Формування цінності особистості в освітньому просторі Польщі - основа гуманізму: підтримка вимушених переселенців з України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування цінності особистості в освітньому просторі Польщі - основа гуманізму: підтримка вимушених переселенців з України

Лідія Хомич

Олена Коваленко

Анотація

психологічний стрес вимушений переселенець

У вступі схарактеризовано середовище у якому опинились українці з початку війни Російської Федерації проти України, стан вимушених переселенців, які прибули до Польщі і адаптуються до нових умов життя. Констатовано, що польське суспільство створює умови для задоволення національно-культурних та освітніх потреб вимушених переселенців з України. Визначено мету статті - здійснити аналіз психологічного стану вимушених переселенців з України та різних видів наданої їм допомоги Польським урядом та суспільством. Проаналізовано теоретичні основи здійсненого дослідження, зокрема: процес розвитку стосунків між Україною і Польщею в усіх сферах життя; роль освіти у збереженні миру; особливості полікультурної освіти; готовність вчителів до полікультурного виховання і формування загальнолюдських цінностей у підростаючого покоління. Результати експериментального дослідження базуються на використанні теоретичних і емпіричних методів дослідження. Визначено, що в умовах сьогодення громадяни Польщі позитивно ставляться до українців. З'ясовано, що психологічний стан українців, які після 24 лютого приїжджають до Польщі є різним: їм часто властиві нестійкі суперечливі емоційні стани (відчуття безпорадності, підвищена дратівливість, подавлений настрій, емоційна відстороненість тощо); розвивається «синдром біженця» - специфічна реакція на стрес, пов'язана з активізацією суперечливих емоцій та негативних думок; актуалізується почуття самотності; може виникати культурний шок - психологічна дезорієнтація і фізичний дискомфорт при зіткненні з іншою спільнотою. З метою адаптації тимчасово переміщених українців польське суспільство надає їм безкоштовно різні види допомоги, серед них психологічна і соціальна підтримка як система заходів щодо надання їм необхідної інформації, фінансових коштів, навчання, правого захисту, місця проживання тощо. Обґрунтовано конкретні завдання соціальної політики на загальнодержавному та регіональному рівнях щодо підтримки українців. Зроблено висновок, що це стало можливим завдяки реалізації наскрізних загальнолюдських, цивілізаційних цінностей у змісті освіти Польщі, що сприяє вихованню гуманних особистостей.

Ключові слова: вимушені переселенці, цінність особистості, психологічний стан українців в умовах війни, соціальна підтримка українців у Польщі, задоволення освітніх потреб переселенців.

Formation of personality value in the educational space of Poland - the basis of humanism: support for forced migrants from Ukraine

Lidiia Khomych

Olena Kovalenko

Abstract

The introduction characterizes the environment in which Ukrainians found themselves since the beginning of the war of the Russian Federation against Ukraine, the state of forced migrants who arrived in Poland and are adapting to new living conditions. It was found that Polish society creates conditions for meeting the national, cultural and educational needs of forced migrants from Ukraine. The aim of the article is to analyze the psychological state of forced migrants from Ukraine and the various types of assistance provided to them by the Polish government and society. The theoretical foundations of the research were analyzed, in particular: the process of development of relations between Ukraine and Poland in all spheres of life; the role of education in maintaining peace; features of multicultural education; readiness of teachers for multicultural education and the formation of universal human values in the younger generation. The results of the experimental study are based on the use of theoretical and empirical research methods. It was determined that in today's conditions, Polish citizens have a positive attitude towards Ukrainians. It was found that the psychological state of Ukrainians who come to Poland after February 24 is different: they are often characterized by unstable and contradictory emotional states (feeling of helplessness, increased irritability, depressed mood, emotional detachment, etc.); they have «refugee syndrome» - a specific reaction to stress associated with the activation of conflicting emotions and negative thoughts; the feeling of loneliness is actualized; culture shock may occur - psychological disorientation and physical discomfort when encountering another community. In order to adapt temporarily displaced Ukrainians, Polish society provides them with various types of assistance free of charge, including psychological and social support as a system of measures to provide them with the necessary information, financial resources, training, legal protection, place of residence, etc. The specific tasks of social policy at the national and regional levels regarding the support of Ukrainians are substantiated. It was concluded that this became possible thanks to the implementation of universal human, civilizational values in the content of education in Poland, which contributes to the education of humane personalities.

Key words: forced migrants, the value of the individual, the psychological state of Ukrainians during the war, social support of Ukrainians in Poland, meeting the educational needs of migrants.

Вступ

Вся історія людства може бути поділена на дві частини - війну і мир. Ці два полярних стани, в яких знаходиться будь-яке суспільство в своєму розвитку щодо зовнішнього оточення. Надії і прогнози на те, що з прогресом цивілізації конфліктні, руйнівні форми взаємин і війни, поступово зійдуть нанівець, не виправдалися. Між Україною і Росією було співіснування і постійне намагання Росії підкорити Україну різними способами. Такий тиск посилювався від 1991 р., особливо через 15 років і дістав свого апогею у 2022 р.

Разом з тим, поряд з Україною у різні часи були країни, які її підтримували. Більшість українців, які після 24 лютого 2022 р. приїхали до Польщі є особами, які отримали тимчасовий захист. Вони покинули свою країну і масово шукали і шукають захисту через іноземну окупацію, військову агресію з боку Росії у своїй країні. Їх ще називають біженцями, хоча офіційно цей статус вони не отримують. Через ці події люди переживають негативні емоції, відчувають тривогу та неспокій. Це призводить до різних деструктивних явищ і тому українці потребують допомоги й підтримки.

Люди з України, які тікали від війни до Польщі є різними за фінансовою забезпеченістю, рівнем освіти, культури, досвідом, вони прибувають у різних групах (з рідними, з домашніми улюбленцями або й поодинці). Найчастіше, це жінки з неповнолітніми дітьми, самотні жінки, літні люди обох статей, які не мають достатнього фінансового забезпечення. Частина українців-утікачів від війни у Польщі не мають змоги працювати і живуть за рахунок виплат і допомоги від держави, різних організацій, добрих людей; деякі живуть за рахунок своїх попередніх заощаджень; інші - знайшли роботу, що дозволяє їм утримувати себе і свою родину.

Українці, які приїхали до Польщі мають пристосовуватися, адаптуватися до нового, умов існування, місця перебування, які змінюються. Таке пристосування вимагає певного часу і зусиль з боку самої людини. Не всім людям легко пристосовуватися. Складно адаптуватися до умов нового соціального середовища тим українцям, які виїхали раптово, в кого дома залишилися рідні люди, в кого є проблеми зі здоров'ям, а також літнім людям. Ускладнює процес адаптації українців і незнання польської мови, вони не завжди можуть зрозуміти що їм говорять («що від них хочуть»).

Враховуючи тенденції розвитку інтеграційних процесів в Європі, польське суспільство відшукує механізми і нові освітні підходи щодо можливого регулювання і вирішення складних завдань, створює умови для задоволення національно- культурних та освітніх потреб вимушених переселенців з України. Підтвердженням цього є слова Президента Анджея Дуди, що сьогодні ми можемо опиратися на ідеологічні принципи й спадщину Травневої конституції, зокрема принципу, що вся влада у людському суспільстві починається з волі нації. Він підкреслює, що Урядовий закон 1791 р. керувався принципами, які й сьогодні трактуємо як основи європейської цивілізації та європейського порядку: повага до людської гідності, свободи, рівності та солідарності. Це ознаки аксіологічного компасу, яких ми ніколи не повинні втрачати з поля зору (Дуда, 2021).

Саме тому, в освітньому процесі Польщі першочергове значення надається формуванню аксіологічних основ особистості. У двотомній енциклопедії аксіології педагогічної обґрунтовано ряд цінностей, серед яких, розвитку людини, естетичні, етичні, інструментальні, культури, моральні, народно-патріотичні, нормативні, особливі і спеціальні, життєві, релігійні, універсальні, побутові тощо (Encyklopedia aksjologii pedagogicznej, 2016). Молодь і доросле населення у Польщі сповідує загальнолюдські цінності у своєму повсякденному житті, в чому ми постійно переконувались.

Мета дослідження

Здійснити аналіз психологічного стану вимушених переселенців з України та різних видів наданої їм допомоги Польським урядом та суспільством.

Теоретичні основи та методи дослідження

Вивчення психолого-педагогічної літератури, а також реального стану адаптації українців до умов життя в Польщі, дозволив з одного боку проаналізувати процес розвитку відносин між Україною і Республікою Польща в усіх сферах життя. Процес розвитку відносин умовно поділяють на три періоди:

1992-1993 рр. - встановлення контактів, «відкриття» України для широкого загалу польської політичної еліти та польського суспільства, підписання перших двосторонніх документів, обопільне вивчення потенційних можливостей для співробітництва;

1993-1999 рр. - виведення двосторонніх відносин на рівень стратегічного партнерства;

З 1999 - с. д. - розвиток стратегічного партнерства між Україною та Республікою Польща відповідає національним інтересам обох держав. Польща - важливий союзник нашої держави у міжнародних організаціях та регіональних об'єднаннях. Як держава-член ЄС і НАТО, Польща послідовно підтримує євроінтеграційні та євроатлантичні устремління України, постійно акцентує увагу на необхідності збереження політики «відкритих дверей» для нових країн-членів, одним з найбільших контрибуторів СММ ОБСЄ в Україні. Україна і Польща активно взаємодіють з питань енергетичної безпеки та диверсифікації джерел енергопостачання, кібербезпеки, військово-технічній та оборонній галузях. Позитивною є тенденція у нарощенні обсягів двосторонньої торгівлі. Активно розвивається міжрегіональне співробітництво, а також співпраця у сфері освіти, науки, культури, молодіжних обмінів. З 2014 року на усіх міжнародних майданчиках Республіка Польща рішуче відстоює необхідність посилення тиску на російську сторону з метою відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах (Посольство України в Республіці Польща, 2022).

Війна Російської Федерації проти України (24 лютого 2022 року) ще більше консолідувала представників усіх політичних партій та сил Польської держави та польського суспільства на всебічну підтримку України. На міжнародній арені Республіка Польща відстоює необхідність посилення міжнародною спільнотою тиску на РФ для негайного припинення війни проти України та відновлення територіальної цілісності нашої держави у міжнародно визнаних кордонах. Керівництво Польської держави під час двосторонніх зустрічей, зокрема в рамках ЄС і НАТО, міжнародних організацій постійно наголошує на необхідності посилення санкцій проти РФ, а також на наданні нашій державі військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Офіційна Варшава проводить досить активну кампанію на підтримку членства України в Європейському Союзі.

