та знакова система (ЗС), цілі праці - перетворюючі (П), засоби праці - машини з ручним керуванням (Р) та автоматизовані системи (А), умови праці - екстремальні (Е) з високою моральною відповідальністю (М). Основними характеристиками професійної діяльності пілотів цивільної авіації можна виділити наступні: багатопрофільність, різнобічність характеру та змісту виконуваних дій; поєднання різних за цілями дій в одній діяльності (суміщена чи роздвоєна діяльність); обробка великих об'ємів та потоків інформації (перевантаження інформацією); висока «вартість» прийняття рішень; постійне ускладнення виконуваних функцій; поєднання розумової та фізичної праці; монотонність роботи в умовах очікування сигналу до екстренних дій (праця очікування); різке зростання ролі просторового орієнтування та зміни його психофізіологічних механізмів; вкрай інтенсивні темпи діяльності, швидкість протікання подій, жорсткий ліміт часу та обумовлений ним примусовий темп діяльності при неможливості перервати, змінити її зміст, ритм; дія на організм фізичних факторів, які суттєво впливають на психофізіологічні функції: шум, загойдування, низька температура, перепади атмосферного тиску та нервово- психічна напруженість; робота в унікальних умовах, пов'язаних з небезпекою для життя.

Внутрішня сторона професійної діяльності пілота цивільної авіації, яка власне і відображає її психологічні аспекти, представлена низкою професійно важливих якостей. Професійно важливі якості являють собою сукупність психологічних якостей особистості, а також цілий ряд фізичних, антропометричних, фізіологічних характеристик людини, які визначають успішність навчання та реальної діяльності. Їх перелік у порядку значущості для підготовки студентів ЗВО виглядає наступним чином: виражена установка (професійна спрямованість) на оволодіння спеціальністю; емоційно-вольова стійкість (спроможність авіаспеціаліста підвищувати працездатність в умовах небезпеки появи аварійних ситуацій, несподіваних подій, а також за дефіциту часу); здатність швидко перемикати сенсомоторні й розумові навички, логічно мислити; практичний тип мислення, високий темп розумових процесів; сміливість, рішучість, ініціативність; уміння ухвалювати рішення не вагаючись попри брак інформації; стійкість уваги в умовах факторів впливу, що відволікають; здатність швидко роззосереджувати та концентрувати увагу; відмінна просторова уява; необхідна оперативна пам'ять; достатній обсяг, швидкість і точність сприйняття, зокрема хороший окомір, правильне сприйняття форм, розмірів, швидкості переміщення, віддаленості; психологічна та фізіологічна витривалість; розвинена тривала пам'ять; здатність до швидких рухових реакцій; уміння оцінювати наявний час і відповідно до цього планувати свої дії; спритність, хороша координація рухів. Серед професійно небезпечних якостей учені виокремлюють наступні: ігнорування; безвідповідальність; самовпевненість; слабкі професійні здібності; неорганізованість тощо.

До структури льотної діяльності відносять такі складові (сторони чи різновиди діяльності): діагностичну, орієнтовно-прогностичну, конструктивно-проєктувальну, організаційну, практично-реалізаційну (технологічну), комунікативно-стимулюючу, аналітично-оцінну, дослідницько-творчу.

Ефективність підготовки високопрофесійного сучасного пілота у ЗВО забезпечується окрім навчально-професійної теоретичної і практичної підготовки вчасною і поетапною психологічною роботою з юнаками, що передбачає профорієнтаційну роботу, професійний відбір на етапі вступу до ЗВО та психологічний супровід майбутнього авіатора на етапі його становлення як фахівця. Цілеспрямований розвиток психологічної готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до професійної діяльності як загальної, довготривалої готовності, інтегративного особистісного утворення, підготовленості усіх сфер психіки до виконання діяльності з високою результативністю, є одним із ключових напрямів роботи у контексті психологічного супроводу їх навчально-професійної діяльності і досягається за рахунок гармонійного поєднання усіх вище зазначених педагогічних і психологічних впливів у роботі з особистістю студента як суб'єктом праці, активної взаємодії з такою особистістю з метою її становлення і самореалізації у обраній професії.

Література:

1. Повітряний кодекс України : Закон України від 13.04.2012 р. № 2626-IX. https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3393-17#Text.

