Дослідження емоційно-вольового компоненту готовності психологів до роботи з проблемою домашнього насильства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОГО КОМПОНЕНТУ ГОТОВНОСТІ ПСИХОЛОГІВ ДО РОБОТИ З ПРОБЛЕМОЮ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

Опанасенко Людмила Анатоліївна кандидат психологічних наук, доцент б.в.з., Чорноморський національний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв

Іванець Ольга Олегівна студентка VI курсу спеціальності 053 Психологія, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв

Анотація

Проблема домашнього насильства охоплює широкий спектр тем для обговорення: це фізичне та сексуальне насильство або примус, а також психологічний тиск, жорстоке поводження, повний контроль над людиною, тому, всупереч поширеній думці, ця проблема не є рідкістю та відбувається не тільки в соціально неблагополучних сім'ях. Домашнє насильство є злочином, і усвідомлення цього породило нульову толерантність до цього явища, але при цьому у сучасному житті України більшість людей звертаються за допомогою та психологічною підтримкою до психологів, психотерапевтів та працівників соціальних служб, що є життєво необхідним для постраждалих осіб. Саме тому дана стаття присвячена дослідженню емоційно-вольового компоненту готовності психологів до роботи з проблемою домашнього насильства, оскільки рівень професійної та психологічної готовності у цьому питанні є досить важливим, адже сьогодні домашнє насильство - це поширена проблема серед усіх верств населення не тільки в Україні, а і у всьому світі. Підготовка до професійної діяльності в обраній сфері є важливою багатогранною проблемою, оскільки є однією з найважливіших умов успішної самореалізації у професійному житті. Окреслене явище передбачає свідомий вибір професійної діяльності з урахуванням власних здібностей і навичок, усвідомлення власних потреб, поставлених цілей, рівня особистих якостей і прагнень в обраній сфері, а також координацію когнітивних, афективних, вольових процесів, у розумінні поточних суспільних потреб у певних видах підтримки. Емпіричне дослідження проводилося на базі Міського центру соціальних служб, м. Миколаєва. У дослідженні приймали участь 20 респондентів, віком від 21 до 44 років. У ході дослідження було виокремлено основні критерії емоційно-вольових якостей, що визначають готовність психологів до роботи з проблемою домашнього насильства. Проведено кореляційний аналіз впливу показників емоційно-вольового компоненту особистості на рівень психологічної готовності психологів до роботи з проблемою домашнього насильства. Розроблено напрямки подальших досліджень з окресленої проблематики.

Ключові слова: емоційно-вольова сфера, домашнє насильство, психологічна готовність, психологічна стабілізація, емоційний відгук, психологічна витримка.

Study of the emotional-voluntary component of the readiness of psychologists to work with the problem of domestic violence

Opanasenko Luidmyla Anatoliivna Candidate of psychological sciences, associate professor of the Black Sea National University named after Peter Mohyla, Mykolaiv

Ivanets Olha Olehivna Student of the 6th year of the specialty 053 Psychology of the Black Sea National University named after Peter Mohyla, Mykolaiv

Abstract

The problem of domestic violence covers a wide range of topics for discussion: it is physical and sexual violence or coercion, as well as psychological pressure, cruel treatment, complete control over a person, therefore, contrary to popular opinion, this problem is not uncommon and occurs not only in socially disadvantaged families. Domestic violence is a crime, and awareness of this has given rise to zero tolerance for this phenomenon, but at the same time, in modern life in Ukraine, most people turn to psychologists, psychotherapists and social service workers for help and psychological support, which is vital for the victims. That is why this article is devoted to the study of the emotional-volitional component of the readiness of psychologists to work with the problem of domestic violence, since the level of professional and psychological readiness in this matter is quite important, because today domestic violence is a widespread problem among all strata of the population, not only in Ukraine, but and all over the world. Preparation for professional activity in the chosen field is an important multifaceted problem, as it is one of the most important conditions for successful self-realization in professional life. The outlined phenomenon involves a conscious choice of professional activity taking into account one's own abilities and skills, awareness of one's own needs, set goals, level of personal qualities and aspirations in the chosen field, as well as coordination of cognitive, affective, volitional processes, as well as understanding of current social needs for certain types of support . Empirical research was conducted on the basis of the City Center of Social Services, Mykolaiv. 20 respondents aged from 21 to 44 took part in the study. In the course of the study, the main criteria of emotional and volitional qualities were identified, which determine the readiness of psychologists to work with the problem of domestic violence. A correlational analysis of the influence of indicators of the emotional- volitional component of the personality on the level of psychological readiness of psychologists to work with the problem of domestic violence was carried out. The directions of further scientific researches on the outlined problems are developed.

Keywords: emotional-volitional sphere, domestic violence, psychological readiness, psychological stabilization, emotional response, psychological endurance.

Постановка проблеми

Історія людства переконливо довела, що в сім'ї закладаються основи буття людини, її ставлення до суспільства та навколишнього природного середовища, духовні, моральні та світоглядні цінності. Психологічне благополуччя сім'ї вплине на подальше формування долі людини, її життєвого шляху, поглядів на сім'ю. Тому беззаперечним є той факт, що домашнє насильство та його поширення, поява нових форм і нових проявів не тільки руйнують злагоду, атмосферу та здоров'я членів сім'ї, а й є однією з передумов формування негативної соціально-психологічної взаємодії. Насильство в сім'ї - форма деструктивної соціальної взаємодії між членами сімейних підсистем, що відображає їхнє загальне самопочуття та порушення нормативних меж особистісних цінностей. Домашнє насильство є психологічним фактором ризику, який призводить до поглиблення психосоціального та морального відчуження, взаємної недовіри та ворожості до інших членів сім'ї, фізичного та психологічного насильства тощо.

Відповідно до аналізу сучасних наукових розвідок, феномен «домашнє насильство» має такі прояви: фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Насильство в сім'ї передбачає використання одним із її членів наявної або ситуативної влади чи повноважень для вчинення певних дій проти іншого члена сім'ї, позбавляючи особистих прав і свобод, становлячи загрозу життю та здоров'ю (фізично чи психологічно), що спричиняє біль і психологічні страждання. Цей феномен має складну соціально-психологічну природу і потребує готовності фахівців соціономічної сфери до роботи з даною проблематикою [8].

З точки зору функціонального підходу під готовністю розуміється певний стан який забезпечує позитивний результат при виконанні того чи іншого виду діяльності. Відповідно до особистісного підходу, готовність є результатом підготовки до того чи іншого виду діяльності і є стійкою, багатогранною та структурованою особистісною властивістю, яка визначає успішність певних дій.

На основі аналізу досліджень суміжної тематики можна виділити основні види підготовки психологів до роботи з постраждалими від домашнього насильства: довгострокова підготовка (особистісна та функціональна) та короткострокова підготовка. Основними компонентами психологічної підготовки психологів до боротьби з домашнім насильством є: когнітивний, діяльнісний, емоційно-вольовий (афективний), мотиваційний, рефлексивний компоненти, які включають рівні саморегуляції (самодопомоги та психологічної саморегуляції), емпатії, емоційної стабільності, самооцінювання тощо.

Психологічна готовність до діяльності є комплексом взаємопов'язаних психологічних якостей, які забезпечують успішність діяльності психолога при роботі з психосоціальними аспектами домашнього насильства, однак особливе місце в даній структурі належить саме емоційно-вольовому компоненту, що визначає здатність фахівця до адекватного реагування при здійсненні своїх професійних функцій у роботі з постраждалими.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження в області психологічної підтримки постраждалим від домашнього насильства представлені в наукових працях: В. Бондаровської, А Возіянової, Ж. Петрочко, Л. Кальченко, Л. Ковальчука, Н. Пашкової, А. Козлової, О. Степанюка, А. Блага, Л. Шерман, Р. Беркса, М. Стейнман, Р. Джіллес, Д. Зорза, М. Стейнман, Л. Лерман, та ін. Вчені розкривають різні аспекти даної тематики, однак, не зважаючи на вагому кількість напрацювань, проблема емоційно-вольового компоненту готовності психологів до роботи з проблемою домашнього насильства є недостатньо розкритою, що ускладнює процес професійної підготовки та обумовлює брак висококваліфікованих кадрів для ефективного реагування на запити постраждалих про психологічну допомогу.