Важливою для збереження миру є освітня сфера. Науковці зазначають, що діалог та взаємодія різноманітних культур є провідною ідеєю сучасної освіти, адже саме через розуміння та осмислення своєрідності своєї культури можна зрозуміти всю глибину та розмаїття інших культур. Полі- культурність ґрунтується на тому, що освіта в полієтнічному суспільстві, з урахуванням національних розбіжностей, повинна містити множинність типів, моделей та ціннісних педагогічних орієнтацій, що будуть адекватними світосприйняттю та вимогам різних етнокультурних груп населення. Адже, «як кожна особистість, щоб усвідомити себе, має шукати своє відображення в іншому «Я», так і кожна культура, кожне суспільство набуває здатності усвідомлювати себе, притаманні йому явища та процеси, свої недоліки та переваги, міру свого розвитку або недосконалості лише у порівнянні з іншою культурою, іншим суспільством» (Лавриченко, 2000, с. 17).

Полікультурна освіта як наукова проблема розглядається в зарубіжних концепціях мультикультурної освіти (Д. Бенкс та ін.), міжкультурної освіти (П. Бателаан, Г. Ауернхаймер, В. Нике та ін.), глобальної освіти (Р. Хенві), міжкультурної комунікації (Н. Іконников, Р. Льюїс, К. Сторті, С. Тер-Мінасова та ін.), освоєння чужої культури (М. Беннет), взаємодії культур (Н. Крилова, В. Тішков та ін.), соціалізації (Д. Дьюї), міграційної педагогіки (О. Гукаленко, Г. Солдатова та ін.), етнічної і крос-культурної психології (Н. Лебедєва, Т. Стефаненко та ін.).

Проблеми полікультурного виховання молоді, формування людської та національної самосвідомості, громадянської позиції, активного й відповідального ставлення до життя, загальнолюдських цінностей є одними з пріоритетних у процесі гуманізації людського суспільства Польщі. Життя людини серед інших людей проходить як суперечливий і динамічний процес, що вимагає від кожної особистості засвоєння реалій соціального та індивідуального існування, норм і правил духовного та матеріального співжиття відповідно до власних можливостей, переконань і рівня культури. Засади полікультурності в освіті та підготовка підростаючого покоління до життя в диференційованому етнічному середовищі вимагає розробки освітньої концепції, спрямованої на виховання у підростаючого покоління загальнолюдських і національних цінностей, оволодіння знаннями про культуру свого народу, позитивне ставлення до мови, історії, культури, звичаїв та традицій представників інших етносів, вміння спілкуватися з людьми різних національностей.

Основні засади полікультурної і поліетнічної політики Республіки Польщі закріплені в її Конституції від 2 квітня 1997 року. Громадянам, які належать до національних і етнічних меншин, Конституція гарантує право на вивчення, вільне використання рідної мови, збереження звичаїв і традицій, а також право на розвиток і захист науки і культури (стаття 35 п.1). На території Польщі представникам етнонаціональних меншин надається право на створення власних освітніх закладів, культурних та релігійних інституцій (стаття 35 п. 2). Ідеї полікультурності знайшли своє відображення і в основних державних документах про освіту: «Закон про систему освіти» (1991 р.) та Ухвала Міністра освіти і спорту «Про умови і способи реалізації школами завдань, що стосуються національних меншин та етнічних груп» (2002 р.).

Польські науковці завданнями полікультурної і поліетнічної освіти, як провідного соціального чинника сучасності вважають: 1) формування позитивного ставлення до культурних надбань інших народів та поваги до способу їхнього життя; 2) неприпустимість приниження етнічних меншостей; 3) опрацювання безконфліктних норм поведінки, що слугують запобіганню сліпої емоційної конфронтації; 4) допомагати учням сприймати певні елементи інших культур для власної системи мислення й мотивації; 5) навчатися толерантності в стосунках з представниками інших національностей (Гофрон, 2005, с. 42).

Згідно з розпорядженням Міністра освіти і спорту «Про умови і способи реалізації школами завдань, що стосуються національних меншин і етнічних груп», навчання рідною мовою проводиться в школах різних типів: школи з рідною мовою навчання - заняття проводяться мовою національних меншин, або етнічних груп, за винятком польської мови, історії та географії Польщі; школи, викладання в яких здійснюється двома мовами - в двомовних школах заняття з кожного предмета проводяться двома мовами: польською та мово меншини; школи з додатковим навчанням рідної мови - всі предмети, окрім мови національної меншини, викладаються польською мовою. Навчання рідної мови, історії, географії рідного краю відбувається за навчальними програмами, шкільними підручниками, посібниками та навчально-методичною літературою, ліцензованою Міністерством освіти і спорту.

Враховуючи рекомендації ЮНЕСКО і Ради Європи, Міністерство освіти і спорту Польщі в співпраці з благодійними фондами реалізує декілька освітніх програм щодо стратегії розвитку національних меншин. Їх мета полягає в підготовці молодого покоління до активної діяльності в полікультурному середовищі, досягненні високої культури міжнаціональних взаємин, а також задоволенні етносоціальних і культурно-просвітницьких потреб.

Особлива увага в Польщі приділяється готовності вчителів до такої діяльності. Вчитель має володіти певними особистісними професійними якостями, зокрема бути: професійно підготовленим, компетентним, мати глибокі знання зі свого предмета, добре орієнтуватися у педагогічних цілях і завданнях, впроваджувати нові форми, засоби, методи та технології навчання, прагнути до професійного зростання, а також бути доброзичливим в міжкультурному діалозі. Особливого значення в цьому контексті набуває фахова підготовка вчителя. Вищі педагогічні навчальні заклади Польщі до навчальних програм запровадили поглиблене вивчення мов національних меншин. Українська, білоруська, литовська, чеська і словацька мови вивчаються в Варшавському, Вроцлавському, Ягеллонському університетах, в університеті імені А. Міцкевича в Познані та університеті М. Складовської-Кюрі і Католицькому в Любліні, Інституті східнослов'янської філології Вищої педагогічної школи м. Ольштин та Інституті східнослов'янської філології Вищої педагогічної школи м. Зелена Гура. Майже в усіх педагогічних університетах створено кафедри германської та російської філології. Окрім того, в університетах діють міждисциплінарні студії, де проводяться заняття з історії філософії, літератури, культури країни мовою етнічних меншин. З метою надання методичної допомоги вчителям шкіл для національних меншин в багатьох регіонах Польщі функціонують публічні та непублічні заклади вдосконалення вчителів. У процесі методичної роботи здійснюється підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм та технологій їх реалізацій, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду (Василюк, 2007).

Отже, можна узагальнити, що в Польщі створено нормативно-правове поле, яке не суперечить концептуальним принципам поліетнічності та полікультурності в освіті, а рівень підготовки вчителів для представників меншин певною мірою відповідає соціальним запитам суспільства. Тому освіта і виховання школярів ґрунтується на засадах полікультурності, що є одним з головних завдань сучасної польської педагогіки.

У процесі проведеного дослідження використані як теоретичні методи (аналіз психолог-педагогічної літератури) та і емпіричні (спостереження, бесіди).

Виклад основного матеріалу

Більшість громадян Польщі ставляться позитивно до українців, які після 24 лютого приїхали до їхньої країни, українці не відчувають, що їх сприймають як загрозу. Вони рідко стикаються з погрозами з боку громадян Польщі, відчувають їхню підтримку і допомогу. Хоча мотивація такої підтримки і допомоги може бути різною. Найчастіше жителі Польщі хочуть просто допомогти і підтримати (дехто, навіть, не чекає компенсації з боку держави, місцевого самоврядування чи самих біженців). Деким також керує страх того, що Росія не зупиниться на Україні і піде далі, бажатиме захопити території інших країн. Держава в різний спосіб (у т.ч. фінансово) сприяє тому, щоб її громадяни надавали допомогу і підтримку людям, які через війну приїхали до Польщі.

Перш за все проаналізуємо психологічний стан українців, які після 24 лютого приїжджають до Польщі. Бесіди з тимчасово переміщеними свідчать, що складно тим, хто був під обстрілами, в окупації, хто ховався в підвалах, хто втратив рідних і знайомих, втратив помешкання. Але складно й тим, хто постійно живе в інформаційному полі воюючої країни. Їм часто властиві нестійкі суперечливі емоційні стани - відчуття безпорадності, підвищена дратівливість, подавлений настрій, емоційна відстороненість (оніміння), нездатність отримувати задоволення від діяльності, яка зазвичай буває приємною. Такі переживання можуть призводити до виникнення різноманітних проблем (непорозумінь, сварок) з рідними, з якими виїхали і зараз змушені проживати разом. Непорозуміння і сварки є гострішими, якщо територія, на якій проживає родина є малою. Важливо не ігнорувати такі негативні емоційні стани і, коли виникають проблеми, звертатися за допомогою та підтримкою. Проте, слід зазначити, окремим людям буває складно просити про допомогу (хоча її потребують); вони не вміють цього робити, відчувають себе незручно.

У людей, які через війну виїхали з України до Польщі може розвиватися «синдром біженця» - специфічна реакція на стрес, пов'язана з активізацією суперечливих емоцій та негативних думок. Його поява залежить, насамперед, від особливостей і стану психіки кожної окремої особистості. Ознаками цього синдрому є пригнічений настрій, відчуття безпорадності, почуття втрати рідного дому, провина за перебування у безпеці, коли в Україні гинуть люди, неконтрольовані спалахи агресії, підвищена дратівливість, нездатність радіти, емоційне оніміння, різкі коливання почуттів до мешканців країни перебування - від щирої вдячності до злості через їхній добробут.

Українці-утікачі від війни у Польщі можуть страждати через необхідність покинути свою рідну країну, місце, до якого звикли; вони сумують за втраченим рідним домом, за звичним способом життя, сумують через утрату рідних і близьких; відчувають свою непотрібність і покинутість (особливо це властиво старшим людям). Вони відчувають себе чужими, особами без батьківщини. Багато хто втрачає відчуття перспективи, не впевнений у завтрашньому дні. Вони також відчувають страх за себе та близьких. У них актуалізується почуття самотності. Вони бояться звертатися до лікарні і лікарів за кордоном. Відчуваючи психологічну напругу, українцям важко розуміти інших осіб.

Багато українців, які після початку війни приїхали до Польщі не звикли до того, як організоване життя у новій для них країні, як «працює» суспільство. Тому в них може виникати культурний шок - психологічна дезорієнтація і фізичний дискомфорт при зіткненні з іншою спільнотою. Він пов'язаний з тим, що процес входження та адаптації до іншого культурного середовища часто супроводжується необхідністю докладати зусилля для досягнення психологічної рівноваги. Такій дезорієнтації сприяють і почуття відторгнутості, втрати звичних соціальних зв'язків і статусу, безсилля через неможливість ефективно взаємодіяти в новому культурному середовищі; порушення рольових очікувань і самоідентифікації; тривога, що переходить в обурення після усвідомлення культурних відмінностей.

Перебіг та тривалість культурного шоку залежать від багатьох чинників: наприклад, перспективи повернення (або неповернення) до рідної країни, економічного статусу та економічної стабільності, фактичної відмінності між рідною культурою та культурою нової країни, а також від підтримки з боку сім'ї або друзів, а також того, як людину прийняли в новій країні, як до неї ставляться.

З метою адаптації тимчасово переміщених українців польське суспільство здійснює інформаційну діяльність. Видано «Довідник для громадян України в Польщі: праця та освіта» Фондом «Наш вибір». Він має на меті допомогти українським громадянам у Польщі розібратися з базовими правилами, пов'язаними з працею та освітою в цій країні. Це вже третій довідник, скерований до українських громадян. Перший видали 12 років тому, а другий - у 2016 році. В ньому є інформація про систему освіти Польщі та про українські школи й пункти навчання української мови, які діють у країні, також про легалізацію праці, типи договорів і захист своїх прав у цій країні.

В ньому зазначається, що іноземці мають право на освіту й опіку в усіх типах державних дитячих садочків і шкіл до досягнення 18 років або до закінчення середньої школи на таких самих умовах, як і польські громадяни. Навчання в державних освітніх закладах безкоштовне. Але за перебування й опіку над дитиною в дитячому садочку треба буде частково заплатити (вартість доплати залежить від населеного пункту, визначається органами місцевої влади). Діти-іноземці, які не володіють польською мовою на достатньому для навчання рівні, мають право на додаткові безкоштовні заняття з польської мови. Користуватися ними можна лише протягом перших 12 місяців перебування дитини в Польщі. Окрім державних закладів освіти, в Польщі є приватні та громадські навчальні заклади. Навчання там платне, виключенням є наявність передбачених статутом безкоштовних місць або стипендіальні програми. Деякі приватні та громадські навчальні заклади пропонують знижки.

Підготовлено також інформаційну брошуру для іноземців, які виховують дітей в Польщі. У цій брошурі зосереджено увагу на питаннях виховання дитини віком від 0 до 6 років. Схарактеризовано польську систему освіти (від ясел, дитячого садка, до початкової школи), а також про медичне обслуговування дитини у Польщі. Один з розділів стосується фінансової допомоги сім'ям, які проживають у Польщі. Два наступні розділи присвячені здоровому харчуванню дітей. Натомість, останні три розділи допоможуть краще зрозуміти наступні етапи розвитку дитини, її потреби та емоції, а також потенціал, який лежить в багатокультурних та багатомовних сім'ях. Брошура видана за підтримки Фонду польського міграційного форуму, який з 2007 року підтримує іноземців, які проживають в Польщі та поляків, які проживають за кордоном. Фонд надає підтримку для маммігранток, проводить семінари з батьківських навичок та підтримку іноземців на польському ринку праці (Ми - батьки в Польщі).

Українці потребують і отримують безкоштовно в Польщі різні види підтримки і допомоги. Серед них:

психологічну підтримку, зокрема, емоційну як співчуття людині, розділення її емоцій або мотиваційну як, наприклад, заохочення людини до активності з пошуку роботи тощо;

тілесну як обійми aбо просто дотики до руки або спини людини;

підтримка справою, діями як надання можливостей людям для проживання у польській родині;

фізичну підтримку як допомога людині у виконанні якоїсь діяльності (зробити щось, чого вона самостійно зараз зробити не може, замість неї або разом з нею);

соціальну підтримку як систему заходів по наданню допомоги людям шляхом надання їм необхідної інформації, фінансових коштів, кредитів, навчання, правозахисту, місця проживання тощо.

Українцям-утікачам від війни особливо потрібною є психологічна підтримка. Така підтримка є складним багаторівневим процесом, у результаті якого відбувається зміна ставлення людини до самої себе і середовища у проблемних ситуаціях, які виникають у процесі життєдіяльності. Тому метою такої підтримки є підвищення рівня усвідомлення себе і ситуації, у результаті чого особистість отримує ресурси, яких їй бракує для подолання різних проблемних ситуацій.

Специфіка психологічної підтримки полягає в тому, щоб створити умови для прийняття людиною свідомого і відповідального рішення. Така підтримка пов'язана із задоволенням емоційно-фізичних (у безпеці та ін.), психосоціальних (у стосунках та ін.) і особистісно-інтелектуальних потреб людини.

З метою психологічної підтримки і адаптації українців, які приїхали до Польщі використовують різні можливості і засоби. Дуже цінними є тілесний контакт з людиною, коли вона того потребує; демонстрація позитивного ставлення, прихильності до людини і розуміння її емоцій та переживань; пропозиції допомогти людині. Для психологічної підтримки слід виконувати діяльність, яку робив вдома (знайома діяльність, яка дає заспокоєння). Також важливо займатися фізичною активністю, рухатися. Доцільно також організовувати спільні зустрічі українців, до б особи зі схожим культурним досвідом та переживаннями мали б можливість поділити ними один з одним.

Надаючи психологічну підтримку і сприяючи адаптації українців в Польщі, варто індивідуально підходити до кожної особи, враховувати її потреби та інтереси. Також слід створювати умови для працевлаштування українців (показати де можна заробити гроші для власного життя), сприяти забезпеченню місцем проживання, влаштуванню дітей до дитячих садків та шкіл.