2. Кокун О.М. Психофізіологічні аспекти професійного відбору фахівців для діяльності в особливих умовах / О.М. Кокун, О.В. Нічик // Проблеми екстремальної та кризової психології. -2008. -№ 5. - С. 67 - 78.

3. Хохліна О.П. Психологічні засади формування професійно значущих якостей у майбутніх правоохоронців / О.П. Хохліна // Теоретичні й методологічні проблеми юридичної психології та педагогіки. - 2013. - № 2. - С. 3-21.

4. Загальна психологія: хрестоматія: навчальний посібник / О.П. Хохліна, І.В. Кущенко, М.О. Гребенюк. - Київ : «Істина», 2013. - 736 с.

5. Ложкін Г.В. Психологія трудової діяльності: навчальний посібник / Г.В. Ложкін, Н.Ю. Волянюк. - Київ: Либідь, 2012. - 320 с.

6. Pidlubna O.M. Peculiarities of organization of professional training in flight schools of the USA / O.M. Pidlubna // Science and Education a New Dimension: Pedagogy and Psychology.- 2013. -Vol. 3. - p. 118-122.

7. Клімов Є.А. Введення у психологію праці: підручн. для вузів / Є.А. Клімов. - Х : Наукова думка, 1998. - 350 с.

8. Плачинда Т. Особливості організації освітнього середовища ЗВО авіаційного профілю / Т. Плачинда // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2019. - № 6. - С. 120-129.

9. Лещенко Г.А. Особливості професійної діяльності фахівців з аварійного обслуговування на авіаційному транспорті / Г.А. Лещенко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2014. - № 37. - С. 256-263.

10. Дранко А.А. Педагогічні аспекти формування лідерських якостей курсантів- пілотів під час наземної підготовки / А.А. Дранко // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. -2013. - № 38-39. - С. 394-399.

11. Окуленко І. Психологічний аналіз професійної діяльності льотчиків та їх готовність до польотів в умовах тривалих перерв між ними / І. Окуленко // Психологія і суспільство. - 2006. - № 4. - С. 96-100.

12. Плачинда Т.С. Професійна підготовка майбутніх авіаційних фахівців: зарубіжний і вітчизняний досвід та шляхи підвищення якості : монографія / Т.С. Плачинда. - Кіровоград: ЛА НАУ, 2014. - 534 с.

13. Харченко В.П. Автоматизація процесів професійного відбору авіаційного персоналу цивільної авіації / В.П. Харченко, Ю.В. Чинченко // Вісник НАУ. Серія: «Педагогічні науки». - 2006. - № 2. - С. 30-37.

14. Макаров Р. Основи формування професійної надійності льотного складу цивільної авіації: навч. посіб. / Р. Макаров. - Кіровоград : ЛА НАУ, 1990. - 382 с.

15. Ягупов В. Військова психологія: підручник. / В. Ягупов. - Київ: Тандем, 2004. -656 с.

16. Керницький О.М. Методика формування психологічної готовності курсантів- льотчиків до льотної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02. «Теорія і методика навчання» / О.М. Керницький. - Харків, 2005. - 17 с.17. Професійна орієнтація : підручник за ред. О.М. Ігнатович / Є.В. Єгорова,

О.М. Ігнатович, В.В. Кобченко, Н.І. Литвинова, І.Б. Марченко, О.Л. Мерзлякова, В.В. Синявський, Г.П. Татаурова-Осика, А.М. Шевенко. -- Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. -- 240 с.

References:

1. Povitryany'j kodeks Ukrayiny' : Zakon Ukrayiny' vid 13.04.2012 r. № 2626-IX [Air Code of Ukraine: Law of Ukraine dated 04/13/2012 No. 2626-IX]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#Text. [in Ukrainian].

2. Kokun, O.M., & Nichy'k, O.V. (2008). Psy'xofiziologichni aspekty' profesijnogo vidboru faxivciv dlya diyal'nosti v osobly'vy'x umovax [Psychophysiological aspects of the professional selection of specialists for activities in special conditions]. Problemy' ekstremal'noyi ta kry'zovoyi psy'xologiyi - Problems of extreme and crisis psychology, 5, 67 - 78 [in Ukrainian].

