Спільні риси та розбіжності між психокорекційною та психотерапевтичною казкою: практика казкотерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри здоров'я людини, реабілітології і спеціальної психології

Бойчук Юрій Дмитрович,

доктор педагогічних наук, професор, член - кореспондент НАПН України, професор кафедри здоров'я людини, реабілітології і спеціальної психології, ректор

Галій Алла Іванівна,

кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри здоров'я людини, реабілітології і спеціальної психології

м. Харків

Анотація

У статті визначено, що у практиці казкотерапії застосовується 5 видів казок: художні (авторські, народні), дидактичні, психокорекційні, терапевтичні, медитативні (за Т.Зінкевич-Євстигнєєвою). Психокорекційні й психотерапевтичні казки - це ті види, казок, які найчастіше вживаються у роботі з дітьми, що зазнали різноманітних проблем як розвитку, так і у власному житті. Проте, на жаль, відсутня та тонка межа, яка допомагає розрізнити ці два види казок, що застосовуються в казкотерапії. Зазвичай, науковці та педагоги-практики зазнають труднощів у розмежовуванні психокорекційної та психотерапевтичної казки, а це, у свою чергу, викликає плутанину та неправильне розрізнення зазначених вище видів казок і, відповідно, не завжди коректне застосування їх у професійній діяльності. Ці ускладнення зумовлені тими спільними рисами, які об'єднують ці два види казок.

Було виділено спільні риси та розбіжності між психокорекційною та психотерапевтичною казками. Вони представлені у таблиці 1. Спільними рисами є те, що в обох видах казок спрацьовує моделювання, так звана поведінкова техніка, яка полягає у навчанні за допомогою демонстрування; випадки, в яких не можна застосовувати казкотерапію - це фізіологічні недуги, що не мають в основі психологічних причин; вік дитини - до 12-13 років; особливості розробки: для кожного маленького пацієнта створюється своя казкова історія, а також орієнтація на конкретну проблему. Головна відмінність полягає у тому, що психокорекційні казки здійснюють м'який вплив на поведінку дитини, а психотерапевтичні казки сприяють вирішенню психосоматичних проблем, у тому числі і тих, які пов'язані з фізичними недугами.

На прикладі казок, призначених для боротьби з дитячими страхами, показано, що ця проблема має різні причини, страхи мають різновиди, і, відповідно, для розв'язання проблем, пов'язаних із виникненням страхів, повинні застосовуватися абсолютно різні види як психокорекційних, так і психотерапевтичних казок.

Ключові слова: казкотерапія, казка, психокорекційна казка, психотерапевтична казка, психокорекція, психосоматичні проблеми

Abstract

Kazachiner Olena Semenivna Doctor of Education, Full Professor, Professor of Human Health, Rehabilitology and Special Psychology Department, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Alchevskyh St., 29, Kharkiv

Boychuk Yuriy Dmytrovych Doctor of Education, Professor, Correspondent Member of National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Professor of Human Health, Rehabilitology and Special Psychology Department, Rector, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Alchevskyh St., 29, Kharkiv

Halii Alla Ivanivna PhD in Biology, Docent, Head of Human Health, Rehabilitology and Special Psychology Department, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Alchevskyh St., 29, Kharkiv

Common features and differences between psychocorrective and psychotherapeutic fairytale: practice of fairy-tale therapy

Common features and differences between psychocorrective and psychotherapeutic fairy tales were highlighted. They are presented in Table 1. The common features are that in both types of fairy tales, modelling works, the so - called behavioural technique, which consists in teaching by demonstration; cases in which fairy-tale therapy cannot be used are physiological ailments that do not have psychological causes; child's age - up to 12-13 years; features of the development: for each small patient, a fairy-tale story is created, as well as an orientation to a specific problem. The main difference is that psychocorrective fairy tales exert a mild influence on the child's behaviour, and psychotherapeutic fairy tales contribute to the solution of psychosomatic problems, including those associated with physical ailments.

