Професіоналізм: парадокси професійного самовизначення особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професіоналізм: парадокси професійного самовизначення особистості

Санніков Олександр Ілліч доктор психологічних наук, професор, кафедра теорії та методики практичної психології, Державний Заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса

Максименко Лариса Василівна здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти, Державний Заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса,

Анотація

У статті презентовано результати дослідження професійно важливих якостей особистості професіонала. Показано роль прийняття рішень у професійному самовизначенні особистості в системі «людина - професія» на прикладі фахівців економічного профілю. Визначено роль і функції вибору в системі прийняття рішень особистістю. Розглянуто проблему стійкості професійних властивостей особистості, здатності особистості до їх трансформації за зміни умов професійної самореалізації. Представлено погляди вчених на специфіку трансформації, її різновиди, особливості штучної трансформації та трансформації, що відроджує. Припускається, що професійна самореалізація є розгорнутим у часі процесом оволодіння діяльністю, професією та середовищем, у якому реалізується особистість. Для емпіричної частини дослідження сконструйовано психодіагностичний комплекс у складі: Короткого орієнтовного тесту «КОТ», опитувальника «Креативність», опитувальників «Професійні вподобання» та «Взаємозв'язок типу особистості та професійної діяльності», анкети «Орієнтація», опитувальника «Якорі кар'єри». Статистичне опрацювання даних проводили з використанням комп'ютерної програми IBM Statistics SPSS 23.0. Використовували кількісний (кореляційний) і якісний (метод «асів» і метод «профілів») аналізи даних. Виявлено ортогональні статистично значущі взаємозв'язки між показниками сфери професійної діяльності, типу кар'єрної орієнтації, креативності, інтелекту та організаторських здібностей. Показано суперечності самореалізації обстежених, механізми та шляхи доформування необхідних якостей для становлення особистості професіонала при зміні професійної діяльності. Представлено опис комплексу та визначено варіанти трансформації професійно важливих якостей і властивостей особистості фахівців економічних професій як потенціал опанування інших сфер професійної діяльності та типів професій.

Ключові слова: прийняття рішень, ресурси особистості, професійно важливі властивості, стійкість, трансформація, професіоналізм.

Sannikov Oleksandr Ilyich Doctor of Psychology, professor, Department of Theory and Methodology of Applied Psychology, State institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», Odessa,

Maksymenko Larysa Vasylivna Holder of the second (master's) level of higher education, State institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», Odessa

PROFESSIONALISM: PARADOXES OF PERSONALITY'S PROFESSIONAL SELF-DETERMINATION

Abstract. The article presents the results of a research on the professionally important qualities of a professional's personality. The role of decision-making in the professional self-determination of personality in the «person - profession» system is shown on the example of specialists in economic profile. The role and functions of choice in the decision-making system of personality are determined. The author considers the issue of the stability of personality's professional traits, the personality's ability to transform them when the conditions of professional selfrealization are changing. The paper presents the scientists' views on the specifics of transformation, its varieties, features of artificial transformation and transformation that revives. It is assumed that professional self-realization is a time-unfolded process of mastering an activity, profession, and the environment where a person is realized. For the empirical part of the study, a psychodiagnostic complex was constructed, it consisted of: Brief orientation test «BOT», questionnaire «Creativity», questionnaires «Professional preferences» and «Relationship between personality type and professional activity», questionnaire «Orientation», questionnaire «Anchors of a career». Statistical data processing was carried out using the IBM Statistics SPSS 23.0 so software. We used quantitative (correlation) and qualitative («ass» method and «profiles» method) data analyzes. Orthogonal statistically significant relationships were revealed between indicators of the sphere of professional activity, such as career orientation, creativity, intelligence and organizational skills. The author demonstrates the contradictions of respondents' self-realization, the mechanisms and ways of completing the necessary qualities for the formation of professional's personality when changing professional activity. A description of the complex is provided and options for the transformation of professionally important qualities and personality traits of specialists in economic professions are determined as the potential for mastering other areas of professional activity and types of professions.

Keywords: decision making, personality resources, professionally important properties, stability, transformation, professionalism.

Постановка проблеми

Вирішення складних завдань, які стоять перед сучасною психологією, не можливе без використання знань про психологічні особливості особистості, її потенційні можливості. Одним із таких психологічних явищ, у якому найповніше та найяскравіше проявляються як потенційні можливості суб'єкта, так і притаманні йому обмеження, виступає прийняття рішення. Виділена сфера дослідження «прийняття рішень особистістю» стає дедалі актуальнішою не тільки з погляду передумов теоретичного взаємозбагачення психології особистості та психології ухвалення рішень, а також з погляду оформлення емпіричної реальності ухвалення рішень як особистісного опосередкованого вибору суб'єкта за умов невизначеності та ризику. При цьому «суб'єктивний вибір особистості» розглядається нами як актуальне самовизначення, як самореалізація особистості «тут», «зараз» і «за теперішніх умов» [11]. З ще більшою гостротою ця проблема розкривається під час аналізу різних аспектів професійного самовизначення, таких як пошук причин вже зробленого особистістю вибору професії, виявлення складу провідних мотивів вибору першої або другої професії, аналіз варіативних умов професіоналізації, а також допустимих, прийнятних для особистості варіантів професійного самовизначення або сфери професійної самореалізації. трансформація професіоналізм самореалізація

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вибір професійного шляху розвитку особистості в ситуації суб'єктивної невизначеності може здійснюватися за актуалізації різноманітних базисних процесів і психологічних утворень. До таких, насамперед, необхідно віднести прийняття актуальних рішень загалом, вибір з різною мірою обґрунтованих гіпотез у розумових задачах під час оцінювання кар'єрної перспективи; рішення щодо вибору способу дії в ситуації керування складним комплексом устаткування чи технологічним процесом; вибір з усвідомленим відстоюванням певних моральних позицій особистості. Ці та інші рішення, що ухвалені, здавалося б, у різних ситуаціях та на різних засадах, мають єдину спільну властивість. Вони передбачають реалізацію особистістю власних зусиль, таких проявів активності професіонала, за допомогою яких відбувається як зниження рівня суб'єктивної невизначеності ситуації, гарантоване одержання прагматичного результату, так і збереження стійкості показників функціонування професіонала загалом. Крім фізичного розв'язання, «зняття» гостроти ситуації, реалізація цілей особистості припускає отримання ефективного (а нерідко і суб'єктивно оцінюваного як корисне) рішення, досягнення мети професійного самовизначення, особистісну самореалізацію, і як окремий випадок - можливість аналізу наслідків зробленого вибору, оцінку вибору шляхів саморозвитку професіонала, і багато іншого.

Справді, саме особистість сучасного фахівця вирізняє унікальна здатність здійснювати вибір у вкрай складних умовах (з урахуванням безлічі критеріїв, неявних або неструктурованих альтернатив, за гострого дефіциту часу на реалізацію рішення, за невизначеності наслідків ситуації, значних емоційних перенавантажень, не прогнозованих наслідків або втрат). Саме вибір у ситуації прийняття рішення зумовлює потребу і можливість професіонала водночас оперувати значним обсягом різнопланової інформації, оцінювати результат і коригувати за потреби вибір остаточного варіанта під впливом і з урахуванням безлічі психологічних чинників. У такій постановці емпіричне дослідження індивідуальних особливостей ухвалення рішень, пошуку підходів у проблематиці професійного самовизначення, підтверджує припустимість кількох сфер використання вибору - його використання як засобу отримання даних про розвиток професіонала, під час вивчення особливостей професійної діяльності, як індикатора оцінки суперечностей професійної самореалізації особистості [10].

Незважаючи на значну розробленість проблеми прийняття рішень (A. Tversky, D. Kahneman, Ю. Козелецький, А. Карпов, Т. Корнілова, Н. Пилипко), дослідження вибору особистості, через свою складність, представлені незначною кількістю робіт [2; 7]. Водночас теоретичні та практичні розробки проблеми ухвалення рішення мають великий попит у практиці психологічного консультування, адміністративного управління, господарської діяльності тощо. У науковій психології проблему вибору особистості висвітлюють з різних методологічних позицій, при цьому найчастіше виникає не тільки термінологічна плутанина, що призводить до змішування понять «вибір особистості», «особистісний вибір», «прийняття рішень», а й до змішування напрямів їх вивчення. Психологічні моделі вибору особистості, що склалися на сьогодні, широко застосовуються в практиці управління (в адміністративній та управлінській сферах), спрямовані на оптимізацію та раціоналізацію професійної діяльності сучасного професіонала. Крім того, розгляд ухвалення рішення як вибору можна зустріти в роботах зі створення евристичної моделі спільних адміністративних рішень, у соціотехнічній концепції групових рішень (О. Філіппов), у теорії колективного вибору (K. J. Arrow; Е. Наппельбаум, Д. Поспєлов), у концепції діалогічної взаємодії, представленої в «дилемі в'язня» (H. H. Kelley, J. W. Thibaut), у дослідженнях смислового вибору (Д. Леонт'єв, Н. Піліпко) [10].

Значимість вибору особистості, його своєчасність і конструктивність зростають при зміні соціально-економічних умов професійної самореалізації. За таких умов дедалі важливішими стають трансформаційні процеси, які, з одного боку, забезпечують стабільність показників діяльності та стійкість функціонування особистості. З іншого боку, ці зміни спонукають особистість професіонала до розвитку, активізують її здатність адаптуватися і змінюватися під впливом або відповідно до вимог нових умов самореалізації. Спроби врахувати їхній вплив простежуються, зокрема, у спрямованості на опанування нових знань, у виробленні навичок, формуванні вмінь, оригінальних концептуальних моделей діяльності, професії та середовища самореалізації.

Прагнення людини до психологічної стійкості в динамічних, швидко мінливих умовах стикається з певними труднощами. Особистість змушена постійно розвиватися і змінюватися для того, щоб відповідати актуальним тенденціям сучасності та бути конкурентоспроможною на ринку праці. Необхідність набуття нових елементів, розширення та структурування вже наявного індивідуального професійного досвіду (всіх його складових, і передусім нових концептуальних моделей і нових компетентностей) спричинена також тим, що змінюється професійна структура суспільства, внаслідок чого значна кількість професій, що були колись раніше популярними, сьогодні не лише не затребувані суспільством, але й втратили свою актуальність, або повністю зникають. Професія, що була обрана особистістю попередньо (як мрія дитинства, або інтерес підлітка, або стала необхідною під час навчання, або пізніше, що стала такою вже в професійній діяльності), формує професійну спрямованість особистості, а з накопиченням досвіду роботи сприяє розвитку в професіонала суворо визначених професійно важливих якостей і властивостей особистості [10].

Саме вони забезпечують не тільки професійний успіх, а й підтверджують «правильність» обраної версії самовизначення особистості у професійній сфері. У ситуації зміни професії (за власним вибором або в результаті вимушеного рішення) професіонал стикається з труднощами, що пов'язані з відображенням не тільки нових умов самореалізації, а й зі змінами вимог з боку нової професії до особистості.

Це потребує певних перетворень, які пов'язані з розвитком необхідних для новообраної діяльності відповідних професійно важливих якостей особистості, з переструктуруванням або розвитком необхідних властивостей особистості тощо. У всякому разі, оновлення професій, поява нових робочих місць спричиняють розбіжності між уже встановленими стереотипами виконання професійної діяльності та змістовними, операціональними, технологічними сторонами нової професії.

Проведені раніше дослідження особливостей навчання - «криві навчання» А. Галактіонова (1988), динаміка психологічних чинників складності В. Венди (2017), аспекти професіогенезу О. Єрмолаєвої (2008), також свідчать про нелінійність і неоднозначність процесу професіоналізації, що відображається в періодах як прогресивного, так і регресивного розвитку [3].

Саме тому питання стабільності реагування особистості на вплив змін діяльності, професії, умов середовища (стійкості професійних властивостей особистості), як і готовність особистості до трансформації цих властивостей, до їхнього перетворення чи розвитку, сьогодні стають безумовно важливими не лише в процедурі оцінювання потенціалу професійної самореалізації, а й у розумінні припустимих напрямів його використання.

Стійкість професійно важливих властивостей має вирішальне значення насамперед для самої особистості професіонала. Від стійкості властивостей особистості залежить не тільки поява певних ефективних рішень, оцінювання допустимості варіанта за деякої сукупності можливих альтернатив, вироблення програми реалізації найпродуктивніших дій досягнення мети, а й передбачуваність поведінки професіонала загалом. Дослідження показали, що найбільш стійкими властивостями особистості є ті, що зумовлені особливостями нервової системи та її функціями. Стійкими вважають такі властивості як активність і спонтанність, гнучкість і догматичність, емоційна збудливість та ін. [10; 11]. До відносно стабільних дослідники відносять функції соціального і практичного інтелекту та когнітивні характеристики особистості [1; 8; 9; 13].

Під «трансформацією» ми розуміємо таку зміну психічної властивості особистості, що відображає не тільки варіації умов професійної самореалізації, а й вимоги професії, що змінилися, до особистості, до конкретної діяльності, яку вона виконує. Зазначимо крайні форми перетворення професійно важливої властивості: зміна структурно-функціональних характеристик, з одного боку, до «заміни» (заміщення) цієї психічної властивості в професійній самореалізації іншою, з іншого. Трансформація, як і стабільність психічних властивостей, є необхідною складовою адаптивних процесів особистості не тільки за постійно мінливих вимог професійної діяльності, а й за умов професійної самореалізації, що мають бути адекватними цим вимогам.

Трансформація професійно важливих властивостей може відбуватися як стихійно, так і свідомо, як швидко, так і поступово. Процес трансформації має свої закономірності, які пов'язані з певними етапами або фазами. Дослідники наводять результати, які були отримані в роботах з «теорії поля» К. Левіна. Специфічними для діяльності є фаза «розморожування», «дії» та «заморожування». На першій фазі відбувається «розхитування» і «руйнування» стереотипних діяльнісних структур, які склалися раніше. На другій фазі застосовується нова модель, на базі якої в результаті практичних дій формуються нові структури діяльності. На третій фазі за допомогою вправ нові сформовані структури закріплюються і «заморожуються» [14, с. 229-230]. Виокремлюються два типи трансформації:перша - «вторгається» в

особистість, друга - її «розвиває». У першому випадку вирішального значення набуває зовнішнє джерело дії (наприклад, цілеспрямоване навчання), що вимагає активувати функцію введення - «внести» до структури особистості ті якості, що їй здаються»привабливими» в даний момент часу. У другому випадку трансформація відбувається за ініціативою самої особистості (як у разі самовиховання), яка незадоволена результатами своєї діяльності та рівнем сформованості актуалізованих на даний момент професійно важливих якостей. Можливий одночасний вплив обох видів трансформації, але лише тоді, коли особистість усвідомлює сприятливий вплив процесу навчання і сама докладає зусиль для формування тих властивостей, які необхідні їй для професійної діяльності [4]. Найбільш розгорнутий аналіз трансформаційних процесів, що можуть відбуватися в особистості, представлений в вітчизняних роботах останніх років [1, 8; 9; 12; 15].

Мета статті. Результати аналізу літератури з проблеми стійкості професійної самореалізації дали змогу сформулювати мету цього повідомлення - виявлення та оцінка реальних перетворень, що відбуваються в професіонала під час зміни вимог до професії. Для реалізації поставленої мети було визначено такі завдання дослідження: 1) розглянути особливості прийняття рішень у професійній самореалізації особистості; 2) визначити провідні форми, в яких можливі перетворення професійно важливих властивостей особистості; 3) сформувати вимоги до умов розвитку професіонала, що забезпечують сталість особистості при змінах у професійній діяльності. Така деталізація зумовлена не тільки необхідністю вивчення психологічних чинників прийняття рішень, що в сукупності забезпечують стійкість особистості в професійній діяльності. Багато в чому це продиктовано вимогами практики, яка гостро потребує рекомендацій щодо психологічного супроводу розвитку та становлення професіоналізму особистості, пошуку таких умов її стійкості, коли ухвалюються обґрунтовані рішення під час змін в основних сферах професійної самореалізації особистості (навчання, перепідготовка, професійна діяльність).

Виклад основного матеріалу

Контингентом обстежених стали магістранти денної та заочної форм навчання Соціально-гуманітарного факультету Університету Ушинського (19 осіб), а також фахівці підприємств і фірм м. Одеси (32 особи), усього 51 особа віком від 27 до 45 років. Усі обстежені мали середню спеціальну або вищу економічну освіту. Визначення складу вибірки здійснювалося з урахуванням кількох критеріїв.

По-перше, фахівець має характеризуватися позитивно (за показниками успішності професійної діяльності). Він також повинен мати досвід роботи за фахом не менше п'яти років. По-друге, обстежені мають позиціонувати себе як професіонали, що сформувалися, в компаніях з різною спрямованістю бізнесу. До них належать підприємства сфери послуг, фірми з придбання, просування на ринок і продажу товарів, інвестиційні компанії, підприємства фінансового консалтингу, організації банківської сфери. На особливу увагу заслуговують підприємства сфери послуг, які спеціалізуються на обробці інформації, здачі в оренду приміщень, складського та технологічного обладнання, на розробці та супроводі програмно-технічних комплексів. Використання одночасно кількох критеріїв знижує вплив такого чинника як специфіка бізнесу на показники професійної успішності особистості фахівця, тим самим створюючи умови для оцінювання професійного потенціалу особистості. Крім того, особи зі сформованим комплексом професійно важливих властивостей і досвідом діяльності меншою мірою піддаються трансформаційним змінам, і передусім до необхідності кардинально змінюватися у разі зміни вимог компанії або умов професійної самореалізації.

По-третє, при доборі обстежених ми спиралися на провідні професійно важливі якості економіста (за даними вітчизняних і зарубіжних публікацій з проблеми) [6; 5; та ін.]. Відома психограма професіонала, в якості провідних включає: вміння обґрунтовувати власну точку зору, цілеспрямованість, математичні здібності, інтелектуальну самостійність і підприємливість. Виявлення цих показників (комплекс Есм) визначалося за допомогою «Короткого відбіркового тесту» (КОТ) Е. Вандерліка, методики «Диференціальна діагностика рішимості» (ДДР) О. Саннікової, О. Саннікова, тесту «Креативність» (показник оригінальності) Н. Вишнякової. Крім того, зазначений діагностичний комплекс було доповнено опитувальниками «Професійні вподобання» і «Взаємозв'язок типу особистості та професійної діяльності» Дж. Голланда, методикою «Орієнтація» І. Соломіна, опитувальником «Особистісні фактори прийняття рішень» (ОФР-25) Т. Корнілової та «Мельбурнським опитувальником прийняття рішень» (МОПР) Л. Манна [10; 13]. Нарешті, по-четверте, нівелювання умов професійної самореалізації забезпечує можливість використання індивідуального підходу в проведенні, оцінюванні та інтерпретації результатів дослідження.

Опрацювання отриманих даних здійснювалося за допомогою кореляційного та якісного аналізів (методу «асів» і «профілів») на базі комплексу програм статистичного опрацювання даних IBM Statistics SPSS 23.0. Для кількісного аналізу ми застосовували кореляційний аналіз (г-Пірсона).

Результати кореляційного аналізу. Аналіз взаємозв'язків професійно важливих властивостей, що вивчаються, показав таке. По-перше, більшість параметрів утворюють між собою позитивні статистично значущі взаємозв'язки.

Встановлено, що результати кореляційного аналізу, виконаного окремо в кожній із груп обстежених (Ем - магістранти, Еф - фахівці), є близькими за спрямованістю та рівнем взаємозв'язків певних властивостей особистості. Проте необхідно відзначити вищий рівень значущості (переважно на рівні 1%) взаємозв'язків показників у групі Еф в порівнянні з групою Ем. У групі Ем окремі взаємозв'язки між деякими показниками виявлено лише на рівні тенденцій. По-друге, порівняльний аналіз середніх значень показників прийняття рішень, що вивчаються, і властивостей особистості в групах обстежених демонструють статистично значущі відмінності. Крім того, середні значення однойменних показників вольових якостей особистості в групі Еф є вищими, ніж у групі Ем. По-третє, певний інтерес представляють відношення компонент рішимості, отримані за допомогою методики ДДР, з іншими професійно важливими якостями представників обох груп.

Виявлено значущі від'ємні зв'язки стратегії уникнення (за даними методики МОПР) у групі магістрантів із показником догматичності (за даними методики ДДР), у фахівців - із показником цільової налаштованості та ергічності. Виявлено позитивні значущі зв'язки між показниками обережних і агресивних дій із показником стійкості, а також негативні зв'язки показника раціональності та готовності до ризику (за даними методики ОФР-25) із показником стійкості та спонтанності у групі фахівців. Така сама поляризація спостерігається і стосовно взаємозв'язків показників креативності та ухвалення рішень. У групі фахівців виявлено позитивні взаємозв'язки показників творчого мислення (за даними методики «Креативність»), цікавості, оригінальності та уяви з компонентом рішучості - цільовим настроєм. Також у цій вибірці виявлено негативні зв'язки показника інтуїції та почуття гумору з показником стійкості прийняття рішення. Для представників групи магістрантів характерні значущі від'ємні зв'язки цільового настрою в прийнятті рішень та оригінальності.

Аналіз отриманих статистично значущих кореляційних зв'язків вибірки (на 1 і 5 % рівні значущості) за даними профорієнтаційних методик виявив наступне:

- виявлено позитивні взаємозв'язки між показниками приналежності до інтелектуального й артистичного типу (за даними методики Дж. Голланда), між показниками підприємницького типу зі схильностями до типу професій «людина-людина» й артистичним типом особистості, а також взаємозв'язки артистичного типу із типом професій «людина-мистецтво» і з виконавчим характером роботи;

- виявлено від'ємні взаємозв'язки реалістичного і соціального, конвенційного і соціального типів особистості; реалістичного типу особистості та виконавчого характеру роботи (за даними анкети «Орієнтація» І. Соломіна); конвенційного типу зі схильностями до типу професій «людина- мистецтво» та виконавчим характером роботи, соціального типу та здібності до типу професій «людина-інформація».

- виокремлено від'ємні взаємозв'язки між показниками соціального типу особистості, оригінальності (за опитувальником Н. Вишнякової) і творчого мислення; конвенційного типу особистості з показником творчого ставлення до професії.

Кореляційний аналіз виявив перші суперечності між властивостями особистості професіонала та вимогами професійної діяльності економіста - фахівці та магістранти за даними методики Дж. Голланда належать до різних типів особистості, професійно важливі властивості особистості обстежених не повною мірою відповідають вимогам професійної діяльності, що виконується. Отримані дані обстеження дають змогу стверджувати, що багато обстежених сприйнятливі до соціальних змін, виявляють високу схильність до творчих професій, здатні до різних форм організаційної активності.

Результати якісного аналізу

Аналіз літератури з проблеми, а також результати застосування методу кореляційних матриць підтвердили можливість порівняння професійно важливих якостей у групах з високим і низьким рівнем показників вимогам психограми економіста, що дало змогу нам приступити до якісного аналізу отриманих даних. Для цього було використано метод «асів» [13], який дав змогу сформувати дві групи випробовуваних (I і IV квартилі розподілу значень показників комплексу Ефм у вибірці обстежених). Першу групу утворено обстеженими з високими значеннями показників комплексу (Ефм+, n=13), до іншої групи ввійшли особи з низькими значеннями показників (Ефм-, n=11). Представники «фахівців» і «магістрантів» в обох групах (Ефм+, Ефм-) представлені за чисельністю однаково:до групи Ефм+ увійшло 7 «фахівців» і 6 «магістрантів»; до групи Ефм- увійшло 5 «фахівців» і 6 «магістрантів». Розглянемо профілі груп Ефм+ і Ефм- за даними професійно орієнтованих методик.

Порівняльний аналіз профілів професійних схильностей (за даними методики «Орієнтація») показує, що рівень схильностей до певних типів професій у групах обстежених Ефм+ і Ефм- здебільшого нижчий за середню лінію ряду вибірки. І це незалежно від належності обстежених за своїм індивідуальним досвідом до економічних спеціальностей. При цьому для представників групи Ефм+ характерні схильності до самореалізації у творчій діяльності в професіях типу «людина-людина» та «людина-мистецтво». Водночас для представників групи Ефм- також характерні схильності до самореалізації у творчій діяльності, але з перевагою у професіях типу «людина-техніка». В обох групах відсутня виражена схильність до виконавчої діяльності в професіях «людина-інформація».

Аналіз оцінки професійних здібностей у групах Ефм+ і Ефм- (за даними методики «Орієнтація») показує, що в обох групах, на відміну від вираженості професійних схильностей, рівень професійних здібностей вищий за середню лінію ряду вибірки. Значущі відмінності між групами Есм+ і Есм- виявлено у здібностях до типу професій «людина-людина», «людина-техніка», «людина- інформація» і здібностях до роботи творчого характеру. Здібності до діяльності виконавчого характеру у представників обох груп цілком задовольняють вимоги професії.

Аналіз профілів креативності (за даними методики «Креативність») у групах порівняння вказує на їхні такі особливості. Для представників обох груп характерні високі значення показників оригінальності, допитливості та інтуїції, що свідчить про наявність властивостей, які є корисними для економіста у професійній діяльності. У групі Ефм+ вищі значення показника уяви, творчого мислення та творчого ставлення до професії, ніж у представників групи Есм-. Виняток становить показник почуття гумору, значення якого більш виражене у представників групи Ефм-.

Аналіз взаємозв'язків типу особистості та сфери професійної діяльності (за даними методики Дж. Голланда) показує такі особливості груп обстежених Ефм+ і Ефм-.

Так, у представників групи Ефм+ виражені показники реалістичного та інтелектуального типу особистості, при цьому значення соціального й артистичного типу на рівні середньої лінії ряду вибірки. Зазначимо, що реалістичний прийнято відносити до так званого «чоловічого» типу професій. Представників цього типу особистості вирізняє висока емоційна стабільність, орієнтація на сьогодення. Їхня позиція проявляється в спрямованості на конкретні об'єкти та їх використання. Вони частіше обирають такий рід занять, який вимагає спритності (жвавості), яка пов'язана із постійним рухом. Для представників групи характерні розвинені вербальні та невербальні здібності, просторова уява, аналітичний розум, оригінальність суджень і рухові навички. У професійній діяльності характеризуються високою активністю, але не налаштовані на спілкування, у бесіді частіше виступають у ролі передавальника інформації. Оцінка проявів соціального типу показує розвинені соціальні навички та вміння (навички спілкування, прагнення до лідерства, потреба в соціальних контактах), незалежність від соціального оточення, здатність адаптуватися при зміні обставин. Представників групи Ефм- вирізняє домінування підприємницького типу, що характеризується імпульсивністю, ентузіазмом, прагненням до лідерства та визнання, до розв'язання завдань, які пов'язані з керівництвом. Вони не приймають роботу, яка вимагає посидючості, ретельності або концентрації уваги, що також підтверджує наявність суперечності вимог професійної діяльності, з одного боку, індивідуальним професійним ресурсам, з іншого.

Викликають інтерес низькі значення показників конвенційного типу у представників обох груп. Вони суперечать вимогам професії економіста незалежно від спеціальності за освітою (а також виду бізнесу або специфіки діяльності, що виконується), згубні для самореалізації професіонала, руйнують стійкість особистості. Особливістю спеціальностей такого типу професії є надання переваги структурованій діяльності, робота за інструкцією, жорстка регламентація під час реалізації певних алгоритмів опрацювання фактографічної інформації. Дані обох груп свідчать про незначні прояви здатності до опрацювання конкретної, цифрової інформації, до використання стереотипів при розв'язанні проблем.

Аналіз кар'єрних орієнтацій (за даними методики «Якорі кар'єри») у групах обстежених (Ефм+, Ефм-) показує таке. Для представників обох груп (Ефм+, Ефм-) характерні:

- високий рівень показника автономії (прагнення зберегти незалежність, потреба все робити по-своєму), показника стабільності місця роботи (репутація компанії, гарантія терміну служби), показника орієнтації служіння (робота з людьми, допомога людям), показника «виклик» (прагнення до подолання перешкод, до розв'язання важких завдань, до конкурентної боротьби) і показника інтеграції різних стилів життя (баланс між кар'єрою, саморозвитком і сім'єю);

- низький рівень показника кар'єрної орієнтації на менеджмент (інтеграція зусиль інших людей, відповідальність за кінцевий результат, синтез функцій організації), показника орієнтації до стабільності місця проживання (небажання «пускати коріння», значущість тільки професійних цінностей) і показника кар'єрної орієнтації на підприємництво (готовність до ризику, до створення нового, до подолання перешкод, небажання працювати на інших).

Зазначимо, що вираженість показника «рівень професійної компетентності» не досягає навіть середньої лінії ряду вибірки. Це суперечить характеристиці професійно компетентної особистості, яка відчуває задоволення при досягненні успіху в конкретній сфері самореалізації. Здобуття певного статусу, визнання рівня майстерності, передача досвіду молодим фахівцям, готовність керувати іншими в межах своєї компетентності - показує потенційну можливість цим займатися, але сфера управління не становить для них особливого інтересу. Незалежність у професійній діяльності, «жилка», схильність до підприємництва ще в них не розвинена, фахівці тяжіють працювати під чиїмось керівництвом. Можна стверджувати, що обстежені поступово розвивають свої професійні здібності, схильності та компетентності, при успішному виконанні завдань і функцій діяльності економічного характеру отримують задоволення від самого процесу. Професіоналізація як процес розподілений у часі (місяці, роки), нагромадження компетенцій відбувається в міру формування відповідних практичних навичок, знання поповнюються за появи нестандартних завдань діяльності, кар'єрне зростання відбувається лише горизонтально при звільненні вакансії.

Результати якісного аналізу даних (метод асів і профілів) дали змогу також виявити деякі особливості пошуку, прийняття та ухвалення рішень (за даними методики ДДР) представників груп, які порівнюються між собою. Для представників групи Ефм+ характерна більша вираженість рефлексивності та раціональності, нижчий рівень готовності до ризику та імпульсивності. У представників групи також вищі показники далекоглядності та ґрунтовності. Більш дорослі обстежені частіше покладаються на свій індивідуальний досвід, сформований рівень професіоналізму, рішення у виробничих ситуаціях. Можна припустити, що причиною цього є саме позитивний вплив професії, який більш наочно проявляється у представників групи Ефм+. Вочевидь досвід професійної діяльності та звичка контролювати свій психоемоційний стан впливають на вміння стримувати прагнення швидко та без належного аналізу приймати рішення. Саме це відрізняє представників груп Ефм+ та Ефм- від фахівців інших спеціальностей.