3. Xoxlina, O.P. (2013) Psy'xologichni zasady' formuvannya profesijno znachushhy'x yakostej u majbutnix pravooxoronciv [Psychological foundations of the formation of professionally significant qualities in future law enforcement officers]. Teorety'chni j metodologichni problemy' yury'dy'chnoyi psy'xologiyi ta pedagogiky'- Theoretical and methodological problems of legal psychology and pedagogy, 2, 3-21[in Ukrainian].

4. Xoxlina, O.P., Kushhenko, I.V. & Grebenyuk M.O. (2013) Zagal'na psy'xologiya [General Psychology]. Ky'yiv : «Isty'na» [in Ukrainian].

5. Lozhkin, G.V. (20120) Psy'xologiya trudovoyi diyal'nosti [Psychology of work]. Ky'yiv: Ly'bid'[in Ukrainian].

6. Pidlubna, O.M. (2013) Peculiarities of organization of professional training in flight schools of the USA. Science and Education a New Dimension: Pedagogy and Psychology, Vol. 3, 118-122 [in English].

7. Klimov, Ye.A. (1998)Vvedennya u psy'xologiyu praci: pidruchn. dlya vuziv [Introduction to work psychology]. - Kharkiv : Naukova dumka [in Ukrainian].

8. Plachy'nda, T. (2019) Osobly'vosti organizaciyi osvitn'ogo seredovy'shha ZVO aviacijnogo profilyu [ Organizational features of educational environment in aviation higher education institutions]. Pedagogichni nauky': teoriya, istoriya, innovacijni texnologiyi - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 6, 120-129 [in Ukrainian].

10. Dranko, A.A. Pedagogichni aspekty' formuvannya liders'ky'x yakostej kursantiv- pilotiv pid chas nazemnoyi pidgotovky'[ Pedagogical Aspects of Forming Leadership of Cadets Pilots During Ground Preparation]. Problemy' inzhenerno-pedagogichnoyi osvity' - Problems of engineering and pedagogical education, 38, 394-399 [in Ukrainian].

11. Okulenko, I. (2006) Psy'xologichny'j analiz profesijnoyi diyal'nosti l'otchy'kiv ta yix gotovnist' do pol'otiv v umovax try'valy'x pererv mizh ny'my'[ Psychological analysis of the professional activity of pilots and their readiness for flights in the conditions of long breaks between them]. Psy'xologiya i suspil'stvo - Psychology and society, 4, 96-100 [in Ukrainian].

12. Plachy'nda, T.S. (2014) Profesijna pidgotovka majbutnix aviacijny'x faxivciv: zarubizhny'j i vitchy'znyany'j dosvid ta shlyaxy' pidvy'shhennya yakosti [Professional training of future aviation specialists: foreign and domestic experience and ways to improve quality]. Kirovograd : LA NAU [in Ukrainian].

13. Xarchenko, V.P. & Chy'nchenko, Yu.V. (2006) Avtomaty'zaciya procesiv profesijnogo vidboru aviacijnogo personalu cy'vil'noyi aviaciyi [Automation of processes of professional selection of aviation personnel of civil aviation]. Visny'k NAU. Seriya: «Pedagogichni nauky'» - Bulletin of NAU. Series: "Pedagogical Sciences", 2, 30-37[in Ukrainian].

14. Makarov, R. Osnovy' formuvannya profesijnoyi nadijnosti l'otnogo skladu cy'vil'noyi aviaciyi [Basics of formation of professional reliability of the flight crew of civil aviation]. Kirovograd [in Ukrainian].

15. Yagupov, V.(2004) Vijs'kova psy'xologiya [Military psychology]. Ky'yiv: Tandem [in Ukrainian].

16. Kerny'cz'ky'j, O.M. (2005) Metody'ka formuvannya psy'xologichnoyi gotovnosti kursantiv-l'otchy'kiv do l'otnoyi diyal'nosti [The method of forming the psychological readiness of pilot cadets for flight activity]. Extended abstract of candidate's thesis. Xarkiv [in Ukrainian].

17. Yegorova, Ye.V., Ignatovy'ch, O.M., Kobchenko, V.V., Ly'tvy'nova, N.I., Marchenko, I.B., Merzlyakova, O.L., Sy'nyavs'ky'j, V.V., Tataurova-Osy'ka, G.P. & Shevenko, A.M. (2014) Profesijna oriyentaciya [Professional orientation] Kirovograd : Imeks-LTD [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru