Конфліктна компетентність особистості як засіб розв’язання конфліктів у сучасному суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конфліктна компетентність особистості як засіб розв'язання конфліктів у сучасному суспільстві

Орел М. П.,

здобувач, Донбаський державній педагогічний університет (Україна, Слов'янськ)

Стаття присвячена критичному аналізу понять: «конфліктна компетентність» та «конфлікт». В ній розкривається сутність конфліктної компетентності особистості як уміння успішно розв'язувати конфлікти та запобігати їм, застосовуючи «розумну силу» (поєднання «м'якої та «жорсткої» сил); аналізується концепт «м'якої сили» та шляхи її формування: медіадипломатія, культурна, освітня та ноосферна дипломатія, дипломатія «ноополі- тик»; виділяються різні рівні конфліктної компетентності: рівень цінностей, мотивів та настанов, рівень умінь; розкриваються причини виникнення конфлікту та шляхи його врегулювання.

Ключові слова: конфліктна взаємодія, конфліктна компетентність, конфлікт, «м'яка сила», контекстуальний розум, жорстка сила, розумна сила.

CONFLICT COMPETENCE OF THE INDIVIDUAL AS A MEANS OF CONFLICT RESOLUTION IN MODERN SOCIETY

Orel M. P., конфліктна компетентність розумна сила

applicant Donbass State

Pedagogical University (Ukraine, Slavyansk)

The article is devoted to a critical analysis of the concepts: «conflict competence» and «conflict». It reveals the essence of a person's conflict competence as the ability to successfully resolve conflicts and prevent them by using «reasonable force» (a combination of «soft and «hard» forces); the concept of «soft power» and the ways of its formation are analyzed: media diplomacy, cultural, educational and noosphere diplomacy, «noopolitics» diplomacy; different levels of conflict competence are distinguished: the level of values, motives and instructions, the level of skills; the causes of the conflict and the ways of its settlement are revealed.

Keywords: conflict interaction, conflict competence, conflict, «soft power», contextual intelligence, hard power, smart power.

Вода -- найм'якша і найслабша річ у світі, але в подоланні твердого й міцного вона непереможна, і на світі немає їй рівного. Слабкі перемагають сильних, м'яке долає тверде.

(Лао-цзи)

Актуальність наукової розробки поняття «конфліктна компетентність» особистості в сучасному науковому просторі обумовлена не тільки розумінням того, що світогляд людини, сформований сучасною цивілізацією, несе загрозу існуванню самій цивілізації (в кінцевому рахунку може призвести до кліоциду - знищення людства), а й її практичним значенням для українського громадянського суспільства та політичного режиму, як внутрішніх реалій життя українського соціуму, що безпосередньо і щоденно впливає на життя українців. З кожним днем зростає потреба пошуку шляхів вирішення конфліктних ситуацій, зумовлених застосуванням сили, методів вирішення проблем та засобів досягнення компромісу.

Науковці розробляють у цьому контексті концепт «контекстуального» розуму, «м'якої», «жорсткої» та «розумної» сил. Значний внесок у розвиток цього напрямку здійснили: А. Бога- туров, О. Богомолов, К. Зарембо,Г

Карімов, І. Лебедєв, О. Литвиненко, Д. Мося- кова та інші. Дослідження компетентностей особистості та факторів впливу на процес їх формування з другої половини ХХ століття є темою наукових досліджень Л. Сохань,

І.Єрмакова, В. Бех, Т Ковальчук, О. Рокиць- кої, Є. Захарова та інших. Як автор дослідження явища життєвої компетентності, Л.В. Сохань висловлює думку, що «життя кожної людини може стати легшим, якщо навчитися попереджати можливий конфлікт і підходити конструктивно до його вирішення [1, с. 329].

Мета статті: аналіз конфліктної компетентності особистості, як засобу розв'язання конфліктів.

Концепт «м'яка сила» у першій половині 90-х років ХХ століття у науковій обіг ввів професор Гарвардського університету Джозеф Най. Він стверджував: «Силою є здатність впливати на інших з метою отримання бажаних результатів. Якщо ви досягаєте цього примусом або за плату, я називаю таке «жорсткою силою». Якщо ви досягаєте цього привабливістю, я називаю це «м'якою силою» [1]. Визначивши три основні компоненти «м'якої сили», а саме: «культура держави (у тому числі, чим вона приваблює інших), її політичні цінності (чи дотримується вона їх у внутрішній і зовнішній політиці) та зовнішніх відносин (чи сприймаються вони як легітимні та морально обгрунтовані) [2], дослідник розкриває поняття: «м'яка сила» - це моральний авторитет наукових, технічних і спортивних досягнень та творів високого мистецтва, привабливість гуманістичної ідеології, ефективної економічної політики та раціональної адміністративної системи, спокуса масової культури, симпатія до національної культури, звичаїв та моделей поведінки [3].

Дослідники наголошують, що «м'яку силу» не можна створити штучно або купити. Формується вона шляхом індивідуального привабливого розвитку, а не пропагандою, тому «українці - повинні бути саме українцями» [4]. Це, безумовно, не означає, що потрібно пожертвувати «жорсткою силою», зробити пріоритетною «м'яку силу». Як поєднання «м'якої» та «жорсткої» сил Дж. Най пропонує концепцію «розумної сили». Аби розрахувати тактику поєднання ресурсів «м'якої» та «жорсткої» сил у стратегіях «розумної сили», потрібно те, що Леслі Гелб називає «концептуальним розумом». Він стверджує, що «у зовнішній політиці концептуальний розум є інтуїтивною діагностичною навичкою, яка допомагає політикам узгоджувати тактику з цілями, щоб створити розумні стратегії» [3]. В життєдіяльності особистості, на думку автора статті, ресурси «м'якої» та «жорсткої» сил, об'єднані в інтегральному утворенні її конфліктної компетентності, що поєднує цінності, мотиви, настанови та уміння особистості, необхідні для успішного розв'язання конфліктів.

Оскільки конфлікти продовжуються протиборством особистісних відмінностей та інтересів, стилів життя, думок та сподівань, потреб та поглядів, вони існують у всіх сферах життя людини. Як стверджуєЛ. В. Со-

хань, «під конфліктом слід розуміти найбільш гострий спосіб розв'язання значущих суперечностей, що виникають у процесі життєздій- снення і супроводжуються негативними емоціями та почуттями» [1, с. 325]. Досліджуючи конфлікт, Л. В. Сохань виокремлює три його основні риси:

1. Наявність несумісних цінностей, поглядів, мотивів, цілей, інтересів, потреб та їх суперечність. Найбільш гострий спосіб їх вирішення є основою конфліктів.

2. Конфлікт завжди супроводжується негативним емоційним станом. Ріст емоційного напруження породжує зіткнення.

3. Розбіжність способів мислення, що виявляється у поведінці, діяльності та спілкуванні - основа протидії сторін.

Протидія, що не супроводжується негативними емоціями, породжує передконфліктну ситуацію. Щоб запобігти переростанню пе- редконфліктної ситуації в конфлікт, по-перше, потрібна підтримка балансу ролей під час соціальної взаємодії. По-друге, для запобігання конфлікту, потрібна підтримка балансу взаємних послуг та взаємозалежності. По-третє, - повернення від емоційного передконфлік- тного спілкування до спілкування ділового характеру.

«Конфліктна ситуація - об'єктивна основа конфлікту, яка фіксує виникнення реального протиріччя в інтересах і потребах сторін. Вона включає: учасників конфлікту, якими можуть бути окремі індивіди чи різні за масштабами соціальні групи; об'єкт конфлікту (реальний чи ідеальний); умови перебігу (насамперед, соціально-психологічне середовище); образи конфліктної ситуації» [1, с. 326-327]. В кожному конфлікті існує об'єкт конфліктної ситуації, цілі та суб'єктивні мотиви його учасників, які зумовлені переконаннями та поглядами. Більшість дослідників вважає, що кращі результати у врегулюванні конфліктів дає примирення інтересів, ніж примирення позицій, бо за протилежними позиціями стоять як спільні, так і протилежні інтереси, а відшукати потрібно саме спільні. Вміння успішно долати конфліктні ситуації та запобігати їм складають конфліктну компетентність, як «складне інтегральне утворення, яке відбиває складний і різнобічний характер життєдіяльності людини» [1, с. 325]. Конфліктна компетентність включає в себе набір постанов та суспільних соціальних стереотипів, які обумовлюють певне ставлення до конфліктів, та культуру саморегуляції (перш за все, емоційну). Українські дослідники (Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков, Г. М. Несен та ін.) виділяють різні рівні конфліктної компетентності: рівень цінностей, мотивів та настанов і рівень умінь особистості. На першому місці, безумовно, цінності, адже вони є стратегічним орієнтиром всієї життєдіяльності людини, тому не можуть не впливати на характер її спілкування. На міжнародній арені популяризація цінностей нашої держави на різних рівнях публічної дипломатії:

1) Через мас-медіа - медіадипломатія;

2) Через культурні акції - культурна дипломатія;

3) Через можливості здобувати освіту - освітня дипломатія;

4) Через інтернет - ноосферна дипломатія;

5) Через неурядові організації - дипломатія «ноополітик» [5]

є проявом «м'якої сили» України. Недостатнє спілкування між людьми, непорозуміння або відмінності в оцінках чи інтересах; хибні уявлення стосовно якихось дій - це, найчастіше, загальні причини виникнення конфліктів між людьми. Виявлення джерел і причин конфлікту - перший крок до його врегулювання. Щоб контролювати перебіг конфлікту, необхідна корекція поведінки його учасників: погашення негативних емоцій (як власних, так і інших людей), використання інтуїції та розуму, для прийняття саме тих рішень, що задовольнили б усіх учасників конфлікту. Врегулювання конфлікту, значною мірою, залежить від інтуїтивних діагностичних навичок - уміння помічати очевидні сигнали конфлікту»: непорозуміння, кризу; напруження, інцидент, дискомфорт. «Якщо людина навчиться впізнавати сигнали дискомфорту та інцидентів і швидко реагувати на них, вона зможе запобігати виникненню напруження, непорозумінь, криз [6].

Отже, кожна людина, навіть у такій нелегкій ситуації, яка склалася в Україні сьогодні, має психологічний ресурс, використовуючи який, здатна долати кризові ситуації і конфлікти у своїй життєдіяльності.

Список використаних джерел

1. Сохань Л. В. Життєва компетентність особистості. - К.; Богдана, 2003, - 520 с.

2. Лукьянов А. Е. Лао-цзы и Конфуций. Философия Дао / А. Е. Лукьянов - М,: Наука, 2001. -384 с.

3. Soft Power: The Means To Success In World Politics - Joseph S. Nye, Jr.; Public Affairs, New York, ©2004

4. Зарембо К. М'яка сила та Україна[Електронний ресурс] / К. Зарембо // Київпост.-Режим доступу: http://www.kyivpost.ua/opmion/blogs/myaka-sila-ta- ukrayina-16875.html

5. Снісаренко І. Теорія і практика «м'якої сили» в міжнародних відносинах / І. Ю. Снісаренко // Освіта регіону. - 2008. №1-2. - С. 102-109.

6. Фишер Р., Юри У Путь к согласию или переговоры без поражения / Пер. с англ. - М, 1990; Скотт Г. Джинни. Конфликты: пути преодоления / Пер. с англ. - К., 1991.

References

1. Sokhan L. V, Life competence of the individual. - K.; Bohdana, 2003, - 520 p.

2. Lukyanov A. E. Lao Tzu and Confucius. Philosophy of Tao / A. E. Lukyanov - M,: Nauka, 2001. -384 p.

3. Soft Power: The Means To Success In World Politics - Joseph S. Nye, Jr.; Public Affairs, New York, ©2004

4. Zarembo K. Soft power and Ukraine [Electronic resource] / K. Zarembo // Kyivpost.-Access mode: http://www.kyivpost.ua/opinion/blogs/myaka-sila-ta- ukrayina-16875.html

5. Snisarenko I. Theory and practice of «soft power» in international relations / I. Yu. Snisarenko // Education of the region. - 2008. #1-2. - P. 102-109.

6. Fisher R., Yury U. The way to consent or negotiations without defeat / Trans. with English - M, 1990; Scott G. Jinnah. Conflicts: ways of overcoming /

Trans. with English - K., 1991.

Размещено на Allbest.ru