Польське суспільство надає соціальну підтримку українським переселенцям з метою їх адаптації та інтеграції у європейський простір, зараз і у минулі роки особливу увагу приділяють освіти. Польща у відповідь на виникнення нових соціокультурних реалій (глобалізація й інтернаціоналізація світу, процеси етнокультурного самовизначення, проблеми мультикультурного суспільства й міграції) розробляє відповідну освітню стратегію, що відбито в документах ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейського Союзу. Генеральна конференція ЮНЕСКО (1995) прийняла Декларацію принципів толерантності: «Кожна людина має право на свободу думки, совісті та віросповідання» (ст. 18), «на свободу переконань і на їхнє вільне висловлювання» (ст. 19), «освіта повинна сприяти взаєморозумінню, толерантності та дружбі між усіма народами, расовими і релігійними групами» (ст. 26) (Декларація принципів толерантності). Саме таких принципів дотримуються в освітньому просторі Польщі.

Станом на середину березня 2022 р. у школах по всій Польщі вже навчається 42,5 тис. українських дітей. Про це повідомив міністр освіти і науки Пшемислав Чарнек. Під час пресової конференції у Плоцьку він заохочував до створення підготовчих відділень, у яких могли б навчатися наймолодші біженці з України.

За словами міністра, в Польщі є майже 500 підготовчих відділень, у яких можуть навчатися наймолодші діти з України. «Підготовчі відділення - це найгнучкіша форма прийому дітей, особливо тих, хто не володіє польською мовою. Для них навчання в їхньому середовищі та вивчення польської мови буде менш напруженим» (Polskie Radio, 2022). Міністр наголосив, що подальші рішення у сфері організації навчання дітей із України залежатимуть від ситуації в їхній охопленій війною країні. Він також зазначив, що коли українські діти вміють говорити польською мовою або розуміють цю мову, для них немає перешкод у питанні вступу до класів, де навчаються польські діти.

Інтеграція української вищої школи в Європейський простір вищої освіти та наукових досліджень є стратегічним завданням для Польщі. Однією із форм такої інтеграції є партнерство ректорських об'єднань України та Польщі, яке має давні та усталені традиції, що забезпечує розвиток академічної співпраці на рівні закладів вищої освіти, збагачує досвід та сприяє ефективності реформування вищої освіти обох країн.

Відносини між польськими та українськими університетами є багатовимірними та символічними. Також сьогодні польські та українські університети тісно пов'язані між собою. Спорідненість наших культур, спільні академічні традиції та географічна близькість обумовили те, що найбільша група іноземних студентів у Польщі - це українці.

У Польщі підготовлено монографію, що підсумовує багаторічну співпрацю між представницькими органами ректорів закладів вищої освіти Польщі та України. Офіційно співпраця розпочалася ще у 2014 році, коли Спілка ректорів закладів вищої освіти України та Конференція ректорів академічних шкіл Польщі за ініціативою Фундації польських ректорів закріпили багаторічні контакти та співпрацю між нашими університетами та факультетами. У 2017 році було розпочато проєкт «Польсько-українська співпраця представницьких організацій ректорів - задля вдосконалення діяльності закладів вищої освіти», реалізований Варшавською Політехнікою, результати якого презентовано у монографії. До Проєкту були залучені ректори, проректори, експерти і дослідники у галузі суспільних наук. У рамках Проєкту були проведені семінари та експертні дискусії, здійснювались двосторонні ознайомчі візити, а також організація Школи стратегічного управління для ректорів/проректорів України та Польсько-українського форуму ректорів (Дегтярьов, & Возніцький, 2021).

В сучасних умовах студенти українських закладів вищої освіти можуть продовжити навчання у польських університетах. З часу початку війни польсько-український кордон перетнули понад 1 млн. українців, серед яких чимало студентів. Згідно з законопроектом про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом в країні, студенти з України, котрі в зв'язку з війною евакуювались на територію Польщі, зможуть тут продовжувати навчання, а деякі з них - навіть отримувати стипендію. Польські університети уже активно розробляють механізми прийому українських студентів.

7 березня 2022 р. Рада Міністрів ухвалила законопроект про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом в країні. Пакет рішень включає, між іншим, розпорядження щодо можливості отримання вищої освіти українськими студентами на території Польщі:

Громадяни України або Польщі, які станом на 24 лютого 2022 року були студентами вишів на території України, зможуть продовжити навчання в Польщі. Якщо у них немає документів, що підтверджують завершені етапи навчання, складені іспити, заліки чи стажування, вони повинні представити довідки про рік/рівень освіти. Оцінку рівня знань студента згідно з власними критеріями проводить безпосередньо той університет, куди студент подав документи на вступ. У випадку виявлення розбіжностей у навчальній програмі, університет може зобов'язати студента скласти конкретні іспити або ж пройти необхідні практики.

Якщо ви отримали статус біженця, користуєтесь тимчасовим або додатковим захистом на території Польщі, маєте Карту поляка, є чоловіком/дружиною громадянина Республіки Польща - ви звільняєтеся від плати за навчання на денній формі у державних закладах вищої освіти, які підпорядковуються Міністерству освіти і науки.

До того ж, студенти, котрі в зв'язку з війною були змушені залишити країну, можуть скласти заяву на отримання фінансової допомоги у вигляді соціальної стипендії та студентського кредиту. Також в окремих випадках можна розраховувати на ректорську стипендію та стипендію для осіб з інвалідністю. Детальну інформацію щодо видів фінансової допомоги радимо перевіряти на офіційних сайтах університетів.

Польське наукове середовище уже отримує перші сигнали та запитання щодо прийняття українських студентів, проте переважна більшість університетів лише розробляє детальну процедуру вступу (Gorczyca, 2022).

Тривалою є співпраця українських і польських науковців у галузі освіти. У 1998 році було засновано польсько-українську асоціацію дослідників проблем професійної освіти. У 2002 році вона зареєстрована як Міжнародне наукове товариство «Польща-Україна». Його президентом з польської сторони став професор, доктор хаб. іноземний член НАПН України Ф. Шльосек. Вагомою подією у напрямі зміцнення науково-освітньої співпраці України і Республіки Польща стало проведення знакового заходу, що сприяє інноваційного поступу обох держав в європейському просторі є проведення освітянських Форумів. У 2019 р. був проведений VIII Українсько- польський / Польсько-український форум «Освіта для миру / Edukacja dla pokoju», що відбувся у Переяслав-Хмельницькому державному університеті імені Григорія Сковороди. Активна участь науковців і освітян обох країн стало свідчення небайдужого ставлення до проблем освіти і науки в Україні і Республіці Польща, розуміння непересічної важливості проблеми Миру в її полікультурному суспільстві. Зазначалось, що нині надто вразливими, знівельованими є цінності миру, взаємоповаги, взаєморозуміння, терпимості, любові й милосердя, тому важливо вирішувати актуальне для загальноєвропейського і загальносвітового просвітництва завдання - виховувати людину інноваційного типу й водночас патріота своєї держави. Усі напрацювання за результатами роботи Форуму представлені у двотомному виданні (Освіта для миру = Edukacja dla pokoju, 2019; Освіта для миру = Edukacja dla pokoju, 2019a).

У 2022 р. відбувся IX Українсько- польський / Польсько-український форум «Дороги та бездоріжжя освіти під час пандемії COVID-19 / Drogi i bezdroza edukacji w okresie pandemii COVID-19». Він відбувався на базі Університету Марії Кюрі-Склодовської в м. Люблін. Науковці і освітяни України та Польщі піднімали проблеми, зумовлені впливом пандемії та її наслідків на сферу освіти, зокрема, функціонування вишів та досвіду студентів, особливостей професійно-технічної освіти та освіти дорослих, специфіки навчальної освіти та професійного функціонування, дилеми навчання дітей та молоді в онлайн-системі тощо. Особливе місце на цьому форумі мали питання, пов'язані із впливом війни (яка активно розгорталася в Україні на час форуму вже третій місяць) на її громадян і загалом на освітню сферу.

Усі проведені Форуми є важливими у науково-освітянському житті наших країн, визначають нові імпульси для подальшої співпраці, для реалізації розвитку нашого партнерства у різних сферах освіти і педагогічних наук.

Висновки

Польське суспільство здійснює реалізацію конкретних завдань соціальної політики на загальнодержавному та регіональному рівнях щодо підтримки українців, які після 24 лютого приїхали до Польщі, тікаючи від війни.

Інформування українців про їхні права та можливості, сприяння їм у захисті цих прав.

Створення можливостей для вивчення українцями польської мови.

Сприяння забезпеченню українців помешканнями за оптимальну ціну.

Створення можливостей для надання окремо допомоги тих, хто щойно виїхав з зони бойових дій і знаходиться у стані гострого стресу.

Інформування українців про можливості використання різних складових системи здоров'я в Польщі.

Створення різних площадок для взаємодії українців один з одним.

Сприяння вираховуванню відмінностей в українській і польській культурах, наголошення на їхніх спільних рисах і особливостях.

Стимулювання українців їхати до тих містечок і селищ у Польщі, де є робота.

Оптимізація фінансової допомоги українцям, сприяння тому, щоб людина була зацікавлена у пошуку роботи, в активній діяльності, а не жила за рахунок різних видів допомоги.

Сприяння тому, щоб українські діти і підлітки відвідували польські дитячі садки та школи.

Інформування поляків про особливості взаємодії з людьми, які знаходяться у кризовому стані.

Створення можливостей для пошуку роботи, яка відповідає інтересам і можливостям українців, а також потребам та запитам суспільства, в якому вони знаходяться.

Це дозволяє українцям пристосовуватися до життя у польському суспільстві і бути повноцінними його учасниками.

Можна також констатувати, що реалізація наскрізних загальнолюдських, цивілізаційних цінностей (розвиток загальної та гуманістичної культури, специфіки особистості суб'єкта, загальної спрямованості розвитку соціуму, країни, держави, цивілізації, педагогічної майстерності та ціннісних установок вчителів, батьків, взагалі дорослих, з якими стикається молодь тощо) у змісті освіти Польщі сприяє вихованню гуманних особистостей.

Література

1. Polskie Radio. (2022). У школах по всій Польщі вже навчається 42,5 тис. українських дітей. URL: https://www.polskieradio.pl/398/7856/Artykul/2920786 (Polskie Radio. (2022). Ushkolakh po vsii Polshchi vzhe navchaietsia 42,5 tys. ukrainskykh ditei. URL: https://www.polskieradio.pl/398/7856/Artykul/2920786).

2. Василюк, А.В. (2007). Реформи шкільної освіти в Польщі: історія і сучасність: монографія. Ніжин: Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. (Vasyliuk, A.V. (2007). Reformy shkilnoi osvity v Polshchi: istoriia i suchasnist: monohrafiia. Nizhyn: Nizhynskyi derzh. un-t im. Mykoly Hoholia) Гофрон, А. (2005). Різні погляди на Європу і проектування освітніх концепцій. Вища школа України, 1, 42. (Hofron, A. (2005). Rizni pohliady na Yevropu i proektuvannia osvitnikh kontseptsii. Vyshcha shkola Ukrainy, 1, 42).

3. Дегтярьов, І., & Возніцький, Є. (Наук. Ред.) (2021). Монографія за результатами реалізації Проєкту MEіN-PW. Варшава: Видавництво Варшавської Політехніки. (Dehtiarov, I. & Voznitskyi, Ye. (Nauk. Red.) (2021). Monohrafiia za rezultatamy realizatsii' Proiektu MEiN-PW. Varshava: Vydavny- tstvo Varshavskoi Politekhniky).

4. Дегтярьова, І., & Возніцький, Є. (2021a). Польсько-українська співпраця представницьких організацій ректорів - задля вдосконалення діяльності закладів вищої освіти. URL: https://www.frp.org.pl/images/publikacie/publication/raport%20kocowv%20meinpw uk%201.pdf.

5. (Dehtiarov, I. & Voznitskyi, Ye. (Nauk. Red.) (2021a). Polsko-ukraiinska spivpratsia predstavnytskykh orhanizatsiy rektoriv - zadlia vdoskonalennia diialnosti zakladiv vyshchoi osvity. URL: https://www.frp.org.pl/images/publikacje/publication/raport%20kocowy%20meinpw_uk%201.pdf) Дуда, А. (2021). Гордість Республіки Польща. URL: https://www.facebook.com/PolishEmbassyKy-iv/posts/pfbid07UMMu5nNDRxyntDPLVD8t1kHfgWRarU1D4Kfw2sc7PNWFUS6Av4a182VUuKe422cl (Duda, A. (2021). Hordist Respubliky Polshcha. URL: https://www.facebook.com/Pol-ishEmbassyKy-iv/posts/pfbid07UMMu5nNDRxyntDPLVD8t1kHfgWRarU1D4Kfw2sc7PNWFUS6 Av4a 182VUuKe422cl).

6. Лавриненко, Н.М. (2000). Педагогіка соціалізації: європейські абриси. Київ: Віра ІНСАЙТ. (Lavrychennko, N.M. (2000). Pedahohika sotsializatsii: yevropeiski abrysy. Kyiv: Vira INSAIT.).

7. Наш вибір. (2021). Довідник для громадян України в Польщі: праця та освіта. URL: https://naszwybor.org.pl/wp-content/uploads/2021/03/ (Nash vybir. (2021). Dovidnyk dlia hromadian Ukrainy v Polshchi: pratsia ta osvita. URL: https://naszwybor.org.pl/wp-content/ uploads/2021/03/).

8. Освіта для миру = Edukacja dla pokoju (2019): зб. наук. пр.: у 2 т. / редкол.: Кремень В.Г. (голова); Коцур В.П., Ничкало Н.Г., Шльосек Ф. (заст. голови); Довгий С.О., Лук'янова Л.Б., Вовк М.П., Котун К.В. (члени редколегії). - К.: Вид-во ТОВ «Юрка Любченка», Т.1. - 720 с. (Osvita dlia myru = Edukacja dla pokoju (2019): zb. nauk. pr.: u 2 t. / redkol.: Kremen V.H. (holova); Kotsur V.P., Nychkalo N.H., Shlosek F. (zast. holovy); Dovhyy S.O., Lukianova L.B., Vovk M.P., Kotun K.V. (chleny redkolehii). - K.: Vyd-vo TOV «Iurka Liubchenka», T.1. - 720 s.).

9. Освіта для миру = Edukacja dla pokoju (2019a): зб. наук. пр.: у 2 т. / редкол.: Кремень В.Г. (голова); Коцур В.П., Ничкало Н.Г., Шльосек Ф. (заст. голови); Довгий С.О., Лук'янова Л.Б., Вовк М.П., Котун К.В. (члени редколегії). - К.: Вид-во ТОВ «Юрка Любченка», Т. 2. - 648 с. (Osvita dlia myru = Edukacja dla pokoju (2019a): zb. nauk. pr.: u 2 t. / redkol.: Kremen V.H. (holo-va); Kotsur V.P., Nychkalo N.H., Shlosek F. (zast. holovy); Dovhyy S.O., Lukianova L.B., Vovk M.P., Kotun K.V. (chleny redkolehii). - K.: Vyd-vo TOV «Iurka Liubchenka», T.2. - 648 s.).

10. Посольство України в Республіці Польща. (2022). Політичні відносини між Україною та Польщею. URL: https://poland.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/228-politichni-vidnosini-mizh-ukraiinoiu-ta-polyshheiu (Posolstvo Ukrainy v Respublitsi Polshcha. (2022). Politychni vidnosyny mizh Ukrainoiu ta Polshcheiu. URL: https://poland.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/228-politichni-vidnosini-mizh-ukrajinoju-ta-polyshheju).

11. ЮНЕСКО. (1995). Декларація принципів толерантності. ЮНЕСКО. (UNESCO. (1995). Deklaratsiia pryntsypiv tolerantnosti. UNESCO).

12. Encyklopedia aksjologii pedagogicznej (2016). Radom: Polskie Wydawnictwo Encyklopedyczne. Gorczyca, A. (2022). Студенти українських вишів зможуть продовжити навчання у польських університетах. Детальний розбір. URL: https://vpolshchi.pl/studenti-ukrayins-kih-vishiv-zmozhut-prodovzhiti-navchannya-u-pol-s-kih-universitetah-detal-nh-r-6745444321618528a?abtest=adtech%7CPA-11%7CA%3Badtech%7CPRG-3240%7CD%3Badtech%7CPRG-3468%7CD%3Badtech%7CPRG-3431%7CA%3Badtech%7CPRG-2968%7CA%3Bapplication%7Cnotest%7CPFM. (2018). Ми - батьки в Польщі. URL: https://forummigracyjne.org/file/2261.

Размещено на Allbest.ru