Основна частина

Постановка проблеми. Діти з особливими потребами - це досить складний, своєрідний контингент. Вони відрізняються низкою особливостей, основна з яких полягає в тому, що результатів їх навчання і виховання педагоги та психологи очікують упродовж тривалого часу, діти не дають «зворотного зв'язку», на відміну їх однолітків із нормотиповим розвитком, унаслідок органічного ураження головного мозку і як наслідок - порушення пізнавальної діяльності. Для того, щоб отримати, «відчути результат», потрібно застосовувати у своїй професійній діяльності різні методи і прийоми навчального і виховного характеру. І тут значною мірою допомагає казка, яка здійснює колосальну коригуючу дію. Казка не лише навчає дітей переживати, радіти, співчувати, сумувати, але і стимулює їх до мовленнєвої взаємодії.

Завдяки саме образності казки легко запам'ятовуються і навіть після закінчення психологічного впливу продовжують «жити» в буденному житті, допомагаючи особистості приймати рішення. У казкових сюжетах зашифровані ситуації та проблеми, які переживає в своєму житті кожна людина. Життєвий вибір, кохання, відповідальність, боротьба зі злом - все це є в казкових образах. Кожна казкова ситуація має безліч рівнів та смислів. Читаючи казку, ми підсвідомо виносимо найбільш важливий для себе зміст. З часом ми змінюємося і ту ж саму казку розуміємо по-іншому, збагачуючи свій попередній життєвий досвід новим сприйняттям.

Ознаки справжньої казки - гарне закінчення, яке дає стійке відчуття психологічної захищеності, а також філософське, екзистенційне осмислення дійсності; казка зазвичай несе в собі ореол таємниці та магічності, спрямований найчастіше на розкриття творчої потенціальності. Ідентифікуючи себе з казковим героєм, особистість набирається досвіду розв'язання проблемних ситуацій чарівними методами (найчастіше в дитинстві), який потім переносить у реальне життя.

Психокорекційні й психотерапевтичні казки - це ті види, казок, які найчастіше вживаються у роботі з дітьми, що зазнали різноманітних проблем як розвитку, так і у власному житті.

Актуальність теми дослідження можна пояснити тим фактом, що, на жаль, відсутня та тонка межа, яка допомагає розрізнити ці два види казок, що застосовуються в казкотерапії. Зазвичай, науковці та педагоги-практики зазнають труднощів у розмежовуванні психокорекційної та психотерапевтичної казки, а це, у свою чергу, викликає плутанину та неправильне розрізнення зазначених вище видів казок і, відповідно, не завжди коректне застосування їх у професійній діяльності. Ці ускладнення зумовлені тими спільними рисами, які об'єднують ці два види казок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що питання використання психокорекційних казок у роботі з дітьми досліджували такі автори, як: О. Косарєва [2], С. Литвиненко [3], Н. Майбородюк [4], О. Мартиненко [5], М. Мушкевич [7], О. Нанкова [8], І. Орленко [9], Т. Фасолько [13] та інші.

Особливості роботи з терапевтичною казкою студіювали Л. Гридковець [1], М. Марценюк, І. Фельцан [6], С. Ставицька [12] та інші. О. Косарєвою [2] описано особливості застосування казкотерапії для подолання емоційних проблем у дітей, різноманітні прийоми, які можна застосовувати в процесі корекції дитячих страхів і вирішення проблем, пов'язаних з розлукою з близькою для дитини людиною.

Н. Майбородюк [4] розкрито значення казкотерапії для розвитку ціннісно-смислової свідомості молодших школярів як на уроках і виховних годинах в школі, так і в позаурочний час. Подано орієнтовну тематику казок навчального та виховного спрямування.

О. Нанковою [8] висвітлено ефективні підходи щодо формування практичним психологом особистісної свободи та відповідальності у підлітків, а саме використання казок і притч, методики «Сократівська розмова».

Т. Фасолько [12] досліджено вплив методів казкотерапії на динаміку поведінкових стереотипів дітей, яка виявляється в прагненні до співпраці як прояву однієї з навичок асертивної поведінки.

Казка робить величезний вплив на корекцію психічних процесів «особливих» дітей: корекцію мислення (діти засвоюють послідовність епізодів казки, назви основних персонажів, основні звуконаслідування і т.д.), корекцію уваги (діти зосереджують увагу, утримують її порівняно довгий час), корекцію пам'яті (діти запам'ятовують імена основних героїв, характерні ознаки) і т.д.

