Філософські та психологічні аспекти арттерапіїя які впливають на свідомість та поведінку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Філософські та психологічні аспекти арттерапіїя які впливають на свідомість та поведінку

Фарафонова Ірина Анатоліївна аспірант, ХНУ «ХПІ», керівник юридично-психологічного Центру, Харківська обласна Спілка офіцерів України, м. Харків

Анотація

У статті розглядається проблема аналізу психологічного і філософського аспектів арттерапії і аналізуються теоретичні та фундаментальні підходи до розуміння арттерапії в психології та філософії. Розглядаються в дослідженні педагоги вищої школи. Розкривається сутність і роль арттерапії для гармонічного розвитку людини. Вигорання педагогів вищої школи є станом емоційного, розумового і фізичного їх виснаження при інтелектуальної праці. Це відбувається, коли педагог вищої школи відчуває себе пригніченим, емоційно виснаженим і арттерапія є засіб для психокорекції і гармонії. арттерапія психологія філософія педагог школа

Арттерапія -- психологічна терапія образотворчим мистецтвом з метою та завданнями впливу на поведінку, свідомість та емоційний стан людини. Мета дослідження: вивчення психологічних і філософських аспектів, моделей арттерапії, які впливають на поведінку і свідомість педагогів вищої школи. Наукова новизна отриманих результатів полягає у дослідженні психологічних. педагогічних і філософських аспектів, які впливають на поведінку, свідомість педагогів вищої школи по теоретичному обґрунтуванні і дослідженні арттерапевтичних вправ як профілактики емоційного вигорання педагогів вищої школи.

Теоретична значимість дослідження полягає в історії виникнення арттерапії, емоційного вигорання, аналізуються результати досліджень по емоційному вигоранню, розкриваються і теоретично обґрунтовуються поняття «арттерапія», «емоційне вигорання», розглядаються теоретичні підходи по темі і як арттерапія впливає на поведінку і свідомість педагогів вищої школи. Результати дослідження розширюють наукові уявлення у психології, педагогіки, філософії про місце і функції арттерапевтичних вправ як профілактики емоційного вигорання у педагогів вищої школи які впливають на поведінку і свідомість педагогів вищої школи.

Методами дослідження є теоретичний аналіз, аналіз педагогічної, філософської та психологічної літератури з проблеми дослідження, узагальнення педагогічної, філософської та психологічної літератури за проблемами дослідження, систематичний метод, метод порівняння та узагальнення попередніх досліджень, емпіричний метод.

Арттерапія -- психологічна терапія образотворчим мистецтвом з метою та завданнями впливу на поведінку, свідомість та емоційний стан людини. Серед інновацій сучасної педагогічної практики, що можуть бути профілактикою емоційного вигорання, можна виділити арттерапевтичні вправи та техніки. Це технологія, що вміщує мистецьку складову і тим самим, через спонтанне творче самовираження, актуалізує особистісні ресурси для подолання емоційного вигорання, дає вихід накопиченої енергії (агресії), тим самим гармонізуючи емоційну сферу.

Ключові слова: психологія, філософія, педагогіка, арттерапія, поведінка, свідомість, арттерапевтична вправа, художньо-творча діяльність.

Farafonova Iryna Anatoliivna PhD student of KhPI National University, head of the Legal and Psychological Center, Kharkiv Regional Union of Officers of Ukraine, Kharkiv

PHILOSOPHICAL AND PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF ART THERAPY THAT AFFECT CONSCIOUSNESS AND BEHAVIOR

