Формування психології особистості у кризових ситуаціях
Особливості формування психології особистості в умовах кризових ситуацій. Активізація самовизначення через набуття життєвих смислів, цінностей, змін. Когнітивна, емоційна і поведінкова підтримка особистості в процесі перебудови психологічних захистів.
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.06.2023 |
Размер файла | 30,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Одеська державна академія будівництва та архітектури
Кафедра філософії, політології, психології та права
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Кафедра психології
Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка
Кафедра психології
Формування психології особистості у кризових ситуаціях
Бикова С.В., к. психол. н., доцент
Вертель А.В., к. філос. н., доцент
Широкорадюк Л.А., к. психол. н., доцент
м. Одеса, м. Суми, м. Тернопіль
Анотація
У статті розкриті особливості формування психології особистості в умовах кризових ситуацій. Визначено, що активізація самовизначення особистості відбувається в кризових ситуаціях через набуття певних життєвих смислів, цінностей, змін. Визначаючи місце життя в структурі самодетермінації розвитку особистості, виконується активізуюча, орієнтуюча та прогностична роль поведінкової регуляції, заснованої на концепції бажаного або реалізованого образу майбутнього. Ключовими компонентами побудови психологічної безпеки є вимоги, ресурси, стійкість і ефективність.
Виявлено, що сучасні підходи в психології, які вивчають психологічні травматичні події як причину абсолютно негативних наслідків для індивідів, потенційно відповідають вимогам поточної ситуації постійних соціальних, економічних і геополітичних криз і конфліктів, де травматичні ситуації є неминучою частиною життя. Переживання кризи людиною тісно пов'язане з рівнем її усвідомлення кризи. Встановлено, що психологи виділяють такі основні кризи, з якими практично кожна людина стикається протягом свого життя: криза розвитку, криза деривації, шокова криза, криза відносин, криза сенсу, морально-етична криза. З'ясовано, що вплив особистості через кризові ситуації соціального середовища, певні групи контактів з девіантною поведінкою руйнують «Я-особистість». Зміни в процесі психологічної підтримки особистості відбуваються в процесі перебудови психологічних захистів, сенсу життя і цілей, які включають три рівні змін: когнітивний, емоційний і поведінковий. Виявлено, що психологічний супровід особистості в стані ціннісної життєвої кризи в ситуації ціннісної нестабільності суспільства неможливий без урахування власних індивідуально-ціннісних ресурсів і діяльності щодо вдосконалення ціннісно-регулятивної схеми саморозвитку особистості.
Ключові слова: кризова ситуація, життєва подія, психологічний супровід, особистість.
Abstract
Formation of personality psychology in crisis situations
Bykova S.V., Candidate of Psychological Sciences, Docent, Associate Professor at the Department of Philosophy, Political Science, Psychology and Law, Odesa State Academy of Civil Engineering and Architecture
Vertel A.V., Candidate of Philosophical Science, Assistant Professor of the Department of Psychology, Sumy State Pedagogical University after A. S. Makarenko
Shyrokoradiuk L.A., PhD in Psychology, Docent, Associate Professor of the Psychology, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
The article reveals the peculiarities of the formation of personality psychology in crisis situations. It was determined that the activation of the self-determination of the individual occurs in crisis situations due to the acquisition of certain life meanings, values, and changes. Determining the place of life in the structure of self-determination of personality development, the activating, orienting and prognostic role of behavioral regulation, based on the concept of a desired or realized image of the future, is performed. The key components of building psychological safety are requirements, resources, sustainability and effectiveness. It was found that modem approaches in psychology, which study psychological traumatic events as the cause of absolutely negative consequences for individuals, potentially meet the requirements of the current situation of constant social, economic and geopolitical crises and conflicts, where traumatic situations are an inevitable part of life. A person's experience of a crisis is closely related to his level of awareness of the crisis. It has been established that psychologists distinguish the following main crises that almost every person faces during his life: crisis of development, crisis of derivation, shock crisis, crisis of relations, crisis of meaning, moral and ethical crisis. It has been found that the influence of the personality due to crisis situations of the social environment, certain groups of contacts with deviant behavior destroy the "I- personality". Changes in the process of psychological support of the individual occur in the process of rebuilding psychological defenses, the meaning of life and goals, which include three levels of changes: cognitive, emotional and behavioral. It was revealed that psychological support of an individual in a state of value life crisis in a situation of value instability of society is impossible without taking into account one's own individual value resources and activities to improve the value-regulatory scheme of self-development of the individual.
Keywords: crisis situation, life event, psychological support, personality.
Постановка проблеми
Формування особливостей поведінки особистості під час кризових ситуацій є завжди в центрі уваги психологічної науки. Дослідники провели численні емпіричні дослідження конкретних аспектів стресу, складних життєвих ситуацій і стратегій подолання. Мабуть, немає людини, яка б не відчула на собі, що таке криза. Це тому, що всі ми змінюємося і зростаємо, досягаємо етапів підліткового віку, юності та зрілості, стаючи людьми так званого третього віку, які стоять перед кінцем життя. Все життя складається з певних періодів, фаз із початком і кінцем. Людина, як равлик, іноді розбиває старий незручний панцир, вчиться жити заново, знаходить нові способи самовираження, змінює роботу, інтереси, кола спілкування. З огляду на ці аспекти, питання формування психології особистості в умовах кризових ситуацій набувають особливої актуальності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Над проблематичними аспектами формування психології особистості у кризових ситуаціях працювали та продовжують працювати Н. Володарська, В. Зливков, В. Квазібекова, С. Кузікова, С. Лукомська, О. Музика, Т. Титаренко, О. Ткачишина, О. Федан, а також інші науковці.
Мета статті полягає у розкритті особливостей формування психології особистості в умовах кризових ситуацій.
Виклад основного матеріалу
Життєва перспектива особистості визначає рівень осмисленості життя, процес самодетермінації розвитку, що проявляється в напрямку осмисленого життя. Активізація самовизначення особистості відбувається в кризових ситуаціях через набуття певних життєвих смислів, цінностей, змін (демонстрація, активне утвердження в повсякденному житті, назустріч новому). Органічне проникнення поведінкової особистості індивіда в різноманітні прояви активності та поведінки є суттєвою характеристикою самовизначення особистості.
Як соціальна істота людина визначає основний напрямок своєї діяльності і намічає стратегію свого життєвого шляху, щоб вона могла оцінити свої інтелектуальні здібності, моральність і систему як соціальної істоти з точки зору визнання попередніх цілей цінності. Ця здатність переходить у рефлексію - діяльність, спрямовану на усвідомлення власних дій, внутрішніх станів, почуттів, переживань, аналіз цих станів і формування життєвої перспективи. Ставлення до себе формує впевненість людини в собі. Водночас у самосвідомості є усвідомлення себе не повністю відокремленим від світу, а в різноманітних стосунках зі світом у певній концептуальній картині світу. Саме життєва перспектива розкриває перед особистістю весь спектр можливостей самореалізації [1].
На цьому тлі життєва перспектива постає як майбутня картина життєвого шляху особистості та феномен потенційних можливостей особистісного розвитку, що розглядається в єдності ціннісної семантики та організаційної діяльності. Визначаючи місце життя в структурі самодетермінації розвитку особистості, виконується активізуюча, орієнтуюча та прогностична роль поведінкової регуляції, заснованої на концепції бажаного або реалізованого образу майбутнього. Структурними компонентами життєвої перспективи є цілі, смисложиттєві напрямки, стратегії їх досягнення. У кризових ситуаціях механізми впливу життєвих перспектив на самовизначення розвитку особистості включають осмисленість життєвого шляху, рішучість, благополуччя та стійкість.
Останнім часом, крім життєстійкості, використовується також поняття психологічної стійкості. Ключовими компонентами побудови психологічної безпеки є вимоги, ресурси, стійкість і ефективність. Потреби - це аспекти навколишнього середовища, які вимагають використання фізичних, психологічних, соціальних і духовних ресурсів людини. Особливо такою вимогою є критична життєва ситуація. Розрізняють два типи тісно пов'язаних ресурсів навколишнього середовища: внутрішні та зовнішні. Внутрішні (індивідуальні), спрямовані на самореалізацію, саморозвиток і самовдосконалення. Зовнішні (так звані екологічні) стосуються індивідуальних цінностей, самосвідомості, подолання, прийняття рішень і конфліктної поведінки. Зовнішні ресурси також включають соціальну підтримку, лідерство, залучення громадянських груп, освітні та навчальні програми, підтримку громади, а також друзів і родину [2].
Сучасні підходи в психології, які вивчають психологічні травматичні події як причину абсолютно негативних наслідків для індивідів, потенційно відповідають вимогам поточної ситуації постійних соціальних, економічних і геополітичних криз і конфліктів, де травматичні ситуації є неминучою частиною життя. Тому необхідно знайти способи розпізнати конструктивний і розвиваючий потенціал кризових і травматичних ситуацій. Життєздатність, посттравматичний ріст, стійкість і суб'єктивне психологічне благополуччя є компонентами ресурсного підходу в дослідженнях соціальної адаптації.
Людині достатньо покластися на свої психологічні ресурси, якщо вона відчуває, що контролює те, що відбувається, готова до дій і подолання перешкод, і ця впевненість зберігається навіть в екстремальних ситуаціях. Якщо цього немає, то потрібно ретельно шукати психологічні ресурси, які допоможуть відновити та зберегти впевненість особистості у собі. Дія в екстремальних ситуаціях, на відміну від досвіду, змінює та формує індивідуальні переконання та схильності. Наявність певних ресурсів, потенціалів, можливостей розширює сферу діяльності особистості.
Вивчення того, як люди справляються зі складними життєвими подіями, а також якостей і характеристик, які дозволяють їм долати стрес - з цим пов'язаний психологічний самоконтроль, виявлення особистих характеристик, які допомагають або заважають справлятися з екстремальними життєвими ситуаціями. Велику роль у цьому відіграє цілісне вивчення особистості. Також важливо враховувати індивідуальне навантаження на психіку. Тільки в цьому випадку те чи інше вміння є типовою відповіддю на складні життєві проблеми людини. Негативні події, які не відповідають особистій теорії, руйнують суб'єктивний світ життя. При цьому тільки сам суб'єкт може змінити свої індивідуальні теорії про світ і про себе, зробивши ці теорії більш реалістичними, розглядаючи нещастя, що випали на нього, як невід'ємну частину життя, а не як несподіване покарання долі.
Коли людина намагається впоратися з певними життєвими труднощами, її активність може бути спрямована на зовнішнє середовище і на себе. Це називається «особистісною придатністю», яка розуміється як потенційна здатність активно долати труднощі в міру зростання обставин. Особистісні ресурси передусім визначаються їх здатністю будувати інтегративну поведінку. Чим вище здатність інтегрувати поведінку, тим успішніше можна справлятися зі стресовими ситуаціями. Здатність людини до адаптації залежить від її індивідуально-психологічних особливостей. Ці особливості визначають потенціал правильної регуляції фізіологічних станів. У міру розвитку адаптаційних можливостей організм людини більш схильний зберігати нормальну працездатність і високу ефективність діяльності під впливом психогенних факторів зовнішнього середовища [3].
Переживання кризи людиною тісно пов'язане з рівнем її усвідомлення кризи. Деякі люди можуть відкрито визнавати серйозні проблеми, що накопичилися, включаючи зниження працездатності, появу соматичних симптомів, ускладнення спілкування, тривогу, дратівливість. Інші не схвалюють наближення або розвиток кризової ситуації [4].
Психологи виділяють наступні основні кризи, з якими практично кожна людина стикається протягом свого життя [5]:
1. Криза розвитку (криза старіння, вікова криза). Короткий період онтогенезу, що характеризується сильними психологічними змінами, пов'язаними з переходом на новий етап розвитку. П'ять криз старіння виникають у дитинстві, криза новонародженості (до 1 місяця), криза 1 року, криза (3 роки), криза (6-7 років), підліткова криза (11-12 років) і криза юності.
2. Криза депривації (криза втрати та розлуки); Депривація - це психологічний стан, який виникає у людей, які тривалий час відчувають, що їхні потреби не задовольняються належним чином. Розлучення, нещасний випадок або втрата близької людини є прикладами криз депривації.
3. Шокова криза - результат непередбаченої, раптової та шокуючої події, під час якої виникає загроза життю чи здоров'ю людини. Психічна травма порушує регулюючу організацію психіки і може викликати прикордонні (тимчасове нездужання) або клінічні стани (зниження імунітету, втрата працездатності, порушення когнітивних процесів).
4. Криза відносин - криза, викликана проблемами у стосунках, часто розривом з ініціативи одного з партнерів.
5. Криза сенсу - стан страху перед питанням про сенс існування, глибока психологічна тривога. Це найчастіше в культурах, де базові потреби виживання вже задоволені.
6. Морально-етична криза. З духовною кризою тісно пов'язана морально-етична криза, спричинена руйнуванням системи цінностей індивідів, що живуть на межі століть.
Вплив особистості через кризові ситуації соціального середовища, певні групи контактів з девіантною поведінкою (алкоголізм, наркоманія та інші деструктивні способи життя) руйнують «Я-образ». Розвиток психологічних навичок підтримки людей у кризових ситуаціях стає все більш важливим. В умовах зміни життєвих орієнтирів, через усвідомлення власних потреб, причин, шляхів уникнення помилок і повторень, можна обрати новий та альтернативний спосіб дій у кризовій ситуації.
Коли людина перекладає відповідальність за все, що з нею відбувається на оточення, вона стає безпорадною, безсилою і нездатною до будь-яких змін. Перебільшення важливості впливу людини на навколишнє середовище породжує відчуття самотності, відчуженості та сорому за те, що вона відірвана від інших.
Особистісний психологічний супровід у кризовій ситуації включає: консультування, психоаналітичний діалог (фокус-реконструкція історії життя), аналіз ситуації у стосунках із членами сім'ї, аналіз психологічних захистів, взаємодію з іншими, підтримку позитивних ресурсів особистості, схвалення позитивних змін у ставленні до кризових ситуацій. Ці методи та інструменти формують простір для нових рішень у значущих соціальних взаємодіях, стосунках і складних життєвих ситуаціях з непередбачуваністю та невизначеністю. Це допомагає перейти від деструктивної до позитивної моделі особистої поведінки, подивитися на своє життя з іншої точки зору та засвоїти нові соціальні норми. Людина починає відповідати на питання: «Чому це сталося зі мною?» Це сприяє соціальній адаптації особистості, новому ставленню до кризових ситуацій [6].
Формування конструктивної поведінки особистості в умовах невизначеності, критичних ситуацій і складних життєвих обставин залежить від багатьох факторів, як зовнішніх, середовищних, і не залежних від людини (війна, стихійні лиха, катаклізми тощо), так і внутрішніх, що впливають на особистість (індивідуально-психологічні особливості, навички психічної саморегуляції та самоконтролю, особистісна зрілість, життєвий досвід, потенціал адаптації та особистісні ресурси адаптації, вибір конструктивних копінг-стратегій тощо) [7].
Найнеприємніші кризові переживання людини пов'язані з невмінням бачити та передбачити своє майбутнє, що часто спричинено невизначеністю та складністю життєвих ситуацій, у яких опиняється людина. Саме умови невизначеності життєвих обставин і непередбачуваності подальших подій багато в чому визначають негативне емоційне переживання особистості. Бачачи хоч якусь перспективу вирішення важливої життєвої ситуації чи важкої життєвої події можна посприяти людині певною мірою контролювати свій емоційний стан, мислити раціонально та знаходити ефективні стратегії подолання труднощів.
Зміни в процесі психологічної підтримки особистості відбуваються в процесі перебудови психологічних захистів, сенсу життя і цілей. Вони включають три рівні змін: когнітивний, емоційний і поведінковий. Людина починає шукати сенс життя і має більш реалістичні очікування. Життєві цілі, формують більш адаптивний і динамічний світоглядний образ, самооцінку, життєві стратегії, задоволення і благополуччя [6].
Стосовно питання конструктивного розвитку особистості (ефективних копінг-стратегій) у нестабільних і важких життєвих умовах слід виділити такі ключові аспекти [7]:
1. Зміна життєвої філософії, ставлення до життя (зміни «картини» світу) внаслідок зміни соціально-психологічних реалій (обставин життя, актуальних потреб тощо).
2. Зміна сприйняття і ставлення до себе (переоцінка своїх життєвих цінностей, зміна пріоритетів, усвідомлення свого «Я» тощо).
3. Зміни в міжособистісних стосунках (перебудова власної поведінки, зміна стратегій у стосунках з оточуючими через значущі потреби тощо).
4. Духовно-релігійна трансформація (переоцінка свого життя, пошук сенсу свого існування, віра в Бога тощо).
5. Відкритість новим життєвим можливостям, новому досвіду (здатність поглянути на життєві обставини під іншим кутом, готовність знаходити позитивні моменти в змінених життєвих обставинах тощо).
Формування внутрішніх ресурсів вимагає загальних орієнтирів особистісного розвитку та зростання. Адже просто подолати складну ситуацію неможливо. Необхідно змінити своє ставлення до цього, повірити в свої сили і здібності, добре вивчити себе і свої якості, сформувати або реалізувати прогресивне ставлення до життя. Тому потрібен психологічно досконалий еталон особистості з необхідними ресурсами.
Психологічний супровід особистості в стані ціннісної життєвої кризи в ситуації ціннісної нестабільності суспільства неможливий без урахування власних індивідуально-ціннісних ресурсів і діяльності щодо вдосконалення ціннісно-регулятивної схеми саморозвитку особистості. Методи моделювання сприйняття цінності та просування цінності відповідають цим вимогам, оскільки вони базуються на переживанні суб'єктом цінності та його здатності свідомо контролювати розвиток своєї особистості. При наданні ціннісної підтримки звертається увага на уявлення суб'єкта про те, що отримані показники є динамічними, а не постійними, як ресурс для саморозвитку, який може змінюватися під впливом зусиль [8].
Завдяки теоретичному аналізу та практичному досвіду можна сформулювати наступні принципи саморозвитку особистості в подоланні життєвих криз [9]:
1) криза визначається як нова можливість, вигода, свобода вибору, фактор саморозвитку та зміна впевненості;
2) спрямованість людини на вищі (духовні, вічні, трансцендентні) цінності в період життєвої кризи, в тому числі на цінності релігійних переконань;
3) визначається подвійність світу як реалізація принципу комплементарності (прийняття протилежності);
4) прийняття реальності як спосіб розв'язання кризи реалізму - це усвідомлення себе в нерозривному зв'язку з реальністю;
5) прагнення до індивідуалізації та процесу персоналізації як можливості виявити та прийняти свою автентичність;
6) визнання та усвідомлення права приймати себе в цілісності та єдності суперечливих думок, почуттів, емоцій, мотивів, потреб і прагнень;
7) прагнути до об'єктивної оцінки власних духовних і соціально- психологічних ресурсів.
когнітивний емоційний життєвий психологічний кризовий
Висновки
Конструктивне управління життєвою кризою людини неможливе без зміни її цінностей, смислів, потреб, мотивації, емоційної волі, що у сукупності визначає формування психології особистості в умовах кризових ситуацій. Водночас на рівні базового досвіду існує конфлікт між ідеальним Я особистості та розумінням реальності. Це стає фактором, що визначає саморозвиток особистості в кризовій ситуації життя. У стані кризи змінюються когнітивні процеси, знижується мислення, увага, засвоєння інформації. Відзначаються також соматичні вегетативні розлади. Людина ридає і зітхає, відчуває фізичну слабкість, розбитість і втому. У неї порушується сон, апетит та інші функції. Страх і напруга, викликані кризовими ситуаціями, знижують актуальність і глибину розуміння інших. Людина в такому стані перебільшує гостроту критичної ситуації і начебто має менше часу для прийняття рішень, ніж насправді. У таких людей також є порушення ідентифікації особистості. Вони не впевнені у своїй здатності протистояти негативним емоціям.
Література
1. Володарська Н.Д. Можливості впливу життєвих перспектив на активізацію самодетермінації розвитку особистості у кризових ситуаціях. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2018. №4. С. 80-87.
2. Лукомська С.О. Психологічні технології ефективного функціонування та розвитку особистості: монографія / [за ред.: С.Д. Максименка, С.Б. Кузікової, В.Л. Зливкова]. Суми: Вид-во Сум ДПУ імені А.С. Макаренка, 2019. С. 402-420.
3. Квазібекова В.Ф. Психологічні ресурси особистості в кризових ситуаціях. Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції (22-23 лютого 2018 року). Суми, 2018. С. 48-49.
4. Титаренко Т.М. Життєва криза і психологічне здоров'я особистості. Особистість як суб'єкт подолання кризових ситуацій: психологічна теорія і практика: монографія / за ред. С.Д. Максименка, С.Б. Кузікової, В.Л. Зливкова. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2017. С. 39-60.
5. Зливков В.Л., Лукомська С. О., Федан О.В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. К.: Педагогічна думка, 2016. 219 с.
6. Володарська Н.Д. Життєві перспективи у формуванні «образу-Я» у кризових ситуаціях. Актуальні проблеми психології. 2018. №11(9). С.61-70.
7. Ткачишина О.Р. Формування конструктивної поведінки особистості в умовах невизначеності. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2022. Том 33 (72) №2. С. 123-127.
8. Музика О.Л. Ціннісна підтримка розвитку особистості в кризових життєвих ситуаціях. Особистість в умовах кризових викликів сучасності: Матеріали методологічного семінару НАПН України (24 березня 2016 року) / За ред. академіка НАПН України С.Д. Максименка. К., 2016. С. 167-175.
9. Кузікова С.Б. Життєва криза і саморозвиток особистості. Особистість у кризових умовах та критичних ситуаціях життя: Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції (19-20 лютого 2015 р.), Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2015. С. 53-55.
References
1. Volodarska, N.D. (2018). Mozhlyvosti vplyvu zhyttievykh perspektyv na aktyvizatsiiu samodeterminatsii rozvytku osobystosti u kryzovykh sytuatsiiakh [Possibilities of influence of life perspectives on activation of self-determination of personality development in crisis situations]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Psykholohichni nauky» - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series "PsychologicalSciences", 4, 80-87 [in Ukrainian].
2. Lukomska, S.O. (2019). Psykholohichni tekhnolohii efektyvnoho funktsionuvannia ta rozvytku osobystosti: monohrafiia [Psychological technologies of effective functioning and personality development: a monograph] / [za red.: S.D. Maksymenka, S.B. Kuzikovoi, V.L. Zlyvkova]. Sumy: Vyd-vo Sum DPU imeni A.S. Makarenka, 402-420 [in Ukrainian].
3. Kvazibekova, V.F. (2018). Psykholohichni resursy osobystosti v kryzovykh sytuatsiiakh [Psychological resources of the individual in crisis situations]. Osobystist u kryzovykh umovakh ta krytychnykh sytuatsiiakh zhyttia: Materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii - Personality in crisis conditions and critical life situations: Materials of the 4th International Scientific and Practical Conference (22-23 liutoho 2018 roku). Sumy, 48-49 [in Ukrainian].
4. Tytarenko, T.M. (2017). Zhyttieva kryza i psykholohichne zdorovia osobystosti. Osobystist yak subiekt podolannia kryzovykh sytuatsii: psykholohichna teoriia i praktyka: monohrafiia [Life crisis and psychological health of the individual. Personality as a subject of overcoming crisis situations: psychological theory and practice: monograph] / za red. S.D. Maksymenka, S.B. Kuzikovoi, V.L. Zlyvkova. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A.S. Makarenka, 39-60 [in Ukrainian].
5. Zlyvkov, V.L., Lukomska, S.O., Fedan, O.V. (2016). Psykhodiahnostyka osobystosti u kryzovykh zhyttievykh sytuatsiiakh [Psychodiagnostics of personality in crisis life situations]. K.: Pedahohichna dumka, 219 [in Ukrainian].
6. Volodarska, N.D. (2018). Zhyttievi perspektyvy u formuvanni «obrazu-Ya» u kryzovykh sytuatsiiakh [Life perspectives in the formation of "self-image" in crisis situations]. Aktualni problemy psykholohii - Actual problems of psychology, 11(9), 61 -70 [in Ukrainian].
7. Tkachyshyna, O.R. (2022). Formuvannia konstruktyvnoi povedinky osobystosti v umovakh nevyznachenosti [Formation of constructive personality behavior in conditions of uncertainty]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V.I. Vernadskoho - Scholarly notes of V.I. Vernadsky Tavri National University. Series: Psychology. Seriia: Psykholohiia, 33(72), 2, 123-127 [in Ukrainian].
8. Muzyka, O.L. (2016). Tsinnisna pidtrymka rozvytku osobystosti v kryzovykh zhyttievykh sytuatsiiakh [Valuable support for personality development in crisis life situations]. Osobystist v umovakh kryzovykh vyklykiv suchasnosti: Materialy metodolohichnoho seminaru NAPN Ukrainy - Personality in the conditions of modern crisis challenges: Materials of the methodological seminar of the National Academy of Sciences of Ukraine (24 bereznia 2016 roku) / Za red. akademika NAPN Ukrainy S.D. Maksymenka. K., 167-175 [in Ukrainian].
9. Kuzikova, S.B. (2015). Zhyttieva kryza i samorozvytok osobystosti [Life crisis and personality self-development]. Osobystist u kryzovykh umovakh ta krytychnykh sytuatsiiakh zhyttia: Materialy I Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii - Personality in crisis conditions and critical situations of life: Materials of the 1st International Scientific and Practical Conference (19 20 liutoho 2015 r.), Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A.S. Makarenka, 53-55 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.Ru
Подобные документы
Концепції психологічних основ виховання в сучасній педагогічній психології. Роль дитинства в становленні особистості. Поняття виховного впливу. Ефективність психогімнастики як засобу емоційного впливу на формування особистості дитини дошкільного вiку.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 09.02.2011Концепції психологічних основ виховання в сучасній педагогічній психології. Роль дитинства в становленні особистості. Поняття виховного впливу і їх класифікація. Застосування колекційних психогімнастичних програм для розвитку особистості дошкільника.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 09.03.2011Теоретичні аспекти дослідження проблеми впливу життєвих ситуацій на психічний стан особистості. Психічні стани особистості в різних ситуаціях життєдіяльності. Зміст та підходи до класифікації психічних станів особистості, негативні психічні стани.
курсовая работа [74,9 K], добавлен 19.10.2011Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.
дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014Особистість як об'єкт дослідження в психології, спроби її визначення, структура та елементи. Етапи формування та розвитку особистості людини як багатогранного процесу, фактори, що чинять вплив на нього. Проблеми, що негативно відбиваються на особистості.
курсовая работа [31,9 K], добавлен 16.03.2010Поняття та класифікація життєвих цінностей. Сутність ціннісних орієнтацій, їх місця та роль в структурі особистості. Психологічні механізми ціннісного ставлення особистості до навколишньої дійсності. Значення справедливості для життєдіяльності людини.
статья [18,0 K], добавлен 24.11.2017Характеристика проблеми своєрідності особистості. Концепції індивідуалізації особистості в зарубіжній та вітчизняній психології. Самоактуалізація особистості, як прояв її індивідуальності. Дослідження індивідуально-психологічних відмінностей між людьми.
курсовая работа [63,5 K], добавлен 12.06.2014Особистість як соціологічне поняття. Психологія особистості та етапи її формування. Проблема впливу сім'ї на становлення особистості як проблема соціальної психології. Вплив неповної сім'ї, як проблематичної у виховному плані, на становлення особистості.
курсовая работа [133,5 K], добавлен 11.03.2011Суть видів, чинників, особливостей та фаз психічних реакції особистості при екстремальних ситуаціях. Динаміка психогенних розладів особистості, що розвиваються у небезпечних умовах. Зовнішні та внутрішні чинники, за яких може статися стресове становище.
статья [26,6 K], добавлен 18.12.2017Сутність "Я-концепції" в психології, порядок формування адекватної самооцінки особистості. Фактори, що впливають на формування самооцінки. Самоповага як важливий компонент "Я", порядок її виховання. Позитивне мислення як шлях до щастя особистості.
реферат [12,8 K], добавлен 03.08.2009