Мета статті - дослідження емоційно-вольового компоненту готовності психологів до роботи з проблемою домашнього насильства.

Виклад основного матеріалу

В останні роки професія психолога стала однією з найпопулярніших професій у нашій країні. Це свідчить про те, що психологічна наука визнана суспільством, і суспільство має попит на психологічні спеціальності. Окреслена ситуація потребує якісної професійної підготовки практичних психологів і відповідно ретельного підбору кадрів. До сучасного фахівця-психолога суспільством і самою професією висувається ряд вимог, які передбачають багатогранність професійних компетентностей, сформованість професійно-важливих якостей та здатність особистості до постійного саморозвитку і самовдосконалення.

Проблема підготовки фахівців-психологів до професійної діяльності давно є предметом дослідження багатьох учених. У сучасній психологічній науці розроблено прийоми, форми і методи організації підготовки та формування готовності психолога до діяльності, у тому числі і в екстремальних ситуаціях (В. Барко, С. Будник, Я. Бондаренко, О. Добрянський, М. Дяченко, Л. Казимиренко, Л. Кандибович, О. Колесніченко, В. Корольчук, В. Лефтеров, О. Макаревич, Л. Матохнюк, В. Молотай, І. Окуленко, В. Осьодло, В. Пономаренко, Є. Потапчук, О. Тимченко, М. Томчук, О. Хміляр, Ю. Широбоков та ін.).

Вивчаючи питання готовності до діяльності, Н. Мишко зауважує, що даний феномен складний за своєю структурою і включає: психологічну підготовку (ідейно-політичну спрямованість, внутрішнє прийняття вимог діяльності, усвідомлення відповідності особистісних якостей і потреб діяльності, свідому мотивацію особистих бажань), професійну підготовку (глибинний професійний рівень), а також усвідомлення значущості професійної діяльності, здатність до безперервного професійного розвитку тощо [4].

У структурі готовності до діяльності стрижневу роль відіграє психологічна готовність, яку більшість науковців розглядають як інтегральну; систему взаємопов'язаних структурних компонентів на особистісному (мотивація та інтереси) і процесуальному (знання та вміння) рівнях. Вона передбачає свідомий вибір професійної діяльності з урахуванням власних здібностей і навичок, усвідомлення особистих потреб, запитів суспільства, поставлених цілей, рефлексію своїх пізнавальних, емоційних і вольових процесів, особистих здібностей і рівня очікувань від професії тощо. Від особливостей психологічної підготовки фахівця залежить якість його професійної діяльності.

Психологічна готовність психолога є передумовою його продуктивної діяльності та мірою професійної компетентності. З одного боку, вона включає в себе резерв професійних знань, умінь і навичок, з іншого - характеристики особистості: переконання, здібності, інтерес, професійну пам'ять, мислення, увагу, спрямованість, працездатність, емоційність, моральний потенціал, які забезпечують успішне виконання спеціалізованих функцій [2].

За О. Скоробагатовою, психологічна готовність - це синтез властивостей особистості, серед яких особливу роль відіграють: проактивне ставлення до діяльності та здатність брати участь у її різновидах, ряд особистісних якостей і рис характеру, що забезпечують успішне виконання професійних завдань [6]. Дещо інші акценти у розумінні даного феномену окреслює В. Барко, який розглядає психологічну готовність як тривалий психічний стан, що структурно складається з комплексу об'єктивних і суб'єктивних компонентів, зокрема мотивації, інтересів, навичок саморегуляції, темпераменту та властивостей особистості, які дозволяють фахівцю успішно функціонувати в контексті певної професійної діяльності [1]. Оскільки домашнє насильство є складним явищем, яке стосується як окремої людини, так і суспільства, та важко піддається змінам, то підготовка до професійної діяльності з постраждалими має передбачати комплексний підхід для уможливлення реального впливу та досягнення стійкості позитивного результату [7, с. 234-237].

Стан психологічної готовності психолога до роботи з питаннями домашнього насильства можна оцінити за рівнями. О. Пасько пропонує розглядати декілька рівнів: перший рівень - стан повної психологічної підготовки, другий рівень - стан майже повної психологічної підготовки, третій рівень - стан недостатньої психологічної підготовки [5].

Важливо зауважити на той факт, що психологічні відмінності між фахівцями-психологами настільки виражені, що деякі працівники, не зважаючи на професійну підготовку і активне бажання оволодіти діяльністю, фактично не можуть досягти необхідного рівня кваліфікації. Особливий інтерес становлять властивості особистості, здатні опосередковувати рівні функціонального стану у професійній діяльності. Найчастіше такою якістю є емоційна стійкість, яка допомагає психологам підтримувати необхідну фізичну та розумову працездатність у різних умовах.

На думку Г. Васяновича, емоційна стійкість гарантує витривалість і самодисципліну, професійне мислення, що надає можливість проникати у причинно-наслідковий зв'язок ходу діяльності, аналізувати власну поведінку, знаходити пояснення успіхів і невдач, а також прогнозувати майбутні результати роботи [3].

Емоційна стійкість дозволяє більш ефективно справлятися зі стресом, впевнено і спокійно використовувати набуті навички і приймати правильні рішення в критичних ситуаціях. Характерною рисою стресостійкої особистості є не імпульсивність, а ініціативність і наполегливість у подоланні перешкод. Емоційно нестабільні, песимістичні та дратівливі фахівці сприймають оточення як вороже й схильні зосереджуватися на подразниках, пов'язаних із небезпекою. Емоційну стабільність можна визначити за ознаками, тривалістю та глибиною мотивації досягнення високих результатів та емоційних переживань. Надто тривожні співробітники більш чутливі до емоційного стресу і важче виходять з нього.

На думку К. Роджерса, тривога безпосередньо пов'язана з ризиком виникнення неврозу. Психологічна стійкість групи низької тривожності більш очевидна. Ці фахівці більш раціональні та здатні долати стрес з меншою емоційною напругою. У даному ракурсі важливу роль відіграє інтроверсія та екстраверсія. Інтроверсія - це спрямованість уваги на особистість і психічні процеси, що відбуваються у внутрішноособистісному просторі, а екстраверсія - спрямованість уваги на навколишню дійсність. У порівнянні з інтровертами, психологи-екстраверти відчувають найменшу монотонність під час діяльності з обмеженим зовнішнім впливом [9].

Особливо значущу роль у психологічній готовності відіграє розвиток вольових процесів, який забезпечує планомірність і цілеспрямованість діяльності, а також особистісне і професійне зростання. Для психологів цей аспект підготовки передбачає відкритість до змін і перетворень, розуміння сенсу професійних завдань і відповідальності за їхнє якісне здійснення, самовираження і самореалізацію в праці, ефективний вибір стратегії поведінки у стресових ситуаціях, толерантність до невизначеності. Про психологічну готовність можна говорити і тоді, коли психолог має настанови, що зумовлюють його поступальний рух у діяльності, здатність адаптувати свою поведінку до нових ситуацій, здатність коригувати здібності, схильності, компетенції [2].

Зважаючи на вищезазначене, емоційно-вольовий компонент психологічної готовності до діяльності є надважливим у роботі психолога, зокрема у роботі з випадками домашнього насильства, які завжди супроводжуються сильними емоційними потрясіннями постраждалих та стресогенністю ситуацій, в який розгортається феномен. Цей компонент психологічної готовності передбачає сформованість низки важливих особистісних якостей, серед яких особливу роль відіграють стійкість, врівноваженість, самоорганізація, витримка, рішучість, емпатія, самоконтроль. Психологи, які займаються випадками домашнього насильства, повинні мати чітке усвідомлення не тільки актуальності та важливості власних професійних завдань у роботі з даною проблемою, мати бажання поглибити знання про нові підходи до теми, прагнення діяти на високому рівні, а й здатність ефективно надавати професійні послуги, попри складний, емоційно заангажований, характер запиту про допомогу, тиск стресорів. Отже, стан психологічної готовності - це встановлення й активізація здатності особистості успішно діяти в певний момент, а також схильність особистості до адекватної поведінки під час виконання завдань у ході професійної діяльності. Емоційно-вольовий компонент психологічної готовності психолога забезпечує його ефективність діяльності через сформованість здатності до саморегуляції при виконанні професійних завдань попри дію потужних стресорів, що є надзвичайно важливим у роботі з випадками домашнього насильства.

Для емпіричного вивчення емоційно-вольового компоненту готовності психологів до роботи з проблемою домашнього насильства було обрано наступний психодіагностичний інструментарій: тест «Емоційно-вольові якості особистості» М. Чумакова; опитувальник «Шкала емоційного відгуку» за А. Меграбяном; тест «Мотивація професійної діяльності» за К. Замфір. Вказані методики дозволяють проаналізувати загальні емпатичні тенденції психологів, такі як рівень вираження емоційного реагування та ступінь відповідності / невідповідності символів, які відчуває інша особа; вивчити мотивацію фахівця щодо професійної діяльності, яка базується на поняттях зовнішньої та внутрішньої мотивації; продіагностувати вольові показники, такі як: відповідальність, ініціативність, рішучість, самостійність, витримка, наполегливість, енергійність, уважність, цілеспрямованість, що власне відображають складові емоційно-вольового компоненту психологічної готовності психолога до роботи з проблемою насильства у сім'ї. У вибірку дослідження увійшли 20 респондентів віком від 21 до 44 років, які є психологами або здобувають фах психолога, навчаючись на випускних курсах.

Після проведення опитування за методикою «Емоційно-вольові якості особистості» М. Чумакова було отримано наступні результати:

1) за шкалою «відповідальність» яскраво виражені високі показники виявлено у 63 % респондентів, що свідчить про свідоме ставлення психологів, які взяли участь у дослідженні, до вимог професійної діяльності та про врахування наслідків своїх дій;

2) за шкалою «ініціативність» мають високі показники 44 % опитаних. Такі дані можуть говорити про їхню здатність висловлювати ідеї, пропозиції вирішувати професійні завдання нестандартно, «бути першими», проявляти себе, свою професійність;

3) дані щодо шкали «рішучість» зауважують на найбільш виражений низький рівень сформованості у 45 % респондентів. Ця ситуація може означати відносну готовність фахівців до нових «рубежів» у даній проблематиці. Звісно, такий показник при певних умовах підлягає корекції, спрямованість якої може розгортатися у сфері особистісної стійкості та емоційної залученості / включення до професійній діяльності, при цьому з урахуванням стабілізації власної чутливості та збереження балансу між альтруїстськими нахилами та прагматизмом спеціалістів-психологів;

4) більшість респондентів (66 %) зауважують, що вправно володіють набутими професійними навичками та інформацією, при цьому, 10 % учасників дослідження мають низький рівень за шкалою «самостійність», що може бути зумовлено незначним досвідом роботи, а також фактом того, що не усі професійні ситуації особистість готова сприйняти та вирішувати самостійно, без залучення третьої особи. Утім, такі фахівці готові та можуть приймати допомогу зовні, як новий етап власного розвитку та вдосконалення професійних навичок у роботі;

5) показник за шкалою «витримка» у професійній діяльності психологів є чи не найголовнішим, адже від здатності фахівця долати перешкоди, знаходити ресурси для вирішення нетипових завдань і ситуацій, залежить результат проведеної роботи з наслідками домашнього насильства. Високий рівень витримки визначено у 46 % респондентів. Отримані дані підтверджують той факт, що більша частина учасників дослідження у тій чи іншій мірі відчувають труднощі у послабленні / сповільненні своїх дій, думок, почуттів, які перешкоджають прийняттю рішень, утримуватися від хибних дій і висновків під впливом емоцій;

6) за шкалою «наполегливість» можна стверджувати про вміння досягати бажаного, доводити справу до кінця у ході професійної діяльності. Згідно отриманих результатів, у 54 % респондентів виявлено високі показники за даною шкалою, що засвідчує їхню результативність і цілеспрямованість у роботі;

7) показник «енергійність» серед учасників дослідження має високий бал тільки у 33 % респондентів. Такі результати можуть бути пов'язані з особистісними причинами та із повномасштабним вторгнення країни агресора на територію України, що безумовно негативно впливає на стан психологів;

8) шкала «уважність» виражена на високому рівні у 67 % респондентів, що свідчить про зосередженість фахівців на клієнтові та ситуації, їх увагу до деталей з урахуванням усіх нормативно-правових засад діяльності;

9) за шкалою «цілеспрямованості» високий показник має 78 % опитаних. Такі дані характеризують більшість опитаних спеціалістів як таких, які здатні до поступального руху у напрямку досягнення цілей діяльності та мають розвинену здатність утримувати цілі, не зважаючи на дію різних несприятливих чинників;

Узагальнені дані щодо особливостей зазначених вище емоційно-вольових якостей учасників дослідження відображені на рис. 1.

Рис. 1. Результати опитування психологів за методикою М. Чумакова «Емоційно-вольові якості особистості»

При використанні критерію Пірсона для з'ясування лінійних кореляційних зав'язків між зазначеними показниками емоційно-вольових якостей виявлено прямі виражені зв'язки між цілеспрямованістю, наполегливістю, самостійністю та відповідальністю (rxy=0,53 при р=0,01, rxy=0,62 при р=0,01, rxy=0,68 при р=0,01), а також між витримкою та рішучістю (rxy=0,57 при р=0,01).

За допомогою методики «Шкала емоційного відгуку» (А. Меграбян) встановлено наступні результати: 4 % респондентів мають дуже низький рівень емоційного відгуку у роботі, 29 % - низький рівень, 32 % - помірний рівень за даною шкалою, 21 % респондентів виявляють високий рівень сформованості та 14 % - дуже високий. Опираючись на зазначені результати, слід зафіксувати той факт, що більшість опитаних психологів мають середній і високий рівень сформованості емоційного реагування і тому є достатньо енергійними та збудливими (їх «захоплює» емоція у позитивному та негативному ключі). Вони досить сприйнятливі та чутливі до подразників у процесі здійснення професійної діяльності, виявляють високий рівень емпатійності. При цьому їхня виваженість діяльності може бути «під загрозою» через яскраві спалахи емоцій, сильні реакції на переживання інших людей, що можуть стати на заваді раціональним рішенням. Іноді такі фахівці не відокремлюють свої емоційні проблеми від проблем оточуючих, але співпереживають їм, незалежно від того, близькі вони чи незнайомі.

Помірні та високі показники за шкалою емоційного відгуку досить важливі для емоційної гармонії (синтонії). Даний феномен визначає здатність фахівця гармонійно реагувати на стан оточуючих людей і на явища навколишньої дійсності, що є досить важливим у роботі з випадками домашнього насильства. Візуально результати опитування щодо особливостей емоційного відгуку психологів-учасників дослідження представлені на рис. 2.

Рис. 2. Результати діагностики психологів за методикою А. Меграбян «Шкала емоційного відгуку»

У процесі дослідження було використано опитувальник «Мотивація професійної діяльності» К. Замфір. Згідно результатів тестування учасників дослідження, маємо наступні показники:

1) внутрішня мотивація (ВМ) виражена на середньому рівні у 54 % респондентів, що свідчить про сформованість стимулів у роботі та вираженість домагань психологів якнайкраще виконати свої професійні завдання;

2) зовнішня позитивна мотивація (ЗПМ) виявлена у респондентів на середньому рівні у 71 %, і лише у 14 % діагностовано високий рівень мотивації;

3) зовнішня негативна мотивація (ЗНМ) найбільш виражена на низькому рівнів у 63 % респондентів і лише 3 % опитаних зазначають, що

4) мають високий рівень сформованої зовнішньої негативної мотивації, такі результати можуть свідчити про відсутність концентрації переважної більшості психологів на зовнішньому негативному впливові, та, навіть якщо такі ситуації і виникають, зовнішньо-позитивно закріплений досвід нівелює дію негативних стимулів при виконанні професійних.

Узагальнені дані стосовно мотивації професійної діяльності психологів представлено на рис. 3.

Рис. 3. Результати опитування психологів за методикою К. Замфір «Мотивація професійної діяльності»

Використання критерію Пірсона для з'ясування лінійних кореляційних зав'язків між емоційним відгуком та мотивацією професійної діяльності дозволило встановити прямий лінійний зв'язок між високим рівнем емоційного відгуку та зовнішньою позитивною мотивацією (rxy=0,57 при р=0,01) та низьким рівнем емоційного відгуку психологів і зовнішньою негативною мотивацією (rxy=0,48 при р=0,01). Виявлені зв'язки свідчать про виражену орієнтацію психологів на характер власного емоційного реагування у професійній діяльності, про їхнє бажання допомогти, не залишитися осторонь несправедливості, кривди, знущань тощо. Означена ситуація є важливим підтвердженням того, що учасники дослідження не можуть залишатися байдужими у професійній діяльності, а сам зміст діяльності є для них внутрішнім стимулом для дій.

Зважаючи на загальні результати дослідження, важливо зауважити на наступні особливості емоційно-вольового компоненту психологічної готовності психологів до роботи з випадками домашнього насильства:

1) переважна більшість учасників дослідження характеризується високим рівнем цілеспрямованості, самостійності, відповідальності,

2) уважності; домінуванням середнього рівня енергійності та рішучості; а також переживанням труднощів стосовно витримки та ініціативності у діяльності;

3) психологи не залишаються осторонь емоцій і переживань оточуючих людей, оскільки загальний емоційний простір знаходить потужний емоційний відгук у фахівців, що з одного боку може сприяти професійному виконанню завдань у роботі з постраждалими від домашнього насильства, а з іншого - стати на заваді через емоційну заангажованість у сприйнятті ситуації, вплив високого рівня суб'єктивізму у професійних питаннях;

4) переважна більшість психологів має стійку внутрішню мотивацію до діяльності, однак відчуває потужний вплив позитивних зовнішніх факторів, які є стимулами до виконання професійних обов'язків, при цьому дія негативних зовнішніх чинників є найменш значущою, викликає опірність у фахівців.

емоційно-вольовий психолог насильство

Висновки

Проблема домашнього насильства є гострою і стосується не тільки постраждалих, а і загалом соціального середовища, в якому відбувається. Домашнє насильство є злочином і усвідомлення цього не може залишати осторонь проблеми фахівців соціономічного спектру, які мають бути готовими до ефективного вирішення низки питань щодо протидії даному соціальному явищу, здійснення продуктивної діяльності щодо наслідків насильства у сім'ї, продукування заходів із його попередження. Готовність до такої діяльності психологів передбачає професійну підготовку та психологічну готовність, у структурі якої емоційно-вольовий компонент є стрижневим, забезпечуючи саморегуляцію фахівця у достатньо стресових умовах професійної діяльності. Емпіричне дослідження даного компоненту психологічної готовності до роботи з випадками домашнього насильства засвідчує його сформованість у переважної більшості учасників дослідження, однак варто звернути увагу на недостатній рівень ініціативності, високий рівень емпатійності, потужний вплив зовнішніх подразників, що визначають мотивацію фахівців і можуть негативно позначатися на реалізації професійних функцій. Окреслена ситуація не є критичною, однак потребує уваги як у процесі фахової підготовки психологів, так і під час підвищення їхньої кваліфікації у межах формальної чи неформальної / інформальної освіти. Перспективи подальших досліджень пов'язані з емпіричним вивченням рефлексивного компоненту психологічної готовності психологів до роботи з випадками домашнього насильства.

Література:

1. Барко В.І. Психологія управління персоналом органів внутрішніх справ (проактивний підхід) : Монографія. К. : Ніка-Центр, 2003. 448 с.

2. Буняк Н.А. Мотиваційна готовність студентів-психологів до професійної діяльності. Матеріали VМіжнародної науково-технічної конференції молодих учених та студентів. Актуальні задачі сучасних технологій. 2016. С. 297-298.