Постановка проблеми

В сучасному моменті відбулось багато змін у сфері освіті: було розпочато реформу інклюзивної освіти, впроваджується використання інтерактивних та дистанційних методів викладання. Професійний розвиток педагогів вищої школи передбачає активну діяльність впливати на зовнішні обставини; усвідомлювати свої дії і відповідати за те, що відбувається з ним; планувати і ставити мету професійної діяльності, внутрішню роботу над собою заради її досягнення. Усе це вимагає великих зусиль, що нерідко зумовлює емоційне виснаження, а згодом і вигорання, зокрема у фахівців соціономічних професій. Вигорання є станом емоційного, розумового і фізичного виснаження, зумовленого надмірним і тривалим стресом. Це відбувається, коли педагог вищої школи відчуває себе пригніченим, емоційно виснаженим, не може задовольнити свої повсякденні потреби, що зумовлює втрату інтересу та мотивації до виконуваної роботи. Серед інновацій сучасної педагогічної практики, що можуть бути профілактикою емоційного вигорання, можна виділити арттерапевтичні вправи та техніки. Це технологія, що вміщує мистецьку складову і тим самим, через спонтанне творче самовираження, актуалізує особистісні ресурси для подолання емоційного вигорання, дає вихід накопиченої енергії (агресії), тим самим гармонізуючи емоційну сферу. Створюючи абстрактні образи, за підтримки арттерапевта, людина знаходить відповіді на багато актуальних питань, досліджує страхи, і бар'єри в спілкуванні. Ці образи виникають несвідомо і спонтанно, а тому знижується тривожність і опору до самопізнання. Саме цілісна включеність в творчий процес відкриває безмежні можливості для зустрічі з власними почуттями, переживаннями, надіями, страхами, сумнівами, а так само стереотипами і переконаннями. Самопізнання є найкращим способом профілактики емоційного вигорання і підкріплення інтересу до життя і оточуючим людям і впливає на поведінку, свідомість людини, на педагогів вищої школи.

Мета статті - вивчення психологічних і філософських аспектів, моделей арттерапії, які впливають на поведінку і свідомість педагогів вищої школи.

Об' єкт дослідження - профілактика емоційного вигоряння і дослідження поведінки, сідомості педагогів вищої школи методом арттерапії.

Предмет дослідження - арттерапевтичні вправи як інструмент корекції поведінки, свідомості, профілактики емоційного вигорання у педагогів вищої школи.

Методи дослідження:

1. Теоретичний аналіз: аналіз педагогічної, філософської та психологічної літератури з проблеми дослідження.

2. Узагальнення педагогічної, філософської та психологічної літератури за проблемами дослідження.

3. Систематичний метод.

4. Метод порівняння та узагальнення попередніх досліджень.

5. Емпіричний метод.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у дослідженні психологічних. педагогічних і філософських аспектів, які впливають на поведінку, свідомість педагогів вищої школи по теоретичному обґрунтуванні і дослідженні арттерапевтичних вправ як профілактики емоційного вигорання педагогів вищої школи.

Теоретична значимість дослідження полягає в історії виникнення арттерапії, емоційного вигорання, аналізуються результати досліджень по емоційному вигоранню, хобі, розкриваються і теоретично обґрунтовуються поняття «арттерапія», «емоційне вигорання», розглядаються теоретичні підходи по темі і як арттерапія впливає на поведінку і свідомість педагогів вищої школи.

Результати дослідження розширюють наукові уявлення у психології, педагогіки, філософії про місце і функції арттерапевтичних вправ як профілактики емоційного вигорання у педагогів вищої школи які впливають на поведінку і свідомість педагогів вищої школи.

Практичне значення отриманих результатів дослідження пов'язане з актуальністю психологічних, педагогічних і філософських аспектів арттерапевтичних вправ як профілактики емоційного вигорання у педагогів вищої школи. Дослідження можна використовувати при розробці артмайстер- класів і досліджувати поведінку і емоційний стан людини і цільову групу педагогів вищої школи.