Висновки

З огляду на багатоаспектність аналізу досліджуваної проблеми, а також результати проведеного дослідження, можна виокремити ті основні форми трансформації, які безпосередньо стосуються розвитку професійного потенціалу визначальної особистості, що самореалізується:

1. Трансформація, що відроджує. За цієї форми трансформації, яка здійснюється в площині оновлення, відновлення, людина відкриває для себе справжню цінність життя. Одним із найважливіших моментів цієї форми трансформації є перетворення особистості під загрозою існування. Особистість знаходить нові сили для змін, виявляє саме ту частину свого потенціалу, яка розкріпачується і розгортається в конструктивному напрямку. У цьому разі трансформація, яка відроджує, дає змогу вийти за межі повсякденного, автоматизованого, стереотипного існування і здатна до розвитку, зокрема й у мінливому середовищі професійної самореалізації.

2. Синтезована трансформація - така форма змін в особистості професіонала (перетворення окремих її властивостей), які виникають під впливом штучно організованих чинників (наприклад, впливу навчання, умов адаптації, особливостей організації професійної діяльності). При цьому трансформація забезпечує досягнення таких основних цілей: а) звуження сфери самореалізації особистості, аж до її ліквідації (певної якості, компонента, комплексу загалом); б) «розширення» спектра наявних можливостей особистості (набуття нових властивостей, компетенцій, корисних звичок тощо); в) розвиток потенціалу особистості; г) подолання загальмованості - інгібітного процесу, що пригнічує виконання діяльності; д) становлення власного буття особистості професіонала.

Беручи до уваги множинність форм трансформації, професійну самореалізацію особистості можна розглядати як розгорнутий у часі процес трансформації ресурсів особистості щодо одночасного оволодіння діяльністю, професією та середовищем, у якому вони реалізуються. Цей процес включає в себе певні етапи, кожному з яких притаманні особливі характеристики. Серед них провідними є активація конкретних фізіологічних, психологічних і соціально-психологічних функцій (їхнє «ввімкнення», «запуск реалізації»), які в сукупності забезпечують стабільність показників успішності професійної діяльності.

Професійна діяльність імперативно структурує властивості особистості в певну систему, наближаючи її до професійно-типової. Поряд із цим може виникнути і зворотний процес - процес індивідуалізації. Індивідуальна своєрідність професійно важливих якостей, рис та їхній синтез, зі свого боку, забезпечують тонку варіативність при виконанні діяльності, тим самим досягається успішність у ній особами з різними індивідуально- психологічними особливостями. Процес становлення «працює» в обидва боки: наявні якості особистості можуть зумовлювати вибір професії, а обрана професія, в свою чергу, впливає на актуалізацію та розвиток професійно важливих властивостей особистості, на їхню організацію та трансформацію.

Перспективи подальшого дослідження. Дослідження показало не тільки наявність безлічі статистично значущих зв'язків між професійно важливими властивостями особистості, а й збіг структур властивостей представників груп обстежених на рівні їхньої організації. Отримані дані підтверджують припущення про те, що пошук іншої професійної самореалізації, зміна діяльності, навчання іншої професії може супроводжуватися трансформацією професійно важливих якостей особистості. Перспективним для цього напряму досліджень може бути пошук закономірностей та особливостей трансформації професійно важливих якостей особистості під час ухвалення рішень щодо вибору сфери професійної самоактуалізації, включно з оцінкою варіантів професійної самореалізації.

Література:

1. Виміри особистісних трансформацій: матеріали IV Всеукраїнського науково- практичного семінару (м. Ніжин, 6 жовтня 2021 року) / Т. М. Титаренко (голов. ред.) та ін. Київ: ІСПП НАПН України, 2021. 104 с.

2. Галян І. Психологія вибору особистості у контексті невизначеності. Проблеми гуманітарних наук. Серія «психологія». 2015. Випуск 35. С. 137-149.

3. Дружилов С. А. Психология профессионализма. Инженерно-психологический подход. 2-е изд., испр., доп. Харьков : «Гуманитарный центр», 2017. 360 с.

4. Иванова С. П. Современное образование и психологическая культура педагога / [Электронный ресурс]. 1999. URL: https://cutt.ly/K3wiFWG.

5. Людина і світ професій: навч.-метод. посіб. [для 8-9-х класів] / О. В. Мельник,

О.Л. Морін, Л. А. Гуцан, та інш.; за ред. О. Л. Мельника]. Івано-Франківськ : «НАІР», 2015. 160 с.

6. Обираємо професії типу «людина-природа», «людина-техніка»: навчальний посібник / Доротюк В.І., Левченко Ф. Г., Рогоза В.В., Доротюк О.Г., Піддячий М.І., Чудакова В.П., Васьківський М.В. К.: КОНВІ ПРІНТ, 2019. 112 с.

7. Орлова А. М. Проблема вибору в психології. Вісник Харківського національного університету. Серія «Психологія». 2011. № 959. С. 137-139.

8. Підбуцька Н.В Психологічні основи професіоналізму інженера: структура, динаміка та закономірності розвитку : [монографія]. Харків : «Діса плюс». 2016. 296 с.

9. Підбуцька Н.В Психологічні аспекти становлення професіоналізму майбутнього фахівця: модель та структура. Теорія і практика управління соціальними системами. 2017. № 4. С. 41-51.

10. Санников А. И. Психология жизненного выбора личности: Монография. Одесса : Изд-во ВМВ, 2015. 440 с.