3. Васянович Г. П. Основи психології : навчальний посібник. К. : Педагогічна думка. 2012. 114 с.

4. Мишко Н.М. Дослідження психологічної готовності до професійної діяльності майбутніх психологів, які здобувають другу вищу освіту. Науково-практичний журнал «Наука і освіта». 2016. Вип. 2-3. С. 149-155.

5. Пасько О.М. Концептуалізація рівнів готовності до діяльності. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : Юриспруденція. 2014. Вип. 9. С. 218-220.

6. Скоробагата О.М. Готовність до діяльності як психолого-педагогічна проблема. [Електронний ресурс]. URL: https://sportpedagogy.org.ua/html/joumal/2008-01/08somppp.pdf.

7. Юрків Я.І. Сутність та зміст соціального феномену «насильство в сім'ї». Науковий вісник Ужгородського національного університету. Педагогіка, соціальна робота. 2019. Вип. 27. С. 234-237.

8. Loevinger J. Stages of personality development Handbook of Personality Psychology / еds. By R. Hogan, J. Johnson & S. Briggs. San Diego : Academic Press. 2018.

9. Rodgers C.R. Empatic: an unappreciatrd way of being. The Counseling

Psychology st. 2019. Vol. 5. P. 2-10.

References:

1. Barko, V.І. (2003). Psihologpa upravlmnja personalom orgamv vnutnshmh sprav (proaktivnij рШЫф [Psychology of personnel management of internal affairs bodies (proactive approach)]. K. : №ka-Centr [in Ukrainian].

2. Bunjak, N.A. (2016). Motivadjna gotovrnst' studentiv-psihologm do profespnoi dpal'nosti [Motivational readiness of psychology students for professional activity]. Proceedings from V Mizhnarodna naukovo-tehmchna konferentsiia molodih uchenih ta studentiv «Aktual'm zadach suchasnih tehnologp» - The Fifth International scientific and technical conference of young scientists and students «Actual tasks of modern technologies». (pp. 297-298)[in Ukrainian].

3. Vasjanovich, G.P. (2012). Osnovipsihologii[Basics of psychology]. K. : Pedagogmhna dumka [in Ukrainian].

4. Mishko, N.M. (2016). Doshdzhennja psihologmhno'i gotovnosti do profespnoi dpal'nosti majbutrnh psihologm, ja^ zdobuvajut' drugu vishhu osvtiu [Study of psychological readiness for professional activity of future psychologists who obtain a second higher education]. Naukovo-praktichnij zhurnal «Nauka і osvda» - Scientific and practical journal "Science and Education", 2-3, 149-155 [in Ukrainian].

5. Pas'ko, O.M. (2014). Konceptuatizadja rivrnv gotovnosti do dpal'nosti [Conceptualization of levels of readiness for activity]. Naukovij vdnik Muhnarodnogo gumamtarnogo umversitetu. Ser. : Jurisprudence - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser. : Jurisprudence, 9, 218-220 [in Ukrainian].

6. Skorobagata, O.M. (2008). Gotovrnst' do dpal'nosti jak psihologo-pedagogrnhna problema. [Readiness for activity as a psychological and pedagogical problem]. sportpedagogy.org.ua Retrieved from https://sportpedagogy.org.ua/html/journal/2008-01/08somppp.pdf [in Ukrainian].

7. Jurkm, Ja.І. (2019). Sutrnst' ta zmdt sodal'nogo fenomenu «nasil'stvo v sіm'ї». [The essence and meaning of the social phenomenon "violence in the family"]. Naukovij vUnik Uzhgorods'kogo nadonal'nogo umversitetu “Pedagog^a, sodal'na robota” - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Pedagogy, social work, 27, 234-237 [in Ukrainian].

8. Loevinger, J. (2018). Stages of personality development Handbook of Personality Psychology. San Diego : Academic Press [in English].

9. Rodgers, C.R. (2019). Empatic: an unappreciatrd way of being. The Counseling Psychology st., 5, 2-10 [in English].

Размещено на Allbest.ru