Казку можна використовувати на заняттях з формування елементарних математичних уявлень, в сюжетно-рольовій грі, на заняттях з формування культурно-гігієнічних навичок, конструювання. Уривки з казок

Психокорекційні казки створюються для м'якого впливу на поведінку дитини. Під корекцією тут розуміється заміна неефективного стилю поведінки на більш продуктивний а також пояснення дитині сенсу того, що відбувається. Варто оговорити, що застосування психокорекційної казки обмежене за віком (приблизно до 12-13 років) та проблематикою (неадекватна, неефективна поведінка).

Такими казками можуть бути казки про дитину, яка схожа на вашу дитину. У них головним героєм ви робите дитину, яка потрапляє в ситуацію, схожу на ситуацію, з якою зіткнулась Ваша дитина. Казка не повинна прямо повторювати сюжет з життя вашої дитини, але повинна бути схожою. Дитина розуміє, що не одна вона може опинитися в подібній ситуації, і на прикладі іншої дитини робить висновки і вчиться самостійно вирішити проблему.

Наприклад, дитина відрізняється надмірною неохайністю. Вона не прибирає за собою речі, іграшки та ін. Ви розповідаєте їй казку про дівчинку (хлопчика), яка чарівним чином потрапляє в країну нечупар і бачить, як живуть мешканці цієї країни. Він робить висновки про те, як жахливо бути неохайним і обіцяє собі виправитись.

Казки про вашу дитину відрізняються від казок першого виду тим, що головним героєм є ваша дитина. Розповідаючи казки, потрібно обов'язково використовувати якісь елементи з життя дитини, імена друзів і рідних, назву вулиці, ввести в казку улюблену іграшку, предмети домашнього вжитку та ін. Таким чином, дитина дійсно повірить, що ви розповідаєте казку саме про неї. Головною відмінністю казки даного виду є те, що ви наділяєте головного героя казки (дитину) тією якістю, яку хочете їй прищепити. Грубо кажучи, Ви створюєте для своєї дитини ідеальну ситуацію, показуючи, чого можна досягти при бажанні.

Наприклад, якщо ваша дитина нечемна, у казці ви показуєте її дуже ввічливою, вона обов'язково вітається з усіма, каже спасибі. Якщо дитина боїться темряви, в казці вона смілива, і героїчно допомагає маленькому кошеняті, яке заблукало у темряві. Дитина, яка насилу лягає спати, в казці завжди йде в ліжко вчасно і, засинаючи, потрапляє в чарівну країну, де на неї чекають неймовірні пригоди та інше.

Такі казки відрізняються від казок першого виду тим, що проблема, яку ви хочете вирішити, не стоїть на центральному місці. Позитивна якість дитини відіграє допоміжну роль, допомагає герою боротися з ворогами, захищати слабких і т. п. Сюжет цієї казки може бути трохи заплутаніше, корекційна мета більш завуальована.

Прикладами таких казок є [10]: М. Ржевська «Толя і Айпад», І. Маніченко «Федя і комп'ютер»; «Казка про Капі-Тошку і страшну машинку для стрижки», М. Шкуріна «Королівство Ледарів», К. Гаврилова «Казка про Печальку», І. Терентьєва «Зубастик»; «Казка про собачку на ім'я Тобік. Про дитячі ревнощі»; А. Григорук «Найкраща сестричка», А. Смирнова «Розставання. Казка про розлучення»; «Казка для тих, хто не хоче прибирати іграшки»; «Казка для діток, які беруть чуже без відома власника», Я. Горбунова «Лимончик і Мікроб, або навіщо мити руки» та інші.

Психотерапевтичні казки - казки, що розкривають сенс подій, які відбуваються. Вони не завжди однозначні і не завжди мають щасливий кінець, але завжди глибокі та проникливі. Психотерапевтичні казки часто залишають людину з питанням, що в свою чергу стимулює процес особистісного росту. Більшість психотерапевтичних казок присвячені проблемам життя і смерті, ставленню до надбань та втрат, коханню, любові, власному шляхові. Ці казки допомагають там, де інші психологічні техніки безсилі.

До психотерапевтичних казок можна віднести також і казки самого клієнта, казки, складені разом із клієнтом, притчі, історії Старого заповіту, деякі казки Г.-Х. Андерсена тощо.

Ефективність терапевтичної казки пояснюється тим, що її сенс сприймається відразу на двох рівнях: свідомому і підсвідомому. Свідомість дитини сприймає буквальний зміст казки як вигадане. Дошкільник співчуває казковому персонажеві, ототожнює себе з ним, але, навіть коли впізнає свою проблему, все одно розуміє, що це відбувається не з ним. Підсвідомість же «вірить» почутому і задає потрібну програму змін у поведінці, поглядах, ставленнях.

Лікувальна казка не призначена для читання всій групі дітей. її слід використовувати у психокорекційній роботі з однією дитиною або невеликою підгрупою дітей, які мають ознаки певної фобії. Адже казка тільки тоді стає терапевтичною, коли дитина може ототожнити себе з її персонажами, провести паралель між сюжетом і власною життєвою ситуацією, розуміє приховане повідомлення.

Прикладами таких казок є [11]: Д. Соколов «Сміливий хлопчик і Тітонька Ніч. Про хлопчика, який нехотів засинати», Т. Писклюкова «Дідок Карієс. Казка для тих, хто не хоче лікуватизубчики»; «Філософська казка про образу», М. Шкуріна «Тимошка і Темрява», діагностично-терапевтична казка «Пташенята», «Казка про соску» та інші.

На прикладі казок, призначених для боротьби з дитячими страхами, покажемо, що ця проблема має різні причини, страхи мають різновиди, і, відповідно, для розв'язання проблем, пов'язаних із виникненням страхів, повинні застосовуватися абсолютно різні види як психокорекційних, так і психотерапевтичних казок [10].

Дитячі страхи - небезпечне явище, що з віком не минає, а лише ускладнюється й може призвести до тяжких психологічних проблем. Тому боротися зі страхами треба з раннього дитинства і робити це слід правильно.

Дитячі страхи. Що це? Вияв природної боязкості, вередування чи наслідок знервованості та переживань? На відміну від багатьох інших дитячих проблем, про які фахівці часто з повною впевненістю заявляють, що з віком усе мине, дитина переросте, - про цю так сказати не можна. Дитина росте, і страхи ростуть разом з нею.

Так, у боротьбі з нічними страхамивикористовуються казки «Мій друг-дракон», «Корисна боюська» «Чарівний ліхтар» (книга казкотерапевта Р. Ткач «Казкотерапія дитячих проблем»).

Книга литовської художниці і письменниці Ліни Жутауте «Тося-Бося і темрява» - для дітей 3-6 років. Персонаж - смілива дівчинка, яка боїться темряви. Але одного разу вона набирається хоробрості і вирішує позбутися цього страху (для дітей 3-6 років) (психотерапевтичні казки).

Страх темряви, підвищена тривожність, нічні кошмари - «Сміливе вухо», «Сміливий гномик», «Ведмедик і Баба - Яга», «Слоненя, яке боялося темряви» (психотерапевтичні казки).

Страхи щеплень і лікарів - «Відважний флай», «Звіздар в пошуках капризулі», «Чарівна паличка» (психотерапевтичні казки).

Страх розставання з мамою - «Як кенгуру став великим», «Казка про соняшникове насіння», «Білочка-приспівочка» (психокорекційні казки).

Ваш малюк збирається в садочок, і ви переживаєте разом з ним страх розставання? Тоді почитайте чудову книжку Ольги Громової «Зайка йде в садок», яка адресована дітям 3-4 років. Проживаючи з персонажем всі незнайомі ситуації, малюк легко і з радістю адаптується до будь-якого колективу (психокорекційна казка).

Боязнь самостійності - тривожність і боязкість, «Казка про Вороненко», «Випадок в лісі» (психокорекційні казки).

Проблеми в навчанні, викликані страхом труднощів - «Кенгурятко Вася», «Шустрик і Обжоркін» (психокорекційні казки).

Страх зробити що-небудь неправильно; страх школи, помилок, оцінок - «Казка про кошеня» (психокорекційна казка) [10].

Основні спільні риси та розбіжності між психокорекційною та психотерапевтичною казкою представлено нами у таблиці.

Основні спільні риси та розбіжності між психокорекційною та психотерапевтичною казкою