11. Санніков О. І. Особистісні аспекти прийняття рішень професіоналом. Наука і освіта. 2013. № 7/ CXVII. С. 295-303.

12. Санніков О. І. Суб'єктивна трансформація ситуації в системі прийняття рішень особистістю. Психологічний часопис: збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка. № 5 (9). Вип. 9. К. : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2017. С. 150-162. Доступ: http://apsijournal.com/index.php/psyjournal/ article/view/29.

13. Санникова О. П. Феноменология личности : Избранные психологические труды. Одесса : СМИЛ, 2003. 256 с.

14. Сорокун П. А. Основы психологии/ [Электронный ресурс]. 2005. URL: https://cutt.ly/g3q3Lip.

15. Супріган А. О. Трансформація «Я-образу» особистості в складних життєвих обставинах: Автореф. дис. ... канд. психолог. наук: 19.00.05 - соціальна психологія, психологія соціальної роботи. Київ, 2020. 27 с.

References:

1. Materialy IV Vseukrainskoho naukovo-praktychnoho seminaru «Vymiry osobystisnykh transformatsii» [Materials of the IV All-Ukrainian scientific and practical seminar «Dimensions of personal transformations»] (2021) (m. Nizhyn, 6 zhovtnia 2021 roku) / T. M. Tytarenko (holov. red.) ta in. Kyiv: ISPP NAPN Ukrainy. 104 s. [in Ukrainian].

2. Halian, I. (2015).Psykholohiia vyboru osobystosti u konteksti nevyznachenosti. [Psychology of personality choice in the context of uncertainty]. Problemy humanitarnykh nauk- Problems of humanitarian sciences. Seriia «psykholohiia». Vyp. 35. P. 137-149 [in Ukrainian].

3. Druzhilov, S. A. (2017). Psihologija professionalizma. Inzhenerno-psihologicheskij podhod [Psychology of professionalism. Engineering and psychological approach]. Har'kov : «Gumanitarnyj centr» [in Ukrainian].

4. Ivanova, S. P. (1999). Sovremennoe obrazovanie ipsihologicheskaja kul'turapedagoga [Modern education and psychological culture of the teacher] / [Jelektronnyj resurs]. URL: https://cutt.ly/K3wiFWG [in Russian].

5. Melnyk, O. L. (Eds). (2015). Liudyna i svitprofesii: navch.-metod. posib. [dlia 8-9-kh klasiv] [Man and the world of professions: teaching method. manual [for grades 8-9] / O. V. Melnyk, O. L. Morin, L. A. Hutsan, ta insh. Ivano-Frankivsk : «NAIR» [in Ukrainian].

6. Obyraiemo profesii typu «liudyna-pryroda», «liudyna-tekhnika»: navchalnyi posibnyk [We choose professions of the type «man-nature», «man-technology»: a study guide] (2019) / Dorotiuk V.I., Levchenko F. H., Rohoza V.V., Dorotiuk O.H., Piddiachyi M.I., Chudakova V.P., Vaskivskyi M.V. K.: KONVI PRINT [in Ukrainian].

7. Orlova, A. M. (2011). Problema vyboru v psykholohii [The problem of choice in psychology]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Psykholohiia» - Bulletin of the Kharkiv National University. «Psychology» series. № 959, p. 137-139 [in Ukrainian].

8. Pidbutska, N. V. (2016). Psykholohichni osnovy profesionalizmu inzhenera: struktura, dynamika ta zakonomirnosti rozvytku [Psychological foundations of engineer professionalism: structure, dynamics and patterns of development]. Kharkiv : «Disa plius» [in Ukrainian].

9. Pidbutska, N. V. (2017). Psykholohichni aspekty stanovlennia profesionalizmu maibutnoho fakhivtsia: model ta struktura. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy - Theory and practice of social systems management. № 4, p. 41-51 [in Ukrainian].

10. Sannikov, A. I. (2015). Psihologija zhiznennogo vybora lichnosti [Psychology of life choice of personality]. Odessa : Izd-vo VMV [in Ukrainian].

11. Sannikov, O. I. (2013). Osobystisni aspekty pryiniattia rishen profesionalom [Personal aspects of decision-making by a professional]. Nauka i osvita - Science and education. № 7/ CXVII, p. 295-303 [in Ukrainian].

12. Sannikov, O. I. (2017). Subiektyvna transformatsiia sytuatsii v systemi pryiniattia rishen osobystistiu [Subjective transformation of the situation in the system of decision-making by the individual]. Psykholohichnyi chasopys : zbirnyk naukovykh prats - Psychological journal: a collection of scientific works. № 5 (9), Vyp. 9, p. 150-162. [in Ukrainian].

13. Sannikova, O. P. (2003). Fenomenologija lichnosti : Izbrannye psihologicheskie trudy [Phenomenology of Personality]. Odessa : SMIL [in Ukrainian].

14. Sorokun, P. A. (2005). Osnovy psihologii [Fundamentals of psychology] / [Jelektronnyj resurs]. URL: https://cutt.ly/g3q3Lip [in Russian].

15. Suprihan, A. O. (2020). Transformatsiia «Ia-obrazu» osobystosti v skladnykh zhyttievykh obstavynakh [Transformation of the «self-image» of an individual in difficult life circumstances]. Candidate's thesis. Kyiv : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru