Особливості навчальної мотивації сучасних студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Особливості навчальної мотивації сучасних студентів

Бочаріна Наталія Олексіївна

кандидат психологічних наук, доцент

доцент кафедри менеджменту,

практичної психології та інклюзивної освіти

Кучер Юлія Валеріївна

здобувач магістерського рівня вищої освіти

спеціальності «Психологія»

факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва

Анотація

навчальний мотивація психологічний студент

Стаття присвячена проблемам вивчення навчальної мотивації сучасних студентів, визначено психологічну природу навчальної мотивації, показано що структуру навчальної мотивації складають зовнішні та внутрішні мотиваційні сили, які впливають на характер навчальної діяльності та її результати. Визначено, що особливості розвитку навчальної мотивації сучасних студентів залежать від способів, засобів та умов навчання, усвідомлення особистого смислу навчання, предметно-рефлексивного ставлення до навчання, суб'єктною активністю. Уточнено структуру навчальної мотивації сучасного студента з урахуванням його вікової специфіки. Виявлено, що у формуванні навчальної мотивації сучасного студента особливо значущим є інтерес до професії: за наявності стійкого інтересу значно полегшується процес розвитку у нього когнітивних (пізнавальних) функцій і професійно важливих умінь. Емпіричне вивчення особливостей мотивації до навчання сучасних студентів показало, що у студентів переважає внутрішня мотивація, над зовнішньою, а це дає змогу говорити, що студенти отримують задоволення від знань у процесі навчання та від самого процесу навчання. За кількісними показниками рівнів навчальної мотивації, було визначено, що в даній групі студентів переважає середній рівень мотивації до навчання. Це свідчить, що більшість студентів ретельно планують своє майбутнє життя, ставлять для себе конкретні цілі та спрямовують сили в навчально-професійну діяльність. Сформульовано перспективи подальших досліджень, які полягають у розробленні та апробації психологічної програми розвитку навчальної мотивації сучасних студентів; у дослідженні особистісної готовності викладачів ЗВО до формування такої мотивації та готовності практичних психологів системи освіти до відповідного психологічного супроводу цього процесу.

Ключові слова: мотиви, потреби, мотивація, навчальна мотивація, студент, навчання, освіта.

Bocharina Natalia Oleksiivna, Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Department of Management, Practical Psychology and Inclusive Education, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

Kucher Yuliya Valeriivna Student of the master's degree in psychology, specialty "Psychology" at the Faculty of Pedagogical Education, Management and Science, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

Features of primary motivations of such students

Abstract

The article is devoted to the problems of developing the initial motivation of current students, the psychological nature of the initial motivation is identified, it is shown that the structure of the initial motivation is formed by the external and internal motivational forces, which influence the nature of the initial activity and the result. It is indicated that the development of the initial motivation of modern students is especially important in various ways, having acquired the minds of training, learning the special meaning of training, subject-reflexive setting to training, and subjective activity. The structure of the initial motivation of the current student with the improvement of yoga age specifics is specified. It has been shown that the formation of primary motivation of a current student is especially significant - interest in the profession: for the obviousness of a strong interest, the process of development of new cognitive (cognitive) functions and professionally important minds is significantly facilitated. Empirically, the study of the peculiarities of motivation before the training of current students showed that students override internal motivation over the outer one, and I can say that students take away satisfaction from the knowledge of the learning process and the learning process itself. For some indicators of initial motivation, it was determined that in this group of students, the average level of motivation before graduation was determined. It is necessary to note that most students are seriously planning their future lives, to set specific goals for themselves and to direct forces in the initial professional activity. The prospects for further research have been formulated, which in turn contribute to the development of the initial motivation of current students in the development of the primary motivation of current students; at the final special readiness of the graduates of the ZVO to form such a motivation and readiness of practical psychologists of the system to educate to a viable psychological support of the process.

Keywords: motives, needs, motivation, initial motivation, student, education, enlightenment.

Постановка проблеми

Сучасна система професійної освіти гнучко реагує на вимоги суспільства. Сучасний випускник закладу вищої освіти має бути компетентним, гнучким, володіти рядом професійно-важливих якостей, в тому числі високорозвиненою мотивацією. Актуальність цієї проблеми обумовлено тим, що сучасні студенти мають слабке розуміння про свою майбутню професію, більшість з них мають низьку навчальну мотивацію. Також існують відмінності очікувань студентів та реального змісту освітнього процесу. Проблема мотивації є важливою для роботодавців, так як на сучасному ринку праці потреба в фахівцях достатньо велика. В той же час ефективність освітнього процесу залежить від рівня навчальної мотивації студентів.

Студентський вік - це особливий період розвитку людини, коли відбувається формування професійної майстерності та становлення майбутнього фахівця у вищому чи середньому професійному освітньому закладі. Важливою складовою успішності навчальної та майбутньої професійної діяльності, а також задоволеність професією та позитивного ставлення до неї є висока мотивація до навчання. Одна з головних проблем в сфері сучасної освіти пов'язана з немотивованістю студентів до навчально-професійної діяльності, зміною системи цінностей молоді в області освіти. до зниження показників якості навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема навчальної мотивації відноситься до числа базових проблем психології. Таке її місце пояснюється тим, що головною психологічною характеристикою будь-якої діяльності людини, в тому числі і навчання, є її мотивація. Вивченню мотивації та мотивів присвячена велика кількість досліджень, як вітчизняних (С. Занюк, Г. Костюк, С. Максименко, М. Яницький), так і зарубіжних авторів (Д. Аткінсон, К. Клакхон, М. Рокич та ін.), які мають напрацювання в галузі теоретичних основ мотивації, загальних уявлень про її механізми (В. Моргун, С. Москвичов та ін.), взаємозв'язок мотивації з пізнавальними процесами (Т. Баларич, І. Меліхова та ін.), різними видами діяльності (М. Гусаренко, В. Шуба та ін.), а також вплив мотивації на ефективність засвоєння знань (М. Матюхіна, Л. Фрідман та ін.). Проблемі підсилення мотивації навчальної діяльності приділяли велику увагу в психологічній і педагогічній літературі. Досліджувалася сутність мотивації навчальної діяльності та її діагностика (М. Алексеєва, О. Ковальов, Г. Костюк, І. Синиця, М. Савчин, Н. Тализіна, Г. Щукін, П. Якобсон та ін.).

Мета статті - вивчити особливості навчальної мотивації сучасних студентів.

Виклад основного матеріалу

Мотивація є однією з основних елементів особистості, обумовлюючи особливості її поведінки та діяльності. Очевидно, що без розгляду питання впливу мотивації, неможливо в повній мірі розкрити особливості спілкування, діяльності та поведінки людини. Мотивація забезпечує характер спрямованості особистості, виділяючи її та керуючись нею.

Поняття «мотивація» вперше було використано А. Шопенгауером в своїй праці «Чотири принципи достатньої причини». Тоді цей термін в психологічній науці міцно утвердився для пояснення багатьох причин поведінки людини та тварини [6]. На сьогоднішній день мотивація може бути представлена як: процес вибору між різними діяннями; процес, який направляє дії на досягнення цілей людини; статус індивідуальної орієнтації для визначення цілей.

Мотивація - це внутрішня енергія, яка включає в себе діяльність людини в житті та на робочому місці. Мотив - це те, що спонукає людину до праці, спрямовує її на задоволення певної потреби, яка виступає як об'єктивний закон, об'єктивна необхідність. На думку, А. Маклакова, мотиваційним фактором будь-якої діяльності є мета. Приймаючи до уваги мотивацію навчальної діяльності, потрібно підкреслити, що поняття мотиву тісно пов'язаний з поняттям цілі та необхідності [5]. Вони взаємодіють в особистості студента, так званою мотиваційною сферою, яка включає в себе всі мотивації: інтереси, потреби, цілі, мотиви, стимули, установки та схильності.

Психологія мотивації є однією з найбільш складних і суперечливих галузей сучасної психології. У психологічній літературі зустрічається чимало різних тлумачень поняття «мотивація». Одні з них пов'язані з історією дослідження цієї проблеми, інші - відображають відмінності у концептуальних підходах різних авторів або наукових шкіл. У першому підході мотиви і мотивація розглядалися як ситуативні інваріанти поведінки людини (М. Алексєєва, В. Моргун, С. Москвичов та ін.). Другий підхід пов'язаний із розумінням мотивів і мотивації як стійких диспозицій особистості, що регулюють її поведінку незалежно від ситуацій (В. Асєєв, І. Меліхова та ін.). Звичайно, можна виділити і третій підхід, який поєднує дослідників, що так чи інакше намагалися знайти компроміс між цими двома окресленими полюсами (М. Матюхіна, Л. Фрідман та ін.) [3].

Розвиток навчальної мотивації студентів можливо охарактеризувати як одну з існуючих проблем сучасної системи освіти. Її актуальність визначено оновленням змісту освітньої програми, пріоритетним завданням вироблення у студентів прийомів автономного отримання знань та формування активної життєвої позиції. Безперечна значущість навчальної мотивації обумовлена ще й тим, що її відсутність чи низький рівень призводить до зниження базових показників розвитку випускників усіх навчальних закладів.

Оскільки навчальна діяльність студентів має для кожного свій сенс, то виявлення її характеру і в цілому сенсу навчання в кожному даному випадку відіграє вирішальну роль у виборі викладачем заходів психологічного впливу. У сучасному динамічному та швидко трансформуючому світі з'являється необхідність переосмислення цілей освіти у напрямі від парадигми засвоєння знань до розвитку особистості студента як майбутньої активної людини та фахівця. При цьому розвиток особистості полягає в формуванні її потреб та мотивів [4].

Успішна навчальна діяльність студентів базується на високому рівні мотивації до навчання. Мотивація студентів в процесі вивчення дисциплін - це методи, процеси, засоби їх мотивації до пізнавальної діяльності. Мотивами можуть бути бажання та емоції, інтереси, установки та потреби. Мотивація студентів є найбільш ефективним способом підвищення якості навчального процесу. Мотивація студентів до навчання базується на мотивації, як керівництва освітнього закладу, так і керівництва в сфері освіти та держави в цілому. Необхідно погодитися з А. Марковою в тому, що розвиток мотивів навчання - це створення необхідних умов для виникнення мотивів навчання у ЗВО. Учена стверджує, що розвиток мотивації являє собою просте збільшення позитивного чи негативного ставлення до навчання, а також подальше ускладнення структури мотиваційної сфери, задіяних мотивів, виникнення нових, більш зрілих, іноді суперечливих відносин [3]. В якості стимулів можуть виступати індивіди, дії інших людей, обіцянки, обов'язки, можливості, запропоновані індивідам в якості компенсації за їх діяння.

Таким чином, мотивів навчання може бути досить багато, так як навчальний процес відноситься до складних видів діяльності. Всі мотиви, пов'язані з навчанням студентів, можна поділити на дві великі групи: внутрішні морально-вольові регулятори та зовнішні фінансові та соціальні регулятори. Мотивація поведінки людини, як психічне явище, завжди відображає погляди, ціннісні орієнтації, установки, соціальний шар який представляє особистість.

Навчальна мотивація визначається як специфічний вид мотивації в певній діяльності - в даному випадку навчальній діяльності. Мотивація навчальної діяльності неоднорідна та залежить від багатьох факторів: індивідуальних особливостей студентів; рівня розвитку студентської групи; освітнього процесу; ставленням педагогів до свого предмету навчання та особистості студента; навчальної програми та ін. Набуття знань, умінь та навичок, які в подальшому складають основу професійної діяльності фахівця, є важливим фактором, який впливає на мотивацію студентів. Є такі студенти, які мають бажання вчитися самостійно, а є такі, кому потрібна мотивація, тому дуже важливо розробити мотиваційні системи, які будуть підвищувати інтерес студентів до навчання, їх активність в навчально-дослідницькій та творчій діяльності. Системи мотивації вищих навчальних закладів потрібно розглядати, як комплекс заходів, направлених на підвищення навчальної мотивації шляхом організації впливу на студентів з ціллю спонукання їх до прийняття певних заходів, направлених на успішне навчання, тобто їх мотивування [5].

Головне завдання педагогів ЗВО - правильно продемонструвати навчальний матеріал для прийняття та розуміння, тобто мотивація педагога повинна включати в себе якісну презентацію матеріалу з використанням різноманітних інтерактивних елементів. Мета ЗВО - дати освіту, щоб кожний студент мав змогу накопичити в собі якомога більше знань, які йому цікаві. Немає сумніву, що кожен педагог приділяє належну увагу мотивації студентів, але ціль мотивації відрізняється у всіх, хтось, безумовно, приділяє більше уваги на відвідуваність занять студентами, а хтось на їх успішність.

Студенти не завжди можуть точно пояснити, що саме їх мотивує, коли вони вибирають ту чи іншу професію, той чи інший навчальний курс. У когось мотивація «за компанію», хтось перестає обирати, враховуючи побажання батьків, витрачаючи великі зусилля для досягнення результатів.

З більш зрілими студентами зовнішня мотивація зі сторони педагога не обов'язкова, так як вони отримують освіту в ході поточної професійної діяльності і розуміють, які саме знання їм знадобляться уже безпосередньо на практиці. Крім цього, дані студенти зазвичай отримують уже другу чи третю вищу освіту, і вони конкретно розуміють і усвідомлюють для чого і навіщо вони обрали те чи інше направлення. А абітурієнти після школи часто діють непослідовно, інколи опиняючись на тих напрямах, про які навіть не думали. Їм необхідно більше часу, щоб побачити себе в певній професії та змоделювати своє майбутнє, виходячи з профілю їх навчання.

Потрібно також відмітити, що в системі навчальних мотивів переплітаються зовнішні та внутрішні мотиви. Внутрішні мотиви вмикають його особистісний розвиток в процес навчання; іншими словами, студенту необхідно щось робити самостійно, тому що справжнє джерело людини знаходиться в ній самій. Зовнішні мотиви батьків, вчителів, групи, в якій навчається студент, виходять із навколишнього середовища, тобто вивчення є примусовою поведінкою, яке часто зустрічається у внутрішньому протистоянні індивіда. Тому особливу увагу потрібно приділяти не зовнішньому тиску, а внутрішнім пробуджуючим силам [7].

Таким чином, вивчивши різноманітні думки вчених з приводу вирішення проблеми навчальної мотивації, можливо зробити висновок, що мотивація важлива складова для розвитку студентів, вона є гарантом формування пізнавальної діяльності і як наслідок приводить до розвитку мислення, а також набуттю знань, необхідних для успішної діяльності особистості в майбутньому житті.

Мета дослідження полягає у вивчені особливостей навчальної мотивації сучасних студентів. Завданням дослідження було емпірично дослідити мотивацію та мотиви навчальної діяльності студентів.

Для вивчення навчальної мотивації сучасного студентства ми використали методики, які за своїми можливостями здатні вирішити завдання дослідження: Методика К. Замфір «Вивчення мотивації навчальної діяльності» (в модифікації А. Реана) [1]; Методика В. Каташева «Вивчення мотивації навчання студентів» [1]; Методика А. Реана «Діагностика особистості на мотивацію до успіху та боязнь невдач» [2].

Дослідження проводилося у Таращанському державному технічному та економіко-правовому коледжі. До участі у дослідженні було залучено 42 студента 3 курсу Юридичного факультету, спеціальність - Правознавство, особи жіночої та чоловічої статі. Вік від 18 до 20 років.

У ході першого етапу дослідження ми використовували методику вивчення мотивів навчальної діяльності студентів К. Замфір в модифікації А. Реана [1], з її допомогою ми дослідили навчальну мотивацію студентів. На основі отриманих даних було проведено розрахунки мотиваційних комплексів: оптимальним, тобто середнім, балансом мотивів виступають такі компоненти ВМ>ЗПМ>ЗНМ і ВМ=ЗПМ> ЗНМ. Де зовнішня позитивна мотивація (ЗПМ) - є рівною внутрішній мотивації або нижчою за неї, але відносно висока; зовнішня негативна мотивація (ЗНМ) - є дуже низькою.

Чим буде вищим мотиваційний комплекс у студента, тим більшою стає його активність та прагнення до навчання, і тільки тоді він досягає великих результатів.

Охарактеризувавши групу опитаних студентів можна сказати, що тип мотивації, який в даній групі має перевагу - це внутрішня мотивація 34 (80%) студентів. Такі студенти навчаються заради самого навчання, щоб отримати знання, а не для того, щоб здобути нагороду, наприклад, в хорошій оцінці , або отримати диплом. Саме такі студенти мають конкретну ціль і її здійснюють. Вони мають потяг та натхнення до самого навчання, переважно завжди обирають складні завдання, і це в свою чергу дуже позитивно відбивається на їх пізнавальних процесах. Друге місце посідають студенти, які мають зовнішню позитивну мотивацію - 5 (12%) респондентів. Цей тип мотивації є звичайно гіршим за тип внутрішньої мотивації, тому що тут переважає не саме прагнення до навчання та здобуття знань, а кінцевий результат, який отримує студент тобто, як оцінена буде певна діяльність студента. І третє місце посідають студенти із зовнішньою негативною мотивацією - 3 (8%) респондентів. Саме такі студенти з даним типом мотивації характеризуються, як особи, які навчаються аби тільки навчатися, в них відсутнє будь-яке задоволення від того, що вони роблять та немає інтересу до предметів, які вони вивчають. Такі студенти навчаються тільки тому, що в них присутній страх невдач, або вони знаходяться під тиском і примусом зі сторони інших людей, які їх оточують. Комплекс мотивацій досліджуваної групи студентів має такий вигляд: ВМ>ЗПМ>ЗНМ.