Виклад основного матеріалу

Першовідкривач арттерапії Андріан Хілл (1895-1977), британський арт- терапевт і художник, викладав у школі мистецтв Hornsey і Вестмінстерській школі мистецтв [14]. Адріан Хілл вперше застосував термін «арт-терапія» у 1942 році і в 1945 році опублікував свої ідеї в художній книзі «Мистецтво проти хвороб» [14]. Пізніше Хілл став президентом Британської асоціації арт- терапевтів. Під час лікування від туберкульозу в санаторії Мидхарст в 1938 році, Адріан Хілл, виявив, що малюнок допомагає його одужанню. Хілл виявив, що практика мистецтва допомагає звільнити пацієнтів від психічного розладу з допомогою малюнка, написав багато книг з живопису та графіки. В 1939 році арттерапія була введена в санаторії. В 1950-х і на початку 1960-х років були представлені його телевізійні програми BBC для дітей під назвою 'Sketch Club. Творчість Хілла поєднує в собі елементи імпрессіонізму та експрессіонізму, а також має і традиційні напрями. Образотворча діяльність має здатність відволікати пацієнта від хворобливих переживань і допомагає йому концентрувати увагу на процесі одужання [14].

Арттерапія - це самостійна терапевтична техніка, де в 1960-х арттерапія вважалася окремою професією.

У США в 60-і роки американська вчителька Бетті Едвардс заснувала дивно ефективну методику навчання малювання, і назвала її DrawingontheRightSideoftheBrain. Мова мистецтва - фарб, ліній, форм і образів - говорить нам про те, що дуже складно виразити за допомогою слів. З середини ХХ століття перші арттерапевти були художниками або артпедагогами. Дослідники Едіт Крамер, Адріан Хілл, Сьюзан Бах та інші практикували арттерапію у своїй практиці. Розвиті ними моделі арт-терапії, по суті, є результатом впливу наступних основних теоретико-методологічних підходів:

- інноваційна художня педагогіка з арттерапевтичним підходом до занять образотворчим мистецтвом;

- креативні концепції художньо-творчої діяльності;

- концепції цілісного навчально-виховного впливу, які впливають на особистість хворого за допомогою мистецтва.

У вітчизняній і зарубіжній літературі арт-терапія визначається як сукупність прийомівлікувально-реабілітаційноготапсихологічно-

профілактичного впливу, пов'язаних з образотворчою діяльністю пацієнтів з різною психічної і соматичної патологією. Цим напрямком займались дослідники психології і філософії Бурхливо М. Є., 1989; Каравасарскій Б . Д., 2000; Копитін А. І., 1999, 2001, 2002, 2003; British Association of Art Therapists, 1989, 1994; American Art Therapy Association, 1998; European Consortium for Arts Therapies Education, 1999, 2005 [4].

Арттерапевтичний підхід у психологічній практиці і психокорекції вивчав вчений Л.С. Виготський.[10] Термін «арт-терапія» в перекладі з англійської означає «використання мистецтва як терапевтичного чинника». «Наші переживання та емоції є джерелом енергії, яка може бути каналізована за допомогою експресивних мистецтв, є потужним засобом для виявлення, проживання та прийняття «темних» аспектів нас самих», в свою час підкреслював Л.С. Виготський.[10] Художню творчість, як експресію, комунікацію та символізацію вважає В. Беккер-Глош. Плідно трактує термін «арт-терапія» М. Лібман, визначаючи мистецтво як засіб для передачі почуттів і інших змістів психіки людини з метою зміни структури його світовідчуття. Примітно, що одним із засновників сучасного арттерапевтичної напрямки є А.І. Копитін.[14] Вчений також заснував в 1997 р «Міжнародний журнал арт-терапії «Зцілююче мистецтво».[11]

На розвиток перших форм арт-терапії також зробили певний вплив представники психодинамічного підходу психоаналітики, лікарі-психіатри, філософи, вчені, що включали в процес психотерапевтичного взаємодії з пацієнтами зображальні засоби К. Г. Юнг, М. Наумбурга [10]. Мистецтво, як терапевтична техніка, вперше була застосована Маргарет Наумбург, американським психологом, викладачем, яка застосовувала традиційний психоаналіз і розцінювала вільні асоціації та інтерпретації. Як допоміжну техніку психолог М. Наумбурга пропонувала використовувати спонтанний малюнок, де експресія, що виникає завдяки мистецтву, ставала основою інтерпретації конфліктних ситуацій клієнтів. У своїй роботі Наумбурга спиралася на ідею Зигмунда Фрейда, австрійського психолога, психоаналітика, психіатра і невролога про те, що первинні думки і переживання, що виникають в підсвідомості, найчастіше виражаються в формі образів і символів. На початкових етапах свого розвитку арт-терапія перебувала під впливом психоаналізу, де розглядався кінцевий продукт творчості пацієнта - малюнок олівцем, фарбами, щось виліплене чи сконструйоване і розцінюється цей процес як вираз неусвідомлюваних процесів, які відбуваються в психіці пацієнта. І розглядалась арт-терапія як природний спосіб корекції і розвитку душі людини через художню творчість. З 1940-х під егідою аналітичної психології К.Г. Юнга, швейцарського психоаналітика, психолога, терапія творчістю була способом вивчення несвідомого, згідно ідеї Юнга про персональні і універсальні символи, які розглядались як активне уявлення пацієнтів і мали великий вплив на майбутніх арттерапевтів. Американський психолог Маргарет Наумбург вважала, що образи художньої творчості відображають всі види підсвідомих процесів, включаючи страхи, конфлікти, спогади дитинства [10].

Продовжувачкою робіт М. Наумбурга стала американська художниця Едіт Крамер, і мала інше ставлення до арт-терапії, так як працювала тільки з дітьми. Е. Крамер стверджувала, що художній процес надає сам по собі оздоровчий вплив і не вимагає вербального коментатора.Арт-терапію застосовувала в своїй Ханна Якса Квятковська, де працюючи в Національному інституті психічного здоров'я (National Institute of Mental Health), встановила, що художня сесія з участю всіх членів сім'ї діє терапевтично і зміцнює сімейні відносини в цілому. Сімейні малюнки надавали їй велику кількість діагностичної інформації про зв'язок між членами сім'ї і про те, як вони бачать свої ролі в родині. Ханна Якса Квятковська арт-терапію включила у своїй праці для процесу діагностики і лікування сімей. Американський арттерапевт Шон МакНіфф розглядає арттерапію як процес, що включає в себе ряд стадій створення образу і подальшої рефлексії. Ш. МакНіфф описує різні методи роботи, включаючи роботу з образами і емоційними реакціями учасників груп, бесіди з образами в формі діалогів, їх художній опис, візуалізацію.

Теоретична база арттерапії базується на базових психотерапевтичних, психологічних, філософських концепціях, які впливають на поведінку, емоції, свідомість, стан людини:

1. Психоаналітична арттерапія. Вчений Е. Крамер казав, що арт-терапія може мобілізувати і розвинути внутрішні ресурси людини. Відповідно, основні положення - доступ до несвідомого, усвідомлення витіснених конфліктів, катарсис. Це техніки малювання пацієнтом снів, фантазій, страхів і т.п. самостійно (вдома) і потім інтерпретація (пацієнтом разом з терапевтом) малюнків на сеансі. Малювання за завданням арттерапевта понять, які людина найбільш часто вживала в сеансі вербально, особливо такі як тривога, страх, неприйняття, здивування, мрії, тобто ті феномени які досліджують терапевти під час психоаналізу.

2. Психодинамічна арттерапія (dynamically oriented art therapy),

родоначальником якої вважається Маргарет Наумбург (M. Naumburg), учениця психоаналітиків Фрейда і Юнга, яка намагалася поєднати їх підходи до невротичної особистості. Ключові поняття:колективне і індивідуальне

несвідоме, архетипічні символи, реагування. Дане напрямок широко розвинене в даний час на Заході як один з варіантів юнгіанській аналітичної психотерапії яка впливала на поведінку людини.

3. Гуманістична арттерапія. Основні положення гуманістичної психології в цілому можна коротко охарактеризувати як наступні. Вчені Шарлотта Бюлер, арттерапевти, які свою практику основують на піраміді психолога Маслоу. Існують три базові життєві тенденції: потреба в задоволенні, потреба в підтримці і безпеки і потреба в креативному досягненні та інше. Все це впливає на поведінку людини.

4. Екзистенціальна арттерапія, прийнявши базові положення гуманістичної психології про підходи до особистості, доповнила їх уявленням про неминучість екзистенціальних переживань і криз, даних індивіду на символічному рівні. Символічний рівень існування людини - це характерна особливість людини як виду і це впливає на поведінку, на свідомість людини. Арттерапія - зміна (відтворення, трансгресія і т.п.) символічного рівня індивіда на даній стадії розвитку (в нормі) і відновлення порушеного, спотвореного символічного процесу (в патології). Символи не дані нам від народження, існують певні етапи їх розвитку про це свідчив вчений Л.Уілсон та інші.

5. Системна арт-терапія (САТ) впливає на поведінку людини і вивчали її вчені Незнанов Н.Г., Карвасарський Б.Д., Копитін А.І..

Моделі арт-терапії, які впливають на поведінку людини:

Психодинамічна (аналітична): юнгіанська (К. Юнг); психоаналітична (З. Фройд).

Гуманістична (К. Роджерс - клієнтцентрована терапія). К.Роджерс використовував різні види мистецтва для корекції свідомості, поведінки людини.

Абрахам Маслоу, вважається засновником гуманістичної психології і вважав, що вона аналізує поведінку людини через різні види мотивацій і потреб. Відповідно до його теорії потреб, в психологічній організації індивіда мають бути задоволені спочатку потреби фізіологічні, в безпеці, у соціальних контактах і оцінці, перш ніж індивід буде особисто готовий до прийняття трансперсонального досвіду. Через це вважається, що спочатку мають бути відпрацьовані невротичні і психосоматичні порушення, мотивації і потреби, перш ніж буде розпочато рух по шляху розширення свідомості [8].

У США в 60-і роки американська вчителька Бетті Едвардс заснувала дивно ефективну методику навчання малювання, і назвала її «DrawingontheRightSideoftheBrain». Метод ґрунтувався на концепції Роджера Сперрі про функціональної спеціалізації півкуль головного мозку. Так як наш мозок поділяється на дві півкулі, то він використовує два способи переробки інформації. Одна півкуля використовує вербальний і аналітичний режим мислення - в ньому переробляються звуки, алгоритми, математичні обчислення, мова. Іншу півкулю використовує режим подібний - порівняння розмірів, сприйняття кольору, перспективи предметів, які бачить цілком. Згодом, в роботах Бетті ці режими отримали назви «Л-режиму» і «П-режиму». Суть методу правопівкульного малювання полягає в тимчасовому придушенні роботи лівої півкулі і передачу провідну роль в малюванні правому, більш придатному для цієї діяльності. При роботі ігноруються думки з пам'яті про те, як об'єкт повинен виглядати. Замість цього художник «бачить об'єкт насправді» - порівнюючи його розмір в цілому, розмір окремих елементів, відношення простору, світла і тіні і об'єднанні всього цього в єдину картину. Метод Едвардс, який вперше був опублікований в 1979 році, швидко став революційним і отримав позитивну оцінку серед визнаних художників і викладачів. Правопівкульне малювання це ключик до своїх внутрішніх емоціям і переживанням, до своєї підсвідомості. Коли людина малює і не замислюється про свій твір як художній, виводить на аркуші паперу те, що йому хочеться і здається потрібним в даний момент - в його образах завжди проявляється його внутрішнє «Я». Правопівкульне малювання - як метод арттерапії - це чудовий спосіб уникнути внутрішньої цензури, прибрати емоційні блоки і поглянути на світ і себе з іншого боку.

Трансперсональна модель. Трансперсональна психологія і філософія. Істотною відмінною рисою транс персональної психології і філософії є модель людської душі, в якій визначається значущість духовного і космічного вимірювань і можливостей для еволюції свідомості. Основними представниками трансперсональной психології є вчені філософи, психологи, педагоги J.C. Lilly, T. Dethlefsen, J.C. Pierakos, L. Orr, Р. Ассаджолі, К. Дюркгейм.

На свідомість, поведінку людини впливають різні види і моделі арттерапії:

Сімейна (парні малюнки) (Ханна Якса Квятковська).

Ігрова модель поширена у Київському інституті гештальта і психодрами.

Клінічна модель розроблена А.І.Копитіним.

Холестична модель, при якої розглядається інтеграція досвіду на усіх рівнях, досліджувалась і вмвчали дослідники Незнанов Н.Г., Карвасарський Б.Д., Копитін А.І..

Еклектична модель. «Широта кругозору» і здатність брати до уваги одночасно різні вчення вивчалась А.І. Копитіним.

Системна арттерапія (САТ) коректує поведінку людини, на яку впливають різні види сукупних психологічних, психофізичних та психосоціальних впливів, що базується на системному і транс теоретичних підходах, психологічної концепції особистості як системи відносин людини з навколишнім середовищем, концепції творчості як специфічно людського, особистісного способу діяльності, що здійснюється з опорою на проективно- символічну комунікацію.

Використовується поняття «системна», оскільки при її побудові були виділені системо-утворюючі елементи, що містяться в різних формах арттерапії і аналізують поведінку і свідомість людини. Вивчали системну арттерапію дослідники Незнанов Н.Г., Карвасарський Б.Д., Копитін А.І. [4].

Одним із засновників сучасного арттерапевтичного напрямку є А.І. Копитін. Вчений також заснував в 1997 р «Міжнародний журнал арттерапії« Зцілююче мистецтво » [3].

Висновок

Арттерапія - метод психотерапії, що використовується для корекції за допомогою методів ізотерапії, лялько терапії, ліплення, музики, фотографії, книг та інше і впливає на поведінку і свідомість людини.

Арттерапія - засіб, що дає можливість контактувати з глибинними аспектами духовного життя людини, де використовується невербальна мова мистецтва для розвитку, гармонії особистості і впливає на поведінку, свідомість, емоційний стан людини і може мобілізувати і розвинути внутрішні ресурси людини. Відповідно, основні положення - доступ до несвідомого, усвідомлення витіснених конфліктів, катарсис.

Арттерапія -- психологічна терапія образотворчим мистецтвом з метою та завданнями впливу на поведінку, свідомість та емоційний стан людини.

Література:

1. Артюх С. Ф., Лізан І. Я., Голопьоров І. В., Несторук Н. А. Основи наукових

досліджень : підручник. Харків : УІПА, 2006. 278 с.

2. Арт-терапия: практика и исследования: Сборник статей/ НП «АРТтерапевтический Балтийский Центр Айдос. Ответственный редактор Н. Е. Пурнис. СПб.: Соларт, 2003, 136 с.

3. Исцеляющее искусство: международный журнал арттерапии», 2009, Том 12, № 1, С. 9

4. Копытин А.И. Основи арттерапії. - СПб., 1999. - 256 с.

5. Коваль Л. Плюси і мінуси дистанційної роботи. Урядовий кур'єр. 2017. 1листоп. (No 205). С. 5.

6. Куприна Ю.П. Изотерапия и проблема социально-культурной адаптации.// Социально-экономические явления и процессы. №3(037), 2012, C.183-189

7. Кейн, К. Д., Франк, Т., Князже, С. Р., Робинсон, М. С., Рубин, Дж. А., и Ульман, Э. (1983). Истоки арт-терапии: Маргарет Наумбург (1890-1983) и Флоренс Кейн (1882-1952), семейный портрет. Американский журнал арт-терапии, 22, 111-123.

8. Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики /перев. С англ. A.M. Татлыдаевой. СПб.: «Евразия», 1997. - 430 с.

9. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. No 2145-VTTT. Голос України. 2017. 27 верес. (No 178-179). C. 10-22

10. Юнг Я.Г., фон Франц М.-Л., Хендерсон Дж.Л., Якоби Я., Яффе А. Человек и его символы / Под общей редакцией С. Н . Сиренко. М.: Серебряные нити, 2002, 304.

11. Anderson M.B.G., Twanicki F.F. The burnout syndrome and its relationship to teacher motivation. Los. Angeles, 1981.

12. Daniel J., Shabo L Physchological burnout in professional with permanent communication // Studia-Phy-schafogicz, 1993. P. 412-414.

13. Pines A. Helpers motivation and the burnout syndrome // Wills T.A. (ed.). Basis processes in helping relationship. N.Y.: Acad. Press, 1982. P. 453-457.

14. Hill A. Art versus illness. London: Allen and Unwin, 1945.

Referenses:

1. Artyuh, S. F., Lizan, T. Ya., Goloporov, T. V., Nestoruk ,N. A. (2006). Osnovi naukovih

doslidzhen [Fundamentals of scientific of research]. Harkiv: UTPA [in Ukrainian].

2. Art-terapiya: praktika i issledovaniya [Art therapy: practice and research]. SPb.: Solart [in Russian].

3. Iscelyayushee iskusstvo [Healing art]. 12, 1, 9 [in Russian].

4. Kopytin, A.T. (1999). Osnovi artterapiyi [Basics of art therapy]. SPb. [in Russian]

5. Koval, L. (2017). Plyusi i minusi distancijnoyi roboti [Pros and cons of remote work]. Uryadovij kur'yer - Government Courier, 1listop, 205, 5 [in Ukrainian].

6. Kuprina, Yu.P. (2012). Tzoterapiya i problema socialno-kulturnoj adaptacii [Tsotherapy and the problem of social-cultural adaptation]. Socialno-ekonomicheskie yavleniya i process - Social-economic phenomena and processes, 3(037), 183-189 [in Russian].

7. Kejn, K. D., Frank, T., Knyazzhe, S. R., Robinson, M. S., Rubin, Dzh. A., i Ulman, E. (1983). Tstoki art-terapii: Margaret Naumburg (1890-1983) i Florens Kejn (1882-1952), semejnyj portret [Origins of art therapy: Margaret Naumburg (1890-1983) and Florence Kane (1882-1952), family portrait]. Amerikanskij zhurnal art-terapii - American Journal of Art Therapy, 22, 111-123 [in Russian].

8. Maslou, A.G. (1997). Dalnie predely chelovecheskoj psihiki [The far reaches of the human psyche]. SPb.: «Evraziya» [in Russian].

9. Zakon Ukrayini “Pro osvitu” [The Law of Ukraine “On education”]. Golos Ukrayini - Voice of Ukraine, 178-179, 10-22 [in Ukrainian].

10. Yung, Ya.G., fon Franc M.-L., Henderson Dzh.L., Yakobi Ya., Yaffe A. (2002). Chelovek i ego simvoly [Human and symbols]. M.: Serebryanye niti [in Russian].

11. Anderson, M.B.G., Twanicki ,F.F. (1981). The burnout syndrome and its relationship to teacher motivation. Los. Angeles [in English].

12. Daniel, J., Shabo, L (1993). Physchological burnout in professional with permanent communication. Studia-Phy-schafogicz, 412-414 [in English].

13. Pines, A. (1982). Helpers motivation and the burnout syndrome. Basis processes in helping relationship. N.Y.: Acad. Press, 453-457 [in English].

14. Hill, A. (1945). Art versus illness. London: Allen and Unwin, 1945 [in English].

Размещено на Allbest.ru