Наступною методикою, яка проводилася для тієї ж групи студентів, була методика «Визначення мотивації навчання» В. Каташева [1]. Дослідивши студентів за цією методикою можна сказати, що переважна кількість досліджуваних студентів - а саме 70% - 32 осіб мають середній рівень мотивації до навчання. А 10% - 2 опитаних студента мають низький рівень мотивації та 20% - 8 респондентів - високий рівень мотивації.

Проаналізувавши результати даного дослідження було вирішено розділити опитаних студентів на дві групи:

Перша група - це студенти, які мають високий -20% та середній - 70% рівні навчальної мотивації. Про цих студентів можна сказати, що вони ретельно планують своє майбутнє життя, ставлять для себе конкретні цілі та спрямовують всі свої сили в навчально-професійну діяльність. Вони переважно ніколи не залежать від інших, зберігають свою неповторність та індивідуальність, мають свою точку зору та власну думку і ніколи не ідуть під вплив оточуючих людей.

Друга група студентів має низький рівень навчальної мотивації - 10% респондентів. Таких студентів не дуже велика кількість, але вони все одно є. Їх можна охарактеризувати, як людей, які дуже рідко задумуються про свої плани на майбутнє та про своє професійне життя. Їх більш приваблює безтурботне звичайне студентське життя. Про цих студентів можна говорити, що вони перебувають у стадії самовизначення. Якби вони не були інтелектуальні та готові до осмислення всього, що їх оточує, все одно вони ще багато чого не знають і не мають практичного та духовного досвіду у житті та в суспільстві. Таких студентів потрібно постійно стимулювати, допомагати їм, підтримувати їх, розібратися з ними в чому полягає причина їхнього такого не бажання та нездатності вчитися.

За допомогою методики «Мотивація успіху та боязнь невдач» А. Реана [2] були отримані наступні результати дослідження: 23 респонденти, що складає 52% від всієї групи, мають виражену мотивацію на успіх, 8 (18%) студентів мають схильність до досягнення успіху. При такій мотивації на успіх дані студенти розпочинаючи будь яке діяння завжди доведуть його до кінця, досягнуть успіхів. В основі будь якої активності таких людей знаходиться надія на успіх та потреба в досягненні успіху. Такі студенти зазвичай впевнені в собі, в своїх силах, відповідальні, ініціативні та активні. Вони відрізняються своєю наполегливістю в досягненні поставлених цілей та своєю цілеспрямованістю.

При мотивації до невдач, активність 3 (9%) студентів пов'язана з потребою уникнути осуду, зриву, покарання, невдачі. В таких студентів в основі їх мотивації лежить ідея уникнення та ідея негативних очікувань. Починаючи будь-яку справу такі студенти можуть вже заздалегідь боятися можливих невдач, думати про шляхи уникнення цієї гіпотетичної невдачі, а не шукати способи за допомогою яких буде досягнуто успіху. Студенти, які мотивовані на невдачу, зазвичай відрізняються підвищеною тривожністю, низькою впевненістю у своїх силах. Намагаються уникати відповідальних завдань, можуть впадати у стан близький до панічного. Зазвичай, ситуативна тривожність у студентів у цих випадках стає надзвичайно високою. Таким студентам дуже важливо знайти ту область діяльності, де можна реалізувати свої психофізіологічні задатки, трансформуючи їх в позитивний результат.

Висновки

Отже, проведене дослідження дало змогу охарактеризувати здібності студентів та типи мотивацій навчальної діяльності, які присутні у кожному з них та й у групі загалом. Методики емпіричного дослідження, які були використані, взаємопов'язані між собою та показали майже однаковий результат. Отримані результати дослідження говорять про те, що процес навчання необхідно побудувати так, щоб студенти мали змогу відчувати почуття задоволеності зробленої роботи, емоційний підйом від пізнання нового, побачити нові перспективи та шляхи використання вивченого в професійному чи особистому житті. Таким чином у студентів буде формуватися орієнтація на переживання таких почуттів в майбутньому, що призведе до виникнення потреб в творчості, пізнанні, в самостійному навчанні, тобто появою позитивної стійкої мотивації навчальної діяльності. Якщо проводити дані досліджування приблизно двічі на рік для студентів, то можна буде спостерігати за розвитком мотивації у групі. Саме такі дослідження за шкалами, дають змогу реєструвати мотиваційний рівень у студентів. Адже, можливо, деякі студенти підвищать свою навчальну мотивацію, а деякі, навпаки понизять.

Потрібно відмітити, що знання про мотивацію та використання їх в своєму повсякденному житті - це можливість на глибинному рівні зрозуміти себе та оточуючих людей. Також, мотивація є ключовим моментом в навчанні і в самому процесі освіти. Якщо людина має бажання досягти успіхів у своїй професійній діяльності, то їй потрібно більше приділяти уваги особистій мотивації.

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у розробленні та апробації психологічної програми розвитку навчальної мотивації сучасних студентів; дослідженні особистісної готовності педагогів до формування такої мотивації, а практичних психологів системи освіти - до відповідного психологічного супроводу цього процесу.

Література

1. Дзюбко Л., Грищенок Л. Діагностика навчальної мотивації: Збірник методик Київ: Шк. Світ, 2011. - 58 с.

2. Дубовицька Т.Д. Діагностика рівня професійної спрямованості студентів. Психологічна наука і освіта. 2004. № 2. - 82-86с.

3. Климчук В.О. Психологічні детермінанти розвитку внутрішньої мотивації студентів у навчальній діяльності: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07. Київ, 2004. 20 с.

4. Кочарян О.С., Фролова Є.В., Павленко В.М. Структура мотивації навчальної діяльності студентів. 2011. Навчальний посібник. Харків «ХЛІ». 216 с.

5. Маклаков А.Г. Формування адаптаційного потенціалу особистості та її розвиток в процесі навчанні у ВНЗ/Вісник. 2011. Т. 5. № 4.

6. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: навчальний посібник. Київ: МАУП, 2007. 121с.

7. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи. Навчальний посібник для магістрантів і аспірантів. Київ: ТОВ «Філ-студія», 2006. 156 с.

References

1. Dzyubko L., Grishchenok L. (2011). Diagnostika navchalnot motivatsit: Zbirnik metodik[Diagnosis of initial motivation: Collection of methods.] Kyiv: Shk. Sv!t,[in Ukrainian].

2. Dubovitska T.D. (2004) Diagnostika rivnya profesiinot spryamovanosti studentiv[Diagnosis of the level of professional orientation of students.]. Psikhologichna nauka i osvita. № 2. [in Ukrainian].

3. Klimchuk V.O. (2004). Psikhologichni determinant rozvitku vnutrishnot motivatsit studentiv u navchalnii diyalnosti [Psychological determinants of the development of internal motivation of students in educational activities]', avtoref. dis. kand. psikhol. nauk: 19.00.07. Kirv. [in Ukrainian].

4. Kocharyan O.S., Frolova Є., Pavlenko V.M. (2011) Struktura motivatsn navchalnoi' dtyalnosti studentiv [The structure of the motivation of students' educational activities], Navchalnii pos!bnik. KharkA «KhLI».[in Ukrainian].

5. Maklakov A.G. (2011). Formuvannya adaptatsiinogopotentsialu osobistosti ta їїrozvitok v protsesi navchanni u VNZ [The formation of the adaptive potential of the individual and its development in the process of studying at a university] /V^nik. T. 5. № 4. [in Ukrainian].

6. Maksimenko S.D, Solovknko V.O. (2007). Zagalna psikhologiya: navchalnii posibnik. [Generalpsychology: a study guide]Kyiv: MAUP. [in Ukrainian].

7. Podolyak L.G., Yurchenko V.I. (2006). Psikhologiya vishchot shkoli. Navchalnii posibnik dlya magistrantiv i aspirantiv. [Higher school psychology. Study guide for master's and postgraduate students]. Kyiv: TOV «Fti-stud^a».^ Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru